Ознаки систематизації країн світу за методиками Організації Об’єднаних Націй, Світового Банку та Міжнародного Валютного Фонду


Скачати 1.97 Mb.
Назва Ознаки систематизації країн світу за методиками Організації Об’єднаних Націй, Світового Банку та Міжнародного Валютного Фонду
Сторінка 14/16
Дата 11.04.2013
Розмір 1.97 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

у 1996 р. МЕРКОСУР підписав угоду про вільну торгівлю з Чилі та Болівією.



  1. Особливості економічної інтеграції країн Азії

1.Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН),

2.Організація Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС),

3.Асоціація регіонального співробітництва Південної Азії (СААРК)

4.Австралійсько-Новозеландська зона вільної торгівлі,

5.Південно-Тихоокеанський форум (ПТФ),

6.Тихоокеанська економічна рада (ТЕР).

Особливості становлення та розвитку Азійсько-Тихоокеанського Економічного Співробітництва (АТЕС)

АТЕС, заснована в 1989 р. Її членами до 1997 р. були: Австралія (1989), Бруней-Дурасалам (1989), В’Єтнам (1989), Гонг Конг, Індонезія (1989), Китай (1989), Канада (1989), Малайзія (1989), Мексика (1989), Нова Зеландія (1989), Папуа Нова Гвінея (1989), Перу (1989), Республіка Корея (1989), Сінгапур (1989), США (1989), Таїланд (1989), Тайвань (1989), Філіппіни (1989), Чилі (1989), Японія (1989). У 1998 р. до АТЕС приєдналася Росія.

АТЕС є форумом держав регіону. Організація має консультативний статус. У її рамках виробляються правила ведення торгівлі, інвестиційної та фінансової діяльності; проводяться зустрічі галузевих міністрів й експертів з питань співробітництва у різних галузях (енергетика, риболовство, транспорт і телекомунікації, туризм, охорона довкілля). Усі рішення приймаються на основі консенсусу.

Основна мета АТЕС:

  • шляхом об'єднання країн у даному угрупованні стимулювати взаємне співробітництво в різноманітних сферах: на ринку товарів і капіталів, у сфері транспорту, енергетики й ін;

  • утворення зони вільної торгівлі до 2020 р., а всі необхідні умови для цього повинні бути забезпечені промислово розвиненими країнами об'єднання до 2010 р.;

  • співпраця із питань освоєння океану та забезпечення ресурсами;

  • розвиток промисловості;

  • удосконалення економічної співпраці;

  • прискорення взаємних капіталовкладень;

Особливість АТЕС, як інтеграційного об’єднання:

1) його учасниками є дві великі держави – США і Японія та економічний гігант майбутнього – Китай,

2) його членами стали США, Канада, Мексика, які вже входять до самостійного інтеграційного об’єднання – НАФТА,

3) до його складу увійшли країни з різним рівнем економічного розвитку;

4) процеси інтеграції відбуваються в основному на мікроекономічному рівні, між фірмами, корпораціями країн регіону;

5) інтеграція протікає на регіональному рівні й великою мірою на рівні окремих субрегіонів;

6) ступінь організаційної готовності інтеграційних процесів поки невелика;

Інтеграційні процеси в арабському світі

  1. Союз арабського Магрибу

  2. Рада зі співробітництва арабських країн Перської затоки

  3. Арабську зону вільної торгівлі (АФТА)

  4. Ліги арабських країн

95.Особливості становлення та розвитку Азійсько-Тихоокеанського Економічного Співробітництва (АТЕС)

АТЕС, заснована в 1989 р. АТЕС є форумом держав регіону. Організація має консультативний статус. У її рамках виробляються правила ведення торгівлі, інвестиційної та фінансової діяльності; проводяться зустрічі галузевих міністрів й експертів з питань співробітництва у різних галузях (енергетика, риболовство, транспорт і телекомунікації, туризм, охорона довкілля). Усі рішення приймаються на основі консенсусу.

Основна мета АТЕС:

  • шляхом об'єднання країн у даному угрупованні стимулювати взаємне співробітництво в різноманітних сферах: на ринку товарів і капіталів, у сфері транспорту, енергетики й ін;

  • утворення зони вільної торгівлі до 2020 р., а всі необхідні умови для цього повинні бути забезпечені промислово розвиненими країнами об'єднання до 2010 р.;

  • співпраця із питань освоєння океану та забезпечення ресурсами;

  • розвиток промисловості;

  • удосконалення економічної співпраці;

  • прискорення взаємних капіталовкладень;

  • вивчення і розв’язання валютних проблем та удосконалення валютного ринку тощо.

Особливість АТЕС, як інтеграційного об’єднання:

1) його учасниками є дві великі держави – США і Японія та економічний гігант майбутнього – Китай,

2) його членами стали США, Канада, Мексика, які вже входять до самостійного інтеграційного об’єднання – НАФТА,

3) до його складу увійшли країни з різним рівнем економічного розвитку;

4) процеси інтеграції відбуваються в основному на мікроекономічному рівні, між фірмами, корпораціями країн регіону;

5) інтеграція протікає на регіональному рівні й великою мірою на рівні окремих субрегіонів;

6) ступінь організаційної готовності інтеграційних процесів поки невелика;

7) відсутнє чітке інституціональне оформлення інтеграційних угруповань.

1. Ініціатива прем’єр-міністра Малайзії М.Махатхіра висунута у 1990 р. про створення Східно-азіатський союз (САС) або Східно-азіатської економічної групи (САЕГ), до якої ввійдуть Японія, АСЕАН, Тайвань, Південна Корея, Сінгапур, Китай, можливо В’єтнам та М’янма

Ідея створення САС поки ще не дістала широкої підтримки:

  • фактично від АТЕС відокремлюються його американська частина;

  • передбачається створення азіатської групи співробітництва, яка протиставляється угрупуванням у Західній Європі та Північній Америці.

2. Концепція створення зони економічного співробітництва Японського моря: “зона спільного економічного розвитку”, яка охопить міста Китаю, КНДР, Далекого Сходу Росії.

Мета створення цієї зони – розширення торгівлі готовою продукцією. При цьому має спрацьовувати схема вертикального розподілу праці, яка передбачає поєднання капіталів і технологій Японії та Південної Кореї, природних ресурсів Далекого Сходу Росії та КНДР, трудових і сільськогосподарських ресурсів Китаю.

Перешкоди:

  • неврегульованість територіального питання між Росією та Японією;

  • небажання Японії без США брати участь в інтеграційному процесі;

  • нестабільність ситуації у Росії;

  • нерозвиненість інфраструктури на Далекому Сході Росії.

3. Завершена розробка плану по формуванню Східно-азіатської зони вільної торгівлі (ЕАФТА). До її складу, Окрім країн Асоціації країн Південно-Східної Азії (АСЕАН), повинні увійти Японія, Китай та Республіка Корея.

Учасники нового угрупування повинні забезпечити її достатню відкритість та гарантувати виконання низки основних принципів:

  • дотримання прав людини,

  • проведення активної та координованої політики у всіх галузях.

Перша зустріч лідерів країн-членів АТЕС відбулася у 1993 р. в Сієтлі (США). Під час зустрічі на найвищому рівні, яка проходила у 1994 р. в Багорі (Індонезія), було прийнято рішення про створення зони вільної торгівлі й лібералізації інвестиційної сфери країн регіону до 2020 р., а для промислово розвинених країн – до 2010 р. Передбачається поступова поетапна ліквідація бар’єрів на шляху до розвитку торгівлі й інвестиційної діяльності, що сприятиме вільному руху товарів, послуг і капіталу, зниження митних тарифів відбуватиметься відповідно до угод у рамках ГАТТ/СОТ.
96.Сучасні тенденції розвитку міжнародної економічної інтеграції

Міжнародна економічна інтеграція – це якісно новий етап розвитку і форму прояву інтернаціоналізації господарського життя, що передбачає зближення і взаємопристосування, переплетення всіх структур національних господарств.

Сучасні тенденції:

  1. Втягування в процеси економічної інтеграції майже всіх країн світу;

  2. Поєднання процесів об’єднання країн як “згори донизу”, так і “знизу догори”;

  3. Динамізм процесів міжнародної економічної інтеграції в цілому, зумовлений як дією об'єктивних факторів, так і зростанням взаємозалежності (interdependence) країн світу;

  4. Нерівномірність розвитку й реалізації форм міжнародної економічної інтеграції, спричинена проявами очевидних відмінностей економічного розвитку країн і регіонів світу;

  5. Розширення

  6. Поглиблення (від преференційних угод до міжконтенинтальної інтеграції)

  7. Об'єднання інтеграційних об'єднань в більші угруповання

8.Розвиток поряд з інтеграційними дезінтеграційних процесів, які мають глибокі корені в історичних, політичних, економічних і соціальних закономірностях світового розвитку.

9.Перехід від “замкненої” до більш відкритої моделі регіональної інтеграції. Багато торговельних блоків, які сформувались між країнами, що розвиваються протягом 1960-1970-х рр., базуються на моделі заміщення імпорту. А якості інструменту використовуються РІУ з широкими зовнішньоторговельними обмеженнями.

10. Виникнення торговельних блоків “Південь-Північ”, де країни-члени є рівноправними партнерами

  • Найбільш показовими прикладами таких блоків є НАФТА (США, Канада, Мексика);

  • Митний союз між ЄС та Туреччиною, ЄС та країнами Східної Європи, ЄС та країнами Середземномор'я;

  • Крім того, ЄС веде перемовини з країнами Африки, Карибського басейну, Тихоокеанського регіону, про створення митного союзу на паритетних умовах

97.Сутність, причини та наслідки глобалізації світової економіки

Глобалізація – це:

  1. тривалий процес інтеграції національних економік світу з метою розв’язання глобальних проблем людства;

  2. складне явище взаємозалежності економік, що виникає у зв’язку з обміном товарів і послуг та потоками капіталів;

  3. процес, завдяки якому досягнення, рішення і діяльність людей в одній частині земної кулі справляють значний вплив на окремих людей і їхні спільноти в усіх частинах світу.

Причини:

  1. процес інтернаціоналізації, який приводить до поглиблення співробітництва між країнами та посилення їх взаємозалежності;

  2. науково-технічний прогрес: поява інформаційних технологій, які корінним чином змінюють всю систему соціально-економічних відносин, переносять на якісно новий технічний рівень організаційно-економічні відносини, транспортні та комунікаційні зв’язки (зниження витрат на трансакції);

  3. загострення проблем, що є загальними для всіх людей і країн світу та є важливими з точки зору збереження та розвитку людської цивілізації.

Позитивні наслідки глобалізації

  1. поширення нових інформаційних технологій та пов’язаних з ними переваг (скорочення часу і витрат на трансакції, поліпшення умов праці та життя);

  2. перехід на ресурсозаощаджуючі технології;

  3. посилення уваги до важливих проблем людства та інші.

Негативні наслідки глобалізації:

  1. посилення нерівномірності розвитку країн світу;

  2. нав’язування сильними країнами своєї волі, нераціональної структури господарства, політичної та економічної залежності;

  3. концентрація в постіндустріальному світі більшої частини інтелектуального і технологічного потенціалу людства;

  4. зосередження основних торговельних потоків в межах співдружності розвинених держав;

  5. замикання інвестиційних потоків;

  6. спрямованість міграційних потоків з країн “третього світу” в розвинені регіони планети.

98.Фінансова глобалізація: поняття, основні форми її прояву та їх характеристика

Фінансова глобалізація – це об'єктивний процес, який відображає сукупність умов розвитку сучасного світового суспільства і, насамперед, науково-технічного і економічного прогресу. Це найбільш складний та розвинений з точки зору інтернаціоналізації процес, що є наслідком поглиблення фінансових зв'язків країн, лібералізації цін та інвестиційних потоків, створення глобальних фінансових груп.

Форми прояву фінансової глобалізації:

  1. лібералізація валютних ринків, валютного регулювання;

  2. поява світових фінансових та валютних криз;

  3. спостерігається гетерогенність, фрагментарність, мозаїчність світового фінансового ринку та одночасне зростання його масштабів;

  4. нерівномірним розвитком окремих сегментів світового фінансового ринку

  5. зміна напрямків і обсягів світових валютно-фінансових потоків;

  6. постійне зростання міжнародного товарообміну;

  7. відбувається посилення міграції робочої сили;

  8. вибухоподібне зростання світового фінансового ринку, фінансових трансакцій, що здійснюються між різними суб’єктами світогосподарських зв’язків

9) внаслідок поступового пом’якшення валютного контролю (послаблення державного контролю щодо руху капіталу збоку США, Великобританії та Японії) полегшується доступ на національні фінансові ринки для іноземних інвесторів та емітентів з промислово розвинутих країн (з кінця 1960-х — на початку 70-х рр.);

10) до початку 1980 р. у світовій економічній системі сформувалася світова фінансова мережа, що поєднала провідні фінансові центри різних країн через їх головні фінансові центри, та зміцнення зв’язків між ним стали основою так званої фінансової революції

99.Класифікація та характеристика глобальних проблем

Класифікація глобальних проблем:

1. Політичні проблеми: недопущення світової ядерної війни і забезпечення стабільного миру, роззброєння,;військові та регіональні конфлікти;

2. Природно-екологічні проблеми: необхідність ефективної і комплексної охорони навколишнього середовища, енергетична, сировинна, продовольча, кліматична, боротьба з хворобами, проблеми світового океану тощо.

3. Соціально-економічні проблеми: стабільність розвитку світового співтовариства, ліквідація відсталості країн, що розвиваються, проблема розвитку людини, злочинність, стихійні лиха, біженці, безробіття, бідність

4. Наукові проблеми: освоєння космічного простору, довгострокове прогнозування, інформаційна проблема.

100.Сутність та шляхи розв’язання глобальних екологічних проблем сучасності

Протягом останніх десятиліть у світі виникло та загострилося певне коло екологічних проблем, що стосуються інтересів та долі всього людства, подібні проблеми дістали назву глобальних.

Шляхи розв’язання:

  1. швидкий розвиток і використання таких основних видів самовідновлюваної енергії як сонячна, вітрова, океанічна, гідроенергетична інше;

  2. структурні зміни у використанні існуючих невідновлюваних видів енергії, а саме: збільшення частки вугілля в енергобалансі при зменшенні долі нафти і газу, оскільки запаси останніх на планеті значно менші, а їх цінність для хімічної промисловості набагато більша;

  3. необхідність створення екологічно чистої вугільної енергетики, яка б працювала без шкідливих викидів газу;

  4. розробка всіма країнами конкретних заходів з дотримання екологічних стандартів – чистоти повітря, водних басейнів, раціонального споживання енергії, підвищення ефективності своїх енергетичних систем;

  5. вивчення запасів всіх ресурсів з використанням найновіших досягнень НТР;

  6. інтенсивний розвиток країнами, що розвиваються, власного сировинного господарства, включаючи переробні галузі господарства;

  7. призупинення вирубки лісів, особливо тропічних, забезпечення їх раціонального використання;

  8. формування у людей екологічного світогляду, що дозволило б розглядати всі економічні, політичні, юридичні, соціальні, ідеологічні, національні, кадрові питання як в рамках окремих країн, так і на міжнаціональному рівнях;

  9. комплексна розробка законодавства про охорону навколишнього середовища, в тому числі про відходи

  10. нарощування екологічних інвестицій

1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Схожі:

Закон України «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду,...

Організації Об'єднаних Націй

Узагальнена оцінка економічного стану країни, ефективності її світогосподарських зв’язків...
Розробка і складання платіжного балансу є обов’язковою умовою для всіх країн – членів Міжнародного валютного фонду і базується на...
ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ДИТИНИ
Проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20 листопада 1959 року
Державної системи професійної орієнтації населення
За результатами досліджень Світового банку, проведених в 192 країнах, на трудовий потенціал припадає 64 відсотки загального багатства...
Коаліція є неформальним об’єднанням. Створена у наприкінці лютого...
Доповідь, представлена до Універсального періодичного огляду Організації Об’єднаних Націй
СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ РОЗПОЧАВ У КИЄВІ МІЖНАРОДНУ АКЦІЮ
Свічка моління”, яка від червня до листопада цього року відвідає всі області України і країни проживання української діаспори, а...
Зловживання Росії в Організації Об'єднаних Націй
ЮНЕСКО, Міжнародний суд з прав людини і т д. Крім того ООН визнає роль неурядових громадських організацій у побудові демократії і...
Програма ООН-СНІД в Україні
Спільна програма Організації Об'єднаних Націй щодо ВІЛ/СНІДу (ООН-СНІД) почала діяти з січня 1996 року. Співзасновниками цієї Програми,...
1. Предмет та методологія історії держави і права зарубіжних країн...
Предметом ІГПЗС є держава і право зарубіжних країн світу в процесі їх виникнення та розвитку в певній послідовності, на основі виявлення...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка