1. Дефініція «соціально-економічна безпека» в системі понять управління підприємством У ринкових умовах господарювання підприємство, як відкрита система


Скачати 143.88 Kb.
Назва1. Дефініція «соціально-економічна безпека» в системі понять управління підприємством У ринкових умовах господарювання підприємство, як відкрита система
Дата09.04.2013
Розмір143.88 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Економіка > Документи

Група 2

Семінар 12

1. Дефініція «соціально-економічна безпека» в системі понять управління підприємством

У ринкових умовах господарювання підприємство, як відкрита система, функціонує у складному зовнішньому середовищі, що характеризується нестабільністю та постійною динамікою. Таке середовище змушує керівництво швидко адаптуватися до нових умов, потребує знання законів розвитку та пошуку шляхів виживання в ринковій економіці, врахування чинників невизначеності та нестійкості економічного середовища.

Економічній безпеці підприємства властивий подвійний характер: з одного боку, вона забезпечує можливість власного функціонування, з іншого — є частиною (елементом) економічної безпеки системи вищого рівня і суб'єктом, що забезпечує виконання функцій регіоном, державою. В перехідні періоди розвитку економіки домінуючими є дослідження макроекономічних аспектів економічної безпеки.

Поняття "економічна безпека" пройшло чимало переосмислень у зв'язку зі зміною умов зовнішнього середовища і з урахуванням факторів, які зумовлюють процеси управління. Вперше поняття "економічна безпека" почало застосовуватися на Заході у зв'язку зі зростанням проблеми обмеженості ресурсів та розпадом колоніальної системи, що призвело до порушення традиційних зв'язків між постачальниками ресурсів, життєво необхідних індустріальним суспільствам.

Сутність економічної безпеки полягає в забезпеченні поступального економічного розвитку суспільства з метою виробництва необхідних благ та послуг, що задовольняють індивідуальні та суспільні потреби. Раніше усі питання, пов'язані із забезпеченням безпеки покладалися на державні органи. Останнім часом спостерігається відтворення системи безпеки, в якій провідна роль відводиться державі.

На мікрорівні економічна безпека проявляється в забезпеченні нормальної і стабільної діяльності підприємства, попередженні витоку інформації.

Економічну безпеку підприємства можна трактувати, як:

— стан захищеності усіх систем підприємства при здійсненні господарської діяльності в певній ситуації;

— стан всіх ресурсів підприємства (капіталу, трудових ресурсів, інформації, технологій, техніки, прав) та підприємницьких здібностей, при якому можливе найефективніше їх використання для стабільного функціонування і динамічного науково-технічного та соціального розвитку, здатність запобігати або швидко нівелювати різні внутрішні та зовнішні загрози;

— сукупність організаційно-правових, режимно-охоронних, технічних, технологічних, економічних, фінансових, інформаційно-аналітичних та інших методів, спрямованих на усунення потенційних загроз та створення умов для забезпечення ефективного функціонування суб'єктів підприємницької діяльності відповідно до їхніх цілей та завдань;

— стан соціально-технічної системи підприємства, котрий дає змогу уникнути зовнішніх загроз і протистояти внутрішнім чинникам дезорганізації за допомогою наявних ресурсів, підприємницьких здібностей менеджерів, а також структурної організації та зв'язків менеджменту.

2. Виклики та перспективи забезпечення соціально-економічної безпеки підприємств

В даний час існує два наукових напрями щодо визначення економічної безпеки. В рамках першого напряму економічна безпека підприємств розглядається як захист від негативних впливів (загроз) зовнішнього і внутрішнього середовища.

Концепцією другого напряму є подання економічної безпеки підприємства як мірі гармонізації інтересів підприємства з інтересами взаємодіючих з ним суб’єктів зовнішнього середовища [4].

Проведення порівняльного аналізу цих двох наукових напрямів, знаходження точок перетинання та дискутування особливостей застосування, звичайно можуть бути корисними й, безперечно, є дуже важливими для розвитку науки про економічну безпеку, проте в рамках даної статті ці питання розглядатися не будуть. Зазначимо лише, що з якої б позиції не розглядалося поняття економічної безпеки, її забезпечення потребує вивчення ресурсного чинника. Крім того, обидві концепції можуть бути актуальними при вивчені питань ресурсного забезпечення економічної безпеки з огляду на різні умови діяльності підприємств та чинники, що на неї впливають.

Умовами забезпечення економічної безпеки підприємства є легітимність усіх видів його діяльності, використання системного підходу до забезпечення економічної безпеки підприємства та відповідне ресурсне забезпечення. Стисло розглянемо кожнуз цих умов.

Для забезпечення економічної безпеки необхідне використовувати засоби, що є у розпорядженні підприємства. Проте заходи щодо забезпечення безпеки повинні розроблятися на основі і в рамках чинних правових актів. Локальні правові акти підприємства не повинні суперечити законам і підзаконним актам. Не дотримання даної умови може зрештою привести до припинення діяльності підприємства.

Надійний захист інтересів любого підприємства можливий тільки при системному підході до його організації. Система забезпечення економічної безпеки підприємства може розглядатися як упорядкована сукупність взаємодіючих елементів, сукупну дію яких спрямовано на якісну реалізацію захисту інтересів підприємства від зовнішніх і внутрішніх загроз.

Для кожного підприємства зовнішні і внутрішні загрози є суто індивідуальними. Разом з тим вказані види загроз включають окремі елементи, які можуть бути використані практично до будь-якого суб’єкта господарської діяльності. Так, до зовнішніх загроз і дестабілізуючих чинників можна віднести несприятливу зміну політичної системи; макроекономічні потрясіння (кризи, інфляція, втрата ринків сировини, матеріалів, енергоносіїв або товарів); протиправну діяльність кримінальних структур, конкурентів і фірм, що займаються промисловим шпигунством або шахрайством, а також правопорушення з боку корумпованих працівників контролюючих і правоохоронних органів.

До внутрішніх загроз належать дії або бездіяльність (зокрема, умисні або ненавмисні) співробітників підприємства, що суперечать інтересам його діяльності, наслідком яких можуть бути нанесення економічного збитку підприємству, порушення порядку використання технічних засобів, встановленого режиму збереження інформації [8], яка становить комерційну таємницю, підрив його ділового іміджу в бізнес-кругах, виникнення проблем у стосунках з реальними або потенційними партнерами та інше.

Перелік завдань, що підлягають вирішенню при створенні системи забезпечення економічної безпеки підприємства, можна визначити таким чином:

  • захист законних прав та інтересів підприємства;

  • моніторинг стану зовнішнього середовища бізнесу;

  • ідентифікація можливих загроз економічній безпеці підприємства і розробка превентивних заходів для попередження або зменшення виробничих, комерційних та інших ризиків;

  • вивчення партнерів, клієнтів і конкурентів підприємства;

  • профілактика і припинення можливої протиправної діяльності персоналу підприємства, який може завдати шкоди економічній безпеці;

  • захист конфіденційної інформації підприємства, що стосується всіх сторін його діяльності;

  • підготовка і проведення акцій, що поліпшують імідж і підвищують ділову репутацію підприємства в очах партнерів і клієнтів, органів державної влади і місцевого самоврядування.

Залежно від зовнішніх умов і чинників, що визначають специфіку діяльності підприємства, вказаний перелік завдань може бути розширений або звужений .

3.Управління підприємствами в контексті розбудови соціально орієнтованої економіки України

Головна мета управління економічною безпекою — забезпечення найефективнішого функціонування, найпродуктивнішої роботи операційної системи та економічного використання ресурсів, забезпечення певного рівня трудового життя персоналу та якості господарських процесів підприємства, а також постійного стимулювати нарощування наявного потенціалу та його стабільного розвитку.

До основних функціональних цілей економічної безпеки належать:

— забезпечення високої фінансової ефективності роботи, фінансової стійкості та незалежності підприємства;

— забезпечення технологічної незалежності та досягнення високої конкурентоспроможності технічного потенціалу того чи того суб'єкта господарювання;

— досягнення високої ефективності менеджменту, оптимальної та ефективної організаційної структури управління підприємством;

— досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та його інтелектуального потенціалу, належної ефективності корпоративних НДДкР;

— мінімізація руйнівного впливу результатів виробничо-господарської діяльності на стан навколишнього середовища;

— якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності підприємства;

— забезпечення захисту інформаційного поля, комерційної таємниці і досягнення необхідного рівня інформаційного забезпечення роботи всіх підрозділів підприємства та відділів організації;

— ефективна організація безпеки персоналу підприємства, його капіталу та майна, а також комерційних інтересів.

Головна та функціональні цілі зумовлюють формування необхідних структуроутворюючих елементів і загальної схеми організації економічної безпеки.

Попри значні проблеми, що виникають перед підприємствами у процесі їх господарської діяльності, частина з них все ж намагаються рухатися у напрямку загальновизнаних світових стандартів, до яких відносять:

1) високий рівень заробітної плати та соціального захисту працівників;

2) впровадження у виробничу діяльність сучасних інформаційних технологій;

3) оновлення технічного забезпечення виробничого процесц на підприємстві;

4) відносини між працівниками та роботодавцями повинні грунтуватися на довгострокових, а не короткострокових тимчасових засадах;

5) постійне навчання персоналу з метою підвищення його кваліфікації;

6) впровадження інноваційних технологій на виробництві

7) автоматизація процесу виробництва.

До таких компаній можна віднести компанію МДЕМ, що працює в галузі кораблебудування. [1, с. 18-19]. Дана компанія була заснована у 2007 році. Станом на 2010 рік у ній працювало близько 60 інженерів-конструкторів, реалізовано 40 проектів, розроблено 15 пакетів робочої документації щодо модернізації пристаней, 10% робочого часу інженерів присвячується навчанню.

Важливим напрямком роботи підприємств, що прямо не пов’язана з отриманням доходу є співпраця з сектором НГО ( неурядовими громадськими організаціями ). Підприємства можуть виступати спонсорами різних змагань, турнірів, виставок, що є корисними для суспільства в плані культурного розвитку, а для підприємств в плані висвітлення їхньої благодійної та меценатської діяльності у засобах масової інформації, що сприяє зростаннб іміджу підприємства та в певній мірі слугує рекламо. Проте в українському законодавстві не передбачено значних пільг для підприємств, що займаються меценатством, що в свою чергу стримує суспільний розвиток.

Більшість організацій співпрацюють зі спеціалізованими благодійними міжнародними, всеукраїнськими та місцевими фондами. Дані фонди організовують акції щодо збору коштів на допомогу дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, на допомогу дитбудинкам, школам-інтернатам, лікарням тощо. Основну частину цих коштів перераховують великі організації. Одними із відомих в Україні та Вінницькій області фондів є «Серце до серця», «Фонд Петра Порошенка», «Подільська Громада», «Бригантина» та інші.

Наявність реальної співпраці між комерційними структурами та інституціями громадянського суспільства свідчить про те, що в Україні хоча і повільно, проте іде прогрес у напрямку побудови громадянського суспільства. А лише виключно за умови існування громадянського суспільства можливе функціонування соціально орієнтованого ринку.

У процесі трансформації українського суспільства та економіки держави важливою є не тільки всестороння активізація суспільства, що репрезентується громадськими організаціями та рухами, а і необхідність усвідомлення взаємовигідності такого процесу з боку топ-менеджерів великих підприємств. Частина українських топ-менеджерів є представниками покоління, світогляд якого сформувався ще в Радянському Союзі за часів адміністративно-командної економіки. Тоді не допускався лібералізм в управлінні, а відстоювання працівниками своїх прав було проблематичним.

Керівники такого типу, що займають сьогодні високі посади вважають непотрібним та навіть шкідливим зростання ролі профспілок та громадянської свідомості населення. Проте вони забувають той факт, що розширення можливостей робочого класу призведе до збільшення споживання і, як наслідок, загального добробуту суспільства.

Отже, в рамках реалізації принципів соціально орієнтованої ринкової економіки в Україні необхідно змінити світогляд суспільства в цілому та менеджерів в тому числі щодо їх власної економічної ролі та способів впливу на економічні процеси.

4.Напрями впровадження системи якості OHSAS 18001 в забезпеченні соціально-економічної безпеки підприємств

За даними Всеукраїнської організації охорони здоров’я, кожної хвилини у світі відбувається виробнича травма, що призводить до смерті працівника. Зростають масштаби виробництва, технологічні можливості підприємств. Але разом із цим щороку збільшується кількість постраждалих, травмованих та загиблих.

За статистикою, Держгірпромнагляду, 81% травм відбувся з організаційних причин. А основні причини трагедій – низький рівень організації роботи на виробництвах, допуск до роботи працівників невідповідної кваліфікації, порушення правил техніки безпеки.

Особливо високий ступінь ризику на підприємствах нефтегазового комплексу, добувної та хімічної галузей промисловості, будівельної індустрії.

Вимоги до системи регламентує стандарт OHSAS 18001.

Система управління безпекою та гігієною праці (БіГП) є інструментом, який дає організації наступні переваги:

  • Зменшення кількості випадків заподіяння шкоди персоналу за рахунок запобігання та контролю за небезпечними виробничими факторами на робочих місцях.

  • Зменшення ризику нещасних випадків, що призводять до серйозних наслідків.

  • Поліпшення мотивації персоналу за рахунок задоволення зростаючих очікувань ваших співробітників.

  • Зменшення матеріальних втрат, які виникають внаслідок нещасних випадків та простоїв виробництва.

  • Можливість створення інтегрованої системи управління якістю, екологічного керування, здоров’я та безпеки.

  • Забезпечення відповідності діяльності законодавству в галузі здоров’я та безпеки на виробництві.

  • Покращення іміджу організації.

Вимоги до системи управління безпекою та гігієною праці (БіГП) встановлені у міжнародному стандарті ДСТУ – П OHSAS 18001:2006 Системи управління безпекою та гігієною праці. Вимоги.

Система управління БіГП – це частина загальної системи управління, яка спрямована на ідентифікацію небезпек, оцінку та управління ризиками в сфері безпеки та гігієни праці, що пов"язані з діяльністю організації.
Система охоплює політику та цілі в галузі БіГП, організаційну структуру, процедури та ресурси для розробки, впровадження, досягнення, аналізу та підтримки в робочому стані політики організації в сфері БіГП.


Запроваджуючи систему управління БіГП, кожна організація має визначити законодавчі та інші нормативні вимоги стосовно безпеки та гігієни праці (БіГП), які вона зобов"язана виконати, та які стосуються її видів діяльності, продукції та послуг, обладнання та приміщень.

Відповідність організації законодавчим і нормативним актам країни є одним з важливіших критеріїв аудиту під час сертифікації системи управління безпекою та гігієною праці.

5. Міжнародний стандарт OHSAS 18001, IS0 26000, SA 8000 ключові визначення та принципи. Приклади застосування в діяльності вітчизняних підприємств. Переваги застосування стандартів в підвищенні конкурентоспроможності вітчизняних підприємств.

Стандарт SA 8000 був опублікований у 1997 році, переглянутий – у 2001 році. Мета стандарту – сприяти постійному поліпшенню умов наймання і здійснення трудової діяльності, виконання етичних норм цивілізованого суспільства.

Стандарт SA 8000 був створений для того, щоб компанії могли підтвердити використання соціально-відповідальних підходів у своїй діяльності. Система менеджменту, заснована на вимогах SA 8000, має загальні вимоги з ISO 9001. Так, наприклад: визначена керуванням політика компанії в сфері соціальної відповідальності, аналіз і перевірки з боку керівництва, планування, оцінка і вибір постачальників, прийняття коригувальних дій.

У світі вже давно прийнято, що підприємства, на яких приділяється значна увага персоналу, створенню необхідних і комфортних умов для роботи, є надійними партнерами у взаємовідносинах.

Використання етичних підходів до суспільства в цілому і до своїх співробітників, зокрема створення сприятливої атмосфери в колективі, є критерієм високого рівня менеджменту. І навпаки, співробітництво з компаніями, які не виконують ці вимоги, вважається неетичним і пов'язаним з додатковими ризиками.

Стандарт SA 8000 спрямований на забезпечення привабливості умов наймання для співробітників, поліпшення умов їхньої праці і життєвого рівня. Компанії, у яких менеджмент здійснюється відповідно до вимог стандарту SA 8000, мають конкурентну перевагу, яка полягає у високій мотивації персоналу, що у свою чергу дозволяє ефективніше застосовувати сучасні системи менеджменту для досягнення намічених цілей, забезпечуючи при цьому постійну рентабельність.

А наявність на підприємстві інших стандартів, таких як ISO 9000, ISO 14000, OHSAS 18001 і т.д., доповнює стандарт SA 8000, за безпечуючи основу для інтеграції в рамках загальної системи менеджменту, що веде до скорочення ризиків і підвищення прибутковості компанії.

Стандарт ISO 26000 – це добровільна настанова з соціальної відповідальності і не є документом, що передбачає сертифікацію, як, наприклад, ISO 9001 та ISO 14001. Згідно ISO 26000 компанія включає такі компоненти, як захист прав людини, навколишнього природного середовища, безпеку праці, права споживачів та розвиток місцевих общин, а також організаційне управління та етику бізнесу. Тобто у керівництві враховані усі принципи, які зазначені у Глобальній ініціативі ООН (документі, до якого приєдналося 6 тисяч компаній та організацій, серед яких 130 українських).

Цей міжнародний стандарт надає інструкції щодо основних принципів соціальної відповідальності, ключових тем та питань, що мають відношення до соціальної відповідальності, а також щодо шляхів впровадження соціально відповідальної поведінки до існуючих стратегій, систем, практик та процесів організації. Він наголошує на важливості результатів та діяльності у сфері соціальної відповідальності та її удосконалення.

Цей міжнародний стандарт замислений як такий, що буде корисним для всіх типів організацій у приватному, державному та неприбутковому секторах, для компаній великих і малих, діючих у розвинутих країнах або країнах, що розвиваються. Хоча не всі розділи цього міжнародного стандарту будуть однаково корисними для всіх типів організацій, всі основні аспекти є придатними для кожного типу організацій. Кожна організація самостійно визначає, що є придатним та важливим для неї шляхом власних оцінок та діалогу з зацікавленими сторонами.

Використання цього міжнародного стандарту підтримує кожну організацію у прагненні стати більш соціально відповідальною, брати до уваги інтереси її членів, відповідати чинному законодавству та поважати міжнародні норми поведінки.

Визнаючи, що організації знаходяться на різних щаблях розуміння та впровадження соціальної відповідальності, цей міжнародний стандарт запланований для використання тими, хто тільки розпочинає розглядати питання соціальної відповідальності, а також і для тих, хто має досвід її впровадження. Широке впровадження на підприємствах, в організаціях та установах вимог міжнародного стандарту ISO 26000 сприятиме зростанню показників сталого розвитку України

Приклад 4

Мережа аптек "D.S." (ТзОВ “Маркет Універсал Лтд”) – перша аптечна мережа в Україні, яка у 2005 році отримала сертифікат на відповідність впровадженої системи управління якістю вимогам міжнародного стандарту ISO 9001.

У грудні 2010 року «Маркет Універсал» підтвердило чинну Систему управління якістю та отримало новий сертифікат на відповідність Системи управління якістю вимогам міжнародного стандарту ДСТУ ISO 9001:2009. Сертифікат діє до 2015 року.

Міжнародний стандарт ISO 9001 широко використовується у багатьох країнах світу як універсальна модель управління підприємством. Ним керуються ті організації, які прагнуть, щоб їх товари чи послуги були стабільно якісними з точки зору споживача. Стандарт ISO може застосовувати кожне підприємство (незалежно від галузі і виду діяльності), яке зорієнтоване на підвищення задоволеності споживачів і зобов’язується систематично надавати якісні послуги (випускати якісну продукцію).

В Україні вимоги стандарту ISO 9001 поширюються з 2001 року, коли наша країна ввійшла до ISO – Міжнародної організації зі стандартизаціїта уклала стандарт ДСТУ ISO 9001-2001 “Системи управління якістю. Вимоги” – національний аналог міжнародного стандарту.

Схожі:

Підприємство в сучасній системі господарювання
Метою цього вивчення є вироблення стандартів економічного управління діяльністю підприємства, пошук та застосування нових і ефективних...
Холод Борис Іванович – ректор
«Реформи в Україні: міфи і реальність», «Соціально-економічна система як простір управлінського саморозвитку», «Системний аналіз...
УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ НА СТАДІЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ
У статті досліджено особливості діяльності підприємств на стадії стабілізації. Розглянуто методи управління підприємством в сучасних...
КОНТРАКТ НА УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
Підприємством, забез­печувати його високоприбуткову діяльність, а Орган управ­ління зобов'язується створювати необхідні умови для...
Ключові слова: економічне управління, економічне управління підприємством,...
...
Тематика курсових робіт з предмету «Економіка підприємства» для груп...
Правові основи та напрямки діяльності підприємства в ринкових умовах господарювання
Управління сучасним підприємством Сутність менеджменту Менеджмент
Управління в економічній системі здійснюється на двох основних рівнях: макрорівні, тобто охоплює все народне господарство, і мікрорівні...
Екзамен "МЕНЕДЖМЕНТ"
Поняття контролю та його місце в системі управління промисловим підприємством. Принципи та цілі функції контролювання
ЗАКОНУКРА Ї Н И
Стаття Визначення понять і термінів Охорона праці це система правових, соціально-економічних
Тетяна Шелег РОЛЬ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У ЖИТТЄТВОРЧОСТІ ОСОБИСТОСТІ Анотація
Освітнє середовище розглядається як суттєвий елемент соціуму, цілеспрямовано організована, керована, багатофункціональна, відкрита...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка