ПЛАН ВСТУП РОЗДІЛ І. Сутність і основні поняття валютного законодавства РОЗДІЛ ІІ. Система органів, що здійснюють валютне регулювання РОЗДІЛ ІІІ. Правове регулювання валютних операцій РОЗДІЛ ІV. Валютний контроль ВИСНОВКИ


Скачати 461.24 Kb.
НазваПЛАН ВСТУП РОЗДІЛ І. Сутність і основні поняття валютного законодавства РОЗДІЛ ІІ. Система органів, що здійснюють валютне регулювання РОЗДІЛ ІІІ. Правове регулювання валютних операцій РОЗДІЛ ІV. Валютний контроль ВИСНОВКИ
Сторінка1/3
Дата05.04.2013
Розмір461.24 Kb.
ТипЗакон
bibl.com.ua > Право > Закон
  1   2   3
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

на тему: «Правові основи валютного регулювання та валютного контролю»

Виконали:

студенти групи П-36

Перевірив:

Бригінець О.О.

ПЛАН

ВСТУП
РОЗДІЛ І. Сутність і основні поняття валютного законодавства
РОЗДІЛ ІІ. Система органів, що здійснюють валютне регулювання
РОЗДІЛ ІІІ. Правове регулювання валютних операцій

РОЗДІЛ ІV. Валютний контроль

ВИСНОВКИ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

На сьогодні однією з найважливіших складових грошового ринку держави є валютний ринок, який потребує проведення державного регулювання. За роки незалежності України та формування її валютного ринку було розроблено законодавчу та нормативно-правову базу, створено інституційні форми організації валютних відносин, створена національна валютна система тощо. Водночас динамізм валютних відносин, їх інтернаціоналізація потребують постійного вдосконалення чинного законодавства, приведення його у відповідність із сучасними економічними реаліями, що у кінцевому підсумку спрямовуються на підтримання стабільності національної грошової одиниці України та підвищення авторитету країни на міжнародному ринку.


РОЗДІЛ I. Сутність і основні поняття валютного законодавства

У фінансовій діяльності незалежної суверенної України важливу роль відіграє валютне законодавство. Костюченко А.О. валютне законодавство визначає як сукупність нормативних актів, до яких включаються норми, що регулюють суспільні відносини, пов'язані з порядком здійснення угод з валютними цінностями в межах країни та у відносинах з іноземними державами і громадянами (резидентами і нерезидентами), порядок ввезення, вивозу, переказу і пересилання з-за кордону і за кордон національної та іноземної валюти й інших валютних цінностей, а також регламентацію міжнародних розрахунків.

У сучасних умовах валютне законодавство займає важливе місце у правовому регулюванні валютних відносин, виступає інструментом державного регулювання в проведенні грошово-кредитної політики; спрямовано насамперед на підвищення ефективності національної валютної системи та реалізацію валютної політики держави.[9,c.263]

Валютне законодавство України базується на принципах, які є вихідними нормативно-керівними положеннями основи механізму державного валютного регулювання. Професор Костюченко О.А. виділяє такі принципи, як:

  • єдність валютної політики як складової частини економічної політики держави;

  • єдність валютного простору України;

  • єдність системи державного регулювання валютних операцій резидентів і нерезидентів і контроль за її здійсненням;

- рівність учасників валютних відносин та їх недискримінація;

- захист державою прав, і законних інтересів учасників валютних відносин;

- виключення невиправданого втручання держави і її органів у систему валютних відносин. [9,с.263-264]

Вищезазаначені принципи валютного законодавства свідчать про його тісний зв'язок з валютною політикою держави, яка спрямована на досягнення головних цілей економічної політики, а саме: забезпечити стійкість економічного -зростання, підтримання рівноваги платіжного балансу, знизити рівень інфляції та сприяти стабілізації національної валюти.

Валютне законодавство України як зовнішня форма правового регулювання валютних відносин характеризується нормативними актами різної юридичної сили, змісту та форми. Юридична форма зазначених актів залежить від значення державного органу, який регулює валютну діяльність, та його економічного змісту. Поняття валютного законодавства охоплює як безпосередньо закони, так і інші нормативні акти у сфері валютних відносин (укази, постанови, декрети, положення, інструкції, правила тощо). Передусім - це Закон України від 23 вересня 1994 р, «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в якому визначено порядок зарахування виручки резидентів в іноземній валюті на їхні валютні рахунки в уповноважених банках, строки зарахування цих сум та відповідальність за прострочення вказаних строків.

Важливе місце за обсягом займають Укази Президента України, зокрема, «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», «Про вдосконалення валютного регулювання», «Про заходи щодо забезпечення валютного та експортного контролю», «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства». [9,с.264-265]

Особлива роль у сфері валютного регулювання і валютного контролю відводиться постановам і декретам Кабінету Міністрів України. Одним із найважливіших нормативних актів, який стосується валютного регулювання, є Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», де визначено режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших кредитно-фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Основний масив підзаконних актів, які детально регламентують питання валютного регулювання, становлять постанови, інструкції, положення, правила, накази, які видаються НБУ та іншими центральними органами виконавчої влади. Ці акти деталізують закони і постанови Уряду України з питань валютного регулювання, мають їм відповідати та бути зареєстровані в Міністерстві юстиції України.

До джерел валютного законодавства також належать міжнародні договори України та міжнародні банківські звичаї, які використовуються в міжнародній практиці. [9, с.265]

В основі валютного законодавства України лежить принцип обмеження використання іноземної валюти в господарському обігу держави. Іноземна валюта і валютні цінності належать до речей, обмежених у господарському обороті, і для них державою встановлено особливі правила. [1, ч.2 ст.192, ч. ст. 193] Як правило, грошові зобов’язання мають бути виражені і підлягають оплаті в національній валюті (гривні). [1,ч.1ст.524] Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускаються лише у випадках порядку та на умовах, установлених законодавством України.[1, ч.3ст.533]

У ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» суб’єктів валютних правовідносин поділяють на резидентів та нерезидентів. Такий поділ зумовлено різним обсягом наданих їм прав і обов'язків щодо здійснення валютних операцій.

Згідно з Декретом резидентами є:

- фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном;

- юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;

- дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

В свою чергу, до нерезидентів відносяться:

- фізичні особи, які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;

- юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи й інші суб’єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України;

- розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.[7,с.298-299]

До об'єктів валютних правовідносин належать:

а) валюта України;

б) платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України;

в) іноземна валюта;

г) платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті;

д) банківські метали;

е) золото та інші дорогоцінні метали у вигляді зливків, пластин, дорогоцінного каміння, інші коштовності.

Законодавством України передбачено визначення понять «валютні операції» та «валютні цінності». Згідно зі ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» до валютних операцій належать:

  • операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

  • операції, пов’язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності;

  • операції, пов'язані із ввезенням, переказуванням, пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей. [5]

До валютних цінностей належать:

  • власна валюта України - грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України;

  • платіжні документи та інші цінні папери - акції, облігації, купони до них, бони, векселі, боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи, виражені у валюті України;

  • іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та с законним платіжним засобом на території, відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу, або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки які перебувають в обігу, кошти у грошових:одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових одиницях, що перебувають на рахунках, або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;

  • платіжні документи та інші цінні папера - акції, облігації, купони до них, векселі, боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи, виражені в іноземній валюті або банківських металах;

  • банківські метали - золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені до найвищих проб згідно зі світовими стандартами, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. [5]

Необхідно відзначити, що за допомогою валютного законодавства встановлено правовий режим здійснення валютних операцій на території України, держава визначає принципи валютного регулювання та порядок здійснення валютного контролю.

Під валютним регулюванням розуміється діяльність органів держави, що спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків і на порядок здійсненая угод з валютними цінностями. Держава за допомогою валютного регулювання визначає, порядок організації валютних відносин і контролює здійснення валютних операцій, надання іноземним юридичним і фізичним особам кредитів та позик, встановлює порядок ввезення, вивозу та переказування валюти за кордон і тим самим підтримує рівновагу платіжного балансу та стабільність національної валюти.

Валютне регулювання в державі, будучи нормативним, здійснюється шляхом укладення міжнародних валютних угод та виданням нормативних актів у сфері валютних відносин. Валютне регулювання відіграє значну роль у проведенні державою відповідної валютної політики, в організації валютних відносин і визначенні правового режиму операцій з валютними цінностями.

За допомогою валютного регулювання забезпечується формування валютних коштів, їх накопичення і використання. З цією метою в державі створюються валютні фонди. Валютний фонд - це сукупність коштів в іноземній валюті, що знаходяться в розпорядженні підприємств, організацій, банків, міністерств, місцевих рад та держави. [9,с.268]

Валютне регулювання реалізується через механізм валютних обмежень і валютного контролю. Валютні обмеження - це встановлені в законодавчому і адміністративному порядку правила щодо обмеження операцій з валютними цінностями резидентів та нерезидентів, здійснення ними платежів, інвестицій, порядку переказування національної та іноземних валют за кордон [9,с.268-269]

Отже, у сучасних умовах валютне законодавство займає важливе місце в правовому регулюванні валютних відносин, виступає інструментом державного регулювання в проведенні грошово-кредитної політики, спрямовано, насамперед, на підвищення ефективності національної валютної системи та реалізацію валютної політики держави, подоланню фінансової кризи.
  1   2   3

Схожі:

Скороход Оксана Вікторівна “Правове регулювання банківської діяльності в
Розділ 1 ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ
РІЧНИЙ ПЛАН роботи Карабинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів...
РОЗДІЛ Організаційно-педагогічне забезпечення загальної середньої освіти (ст. 7-10)
ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНО – ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ СУЇЦИДАЛЬНОЇ...
РОЗДІЛ СУЇЦИДАЛЬНА ПОВЕДІНКА НЕПОВНОЛІТНІХ: СУТНІСТЬ, ПРИЧИНИ
ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇНСЬКОГО КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ
РОЗДІЛ ІІ ОСНОВНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ ДО ЗДОБУТТЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ 32
ПЛАН ВСТУП Розділ I. ПОНЯТТЯ НОТАРІАТУ. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ НОТАРІАТУ...
Розділ II. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ НОТАРІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОРЯДОК УСТАНОВИ ПОСАДИ НОТАРІУСА
Розділ Економічна суть, класифікація та оцінка товарно-матеріальних цінностей
Розділ Організація і методика обліку операцій з товарно-матеріальними цінностями
«Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для...
В. К. Поповим)), розділ VI (§ 8), розділ XI канд юрид наук, доцент — розділ II (§ 1, 2) канд юрид наук, доцент — розділ XVI канд...
«Захист суміжних прав» ЗМІСТ Вступ. Розділ Поняття суміжних прав в Українському законодавстві
Розділ Захист авторського права і суміжних прав у цивільно-правовому порядку
Доктора юридичних наук, професора, завідуючої кафедри
Колектив авторів: Саніахметова Н. О. — д ю н., професор (розділ 1, питання 1-3, 5, 8-Ю, 14,17-21, 23, 27, 29, 32-37, 41-69,113-132,...
План вивчення теми: Сутність валюти та валютних відносин. Конвертованість...
Валютні системи та валютна політика. Особливості формування валютної системи України
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка