МЕТОДИКА ПРОЕКТНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ТЕХНІЧНОЇ ПРАЦІ В 5 КЛАСІ

Скачати 1.21 Mb.

Назва	МЕТОДИКА ПРОЕКТНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ТЕХНІЧНОЇ ПРАЦІ В 5 КЛАСІ
Сторінка	7/11
Дата	15.12.2013
Розмір	1.21 Mb.
Тип	Урок

bibl.com.ua > Фізика > Урок

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

V. Вивчення нового матеріалу за планом:

а) Види оздоблення.

б) Випалювання по дереву

а) Потрібна якість остаточної обробки столярних виробів залежить від їх призначення. Так, ящики для посилок, інструментів, цвяхів тощо цілком досить обробити рубанком. Різні підставки для приладів, ослінчики, дешеві меблі тощо фарбують, більш дорогі лакують. Але є чимало таких столярних виробів, зовнішні поверхні яких обробляють особливо старанно. Це – меблі з дорогих порід деревини, рами до картин, столики до шахів, декоративні речі з різьбленням на деревині тощо.

Після остаточної обробки вироби набувають гарного вигляду. Крім того, плівка фарби або лаку захищає вироби від зволожування, розтріскування, розклеювання від дії сонячних променів, а також від грибків та шкідників. Чим краще оброблено поверхню виробу тим краще він зберігається.

Розрізняють такі види оздоблення виробів з деревини:

столярна обробка (прозора);
полірування;
обробка-імітація;
художньо-лицьове;
малярне фарбування (непрозоре фарбування).

Для малярного фарбування користуються клейовими, олійними та емальовими фарбами. Вікна, двері, меблі (кухонні, столові, лікарські, шкільні та ін.), які треба періодично мити, а також спортивний інвентар фарбують олійними фарбами. Спочатку виріб готують до фарбування, для чого поверхню зачищають шліфувальною шкуркою в ручну або на спеціальних шліфувальних верстатах.

Якщо застосовують масляні фарби, то виріб покривають здебільшого двома-трьома шарами фарби. Перший шар наносять більш рідкою фарбою, а другий – густішою.

Олійні емалі дуже чутливі до зміни температури та вологості, від яких вони швидко псуються.

Нітроемалі вологостійкі. Їх наносять тільки розпилювачами, тоді як олійні фарби та емалі можна також наносити пензлями.

б) Випалювання – один із видів художнього оздоблення дерева. Його застосовують при виготовленні сувенірів, меблів та різних дрібних виробів з дерева.

Перед випалюванням заготовку (місце на виробі) зачищають наждачною шкуркою і наносять малюнок. Випалюють малюнок випалювальним апаратом з нагрівальним наконечником 1, закріпленим у пластмасовій ручці.

Ручку з нагрівальним пером тримають у правій руці, як олівець. Пером починають працювати, якщо воно нагрілось до темно-червоного кольору. Нагрівання пера регулюють ручкою від положення менше до положення більше. Треба пам’ятати, що коли перо нагріється до яскраво-червоного кольору, воно може перегоріти.

Працюючи випалювальним апаратом, треба пам’ятати таке:

1.Прилад можна вимикати тільки з дозволу учителя.

2.Перед вмиканням приладу все має бути готовим для випалювання.

3.Перо має бути розжарене до темно-червоного кольору.

4.Після 10…15 хвилин випалювання прилад вимикати на 2-3 хвилини.

5.Періодично провітрювати приміщення.

6.Забороняється залишати прилад увімкнутим.

VI. Практична робота.

Завдання. Випалювання візерунку на кухонній дошці

6.1 Вступний інструктаж.

Пояснити послідовність виконання роботи:

за допомогою копіювального паперу перенести зображення малюнка на одну із сторін виробу;
поставити випалювальний апарат праворуч від себе, установити ручку в положення М і ввімкнути вилку в мережу;
повертаючи ручку в бік положення Б, довести розжарення пера до темно-червоного кольору;
короткими рухами пера виконати малюнок;
під час роботи не слід сильно тиснути на перо, оскільки після нагрівання воно може зламатись.

6.2 Поточний інструктаж:

акцентую увагу дітей на те, що тонкі лінії можна виконати, якщо ставити маленькі точки однакового розміру при середньому нагріванні пера;
товсті лінії утворюються при більш високому нагріванні пера, яке рухають більш повільно;
товщину ліній, при певній температурі пера, можна змінювати в залежності від швидкості руху пера – швидкий рух дає тонку, і повільний – товсту лінії.
нагадую про правила техніки безпеки під час роботи з приладом.

6.3 Заключний інструктаж:

демонстрація кращих робіт;
недоліки допущені в роботі та шляхи їх усунення.

VII. Підсумок уроку.

7.1 Рефлексія (усвідомлення набутих знань, виконаної роботи):

1.Що нового дізналися на уроці?

2. Які практичні операції виконували?

7.2 Заключна частина:

виставлення оцінок за роботу на уроці;
домашнє завдання: знайти в літературних джерелах малюнки для перенесення і випалювання їх на виробах або контурах.

Урок 22. Оздоблення виробів. Лакування (фарбування) виробу ( 1 год.)
Мета уроку. Формування вмінь виконувати оздоблення лакуванням та фарбуванням дерев’яних виробів. Виховувати акуратність та організованість, виконавчу дисципліну.

Об’єкт навчальної праці: кухонна поличка (дошка).

Обладнання. Пензлі, баночка, лак або фарба, підкладна дошка, наждачний папір.

Тип уроку. Формування практичних вмінь та навичок.
Орієнтовний план проведення уроку

І.Організаційна частина ( 4 хв)

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів ( 6 хв)

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності ( 2 хв)

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку ( 1 хв)

V. Практична робота ( 28 хв)

VI. Підсумок уроку ( 5 хв)
Хід уроку

І.Організаційна частина.

Перевірка присутніх.
Призначення чергових.
Перевірка черговими наявності необхідних матеріалів.

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (методом «мікрофон» з’ясовують питання):

1.Які ви знаєте види оздоблення?

2.Якими фарбами користуються під час оздоблення виробів?

3.З якою метою фарбують столярні вироби?

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Лакування чи фарбування виробу надзвичайно необхідна частина в технології виготовлення будь-якого виробу. Сьогодні ми з вами будемо лакувати (фарбувати) виріб. Набуті знання та досвід роботи стане вам у нагоді під час ремонтних робіт в домашньому господарстві.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Учитель записує на дошці тему уроку, повідомляє навчальні завдання:

- виконати лакування (фарбування) виробу;

V. Практична робота

Лакування (фарбування) виробу.

5.1 Вступний інструктаж

Пояснити послідовність виконання роботи:

на підкладну дошку поставити виріб і баночку з лаком;
пензлем нанести шар лаку на внутрішню, а потім на зовнішню поверхню виробу;
після просушування нанести ще один шар лаку й поставити деталь для остаточного сушіння
покласти пензель у баночку з водою і прибрати робоче місце, вимити руки з милом.

5.2 Поточний інструктаж (методом демонстрації з поясненням)

звернути увагу учнів на те, що рух пензля повинен бути спрямований від середини виробу до його країв, а не навпаки:

акцентувати увагу учнів: неможна наносити занадто великий шар лаку (фарби) – він повинен триматись на поверхні виробу, а не збігати із стінок виробу цівкою.

5.3 Заключний інструктаж:

демонстрація кращих робіт;
недоліки допущені в роботі та шляхи їх усунення.

VI. Підсумок уроку.

Рефлексія (методами спільного обговорення):

1. Що ми робили на уроці?

2.Що нового ви дізналися на уроці?

3.Чи досягли очікуваних результатів? Що саме вдалося зробити?
Урок 23. Оцінка об’єкта і процесу технологічної діяльності ( 1 год.)
Мета уроку. Засвоєння знань про витрати на виготовлення виробу.

Формування умінь розраховувати витрати матеріалів на виконання виробу. Розвивати мислення. Виховувати бережливе ставлення до матеріальних цінностей.

Об’єкт навчальної праці: кухонна поличка (дошка)

Обладнання. Виріб, лінійка, зошит.

Тип уроку. Комбінований.
Орієнтовний план проведення уроку

І.Організаційна частина ( 1 хв )

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів ( 10 хв )

ІІІ.Мотивація навчально-трудової діяльності ( 2 хв )

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку( 2 хв )

V. Вивчення нового матеріалу ( 10 хв)

VI. Практична робота ( 15 хв)

VII. Підсумок уроку ( 5 хв)
Хід уроку

І.Організаційна частина.

Призначення чергових.
Перевірка присутніх

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (методом бесіди з’ясовують питання):

1.Пригадайте як правильно користуватись лінійкою під час вимірювання лінійних розмірів?

2.Назвіть основні показники якості об’єкту технологічної діяльності?

3.Як ви розумієте слова «економія», «економне використання»?

4.Як ви вважаєте чи обмежені запаси деревини в природі?

5.Чи були відходи деревини під час виготовлення вашого виробу? Як ви розумієте слово «відходи»? Чи можливе їх повторне використання?

6.Чи можна визначити кількість відходів при виготовленні певного виробу?

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Знання та уміння, які ви отримаєте сьогодні на уроці дадуть вам змогу більш економно ставитись до природних ресурсів, і зокрема деревини. Контроль кількості відходів (їх зменшення) дає змогу більш економно організувати виготовлення виробу, і відповідно зменшити його ціну, що значно економить ваш бюджет (бюджет вашої родини).

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Учитель записує на дошці тему уроку, повідомляє дидактичні завдання:

- знати методи контролю якості виробів, поняття витрати на виготовлення виробу;

- визначати відходи на виготовлений виріб, здійснювати розрахунок витрат матеріалів на виконання виробу

- здійснювати екологічний аналіз виробу.

V. Вивчення нового матеріалу за планом:

а) методи контролю якості виробу

б) економічне обґрунтування виробу;

в) відходи деревини;

а) Після того як виріб виготовили здійснюють контроль якості. Серед методів контролю якості найбільш поширеними є візуальний та метод вимірювання лінійних розмірів виробу.

Суть візуального контролю полягає у тому, що після остаточної обробки та оздоблення виробу його уважно оглядають на наявність браку, що є наслідком порушення технології обробки матеріалу. На виробництві, як правило, цим займається окрема ланка працівників, які складають незалежну експертизу про якість виробу – відділ технічного контролю (ВТК).

Під час візуального контролю виробу, дотримуються наступних вимог:

виріб повинен в цілому відповідати запланованим функціональним характеристикам, тобто бути придатним до використання;
відсутність занадто великих щілин у місцях з’єднання деталей;
виріб не повинен мати скошених або сколотих деталей;
бути естетично привабливим,
відсутність добре помітних подряпин чи ушкоджень, які можуть залишитись внаслідок порушення послідовності операцій обпилювання чи шліфування наждачним папером.

Окремі вимоги ставлять до оздоблення виробу. Якщо виріб пофарбований то звертають увагу на рівномірний розподіл фарби по всій його поверхні, наявність «напливів» чи надмірного нашарування фарби або ж навпаки - її відсутності у вигляді «прогалин» в окремих місцях. Це ж стосується полакованих виробів. Полакований виріб повинен мати матовий блиск, що свідчить не стільки про великий шар лаку, який поклали на поверхню виробу, а на якісно відшліфовану поверхню виробу до лакування. На ньому також повинні бути відсутні лінії розмітки (якщо лакування було прозоре) чи інші позначки олівцем. Якщо виріб має малюнок, він має бути розташований симетрично по центру або ж в цілому не порушувати композицію, яка закладена у виріб. Якщо під час лакування (фарбування) виробу порушували час його висихання, наприклад недостатньо давали йому висохнути, то виріб в окремих місцях (це як правило труднодоступні місця – в кутових з’єднаннях тощо) залишається «вологим». Такі місця набиваються брудом, виріб швидко набуває неохайного, брудного вигляду. Вважається, що виріб полаковано (пофарбовано) якісно, якщо його можна протерти вологою тканиною без шкоди для його покриття.

Інший метод контролю якості виробу – вимірювання лінійних розмірів. Його здійснюють посилаючись на креслення виробу, з використанням вимірювального інструменту. Для цього визначають основні (контрольні) розміри виробу. Їх ще часто називають габаритними. Роблять заміри цих розмірів виробу, і порівнюють із запланованими, тобто тими, що визначенні на кресленні виробу.

б) В умовах сучасного серійного виробництва необхідною умовою його успішного функціювання є економічне обґрунтування тієї продукції, яку виготовляють. Мета економічного обґрунтування – встановити дійсну необхідність виготовлення того чи іншого об’єкту. Під час виготовлення, наприклад, машини, витрати на її виготовлення можуть перевищувати прибуток від її продажу. Тоді кажуть про те, що виготовлення і серійне виробництво таких машин є збитковим, і проектування та випуск такої продукції зупиняють або не починають взагалі.

Економічне обґрунтування проводять у три етапи:

Визначення витрат на виготовлення виробу.
Скільки коштувало виготовлення виробу для його виробництва (собівартість).
Визначення ціни виробу, за якою будуть здійснювати його продаж.

в) У процесі обробки деревини в столярній майстерні залишаються різні відходи: тирса, стружки, кусочки дощок, рейок, брусків. Якщо на заняттях у майстерні неекономно використовується деревина, залишається чимало відходів.

Можна уявити собі, як багато відходів буває на великих деревообробних підприємствах, таких, наприклад, як меблева фабрика, яка випускає за один день сотні шаф, тумбочок, стільців та інших столярних виробів. Багато років тому більшість відходів деревини спалювали, тільки деяку частину використовували для утеплення приміщень. Сьогодні на сучасних промислових підприємствах відходи деревини повністю використовують для потреб народного господарства. Із відходів роблять деревно-стружкові і деревно-волокнисті плити, картон і папір, матеріал для утеплення будинків та багато іншого.

Використовуючи відходи деревини в меблевому виробництві, будівництві та інших галузях народного господарства, ми економимо велику кількість деревини й тим зберігаємо дерева в лісах. А ліс дуже потрібен людям. Дерева виділяють кисень і фітонциди (фітонциди – це утворювані рослинами речовини що вбивають мікроорганізми), вони оберігають річки від обміління, родючі землі – від суховіїв та чорних бур.

VI. Практична робота.

Завдання 1. Заготовка деревини для виготовлення шпаківні має масу 3,2 кг, а готова шпаківня (кухонна поличка) – 2,6 кг. Користуючись формулою: _{n = (Мзаг – Мвир /Мзаг)*100%} визначити процент деревини, що пішла у відходи в процесі обробки. В цій формулі М_заг – маса заготовки, М _вир – маса виробу.

Завдання 2. Розрахунок витрат матеріалів, за вище наведеною формулою, на виконання запланованого виробу.

VII. Підсумок уроку.

7.1 Рефлексія (усвідомлення набутих знань, виконаної роботи)

Учитель просить кожного учня відповісти на такі запитання:

1 Чи змінилося ваше ставлення до конструкційних матеріалів? Чому важливо економно витрачати деревину?

2. Які питання, серед тих, що вивчались на даному уроці, стануть вам у нагоді під час подальшої роботи у шкільній майстерні?

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі:

МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ... Методика організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках обслуговуючої праці. Науковий світ, 2003. 92 с	Методика вивчення дієслова в 6-му класі школи з російською мовою навчання. Виконав За програмою, дієслово вивчається в 6-му класі. На вивчення цілої теми «Дієслово» відводиться 20 навчальних годин. В рамках цієї...
Методика навчання Миколаїв, 2005 УДК 811. 161. 1 (075. 2) 372. 41 ББК 81. 411. 2-920 74. 102. 12 Марусяк В. М. Супутник букваря. Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів. Навчальний посібник. 3 частини	Методика навчання фізики як наука. Методологія педагогічних досліджень Актуальні проблеми методики навчання фізики Вступ. Методика навчання фізики як наука
Досвіду: «Інноваційні технологій навчання у розвитку творчих здібностей... Апробовано спосіб інтеграції деяких сучасних технологій навчання у розвитку творчої особистості учня на уроках фортепіано	Урок позакласного читання з елементами інтерактивного навчання ...
Тема Дата Значення праці в житті людини. Важливість праці та професії в житті людини. Правила організації робочого місця. Загальні правила...	Методика навчання пристроїв комп’ютера. Серед питань, які пов’язані... Фізичні основи функціонування основних елементів комп.(повинно вивчатися на уроках фізики)
ВИХОВАННЯ ТВОРЧОГО СТАВЛЕННЯ УЧНІВ ДО ПРАЦІ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ...	На уроках української мови Посібник "Дидактичний матеріал з розвитку мовлення на уроках української мови у 4 класі"

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання