МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до організації самостійної роботи студентів денної форми навчання

Скачати 0.73 Mb.

Назва	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до організації самостійної роботи студентів денної форми навчання
Сторінка	2/6
Дата	10.04.2013
Розмір	0.73 Mb.
Тип	Методичні рекомендації

bibl.com.ua > Економіка > Методичні рекомендації

1 2 3 4 5 6

Виконання завдань, винесених на самостійне опрацювання є обов’язковим для кожного студента.

Функціонування ринкових відносин в Україні вимагає віцд суб’єктів цих відносин всебічного удосконалення економічної діяльності всіх галузей економіки, підвищення ефективності виробництва, конкурентноспроможності продукції та послуг на основі впровадження досягнень науково - технічного прогресу, ефективних форм господарювання та управління виробництвом, активізації підприємництва, ініціативи.

Визначення курсу базується на знаннях з дисциплін: "Бухгалтерський облік», "Економіка підприємства", "Маркетинг", "Статистика",

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: формувати знання майбутніх молодших спеціалістів виробляти стратегію і тактику розвитку підприємства в довготерміновій перспективі, оцінювати результати господарської діяльності з точки зору їх сумірності із вкладеним капіталом, визначати вплив різних чинників на відхилення за результативними показниками, виявляти всі недоліки та прорахунки з тим, щоб уникнути банктурства, досягнути успіху в бізнесі.

Визначення курсу передбачає лекційні, практичні і семінарські заняття, самостійну роботу студентів з наступним контролем з боку викладача. В результаті визначення дисципліни студент повинен знати:

- українське законодавство, щодо проведення фінансово-господарської діяльності;

- законодавчу та нормативну базу проведення фінансово-господарської діяльності підприємства;

- основи фінансово-економічного аналізу суб'єктів господарювання;

- сучасні методики економічного аналізу із застосуванням математичних та статистичних прийомів та методів.

Студент повинен вміти

- застосовувати законодавчі та нормативні документи у практичній діяльності;

- застосувати вміння щодо комплексного системного оцінювання основних показників в господарсько-фінансової діяльності підприємств;

- проводити фінансово-економічний аналіз стану суб'єктів господарювання;

-виробляти практичні навички аналітичного дослідження трудових, матеріальних і фінансово-кредитних ресурсів та пошуку оптимальних шляхів більш раціонального їх використання ;

-приймати оптимальні, науково-обгрунтовані рішення щодо підвищення ефективності господарювання суб’єктів підприємницької діяльності в умовах ринкової економіки.

За навчальним планом на вивчення дисципліни передбачено 81 година, з них на самостійне вивчення 39годин.

При розгляді тем, які винесені на самостійне вивчення студенти самостійно опрацьовують літературу, яка відноситься до теми, що вивчається і дають відповіді ( конспектують) на питання теми самостійної роботи студента.

Викладач здійснює перевірку конспекту для самостійної роботи дисципліни, проводить опитування за даною темою і виставляє оцінки в журналі в спеціально відведених сторінках для самостійного вивчення дисципліни.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ КОНКРЕТНИХ ТЕМ

Тема 2. Методичні прийоми економічного аналізу

На вивчення теми за навчальним планом передбачено 8 годин, з них 4 години на самостійне вивчення.

В даному розділі студентами самостійно будуть розглядатися такі теми:

Самостійна робота 1/2

Тема: Логічні методи економічного аналізу

Самостійна робота 2/2

Тема: Методи комплексної економічної оцінки та економіко-математичні методи і моделі

Після опрацювання теоретичного матеріалу студети повинні :

Знати:

методологію застосування логічних методів економічного аналізу

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Самостійна робота 1/2

Тема: Логічні методи економічного аналізу

Питання:

1.Статистичні методи

2.Балансові методи

1.Усі економічні явища, що мають місце на окремих підприємствах, в їхніх підрозділах, у галузях економіки, сприймаються як цілісний процес, без виокремлення окремих частин і властивостей. За такими узагальненими даними ми можемо визначити фінансовий стан підприємства, рівень його рентабельності, певні тенденції розвитку окремих показників діяльності. Проте вони не дають змоги встановити причини цих явищ, визначити напрямки підвищення ефективності роботи підприємства. Тому часто й виникає необхідність «розчленувати» загальне явище на окремі складові, щоб виділити основні, найбільш вагомі його фактори.

Таке «розчленування» досліджуваного об’єкта на складові частини називається аналізом. Зрозуміло, що розкладання об’єкта або явища матеріального світу на окремі складові можна здійснити з допомогою механічних, електричних, хімічних або інших експериментальних способів. Проте щодо явищ суспільного життя використання таких способів є неможливим. Аналізувати економічні явища можна тільки на основі логічних висновків, відповідного розумового моделювання, абстрактного мислення.

2.Балансовий спосіб — це спеціальний прийом зіставлення взаємозв’язаних показників господарської діяльності. Використання балансового способу є доцільним, коли зв’язок між окремими показниками відображено у формі балансу, тобто рівних підсумків, отриманих у результаті низки різноманітних зіставлень цих показників.

Оскільки першим історичним прикладом узгодження великої кількості показників господарської діяльності за допомогою встановлення рівності двох підсумків цих показників був бухгалтерський баланс, цей спосіб аналізу отримав назву балансового. За його використання рівність підсумків (баланс) є підтвердженням того, що в аналізі враховано всі взаємозв’язані фактори й відповідні економічні показники, а зв’язок між ними визначено правильно.

Балансовий спосіб широко використовується в економічній роботі - у бухгалтерському обліку, статистиці, плануванні. Використовується він і в економічному аналізі, там, де має місце функціональна залежність: наприклад, забезпечення підприємства трудовими, фінансовими ресурсами, сировиною, паливом, матеріалами, основними засобами виробництва і т. д., а також визначення повноти їх використання.

Наведемо приклад застосування балансового способу для складання товарного балансу, формула якого має вигляд:

,

де N_поч — залишок продукції на початок періоду;

N_над — надходження готової продукції з виробництва;

N_реаліз — обсяг реалізованої продукції;

N_кін — залишок продукції на кінець періоду.

Виходячи з формули товарного балансу обсяг реалізованої продукції (N_реаліз) визначатиметься за формулою:

.

Нові поняття і терміни :

- аналіз;

- синтез;

- індукція;

- дедукція.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Мних Є.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Підручник – К: Київ. Нац.. торг.-економ. Ун-т, 2008, с.54-58

Самостійна робота 2/2

Тема: Методи комплексної економічної оцінки та економіко-математичні методи і моделі

Питання:

1.Метод сум. Метод суми місць

2.Матричні методи і моделі

При вивченні матеріалу цієї теми необхідно Метод багатовимірних порівнянь набув широкого застосування в підведенні підсумків роботи, оцінці виконання плану, фінансового стану суб'єктів господарювання та їх підрозділів. Використання цього методу пов'язане зі складністю досліджуваних економічних явищ і процесів, їх багатогранністю та неоднозначністю. У цих умовах дати цілісну оцінку вказаних явищ за допомогою одного показника неможливо. Тому використовується система різнойменних показників.

Самостійна робота 1/1 Тема: Інформаційна база та організація економічного аналізу

Самостійна робота № 1/2: Тема: Факторні дослідження всистемі економічного аналізу. .

Самостійна робота 1/1

Тема: Інформаційна база та організація економічного аналізу

План

1.Об”єкти економічного аналізу та система показників, які використовуються в аналізі.

2.Інформаційне забезпечення аналітичних досліджень.

3.Методичні принципи організації економічного аналізу

Псля опрацювання теоретичного матеріалу студети повинні :

Знати:

-обєкти економічного аналізу та систему показників, які використовуються в аналізі;

-джерела інформації, які забезпечують проведення аналітичних досліджень

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При вивченні матеріалу цієї теми необхідно усвідомити, що в умовах ринку кожен суб’єкт підприємницької діяльності перед прийняттям будь-якого рішення повинен бути добре обізнаним з результатами аналітичних досліджень усіх показників діяльності підприємства і його підрозділів з тим, щоб дати об’єктивну оцінку цим результатам з точки зору їх сумірності із вкладеним капіталом, відповідності вимогам ринку.

Це потребує глибокого вивчення інформації з даної проблеми.

Розпочинаючи вивчення теми необхідно розглянути питання:
1.Об”єкти економічного аналізу та система показників, які використовуються в аналізі.

Інформація-це впорядковані повімлення про господарські процеси і явища, що відбуваються, сукупність корисних відомостей, які є об’єктом зберігання , передавання й перетворення.

Об'єктами економічного аналізу є всі сторони діяльності підприємства, усі процеси, пов'язані з постачальницькою, виробничою, збутовою, фінансовою та інвестиційною діяльністю.

До об’єкті внвлізу на промисловому підприємстві відносять :

обгрунтованість бізнес-планів
матеріально-технічне забезпечення
організаційно-технічний рівень виробництва

виробництво та реалізація продукції

використання ресурсів
конкурентноспроможність продукції
витрати на виробництво та реалізацію
фінансові результати
фінансовий стан
ринок товарів та місце підприємства у ринковому середовищі

Усі явища та процеси, пов'язані з різнобічною діяльністю підприємства, вимірюються економічними показниками, які є характеристикою конкретного об'єкта чи процесу, а також його економічної суті в числовому виразі. Від того, наскільки показники повно і точно відображають суть досліджуваних явищ, залежать реальність та обгрунтованість висновків і пропозицій за результатами аналізу, ефективність управлінських рішень.

На різних стадіях аналізу показники можуть виконувати різні функції, такі як:

результат роботи.

фактор формування,

ознака зміни,
кінцева мета:
проміжний наслідок.

Економічні показники — важливий інструмент оцінки планування та управління діяльністю підприємств.

В економічному аналізі використовують показники:

щодо завдань, договірних: зобов'язань, прогнозованих даних, плану:
звітності;
обліку
Вибіркових спостережень,

Оскільки усі показники, що використовуються в аналізі, взаємопов'язані і взаємообумовлені їх вивчають у комплексі, то це передбачає відповідну їх систематизацію.

Система показників- це впорядкована їх множина, в якій кожен показник дає кількісну чи якісну характеристику певної сторони господарської діяльності, має властивості звітності і подільності, пов'язаний з іншими показниками, але не дублює їх.

Виділяють такі підсистеми показників :

1.Показники організаційно-технічного рівня становлять первинну підсистему, тобто:

• виробничу структуру підприємства;

• якість продукції

• рівень концентрації і спеціалізації виробництва;

• тривалість виробничого циклу;

• технічну та енергетичну озброєність праці:

• рівень організації виробництва та управління:

• прогресивність технологічних процесів

Ці показники впливають на всі інші показники, зокрема на обсяг виробництва і реалізації продукції, її якість, рівень використання виробничих ресурсів, собівартість, рентабельність, а також на фінансовий стан підприємства.

2. Показники виробництва :

Обсяг промислової продукції у вартісному, натуральному та умовно-

натуральному вимірах;

номенклатура та асортимент продукції:
якість продукції, її конкурентноспроможність;
гритмічність виробництва.

3.Показники збуту включають дані про обсяг відвантаження та реалізації продукції, залишки готової продукції на складах. Вони тісно пов'язані з показниками виробництва та показниками прибутку і рентабельності.

4. Показники використання засобів виробництва :

• фондовіддача;

• фондомісткість;

• фондоозброєність:

• середньорічна вартість основних засобів;

• середньогодинний виробіток продукції на одиницю устаткування:

• коефіцієнт використання устаткування;

• амортизація.

5. Показники використання предметів праці.

матеріалоємність,
матеріаловіддача,

6. Показники використання трудових ресурсів:

• забезпеченість підприємства трудовими ресурсами;

• рух робочої сили;

- використання робочого часу;

• продуктивність праці;

• трудомісткість продукції;

• оплата праці

7.Показники собівартості продукції :

загальна сума затрат на виробництво продукції;

затрати на 1 гривню промислової продукції;

собівартість найважливіших виробів;
прямі матеріальні і трудові затрати.

7. Фінансові результати діяльності підприємства.

фінансові результати від операційної діяльності
фінансові результати від звичайної діяльності
чистий прибуток;
рентабельність виробничої діяльності
рентабельність реалізації продукції;
рентабельність капіталу (всього або окремих його складових

8. показники фінансового стану :

наявність та структура капіталу за складом та джерелами формування;

-фінансова незалежність

-ділова активність

-Платоспроможність

-кредитоспроможність

2.Інформаційне забезпечення аналітичних досліджень.

Глибина і результативність економічного аналізу залежать під обсягу, своєчасності та якості використовуваної інформації.

Інформація --це впорядковані повідомлення про кількісний та якісний стан речей чи явищ, сукупність даних і тань про них. Вона може бути виражена за допомогою цифр, нукв та інших символів. У економіці інформація відображає процеси і явища господарської діяльності людей, закономірності функціонування ринку і його складових елементів тощо.

Для одержання, опрацювання, збереження і використання інформації витрачаються праця і матеріальні ресурси. Тому інформація має, крім споживної, ще й вартість, яка повинна відшкодовуватися сторонніми її користувачами.

Після цього треба з'ясувати основні вимоги, які ставляться до інформації. Вона має бути повною і різнобічною, своєчасною і доброякісною. Проте не завжди можна одержати все необхідне для виконання аналітичних досліджень.

Проблеми з інформацією виникають не лише у разі її відсутності, перекручень, а й у зв'язку з обмеженнями щодо порядку її використання, впровадженням різного роду комерційних та інших таємниць.

Треба підкреслити, що тільки завдяки комп'ютеризації виробництва забезпечується дійсна оперативність і доступність інформації. Комп'ютерні технології вносять також суттєві зміни у зміст і методику вирішення аналітичних завдань на підприємстві. Висока швидкість виконання розрахункових та логічних операцій дає змогу обробляти великі обсяги аналітичної інформації та дуже плідно й своєчасно використовувати її в управлінні виробництвом.

Застосування ЕОМ розширює перелік конкретних питань економічного аналізу, а також зміщує його напрям із традиційної оцінки діяльності за минулі періоди до вивчення поточних та майбутніх ситуацій з метою сприяння розробці обґрунтованих і зважених управлінських рішень. Така спрямованість аналізу спостерігалася з початку 60-х років. Проте по-справжньому реалізувати це стало можливо лише в умовах застосування сучасної комп'ютерної техніки.

Після цього слід визначити, які джерела інформації використовують під час аналізу. Основними джерелами інформації є:

1) планово-нормативна (матеріали бізнес-планів, норми витрат і нормативи, прейскуранти цін і тарифів, законодавчі акти, інструкції, договори, технологічна документація тощо);

2) дані бухгалтерського, статистичного і оперативного обліку та звітності;

3) внутрішня позаоблікова інформація (накази, виробниче листування, довідки про перевірки та акти ревізій (аудиту), протоколи виробничих нарад, доповідні записки та ін.);

4) зовнішня інформація (звітні дані споріднених підприємств і матеріали галузевих видань, збірники статистичних матеріалів як вітчизняних, так і закордонних установ, дані переписів і анкетних обстежень);

5) дані особистих спостережень аналітика (виробничі екскурсії, хронометраж робочого дня, опитування працівників підприємства).

Більшість інформації, яка використовується в аналізі, має форму показників. Причому глибина аналізу та обґрунтованість висновків і заходів за його результатами значною мірою залежать від добору показників, які у своїй сукупності формують цілі схеми. Уся система показників дає кількісні та якісні характеристики різних сторін господарської діяльності підприємства або окремих економічних явищ і процесів. Кількість показників може зростати через диференціацію або їх інтеграцію залежно від мети і змісту аналізу, глибини вивчення відповідних об'єктів та процесів.

Показники класифікують за різними ознаками. У практиці аналітичних досліджень розрізняють такі показники:

1) кількісні й якісні;

2) натуральні, трудові, вартісні;

3) абсолютні й відносні;

4) загальні й часткові;

5) планові (нормативні) й фактичні (звітні);

6) основні й допоміжні;

7) вихідні й розрахункові (похідні).

Вся підібрана для аналізу інформація і, насамперед, показники обліку і звітності мають бути ретельно перевірені :т формою і змістом. При перевірці за формою встановлюється правильність оформлення документів і звітів з погляду повної наявності й заповнення всіх реквізитів, таблиць, підписів, арифметичних сум, підсумків; відповідність і спадкоємність цифр, перенесених з інших документів та попередніх років; узгодженість цифр у різних формах звіту і взаємозалежних величин.

При перевірці інформації за змістом, а вона може бути здійснена лише на підприємстві, встановлюють відповідність звіту даним бухгалтерського обліку, а достовірність самого обліку перевіряють його відповідністю реальному стану речей та процесів на підприємстві.

Перевірка має встановити доброякісність інформації, і лише за цієї умови можна розпочати сам аналіз діяльності підприємств.

3.Методичні принципи організації економічного аналізу

Методологічну основу економічного аналізу становить діалектичний метод, який забезпечує об'єктивність, комплексність, всебічність і конкретність розгляду досліджуваного предмета (об'єкта), ураховує вплив як ендогенних, так і екзогенних змінних, що, у свою чергу, уможливлює отримання адекватних висновків за наслідками проведеної роботи.

Організація аналітичної роботи на підприємствах включає розробку загальних планів та планів (програм) конкретних аналітичних робіт; порядок проведення аналізу; матеріальне, методичне й наукове забезпечення; загальне керівництво, способи виконання аналітичних робіт, контроль за впровадженням у виробництво виявлених резервів.

Аналітична робота на підприємстві розпочинається з планування.

Розрізняють:

- загальний план аналітичної роботи

- план (програму) конкретних аналітичних робіт.

Загальний план аналітичної роботи складається на рік. Його структура включає розділи господарської діяльності; об'єкти, що мають вивчатися; періодичність і терміни проведення аналізу; коло виконавців та осіб, відповідальних за певні розділи аналізу; джерела інформації і способи її поповнення. Обсяг аналітичної роботи, терміни її проведення, склад виконавців визначають, виходячи із завдань аналізу.

Плани окремих робіт складаються відповідно до загального плану аналітичної роботи і передбачають визначення об'єктів та етапів аналізу, термінів виконання робіт, визначення конкретизованих завдань та відповідальних технічних виконавців.

Програма аналізу включає розгорнутий та деталізований перелік питань, які передбачено вивчити, послідовність проведення аналізу; методику аналізу окремих факторів; комплект форм, схем, аналітичних таблиць та графіків, які треба обов'язково опрацювати під час аналізу. Якісне складання програми забезпечує цілісність і повноту проведення аналітичного дослідження.

Визначаючи зміст аналітичної роботи та терміни її проведення, необхідно врахувати наявність готового матеріалу для аналізу, трудомісткість збирання та опрацювання додаткової інформації, а також час, потрібний для виконання окремих робіт за етапами.

Виконання завдань економічного аналізу на всіх стадіях виробничо-господарської діяльності підприємства потребує повного охоплення аналітичною роботою всіх служб і дільниць.

Провідними в організації та здійсненні аналізу виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства і його підрозділів є планово-економічний, бухгалтерський і фінансовий відділи. Ці функціональні служби під керівництвом головного економіста (заступника директора з економічних питань) розробляють методи аналізу окремих об'єктів і показників; проводять попередній, оперативний і наступний (завершальний) аналіз діяльності підприємства в цілому і окремих його підрозділів; здійснюють контроль за проведенням аналізу іншими відділами підприємства та економічними службами окремих цехів; готують висновки і розробляють заходи для прийняття управлінських рішень за результатами проведеного аналізу.

Розподіл обов'язків між функціональними службами підприємства щодо виконання аналітичних робіт передбачається робочою програмою. Він може мати такий, наприклад, вигляд.

Планово-економічпий відділ є відповідальним виконавцем і за участю інших економічних і технічних служб здійснює:

— розробку плану аналітичної роботи і контроль за його виконанням;

— методичне забезпечення аналізу;

— комплексний огляд узагальнюючих показників виробничо-господарської діяльності, метою якого є оцінка кількісних та якісних показників виконання виробничої програми, використання ресурсів, оцінка рівня організаційно-технічного, економічного й соціального розвитку виробництва та економічної ефективності господарської діяльності;

— конкретний аналіз виконання виробничої програми, оцінку впливу основних факторів на показники обсягу виробництва, зміну структури і якості продукції;

— аналіз використання основних та виробничих потужностей;

— аналіз собівартості за техніко-економічними факторами її зниження;

— аналіз ефективності економічного стимулювання;

— узагальнення результатів аналізу господарської діяльності підприємства і його структурних підрозділів;

— розробку заходів за результатами аналізу.

Фінансовий відділ проводить аналіз показників використання плану реалізації, показників прибутку та рентабельності, взаємовідносин з Державним бюджетом (фінансування з бюджету і розрахунки з бюджетом та з позабюджетними фондами).

Відділ бухгалтерського обліку аналізує виконання кошторису витрат на виробництво, собівартість продукції, виконання плану прибутку і його використання, фінансовий стан і платоспроможність підприємства.

Відділ праці і заробітної плати аналізує рівень організації праці, виконання плану заходів щодо його поліпшення, забезпечення підприємства трудовими ресурсами за категоріями та професіями, рівень продуктивності праці, використання фонду робочого Часу та фонду заробітної плати.

Відділ збуту вивчає виконання договірних зобов'язань і планів поставок продукції споживачам за обсягом, якістю, строками, номенклатурою, стан складських запасів і збереження готової продукції.

Виробничий відділ — аналізує виконання плану випуску продукції за обсягом та асортиментом, ритмічність роботи, підвищення якості продукції, запровадження нової техніки та технологій.

Відділ головного механіка — вивчає стан експлуатації машин та обладнання, виконання планів-графіків ремонту й модернізації обладнання, якість і собівартість ремонту, повноту використання обладнання та виробничих потужностей, раціональність потреби в енергоресурсах.

Відділ технічного контролю — аналізує якість сировини та готової продукції, брак і втрати, рекламації покупців, розробляє заходи щодо зменшення браку, підвищення якості продукції, дотримання технологічної дисципліни.

Комплексний економічний аналіз треба проводити щоквартально, опрацьовуючи заходи для реалізації виявленим резервів. Проте з деяких питань необхідно проводити аналіз за місяць, декаду, навіть окрему зміну (дотримання графіків виконання робіт,

стан матеріально-технічного постачання, фінансовий стан, випуск продукції підсобними виробництвами). За підсумками аналізу цих господарських процесів рекомендується приймати відповідні рішення, не чекаючи результатів за квартал.

Керівник підприємства контролює проведення аналітичної роботи.

Об'єктом такого контролю є цифровий матеріал, висновки та пропозиції, опрацьовані в результаті аналітичної роботи.

Отже, організація економічного аналізу передбачає оптимальний вибір і використання великої кількості різних показників діяльності будь-якого колективу, чого, у свою чергу, можна досягти тільки глибоким вивченням технології, економіки й організації виробництва, стану обліку і звітності, особливостей взаємозв'язків об'єктів економічного аналізу.

Створення таких умов як на мікро-, так і на макрорівні забезпечить повну реалізацію економічним аналізом своєї практичної функції, дасть можливість скоротити розрив у часі між демонтажем адміністративних методів управління економікою та становленням (формуванням) ринкових інструментів регулювання.

Охоплюючи всі сторони діяльності підприємства, економічний аналіз має бути постійною складовою економічної роботи в цілому. Вимога безперервності аналітичної роботи відповідає реальній дійсності процесу відтворення.

Дальше становлення економічного аналізу повинно враховувати особливості розвитку кожного суб'єкта господарювання і водночас базуватися на вже досягнутому науковому рівні методології, методики й організації аналітичної роботи.

Нові поняття і терміни :

Об'єкти економічного аналізу

Інформація.

ЛІТЕРАТУРА.

Тарасенко Н.В.

Економічний аналіз:Навч.посіб.-Львів: “ Новий світ-2000”,2004 с.72-77

1 2 3 4 5 6

Схожі:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ економічних спеціальностей Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів економічних спеціальностей денної форми навчання з дисципліни «Місцеві фінанси»....	Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів заочної форми навчання Створення та обробка даних на ПЕОМ: методичні рекомендації до самостійної роботи студентів заочної форми навчання / Укл. В. П. Ярцев...
Методичні рекомендації для самостійної роботи з вивчення дисципліни... Завідувач кафедри фінансів Одеського державного аграрного університету к е н., доцент Макуха С. М	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ для студентів денної... Політологія. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів денної та заочної форми навчання усіх спеціальностей [Текст]...
Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни «Правознавство»... «Правознавство» для студентів напряму підготовки 060102 – «Будівництво», 060103 – «Гідротехніка. Водні ресурси», 040106 – «Екологія,...	1. Предмет, мета, та завдання курсу Основи корекційної педагогік ПЛАНУВАННЮ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИХ...
Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів... Автори: Л. Г. Соляник, Лісовенкова І. М. – Д.: ДВНЗ «Національний гірничий університет», 2012. – 28 с	Завдання для самостійної та індивідуальної роботи всіх форм навчання ...
Методичні рекомендації до виконання контрольної роботи Виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання є складовою частиною навчального процесу, активною формою самостійної...	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”....

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання