|
|
Скачати 5.68 Mb.
|
|
За об'єктом оподаткування вони поділяються на:
Для оперативного регулювання ввезення і вивезення окремих товарів застосовуються сезонні мита. За терміном дії сезонне ввізне і вивізне мито не повинно перевищувати термін більше 4-х місяців з моменту його введення. В окремих випадках при ввезенні на митну територію країни і вивезенні за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися:
Антидемпінгове мито застосовується у випадках:
Ставка антидемпінгового мита не може перевищувати різниці між конкурентною оптовою ціною об'єкта демпінгу в 74 75 Міжнародне оподаткування країні експорту на момент цього експорту і заявленою ціною при його ввезенні на митну територію країни або різниці між ціною об'єкта демпінгу в даній країні і середньою ціною вітчизняного експорту подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів на той же період часу. Компенсаційне мито застосовується у випадках:
Ставка компенсаційного мита не може перевищувати встановленого розміру субсидій. За походженням мита поділяються на автономні, конвенційні і преференційні. Автономні вводяться на підставі однобічних рішень органів влади окремих держав без погоджень з іншими державами. Конвенційні (договірні) мита встановлюються на основі двостороннього чи багатостороннього договору між державами. Преференційні — це мита, які відрізняються нижчими ставками порівнянно з установленим тарифом. Такими митами обкладаються звичайно товари, імпортовані з країн, які розвиваються, з метою заохочення і підтримки їхнього експорту. З 1971 року діє Загальна система преференцій, яка передбачає істотне зниження ставок на імпорт готової продукції з країн, що розвиваються. За типами ставок вони поділяються на постійні і перемінні. Постійні ставки мають митний тариф, встановлюваний органами державної влади (звичайно парламентом), які не підлягають зміні без спеціально прийнятого закону чи постанови. Перемінні ставки, на відміну від постійних, можуть змінюватися у визначених випадках (наприклад, зміна світових чи внутрішніх цін і т.ін.). Такі тари- Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування» фи, наприклад, застосовуються країнами Західної Європи в рамках погодженої політики для заохочення сільськогосподарського виробництва. За методом обчислення ставки поділяються на номінальні й ефективні. Номінальні — це тарифні ставки, зазначені в митному тарифі. Ефективними називають ставки, реальний рівень яких на кінцеві товари розрахований з урахуванням рівня мита, яке накладається на імпортні вузли і деталі цих товарів. Митний тариф завжди вигідний виробникам товарів, які конкурують з імпортом, навіть якщо сукупний добробут нації при цьому знижується. Але це тільки в тому випадку, якщо введення тарифу дійсно призведе до обмеження імпорту і підвищення внаслідок цього цін на вітчизняний товар чи обсягу продажів, чи того й іншого. Митний тариф, якщо він не заборонний, приносить дохід державі, може бути використаний на соціальні потреби і тоді слугує зростанню добробуту нації. Споживачі програють від введення митних тарифів, які погіршують добробут нації. Вони втрачають більше, ніж одержують у сумі виробники і держава, у чий дохід йдуть тарифні збори. Митний тариф, обмежуючи імпорт, призводить до погіршення споживчих можливостей: підвищення цін на імпортні і, як правило, вітчизняні товари, скорочення обсягу пропозиції. Тариф перерозподіляє доходи споживачів імпортованої продукції на користь інших суспільних груп. Мито накладається на митну вартість товару, яка визначається відповідно до законодавства кожної країни і може відрізнятися від експортної чи імпортної ціни товару, фіксованої статистикою. Під митною вартістю товару розуміють нормальну, яка складається на відкритому ринку між незалежними продавцем і покупцем, ціну товару, за якою він може бути проданий у країні призначення в момент подачі митної декларації. Митна вартість імпортованих у США товарів обчислюється на базі ціни ФОБ, тобто на базі тієї ціни, за якою вони продаються в країні відправлення. У західноєвропейських країнах вона оцінюється на базі СІФ, тобто включає ціну товару, вартість його страхування і транспортування до порту при- 76 77 Міжнародне оподаткування Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування» значення. Україна, наприклад, у питанні визначення митної вартості товару стоїть ближче до західноєвропейських країн.* Поряд з тарифною політикою багато держав застосовують різноманітні методи нетарифного регулювання. Нетарифні бар'єри — це обмеження міжнародної торгівлі за допомогою квот, системи ліцензування, добровільних експортних обмежень, субсидій і компенсаційного мита, стандартів та ін. Нетарифні бар'єри за своїм соціально-економічним змістом також виконують функції податків. Так, встановлення кількісних обмежень на імпорт товарів надає фірмам-імпортерам можливість штучно завищувати ціни на імпортовані товари всередині країни, підсилюючи їхню монополістичну (чи олігополістичну) позицію на ринку. Аналогічну послугу надають нетарифні бар'єри і фірмам, які виробляють імпортозамінну продукцію. Підприємства, які потрапили під заступництво держави, і торгові фірми за рахунок завищення цін збирають зі споживачів додаткову "данину". Надалі зібрана сума може частково чи цілком передаватися державі, якщо вона обкладає ці фірми відповідним податком (наприклад, податком на продаж). Якщо ж такий податок не стягується, то вся ця сума безкоштовно привласнюється імпортерами чи власниками підприємств, які виробляють імпортозамінну продукцію. Держава тим самим ніби субсидіює з власної скарбниці ці фірми. Державні субсидії за своїм економічним змістом — це ті самі податки, тільки "податки навпаки", обчислювальні величиною з негативним знаком. Субсидії відносяться до фінансових нетариф-них бар'єрів. Субсидії часто надаються виробникам-експортерам, спонукаючи підприємства виходити на міжнародні ринки і заробляти для країни іноземну валюту. Субсидії виступають, наприклад, у вигляді повернення державою митних зборів експортерам продукції, якщо вони у встановлений термін зуміють зробити і продати на світовому ринку велику кількість товарів. • Згідно із Законом України "Про Єдиний митний тариф" при визначенні митної вартості в неї включається ціна товару, вказана в рахунку-фактурі, а також наступні фактичні витрати, якщо вони не введені в рахунок-фактуру: ■• на транспортування, завантаження, розвантаження, перевантаження і страхування до пункту перетину митного кордону України;
За допомогою експортних субсидій стимулюється просування товарів за кордон за допомогою державних дотацій і пільг. Але навіть вони представляють (за визначенням деяких міжнародних організацій) "нечесну конкуренцію", яка завдає шкоду як державі, що субсидіює, так і міжнародній торгівлі в цілому, тому що викликають зайве (з погляду економічної доцільності) зростання торгівлі. Експортні субсидії спричинюють зворотну реакцію, яка здійснюється за допомогою стягування протекціоністського "компенсаційного мита". Останнє направляється проти субсидійованого експорту. Вони завдають збитки країні, яка їх застосовує. Але в цілому для міжнародної торгівлі компенсаційне мито виграшне, оскільки нейтралізує експортні субсидії. Оптимальне сполучення експортних субсидій і компенсаційного мита залишає сукупний добробут у світі в цілому без змін. Однак платники податків країни, яка субсидіює експорт, приховано доплачують платникам податків країни, яка імпортує. Нині все частіше спостерігається надання субсидій, більш обґрунтованих з економічної точки зору. Це субсидії, призначені для подолання недосконалості ринку: набір послуг експортерам у вигляді інформації, допомоги в організації торгових виставок і встановлення контактів для ведення справ за кордоном та ін. У багатьох країнах світу потенційні імпортери й експортери повинні одержати дозвіл на торговельні операції від органів державної влади. Ця процедура називається торговим ліцензуванням. Підвищуючи ціну ліцензій і обмежуючи їхню кількість, можна домогтися не тільки обмеження імпорту чи експорту, але й погіршення умов торгівлі у зв'язку з додатковими витратами, затримками в часі і невизначеністю, викликаних цією процедурою. Подібними до вимог спеціальних дозволів є також про-текціоністські інструменти, пов'язані з твердим бюрократичним контролем чи з, так званими, "адміністративними рогатками" у митних процедурах. Великі труднощі імпорту (у рамках нетариф-них бар'єрів) створюють невиправдані стандарти якості товарів і їхньої безпеки, а також добровільні експортні обмеження, що є інструментом обмеження експорту на добровільних засадах. Його мета — уникнути більш жорстких торговельних бар'єрів. Та найгострішим знаряддям міжнародної конкурентної боротьби виступають демпінг і антидемпінгові заходи. Демпінг — це 78 79 Міжнародне оподаткування інструмент проведення протекціоністської політики за допомогою міжнародної цінової дискримінації. Порушення принципів вільної торгівлі за допомогою демпінгу має місце тоді, коли за допомогою тимчасового встановлення низьких цін відбувається витіснення конкурента з даного ринку. Згодом рівень цін відновлюється чи підвищується. Цьому демпінгу варто протиставити тариф у країні, яка імпортує. Але існує демпінг довгостроковий. Він має місце тоді, коли низькі ціни досягаються в результаті дії принципу порівняльних переваг. Але й у цьому випадку можуть бути введені антидемпінгові мита. Вони приносять вигоди країні, яка імпортує, змушуючи ще більше знижувати ціну. Водночас платники податків програють, якщо платять за експортні субсидії. Світовий банк підрахував, що об'єднані протекціоністські заходи США, Західної Європи і Японії, спрямовані тільки на продукцію сільського господарства, обходяться споживачам і платникам податків у 100 мільярдів доларів щорічно. Робітники і виробники в захищених галузях виграють від торгових обмежень, якщо ці обмеження допомагають їм конкурувати з іноземними виробниками. Однак торговельні обмеження - це не "гра з нульовим результатом", виграші не еквівалентні втратам. Нерозвиненість спеціалізації і торгівлі призводить до зниження життєвого рівня світу в цілому, тому що виробництво товарів ведеться менш ефективно. Оптимізувати відносини міжнародної торгівлі покликані сьогодні насамперед міжнародні економічні інститути. 2.2.2.Міждержавне регулювання міжнародної торгівлі Світові торговельні зв'язки - це досить розгалужена система, яка регулюється різними спеціалізованими міжнародними економічними інститутами. Найважливішими з цих інститутів є: Світова організація торгівлі (СОТ), Конференція Організації Об'єднаних Націй з торгівлі й розвитку (ЮНКТАД), Міжнародний торговельний центр (МТЦ), Комісія Організації Об'єднаних Націй з прав міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), Міжнародні організації з урегулювання світових товарних ринків. Світова організація торгівлі — СОТ (World Trade Organizarions - WTO ) — головний міжнародний регулятор світової торгівлі. Вона Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування» перетворена з Генеральної угоди з тариф» і торгівлі (ГАТТ) у 1995 р. Оскільки основні положення й ігоинципи ГАТТ увійшли до СОТ, іноді організацію означають спільною абревіатурою: ГАТТ/СОТ. Ідея утворення міжнародної організації з регулювання світової торгівлі, яка мала 6 дієвий характер, спромоглась, нарешті, подолати перешкоди, що муруються протекціоністською політикою держав. Ініціатором цієї ідеї в середині 40-х років виступили США, які були в цьому особливо зацікавлені. По закінченню Другої світової війни Сполучені Штати стали наймогутнішою державою світу, обсяг їхньої промисловості становив 51% всього виробництва не-соціалістичних країн. Але американські товари не так уже й легко просувались на закордонні ринки, бо скрізь наштовхувалися на тарифні й нетарифні бар'єри. Справа ускладнювалася ще й тим, що колоніальні держави (Велика Британія, Франція, Португалія та ін.) в торгівлі зі своїми колоніями застосовували преференційну систему, тобто мали необмежені пільги, вільний доступ до ринків великої кількості країн, чого були позбавлені США. Тому ще в листопаді 1945 р. американці розробили "Пропозиції по розширенню торгівлі й зайнятості", які передбачали скасування деяких обмежень у світовій торгівлі й забезпечення рівних для всіх країн можливостей щодо доступу до світових джерел сировини. На ґрунті цих пропозицій було розроблено статут Міжнародної організації торгівлі, головною метою якої була б лібералізація світової торгівлі. Прийняття статуту планувалось на конференції ООН у Гавані, яка відбувалася в 1947 — 1948 рр. Але статут так і не був ратифікований через суперечливість у його тексті й через неоднаковість підходів до вирішення проблеми серед країн, що зібрались у Гавані (їх тоді було 23). Отож, утворення \¥ТО не відбулося; проте залишився в силі один документ — протокол про тимчасову угоду, що регулює міжнародні торговельні відносини до ратифікації статуту. Цей документ мав назву Генеральної угоди з тарифів і торгівлі — ГАТТ (General Agreement on Tariffs and Trade - GATT). Таким чином, тимчасова угода стала основою організації, що діяла майже півстоліття. Головною метою ГАТТ було забезпечення умов для розвитку міжнародної торгівлі, послаблення торговельних бар'єрів та регулювання торговельних спорів. У тексті Генеральної угоди були такі основні положення: 81 Міжнародне оподаткування Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування»
Основною формою діяльності ГАТТ було проведення міжнародних багатосторонніх торговельних переговорів — раундів, на яких обговорювались актуальні проблеми торговельної політики і визначались юридичні норми, правила й принципи світової торгівлі. Таких раундів (а кожний з них тривав по декілька років) до 1995 р. відбулося вісім. Восьмий, Уругвайський раунд, (1986 — 1993 рр.) і прийняв рішення про перетворення ГАТТ у Світову організацію торгівлі (СОТ). СОТ налічує 133 держави-члени. Україна, як і деякі інші країни СНД, поки що не прийнята до цієї організації, хоч заявку до вступу подала. Штаб-квартира СОТ знаходиться в Женеві. |
|
Тематика курсових робіт з курсу “Міжнародне право” для студентів... Проблема співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права в сучасному міжнародному праві |
Тематика випускних кваліфікаційних робіт з курсу “Міжнародне право”... Тематика випускних кваліфікаційних робіт з курсу “Міжнародне право” для студентів 4 курсу спеціальності “Міжнародне право ” |
|
Інформатизація освіти один з основних напрямів процесу інформатизації,... Вона має забезпечити впровадження в практику програмно-педагогічних розробок, спрямованих на інтенсифікацію навчального процесу,... |
Тематика магістерських робіт з курсу “Міжнародне право” для студентів Міжнародне приватне право в правовій системі держави: сучасні проблеми та тенденції |
|
ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕС ОСВІТИ КТ в освіту та проблеми, які виникають при цьому. Більш конкретно розглядається підвищення рівня кваліфікації викладачів, як безпосередніх... |
Матеріали підготувала Романюк Т.І Демократизація освіти передбачає постійне вирішення проблем оновлення навчально-виховного процесу в напрямку виховання самостійності... |
|
Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” Порівняльна характеристика фінансового обліку основних засобів та обліку з метою оподаткування |
ПЛАН ВСТУП РОЗДІЛ І. Сутність і основні поняття валютного законодавства... Валютне законодавство України базується на принципах, які є вихідними нормативно-керівними положеннями основи механізму державного... |
|
Суть і функції грошей. Предмет і завдання курсу “ Гроші і кредит ” України. Наукове розуміння проблем грошей, грошового обігу, кредитних відносин є необхідною складовою становлення професійних економічних... |
Сутність грошей. Види грошей. Грошова маса та її показники Обладнання: схема «Види грошей», роздавальний матеріал: картки із завданнями для виконання інтерактивних вправ та роботи в малих... |