10.Порівняльна перевага і забезпеченість факторами виробництва: модель Хекшера-Оліна. Парадокс Леонтьєва та спроби його пояснення.
Вони виходили з того, що відмінності в порівняльних витратах між країнами поюснюються, по-перше, тим, що у вир-тві різних товарів фактори використовуються в різних співвідношеннях, і по-друге, тим, що забезпеченість країн ФВ не однакова. Відповідно до теорії Х- О країни будуть експ ті товари, вир-тво яких потребує значних витрат щодо надлишкових факторів, і імп товари, у вир-тві яких довелося б інтенсивно використовувати відносно дефіцитні фактори. Таким чин-ом, у прихованому вигляді експортуються надлишкові фактори й імпортуються дефіцитні. Відносна забезпеченіст країни факторами вир-ва визначається в такий спосіб, якщо співвідношення між кількістю даного фактора й інших факторів у країні вище, ніж в іншому світі, то цей фактор вважається відносно надлишковим для даної країни, і навпаки, якщо зазначене співвідношення нижче, ніж в інших країнах то фактор вважається дефіцитним. Припущення моделі: 1 Дві країни виготовляють 2 тов-ри, один з яких трудомісткий, інший капіталомісткий. 2 Двофакторна модель. 3 Фактори викор-ся повністю. Обсяг фак-ів обмежений.4 Існують розбіжності забезпеченості країн фак-ми вир-ва.5 Повна мобільність фак-ів в межах країни і не мобільність за її межами.6 Досконалість конкуренції, свобода торгівлі. 7 транспортні витрати=0. 8 в обох країнах викор-ся однакова технологія.
Тов 2 є відносно більш капіталомістким ніж тов-р1, як-що спів-ня витрат L і К є більшим ніж відповідне спів-ня витрат на вир-во тов-у1 К2/L2>K1/L1. Країна2 є більш капіталонасиченою ніж країна1, якщо спів-ня ціни K і ціни L в країні 2 є нижчим, ніж те саме спів-ня в країні1, тобто К відносно дешевий в країні2 Pk*/PL*
Країна2 капіталонасичена, тов2 більш капіталомісткий, отже країна2 може виробити відносно більше товару2.
Кожна країна експо-ртує ті фактороінтенсивні товари, для вир-ва яких вона має віднос-но надлишкові ФВ, а імпортує ті товари для вир-ва яких вона відчуває відносну нестачу ФВ. Досягнення теорії Х-О. Торгівля заснована на порівняльних перевагах а причини цих переваг- різниці в забезпеченості країн ФВ.Різниця у відносних цінах на товари в різних країнах, а отже і торгівля між ними пояснюється їх різною забезпеченістю ФВ.
Парадокс Леонтьєва та спроби його пояс-нення
Найбільш відоме дослідження, що не підтвердило висновків Хекшера-Оліна-Самуельсона було здійснено вченим В.Леонтьєвим. Він шляхом деяких емпіричних тестів показав, що умови теорії на практиці не співпадають. Фактично він порівняв співвідношення капітала і праці, які необхідні для вир-тва одиниці амер імпорту (К/L) im, з співвідношенням капітала і праці, що необхідні для вир-тва одиниці амер експорта (K/L)x. Згідно з цим співвідношенням країна може вважатися капіталонасиченою, якщо:
(K/L)im/(K/L)x<1
Країна вважається праценасиченою,акщо:
(K/L)im/(K/l)x>1
Леонтьев очікував,що згідноз теорією Х-О розрахунки покажуть, що експортні амер товари потребують більше капітала на одного за-йнятого, ніж амер товари, що прямо заміняють імпорт. Однак результати виявилися прямо протилежними.
Парадокс Леонтьева: праценасичені країни експортують капіталоємку продукцію, тоді, як капіталонасичені-працеємку. Пояснення парадокса:
-Необхідно поділяти робочу силу на кваліфіковану і некваліфіковану і розраховувати граничні витрати на вир-тво експ товарів кожної групи окремо.
-США імпортує велику кількість сировини, добича якої потребує великих затрат капітала. Тому, якщо експортні товари потребують великої кількості капіталоємкої сировини, це робить амер експорт капіталоємким.
-Тест Леонтьева не враховував факта існування амер імп тарифу, який був створений для того, щоб огородити від іноземної конкуренції трудоємку галузі амер промисловості, заважаючи тим самим імпорту трудоємких товарів.
-Смаки амер традиційно направлені на капіталоємку технологічну продукцію, яку вони купляють закордоном не дивлячись на те, що країна сама добре забезпечена капіталом.
-Реверс ФВ: один й той самий товар може бути працеємким в праценадлишковій країні і капіталоємким в капіталонадлишковій країні, що може відбутися за умов великої еластичності взаємозамінюючості ФВ
</1>
|