ПРОБЛЕМИ

Yakovenko Anatoly. Transcendent

inteligybelious-sensibelious God is the Sainted Trinity…147

Koshuba Maria. Worldview humanitarian aspects

of Philosophy of education………………………………162



OUR AUTHORS……………………………………………….166







В И М О Г И

до матеріалів фахового наукового видання ДДПУ

“ПРОБЛЕМИ ГУМАНІТАРНИХ НАУК:

ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ”

(філософія, психологія, філологія, історія)
Президія Вищої Атестаційної Комісії НАН України
Постановою від 15.01.2003 року ухвалила (серед іншого):
“3. Редакційним колегіям організувати належне рецензування та ретельний відбір статей до друку. Зобов’язати їх
приймати до друку у виданнях, що виходитимуть у 2003 році та у подальші роки, лише наукові статті, які мають такі
необхідні елементи: постановка проблеми у загальному
вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями; аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної
проблеми, котрим присвячується означена стаття;
формулювання цілей статті (постановка завдання); виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів; висновки з даного
дослідження і перспективи подальших розвідок у даному
напрямку”.

Статті збірника повинні відповідати цій ухвалі.
1. Приймаються одноосібні статті (без співавторів). Текст обсягом від 0,5 авторського аркуша (20000 символів з пробілами) до повного авторського аркуша (40000 символів з пробілами) подавати у комп’ютерному наборі (диск і роздрук – два примірники): редактор Mikrosoft Word 95 і наступні версії, шрифт Times New Roman 14, інтервал 1,5. У разі надсилання статті електронною поштою ([email protected]) паперовий роздрук (усі береги по 2,5 см) треба долучити до інших
документів. У тексті заборонити переноси. Ретельно вивірені цитати треба засвідчити підписом на берегах біля кожного
посилання. Подати УДК та ключові слова.

2. Статті друкуються українською мовою, резюме до
кожної – трьома мовами: українською, російською, англійською (кожне – до 500 символів з пробілами; два останні обов’язково повинні мати переклад імені, прізвища автора і назви статті).

3. Список літератури – за абеткою (спочатку кирилиця, потім – латинка); у тексті у квадратних дужках позначається позиція та сторінка – [5, 100].

4. Бібліографія оформляється відповідно до вимог ВАК України (Бюлетень ВАК України, № 3, 2008).

Архівні джерела подаються окремим блоком з римською нумерацією (за абеткою назв архівів) перед списком літератури.

5. До статей додається рекомендація кафедри (відділу)
установи, де автор працює, і рецензія доктора чи кандидата наук; для статей докторів та кандидатів наук рецензії не потрібні.

6. Авторська картка: прізвище, ім’я, по батькові, посада, місце праці, вчений ступінь, звання, адреса (службова, домашня, поштова, електронна), телефони.

Редколегія відхиляє статті з порушенням цих вимог.

Збірник виходить за серійним принципом: у червні –
філософія і психологія (статті приймаються до 1 квітня), у грудні – історія та філологія (статті приймаються до 1 жовтня).

7. Видання здійснюється із залученням коштів авторів (10 гривень за 1000 символів з пробілами). Гроші за статті з
філософії надсилати поштовим переказом Янко Жанні
Василівні, з психології – Базілевській Людмилі Семенівні, з історії – Медвідь Оксані Василівні, з філології – Котович Вірі Василівні на адресу: вул. Івана Франка, 24; ДДПУ імені Івана Франка, Дрогобич, 82100.

Адреса редколегії збірника наукових праць

“Проблеми гуманітарних наук”:

каб. 18, вул. Івана Франка, 24

Державний педагогічний університет імені Івана Франка

м. Дрогобич, 82100 Україна,

тел./факс: (03244) 38376

Координатор Олена Швед. E mail: zbirnyky@drohobych.net

Головний редактор Тетяна Біленко. E mail: bilenko1@ukr.net

НАУКОВЕ ВИДАННЯ




ДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

ПРОБЛЕМИ ГУМАНІТАРНИХ НАУК
ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ
ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТИЙ
ФІЛОСОФІЯ


Головний редактор Тетяна Біленко
Редактор розділу Віктор Здоровенко
Редактори Мар’яна Маркова, Ольга Чайковська

Технічний редактор Богдан Шмігельський

Коректори Наталя Намачинська, Надія Кушина,

Роман Вишнівський


Здано до набору 15.06.2012 р. Підписано до друку 20.06.2012 р. Формат 60х84/16. Папір офсетний. Гарнітура. Times. Наклад 300 прим. Ум. друк. арк. 11. Зам. 234.

Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ДК № 2155 від 12.04.2005 р.). 82100 Дрогобич, вул. І.Франка, 24, к.42, тел. 2 – 23 – 78.

1 Політичну культуру розуміють ще й у вузькому сенсі слова – як систему політичного змагання, що фіксує кодекси та стереотипи політичної поведінки. Ми використовуємо поняття політичної культури лише в широкому значенні слова.

2 Існує цілком вірогідна версія, що люди з Межиріччя тікали на Північ, рятуючись від тієї велетенської повені, яка сталася після танення останнього льодовика – в результаті цієї катастрофи Чорне море з’єдналося з Середземним (це стало основою передання про Всесвітній потоп).

3 Хоча потрібно відразу зазначити, що романтичні та позитивістські інтенції в світоглядній еволюції П. Куліша становили лише один із прошарків інтелектуальних впливів. Крім цього неповторний візерунок його стилю мислення формували також раціоналістично-просвітницькі впливи (Ж.-Ж. Руссо), творчість Вальтера Скотта, елементи традиції неоплатонізму (на цьому наполягав Д. Чижевський), етика Б. Спінози.

4 Одним із перших, хто вказав на залежність еволюції світогляду П. Куліша від ідей інтелектуальної любові до Бога та євангельського принципу любові, викладених в “Етиці” Б. Спінози, був західноукраїнський вчений Василь Щурат (1871 – 1948) (див.: [16]).

5 Підсилила, на думку відомого українського вченого Віктора Петрова, неприйняття міста мандрівка П. Куліша до Західної Європи в 1858 році [13, с. 71 – 79].

6 Хоча в ненадрукованій за життя статті “Украинофилам” (написана у 1862 році) П. Куліш показав, що може дивитися на феномен міста зовсім і не “романтичними” очима. Тут він пише: “Я вже натякнув, як шкідливо для успіхів української ідеї відчуження наших громадян від освіченого неукраїнського і навіть антиукраїнського суспільства в містах, – шкідливо вже хоча б тому, що вони, будучи передовими людьми свого загнаного і зануреного в невігластво племені, добровільно позбавляють себе випадку вчитися багато чому не з книжок” [11, 435 – 436].

І далі, відкинувши ідеалізацію хутірського способу життя, він пише про знетямлюючу роль сільськогосподарської праці для інтелектуальної діяльності: “Хто відчув на собі, яку заколисливу дію мають на розумову здатність людини дрібні господарські турботи разом з фізичною втомою, той легко зрозуміє, що вийде через десяток років з самої розвиненої людини, яка прирекла себе на просте хліборобське життя. Якби навіть у них під рукою були всілякі книги й освічені сусіди, то і тоді вони не були б у силах стояти нарівні зі століттям в освіченості, а стояти нарівні зі століттям є необхідним для керівника простого народу” [11, 436].

7 До речі, ця єдність поколінь у трьох часових модусах, як ознака органічної єдності народу відчувається й у назві вірша Тараса Шевченка – “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє” (1845).

8