С. Т. Скибенко РИНОК ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ
|
|
Скачати 2.22 Mb.
|
|
Назвіть переваги і недоліки акредитивної форми розрахунків. Задача 6. Український імпортер уклав угоду на імпорт запчастин. Умовами контракту передбачається 20%-й авансовий платіж. Розрахувати суму коштів у гривнях, яка потрібна імпортеру для здійснення цієї операції на таких умовах:
9.3.Питання для самопідготовки і самоконтролю знань
9.4.Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
Література: 1 - 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 14; 15 - 20; 22; 23. ТЕМА 10. Фінансові послуги на ринку позик 10.1. Методичні поради до вивчення теми Основними видами фінансових послуг, що реалізуються на ринку позик, є кредитування, довірчі та гарантійні операції. Фінансові послуги кредитного характеру на ринку позик надаються не тільки банками, але й іншими оферентами (кредитними спілками, лізинговими і факторинговими компаніями, ломбардами). Серед фінансових послуг, що надаються на ринку позик, провідне місце належить кредитуванню. Банківський кредит – це будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання сплатити проценти та інші збори з такої суми. При наданні кредитів банки та інші оференти зобов’язані додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених НБУ вимог щодо концентрації ризиків. Банк не може надавати кредитні послуги під проценти, ставки яких є нижчими від процентних ставок за кредитами, які бере сам банк, і процентних ставок, що виплачуються ним по депозитах. У разі несвоєчасного погашення кредиту або процентів за ним банк має право видати наказ про примусову оплату боргового зобов’язання. Інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею. Банківською таємницею також вважають відомості про:
Забезпечення кредиту – це товарно-матеріальні цінності, нерухомість, цінні папери, витрати виробництва і майбутній випуск продукції, що служить для кредитора заставою повного та своєчасного повернення боржником отриманої позики і сплати ним належних відсотків. Формами забезпечення зобов’язань при поверненні кредиту можуть бути (рис.10.1):  Рис. 10.1. Форми забезпечення зобов’язань позичальника. Лізинговий кредит є формою забезпечення майнового кредиту, який передбачає передачу банком у користування об’єкта лізингу (рухомого та нерухомого майна) на умовах оренди з набуттям права володіння та розпорядження ним у встановлених лізинговою угодою межах. Факторинговий кредит відображає відносини між суб’єктами факторингової угоди з приводу придбання банком грошових вимог постачальника до покупця та їх дострокової інкасації за винагороду. До інших послуг банків кредитного характеру належать:
Диверсифікація діяльності фінансових установ призвела до розвитку довірчих (трастових) операцій і послуг. Довірче управління майном за своєю специфікою споріднене з банківською діяльністю і пов’язане з виконанням доручень з обліку операцій, збереження цінностей, інвестування коштів, фінансового аналізу тощо. Траст-операція (трастові операції) – це довірчі операції банків, фінансових компаній, інвестиційних фондів з управління майном клієнта та виконання інших послуг в інтересах і за дорученням клієнта на правах довіреної особи. За останній час трастові операції отримують все більший розвиток. Приватним особам банки надають кілька видів трастових послуг: право розпоряджатися спадщиною, управління майном клієнта, опікунство із забезпеченням збереження майна, агентські функції. Фірмам комерційні банки надають такі види трастових послуг: зберігання активів і розпорядження ними, агентські операції, тимчасове управління справами підприємства у випадку його реорганізації або ліквідації. Підприємства звертаються до трастових послуг банків для організації облігаційних позик. В цьому випадку банк бере на себе функції зберігання застави (за забезпеченими облігаціями), розміщення цінних паперів, сплати відсотків та погашення облігацій, розпорядження фондом погашення позики. Комерційні банки надають фірмам також послуги з управління пенсійними фондами та фондами часткової участі працівників в прибутках фірми. Акціонерним товариствам надаються послуги щодо передачі прав власності на іменні акції, здійснення платежів, пов’язаних з погашенням цінних паперів емітента або виплатою доходу по них. 10.2.1. План практичного заняття № 1 Питання для обговорення:
оцінки. Практичні завдання 1. Охарактеризувати структуру фінансових послуг кредитного характеру окремо для юридичних осіб та фізичних осіб. 2. Проаналізувати чинне законодавство як нормативну базу для надання фінансових послуг споживачам на ринку позик. 3, Проаналізувати порядок контролю за кредитною діяльністю банківських і небанківських фінансово-кредитних установ. Задача 1. Кредит в розмірі 5000 грн. був отриманий фізичною особою 11.04. поточного року з терміном погашення 10.07. поточного року за ставкою 20% річних. Визначити суму нарахованих процентів за англійською і французькою методикою. Задача 2. Банк надав підприємству кредит у сумі 220 тис.грн. строком на 6 місяців під 18 % річних. Розрахувати суму заборгованості підприємства перед банком за умови: а) нарахування простих процентів; б) нарахування складних процентів; в) щомісячного нарахування складних процентів. Задача 3. Фірма звернулась до банку з метою отримання кредиту. Заявку було задоволено. Згідно кредитного договору сума кредиту склала 580 000 грн., строк кредитування – з 29 вересня по 20 грудня поточного року; кредитна ставка за умовами договору склала 19% річних. Виходячи із зміни облікової ставки НБУ, ставка за користування кредитом була скоригована 10 жовтня поточного року до 20% річних. Фактично борг за кредитом було пролонговано і погашено 25 грудня. Нарахувати відсотки за користування кредитом, якщо договором передбачено підвищення ставки за пролонгованими кредитами на 3 п. п. Задача 4. Залишок коштів на рахунку фірми в банку складає 280 тис.грн. До банку надійшли документи на оплату клієнтом угоди на суму 325 тис.грн. Ставка процентів банку за овердрафтом складає 25% річних. Ліміт за овердрафтом – 40 тис.грн. Надходження коштів на рахунок клієнта відбувається кожні 15 днів після здійснення виплат за вказаною угодою. Очікувана сума найближчих надходжень – 23 тис.грн. Пояснити дії банку щодо розрахунку за овердрафтом. Розрахувати суму овердрафту та суму нарахованих процентів за ним за германською методикою. .Задача 5. Промислове підприємство здійснює поставки продукції у кредит у розмірі 300 (850)* тис.грн. Оборотність цієї дебіторської заборгованості складає 10 (15)* разів на рік. Для прискорення погашення заборгованості підприємство звернулось до факторингового відділу банку, який надає свої послуги на наступних умовах:
* в дужках наведені дані другого варіанту Визначити: а) розмір плати за надану факторингову послугу, що сплачується підприємством факторинговому відділу банку; б) розмір суми, що буде перерахована на рахунок підприємства відповідно до умов договору факторингу, вказаних вище. Задача 6. Фермерське господарство за угодою з комерційним банком отримало кредит у розмірі 78,0 (84,0)* тис.грн. під 22 (18)* процентів річних на 2 роки під заставу основних фондів та врожаю майбутнього року з погашенням після закінчення строку кредитування. * У дужках наведено умову другого варіанту. Розрахувати, чи доцільно господарству прийняти пропозицію банку щодо погашення заборгованості рівними строковими платежами: за півріччями або щоквартальними. Оформлення розрахунків здійснити двома способами: - з визначенням середнього розміру строкового платежу за звітний період; - з точним розрахунком порядку погашення заборгованості за кредитом у кожному звітному періоді. 10.2.2. План практичного заняття № 2 Питання для обговорення:
Практичні завдання Задача 1. Річна сума платежів в погашення боргу за іпотечним кредитом складає 18 тис.грн., а його загальна сума - 180 тис.грн. Іпотечний кредит було взято терміном на 10 років за процентною ставкою 8% річних. Визначити коефіцієнт іпотечної постійної та дати її оцінку. Задача 2. Розрахувати лізингові платежі за наступними умовами фінансового лізингу з повною окупністю: Вартість обладнання - 50 тис.грн. Строк його повної амортизації - 5 років Річна норма амортизації - 20% Строк лізингу - 5 років Процентна ставка за кредит - 18% Розмір комісії по лізингу - 5% Ставка податку на додану вартість - 20%. При складанні графіку лізингових платежів розрахунки здійснювати: а) за вартістю об’єкта лізингу на кінець кожного року; б) за середньорічною вартістю об’єкта лізингу. Пояснити, чи має лізинг переваги порівняно з банківським кредитуванням. Для обґрунтування відповіді на дане питання обчисліть майбутню вартість банківського кредиту, наданого на строк 5 років за річною процентною ставкою 22%, за умови його погашення разовим платежем наприкінці всього терміну кредитування. Задача 3. Кредит в розмірі 5000 грн. виданий кредитною спілкою громадянину на 3 роки за ставкою 20% річних і повинен погашатися рівними частинами протягом 3 років. Визначити суму нарахованих процентів і розмір одноразового внеску, якщо платежі будуть здійснюватись: а) 1 раз на рік; б) 1 раз на півріччя; в)1 раз на квартал. Задача 4. Визначити вартість послуг факторингового відділу банку, що були надані підприємству, якщо відомо, що він виставив рахунок за відвантажену продукцію на суму 46,0 тис грн. Строк нормального документообігу складає 10 днів, процентна ставка за кредит підвищена на 3 пункти при середній банківській кредитній ставці 20% річних. Комісійні банку за обслуговування дебіторської заборгованості складають 0,4%. Задача 5. Форфейтор придбав у клієнта партію з 4 векселів з терміном 2 роки, кожний з яких має номінал 7500 дол. США. Платежі за цими векселями здійснюються 2 рази на рік, тобто через кожні 180 днів. При цьому форфейтор надає клієнту 3 пільгових дні для розрахунків. Облікова ставка за векселями складає 12% річних. Розрахувати величину дисконту і суму платежів форфєйтора клієнту за векселі, що придбані у нього, враховуючи середній термін форфейтингу. Задача 6. Процентні витрати банку за залученими ресурсами складають 15% річних. Прийнята норма прибутковості від кредитної діяльності банку - 10% річних. Операційні витрати банку з обслуговування кредиту (зарплата працівників, вартість матеріалів, обладнання тощо) – 15,8 тис.грн. Середня норма обов'язкового резервування - 9%. Клієнт отримує кредит у сумі 60 тис.грн. строком на три місяці (90 днів або 0,25 року). Визначити оптимальну процентну ставку за кредитом. 10.3.Питання для самопідготовки і самоконтролю знань
10.4.Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
Література: 1 - 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12 - 15; 16; 17; 18; 19; 20; 22; 23. ТЕМА 11. Фінансові послуги на фондовому ринку 11.1. Методичні поради до вивчення теми Професійна діяльність на фондовому ринку – діяльність суб’єктів господарювання, для яких вона є виключною, та банків щодо перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів та організаційному, інформаційному, технічному, консультаційному та іншому обслуговуванню випуску та обігу цінних паперів та їх похідних. Склад професійних учасників фондового ринку представлений на рис. 11.1:  Рис. 11.1. Професійні учасники фондового ринку. На фондовому ринку можуть здійснюватись такі види професійної діяльності (рис.11.2):   Рис. 11.2. Професійна діяльність на фондовому ринку. У ролі емітентів на фондовому ринку виступають компанії, товариства, підприємства та держава в особі національного уряду і органів місцевого самоврядування. Рефінансування бюджетів місцевих адміністрацій за допомогою випуску боргових зобов’язань вже близько ста років є нормою фіскальної політики будь-якої країни з розвиненою ринковою економікою. Перерозподіл боргових зобов’язань між різними рівнями управління дозволяє реалізувати регіональні програми, підвищує фінансові можливості місцевого самоврядування та знижує тиск на загальнодержавний бюджет. Отже, ринок цінних паперів можна поділити на ринок корпоративних цінних паперів (що випускаються юридичними особами) та ринок державних цінних паперів. На первинному ринку розміщуються вперше випущені (емітовані) цінні папери, відбувається мобілізація капіталів корпораціями, товариствами, підприємствами і запозичення коштів ними та державою; на вторинному ринку відбуваються переважно спекулятивні операції з похідними цінними паперами. Професійна діяльність на фондовому ринку спрямована на реалізацію фінансових послуг у сфері випуску і обігу цінних паперів, управління активами інституційних інвесторів, обліку прав за цінними паперами, здійснення спільного інвестування у фінансові інструменти. Завданнями діяльності професійних учасників фондового ринку є (рис.11.3):    Рис. 11.3. Завдання оферентів фондового ринку. Покупцями цінних паперів є як індивідуальні, так й інституційні інвестори (юридичні особи). Найбільшими інституційними інвесторами є пенсійні та ощадні фонди, страхові компанії, банки, інвестиційні фонди, трастові компанії та інші фінансово-кредитні інститути. У цінні папери також вкладають кошти корпорації, холдингові компанії, церкви, профспілки, університети тощо. Розміщення цінних паперів на ринку може здійснюватися:
Розміщення цінних паперів на ринку безпосередньо емітентом (прямий продаж) відбувається дуже рідко і, головним чином, тоді, коли емітент не тільки добре відомий, а й має зв’язки з можливими покупцями. Зокрема, прямий продаж набув поширення на ринку корпоративних облігацій у вигляді їх продажу безпосередньо інституційним інвесторам без публічного оголошення та відкритої передплати, а також без попередньої купівлі облігацій інвестиційним дилером. Прямий продаж дає можливість корпораціям уникнути витрат, пов’язаних зі складною процедурою публічних випусків та оплатою послуг дилерів, і, крім того, уникнути гласності. Посередники, які беруть участь в операціях з цінними паперами, поділяються на брокерів та дилерів. Брокер зводить продавця з покупцем, одержуючи за посередництво комісійні. Дилер купує цінні папери від свого імені та за свій рахунок з метою їх перепродажу. У ролі посередників виступають як окремі особи, так і цілі фірми, інтегруючи у своїй роботі брокерські та дилерські операції, а також комерційні банки. Спеціалізовані посередницькі фірми не мають єдиної загальноприйнятої назви. Найчастіше їх називають інвестиційними дилерами (банками, домами), біржовими і дилерськими фірмами. В економічно розвинених країнах найпоширеніший спосіб розміщення цінних паперів – через інвестиційних дилерів, що мають великий досвід проведення операцій на ринку. Емітент укладає угоду з інвестиційним дилером на розміщення цінних паперів нового випуску. Спочатку дилер здійснює аналіз економічної доцільності, тобто вигідності передбачуваного випуску. Наприклад, якщо мова йде про випуск цінних паперів акціонерною компанією, він вивчає фінансовий стан компанії-емітента та перспективи її розвитку, аналізує стан галузі, в якій діє компанія, та економіки країни у цілому. Відносини між емітентом та дилером можуть будуватися по-різному. Дилер може виступити в ролі покупця цінних паперів з метою їх подальшого перепродажу. Така купівля цінних паперів називається передплатою (андеррайтингом), а сам дилер – передплатником (андеррайтагентом). Іноді дилер бере у емітента опціон, тобто право купити випуск. Таке право він реалізує, тільки якщо знайде покупців. Дилер може виступати у ролі агента емітента – брокера. У цьому випадку він бере цінні папери на комісію та намагається їх продати. Важливу роль на ринку цінних паперів та, зокрема, на ринку державних цінних паперів відіграє центральний банк держави. Разом з Міністерством фінансів та Казначейством він вирішує питання про доцільність випуску нових боргових зобов’язань, визначає умови їх обігу, розробляє заходи щодо забезпечення сталого курсу державних цінних паперів. Крім того, центральний банк, здійснюючи операції з цінними паперами на відкритому ринку, впливає на розмір резервів комерційних банків і, таким чином, на стан їх кредитної діяльності та грошового обігу. Банк купує цінні папери, коли дотримується курсу на стимулювання кредитної діяльності комерційних банків та ринку в цілому, і продає цінні папери, коли має намір обмежити активність банків. 11.2.1. План практичного заняття №1 Питання для обговорення:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
|
Тема Ринок фінансових послуг та його роль в економіці Ринок фінансових... ... |
4 Світовий фінансовий ринок: сутність та роль у системі міжнародного... З функціонального погляду світовий фінансовий ринок — це система ринкових відносин, у якій об’єктом операцій виступає грошовий капітал... |
|
РИНОК ПОХІДНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ Можливості використання депозитарних розписок для просування вітчизняних акцій на міжнародний фондовий ринок |
Сутність та функції ринку фінансових послуг Сектором ринку фінансових послуг, де об”єктом операцій являються короткострокові фінансові інструменти є |
|
8. РИНОК: СУТЬ, СТРУКТУРА ТА ПРОБЛЕМИ ПЕРЕХОДУ > Виникнення, суть та функції ринку Ринок це об'єктивний факт, який бачить кожний, і що таке ринок, знає кожна домогосподарка, яка йде за покупками |
1. Різноманітність ринкових структур У попередніх темах було визначено,... Адже насправді не може повністю однаково функціонувати ринок шкарпеток, як і ринок літаків. Бо на цих двох ринках неоднакова кількість... |
|
Роль демографічних передумов у розміщенні продуктивних сил. Сучасна... Фічних передумов на розміщення продуктивних сил, треба враховувати, що населення – не лише виробник матеріальних благ і послуг, але... |
АДРЕСАТ Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг |
|
АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ |
НЕЗАЛЕЖНОГО АУДИТОРА Національна комісія що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua