12.Застосування теорії ефекту масштабу та теорії схожості переваг С.Ліндера для пояснення сучасної міжнародної торгівлі.
Ліндер розглядаючи особливості технологічно нових товарів з якими амер фірми вийшли на європейські ринки у 40-50 рр. , він звернув увагу на те що, основні відкриття покладені в основу розробки цих товарів , Були зроблені європейцями . ці відкриття практично були втілені в Америці у вигляді технологічно нових товарів, які потім завоювали зовнішній ринок в Європі. Лідер зробив висновок про те, що технологічно складні вироби створюються фірмою як потреби внутрішнього ринку. Т.я. після насичення внутрішнього ринку фірма прагне захопити зовн. ринок, виходити на зовн. ринок фірма буде на базі товару , підготовленого нею для національних споживачів ,отже , структура споживання країни – імпортера має бути максимально подібною до структури споживання країни-експортера . Таким чином подібність між країнами може бути передумовою для торгівлі. Ця теорія пояснює міжнародну торгівлю з боку попиту. Чим більше споживачів в обох країнах мають однакові доходи , тим вищий рівень торгівлі. Або чим більше перетинаються структури попиту в країні експортері та імпортері ,підкріплені високим рівнем доходу, тим вищий рівень торгівлі між ними. Це є феномен попиту що перетинається, відкритий Лідером. Недоліком теорії є те що, коли розрив у рівнях доходів різних груп населення дуже значний, застосування її для пояснення міжнародної торгівлі є дуже обмеженим.
Теорія ефекту масштабу П. Кругмана засновує пояснення поведінки підприємства на зовнішніх ринках на дослідженні впливу ефекту масштабу виробництва. Підвищення конкурентоздатності корпоративних структур на світових ринках значною мірою забезпечується використанням ефекту масштабу виробництва. Масштабність діяльності дає змогу підвищити ефективність не лише виробничої д-сті, а й фінансової, маркетингової та ін. У деяких випадках, додатковим мотивом для розширення в-цтва та злиття з іноземною компанією чи її поглинання для корпоративної структури є діюче законодавство, що стимулює часом злиття та поглинання, результатом яких є зниження податків або отримання податкових пільг.
Сутність теорії ефекту масштабу виробництва полягає в тому, що при певній організації та технології вир-тва в довготерміновій перспективі середні загальні витрати зменшуються по мірі збільшення об'єму вир-тва. Досліджуючи діяльність великих підпр на світових ринках, П. Кругман установив, що цілеспрямоване розширення об'єму вир-тва, орієнтоване на зниження собівартості продукції, детермінує діяльність підпр, орієнтовану на активне розширення внутрішніх та зовнішніх ринків збуту продукції. Одночасно активне використання ефекту масштабу вир-тва приведе до зміцнення підпр та концентрації вир-тва.
Економія масштабу:розвиток виробництва, при якому ріст витрат факторів на одиницю призводить до росту виробництва більше, ніж на одиницю.
Торгівля на основі ефекту масштабу:
зростання спеціалізації - кожен працівник може зосередитися на одній виробничій функції;
неподільність вир-тва - при збільшенні масштабів випуску розміри обслуговуючих підрозділів, не задіяних напряму у вир-тві (управлінського апарату, бухгалтерії та ін.), ростуть відносно повільніше, чим масштаби самого вир-тва;
технологічна економія - витрати на створення нової якості товару зазвичай менше виникаючої в результаті його росту вартості.
13. Пояснення міжнародної торгівлі на основі теорії життєвого циклу продукту Р.Вернона.
Запропонована Верноном теорія міжнародного життєвого циклу продукту враховує не реалістичність думки про універсальну доступність будь-якої технології для кожного виробника будь-якої країни. Ця теорія відображала реальність 60-х років, коли розроблені для амер ринку товари почали поступово розповсюджуватися в інших країнах.
Теорія міжнар життєвого циклу продукту стверджує, що деякі види продукції проходять цикл, що складається із 4 етапів: впровадження, зростання, зрілість та занепад. Вир-тво цієї продукції переходить з країни у крану залежно від етапу циклу. На першому етапі розробляються нововведення у відповідь на виявлену потребу. Головна роль тут належить промислово розвинутим країнам. Як тільки виріб розроблений, його ще необхідно вдосконалити, і тому виробництво, як правило, розміщується у країнах, де товари були розроблені, або інших кранах з подібним рівнем життя. На цьому етапі виробничий процес працемісткіший, ніж на наступних етапах.
На 2 етапі країна нововведення паралельно із вітчизняним вир-твом нового товару може розпочати його випуск за кордоном. Крім того, випуск цього ж товару може розпочати й іноземний конкурент. Існує конкуренція між виробниками.
На 3 етапі світовий попит на новий продукт починає вирівнюватися. Продукт стає більш звичним та стандартизованим, тому його вир-тво у країні з високим рівнем технології втрачає зміст. Вир-тво переміщується у слаборозвинені країни, які мають надлишок дешевої робочої сили. Існує цінова конкуренція, експорт скорочується.
На 4 етапі технологія та обладнання настільки вдосконалюються, що для вир-тва товару вже не потрібна особлива кваліфікація, і тому воно знаходиться в країнах, що розвиваються. Попит та виробництво скорочується. Існує конкуренція між виробниками, країна нововведення стає імпортером. Переваги полягають в тому, що вона пояснює закономірності розвитку зовнішньої торгівлі великою групою товарів. Недоліки: 1) існує багато видів продукції, які не проходять усі стадії життєвого циклу. 2) теорія закріплювала за США лідерство, оскільки вони його вже завоювали. 3) теорія не поширюється на продукцію ТНК.
|