Ознаки систематизації країн світу за методиками Організації Об’єднаних Націй, Світового Банку та Міжнародного Валютного Фонду

Міжнародний кредит — це форма переміщення позичкового капіталу з однієї країни в іншу на засадах повернення домовлені строки за винагороду; позика капіталу в товарній або грошовій формі, яка надається кредитором однієї країни дебітору іншої країни на умовах повернення, терміновості, сплати процентів і забезпеченості; Функції міжнародного кредиту: Позитивні:1.) сприяння зміцненню міжнародних економічних зв'язків, інтеграції національних економік у світову економічну систему;2).сприяння прискореному розвитку країн, інтернаціоналізації виробництва та обміну;3)забезпечення перерозподілу фінансових ресурсів між сторонами-учасницями;4).сприяння процесу накопичення капіталів в рамках усього світового господарства та його раціональне використання; 5.забезпечення безперервності міжнародних розрахунків та прискорення обігу коштів у зовнішній торгівлі .6) регулювання світової економіки і сам є об'єктом регулювання;7) фінансування зовнішньої торгівлі, спричиняючи додатковий попит на ринку з боку позичальників;8) посилення конкуренції між країнами, оскільки виступає знаряддям конкурентної боротьби за ринки збуту;9) створення сприятливих умов для залучення прямих іноземних інвестицій у країну-боржник. Негативні:1) може викликати диспропорції в економіці країн-кредиторів;2) надмірне залучення міжнародних кредитів та їх неефективне використання підриває платоспроможність позичальника внаслідок оплати величезних відсотків за кредит, призводить до зростання зовнішнього боргу та погіршення показників, що характеризують його обслуговування. Зовнішня заборгованість для багатьох країн стала причиною призупинення економічного зростання. Форми міжнародного кредиту :

53. 
    Організаційна структура та особливості діяльності групи Світового Банку
    

53. 
    Роль міжнародних неурядових економічних організацій у розв’язанні зовнішньої заборгованості країн світу
    

1. 
   Підтримка економічного розвитку і реконструкції країн Центральної та Східної Європи з метою сприяння переходу їх до відкритої ринкової економіки і приватного підприємництва;
   
2. 
   Підтримка країн в проведенні структурних економічних реформ з метою інтеграції їхніх економік у світову економіку;
   
3. 
   Сприяння інвестиціям у виробництво (до 60% коштів), а також у сферу послуг і фінансового сектору та пов’язану з ним інфраструктуру (40% коштів);
   
4. 
   Стимулювання ключових і економічно обґрунтованих проектів, надання технічної допомоги для підготовки, фінансування і реалізації проектів;
   

1. 
   Резервні кредити (“стенд-бай”) – для стабілізації платіжного балансу, дефіцит якого має тимчасовий або циклічний характер, в межах одного-двох років з можливим його продовженням до 4-5 років, за середньою ставкою 3,25%.
   
2. 
   Розширене кредитування (ЕФФ) – для підтримки середньострокових програм (3-4 роки) подолання труднощів платіжного балансу, причиною яких є макроекономічні та структурні проблеми, звичайно за ставкою 4,5% річних.
   
3. 
   Компенсаційні та надзвичайні кредити (ССФФ) – для компенсації скорочення експортного виторгу за незалежними від країни-позичальника причинами (на 3-5 років). Викуп національної валюти здійснюється у строк до 5 років, звичайно - на умовах 3,25% річних.
   
4. 
   Фінансування системних перетворень (СТФ) – цей механізм запроваджений у 1993-1995 рр. для країн з перехідною економікою, які мали значні проблеми з платіжним балансом внаслідок переходу від торгівлі на базу неринкових цін до торгівлі на ринковій основі.
   
5. 
   Стабілізаційний (“буферний”) кредит (БСФФ) – для фінансування запасів сировини в звязку з несприятливою конюнктурою на світових ринках (на 3-5 років). Починаючи з 1984 р. цей механізм не використовувався.
   
6. 
   Фінансування структурної перебудови (САФ) – для надання пільгової допомоги найменш забезпеченим країнам-членам Фонду. Сума, яка може бути надана країні, становить не більше 50% квоти з річними лімітами 15, 20 та 15% для першого, другого та третього року відповідно. Кредити надаються за 0,5% річних на строк до 10 років.
   
7. 
   Розширене фінансування (ЕСАФ) – для структурної перебудови зовнішніх розрахунків, якщо наявні серйозні порушення платіжного балансу (до 3 років), відсоткова ставка 0,5%.
   

1. 
   відміна або лібералізація валютного та імпортного контролю;
   
2. 
   зниження обмінного курсу місцевої валюти;
   
3. 
   жорстка внутрішня антиінфляційна програма (контроль за кредитами банків, за видатками державного бюджету, за дефіцитом державного бюджету, за ростом заробітної плати, зняття контролю за цінами);
   
4. 
   стимулювання іноземних інвестицій і відкриття економіки країни світовому господарству.