36. Міжнародна економічна інтеграція: передумови становлення, цілі та етапи.
Економічна інтеграція – процес економічної взаємодії країн, що веде до зближення господарських механізмів, яке приймає форму міждержавних угод і узгоджено регулюється міждержавними органами.
Інтеграційні процеси ведуть до розвитку економічного регіоналізму (в межах інтеграційного об’єднання створюються більш сприятливі умови для торгівлі, а в ряді випадків і для міжрегіонального переміщення факторів виробництва, ніж в інших країнах). Поки не погіршує умови торгівлі з іншим світом, вважається позитивним фактором розвитку міжнародної економіки.
Передумови інтеграції.
близькість рівнів економічного розвитку і ступеню ринкової зрілості країн, що інтегруються. Спроби об’єднань інтеграційного зразку між промислово розвинутими країнами та країнами, що розвиваються, хоч і мають місце, але знаходяться на початкових етапах становлення.
географічна близькість країн, що інтегруються, наявність в більшості випадків спільного кордону та економічних зв’язків, що історично склалися.
спільність економічних та інших проблем, які стоять перед країнами в галузі розвитку, фінансування, регулювання економіки, політичного співробітництва.
демонстраційний ефект. Позитивні зрушення в країнах, що створили інтеграційне об’єднання, зазвичай психологічно впливає на інші країни, які бажають також приєднатися до цього угруповання, навіть не маючи для цього макроекономічних передумов;
“ефект доміно”. Більшість країн певного регіону стали членами інтеграційного об’єднання переорієнтація економічних зв’язків країн, що входять до нього, одна на одну проблеми для країн-нечленів останні зацікавлюються інтеграцією просто внаслідок побоювання залишитися за її межами.
Цілі інтеграційних об’єднань.
використання переваг економіки масштабу. Інтеграція збільшує розміри ринку, скорочує трансакційні витрати, що, в свою чергу, дозволяє залучити прямі іноземні інвестиції.
створення сприятливого зовнішньополітичного середовища. Мета– посилення співробітництва країн-учасниць в політичній, військовій, соціальній, культурній та інших галузях.
вирішення задач торгової політики. Інтеграція може посилити позиції країн-членів у переговорах із СОТ. Крім того, регіональні блоки створюють більш стабільне та передбачуване середовище для взаємної торгівлі, ніж багатосторонні торгові переговори.
сприяння структурній перебудові економіки. Приєднання країн, що будують ринкову економіку або проводять економічні реформи, до інтеграційних об’єднань країн з більш високим рівнем розвитку – це передача ринкового досвіду, гарантія незворотності ринкових реформ.
підтримка молодих галузей національної промисловості.
2. Етапи інтеграції:
преференційні торгові угоди. Особливості: а) країни надають одна одній більш сприятливий порівняно з іншими країнами режим у торгівлі; б) збереження національних митних тарифів по відношенню до третіх країн; в) відсутність міждержавних органів управління;
зона вільної торгівлі. Особливості: а) повне усунення митних тарифів у взаємній торгівлі; б) збереження національних митних тарифів по відношенню до третіх країн; в) розповсюджується на всі товари, крім продуктів сільського господарства; г) розвиток координується на періодичних нарадах міністрів;
митний союз. Особливості: а) усунення національних митних тарифів і введення єдиного митного тарифу і єдиної системи нетарифного регулювання торгівлі по відношенню до третіх країн; б) повна свобода переміщення товарів і послуг в межах митного союзу; в) створення міждержавних органів, що координують проведення узгодженої зовнішньоторгової політики; г) міждержавна рада на рівні міністрів та постійно діючий секретаріат;
спільний ринок. Особливості: а) свобода руху не лише товарів і послуг, але й факторів виробництва (капіталу і робочої сили); б) міждержавна координація економічної політики, що відбуваються на періодичних нарадах
економічний союз. Особливості: а) спільний митний тариф і свобода руху товарів і факторів виробництва; б) координація макроекономічної політики; в) уніфікація законодавства в галузі валютної, бюджетної та грошової політики; г) спільні органи, наділені не лише функціями координації та спостереження за економічним розвитком, але й прийняття оперативних рішень від угруповання в цілому; д) відмова урядів від частини своїх повноважень та частини державного суверенітету на користь наддержавних органів;
політичний союз передбачає передача національними урядами більшої частини своїх функцій у відносинах з іншими країнами наддержавним органам. Означає створення міжнародної конфедерації і втрату державами суверенності.
1.Предмет та метод курсу “Міжнародна економіка” 1
2.Поняття світового ринку та його еволюц. Співвідношення понять “світовий ринок”, “світове господарство”, “міжнародна економіка”. 3
3.Поняття міжнародної торгівлі та особливості її розвитку в сучасних умовах. 5
4.Товарна і географічна структура міжнародної торгівлі та зрушення, що в ній відбуваються в сучасних умовах. 6
Товарна структура МТ: 6
1.Торгівля готовими виробами: 6
машини та обладн. 6
побут. промисл. вироби 6
інші готові вироби 6
2.Торгівля сировиною і напівфабрикатами: 6
паливо 6
промисл. сировина 6
с/г та лісові товари 6
3.Торг.послугами: 6
подорожі 6
транспорт. 6
інші комерц. послуги. 6
Сучасні особливості тов. структури МТ 6
1.Збільш.частки готових вироб. і зменш. частки сировини, крім палива (причини розшир вироб синтет матеріалів, більше викор. ресурсів вітчизн сировини, поглиблення ступеня переробки, ресурсозберіг. технології) 6
2.Обмін напівфабрикатами,деталями (міжнар. корпорації і поглибл міжнар. спеціалізації країн) 6
3.Зменш. попит на продовольство (країни колишні імпортери продовольства налагодж його вироб на власній тер-рії) 6
Геогр. структура МТ представлена групами розвинених країн (Великої 7, ОЕСР), країн, що розвив. (нові індустр. країни, країни ОПЕК), країни з перех. ек. (СНД, соціал. орієнт., Сх. Європа). 6
Основні тенденції у геогр спрямованості МТ: 6
1)на розвинені країни припадає 70-75%, на країни, що розвив. 20-25%, на країни з перех ек. 4-6%. 6
2)країни, що розв. залиш. постачальниками сировини, простих готових виробів 6
3)поглиблений міжнар. поділ праці між самими розвиненими країнами, що веде до збільшення їх взаємної торгівлі 6
4)помітно зрост. роль азіат.-тихоокеан. регіону. 6
5.Товари, що торгуються і товари, що не торгуються. 7
6. Світовий ринок послуг: структура та сучасні тенденції розвитку. 8
9. Сутність та значення класичних теорій міжнародної торгівлі. 12
10.Порівняльна перевага і забезпеченість факторами виробництва: модель Хекшера-Оліна. Парадокс Леонтьєва та спроби його пояснення. 14
11.Вирівнювання цін на ФВ. Теоре-ма Х-О-С. 17
12.Застосування теорії ефекту масштабу та теорії схожості переваг С.Ліндера для пояснення сучасної міжнародної торгівлі. 19
13. Пояснення міжнародної торгівлі на основі теорії життєвого циклу продукту Р.Вернона. 21
14.Застосування теорії конкурентних переваг М.Портера для пояснення сучасної міжнародної торгівлі. 22
15.Формування пропозиції експорту та попиту на імпорт. Встановлення світової ціни. Виграш від міжнародної торгівлі та його розподіл. 24
17.Аргументи прибічників та противників мита. 30
18. Нетарифні обмеження зовнішньої торгівлі як інструмент державної зовнішньоекономічної політики. 32
20. Міжнародні корпорації як суб’єкти зарубіжного інвестування. 37
21. Прямі іноземні інвестиції: поняття, форми та наслідки 39
22. Міжнародне запозичення та кредитування: суть, причини розвитку та інструменти. Міжчасова торгівля. 40
23. Сучасні тенденції на світовому ринку капіталів. 42
25. Міжнародна міграція робочої сили: поняття, причини та напрями. Вплив міжнародної міграції робочої сили на ринок праці. 44
26. Наслідки міжнародного руху трудових ресурсів для країн-експортерів і країн-імпортерів. Державне регулювання міжнародної міграції робочої сили. 47
27. Суть, принципи укладання та структура платіжного балансу 49
28. Взаємозв’язок рахунків платіжного балансу. Регулювання рівноваги платіжного балансу. 54
30. Поняття валюти та поняття з нею пов’язані. Поняття, види та функції валютного ринку. Співвідношення національного та світового валютних ринків. 60
31. Формування попиту і пропозиції на валютному ринку. Роль центрального банку в різних системах валютних курсів. 63
32. Основні види валютних операцій. 66
33. Вплив девальвації на стан валютного ринку. Вплив девальвації на чистий експорт. 67
34. Номінальний та реальний валютний курс. Паритет купівельної спроможності (ПКС). 71
36. Міжнародна економічна інтеграція: передумови становлення, цілі та етапи. 75
Динамічні та статичні ефекти економічної інтеграції
Інтеграція призводить до виникнення в економіці двох видів ефектів - статичних ідинамічних. Такого висновку дійшов канадський вчений Д. Вайнер, порівнявши торгівлю між країнами до утворення ними митного союзу і після утворення. До статичних ефектів, на думку вченого, належать економічні наслідки, що виявляються відразу після створення митного союзу. Це - скорочення адміністративних витрат на утримання митних і прикордонних органів, ефект створення торгівлі й ефект відхилення торгівлі.
Ефект створення торгівлі полягає в тому, що після утворення митного союзу і скасування імпортного мита може виникнути ситуація, коли зарубіжний товар з країн об'єднання стає дешевшим від місцевого, і споживач купує імпортний товар замість вітчизняного. Виникає імпортний товарний потік, а отже, ефективніше використовуються ресурси інтеграційного об'єднання.
Ефект відхилення торгівлі протилежний ефекту створення торгівлі. Країни, що не увійшли до митного союзу, можуть ефективніше використовувати фактори виробництва, і ціна на товар буде нижчою за ціну аналогічного товару країн інтеграційного об'єднання. До утворення союзу споживачі купували цей вигідніший для них товар. Але після скасування імпортного мита всередині союзу та встановлення єдиного зовнішньоторговельного тарифу вигіднішим стає придбання товару, виготовленого в межах об'єднання. Переорієнтація місцевих споживачів на ці товари призведе до зникнення імпортного потоку з третіх країн.
Численні дослідження інтеграції показують, що в більшості випадків ефект відхилення торгівлі виникає, проте він перекривається ефектом створення торгівлі.
Динамічні ефекти - це економічні наслідки, що виявляються після того, як інтеграція набере силу, на пізніших стадіях розвитку. Це, наприклад, конкурентна боротьба виробників країн об'єднання, що призводить до обмеження зростання цін, поліпшення якості товарів, створення і впровадження нових технологій.
До безперечних вигод інтеграції належать приплив іноземних інвестицій, доступ до технологій і ресурсів об'єднання, формування місткого ринку, спільне вирішення складних соціальних проблем, захист від конкуренції, прискорення науково-технічного прогресу та економічного зростання.
Разом з тим виникають також і негативні наслідки економічної інтеграції. Вони виявляються у:
1) перерозподілі ресурсів усередині угрупування на користь більш сильних партнерів;
2) можливості олігопольної змови ТНК країн-учасниць, що призводить до зростання цін;
3) дії ефекту втрат від збільшення масштабів виробництва при високому рівні його концентрації.
|