Ознаки систематизації країн світу за методиками Організації Об’єднаних Націй, Світового Банку та Міжнародного Валютного Фонду


Скачати 1.97 Mb.
Назва Ознаки систематизації країн світу за методиками Організації Об’єднаних Націй, Світового Банку та Міжнародного Валютного Фонду
Сторінка 3/16
Дата 11.04.2013
Розмір 1.97 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Функції міжнародних виставок та ярмарок: пропонують реальний товар, який можна побачити у дії, на відміну від рекламних проспектів, відео роликів тощо; надають експонентам можливість побачити пропозицію потенційних конкурентів, їх нові ідеї, умови продажів тощо; сприяють ефективному обміну інформацією; інформують своїх учасників про розвиток технологій і надають можливість побачити тенденції прогресу галузі тощо.

19. Міжнародна біржова торгівля товарами, її структура та сучасні тенденції розвитку.

Відповідно до Закону України "Про товарну біржу" товарна біржа - це організація, що поєднує юридичних та фізичних осіб і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, встановлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, впорядкування і спрощення товарообігу і пов'язаних з ним операцій.

Існує три основних значення бірж: об'єднання комерційних посередників; місце торгів; гуртовий ринок.

Економічна сутність біржі полягає в наступному: ринок замінних цінностей; організація; реалізація власної вигоди учасниками біржової торгівлі; офіційне котирування цін; специфічний біржовий товар; страхування цінових та курсових ризиків; цифровий вираз попиту і пропозиції; розміщення товарів у просторі й часі; встановлення об'єктивних цін та курсів, в основному майбутніх.

Класифікація бірж: 1. За характером асортименту товарів, що реалізуються: вузькоспеціалізовані, спеціалізовані, універсальні. 2. За ступенем відкритості: відкриті (публічні), закриті, змішані. 3. За характером (типом) здійснюваних біржових угод: реального товару, ф'ючерсні, опціонні, комплексні. 4. За організаційно-правовими формами діяльності: акціонерного товариства відкритого типу, акціонерні товариства закритого типу. товариства з колективною відповідальністю, решта організаційно-правових форм, що визначаються відповідними законодавствами країн місця розташування бірж. 5. За регіоном дії: національні; міжрегіональні; міжнародні.

Міжнародній біржовій торгівлі на сучасному етапі притаманні такі основні тенденції: збільшення обсягів біржового обороту; зміни в структурі угод, що укладаються на міжнародних товарних біржах: збільшення обсягів ф’ючерсних операцій порівняно з угодами на реальний товар; концентрація міжнародної біржової торгівлі на великих товарних біржах; переважаючі тенденції до функціонування на світовому ринку універсальних товарних бірж; тенденції до розміщення товарних бірж у місцях споживання основних біржових товарів; модифікація основної функції бірж: зі світових товарних ринків вони перетворюються на центри спекулятивних операцій; підвищення ролі міжнародних товарних бірж у визначенні та регулюванні рівня цін на відповідних світових товарних ринках; вдосконалення техніки біржової торгівлі: стандартизація якості продукції, розробка уніфікованих біржових контрактів, впровадженням сучасних засобів зв'язку, збору, обробки та передачі комерційної інформації; зміна структури біржової торгівлі за рахунок виходу на товарний ринок нових промислових сировинних товарів.

Приклади найбільших товарних бірж світу: Чиказька товарна біржа, Нью-Йоркська біржа кави, цукру та какао, Нью-Йоркська товарна біржа, Середньо-американська товарна біржа, Нью-Йоркська біржа бавовни та цитрусових, Токійська товарна біржа тощо.


20. Міжнародний аукціон, його сутність, види та способи проведення.

Поняття аукціон у міжнародній торгівлі має три значення: як спеціально організований товарний ринок, на якому здійснюється процес продажу-купівлі товару, що складається з певних етапів — підготовки, огляду товару, аукціону (торгу), оформлення контракту; як безпосередній торг за товар, який відбувається між аукціоністом (особою, що проводить торг і представляє інтереси організаторів і продавців) та покупцями; як комерційна структура, що організовує, готовить і провадить продаж товарів за допомогою торгу. Міжнародні аукціони належать до добровільних і регулярних форм організації торгівлі на зовнішньому ринку, що мають публічний характер, тобто надають можливість усім заінтересованим експортерам та імпортерам брати участь у торгових операціях.

Структура проведення аукціону: підготовка аукціону, огляд товарів, аукціонні торги та оформлення та виконання угод.

Типи аукціонів: простий аукціон (англійський); голландський аукціон – початкова ціна продавця є максимальною; аукціон заочний (або "на темну") – усі покупці пропонують свої ставки одночасно. Товар придбає той, хто зробив найвищу пропозицію; послідовний аукціон. Передбачає наявність конкуренції між продавцями та покупцями одночасно; подвійний аукціон – це збільшення пропозиції покупців за одночасного зниження пропозиції продавців. Різновидом подвійного аукціону є безперервний аукціон (типу "натовпу" або "вигуків"). За такої форми аукціону брокери збираються біля маклера, який веде торги і лише оголошує товар, а потім проводять самостійно торг - вигукують ціни (котирування) і відшукують контрагента; міжнародний аукціон.

Види аукціонів: з пониженням цін ( “Нідерландський” ) – спосіб проведення - гласний; з підвищенням цін (прямий або “Англійський”), аукціон своєї ціни (закритий, дискримінаційний) – учасник виставляє лише 1 пропозицію ціни, перемагає найвища ціна, зворотній (покупці виставляють свої замовлення на товар) - спосіб проведення –негласний; оптовий (продавець може виставляти декілька одиниць товару одночасно) – спосіб проведення –автоматичний.
21. Поняття та форми протекціонізму в торговельно-економічних відносинах.

Протекціонізм (protectionism) – державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торговельної політики.

Виділяють декілька форм протекціонізму: селективний – скерований проти окремих країн або окремих видів товарів; галузевий – скерований на захист окремих галузей, найчастіше сільського господарства; колективний – проводиться об'єднаннями країн щодо країн, які не входять у ці об'єднання; прихований – здійснюється методами внутрішньої економічної політики.

Рівні регулювання:

1) фірмовий (корпоративний);

2) національний;

3) міжнаціональний, міждержавний: преференційний торговельний режим — це особливий пільговий режим, що надається однією державою іншій без поширення на треті країни; дискримінаційним є торговельний режим, згідно з яким юридичним і фізичним особам однієї країни надаються в їх торговельній діяльності на території країни, що проводить дискримінацію, гірші умови, ніж ті, які надані на цій самій території юридичним і фізичним особам інших країн. Дискримінаційні заходи стосуються майже всіх інструментів регулювання торговельно-економічних відносин і можуть реалізовуватися через реторсії та репресалії.

Реторсії — обмежувальні заходи, що застосовуються однією державою у відповідь на аналогічні дії іншої держави, що завдають економічної або моральної шкоди першій. Репресалії — примусові заходи, що застосовує одна держава у відповідь на неправомірні дії іншої. Сукупність реторсій і репресалій у двосторонніх торговельних відносинах призводить до ситуації «торговельної війни» між країнами;

4) наднаціональний рівень; 5) глобальний.

22. Митний тариф, його функції та види.

Митний тариф - інструмент торгової політики і державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії зі світовим ринком; конкретна ставка мита, що підлягає сплаті при вивозі або ввезенні певного товару на митну територію країни. У цьому випадку поняття митного тарифу цілком збігається з поняттям мита.

Класифікація митного тарифу:

1) за об’єктом:

- транзитний тариф – використовується по відношенню до товарів, які проходять через дану країну

- імпортний тариф – використовується при ввезенні товару, з метою захисту внутрішнього ринку від іноземного конкурента;

- експортний тариф – використовується при вивозі товару з метою захисту внутрішнього ринку, від утворення а ньому дефіциту товарів, які експортуються;

2) за типами ставок:

- постійні – митний тариф, ставка якого встановлена органами державної влади і не може змінюватися;

- змінні – митний тариф, що змінюється при зміні рівня ставок або рівня внутрішньої ціни, або рівня державних субсидій (наприклад, використовує ЄС на с/г продукцію).

Функції:

1.Митний тариф, як податок на товари, котрі ввозяться та вивозяться, виконує фіскальну функцію. Митні доходи - являються однією із статей доходної частини бюджету держави.

2. Митний тариф, як інструмент торговельної політики, а також державного регулювання виконує захисну, протекціоністську функцію.

3.За допомогою митних тарифів держава надає національну підтримку товаровиробникам та відповідним галузям виробництва.

4.Митний тариф встановлений в умовах, коли існує різниця між національними та світовими цінами, він створює ширші можливості для імпорту товарів а до того ж, виконує стимулюючу функцію .

5.Митний тариф може виконувати стабілізуючу функцію, в свою чергу вирівнюючи умови конкуренції для вітчизняних та іноземних виробників при цьому не створюючи переваг ні для одної з сторін.

6.Митний тариф являється предметом переговорів для отримання торговельних преференцій, пільгових кредитів та ін. Роль мита у економічному контексті полягає в створенні вартісного бар’єра, завдяки якому підвищується ціна на товари, незалежно від застосованого раніше експортного, імпортного, чи транзитного мита, а також стимулюється державний розвиток окремих галузей економіки чи підприємств та надходження коштів до державного бюджету країни.


23. Класифікація нетарифних методів регулювання у міжнародній торгівлі.

Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі:

І. Кількісні обмеження – адміністративна форма нетарифного державного регулювання торговельного обігу, що визначає кількість і номенклатуру товарів, дозволених до експорту чи імпорту.

ІІ. Пряме обмеження імпорту, експорту:

1.Квотування – це обмеження щодо вартості або кількості, які вводяться на імпорт або експорт певних товарів на певний період. Квоти поділяються:

1) За напрямком їх дії:

1.1) експортні; 1.2.) імпортні;

2) За обсягом дії:

- глобальні – встановлюються на імпорт або експорт певного товару на певний період часу незалежно від того, з якої країни він імпортується чи в яку країну він експортується;

- індивідуальні – встановлена в рамках глобальної квоти квота кожної країни, яка експортує або імпортує товар;

2. Ліцензування – регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом дозволу, який видається державними органами на експорт або імпорт товару в певній кількості за певний проміжок часу. Ліцензії бувають:

- Разові – письмовий дозвіл терміном до 1 року на імпорт (експорт),;

- Генеральні – дозвіл імпорт (експорт) певного товару протягом року без обмеження кількості угод;

- Глобальні – дозвіл на експорт (імпорт) певного товару в будь-яку країну світу за певний проміжок часу без обмеження кількості або вартості;

- Автоматичні – дозвіл, що видається негайно після отримання від експортера (імпортера) заявки, яка не може бути відхилена державним органом.

3. «Добровільне» обмеження експорту – це кількісне обмеження експорту, що базується на зобов’язанні одного з партнерів по торгівлі добровільно обмежити або не збільшити обсяг експорту товару, що прийнятий в рамках офіційної міжурядової або неофіційної угоди про встановлення квот на експорт товару.

4. Приховані:

4.1) адміністративні формальності – національні правила проведення імпортних операцій, які обмежують імпорт;

4.2) технічні бар’єри – приховані методи торговельної політики, які виникають тому, що національні технічні, адміністративні та інші норми і правила, побудовані таким чином, щоб перешкоджати ввезенню товарів з-за кордону. Наприклад, вимоги про дотримання національних стандартів, спеціальне упакування і маркування тощо;

4.3) встановлення мінімальних імпортних цін – передбачає суворе дотримання експортером рівня цін, установлених країною-імпортером;

4.4) імпортні податки – прикордонний податок, яким обкладаються товари при перетині митних кордонів конкретної країни. До них відносяться: митні збори, пов’язані з оформленням митних документів, або зі здійсненням митного контролю; сплата зборів за перевірку якості імпортованого товару; торговельні збори; статистичні збори; збори за здійснення фітосанітарного контролю; сезонні та екологічні збори;

4.5) імпортний депозит – форма задатку, який імпортер повинен внести в свій банк в національній чи іноземній валюті перед закупівлею іноземного товару;

4.6) валютні обмеження – регламентація операцій резидентів і нерезидентів з валютою і іншими валютними цінностями;

4.7) демпінг– засіб фінансової нетарифної торговельної політики, що полягає в просуванні товару на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних цін нижче нормального рівня цін, існуючого в цих країнах. Види:

- спорадчий демпінг – епізодичний продаж надлишкових запасів товару на зовнішній ринок за заниженими цінами.

- навмисний демпінг – тимчасове навмисне зниження експортних цін з метою витіснення конкурентів з ринку і наступного встановлення монопольних цін;

- постійний демпінг – постійний експорт товарів за цінами нижче справедливої;

- зворотній демпінг – завищення цін на експорт порівняно з цінами продажу тих же товарів на внутрішньому ринку. Зустрічається вкрай рідко, зазвичай в результаті непередбачених різких коливань курсів валют;

- взаємний демпінг – зустрічна торгівля двох країн одним і тим самим товаром за заниженими цінами. Зустрічається також рідко в умовах високої монополізації внутрішнього ринку певного товару в кожній з країн.

4.8) стимулювання експорту:

- експортні кредитні субсидії,

- державне кредитування експорту та страхування експортних кредитів,

- податкові пільги,

- організаційно-інформаційне сприяння,

- частка національної участі,

- стимулювання національного виробництва

- експортна субсидія

24.Методи стимулювання експорту у міжнародній торгівлі.

Стимулювання експорту:

- експортні субсидії – це фінансові пільги, що надаються урядом або приватними структурами фірмам-експортерам на виробництво та вивіз певних товарів за кордон. Метою їх надання є покриття частини витрат національних виробників для підвищення їх конкурентоспроможності на світових ринках.

- державне кредитування експорту та страхування експортних кредитів:

державне кредитування експорту – надання фірмам-експортерам через державні банки чи спеціальні органи короткострокових та довгострокових кредитів.

страхування експортних кредитів - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів банку-кредитора в разі настання страхового випадку, пов'язаного з ризиками комерційного чи некомерційного характеру, за рахунок коштів, що сплачуються українським банком-кредитором (страхових внесків, страхових премій);

- податкові пільги як опосередковане субсидування експорту надаються, як правило, в таких формах:

- повернення експортерам сум мита і податків, сплачених при імпорті сировини, комплектуючих чи товарів, необхідних для виробництва продукції на експорт;
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Схожі:

Закон України «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду,...

Організації Об'єднаних Націй

Узагальнена оцінка економічного стану країни, ефективності її світогосподарських зв’язків...
Розробка і складання платіжного балансу є обов’язковою умовою для всіх країн – членів Міжнародного валютного фонду і базується на...
ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ДИТИНИ
Проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20 листопада 1959 року
Державної системи професійної орієнтації населення
За результатами досліджень Світового банку, проведених в 192 країнах, на трудовий потенціал припадає 64 відсотки загального багатства...
Коаліція є неформальним об’єднанням. Створена у наприкінці лютого...
Доповідь, представлена до Універсального періодичного огляду Організації Об’єднаних Націй
СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ РОЗПОЧАВ У КИЄВІ МІЖНАРОДНУ АКЦІЮ
Свічка моління”, яка від червня до листопада цього року відвідає всі області України і країни проживання української діаспори, а...
Зловживання Росії в Організації Об'єднаних Націй
ЮНЕСКО, Міжнародний суд з прав людини і т д. Крім того ООН визнає роль неурядових громадських організацій у побудові демократії і...
Програма ООН-СНІД в Україні
Спільна програма Організації Об'єднаних Націй щодо ВІЛ/СНІДу (ООН-СНІД) почала діяти з січня 1996 року. Співзасновниками цієї Програми,...
1. Предмет та методологія історії держави і права зарубіжних країн...
Предметом ІГПЗС є держава і право зарубіжних країн світу в процесі їх виникнення та розвитку в певній послідовності, на основі виявлення...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка