1. Визначення та економічна сутність фінансів


Назва1. Визначення та економічна сутність фінансів
Сторінка1/8
Дата01.04.2013
Розмір0.84 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Фінанси > Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8
1.Визначення та економічна сутність фінансів.

З огляду на багатоплановість прояву фінансових відносин існують різні підходи до визначення економічної суті поняття „фінанси”. По-перше, фінанси – це система економічних (грошових) відносин, за допомогою яких створюються, розподіляються та перерозподіляються фонди грошових коштів. По-друге, фінанси – це сукупність об’єктивно зумовлених економічних відносин, що мають розподільчий характер, грошову форму вираження, матеріалізуються у грошових доходах і нагромадженнях, які зосереджуються в державних структурах і у суб’єктів господарювання з метою розширеного відтворення, матеріального стимулювання працівників та задоволення соціальних потреб суспільства. По-третє, фінанси – це система економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами і населенням з приводу формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих грошових фондів, які повинні регулюватися правовими нормами. Дуже часто фінанси асоціюються з рухом грошових коштів, але фінанси – це не гроші. Проте матеріально-речовою формою фінансів завжди є фонди грошових коштів.

2.Об’єктивна необхідність фінансів

Об’єктивна необхідність фінансів обумовлена такими явищами: 1) наявністю суспільного поділу праці; 2) наявністю товарно-грошових відносин ( фінанси не можуть існувати без грошей); 3) наявністю різних форм власності; 4) наявністю держави і необхідністю виконання нею своїх функцій; 5) д ією економічних законів розвитку суспільства.

3.Об’єкти і суб’єкти фінансових відносин

Об’єктами ф інансових відносин є: 1) валовий внутрішній продукт, тобто вартість товарів і послуг, виготовлених суб’єктами економічних відносин у сфері матеріального і нематеріального виробництва за певний період часу (переважно за рік); 2) національний доход, тобто частина сукупного суспільного продукту, в якому представлена новостворена протягом року вартість ( v + m ). Кількісно національний доход визначається як різниця між сукупним суспільним продуктом і матеріальними затратами на його створення (амортизація, сировина, матеріали); 3) національне багатство – сукупність створених і нагромаджених у країн і працею всього суспільства матеріальних і нематеріальних благ, які у свою чергу поділяються на суспільне (створене працею) багатство і природне (природні ресурси). Суб’єктами фінансових відносин виступають: - держава; - суб’єкти господарської д іяльності; - населення.

4.Централізовані фінанси

централізовані, тобто ті, що створюються на рівні держави (Державний бюджет; місцеві бюджети; Пенсійний фонд; Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням; Фонд соціального страхування на випадок безробіття; Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; фонди міністерств та відомств тощо)

5.Децентралізовані фінанси

децентралізовані, тобто фонди підприємств та організацій (амортизаційний фонд; фонд оплати праці; фонд виплати дивідендів; резервний фонд; фонди економічного стимулювання тощо).

6.Функції фінансів

Переважна більшість вітчизняних вчених і практиків визнають, що фінансам притаманні дві основні функції: - розподільча; - контрольна. Розподільча функція є головною і проявляється в процесі розподілу валового внутрішнього продукту у вигляді утворення фондів грошових кошів та використання їх за цільовим призначенням. Призначення розподільчої функції полягає у формуванні потенційних можливостей для створення фінансової основи функціонування держави. Розподільча функція реалізується в процесі первинного і вторинного розподілу (перерозподілу) національного доходу. В результаті первинного розподілу утворюються первинні (основні) прибутки учасників процесу виробництва: працівників (у формі оплати праці); підприємств (у формі прибутку); держави. До первинних прибутків відносяться також прибутки населення від особистих підсобних господарств, індивідуальної трудової діяльності. В сукупності всі первинні прибутки утворюють національний доход країни. Вторинні прибутки утворюються в результаті перерозподілу національного доходу, що здійснюється за допомогою фінансових відносин і за допомогою оплати послуг, що виробляються соціальною сферою (сферою нематеріального виробництва). Контрольна функція фінансів зумовлюється об’єктивно притаманною їм здатністю кількісно відображати рух фінансових потоків і забезпечувати контроль за дотриманням пропорцій в розподілі валового внутрішнього продукту, правильністю формування, розподілу та використання фінансових ресурсів держави і суб’єктів господарювання. Об’єктом контролю виступає безпосередньо розподільчий процес. Контрольна функція фінансів на практиці реалізується в діяльності осіб, що проводять фінансовий контроль. В Україні до органів, що здійснюють фінансовий контроль, належать: Міністерство фінансів, Державне казначейство, Державна контрольно-ревізійна служба, Державна податкова адміністрація, Державна митна служба, Пенсійний фонд, Рахункова палата та інші.

7.Органи фінансового контролю

Верховна Рада України, здійснює фінансовий контроль при затвердженні Державного бюджету і внесенні змін до нього, при його виконанні, ухваленні рішення щодо звіту про його виконання. Дуже важливим є також парламентський контроль за використанням Україною кредитів, отриманих від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій і не передбачених Державним бюджетом України. Завданнями Рахункової палати є такі: - організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України; - здійснення контролю за створенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності й доцільності витрат державного бюджету, валютних і кредитно-фінансових ресурсів… Президент має право вето щодо прийнятих Верховною Радою законів із поверненням їх на повторний розгляд. У здійсненні контрольних повноважень Президент спирається на створені ним консультативні й інші допоміжні органи і служби. Кабінет Міністрів України повсякденно керує державними фінансами і паралельно здійснює загальний фінансовий контроль, розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку країни; розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує його виконання після затвердження, направляє у Верховну Раду звіт про виконання держбюджету; здійснює і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної і податкової політики. Міністерство фінансів України є центральним спеціалізованим органом державної виконавчої влади з управління і контролю за фінансами. Воно здійснює контроль за складанням проекту й виконанням державного бюджету, за дотриманням банками правил касового виконання держбюджету за доходами; установлює порядок ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів витрат бюджетних установ; координує відомчий фінансовий контроль. Державне казначейство як орган фінансового контролю здійснює контроль за організацією виконання Державного бюджету України і за надходженням та використанням коштів державних фондів: коштів установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Основні завдання Головного контрольно-ревізійного управління полягають у підготовці пропозицій щодо формування державної політики у сфері державного фінансового контролю і забезпечення реалізації цієї політики в діяльності міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших бюджетних установ, підприємств і організацій, що отримують кошти з бюджетів чи державних цільових фондів. Національний банк України здійснює банківського регулювання і нагляду; сертифікації аудиторів, що проводять аудиторські перевірки банків; організацію і здійснення валютного контролю за банками й іншими фінансовими установами; аналіз стану грошово-кредитних, фінансових, цінових і валютних відносин. Податкова та митна служби.

9.Сутність фінансової системи

фінансова система – це сукупність окремих її ланок, кожна з яких має свої особливості в створенні та використанні фондів фінансових ресурсів, які зосереджені в розпорядженні держави, нефінансового сектора економіки, певних фінансових інститутів та домогосподарств для фінансового забезпечення економічних і соціальних потреб суспільства в цілому, господарських структур та населення.

10.Визначення фінансової системи

фінансова система – це сукупність різноманітних видів фондів фінансових ресурсів, сконцентрованих у розпорядженні держави, нефінансового сектора економіки (господарських суб’єктів), окремих фінансових інститутів і населення (домогосподарств) для виконання покладених на них функцій, а також для задоволення економічних і соціальних потреб.

11.Структура фінансової системи

Внутреннее стоение денжной системы явл общин для всех стран и состоит из сфер и звеньев.

*Сфера характериз общ по опред признаку совокупность фин отношений.Выделяют 4 сферы: 1) микроэкономич уревень- фин субьекты хозяйствования.2) макроэкономич – гос финансы.3) Мирового хазяйств-международные финансы. 4) Обеспеч сфера назыв финансовый рынок. *Звено показ обособл связь фин отношений. Выделение звеньев происходит по признаку наличия либо обособл фонда фин ресурсов, либо специфических форм и методов фин отношений.

12.Принципи побудови фінансової системи

Загальні: 1-єдність – функціонування системи у єдиному правовому полі, визначається єдиними цілями економічної політики держави. 2-функціональне призначення ланок; Специфічні: 3-канали руху грошових потоків, що об’єднують усі елементи ФС. 4-місця концентрації фін.ресурсів.

8.Взаємозвязок фінансів з іншими економічними категоріями: спільні та відмінні риси

Ф інанси і гроші. Аналіз категорій „фінанси” і „гроші” свідчить про їхню особливу систему зв’язків, яка часто приводить до їх ототожнення. На побутовому рівні фінанси у багатьох випадках визначають як певну суму грошей, яка знаходиться у розпорядженні юридичної чи фізичної особи. Але певна сума грошей – це ще не фінанси. Водночас гроші завжди є технічним засобом вираження величини доходу суб’єктів фінансових відносин, своєрідними обліковими одиницями цього доходу або видатку. Гроші та грошовий обіг суттєво впливають на фінансове становище держави, суб’єктів господарської діяльності та населення. Надлишкове збільшення грошей в обігу призводить до їх знецінення і, як наслідок, до загального погіршення фінансового стану у країні. Будучи тісно пов’язаними між собою, фінанси і гроші не можуть існувати одне без одного. Тому часто вживається таке визначення як фінансово - грошові відносини, адже не можна досягти поліпшення фінансового становища, не налагодивши нормального грошового обігу у державі, і навпаки. Фінанси і ціна. Ціна – це грошовий вираз вартості будь-якого товару, тобто ціни, як і фінанси, здійснюють розподіл валового внутрішнього продукту. Можна дійти висновку, що ціна визначає параметри впливу фінансів на всі процеси, пов’язані зі створенням та використанням валового внутрішнього продукту. До певної міри це так, бо при реалізації товарів, робіт чи послуг встановлюється їхня дійсна вартість і обсяги фондів фінансових ресурсів, які будуть створені по закінченні виробничого циклу. Це фонди нагромадження, споживання та відновлення виробничих фондів – основних і обігових. У той самий час фінанси мають ширший діапазон розподілу, ніж ціна. Вони здійснюють не лише первинний розподіл валового внутрішнього продукту на рівні виробничої структури, а й подальший перерозподіл через бюджетну систему. На цьому етапі ціни можуть регулюватися за допомогою дотацій і виплат із бюджету різниці в цінах (дотації вугільній промисловості, дотації на комунальні послуги, потреби електротранспорту, на окремі види ліків та ін.). Фінанси і заробітна плата. За своєю економічною природою заробітна плата є грошовим виразом вартості праці. Це фонд грошових засобів, що знаходиться в розпорядженні працівника і використовується для задоволення особистих потреб. Для виплати заробітної плати на п ідприємстві створюється фонд фінансових ресурсів. Це свідчить про органічний зв’язок фінансів і заробітної плати, тобто фінанси створюють необхідні умови для функціонування заробітної плати. Взаємозв’язок фінансів і заробітної плати проявляється у тому, що держава регулює величину заробітної плати за допомогою фінансових важелів, зокрема, податків, створюючи загальнодержавні фонди фінансових ресурсів. Водночас держава за допомогою цих же фондів може стимулювати розвиток окремих видів діяльності, виділяючи дотації, субсидії та субвенції. Відмінності між фінансами і заробітною платою полягають у наступному: - фінанси розподіляють валовий внутрішній продукт, а заробітна плата – це категорія, яка стосується лише частини валового внутрішнього продукту, а саме фонду оплати праці; - заробітна плата пов’язана лише з одним фактором виробництва – робочою силою, а фінанси впливають на використання всіх факторів виробництва. Фінанси і кредит. Спільним для обох цих категорій є те, що вони використовуються в кругообігу коштів і сприяють підвищенню ефективності виробництва. При нестачі фінансових ресурсів суб’єкти фінансових відносин можуть залучати кредитні ресурси, а за умов наявності надлишкових фінансових ресурсів – можуть тимчасово вільні кошти надавати в кредит іншим суб’єктам фінансових відносин. Відмінності між фінансами і кредитом полягають у тому, що фінансам притаманний односторонній рух вартості. До того ж за допомогою фінансів розподіляється валовий внутрішній продукт, а кредит діє лише на стадії перерозподілу тимчасово вільних ресурсів. Під час фінансування кошти надаються на безповоротній основі, а процес кредитування передбачає надання коштів за принципами платності, строковості, повернення і забезпеченості.

15.Характеристика складових державних фінансів

Структура государственных финансов

Бюджет государства:

• Державина бюджет

• Местные бюджеты

Целевые фонды:

• Общегосударственные фонды

• Региональные фонды

Государственный кредит:

• Государственные займы

• Ссуды на уровне региона

Финансы предприятий:

• Финансы государственных предприятий

• Финансы муниципальных предприятий.

13.Характеристика ланок фінансової системи

Сфера государственных финансов. Она характеризует финансовую деятельность государства и является системой денежных фондов, сосредоточенных в руках государства и предназначенных для выполнения свойственных им функций, а также совокупность форм и методов, с помощью которых эти функции реализуются. Основой государственных финансов является бюджет государства - государственный и местные бюджеты. 1. Бюджетн системы (Гос бюджет+ мести бюджет). 2. Гос централизов и децентрализов целевые фонды(ПФ, Соц.страх). 3. Гос кредит. 4. Финансы пр.-тий со 100% гос и коммунальн форм собствен. 5. Общегосударств стахов и резервн фонды. Сфера финансов субъектов хозяйствования отражает движение денежных потоков отдельных предприятий. Финансы субъектов хозяйствования предназначены для обеспечение деятельности предприятий и выступают базовой основой всей финансовой системы, поскольку здесь создается ВВП, который является объектом финансовых отношений. Финансы домохозяйств - это система экономических отношений, в результате действия которого возникает возможность создания фондов денежных ресурсов в отдельно взятом домохозяйстве. Международные финансы отражают распределительные и перераспределительные отношения в процессе внешнеэкономической деятельности и связанные с формированием и использованием фондов финансовых ресурсов на международном уровне. Функционируя в международной сфере, финансы влияют на экономические интересы участников международных связей, способствующих удовлетворению потребностей международного сотрудничества, развитию и углублению международных интеграционных процессов. Финансовый рынок - важная сфера финансовой системы. С помощью финансового рынка мобилизуются и используются временно свободные финансовые ресурсы, осуществляется их перераспределение между отраслями, регионами, субъектами хозяйствования. Он имеет объективный характер и определяется эффективностью использования капитала. Страхование - звено финансовой системы по поводу формирования и использования коллективных страховых фондов. В финансовой системе оно занимает промежуточное место между субъектами хозяйствования и государственными финансами. С одной стороны, страховые компании осуществляют свою деятельность как субъекты предпринимательства, а с другой - их деятельность достаточно жестко регламентируется законодательными и нормативными актами и подлежит контролю и управлению со стороны Министерства финансов Украины.
  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

ТЕМА Основи фінансів підприємств Поняття й сутність фінансів підприємств....
Сфери фінансових відносин підприємств. Фінансові відносини між підрозділами підприємств, між суб'єктами господарювання, з державою,...
ЗАТВЕРДЖУЮ
Об'єктивні передумови виникнення і розвитку фінансів. Фінанси як економічна, вартісна, розподільна, історична категорія. Специфічні...
План семінарського заняття Сутність і призначення аналізу взаємозв'язку...
...
Сутність та основні ознаки держави
Складність і багатоманітність виявів держави об'єктивно утруднюють з'ясування та визначення її сутності. До того ж, кожна із суспільствознавчих...
ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ ЗНАНЬ І ВМІНЬ
МОДУЛЬ Сутність основних понять, засади організації фінансів і рух грошових коштів підприємства
«Сутність, принципи та роль страхування»
Страхування – це самостійна економічна категорія чи елемент фінансових або кредитних відносин?
1. Логістика як економічна наука сформувалася на засадах
Забезпечення синхронізації процесів збуту, збереження і доставки продукції з орієнтацією їх на потреби ринку відображає сутність...
Питання до іспиту з “Економіки підприємства”
Економічна сутність продуктивності праці, методи вимірювання. Чинники підвищення продуктивності праці
Перел ік тем рефератів з курсу «Інтелектуальна власність», спеціальність...
...
Аспірант кафедри аграрного, земельного та екологічного права
ЕКОНОМІЧНА ТА ЕКОЛОГІЧНА ЯК ОСНОВНІ ФОРМИ ВЗАЄМОДІЇ СУСПІЛЬСТВА З ПРИРОДНИМ СЕРЕДОВИЩЕМ: ПРАВОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка