План Проблеми війни і миру. Екологічна проблема. Сировинна та енергетична проблема
|
|
Скачати 239.86 Kb.
|
1 2
|
Самостійна робота №4 Глобальні проблеми людства План
На сьогодні різнобічна діяльність людини набула небувалого розмаху, охопивши майже всю земну кулю. Космічні апарати дають можливість практично миттєво зв'язатися по телефону з будь-якою точкою світу, а речовини промислових викидів виявлені навіть в Антарктиді. Балістичними ракетами можна уразити будь-яку ціль, де б вона не знаходилася. Жодна країна світу не може уникнути того або іншого впливу світової економіки й світових фінансових інститутів. Отже, цілий ряд проблем, що виникають перед людством, охоплюють всю земну кулю і навіть ближній космічний простір. Такі проблеми отримали назву глобальних (від фр. global — загальний, що походить від лат. globus — куля). Ці проблеми вивчаються багатьма науками, в тому числі й географією, хоч би тому, що в географічній оболонці Землі всі компоненти тісно взаємопов'язані завдяки кругообігу різних речовин і видів енергії.
Глобальними вважаються багато проблем, серед яких можна виділити найважливіші: роззброєння та збереження миру на Землі, екологічна, продовольча, демографічна, енергетична й сировинна.  Будівлі-близнюки Всесвітнього центру торгівлі у Нью-Йорку стали об‘єктом найстрашнішого теракту 11 вересня 2001 року Проблема роззброєння та збереження миру на Землі. Історію людства можна розглядати як історію воєн. Тільки у XX ст. відбулись дві світові й безліч локальних воєн (у Кореї, В'єтнамі, Анголі, на Близькому Сході та в інших регіонах). Лише після Другої світової війни до початку ХХІ ст. сталося більше 40 міжнародних і близько 90 внутрішньодержавних конфліктів, де загинули десятки мільйонів людей. При цьому якщо в міжнародних конфліктах співвідношення загиблих цивільних і військових приблизно рівне, то в громадянських і національно-визвольних війнах цивільного населення гине в три рази більше, ніж військових. І сьогодні на планеті продовжують існувати десятки точок потенційних міжнародних або міжнаціональних конфліктів. Дослідники виділяють декілька причин виникнення воєн:
 Інколи об‘єктами терористичних атак стають пасажирські авіалайнери
В епоху «холодної» війни панувала доктрина ядерного стримування для забезпечення міжнародної стабільності й безпеки держав. Під ядерною стримуванням розуміють різновид зовнішньої політики держав в цілях зниження рівня воєнної небезпеки, активного стримування агресора від будь-яких спроб розв'язування воєнних конфліктів і воєн. У сучасному світі складається концепція ядерної багатополярності, тобто існування декількох держав з ядерною зброєю стримування. Побудова без’ядерного світу на даний час нереальна, тому що ядерна зброя залишатиметься одним з важливих елементів світової політики в досяжному майбутньому.  Політична напруженість Негативним є вплив мілітаризації (від лат. militaris – військовий), тобто військової потужності, не лише на економіку, але й на суспільство в цілому. Щороку в світі на військові потреби витрачається близько 1 трлн дол. Майже половину цих витрат несуть дві держави – США і Росія. В деяких країнах військові витрати перевищують 1/10 їхнього ВВП, насамперед в тих, які постійно втягнуті у воєнне протистояння (Північна Корея, більшість країн Перської затоки та ін.). Деякі небагаті по доходу на душу населення країни вкладають більше коштів у військову сферу, ніж в соціальну, наприклад Китай, Пакистан, Іран, Ірак, Сирія, Куба, В'єтнам та ін. На задоволення попиту на військові товари й послуги, за оцінкою ЮНЕСКО, працює 50 млн осіб, в розробках військового характеру беруть участь півмільйона вчених і конструкторів, або 1/5 науковців світу.  Спеціальний підрозділ по боротьбі з тероризмом. США Особливо велику небезпеку складають арсенали ядерної зброї. Ядерну зброю мають 5 країн – членів «ядерного клубу»: США, Росія, Франція, Велика Британія, Китай. Перші дві мають по декілька десятків тисяч ядерних зарядів, останні – до однієї тисячі зарядів кожна. Крім того, ядерний арсенал є у так званих «нових ядерних держав» – Індії, Пакистану, Північної Кореї, Ізраїлю (формально не визнає наявність ядерної зброї), Лівії та Ірану (працюють над ядерними програмами). Ця зброя може бути доставлена до цілей трансконтинентальними ракетами, що запускаються із стаціонарних установок, ракетами середнього радіусу дії – з мобільних установок, ракетами з надводних і підводних кораблів військово-морських флотів, бомбардувальниками, що несуть ядерні бомби. Найбільший збиток військові витрати приносять бідним і найбіднішим країнам, тому що ці гроші могли б піти на розвиток промисловості, сільського господарства, будівництво, соціальні потреби, а не на закупівлю дорогого озброєння.  Під час військового конфлікту між Великою Британією та Аргентиною за Фолклендські (Мальвінські) острови, 1982 рік Від мілітаризації страждають різні сфери людської діяльності. З економіки вилучаються великі фінансові кошти, які могли б піти на вирішення соціальних, екологічних та інших проблем. На військові потреби витрачаються природні ресурси, які могли б бути використані в народному господарстві. Мілітаризація економіки призводить до вилучення з трудових ресурсів мільйонів людей, що знаходяться в арміях, які також доводиться утримувати. Багато грошей витрачається на військові науково-дослідні розробки. Виробництво зброї вимагає проведення його випробування, що приводить до тяжких екологічних наслідків. Роззброєння (демілітаризація), тобто перехід військової економіки на виробництво мирної продукції, — процес складний, пов’язаний з міжнародною політикою, з конфліктами і з військовим суперництвом держав. Щоб перевести підприємства, які випускають продукцію військового призначення, на виробництво мирної продукції, необхідна конверсія (від лат.conversio — зміна, перетворення). Процес цей складний, оскільки вимагає великих витрат на технічне переозброєння підприємств, тимчасової втрати прибутків. Стратегія багатьох країн в сучасну епоху спрямована на збільшення військових бюджетів. Тому замість демілітаризації економіки держав світу спостерігається гонитва озброєнь. В перспективі в світі неминуче виникне проблема глобального дефіциту ресурсів, особливо енергоресурсів і прісної води, що сприятиме появі нових конфліктів.  Контроль над багатими на мінеральні ресурси регіонами світу часто стає причиною збройних конфліктів Екологічна проблема. є результатом взаємодії людини та її господарської діяльності з навколишньою природою. Спочатку процес в основному обмежувався вилученням тварин (в процесі полювання, рибальства) і рослин (як продуктів харчування, опалення). Вже в далекі часи люди підпалювали трави в степах або ліси з метою полювання на звірів, а пізніше — для звільнення земель під ріллю. З розвитком землеробства, тваринництва і особливо промисловості вплив на природу посилювався, а в другій половині XX ст. у зв'язку з бурхливим розвитком промисловості й транспорту, демографічним вибухом, урбанізацією та випробуваннями ядерної зброї різко зріс. Негативна дія людини на природу виявляється у вигляді зниження якості та деградації її окремих компонентів, а також забруднення природи в цілому.  Охорона природи Забруднення виражається в надходженні у навколишнє середовище різноманітних хімічних елементів та їхніх сполук (твердих, рідких, газоподібних), що викидаються промисловими, сільськогосподарськими підприємствами, транспортом, міським комунальним господарством. Випробування ядерного та інших видів зброї, бойові дії забруднюють навколишнє середовище дуже небезпечними речовинами, особливо радіоактивними. Найбільший спектр забруднюючих речовин поставляють підприємства хімічної, потім — металургійної та нафтопереробної промисловості й електроенергетики. Сильним забруднювачем є транспорт, особливо автомобільний і авіаційний. Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) сприяла ухваленню Стокгольмської конвенції (2001), згідно якої 12 найбільш високотоксичних хімікатів мають бути виключені з у всьому світі. Це — діоксин, поліхлориванні біфеніли та пестициди. Багато з них давно заборонені в промислово розвинених країнах.  Екологічні проблеми Викиди двигунів внутрішнього згорання містять безліч небезпечних для природи і здоров'я людини речовин. Найбільш небезпечним є радіоактивне забруднення, що з’являється внаслідок випробувань ядерної зброї, аварій на АЕС і підприємствах з переробки радіоактивних елементів. Радіоактивні ізотопи, маючи тривалий період напіврозпаду, можуть зробити територію непридатною для життя протягом сотень тисяч і навіть мільйонів років. Сільське господарство також є інтенсивним забруднювачем природи. Найбільша кількість забруднюючих речовин потрапляє в ґрунти з мінеральними добривами, особливо фосфорними (радіоактивні ізотопи, рідкі та розсіяні хімічні елементи). В сільськогосподарських районах використовуються пестициди для знищення шкідників сільськогосподарських культур, дефоліанти —для боротьби з бур'янами. Ці речовини з ґрунту потрапляють в рослини, потім в організми сільськогосподарських тварин і людини. Тваринницькі комплекси також завдають шкоди природі.  Пожежа на нафтопереробному заводі Забруднюючі речовини надходять у всі компоненти природного середовища: повітря, воду, гірські породи, ґрунти, рослини й тварини. В організм людини продукти забруднення потрапляють з повітрям, їжею та питною водою. Основні наслідки забруднення навколишнього середовища:
Для того, щоб зменшити або зовсім усунути забруднення, необхідне дотримання наступних вимог:
 Йосемітський національний парк. Каліфорнія, США Негативний вплив на людину здійснюють не лише забруднення, а й невидимі техногенні геофізичні поля, що вивчаються екологічною геофізикою. Цей електромагнітний вплив (електромагнітні поля промислового устаткування, побутових приладів, радіохвилі), який може негативно впливати на живі організми та людину, іонізуюче випромінення промислових підприємств і окремих механізмів. Шкідливо діють на здоров'я людей деякі фізичні поля: акустичне (шумове забруднення), вібраційне, електричне. Під якістю природного середовища розумють ступінь придатності територій для конкретного виду освоєння (наприклад, для будівництва підприємств або виробництва сільськогосподарських культур). Погіршення якості навколишнього середовища може виникати не тільки при його забрудненні, а і в результаті інтенсивної вирубки лісів, надмірного випасу сільськогосподарських тварин, розорювання земель, будівництва транспортних шляхів, різних промислових об'єктів, накопичення промислових і побутових відходів (звалища) тощо. Найінтенсивніше відбувається вирубка тропічних лісів, у меншій мірі — лісів помірного поясу. Вирубування тропічних лісів відбувається з інтенсивністю 20 га за хвилину, тобто за кожну секунду вирубується площа в 2 футбольних поля. За останні 40 років площа тропічних лісів зменшилась на 50 %. Якщо так триватиме, то через 30-40 років ці ліси зникнуть. Лісовідновлення проводиться тільки в розвинених країнах. Вирубка лісів призводить до багатьох негативних наслідків. Ліси — своєрідні «легені планети». Природні комплекси лісів очищують повітря від пилу та шкідливих речовин, виділяють кисень. Рослини — практично єдині постачальники кисню в атмосферу Землі. Ліси зберігають ґрунти від ерозії завдяки густо переплетеній кореневій системі, є регулятором поверхневого й підземного стоків природних вод. При знищенні лісу рівень ґрунтових вод знижується, що приводить до обміління річок; зникає багато видів рослин і тварин; частково змінюється клімат. Все це необоротно збіднює генетичний фонд живої природи Землі. Вирубка лісів повинна супроводжуватися їх відновленням. Для цього необхідний розвиток розплідників деревних культур з подальшою висадкою саджанців на місце знищених лісів.  В результаті виверження вулканів значних ушкоджень зазнають ліси – легені планети Величезний негативний вплив на навколишнє середовище здійснює опустелювання, тобто зростання площ, зайнятих пустелями. Опустелювання може бути викликане декількома причинами. Це і зведення лісів з подальшою ерозією ґрунтів, і пересихання річок, струмків, і надмірний випас худоби, коли тварини не тільки з'їдають рослини, але і витоптують їх. Ґрунти, позбавлені кореневої системи рослин, легко видуваються, що приводить до їх вітрової ерозії. Неправильна обробка сільськогосподарських земель може викликати руйнування ґрунтового покриву і появу пустинних ландшафтів. Процес опустелювання найбільш інтенсивний в Африці в зоні Сахелі, де пустеля Сахара поступово переходить в напівпустелю і суху савану, що використовується як пасовища. Опустелювання також характерне для Південної Африки, Тихоокеанського узбережжя і Патагонії Південної Америки, Мексики, Аравійського півострова, центральних районів Азії, низки районів Австралії. Для боротьби з опустелюванням існують різні способи: створення лісозхисних смуг, висадження посухостійких рослин, регулювання випасу сільськогосподарських тварин, правильна обробка земель, відновлення лісів.  Забруднення атмосферного повітря Інтенсивна господарська діяльність людини, в результаті якої щорік спалюється величезна кількість палива, приводить до вилучення з атмосфери великих об'ємів кисню й викидів вуглекислого газу (СО2), а також інших твердих, рідких і газоподібних сполук. Деякі вчені вважають, що збільшення концентрації СО2 в атмосфері приводить «парникового ефекту», коли нижній шар атмосфери нагрівається за рахунок поглинання молекулами води, вуглекислого газу й деяких інших газів частки теплового випромінювання поверхні Землі, нагрітої Сонцем. Парниковий ефект може бути причиною потепління на Землі з подальшим таненням льодів Антарктиди, арктичних і гірських районів і підвищенням рівня води в Світовому океані на декілька десятків метрів, що викличе затоплення густозаселених низовинних районів материків, де проживають сотні мільйонів людей. Потепління також може привести до танення багатолітньої мерзлоти в полярних районах і зсуву природних зон до полюсів. Існує й інша точка зору на потепління клімату, яке пов'язане не із збільшенням концентрації СО2 в атмосфері, а з активізацією вікових ритмів сонячної активності. Надлишкова для біосфери кількість вуглекислого газу поглинається водами Світового океану й виводиться в осад у вигляді вапняків та інших гірських порід. У будь-якому випадку потепління клімату на 2 — 3 градуси приведе до збитку в 1 — 2 % світового валового продукту, а для країн, що розвиваються, у декілька разів більше.  Шкідливі викиди в атмосферу спричиняють руйнування озонового шару та утворюють парниковий ефект Останнім часом багато суперечок ведеться з приводу «руйнування» озонового шару стратосфери й утворення «озонових дір» речовинами, що використовуються в аерозолях і холодильних установках. Озоновий шар оберігає живі організми на Землі від небезпечної дії короткохвильової ультрафіолетової радіації Сонця. Проте ряд учених вважає, що зміна озонового шару й утворення в нім «дірок» процес природний, не пов'язаний з техногенною діяльністю людей.  Смог над Сан-Дієґо. США Екологічні проблеми є наслідком багатьох проблем і не можуть бути вирішені у межах окремої держави, тому що завдяки глобальному кругообігу речовини й енергії географічна оболонка є єдиним природним комплексом. Для вирішення екологічних проблем необхідні принципово нові, енергозберігаючі та не забруднюючі навколишню природу технології.  Обмеженість ресурсів деяких країн стимулює розвиток інтенсивного господарювання та впровадження сучасних технологій |
1 2
Схожі:
|
ПЛАН РОБОТИ ШКОЛИ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ «Інновація і дошкільне... Провідна проблема: Інноваційна дошкільна освіта: досвід, проблеми та стратегія розвитку |
МЕТОДОБ'ЄДНАННЯ СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ Проблема Проблема: Створення умов для самоактуалізації та самореалізації кожної дитини через застосування новітніх технологій в умовах національного... |
|
Методичне об’єднання класних керівників Методична проблема Методична проблема. Морально-духовний розвиток та соціалізація особистості через організацію особистісно орієнтованого креативного... |
Проблема мирного врегулювання з Японією після 2-ї світової війни. Проблеми мирного врегулювання ДКК змінили на далекосхідна комісія, основною метою її стало формування принципів щодо післявоєнного врегулювання з Японією. Причому... |
|
Особливості навчання сучасних молодших школярів Сьогодні перед нами, учителями, постає проблема не «чого учити», а «як учити», тобто проблема організації ефективних сумісних форм... |
ГОЛОВНА ПРОБЛЕМА ДЕРЖАВИ Р 45 Реформування житлово-комунального господарства – головна проблема держави (1993 – 2008 рр.) [Текст]: бібліогр покажчик / Харк... |
|
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬСТВОМ НАСЕЛЕННЯ МІСТ І ПРОМИСЛОВИХ РАЙОНІВ... Проблема, яка розглядається в даному дослідженні, є найменше вивченим істориками аспектом більш широкої теми продовольчого становища... |
Тема: Екологічна проблема очима математики Мета уроку: формування в учнів навички розв’язування вправ та задач; ознайомити з екологічними проблемами нашої Землі;виховувати... |
|
ЛЕКЦІЯ 2 ЗМІСТ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУСПІЛЬСТВА Й ПРОБЛЕМА ЕКОНОМІЧНОГО ВИБОРУ Кожне людське суспільство стикається і намагається розв”язувати три основні проблеми організації економіки |
А. А. Свінціцький Постановка проблеми. Проблема інформатизації навчального закладу – одна з головних проблем сьогодення, що випливає з Закону України... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua