МЕТОДИКА ПРОЕКТНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ТЕХНІЧНОЇ ПРАЦІ В 5 КЛАСІ

Скачати 1.21 Mb.

Назва	МЕТОДИКА ПРОЕКТНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ТЕХНІЧНОЇ ПРАЦІ В 5 КЛАСІ
Сторінка	3/11
Дата	15.12.2013
Розмір	1.21 Mb.
Тип	Урок

bibl.com.ua > Фізика > Урок

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Урок 8. Техніка. Короткі відомості з історії розвитку техніки (1 год.)

Мета. Засвоєння знань про історію розвитку техніки та роль машин у сучасному виробництві і побуті як знарядь праці; поглиблення і закріплення поняття «техніка»; розвиток критичного мислення, інтересу до техніки.

Об’єкти навчальної діяльності: механізми в шкільних майстернях.

Обладнання. Зошит, ручка, олівець, лінійка, механізми та технологічне устаткування майстерні.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Орієнтовний план проведення уроку

І. Організаційна частина (1 хв)

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (4 хв)

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності (3 хв)

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (2 хв)

V. Вивчення нового матеріалу (15 хв)

VІ. Практична робота (20 хв)

VІІ. Підсумок уроку (5 хв)
Хід уроку

І. Організаційна частина

Перевірка присутніх
Призначення чергових

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (1 запитання методом бесіди, методом «мікрофон» - 2 і 3 питання)

1. Що таке техніка?

2. Що ви розумієте під словом «машина»?

3. З яких частин складається машина?

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Щодня ви зустрічаєтесь із різними механізмами. Ці механізми мають як відмінні так і спільні частини. Відрізняються один від одного своїм призначенням та способами керування. Спільними можуть бути деталі а також те, що ними у більшості випадків керує людина. Знаючи типи машин чи механізмів та їх особливості можна раціонально їх використовувати як на виробництві так і в побуті.

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

учитель записує на дошці тему уроку та повідомляє очікуванні результати: ознайомлення з історією розвитку техніки та роллю машин у сучасному виробництві і побуті;
вміти виявляти відмінності між кількома видами машин.

V. Вивчення нового матеріалу за планом

а) знаряддя праці;

б) історія розвитку техніки;

в) відмінності які можуть бути між машинами.

а) На першому занятті ми з вами з’ясували, що техніка – це сукупність засобів і знарядь праці, що застосовуються в суспільному виробництві та призначені для створення матеріальних цінностей. Знаряддями праці називають (сукупність) машини, верстати, інструменти та інші пристрої. Оскільки за допомогою знарядь (машин та пристроїв) людина може споруджувати будівлі, шляхи, виготовляти одяг, взуття, то відповідно використовують різні машини, і розрізняють різну техніку: будівельну, автомобільну, ремонтно-шляхову, швейну, машинобудівну тощо. Машини та інші знаряддя праці значно помножують сили людини, полегшують її працю в сучасному господарстві і побуті.

Елементи бесіди під час викладу нового матеріалу:

Назвіть знаряддя праці, які ви можете використовувати в домашніх умовах? (ножиці, молоток, праска, пилосос тощо).

б)Техніка розвивалась за такими (умовними) напрямками :

− розвиток конструкції;

− розвиток матеріалів (від використання природних матеріалів( деревини , каменю) до сучасних штучно виготовлених );

− розвиток технологій (від плавлення бронзи в малих печах до виплавляння сучасних високоякісних металів в доменних або мартенівських печах );

− розвиток джерел енергії(від використання теплової енергії(вогнище, згодом пара) до атомної енергії);

− розвиток знарядь праці − спочатку знаряддя праці були примітивні. Ними користувалися первісні люди (наприклад камінь замість сокири чи молотка).

Знаряддя праці вдосконалювалися. Але розвиток на цьому не закінчився. З часом виникають робочі машини першого покоління. До них можна віднести перший млин для перетворення зерен на муку, яким користувалися наші пращурі; його робоча частина складалася з двох каменів: одного великого і меншого, який приводили в рух за допомогою людських рук.

Робочі машини другого покоління − це механізми, які приводились в рух не людиною, а силами природи (наприклад вітряний млин, гідромлин). Сюди ж можна віднести машини, які працювали з допомогою парового двигуна. Ще однією ознакою цього покоління машин є те, що декілька механізмів було приєднано до одного джерела енергії - парового двигуна.

Сьогодні в сучасних машинах кожен механізм має своє окреме джерело енергії (наприклад у підйомного крана окремі двигуни на переміщення крану та на підйом якогось вантажу) також у них запроваджено автоматизацію процесів та використання ЕОМ.

Основне призначення машин – повна або часткова заміна ручної праці з метою підвищення її продуктивності.

в) Залежно від виконуваної роботи розрізняють машини енергетичні та робочі. Енергетичні машини призначені для перетворення енергії. Це електродвигуни, електрогенератори, турбіни, парові машини тощо. Робочі машини змінюють форму, властивість і положення предметів або складають, обробляють та використовують інформацію.

Робочі машини поділяються на:

технологічні (металообробні верстати, будівельні, сільськогосподарські, швейні машини та ін.);
транспортні (автомобілі, літаки, тепловози , теплоходи та ін.); транспортуючі (конвеєри, підйомні крани, підйомники, елеватори та ін.);

інформаційні (ЕОМ та пристрої);

Технологічна машина – це механічний пристрій, що змінює форму та розміри матеріалу для виготовлення виробів. Токарний верстат для обробки деревини – представник технологічних машин. Зовнішній вигляд свердлильного і токарного верстатів дає змогу з’ясувати відмінність між ними. У свердлильному верстаті розміщення основних частин – вертикальне, а в токарному – горизонтальне. На свердлильному верстаті обертальний та поступальний рух здійснює інструмент; на токарному – обертається заготовка, а інструмент здійснює поступальний рух.

На виробництві й побуті широко застосовують транспортуючі машини. Відмінність між ними полягає в тому, що транспортні машини перевозять вантаж (автомобілі, трактори, теплоходи та ін.), а транспортуючі (транспортери, конвеєри, ескалатори тощо) переміщують вантажі своїми робочими органами – стрічками, ланцюгами, канатами. При цьому вони самі залишаються нерухомі.

VІ. Практична робота (обговорення завдання в інтерактивних групах)

6.1 Вступний інструктаж

Завдання 1. Ознайомлення з кількома видами (типами) машин. Виявлення відмінностей між ними.

Порівняльна характеристика технологічних машин, які є в майстерні та відповідне заповнення таблиці.

Таблиця 12

№	Назва технологічної машини	Основні частини	Відмінності

Завдання 2. У робочому зошиті дати відповіді на запитання:

а) До яких типів машин (технологічних, транспортних чи транспортуючих) належать м’ясорубка, друкарська машинка, швейна машина, свердлильний верстат, конвеєр, автомобіль, бульдозер, ескалатор у метро, електровоз, трамвай?

б) Яка основна відмінність між цими машинами? (скласти за бажанням таблицю).

6.2 Поточний інструктаж

для прикладу учитель порівнює свердлильний і токарний верстат і заповнює таблицю на дошці;

під час звіту кожної (інтерактивної) групи звертати увагу на виділення спільних та відмінних ознак машин і механізмів, які характеризують.

VІІ Підсумок уроку.

7.1 Рефлексія.

Учитель просить кожного учня відповісти на такі запитання (методом «мікрофон»):

1.Чи досягнута мета цього уроку? Чому ви так вважаєте?

2.Чи змінилося ваше уявлення про машину?
Урок 9. Типові та спеціальні деталі. Види з’єднань (1 год.)
Мета уроку. Засвоєння знань про типові та спеціальні деталі, види з’єднань формування практичних вмінь у з’єднанні деталей. Розвиток в учнів пам’яті. Виховання основ культури праці.

Об’єкт навчальної праці: механізми затискачів столярних верстатів, ручного дриля, коловорота тощо.

Обладнання: набори з різними спеціальними та кріпильними деталями

Тип уроку: засвоєння нових знань.
Орієнтовний план проведення уроку

І. Організаційна частина (2 хв)

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу (5 хв)

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності (3 хв)

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (1 хв)

V. Вивчення нового матеріалу ( 9 хв)

VІ. Практична робота (20 хв)

VІІ. Підсумок уроку ( 5 хв)
Хід уроку

І. Організаційна частина:

Перевірка присутніх
Призначення чергових

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу (методом бесіди з’ясовують питання):

Що таке машина?
Де використовуються технічні пристрої, чи допомагають вони у повсякденному житті?
Якими технічними пристроями ви користуєтесь у побуті?

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності

В теперішньому, перенасиченому технікою суспільстві, необхідно знати правила користування, ремонту та складання найпростіших технічних пристроїв. Маючи такі знання ви будете завжди відчувати себе комфортно у користуванні з будь-якими пристроями та складати їх самостійно. Тому на сьогоднішньому уроці ми намагатимемося вивчити різні види деталей і способи їх кріплення та графічного зображення.

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Учитель записує тему уроку та повідомляє (записує) навчальні завдання:

визначати що таке деталь;
називати типові та спеціальні деталі;
розпізнавати види з’єднань.

V. Вивчення нового матеріалу за планом:

а) Деталь. Типові та спеціальні деталі;

б) З’єднання деталей.

а) Усі механізми машини складаються з окремих частин. Чим складніша машина, тим більше в ній складових частин. У багатьох машинах застосовуються однакові частини. Тому іноді кажуть, що такі частини типові. Так, наприклад, болти, гайки, втулки, прокладки є в автомобілі, велосипеді, літаку, теплоході та інших машинах.

А такі частини як: зубчасті колеса, колінчасті вали – застосовують на двигунах тепловозів, автомашин, комбайнів. Такі частини називають спеціальними.

Частини машини або механізму, які виготовлені з одного куска матеріалу, називають деталями.

Деталі за їх використанням в машинах та механізмах поділяють на дві групи. Деталі, що застосовують в багатьох (в усіх) машинах, називають типовими, а деталі, що застосовують тільки в деяких машинах, - спеціальними.

б) Деталі, з яких складаються машини, з’єднують різними способами. Одні деталі з’єднують «назавжди», інші – так, щоб їх можна було розібрати і скласти знову, а треті – так, щоб вони могли вільно рухатись одна відносно одної. Щоб мати нерозбірні з’єднання, застосовують паяння, запресування однієї деталі в іншу, заклепки, а найчастіше – газове або електричне зварювання.

Розбірні з’єднання, як правило, роблять за допомогою болтів з гайками або гвинтів.

Деталі часто кріплять за допомогою шпонки, що входить одночасно в вал машини і в з’єднувану з ним деталь. Таке з’єднання називається шпонковим.

Є й інші типи розбірних з’єднань. Шківи, зубчасті колеса та інші обертові деталі з’єднуються з валом за допомогою виступів, що є на одній із деталей, які входять у пази іншої деталі. Таке з’єднання називається шліцьовим.

Шліцьове з’єднання іноді дає змогу переміщувати обертові деталі уздовж осі вала. У цьому разі його називають рухомим з’єднанням.

Деталь на яку насаджують обертові пристрої (зубчасте колесо) називають віссю чи валом. Вісі і вали відрізняються між собою за умовами роботи : вісь не передає обертального моменту і працює тільки на згин. Вал завжди обертається і завжди передає обертальний момент тобто передає механічну роботу.

Вали класифікують :

за призначенням – вали передач, несучі зубчасті колеса, шківи, зірочки;
за формою геометричної осі – прямі, кривошипні і колінчасті(поршневі двигуни) , гнучкі із змінюваною формою геометричної осі;
за формою і конструктивними ознаками – гладкі, сталого поперечного перерізу, вали–червяки, вали–шестерні.

VІ. Практична робота.

6.1Вступний інструктаж.

Завдання 1. Закріпити пластинку в лещатах так, щоб грань, яка виступає, була паралельна губкам лещат і виступала над ними на 25 мм.

Завдання 2.Закріпити стержень вертикально так, щоб відстань від стержня до торців губок була однаковою.

Завдання 3. Ознайомлення з типовими деталями і з’єднаннями (на основі комплекту «Конструктор»). Учні знаходять аналогічні деталі (типові) в комплекті «Конструктор» до тих зразків (болт, гайка), які демонстрував учитель.

6.2 Поточний інструктаж (під час виконання завдання 1 і 2):

нагадати (методом демонстрації) прийоми роботи з лінійкою;

VІІ. Підсумок уроку.

7.1.Учитель просить кожного учня повідомити:

Чи досягнута мета цього уроку?
Що нового ви дізналися на уроці?
Яке значення цей матеріал має особисто для нього?
Чи може він отримані завдання використати у своєму житті?

7.2. Заключна частина :

виставлення оцінок за роботу на уроці;
домашнє завдання: повторення понять про креслення, ескіз.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі:

МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ... Методика організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках обслуговуючої праці. Науковий світ, 2003. 92 с	Методика вивчення дієслова в 6-му класі школи з російською мовою навчання. Виконав За програмою, дієслово вивчається в 6-му класі. На вивчення цілої теми «Дієслово» відводиться 20 навчальних годин. В рамках цієї...
Методика навчання Миколаїв, 2005 УДК 811. 161. 1 (075. 2) 372. 41 ББК 81. 411. 2-920 74. 102. 12 Марусяк В. М. Супутник букваря. Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів. Навчальний посібник. 3 частини	Методика навчання фізики як наука. Методологія педагогічних досліджень Актуальні проблеми методики навчання фізики Вступ. Методика навчання фізики як наука
Досвіду: «Інноваційні технологій навчання у розвитку творчих здібностей... Апробовано спосіб інтеграції деяких сучасних технологій навчання у розвитку творчої особистості учня на уроках фортепіано	Урок позакласного читання з елементами інтерактивного навчання ...
Тема Дата Значення праці в житті людини. Важливість праці та професії в житті людини. Правила організації робочого місця. Загальні правила...	Методика навчання пристроїв комп’ютера. Серед питань, які пов’язані... Фізичні основи функціонування основних елементів комп.(повинно вивчатися на уроках фізики)
ВИХОВАННЯ ТВОРЧОГО СТАВЛЕННЯ УЧНІВ ДО ПРАЦІ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ...	На уроках української мови Посібник "Дидактичний матеріал з розвитку мовлення на уроках української мови у 4 класі"

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання