Скачати 1.97 Mb.
|
Функції міжнародних виставок та ярмарок: пропонують реальний товар, який можна побачити у дії, на відміну від рекламних проспектів, відео роликів тощо; надають експонентам можливість побачити пропозицію потенційних конкурентів, їх нові ідеї, умови продажів тощо; сприяють ефективному обміну інформацією; інформують своїх учасників про розвиток технологій і надають можливість побачити тенденції прогресу галузі тощо. 19. Міжнародна біржова торгівля товарами, її структура та сучасні тенденції розвитку. Відповідно до Закону України "Про товарну біржу" товарна біржа - це організація, що поєднує юридичних та фізичних осіб і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, встановлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, впорядкування і спрощення товарообігу і пов'язаних з ним операцій. Існує три основних значення бірж: об'єднання комерційних посередників; місце торгів; гуртовий ринок. Економічна сутність біржі полягає в наступному: ринок замінних цінностей; організація; реалізація власної вигоди учасниками біржової торгівлі; офіційне котирування цін; специфічний біржовий товар; страхування цінових та курсових ризиків; цифровий вираз попиту і пропозиції; розміщення товарів у просторі й часі; встановлення об'єктивних цін та курсів, в основному майбутніх. Класифікація бірж: 1. За характером асортименту товарів, що реалізуються: вузькоспеціалізовані, спеціалізовані, універсальні. 2. За ступенем відкритості: відкриті (публічні), закриті, змішані. 3. За характером (типом) здійснюваних біржових угод: реального товару, ф'ючерсні, опціонні, комплексні. 4. За організаційно-правовими формами діяльності: акціонерного товариства відкритого типу, акціонерні товариства закритого типу. товариства з колективною відповідальністю, решта організаційно-правових форм, що визначаються відповідними законодавствами країн місця розташування бірж. 5. За регіоном дії: національні; міжрегіональні; міжнародні. Міжнародній біржовій торгівлі на сучасному етапі притаманні такі основні тенденції: збільшення обсягів біржового обороту; зміни в структурі угод, що укладаються на міжнародних товарних біржах: збільшення обсягів ф’ючерсних операцій порівняно з угодами на реальний товар; концентрація міжнародної біржової торгівлі на великих товарних біржах; переважаючі тенденції до функціонування на світовому ринку універсальних товарних бірж; тенденції до розміщення товарних бірж у місцях споживання основних біржових товарів; модифікація основної функції бірж: зі світових товарних ринків вони перетворюються на центри спекулятивних операцій; підвищення ролі міжнародних товарних бірж у визначенні та регулюванні рівня цін на відповідних світових товарних ринках; вдосконалення техніки біржової торгівлі: стандартизація якості продукції, розробка уніфікованих біржових контрактів, впровадженням сучасних засобів зв'язку, збору, обробки та передачі комерційної інформації; зміна структури біржової торгівлі за рахунок виходу на товарний ринок нових промислових сировинних товарів. Приклади найбільших товарних бірж світу: Чиказька товарна біржа, Нью-Йоркська біржа кави, цукру та какао, Нью-Йоркська товарна біржа, Середньо-американська товарна біржа, Нью-Йоркська біржа бавовни та цитрусових, Токійська товарна біржа тощо. 20. Міжнародний аукціон, його сутність, види та способи проведення. Поняття аукціон у міжнародній торгівлі має три значення: як спеціально організований товарний ринок, на якому здійснюється процес продажу-купівлі товару, що складається з певних етапів — підготовки, огляду товару, аукціону (торгу), оформлення контракту; як безпосередній торг за товар, який відбувається між аукціоністом (особою, що проводить торг і представляє інтереси організаторів і продавців) та покупцями; як комерційна структура, що організовує, готовить і провадить продаж товарів за допомогою торгу. Міжнародні аукціони належать до добровільних і регулярних форм організації торгівлі на зовнішньому ринку, що мають публічний характер, тобто надають можливість усім заінтересованим експортерам та імпортерам брати участь у торгових операціях. Структура проведення аукціону: підготовка аукціону, огляд товарів, аукціонні торги та оформлення та виконання угод. Типи аукціонів: простий аукціон (англійський); голландський аукціон – початкова ціна продавця є максимальною; аукціон заочний (або "на темну") – усі покупці пропонують свої ставки одночасно. Товар придбає той, хто зробив найвищу пропозицію; послідовний аукціон. Передбачає наявність конкуренції між продавцями та покупцями одночасно; подвійний аукціон – це збільшення пропозиції покупців за одночасного зниження пропозиції продавців. Різновидом подвійного аукціону є безперервний аукціон (типу "натовпу" або "вигуків"). За такої форми аукціону брокери збираються біля маклера, який веде торги і лише оголошує товар, а потім проводять самостійно торг - вигукують ціни (котирування) і відшукують контрагента; міжнародний аукціон. Види аукціонів: з пониженням цін ( “Нідерландський” ) – спосіб проведення - гласний; з підвищенням цін (прямий або “Англійський”), аукціон своєї ціни (закритий, дискримінаційний) – учасник виставляє лише 1 пропозицію ціни, перемагає найвища ціна, зворотній (покупці виставляють свої замовлення на товар) - спосіб проведення –негласний; оптовий (продавець може виставляти декілька одиниць товару одночасно) – спосіб проведення –автоматичний. 21. Поняття та форми протекціонізму в торговельно-економічних відносинах. Протекціонізм (protectionism) – державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торговельної політики. Виділяють декілька форм протекціонізму: селективний – скерований проти окремих країн або окремих видів товарів; галузевий – скерований на захист окремих галузей, найчастіше сільського господарства; колективний – проводиться об'єднаннями країн щодо країн, які не входять у ці об'єднання; прихований – здійснюється методами внутрішньої економічної політики. Рівні регулювання: 1) фірмовий (корпоративний); 2) національний; 3) міжнаціональний, міждержавний: преференційний торговельний режим — це особливий пільговий режим, що надається однією державою іншій без поширення на треті країни; дискримінаційним є торговельний режим, згідно з яким юридичним і фізичним особам однієї країни надаються в їх торговельній діяльності на території країни, що проводить дискримінацію, гірші умови, ніж ті, які надані на цій самій території юридичним і фізичним особам інших країн. Дискримінаційні заходи стосуються майже всіх інструментів регулювання торговельно-економічних відносин і можуть реалізовуватися через реторсії та репресалії. Реторсії — обмежувальні заходи, що застосовуються однією державою у відповідь на аналогічні дії іншої держави, що завдають економічної або моральної шкоди першій. Репресалії — примусові заходи, що застосовує одна держава у відповідь на неправомірні дії іншої. Сукупність реторсій і репресалій у двосторонніх торговельних відносинах призводить до ситуації «торговельної війни» між країнами; 4) наднаціональний рівень; 5) глобальний. 22. Митний тариф, його функції та види. Митний тариф - інструмент торгової політики і державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії зі світовим ринком; конкретна ставка мита, що підлягає сплаті при вивозі або ввезенні певного товару на митну територію країни. У цьому випадку поняття митного тарифу цілком збігається з поняттям мита. Класифікація митного тарифу: 1) за об’єктом: - транзитний тариф – використовується по відношенню до товарів, які проходять через дану країну - імпортний тариф – використовується при ввезенні товару, з метою захисту внутрішнього ринку від іноземного конкурента; - експортний тариф – використовується при вивозі товару з метою захисту внутрішнього ринку, від утворення а ньому дефіциту товарів, які експортуються; 2) за типами ставок: - постійні – митний тариф, ставка якого встановлена органами державної влади і не може змінюватися; - змінні – митний тариф, що змінюється при зміні рівня ставок або рівня внутрішньої ціни, або рівня державних субсидій (наприклад, використовує ЄС на с/г продукцію). Функції: 1.Митний тариф, як податок на товари, котрі ввозяться та вивозяться, виконує фіскальну функцію. Митні доходи - являються однією із статей доходної частини бюджету держави. 2. Митний тариф, як інструмент торговельної політики, а також державного регулювання виконує захисну, протекціоністську функцію. 3.За допомогою митних тарифів держава надає національну підтримку товаровиробникам та відповідним галузям виробництва. 4.Митний тариф встановлений в умовах, коли існує різниця між національними та світовими цінами, він створює ширші можливості для імпорту товарів а до того ж, виконує стимулюючу функцію . 5.Митний тариф може виконувати стабілізуючу функцію, в свою чергу вирівнюючи умови конкуренції для вітчизняних та іноземних виробників при цьому не створюючи переваг ні для одної з сторін. 6.Митний тариф являється предметом переговорів для отримання торговельних преференцій, пільгових кредитів та ін. Роль мита у економічному контексті полягає в створенні вартісного бар’єра, завдяки якому підвищується ціна на товари, незалежно від застосованого раніше експортного, імпортного, чи транзитного мита, а також стимулюється державний розвиток окремих галузей економіки чи підприємств та надходження коштів до державного бюджету країни. 23. Класифікація нетарифних методів регулювання у міжнародній торгівлі. Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі: І. Кількісні обмеження – адміністративна форма нетарифного державного регулювання торговельного обігу, що визначає кількість і номенклатуру товарів, дозволених до експорту чи імпорту. ІІ. Пряме обмеження імпорту, експорту: 1.Квотування – це обмеження щодо вартості або кількості, які вводяться на імпорт або експорт певних товарів на певний період. Квоти поділяються: 1) За напрямком їх дії: 1.1) експортні; 1.2.) імпортні; 2) За обсягом дії: - глобальні – встановлюються на імпорт або експорт певного товару на певний період часу незалежно від того, з якої країни він імпортується чи в яку країну він експортується; - індивідуальні – встановлена в рамках глобальної квоти квота кожної країни, яка експортує або імпортує товар; 2. Ліцензування – регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом дозволу, який видається державними органами на експорт або імпорт товару в певній кількості за певний проміжок часу. Ліцензії бувають: - Разові – письмовий дозвіл терміном до 1 року на імпорт (експорт),; - Генеральні – дозвіл імпорт (експорт) певного товару протягом року без обмеження кількості угод; - Глобальні – дозвіл на експорт (імпорт) певного товару в будь-яку країну світу за певний проміжок часу без обмеження кількості або вартості; - Автоматичні – дозвіл, що видається негайно після отримання від експортера (імпортера) заявки, яка не може бути відхилена державним органом. 3. «Добровільне» обмеження експорту – це кількісне обмеження експорту, що базується на зобов’язанні одного з партнерів по торгівлі добровільно обмежити або не збільшити обсяг експорту товару, що прийнятий в рамках офіційної міжурядової або неофіційної угоди про встановлення квот на експорт товару. 4. Приховані: 4.1) адміністративні формальності – національні правила проведення імпортних операцій, які обмежують імпорт; 4.2) технічні бар’єри – приховані методи торговельної політики, які виникають тому, що національні технічні, адміністративні та інші норми і правила, побудовані таким чином, щоб перешкоджати ввезенню товарів з-за кордону. Наприклад, вимоги про дотримання національних стандартів, спеціальне упакування і маркування тощо; 4.3) встановлення мінімальних імпортних цін – передбачає суворе дотримання експортером рівня цін, установлених країною-імпортером; 4.4) імпортні податки – прикордонний податок, яким обкладаються товари при перетині митних кордонів конкретної країни. До них відносяться: митні збори, пов’язані з оформленням митних документів, або зі здійсненням митного контролю; сплата зборів за перевірку якості імпортованого товару; торговельні збори; статистичні збори; збори за здійснення фітосанітарного контролю; сезонні та екологічні збори; 4.5) імпортний депозит – форма задатку, який імпортер повинен внести в свій банк в національній чи іноземній валюті перед закупівлею іноземного товару; 4.6) валютні обмеження – регламентація операцій резидентів і нерезидентів з валютою і іншими валютними цінностями; 4.7) демпінг– засіб фінансової нетарифної торговельної політики, що полягає в просуванні товару на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних цін нижче нормального рівня цін, існуючого в цих країнах. Види: - спорадчий демпінг – епізодичний продаж надлишкових запасів товару на зовнішній ринок за заниженими цінами. - навмисний демпінг – тимчасове навмисне зниження експортних цін з метою витіснення конкурентів з ринку і наступного встановлення монопольних цін; - постійний демпінг – постійний експорт товарів за цінами нижче справедливої; - зворотній демпінг – завищення цін на експорт порівняно з цінами продажу тих же товарів на внутрішньому ринку. Зустрічається вкрай рідко, зазвичай в результаті непередбачених різких коливань курсів валют; - взаємний демпінг – зустрічна торгівля двох країн одним і тим самим товаром за заниженими цінами. Зустрічається також рідко в умовах високої монополізації внутрішнього ринку певного товару в кожній з країн. 4.8) стимулювання експорту: - експортні кредитні субсидії, - державне кредитування експорту та страхування експортних кредитів, - податкові пільги, - організаційно-інформаційне сприяння, - частка національної участі, - стимулювання національного виробництва - експортна субсидія 24.Методи стимулювання експорту у міжнародній торгівлі. Стимулювання експорту: - експортні субсидії – це фінансові пільги, що надаються урядом або приватними структурами фірмам-експортерам на виробництво та вивіз певних товарів за кордон. Метою їх надання є покриття частини витрат національних виробників для підвищення їх конкурентоспроможності на світових ринках. - державне кредитування експорту та страхування експортних кредитів: державне кредитування експорту – надання фірмам-експортерам через державні банки чи спеціальні органи короткострокових та довгострокових кредитів. страхування експортних кредитів - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів банку-кредитора в разі настання страхового випадку, пов'язаного з ризиками комерційного чи некомерційного характеру, за рахунок коштів, що сплачуються українським банком-кредитором (страхових внесків, страхових премій); - податкові пільги як опосередковане субсидування експорту надаються, як правило, в таких формах: - повернення експортерам сум мита і податків, сплачених при імпорті сировини, комплектуючих чи товарів, необхідних для виробництва продукції на експорт; |
Закон України «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду,... |
Організації Об'єднаних Націй |
Узагальнена оцінка економічного стану країни, ефективності її світогосподарських зв’язків... Розробка і складання платіжного балансу є обов’язковою умовою для всіх країн – членів Міжнародного валютного фонду і базується на... |
ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ДИТИНИ Проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20 листопада 1959 року |
Державної системи професійної орієнтації населення За результатами досліджень Світового банку, проведених в 192 країнах, на трудовий потенціал припадає 64 відсотки загального багатства... |
Коаліція є неформальним об’єднанням. Створена у наприкінці лютого... Доповідь, представлена до Універсального періодичного огляду Організації Об’єднаних Націй |
СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ РОЗПОЧАВ У КИЄВІ МІЖНАРОДНУ АКЦІЮ Свічка моління”, яка від червня до листопада цього року відвідає всі області України і країни проживання української діаспори, а... |
Зловживання Росії в Організації Об'єднаних Націй ЮНЕСКО, Міжнародний суд з прав людини і т д. Крім того ООН визнає роль неурядових громадських організацій у побудові демократії і... |
Програма ООН-СНІД в Україні Спільна програма Організації Об'єднаних Націй щодо ВІЛ/СНІДу (ООН-СНІД) почала діяти з січня 1996 року. Співзасновниками цієї Програми,... |
1. Предмет та методологія історії держави і права зарубіжних країн... Предметом ІГПЗС є держава і право зарубіжних країн світу в процесі їх виникнення та розвитку в певній послідовності, на основі виявлення... |