|
Скачати 4.65 Mb.
|
ПЛАН
1.1. Предмет, метод і завдання дисципліни «Економіка підприємства» Економіка аграрного підприємства – це наука, яка вивчає закономірності прояву універсальних законів економічного відтворення на рівні окремого сільськогосподарського підприємства. Метою цього вивчення є вироблення стандартів економічного управління діяльністю підприємства, пошук та застосування нових і ефективних форм та напрямків господарювання. Предметом вивчення дисципліни є економічні відносини, що склалися в окремо взятому підприємстві. Складність предмету вивчення визначається різноманітністю організаційних, галузевих та юридичних форм аграрних підприємств. Головними завданнями дисципліни “Економіка підприємства” є:
Науки, на яких базується дисципліна «Економіка аграрного підприємства» поділяються на такі групи:
В свою чергу економіка підприємства є основою сукупності економічних наук та дисциплін прикладного характеру, які вивчають окремі деталі та аспекти економічного механізму господарювання підприємства. До таких наук можна віднести облік, планування, аналіз та ін. В процесі проведення економічних досліджень та виконання робіт економічного характеру використовують науковий інструментарій, тобто понятійний апарат, методи і методики. Метод – це спосіб вивчення, пізнання явищ або досягнення мети. Методика - це сукупність методів і правил та визначена послідовність їх застосування в процесі досліджень або виконання розрахунків. Загальним для всіх наук є діалектичний метод. Методами науки “Економіка аграрного підприємства” є наступні.
У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати: шляхи і способи вдосконалення економічних методів господарювання в умовах ринкових відносин, раціонального використання землі, матеріальних і фінансових ресурсів, інтенсифікації сільськогосподарського виробництва на підставі науково-технічного прогресу, спеціалізації, кооперації та інтеграції підприємств АПК, розвитку товарно-грошових відносин, інноваційно-інвестиційної діяльності та різновиди конкурентоспроможності підприємства; уміти:
На сьогодні не існує універсальної або ідеальної моделі аграрного підприємства, однак усі підприємства мають спільні особливості та здійснюють свою діяльність на основі спільних закономірностей економічного відтворення в сільському господарстві. 1.2. Особливості сільськогосподарських підприємств Сільське господарство як галузь матеріального виробництва має ряд особливостей, що позначаються на його функціонуванні в умовах ринкової економіки. Найперша з них пов’язана з відносною іммобільністю ресурсів, яка є бар’єром на шляху перерозподілу їх (крім трудових ресурсів) із сільського господарства в промисловість та інші галузі. А це означає, що дана галузь не бере безпосередньої участі у формуванні середньої норми прибутку між галузями. Теоретично можна уявити, що при зменшенні доходів у сільському господарстві, яке може мати місце в дійсності через зниження цін внаслідок зростання пропозиції сільськогосподарської продукції, фермери в пошуках прибутковішого бізнесу перерозподілять свої ресурси на користь інших виробництв. В результаті пропозиція сільськогосподарської продукції зменшиться щодо попиту, отже, зростуть ціни на неї, а з ними — і доходи сільських товаровиробників, урівноважуючись з розміром доходів інших галузей. Проте в реальному житті такого перерозподілу ресурсів не відбувається, за винятком істотного відтоку сільського населення в промисловість і сферу послуг, що має місце в усіх розвинутих країнах. Причина цього полягає в тому, що людські ресурси на селі хоч і скорочуються, але земельні ділянки, якими вони володіли або на яких вони працювали, не будучи їх власниками, продовжують залишатися в сільськогосподарському обороті. На них і далі виробляється сільськогосподарська продукція, що вимагає від товаровиробників достатньої кількості основного та оборотного капіталу. Це заважає його перетіканню в інші галузі. Більше того, для забезпечення ефективності виробництва в умовах конкуренції сільські товаровиробники повинні здійснювати інвестиції з урахуванням фактичних масштабів землекористування. В цьому саме і виявляється іммобільність ресурсів сільського господарства. Завдяки цьому, а також впровадженню у виробництво досягнень НТП пропозиція сільськогосподарської продукції зростатиме. Тому логічно сподіватися, що в таких умовах ціни на сільськогосподарську продукцію і доходи сільських товаровиробників матимуть тенденцію до зниження. Ця проблема вимагає спеціального розгляду, і до неї ми ще повернемося. На відміну від промисловості до процесу сільськогосподарського виробництва залучено не три, а чотири ресурси — основні й оборотні фонди, жива праця і земля, причому земля в сільському господарстві є головним засобом виробництва, тоді як в інших галузях (крім добувної) вона є лише просторовим базисом. Як основний засіб виробництва земля вимагає свого відтворення на розширеній основі, що породжує ряд специфічних проблем, пов’язаних із збереженням і підвищенням родючості ґрунту. Аграрні підприємства працюють в умовах ризику і невизначеності. Однією з причин цього є те, що в сільському господарстві економічний процес відтворення тісно переплітається з природними (біологічними) процесами. Сільськогосподарська продукція виробляється за допомогою живих організмів (рослин, тварин, мікроорганізмів), які часто функціонують як засоби виробництва. Оскільки ці живі організми розвиваються за біологічними законами, то цим і зумовлюється відома залежність процесу відтворення в сільському господарстві від природних факторів, що, в свою чергу, вимагає всебічного врахування їх і глибоких знань агробіологічної науки. Сільськогосподарське виробництво здійснюється в різних ґрунтово-кліматичних умовах — добрих, середніх і поганих, що безпосередньо позначається на результатах господарської діяльності підприємств і має наслідком (за інших однакових умов) істотну диференціацію рівня їх економічного розвитку. Підприємства, що працюють у відносно гірших природних умовах, менш конкурентоспроможні, мають вищу вірогідність банкрутства. В умовах ринку ціновий фактор не може бути тим важелем, який забезпечував би таким підприємствам відносне благополуччя і зменшував ризик збанкрутувати. Тому виникає потреба в державній підтримці таких сільськогосподарських підприємств за допомогою позацінових економічних важелів. У сільському господарстві робочий період (час безпосереднього використання живої і уречевленої праці) не збігається з періодом виробництва (час від початку виробництва до одержання готової продукції). У результаті такого незбігу виникає сезонність виробництва, яка виявляється в нерівномірному, переривчастому використанні робочої сили і засобів виробництва, в нерівномірному надходженні продукції і доходів протягом року. Це вимагає розробки заходів щодо пом’якшення сезонності і врахування цього фактора при виборі спеціалізації підприємства. Крім того, така залежність від природних умов викликає необхідність створювати на аграрних підприємствах значні страхові резерви насіння, кормів на випадок неврожаю, спричиненого форс-мажорними обставинами — посухою, градобоєм, повенями тощо. Сільське господарство — це кредитомістка галузь, яка не може нормально розвиватися без залучення зі сторони (банків, інших кредитних установ) додаткових фінансових ресурсів, насамперед у формі короткострокових кредитів, для здійснення поточних платежів з метою забезпечення операційної діяльності. Адже в сільському господарстві, як уже зазначалося, існує великий сезонний розрив між вкладенням оборотного капіталу й отриманням доходів. Тому аграрні підприємства повинні мати значні суми коштів для покриття сезонних витрат. Тримати спеціально на такі цілі власні кошти тривалий час економічно невиправдано. Значно ефективніше мінімальні виробничі запаси і кошти в розрахунках формувати за рахунок власних джерел, а понад цього — позичкових, тобто за рахунок кредитів. Сільське господарство є менш інвестиційно привабливою галуззю порівняно з рядом інших галузей народного господарства. Це спричинено тривалим періодом виробництва сільськогосподарської продукції, який продовжується нерідко більше року і характеризується поступовим наростанням вкладень від початку виробництва до його завершення й одночасним вивільненням коштів у кінці виробництва при одержанні готової продукції. Потенційні інвестори спрямовують свій капітал насамперед у ті виробництва, де має місце швидкий кругообіг коштів, а отже, де можна отримати і швидку віддачу від його інвестування. За цією характеристикою, як бачимо, сільське господарство є менш привабливою галуззю. Якщо взяти до уваги ще й існування підвищеного ризику недоодержання готової продукції в очікуваному обсязі через незалежні від виробника обставини — несприятливі природно-кліматичні умови, то стає зрозумілим, чому ця особливість сільського господарства не є тимчасовою, а органічно притаманна йому і проявляється лише з різною інтенсивністю залежно від стану розвитку галузі й окремих аграрних підприємств та кон’юнктури на ринку інвестицій. В сільському господарстві порівняно з іншими галузями значно ускладнюється процес управління виробництвом. Це зумовлено наступними причинами:
Специфічною особливістю сільського господарства є існування взаємозалежності і взаємодоповнюваності окремих галузей, що вимагає всебічного обґрунтування галузевої структури підприємства. Виявом цієї особливості є, зокрема, та обставина, що значна частка продукції даної галузі не набуває товарної форми, а використовується в наступних циклах відтворення. |
1 Підприємство як суб’єкт господарювання в ринковій економіці Підприємство – це організаційно відокремлена та економічно самостійна основна (первинна) ланка виробничої сфери народного господарства,... |
1. Дефініція «соціально-економічна безпека» в системі понять управління... Ому середовищі, що характеризується нестабільністю та постійною динамікою. Таке середовище змушує керівництво швидко адаптуватися... |
НАКАЗ «Духовно-гуманістична спрямованість навчально-виховного процесу та її реалізація в сучасній освітній системі» (далі – обласний семінар)... |
СТАТУТ орендного підприємства Орендне підприємство (далі Підприємство) діє згідно з Законом України "Про підприємство", цим Статутом і договором оренди |
1. Бізнес-план у ринковій системі господарювання Навчально-методичний комплекс з вивчення дисципліни "Бізнес-планування розвитку підприємства" для підготовки студентів V курсу з... |
31 Підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю Організаційно-правова форма господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю |
Тема: Вивчення оболонки програми «1С-Підприємство 2» За допомогою меню ознайомитись з основними можливостями програми „1С-Підприємство 2”. Навчитись працювати в „1С-Підприємство 2” використовуючи... |
До розпорядження міського голови від 06. 06. 2011р. №283 Комунальне підприємство «Підприємство матеріально-технічного забезпечення» Тернопільської міської ради |
Особливості створення та подання ЕЛЕКТРОННОГО ЗВІТУ Державне підприємство «Інформаційний центр персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України», що виконує функції центру обробки... |
ПЛАН проведення перевірок суб’єктів господарювання (виробничих об’єктів) ... |