|
|
Скачати 0.84 Mb.
|
14.Державні фінанси як складова фінансової системи України Державні фінанси – це основний елемент структури фінансової системи. Його складовими є державний бюджет (основний фінансовий план держави за доходами та видатками), місцеві бюджети, державні цільові позабюджетні фонди і державний кредит. Кожна складова державних фінансів виконує певні функції і забезпечує здійснення відповідної фінансово-економічної політики, сприяє розв’язанню певних соціальних проблем, підтримує розвиток культури та мистецтва. Одним із основних напрямків дії державних фінансів полягає в узгодженні інтересів усіх членів суспільства і секторів економіки. У сфері державних фінансів центральне місце посідають бюджети, сукупність яких утворює бюджетну систему. До неї входять: Державний бюджет України, бюджет Автономної республіки Крим та місцеві бюджети (обласні, міські, районні, селищні, сільські). Всього в Україні налічується понад 10 тис. бюджетів. За допомогою них перерозподіляється майже половина валового внутрішнього продукту України. Використовуються бюджетні кошти на розвиток народного господарства, соціально-культурні заходи, оборону, управління, створення державних резервів. За своєю сутністю бюджет характеризує фінансове становище держави. Другою за значенням ланкою державних фінансів є система місцевих фінансів з відповідними їм бюджетами. В структурному значенні місцеві фінанси споріднені державним, але управління ними з регіональними органами громадської влади через прийняті у конкретній адміністративно-територіальній одиниці і законодавчо закріплені системи інститутів. Державні цільові фонди – це фонди грошових коштів, які мають цільове призначення і знаходяться в розпорядженні центральних та місцевих органів влади. В систему державних цільових фондів України входить біля 20 різноманітних фонів. Найбільшими з них є: - Пенсійний фонд;- Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням; - Фонд соціального страхування на випадок безробіття; - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; - Державний інноваційний фонд; - Фонд соціального захисту інвалідів; - Фонд охорони навколишнього природного середовища. Державний кредит – це сукупність відносин, у яких держава виступає в ролі позичальника коштів або кредитора, або гаранта угоди. Існування державного кредиту обумовлене постійним протиріччям між потребами держави і її фінансовими можливостями, а також хронічною нестачею централізованих фінансових ресурсів. 16.Проблеми розвитку та шляхи удосконалення фінансової системи України Сьогодні фінансова система Украі'ни знаходиться у стадії розвитку. Тому вона, передусім, повинна відповідати певному ступеню перехідного періоду І відображати його особливості. Бесперечно,її структура ще буде змінюватись відповідно до нових етапів розвитку. Раціоналізувати структуру видатків на розвиток соціальної сфери, оборони, національної безпеки, забезпечення правопорядку Удосконалити механізм фінансового забезпечення місцевого самоврядування та механізм реалізації Державного бюджету. Продовжити роботу з удосконалення системи Державного казначейства, Державної податкової адміністрації. Удосконалювати систему справляння податків. Здійснення цілісної системи заходів із зменшення бюджетних видатків та відповідного скорочення дефіциту Державного бюджету. Суттєво оздоровити фінанси базової ланки економіки — фінансів підприємств та організацій, стимулювати ділову активність, підприємництво. Створити механізм надійної системи страхування депозитів населення. 17.Поняття фінансових ресурсів, їх склад та структура Фін ресурси – це сукупність доходів та надходжень, що перебувають у розпорядженні підприємств, організацій, держави та домогосподарств та спрямовуються на забезпечення суспільних потреб з метою розширеного відтворення та зростання матеріального добробуту населення. Фін. ресурси поділяються на централізовані (бюджетні та позабюджетні цільові фонди, фін. ресурси державних фін. інститути: НБУ, держ. страх. органи, держ. кред. установи) та децентралізовані – формуються у суб’єктів господарювання різних форм власності та видів діяльності (операції на фін. ринку) та насел-я (вклади та депозити). Фін. ресурси держави: -фонд бюдж. коштів; - фонд пенс. страхування; - резервний фонд; - фонд держ. соц. страхування; - фонд майнового держ. страхування. Фін ресурси підприємств: - статутний фонд; - амортизаційний фонд; - фонд екон. Стимулювання; - резервний фонд. 18.Фінансові резерви: призначення та характерні риси Одним із елементів фінансових ресурсів є фінансові резерви, які являють собою грошові кошти, що свідомо відволікаються з господарського обороту і призначаються для використання у випадках збоїв у процесах суспільного відтворення. Фінансові резерви створюються лише у грошовій формі та їх створення є необхідною умовою нормального розвитку економіки. Основні методи формування фінансових резервів: - бюджетний (створення в складі кожного бюджету резервного фонду); - галузевий (створення резервів на рівні міністерств, галузей, відомств на основі відрахувань з прибутків підпорядкованих підприємств витрата їх на допомогу цим підприємствам); - госпрозрахунковий (формування фінансових резервів підприємств, організацій та установ. Найпоширенішими такі резерви є в сільському господарстві. Держава законодавчо встановлює обов’язковий порядок формування резервного фонду для акціонерних товариств у розмірі 25 % від величини статутного капіталу); - страховий. Головними напрямками витрачання коштів резервного фонду Державного бюджету України є: - фінансування витрат, пов’язаних із надзвичайними ситуаціями; - фінансування робіт по ліквідації наслідків стихійних явищ та аварій; - непередбачені витрати, пов’язані з введенням нових законів; - інші заходи, які не могли бути передбаченими під час затвердження Державного бюджету. Одним із видів фінансових резервів є також золотий і валютний запаси країни. 19.Державний бюджет як провідна ланка фінансової системи Держ. бюджет, як одна з головних ланок фін. системи України, є екон. категорією і відображає грошові стосунки між державою, з одного боку, і юр. та фіз. особами, з ін. боку, з приводу утворення централізованого фонду грошових коштів держави і його використання на розширене відтворення, підвищення рівня життя населення і задоволення інших суп. потреб. Бюджет слід розглядати з таких основних позицій як: 1. Як економ. категорія - характеризується певними напрямами ек. відносин між державою і: підпр-твами держ. форми власності, колективної форми власності, приватними підприємствами, громадськими організаціями, населенням; між Україною та ін. держ. і міждерж. Організаціями 2. Централюну ланку фін. системи (саме через бюджет здійснюється перерозподіл ВВП між галузями матер. виробництва, між виробничою та соц. Сферою, між окремими ланками бюдж. сис-ми та між окремими категоріями населення) 3. Централізований фонд грошових коштів (бюджет є матеріальною базою існування держави) 4. Основний фін. план держави (має силу закону) 20.Фінансові ресурси держави Фін. ресурси держави: -фонд бюдж. коштів; - фонд пенс. страхування; - резервний фонд; - фонд держ. соц. страхування; - фонд майнового держ. страхування. Основні напрями використання цих ресурсів: - розвиток народного госп-ва та структурна його перебудова; - фінансування закладів соц. сфери; - соц. захист населення; - ЗЕД; - охорона навколишнього середовища; - управління; - оборона країни; - створення матеріальних та фн. резервів. 21.Визначення фінансових ресурсів. Фін ресурси – це сукупність доходів та надходжень, що перебувають у розпорядженні підприємств, організацій, держави та домогосподарств та спрямовуються на забезпечення суспільних потреб з метою розширеного відтворення та зростання матеріального добробуту населення. Фін. ресурси поділяються на централізовані (бюджетні та позабюджетні цільові фонди, фін. ресурси державних фін. інститути: НБУ, держ. страх. органи, держ. кред. установи) та децентралізовані – формуються у суб’єктів господарювання різних форм власності та видів діяльності (операції на фін. ринку) та насел-я (вклади та депозити). 22.Фінансові ресурси всіх секторів економіки Фін ресурси – це сукупність доходів та надходжень, що перебувають у розпорядженні підприємств, організацій, держави та домогосподарств та спрямовуються на забезпечення суспільних потреб з метою розширеного відтворення та зростання матеріального добробуту населення. Фін. ресурси держави охоплюють ресурси всіх секторів економіки: державного, підприємницького та приватного. Фінанси підприємницьких структур — це різноманітні фонди фінансових ресурсів, які створюються і використовуються на цілі здійснення виробництва і реалізації продукції, робіт і послуг в різних галузях економіки. Фінансові ресурси підприємства являють собою кошти, акумульовані підприємством з різних джерел, які знаходяться у господарському обігу і призначені для фінансування його потреб. Фін. ресурси держави: -фонд бюдж. коштів; - фонд пенс. страхування; - резервний фонд; - фонд держ. соц. страхування; - фонд майнового держ. страхування. Фін ресурси підприємств: - статутний фонд; - амортизаційний фонд; - фонд екон. Стимулювання; - резервний фонд. 23.Централізовані та децентралізовані фін. ресурси Фін ресурси – це сукупність доходів та надходжень, що перебувають у розпорядженні підприємств, організацій, держави та домогосподарств та спрямовуються на забезпечення суспільних потреб з метою розширеного відтворення та зростання матеріального добробуту населення. Фін. ресурси поділяються на централізовані та децентралізовані. Перші виступають у формі бюджетних та позабюджетних фондів, забезпечуючи потреби відтворення на макрорівні. Крім того, до централізованих фін. рес-сів слід віднести фін. ресурси держ. фін. інститутів (НБУ, держ. страхові органи, держ. кредитні установи) Децентралізовані ФР формуються у суб’єктів господарювання різних форм власності та видів діяльності, а також у домогосподарствах. У розпорядженні населення вони знаходяться у формі вкладів та депозитів, а як заощадження беруть участь у операціях на фін. ринку. 24.Державний бюджет як економічна категорія Держ. бюджет, як одна з головних ланок фін. системи України, є екон. категорією і відображає грошові стосунки між державою, з одного боку, і юр. та фіз. особами, з ін. боку, з приводу утворення централізованого фонду грошових коштів держави і його використання на розширене відтворення, підвищення рівня життя населення і задоволення інших суп. потреб. Як економ. категорія бюджет характеризується певними напрямами ек. відносин між державою і: підпр-твами держ. форми власності, колективної форми власності, приватними підприємствами, громадськими організаціями, населенням; між Україною та ін. держ. і міждерж. Організаціями. 25.Визначення державного бюджету Держ. бюджет, як одна з головних ланок фін. системи України, є екон. категорією і відображає грошові стосунки між державою, з одного боку, і юр. та фіз. особами, з ін. боку, з приводу утворення централізованого фонду грошових коштів держави і його використання на розширене відтворення, підвищення рівня життя населення і задоволення інших суп. потреб. 26.Функції державного бюджету Бюджет виконує 2 функції: розподільчу і контрольну. Через розподільчу функцію проходить процес концентрації грошових коштів у руках держави і їх використання з метою задоволення загальнодержавних потреб. Контрольна функція сприяє формуванню уявлень держави про те, наскільки своєчасно і повно фінансові ресурси надходять у розпорядження держави, як фактично складаються пропорції в розподілі бюджетних коштів та и ефективно вони використовуються. 27.Необхідність існування державного бюджету Необхідність існування державного бюджету обумовлена такими факторами: - за допомогою бюджету держава виконує свої функції; - здійснює утримання соц. Сфери; - перерозподіляє кошти між окремими територіями та галузями; - здійснює соц. захист населення; - вирішує нац. Проблеми; - має вплив на розвиток НТП через фінансування наукових установ; - вирішує питання охорони навколишнього середовища тощо. 28.Фінансові ресурси населення. Фін ресурси – це сукупність доходів та надходжень, що перебувають у розпорядженні підприємств, організацій, держави та домогосподарств та спрямовуються на забезпечення суспільних потреб з метою розширеного відтворення та зростання матеріального добробуту населення. У розпорядженні населення вони знаходяться у формі вкладів та депозитів. Фінанси населення за джерелами формування належать до сфери споживання, але завжди від споживання у населення залишається частина коштів, що спрямовуються на заощадження, тобто нагромаджуються. Частина доходу домогосп-ва, що не використовується на купівлю товарів і оплату послуг, а також на сплату податків, називається заощадженнями. Найпоширенішою формою заощаджень є використання частини доходу або для створення нагромаджень у вигляді готівки чи вкладів в ощадних банках, або для придбання цінних паперів. 29.Джерела та структура фінансових ресурсів домогосподарств До джерел фінансів домогосподарств належать: • зар. плата, отримана у виробничій і невиробничій сферах (у складі собівартості продукції і послуг); • пенсії, стипендії, субсидії, допомога тощо (за рахунок надходжень до суспільних фондів споживання у вигляді податків і відрахувань); • доходи від підсобного господарства; • доходи від надання послуг населенню; • доходи від володіння цінними паперами; • інші доходи (спадок, аліменти, гонорари тощо). Структура фін. домогосподарств за напрямками розподілу коштів формується виходячи з необхідності першочергового забезпечення розширеного відтворення робочої сили, тобто залежить від обсягу витрат на фізіологічні потреби населення, які є пріоритетними. Таким чином, що менший загальний фонд споживання країни, то більша питома вага витрат на життєзабезпечення населення і відповідно менші витрати на духовний розвиток людини та інвестиційна спроможність населення. Структура витрат домашніх господарств: • придбання матеріальних благ для відтворення робочої сили у її фізичному вигляді; • витрати на оплату послуг, що забезпечують фізичне відтворення робочої сили (відпочинок, платне медичне обслуговування); • витрати на духовний розвиток і освіту для відтворення якості робочої сили (як доповнення до безкоштовного бюджетного фінансування); • податки та збори; • страхові внески; • довгострокові вклади населення в цінні папери і банківські депозити; • витрати на розвиток приватного підприємництва. 30.Інвестиційна діяльність населення Вільні кошти, що залишаються після всіх витрат на придбання матеріальних благ, оплату послуг та духовний розвиток, населення використовує: • як резервний фонд у вигляді простого грошового нагромадження без інвестування; • як інвестиційний фонд для отримання додаткового доходу його власником. Вибір виду інвестування вільних фінансових ресурсів населення залежить від законодавчих передумов розширення підприємництва у країні й стану фінансового ринку (у тому числі фондового). Інвестиції населення здійснює: • у засоби виробництва для індивідуальної підприємницької діяльності в межах законодавства; • у цінні папери з метою отримання дивідендів за акціями або доходу за облігаціями; • у банківські депозити (вклади) та ощадні сертифікати; • у валютні ресурси. Вибір між вкладеннями в цінні папери і банківські депозити ґрунтується на стандартному підході: за відсутності інфляції вибирається варіант найбільшої дохідності шляхом порівняння банківського відсотка за вкладами і розміру дивідендів за цінними паперами. В умовах інфляції населення переважно вибирає інвестування у валютні ресурси. 31.Визначення фінансової політики Під фінансовою політикою розуміють сукупність заходів держави, спрямованих на мобілізацію фін. рес-в, їх розподіл та використання з метою досягнення певних соц.-екон. цілей. Сучасна наука розглядає фін. політ. як: - цілеспрямовану діяльність держави, що здійснюється через фін. діяльність. - сукупність заходів держави з організації, використання ФР; - макроекономічний механізм, що включає фін. стратегію та фін. Тактику; - спосіб організації фін. Відносин; - відображення форм і методів мобілізації фін. ресурсів, їх розподіл та використання відповідно до фін. законодавства. Найважливішою метою фін. політики є збільшення обсягів фін. ресурсів те ефективне їх використання для забезпечення потреб суспільства. |
| ТЕМА Основи фінансів підприємств Поняття й сутність фінансів підприємств.... Сфери фінансових відносин підприємств. Фінансові відносини між підрозділами підприємств, між суб'єктами господарювання, з державою,... |
ЗАТВЕРДЖУЮ Об'єктивні передумови виникнення і розвитку фінансів. Фінанси як економічна, вартісна, розподільна, історична категорія. Специфічні... |
| План семінарського заняття Сутність і призначення аналізу взаємозв'язку... ... |
Сутність та основні ознаки держави Складність і багатоманітність виявів держави об'єктивно утруднюють з'ясування та визначення її сутності. До того ж, кожна із суспільствознавчих... |
| ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ ЗНАНЬ І ВМІНЬ МОДУЛЬ Сутність основних понять, засади організації фінансів і рух грошових коштів підприємства |
«Сутність, принципи та роль страхування» Страхування – це самостійна економічна категорія чи елемент фінансових або кредитних відносин? |
| 1. Логістика як економічна наука сформувалася на засадах Забезпечення синхронізації процесів збуту, збереження і доставки продукції з орієнтацією їх на потреби ринку відображає сутність... |
Питання до іспиту з “Економіки підприємства” Економічна сутність продуктивності праці, методи вимірювання. Чинники підвищення продуктивності праці |
| Перел ік тем рефератів з курсу «Інтелектуальна власність», спеціальність... ... |
Аспірант кафедри аграрного, земельного та екологічного права ЕКОНОМІЧНА ТА ЕКОЛОГІЧНА ЯК ОСНОВНІ ФОРМИ ВЗАЄМОДІЇ СУСПІЛЬСТВА З ПРИРОДНИМ СЕРЕДОВИЩЕМ: ПРАВОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ |