Розділ Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування» відмиванням "брудних" грошей, розгляду основних шляхів і методів, які протидіють цьому процесу, та боротьби


Скачати 5.68 Mb.
Назва Розділ Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування» відмиванням "брудних" грошей, розгляду основних шляхів і методів, які протидіють цьому процесу, та боротьби
Сторінка 9/32
Дата 13.03.2013
Розмір 5.68 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   32

Головна мета ЮНКТАД — сприяти міжнародній торгівлі для прискорення міжнародного розвитку, особливо країн, що роз­виваються.

Цілі:

  • активізація міжурядового сшвробітщщтва розвинутих країн і країн, що розвиваються;

  • зміцнення співробітництва країн, що розвиваються, між собою;

  • координація дій багатосторонніх шститутів в галузі" міжнародної торгівлі й розвитку;

  • мобілізація людських і матеріальних ресурсів через спільні дії урядів і суспільства;

  • активізація співробітництва між державами і приватним секторами.

Цілі ЮНКТАД визначили її функції:

1. Регулювання торговельних та економічних відносин між
державами.

  1. Розробка заходів з регулювання міжнародної торгівлі си­ровиною.

  2. Розробка принципів торговельної політики.

  3. Аналіз тенденції світового розвитку й міжнародної торгівлі.

  4. Обговорення актуальних проблем міжнародних еко­номічних відносин. ~

6. Координація діяльності органів і закладів ООН з питань
міжнародної торгівлі й розвитку.

7. Співробітництво з міжнародними організаціями в сфері
міжнародної торгівлі (насамперед із СОТ) [12, с.155—159].
Діяльність ЮНКТАД виходить з таких принципів: рівно­
правність держав в міжнародних торговельних відносинах; недо­
пустимість дискримінації й економічного тиску; поширення ре­
жиму найбільшого сприяння в міжнародній торгівлі; надання
пільг країнам, що розвиваються, на основі «невзаємності»; скасу­
вання преференцій, якими користуються розвинуті країни на
ринках найслабших країн; сприяння розширенню експорту з
країн, що розвиваються. Ці й деякі інші принципи задекларовані
в документі під назвою «Принципи міжнародних торговельних
відносин і торговельної політики».

ЮНКТАД брала активну участь у розробці принципів «Но­вого міжнародного економічного порядку», який був ініційований

Міжнародне оподаткування

Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування»


політиками країн, що розвиваються. У цьому найрямкі, зокрема, Конференція наполягає на обмеженні практики антидемпінгових заходів, які широко застосовуються розвинутими крашами проти менш розвинутих (Україна також від цього потерпає); на відмові від торговельних блокад та ембарго. ЮНКТАД визначає, що різні групи країн мають неоднакові можливості, тому в міжнародній торгівлі необхідно врахувати проблеми розвинутих країн. Напере­додні сесії ЮНКТАД (1996) була проведена зустріч міністрів «Групи — 77», яка складається з країн, що розвиваються; вони об­говорювали проблеми стимулювання розвитку економіки в умо­вах лібералізації й глобалізації світової економіки.

Оскільки сировина залишається поки що основним екс­портним товаром для найменш розвинутих країн, ЮНКТАД приділяє торгівлі сировиною особливої уваги. Утворено спеціальні дослідні групи з сировинних товарів, укладено відповідні міжнародні угоди, підписані конвенції щодо умов торгівлі сировиною. За ініціативою ЮНКТАД була розроблена й прийнята Інтегрована програма для сировинних товарів (ПІСТ) в 1976 р.; метою програми є стабілізація цін на сировину й сприян­ня найменш розвинутим країнам щодо її промислової обробки.

У розробці міжнародного механізму торговельної політики важливе місце посідають заходи по визначенню преференцій для країн, що розвиваються, з усунення тарифних перепон, з поліпшення структури їх експорту. Особлива увага приділяється найменш розвинутим країнам, що не мають виходу до моря (та­ких багато в Африці), й острівним країнам.

Крім суто торговельних, ЮНКТАД відає й іншими питан­нями міжнародного економічного співробітництва. Це валюта і фінанси; морські перевезення; страхування передачі технологій; міжнародні інвестиції.

Аналітична діяльність ЮНКТАД охоплює такі сфери: тен­денції світової економіки та їх вплив на процес розвитку; макроеко-номічна політика; конкретні проблеми розвитку. Використання успішного досвіду розвитку країнами, що розвиваються, й країна­ми з перехідною економікою; питання, пов'язані з фінансовими по­токами й заборгованостями. За результатами досліджень скла­дається банк інформації, яка надається країнам-членам [38, с 90].

Організаційна структура ЮНКТАД:

  1. Конференція.

  2. Рада з торгівлі та розвитку.

  3. Секретаріат.

Конференція — найвищий орган ЮНКТАД. Вона збирається на сесії раз на чотири роки на рівні міністрів і визначає головні на­прями політики міжнародної торгівлі й розвитку. За всю історію ЮНКТАД (включаючи 2000 р.) відбулося десять сесій Конфе­ренції. Рішення Конференції переважно рекомендаційні, вони не обов'язкові до прийняття всіма членами; цим ЮНКТАД суттєво відрізняється від СОТ, де рішення обов'язкові до виконання.

Рада з торгівлі та розвитку — виконавчий орган; особ­ливістю є можливість участі в його роботі представників усіх країн-членів, які побажають. Рада проводить щорічні сесії, па яких обговорюються питання глобальної політики, проблеми торгівлі, валютно-фінансових відносин, торговельної політики, економічних реформ.

Раді підпорядковані функціональні комісії: Комісія з торгівлі товарами й послугами та з сировини; Комісія з інвестицій, технології й фінансів; Комісія з підприємницької діяльності.

Секретаріат є частиною Секретаріату ООН; очолюється Ге­неральним секретарем, який є заступником Генерального секре­таря ООН. До Секретаріату входять дві служби: координації й політики; зовнішніх зносин. Крім того, в своїй роботі Секретаріат спирається на 9 відділів:

  • сировинних товарів;

  • міжнародної торгівлі;

  • сфери послуг;

  • економічного співробітництва між крашами, що розвива­ються;

  • глобальної взаємозалежності;

  • ТНК й інвестицій;

  • науки та техніки;

  • найменш розвинутих країн;

  • послуг у сфері управління.

У спільному із СОТ відомі ЮНКТАД керує Міжнародним торговельним центром.

Міжнародне оподаткування

Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування»


Фінансування ЮНКТАД здійснюється з таких джерел: ко­шти ПРООН, Європейської комісії, Світового банку, окремих країн — донорів. Серед останніх — переважно західноєвропейські країни та Японія.

ЮНКТАД має непрості відносини з СОТ; по суті, вони є кон­курентами в сфері регулювання світової торгівлі. Серед членів ЮНКТАД чисельно переважають країни, що розвиваються; їх нім представникам вдається втілювати принципи й рішення, які часто не в інтересах розвинутих країн (хоч би, наприклад, поширення принципу «невзаємності»). Ось чому держави, які мають беззапе­речний авторитет у СОТ, намагаються надати більшу вагу в міжна­родних торговельних відносинах саме цій організації. І Дійсно, ав­торитет СОТ вищий, ніж у ЮНКТАД. Не останню роль у цьому відіграє принцип прийняття рішень: рекомендаційний їх характер у ЮНКТАД дає змогу подекуди їх ігнорувати, а це послаблює авто­ритет. Висловлювалися навіть думки: а чи потрібна взагалі ЮНК­ТАД? Але згодом вдалося розмежувати функції двох організацій: ЮНКТАД розроблює загальні торговельно-політичні принципи в контексті розвитку, а СОТ відає суто торговельними питаннями.

Міжнародний торговельний центр ЮНКТАД/СОТ — МТЦ (International Trade Center UNCTAD/WTO-ITC) є спільним допоміжним органом СОТ та ООН. Був утворений у 1964 р. в рамках ГАТТ, а з 1968 р. увійшов також до структури ЮНКТАД. Членами МТЦ є члени СОТ та ЮНКТАД. Штаб-квартира знаходиться в Женеві.

Головна мета МТЦ — усунути дублювання й паралелізм у діяльності СОТ і ЮНКТАД по сприянню розвиткові торгівлі в країнах, що розвиваються.

Основні функції МТЦ:

  • надання країнам, що розвиваються, технічної допомоги в розвитку торгівлі, насамперед в стимулюванні експорту;

  • забезпечення країн-членів інформацією про ринкові мож­ливості для традиційних і нетрадиційних товарів;

  • удосконалення техніки імпортних операцій з метою раціонального використання валютних ресурсів;

  • навчання урядових службовців, підприємців і викладачів технології експортно-імпортних операцій;

• здійснення наукових дослідів з питань зовнішньої

торгівлі. Цілі й функції МТЦ відповідають змісту основних сфер діяльності Центру:

  1. Розвиток ринку продуктів.

  2. Розвиток ринку послуг.

  3. Торговельна інформація.

  4. Підготовка кадрів.

  5. Міжнародне управління попитом і пропозицією.

  6. Планування заходів, спрямованих на стимулювання торгівлі [38, с 92].

Ці напрями діяльності МТЦ були визначені резолюцією ЕКОСОР у 1973 р.

Розвиток ринку продуктів передбачається здійснити за раху­нок підвищення якості товарів, підтримки експорту (особливо при­ватного сектору), його диверсифікації. Надання послуг по техніці торгівлі також спрямоване, насамперед, на приватний сектор.

Значна увага гфиділяється утворенню національної системи інформації по товарах, послугах, ринках і торговельній діяльності підприємств та організацій; кожна країна повинна мати таку систему. Для успішного прориву на міжнародні ринки країна, що розви­вається, має потребу в кадрах фахівців. Для цього МТЦ сприяє їх підготовці в національних навчальних закладах (надання стипендій тощо), організує практичне навчання на торговельних підприємствах.

МТЦ розроблює і втілює національні й регіональні програ­ми розвитку торгівлі, надає консультації з розробки національної зовнішньоторговельної політики.

Особлива увага в діяльності МТЦ приділяється найменш розвиненим країнам. 1995 р. була прийнята програма технічної допомоги під назвою «Технічне співробітництво для Африки в рамках багатосторонньої торговельної системи на базі «Уруг­вайського раунду». Вона спрямована на посилення конкурентос­проможності найменш розвинених африканських країн.

Організаційна структура:

  1. Генеральна рада СОТ, Рада з торгівлі й розвитку ЮНК ТАД.

  2. Об'єднана консультативна група (ОКГ) у справах МТЦ.



93

Міжнародне оподаткування

Розділ 1. Вртуп до курсу «Міжнародне оподаткування»


  1. Наради заступника генерального секретаря ЮНКТАД, заступника генерального директора СОТ і директора-ви-конавця МТЦ.

  2. Секретаріат.

Генеральна рада СОТ і Рада з торгівлі й розвитку ЮНК­ТАД визначають керівні принципи діяльності МТЦ, вони утво­рюють його вищий орган.

Об'єднана консультативна група (ОКГ) є виконавчим ор­ганом. Вона надає рекомендації з розробки програм вищому ор­ганові; розроблює план роботи Центру. Цей план становить час­тину загального Середньострокового плану ООН. У 1991 р. ОКГ визначила такі пріоритети діяльності МТЦ:

  • сприяння торгівлі з метою скорочення злиденності (особ­ливо через стимулювання експорту із сільських районів);

  • технічна допомога найменш розвинутим країнам;

  • торговельне й економічне співробітництво по напрямку «Південь — Південь» між країнами, що розвиваються;

  • участь жінок у розвитку торгівлі;

  • розвиток підприємництва в галузі експорту;

  • врахування екологічного фактора в процесі розвитку екс­порту (наприклад, слід уникати культивування моно­культури, щоб запобігти виснаженню земель);

  • розвиток людських ресурсів.

Секретаріат очолюється директором-виконавцем; він вико­нує адміністративну роботу, узгоджує діяльність усіх органів МТЦ, організує роботу консультантів по проектах.

Фінансування МТЦ здійснюється рівними коштами від СОТ і ООН. Діяльність МТЦ з технічної допомоги країнам, що розвива­ються, й країнам з перехідною економікою фінансується за рахунок внесків ПРООН, міжнародних організацій і добровільних внесків. Робочі програми фінансуються Глобальним трастовим фондом.

МТЦ має розвинуту інформаційну структуру з питань міжнародної торгівлі. Регулярно друкуються книжки, довідники, огляди ринків, навчальні матеріали. Центр має бібліотеку, яка містить широку інформацію, призначену переважно для ор­ганізацій. Служба новин ринку видає збірку «Іпіеглагіопаї Тгасіе Рогалі».

Комісія Організації Об'єднаних націй з прав міжнародної торгівлі — ЮНСІТРАЛ (United Nations Commision on Internetional Trade Low)) заснована в 1966 році. Вона є головним правовим органом ООН у галузі прав міжнародної торгівлі.

Функції ЮНСІТРАЛ:

  • уніфікація права міжнародної торгівлі;

  • координація роботи міжнародних організацій у сфері пра­ва міжнародної торгівлі;

  • сприяння широкої участі держав в існуючих міжнародних конвенціях і розробці нових міжнародних конвенцій з права міжнародної торгівлі:

  • підготовка кадрів у галузі права міжнародної торгівлі, особливо для країн, що розвиваються.

Діяльність ЮНСГГРАЛ знаходить головне вираження в розробці й прийнятті конвенцій — документів, у яких містяться узгоджені норми, принципи й стандарти в галузі міжнародного торговельного права. Найвідоміші конвенції:

  • Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів (1974 р.);

  • Конвенція ООН про морське перевезення вантажів («Гамбурзьке право», 1978 р.);

  • Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-про-дажу товарів (Віденська конвенція, 1980 р.);

  • Конвенція ООН про міжнародні перевідні векселі й міжнародні прості векселі (1988 р.).

Найбільш змістовною була Віденська конвенція про догово­ри міжнародної купівлі-продажу товарів [12, с 359]. Вона встано­вила єдині норми регулювання купівлі-продажу, що багато де в чому усунуло розходження в національних законодавствах. Єдині норми створюють передумови для повного порозуміння між тор­говими партнерами, визначають обов'язки продавця й покупця. Конвенція встановила перелік об'єктів купівлі-продажу, на які поширюються її ідеї, а також визначила ознаки договору, до яких Конвенція не застосовується. Конвенція надає партнерам широкі можливості для укладення взаємовигідної торговельної угоди; як­що ж взаємовідносини партнерів не врегульовані контрактом, за­стосовуються положення Конвенції.

95

Міжнародне оподаткування

Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування»


Положення Конвенції є нормами права; вони застосовують­ся тільки в угодах міжнародного характеру і не обов'язкові для внутрішніх національних торговельних систем. Але ЮНСІТРАЛ здійснює постійну роботу щодо уніфікації національних законо­давств, що регулюють купівлю-продаж товарів.

Міжнародні організації з урегулювання світових товарних ринків мають за мету нормалізацію ситуації на ринках товарів, в основному ринків сировини й сільськогосподарської продукції. Основні цілі таких організацій:

  • регулювання цін на товари з тим, щоб уникнути їх різких коливань;

  • запобігання затоварюванню на ринках відповідних то­варів;

  • встановлення справедливого співвідношення між цінами на сировинні та промислові товари;

  • усунення надмірної конкуренції між товаровиробниками за рахунок розподілу ринків учасниками організації;

• забезпечення стабільних поставок товару на світові ринки.
Форми міжнародного регулювання товарних ринків досить

різноманітні. Це міжурядові угоди, що діють під егідою ЮНК­ТАД; міжурядові угоди, що об'єднують країни-експортери та країни-імпортери товару; організації країн-експортерів. Міжуря­дові угоди, розроблені в системі ЮНКТАД, реалізуються на підставі Міжнародних товарних угод (МТУ) і діяльності Міжна­родних дослідних груп (МДГ).

Міжнародні товарні угоди спрямовані на стабілізацію цін на світових товарних ринках шляхом встановлення раціонального співвідношення між попитом і пропозицією. Для цього ЮНКТАД прийняла Інтеграційну програму для сировинних товарів (1976 р.) і заснувала Спільний фонд для сировинних товарів МТУ — це угоди в системі ЮНКТАД, і вони, по суті, не є організаціями. Що­до міжнародних організацій, то вони поділяються на такі групи:

• багатосторонні товарні організації;

• міждержавні організації виробників та експортерів сиро­
вини.

Багатосторонні організації складаються як з експортерів си­ровинних і сільськогосподарських товарів, так і з їхніх найваж-

ливіших імпортерів. Вони також поділяються на окремі групи: міжнародні організації; міжнародні ради; міжнародні консульта­тивні комітети; міжнародні дослідні групи. Багатосторонні ор­ганізації діють у системі ООН.

Міжнародні організації головною метою вважають за­побігання різких коливань цін на товар як у бік підвищення, так і в бік падіння. Вони регулюють такі ринки:

  • какао;

  • кава;

  • натуральний каучук;

  • цукор;

  • зерно;

  • тропічна деревина;

  • джут.

Міжнародні ради складаються в рамках міжнародних товар­них угод, їх метою є врегулювання відносин між учасниками угод шляхом надання інформації про стан і розвиток певних товарних ринків і узгодження світових цін. Міжнародні ради контролюють ринки оливкової олії, олова й зерна.

Міжнародні консультативні комітети також надають учас­никам угод інформацію про кон'юнктуру ринку, обговорюють проблеми співвідношення виробництва й експорту товарів, спри­яють врегулюванню цін. Відомі два комітети: Міжнародний комітет з бавовни й Комітет ЮНКТАД з вольфраму.

Міжнародні дослідні групи з сировинних товарів працюють під егідою ЮНКТАД. Вони аналізують тенденції на сировинних ринках і надають відповідні рекомендації країнам-учасникам. Комітети аналізують ринки: натурального каучуку, свинцю й цинку, нікелю, міді.

Міждержавні організації країн — виробників і експортерів сировини складаються тільки з виробників та експортерів і не включають нетто-споживачів сировини. Вони представлені об'єднаннями країн, що розвиваються (за незначними винятка­ми). Утворення організацій цього типу стало спробою протистоя­ти диктату споживачів, якими є переважно високорозвинуті країни. Значною мірою цієї мети вдалося досягти. Сьогодні част-, ка товарних асоціацій у поставках на світовий ринок сировини й





Міжнародне оподаткування

продовольства сягає 55%, а по деяких товарах — навіть 80 — 90% [12,с. 191-192]. Так, організація ОПЕК постачає 80% нафти, Асоціація країн — виробників олова — 90% цього металу, Асоціація країн — виробників натурального каучуку — 95% кау­чуку від усього обсягу відповідного ринку.

Міжнародні організації експортерів сировини налічують майже три десятки. Найбільш відомі й впливові:

  1. Організація країн — експортерів нафти (ОПЕК);

  2. Асоціація країн — експортерів залізної руди (АІЕК);

  3. Асоціація країн — виробників олова (АТПК);

  4. Асоціація країн — виробників натурального каучуку (АНРПК);

  5. Рада виробників какао-бобів;

  6. Організація з кави;

  7. Міжафриканська організація з кави (ІАКО);

  8. Федерація кави Америки;

  9. Міжнародна асоціація країн — виробників та експортерів чаю;




  1. Союз країн — експортерів бананів (УПЕБ);

  2. Група країн — експортерів цукру з Латинської Америки й Карибського басейну (ГЕПЛАСЕА);

  3. Організація країн — експортерів джуту.

  4. Найвпливовішою й найдієвішою з цих організацій є ОПЕК. Розглянемо її докладніше.

Організація країн — експортерів нафти — ОПЕК (Organization of the Petroleum Exporting Countries ОРЕС) утво­рена в 1960 р. її заснували країни, що належать переважно до регіону Перської затоки, який має найбільші розвідані поклади нафти у світі (Іран, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія), а також Лівія й Венесуела. Згодом до організації приєдналися Алжир, Габон, Індонезія, Катар, Нігерія, Об'єднані Арабські Емірати. Таким чином, ОПЕК скла­дається з 12 країн-членів. Штаб-квартира знаходиться у Відні.

ОПЕК з'явилась як відповідь на необмежене панування транснаціональних нафтових компаній (Бритіш петролеум, Галф ойл, Стандарт ойл оф Каліфорнія та ін.) на світовому рин­ку нафти. Вони диктували ціни, обсяги видобутку й продаж нафти. Узгоджені дії країн ОПЕК позбавили ці компанії їх мо-

Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування»

нополістичного становища й самі почали встановлювати розміри видобутку нафти та її експорту, що істотно впливає на ціни. Фактично ОПЕК виступає колективним монополістом, що контролює значну частину нафтового ринку. Найсильнішою акцією ОПЕК було різке підняття цін (майже в 10 разів) на по­чатку 70-х років, що спричинило енергетичну кризу в світі. Особливо постраждали країни, що не мають енергетичних ре­сурсів; відчули "нафтовий шок" також великі імпортери нафти серед розвинених країн (Японія, США, Італія, Франція). Ви­сокі ціни на нафту стимулювали розвиток енергозберігаючих технологій. Згодом ціни впали, але все ж таки вони значно вищі, ніж до початку 70-х років.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   32

Схожі:

Тематика курсових робіт з курсу “Міжнародне право” для студентів...
Проблема співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права в сучасному міжнародному праві
Тематика випускних кваліфікаційних робіт з курсу “Міжнародне право”...
Тематика випускних кваліфікаційних робіт з курсу “Міжнародне право” для студентів 4 курсу спеціальності “Міжнародне право ”
Інформатизація освіти один з основних напрямів процесу інформатизації,...
Вона має забезпечити впровадження в практику програмно-педагогічних розробок, спрямованих на інтенсифікацію навчального процесу,...
Тематика магістерських робіт з курсу “Міжнародне право” для студентів
Міжнародне приватне право в правовій системі держави: сучасні проблеми та тенденції
ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕС ОСВІТИ
КТ в освіту та проблеми, які виникають при цьому. Більш конкретно розглядається підвищення рівня кваліфікації викладачів, як безпосередніх...
Матеріали підготувала Романюк Т.І
Демократизація освіти передбачає постійне вирішення проблем оновлення навчально-виховного процесу в напрямку виховання самостійності...
Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”
Порівняльна характеристика фінансового обліку основних засобів та обліку з метою оподаткування
ПЛАН ВСТУП РОЗДІЛ І. Сутність і основні поняття валютного законодавства...
Валютне законодавство України базується на принципах, які є вихідними нормативно-керівними положеннями основи механізму державного...
Суть і функції грошей. Предмет і завдання курсу “ Гроші і кредит ”
України. Наукове розуміння проблем грошей, грошового обігу, кредитних відносин є необхідною складовою становлення професійних економічних...
Сутність грошей. Види грошей. Грошова маса та її показники
Обладнання: схема «Види грошей», розда­вальний матеріал: картки із завданнями для виконання інтерактивних вправ та роботи в малих...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка