Досвіду: «Інноваційні технологій навчання у розвитку творчих здібностей учнів в класі спеціального фортепіано школи мистецтв»

Інноваційні технології навчання у розвитку творчих здібностей учнів на уроках спеціального фортепіано в школі мистецтв. Апробовано спосіб інтеграції деяких сучасних технологій навчання у розвитку творчої особистості учня на уроках фортепіано Опис та презентація досвіду роботи Викладача вищої категорії з фортепіано дитячої школи мистецтв при НУКіМ ім.М Заньковецької Разон Ірини Вікторівни 2012р Адреса досвіду: дитяча школа мистецтв при Ніжинському училищі культури і мистецтв ім.М.Заньковецької м.Ніжин вул. Озерна 26 Автор досвіду: Разон І.В. Тема досвіду: «Інноваційні технологій навчання у розвитку творчих здібностей учнів в класі спеціального фортепіано школи мистецтв» Базова модель досвіду Актуальність і перспективність досвіду: Забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини; Сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти; Сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні; Дозволяє гарантувати досягнення певного стандарту освіти; Забезпечує особистісну орієнтовану модель навчання; Робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку фортепіано Мета досвіду: Створення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей дитини на уроках фортепіано в ДШМ; Створення атмосфери співробітництва, взаємодії викладача та учня; Розвиток соціальної та громадянської компетентності дитини. Теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку( Р.Грановська, Я.Пономарьов), роботи вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем технологізації освітнього процесу (Г.Сазоненко, В.Бондар, А.Горальський, А.Маслоу). Особливої уваги, на мою думку, заслуговує праця "Основи педагогічної творчості" ( автор С. О.Сисоєва ), в якій обґрунтовано модель творчої особистості учня, розглянуто специфіку формування креативної особистості дитини. Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності технологій навчання в класі фортепіано, що сприяють розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних школярів. Під педагогічними інноваційними технологіями розуміється якісно нова сукупність форм , методів і засобів навчання, виховання й управління, яка приносить суттєві зміни у результат педагогічного процесу. Результативність досвіду. Підвищився інтерес до вивчення предмета, збільшилася кількість учнів, що бажають взяти участь у різних конкурсах та змаганнях, поступово намічається тенденція зростання успішності, підвищення проценту якості знань. За інноваційним потенціалом досвід носить комбінаторний характер, так як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості. Це дозволяє викладачу самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології. Висвітлення змісту досвіду як системи в дії Духовне оновлення нашої держави, процес демократизації суспільства передбачають створення сприятливих умов для утвердження атмосфери творчості, багатогранного розвитку особистості, її обдарованості. Завдання щодо виховання людей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність. Життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина, яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники. У наш час спостерігається зростання інтересу до процесу творчостіі. Якщо в деяких психічних процесах людині допомагають складні механізми (комп’ютери, сканери, обчислювані машини), то творчість не може бути формалізована і обмежена певною програмою дій, не може бути механічною. Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в мистецькому позашкільному закладі є всебічний розвиток учнів, зокрема творчих здібностей особистості. У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „ Сто порад учителю” він писав: „Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...” Вважаю, що завдання викладача – допомогти учню знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладане там природою. Для себе прийнятною вважаю таку модель творчої особистості учня: Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості учнів важливою є саме роль вчителя. Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості учня, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання. І єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і учнем. Саме тому я зупинилась на вирішенні науково – методичної проблеми " Інноваційні технології навчання у розвитку творчих здібностей учнів в класі спеціального фортепіано школи мистецтв» Часто в процесі роботи над певним музичним твором викладачі піаністи захоплюються використанням якоїсь однієї педагогічної технології, не помічаючи її "мінусів", не враховуючи індивідуальні особливості своїх учнів, їх готовність до роботи за певною технологією. Експеримент не приносить бажаних результатів, і викладач продовжує працювати за "старою системою". Вважаю, що сучасному педагогові необхідно вибрати те "зерно", що дасть змогу створити свою міні-методику. А у творчого викладача і учні прагнутимуть до творчості. У своїй педагогічній практиці апробовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання : • Проектне навчання; • Інтерактивна технологія; • Особистісне зорієнтоване навчання. Для того, щоб така інтеграція принесла бажаний результат, намагаюся вникнути в методику кожної з освітніх технологій і використовувати на своїх уроках залежно від музичного твору, стилю композитора, а також етапу на якому знаходиться робота. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Яким же повинен він бути? Сучасний урок – це урок демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є : • підготовка не піаністів виконавців , а естетично освічених людей; • навчання не словом, а справою; • проведення його не для учня, а разом з ним; • спрямовування діяльності на особистість кожного учня; • забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці. Саме уникненню багатьох недоліків у підготовці до уроку допомагає чітке використання методики тієї чи іншої технології, суттєвою особливістю якої є протиставлення довільних дій чіткому алгоритму, системі логічно вмотивованих дій, послідовному переходу від одного елемента до іншого. Складові ефективності й успішності уроку можна зобразити так: Постійно поглиблюю свої знання, опрацьовую додаткову літературу, привчаю до цього і своїх учнів. Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми. Допомагають у цьому сучасні технології. Вміле застосування інноваційних форм роботи, на мою думку, дасть змогу кожному викладачу успішно розв`язати порушені проблеми. Для цього визначила такий алгоритм: визначити рівень підготовленості учня до сприйняття тієї чи іншої технології; провести достатню попередню підготовку; забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи; дати учням інструктивні матеріали. Важливою проблемою є те, що учні розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки викладач не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього треба дозволити дітям вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Дієвим є використання різноманітних форм і методів роботи на уроці: кросворди, ребуси, загадки, музично – розвиваючи ігри, написання творів-мініатюр. Важливим є спілкування, співпраця викладача і учня на уроці. Зібратися разом – це початок, Триматися разом – це прогрес, Працювати разом – це успіх. Генрі Форд Велику увагу приділяю організаційному моменту. Організаційний етап кожного уроку покликаний створювати атмосферу довіри та доброзичливості, забезпечити нормальну зовнішню обстановку та психологічний настрій учнів на роботу. У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формулювання мети і завдань уроку. Завдяки розминці створюються умови, за яких мета і завдання навчального процесу, визначені вчителем, усвідомлюються кожним учнем як особистісно значущі. Міні-тренінги, вправи "Психоформула", "Спіймай мій настрій", "Слухняний язик" – це неповний перелік тих розминок, що їх використовую на уроках. Найчастіше доводиться діяти експромтом. І тут необхідно мати при собі арсенал прийомів, якими володіє кожен вчитель. Це – слово, посмішка, погляд. Головне – самому налаштуватися на позитивний ефект.Тому намагаюсь у своїй роботі застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору. Саме здатність осмислити вивчене, вміння виділити основне сприяє формуванню навику свідомого застосування знань в практичній роботі над музичним твором. На уроці шляхом інтеграції вказаних вище технологій прагну розвивати критичне мислення учнів. Критичне мислення зовсім не означає негативності суджень або необґрунтованості критики. Це зважений і вдумливий розгляд різних, а часом і протилежних підходів і розумінь проблеми з метою прийняття обґрунтованих рішень та формулювання оцінок. Термін «критичне» в такому контексті найбільш адекватний слову «аналітичне». Аналіз зарубіжних та вітчизняних досліджень показує, що єдиного визначення цього виду мислення не існує. Д.Дьюї трактував критичне ммислення як складну, пов’язану зі вчинками людини діяльність, що захоплює людину повністю. Сучасні дослідники Д.Х.Кларк та А.У.Бідл визначають критичне мислення як процес, за допомогою якого розум опрацьовує інформацію з метою осягнення або продукування ідей або розв’язання проблеми. На думку Б.Бейера, критичне мислення - це спосіб оцінки автентичності, цінності або точності чогось. Орієнтація на критичне мислення передбачає повне несприйняття будь-якої думки або оцінки «на віру»: кожен учень, не беручи до уваги жодних авторитетів, має сформувати власну думку про явище в контексті навчальної програми. Необхідно врахувати й те, що критичне мислення завжди діалогічне, тобто передбачає дискусії передовсім між тими, хто навчається Під час бесід немає правильних (неправильних) відповідей, є різні позиції, різні точки зору. Відбувається своєрідний обмін знаннями, колективний відбір змісту. Але завдання викладача - переконати учня прийняти той зміст, який він пропонує з позиції наукового знання. До того ж, часто використовую мультимедійні презентації на уроках фортепіано. Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє розвитку творчих здібностей. Мною створена низка інформаційних презентацій, фільмів з історії музичного мистецтва. У процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня. Вважаю, що мені теж є з чого порадіти. Адже мої учні неодноразово здобували перемоги у конкурсах обласного всеукраїнського та міжнародного рівня. Та ці заслуги я, в першу чергу, адресую їм, а не собі, а віддачі шукаю у повазі, щирому ставленні, творчій співпраці та взаєморозумінні . Отже: 1.Неможливо побудувати весь процес навчання на інтерактивних методах. Це один з багатьох прийомів, які допомагають досягнути мети і приносять результат тільки у поєднанні з іншими. 2. за умови вмілого впровадження, інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи учня під час уроку, сприяють формуванню навичок взаємодії, дискусії. 3. При застосуванні інтерактивного навчання поглиблюється мотивація навчання, а згодом і його ефективність. Використання сучасних комп‘ютерних технологій на уроці не потрібно розглядати, як панацею для вирішення усіх навчальних проблем. Це лише засіб для реалізації завдань, що постали перед викладачем. головним залишається те, що викладач повинен зацікавити учнів, знайти потрібні форми, методи для вирішення певних питань. І жоден комп‘ютер не може замінити викладача. Список використаної літератури. Ангеловскі К. Вчителі та іновації. — М., 1991. Бех I. Д. Особистісно зорієнтоване виховання. — К., 1998. Бондарева К. I., Козлова О. Г. Педагогічний аналіз інноваційної діяльності вчителя: Науково-методичний посібник. — Суми, 2001. Буркова Л. Технології в освіті // Рідна школа. — 2001. — № 2. Виготський Л. Смислення та мова // Зібр.. в 6-ти т. — М., 1982. — Т. 2. Гнатко Н. М. Проблема креативності . — М., 1994. Дичківська І. Розвивальна роль дидактичного матеріалу в педагогічній системі М. Монтессорі // Дошкільне виховання. — 1998. — № 4. Жерносек І. Педагогічний досвід: головні ознаки і критерії // Рідна школа. — 1999. — № 9. Іонова О. М. Організація навчально-виховного процесу за вальдорфською методикою // Джерело педагогічної майстерності. — 1996. — № 15. Макрідіна Л. О. Використання сучасних технологій у педагогічній діяльності: ТРВЗ-педагогіка // Початкова школа. — 1995. — № 7. Освітні технології / За заг. ред. О. М. Пєхоти. — К., 2001. — С. 91—108. Паламарчук В. Ф. Педагогічні інновації: міфи та реалії // Директор школи, ліцею, гімназії. — 2002. — № 3. Підласий І. П., Підласий А. І. Педагогічні інновації // Рідна школа. — 1998. — № 12. Сухомлинська О. В. С. Френе і В. Сухомлинський: спільне й відмінне у вихованні // Шлях освіти. — 1996. — № 2. Театр фізичного виховання та оздоровлення дошкільнят: Авторський стиль роботи. Методичні рекомендації / Авт.-укл. М. М. Єфименко. — К., 1995. Уявлення про інтелект дитини варто змінити: Методика Зайцева // Освіта. — 1994. — № 78—79. Фурман А. В. Методологічний аналіз систем розвивального навчання // Педагогіка і психологія. — 1995. — № 1.

Схожі: