|
Скачати 1.97 Mb.
|
Структурні принципи :1)Основа – золотомонетний стандарт; 2)Склався режим вільно плаваючих курсів валют з врахуванням ринкового попиту та пропозиції, але в межах золотих крапок. 3) Кожна валюта мала золотий вміст. Встановлювались золоті паритети. Вільна конвертованість валют в золото. Золото використовувалось як загальновизнані світові гроші. ІІ. Генуезька світова валютна система (1922 р.) – юридично оформлена міждержавною угодою на Генуезькій міжнародній економічній конференції у 1922 р. Принципи : 1) основа – золото і девізи (іноземні валюти для міжнародних розрахунків);2) збережені золоті паритети; 3) відновлений режим валютних курсів, що вільно коливаються; 4) валютне регулювання здійснювалось у формі активної валютної політики, міжнародних конференцій та нарад. 3) Бреттон-Вудська валютна система (липень 1944 р.) :1) створена на валютно–фінансовій конференції в Бреттон–Вудсі (США) під головуванням міністра фінансів США Моргентау; 2)базувалась на золотодевізному стандарті: (золото та долар і фунт стерлінг) 3) на конференції було створено Міжнародний валютний фонд (МВФ), який мав допомогти стабілізації курсів валют країн-учасниць шляхом надання коштів для вирівнювання їхніх платіжних балансів – як орган міждержавного валютного регулювання; 4) засновано Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) з метою надання допомоги країнам-членам у реконструкції та розвитку їхнього господарства шляхом полегшення інвестування капіталу. Принципи:1) функції світових грошей зберігалися за золотом; 2)у ролі міжнародних платежів використовується нарівні із золотом – долар США та фунт стерлінгів Великобританії; 3)резервні (ключові) валюти обмінювалися на золото; 4)прирівнювання валют одна до одної та їх взаємний обмін здійснювалися на основі офіційно узгоджених країнами-членами з МВФ валютних паритетів, виражених у золоті та в доларах США; 5) ринкові курси валют не повинні були відхилятися від фіксованих доларових паритетів цих валют більш як на +0,75%; 6) оборотні національні валюти вільно обмінювалися на валютних ринках на долари та одна на одну за курсами, що могли коливатися у зазначених вище межах; 7) міждержавне регулювання валютних відносин здійснювалось головним чином через МВФ; 8) з метою пом’якшення кризи окремих валют держави-члени МВФ (149 країн) вдавалися до взаємодопомоги: кредити в іноземній валюті для фінансування дефіцитів платіжних балансів. 4) Ямайська валютна система (Кінгстонська) (січень 1976 р.) Кінгстонська угода країн-членів МВФ була ратифікована більшістю членів у квітні 1978 р. Прийнято поправки до Статуту МВФ, які нині та визначають порядок світової валютної системи. Принципи системи : 1) базою валютної системи було проголошено міжнародну розрахункову одиницю – спеціальні права запозичення – СПЗ (резервна валюта кошикового типу) – це безготівкові гроші у вигляді запису на спеціальних рахунках у МВФ. 2)країнам дозволялось встановлювати валютний паритет до будь-якої валюти, крім золота: закріплювалися тенденції до багатовалютного стандарту та поділ світової валютної системи на регіональні угрупування: США - Західна Європа – Японія; 3) юридично було завершено демонетизація золота: відмінено офіційну ціну золота та золоті паритети, але золото й далі використовувалося для формування фонду ліквідних активів з метою придбання резервних валют; 4) було знято обов’язковість обмежень щодо офіційних валютних резервів; 4) поняття “оборотна (конвертована) валюта” замінено терміном “валюта, що вільно використовується”(тобто ринкова валюта); 5) країни отримали право вибору будь-якого режиму валютного курсу; 6) узаконювався режим плаваючих валютних курсів замість фіксованих; 7) МВФ закликав посилити міждержавне валютне регулювання. 5) Європейська валютна система – це 1) міжнародна (регіональна) валютна система – сукупність економічних відносин, яка пов’язана з функціонуванням валюти в межах економічної інтеграції; 2) державно-правова форма організації валютних відносин країн “Загального ринку» з метою стабілізації валютних курсів і стимулювання інтеграційних процесів. 3)підсистема світової валютної системи (Ямайської). Структурні принципи ЄВС: 1) ЄВС базувалась на ЕКЮ, потім – на євро (12 країн); 2) на відміну від Ямайської ВС, яка юридично закріпила демонетизацію золота, ЄВС використовувала його в якості реальних резервних активів. Створений спільний золотий фонд за рахунок об’єднання 20% офіційних золотих резервів країни ЄВС в ЄФВС (Європейський фонд валютного співробітництва), який згодом перетворено на Європейський Центральний Банк; 3) як підсистема ЄВС несе на собі негативні наслідки нестабільності світової валютної системі і вплив долара; 4) режим валютних курсів заснований на спільному плаванні валют у формі “європейської валютної змії” у встановлених межах взаємних коливань (+2,25% від центрального курсу ,для деяких країн (Італії) +6% до кінця 1989р. Потім Іспанії. З серпня 1993р.у результаті загострення валютних проблем ЄС межі коливання розширилися до +15%); 5) в ЄВС здійснюється міждержавне регіональне валютне регулювання шляхом надання центральним банкам кредитів для покриття часового дефіциту платіжних балансів і розрахунків, пов’язаних з валютною інтервенцією; 69. Принципи організації валютних відносин в умовах золотомонетного стандарту Починаючи з кінця XIX ст., найпоширенішою грошовою системою у світі став золотий монометалізм, який існував у трьох видах:золотомонетний стандарт; золотозливковий стандарт; золотодевізний стандарт. Найдосконалішим видом золотого монометалізму вважається золотомонетний стандарт, який використовувався в XIX— XX ст. Золотомонетний стандарт – як класична форма золотого монометалізму передбачає вільний обіг золотих монет і виконання золотом всіх функцій грошей. Системою золотомонетного стандарту є Паризька валютна система (1867р.) Запровадження золотомонетного стандарту вимагало від кожної країни-учасниці конвертування внутрішньої валюти в золото за фіксованим курсом. Жодних міжнародних норм не існувало, а основою валютних курсів був золотий паритет. Золотомонетний стандарт являв собою найстабільнішу саморегульовану грошову систему. Завдяки системі відкритого карбування монет золотомонетний стандарт забезпечував відносну стабільність вартості грошей при гнучкому забезпеченні динамічно зростаючих потреб обігу в засобах платежу. Стабільність національних грошових одиниць та валютних курсів сприяла розвитку вільного ринку, кредитних відносин, міжнародної торгівлі, руху капіталів і зростанню обсягів виробництва. Використання золотомонетного стандарту вимагало від держав значних обсягів золотих запасів у центральних емісійних банках для забезпечення потреб обігу золотими монетами. З метою зменшення маси золотих монет в обігу широко емітуватися паперові банківські білети, активно розвивалася депозитна форма грошей і безготівкові розрахунки. Перша світова війна істотно вплинула на грошово-кредитні системи країн. Зростання бюджетних дефіцитів, покриття їх позиками та емісією грошей — все це спричинило зростання в обігу грошової маси, яка значно перевищила золоті запаси емісійних банків. Під час війни випуск золотих монет в обіг призупинився в більшості країн (крім США та семи латиноамериканських країн), наявна золота монета була частково вилучена державними органами, а частково осіла як скарб. Після війни лише США зберегли золотомонетний стандарт. По закінченні світової війни інфляція в ряді країн посилилася. Певна стабілізація економіки відбулась у 1924—1928 pp. Із метою підтримання національних валют у країнах Європи проводилися грошові реформи (1924—1929 pp.). Під час грошових реформ повернення до золотого стандарту відбулося у двох нових видах: золотозливкового та золото девізного стандарту. Також після війни золотомонетний стандарт не було відновлено в країнах Європи, і ті з них, які мати достатні золоті запаси (зокрема Велика Британія і Франція) запровадили золотозливковий стандарт. 70. Основні характеристики та структурні принципи організації Генуезької валютної системи. Друга світова валютна система Юридично оформлена міждержавною угодою на Генуезькій міжнародній економічній конференції у1922р. Принципи : -Основа – золото і девізи (іноземні валюти для міжнародних розрахунків) (Грошові системи 30 країн базувались на золотодевізному стандарті. Національні кредитні гроші стали використовуватись як міжнародні платіжно-резервні кошти. Однак у міжвоєнний період статус резервної валюти не був офіційно закріплений ні за однією валютою. Фунт стерлінгів і долар США сперечалися за лідерство в цій сфері. -Збережені золоті паритети. Конверсія валют у золото стала здійснюватись не тільки безпосередньо (США, Франція, Великобританія), а й побічно, через іноземні валюти (Німеччина та ще 30 країн) -Відновлений режим валютних курсів, що вільно коливаються. Вільне коливання курсів без золотих точок (в 30-х роках) -Валютне регулювання здійснювалось у формі активної валютної політики, міжнародних конференцій та нарад. На відміну від попередньої системи золото служить тільки для часткового забезпечення грошового обігу, обмін паперових грошей на золото для приватних осіб не проводиться. 71. Особливості розвитку, причини та наслідки кризи Бреттон-Вудської валютної системи Бреттон-Вудська валютна система (липень 1944 р.) :1) створена на валютно–фінансовій конференції в Бреттон–Вудсі (США) під головуванням міністра фінансів США Моргентау; 2)базувалась на золотодевізному стандарті: (золото та долар і фунт стерлінг) 3) на конференції було створено Міжнародний валютний фонд (МВФ), який мав допомогти стабілізації курсів валют країн-учасниць шляхом надання коштів для вирівнювання їхніх платіжних балансів – як орган міждержавного валютного регулювання; 4) засновано Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) з метою надання допомоги країнам-членам у реконструкції та розвитку їхнього господарства шляхом полегшення інвестування капіталу. Принципи:1) функції світових грошей зберігалися за золотом; 2)у ролі міжнародних платежів використовується нарівні із золотом – долар США та фунт стерлінгів Великобританії; 3)резервні (ключові) валюти обмінювалися на золото; 4)прирівнювання валют одна до одної та їх взаємний обмін здійснювалися на основі офіційно узгоджених країнами-членами з МВФ валютних паритетів, виражених у золоті та в доларах США; 5) ринкові курси валют не повинні були відхилятися від фіксованих доларових паритетів цих валют більш як на +0,75%; 6) оборотні національні валюти вільно обмінювалися на валютних ринках на долари та одна на одну за курсами, що могли коливатися у зазначених вище межах; 7) міждержавне регулювання валютних відносин здійснювалось головним чином через МВФ; 8) з метою пом’якшення кризи окремих валют держави-члени МВФ (149 країн) вдавалися до взаємодопомоги: кредити в іноземній валюті для фінансування дефіцитів платіжних балансів. Особливості Криза Бреттон-Вудської валютної системи кризи (1967 – 1976 рр.):1) нестійкість та протиріччя економіки; 2) посилення інфляції негативно вплинуло на світові ціни та конкурентну здатність фірм, заохочувало спекулятивні переміщення “гарячих” грошей; 3)нестабільність платіжних балансів; 4) невідповідність принципів Бреттон-Вудської валютної системи зміненому співвідношенню сил на світовій арені; 5) активізація ринку євродолара; 6)дезорганізуюча роль ТНК; 7)наплив доларів в країни Західної Європи і Японію викликав масовий перехід до плаваючих валютних курсів і тим самим спекулятивну атаку їх валют на долар. 8)Франція ввела подвійний валютний ринок по прикладу Бельгії, де він функціонував з 1952 р. Країни Західної Європи стали відкрито виступати проти привілейованого стану долара в світовій валютній системі. Пошуки виходу з валютної кризи завершилися компромісною Вашингтонською угодою групи “десяти” 18 грудня 1971р. Смітсонівська (Вашингтонська) угода (1971 р.) 1) переглянуто паритети провідних валют: долар девальвовано на 7,89%; підвищено офіційну ціну золота на 8,57% (з 35 до 38 долара за унцію), здійснено ревальвацію ряду валют; 2) пом’якшився принцип фіксованих паритетів: межі можливих відхилень курсів валют від їх фіксованих паритетів були тимчасово розширені з + 1% до + 2,25%; 4)міжнародна розрахункова грошова одиниця СПЗ, яка рішенням сесії МВФ (вересень-жовтень 1969 р.) вводилась в дію з 1 січня 1970 р., розглядалась як можлива основа валютної системи нарівні із золотом (зараз – 230 млрд.СПЗ, або 310 млрд.дол.); 5) Переплетіння валютної кризи з енергетичною та світовою економічною кризами. 72. Основні характеристики та структурні принципи функціонування Ямайської валютної системи. Кінгстонська угода країн-членів МВФ була ратифікована більшістю членів у квітні 1978 р. Прийнято поправки до Статуту МВФ, які нині та визначають порядок світової валютної системи. Принципи системи : 1) базою валютної системи було проголошено міжнародну розрахункову одиницю – спеціальні права запозичення – СПЗ (резервна валюта кошикового типу) – це безготівкові гроші у вигляді запису на спеціальних рахунках у МВФ. 2)країнам дозволялось встановлювати валютний паритет до будь-якої валюти, крім золота: закріплювалися тенденції до багатовалютного стандарту та поділ світової валютної системи на регіональні угрупування: США - Західна Європа – Японія; 3) юридично було завершено демонетизація золота: відмінено офіційну ціну золота та золоті паритети, але золото й далі використовувалося для формування фонду ліквідних активів з метою придбання резервних валют; 4) було знято обов’язковість обмежень щодо офіційних валютних резервів; 4) поняття “оборотна (конвертована) валюта” замінено терміном “валюта, що вільно використовується”(тобто ринкова валюта); 5) країни отримали право вибору будь-якого режиму валютного курсу; 6) узаконювався режим плаваючих валютних курсів замість фіксованих; 7) МВФ закликав посилити міждержавне валютне регулювання. Особливості Ямайської валютної кризи: 1) втрата доларом монопольної ролі (поява СПЗ); 2) проблема багатовалютного стандарту; 3) проблема золота – зацікавленість країн Західної Європи в збереженні золота як реальних резервних запасів; 4)режим плаваючих валютних курсів. 73. Особливості становлення та розвитку європейської валютної системи Європейська валютна система – це 1) міжнародна (регіональна) валютна система – сукупність економічних відносин, яка пов’язана з функціонуванням валюти в межах економічної інтеграції; 2) державно-правова форма організації валютних відносин країн “Загального ринку» з метою стабілізації валютних курсів і стимулювання інтеграційних процесів. 3)підсистема світової валютної системи (Ямайської). Етапи становлення Європейської валютної системи 1971 р. – країни ЄС прийняли програму поетапного створення економічного та валютного союзу до 1980 р. (“план Вернера”, 5 грудня 1978 р. – Європейською радою було прийнято рішення про створення Європейської валютної системи. 13 березня 1979 р. була створена Європейська валютна система квітень 1989 р. “План Делора” (Ж.Делор – голова Комітету ЄЕС) Створення загального (інтегрованого) ринку; Структурне вирівнювання відсталих зон та регіонів; Координація економічної, бюджетної, податкової політики; Створення наднаціонального Європейського валютного інституту у складі керуючих центральними банками і членів директорату для координації грошової та валютної політики; Єдину валютну політику, введення фіксованих валютних курсів і колективної валюти ЕКЮ. Цілі створення Європейської валютної системи:1) встановити підвищену валютну стабільність всередині співтовариства і створити зону європейської стабільності з власною валютою у противагу Ямайської валютної системи, що заснована на доларовому стандарті; 2)стати головним елементом стратегії росту в умовах стабільності; 3)спростити конвергенцію процесів економічного розвитку та надати новий імпульс європейського процесу; 4) забезпечувати стабілізуючий вплив на міжнародні економічні та валютні відносини; 5) обмежити “Загальний ринок” від експансії долара. |
| Закон України «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду,... |
Організації Об'єднаних Націй |
| Узагальнена оцінка економічного стану країни, ефективності її світогосподарських зв’язків... Розробка і складання платіжного балансу є обов’язковою умовою для всіх країн – членів Міжнародного валютного фонду і базується на... |
ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ДИТИНИ Проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20 листопада 1959 року |
| Державної системи професійної орієнтації населення За результатами досліджень Світового банку, проведених в 192 країнах, на трудовий потенціал припадає 64 відсотки загального багатства... |
Коаліція є неформальним об’єднанням. Створена у наприкінці лютого... Доповідь, представлена до Універсального періодичного огляду Організації Об’єднаних Націй |
| СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ РОЗПОЧАВ У КИЄВІ МІЖНАРОДНУ АКЦІЮ Свічка моління”, яка від червня до листопада цього року відвідає всі області України і країни проживання української діаспори, а... |
Зловживання Росії в Організації Об'єднаних Націй ЮНЕСКО, Міжнародний суд з прав людини і т д. Крім того ООН визнає роль неурядових громадських організацій у побудові демократії і... |
| Програма ООН-СНІД в Україні Спільна програма Організації Об'єднаних Націй щодо ВІЛ/СНІДу (ООН-СНІД) почала діяти з січня 1996 року. Співзасновниками цієї Програми,... |
1. Предмет та методологія історії держави і права зарубіжних країн... Предметом ІГПЗС є держава і право зарубіжних країн світу в процесі їх виникнення та розвитку в певній послідовності, на основі виявлення... |