Гудзь П. В., доктор економічних наук

Скачати 2.42 Mb.

Назва	Гудзь П. В., доктор економічних наук
Сторінка	3/19
Дата	20.05.2013
Розмір	2.42 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Економіка > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 19

Частью стратегии простого расширения продаж является сертификации выпускаемой продукции и менеджмента в соответствии национальными и международными стандартам. Поэтому «АЗМОЛ» оснащает свою лабораторию аналитическим оборудованием, которое соответствует требованиям стандартов ASTM и DIN. Предприятие использует передовые технологии производства, новейшее оборудование, лабораторный контроль качества, соответствующие мировому уровню на всех этапах изготовления высококачественных базовых масел и сбалансированных пакетов присадок.

В 2003 был проведен сертификационный аудит и получен сертификат на соответствие действующей системы качества требованиям международной системы управления качеством ISO 9001:2000, что повышает имидж товарной марки и конкурентноспособность продукции.

Выводы. Анализируя вышесказанное, можно сделать вывод, что до выхода на международный рынок отечественным компаниям следует четко определить задачи и политические установки своего международного маркетинга. Во-первых, каждой компании необходимо решить, какой процент общего объема своих продаж она будет стремиться осуществлять на внешних рынках. Большинство выходящих за границу предприятий начинают с малого объема; некоторые придерживаются этого принципа и в дальнейшем, рассматривая зарубежные операции как незначительную часть своей предпринимательской деятельности. Другие считают зарубежные рынки равнозначными отечественным или превосходящими их по значению.

Во-вторых, компания должна принять решение о том, будет ли она заниматься маркетингом всего в нескольких или сразу во многих странах.

В-третьих, компания должна принять решение о том, в странах какого типа она хочет работать. Привлекательность страны будет зависеть от предлагаемого товара географических факторов, уровня доходов, состава и численности населения, политического климата и прочих особенностей.

При принятии решения о выходе на международный рынок каждая компания также должна взвесить все "за" и "против данного решения. И только потом приступать к рассмотрению соответствующих стратегий.

Следовательно, что для решения вопроса выбора успешной стратегии выхода на зарубежные рынки предприятиям целесообразно разрабатывать стратегии по принципу от простого – к сложному, начиная с прямого и/или непрямого экспорта с последующим выбором канала сбыта. На этом этапе отечественному товаропроизводителю необходимы переходы на международные стандарты качества продукции и менеджмента.
Литература

Багиев Г.Л., Моисеева Н.К., Никифорова С.В. Международный маркетинг.-Спб: Питер, 2001.-512 с.
Азарян Е. М. Международный маркетинг. К.: ИСМО МО Украины, НВФ “Студцентр”.- 1998.- 200 с.
Лагода Т., Деревянко Е. Капитал на выданье// Бизнес. – 2004.- №31.- С.58-60.
Каніщенко О. Проблеми міжнародного маркетингу в Україні// Маркетинг в Украине.- 2004.- №6.- С.32-35.
Аникеев С.Н. Методика разработки плана маркетинга.: Практическое руководство. – М.: Фолиум,1995. – 100 с.
Моисеева Н.К. Международный маркетинг: Учебное пособие. М.: Центр экономики и маркетинга,1998.- 217 с.
Черенков В.И. Международный маркетинг: Учебное пособие. СПб.: Знание, 1998. – 92 с
Маджаро С. Международный маркетинг/Пер. с англ. М.: Международные отношения,1979.- 125 с.
Попов С. Внешнеэкономическая деятельность фирмы: Учебное пособие.М.:Ось-89,1999. – 217 с.

Нилогова А.В., студентка

Академия управления и информационных технологий “АРИУ”
МОДЕЛИРОВАНИЕ ЦЕНООБРАЗОВАНИЯ НА ЭНЕРГЕТИЧЕСКОМ РЫНКЕ КАЗАХСТАНА.
Аннотация. Статья посвящена решению актуальной проблемы повышения эффективности функционирования рынка энергетических ресурсов на основе определения оптимальной цены на электроэнергию. Отражены особенности энергетического рынка Казахстана, формализуются основные понятия, разрабатывается экономико-математическая модель для нахождения оптимального соотношения цены и объёма поставляемой электроэнергии на рынок.

Ключевые слова: электроэнергия, ценообразование, формальные характеристики, компьютерное моделирование.
Введение. Состояние энергетической отрасли характеризует уровень развития любого государства. Энергетика непосредственно определяет перспективы развития промышленности и уровень жизни населения. Стоимость электроэнергии – один из основных факторов стабилизации цен на все виды товаров, производимых в стране, так как затраты на электроэнергию входят в затраты любого производства. Поэтому проблема формирования оптимальной стоимости электроэнергии занимает одно из ключевых мест в государственной экономической политике [1,4].

Объективная цена на электроэнергию способствует развитию, как энергетической отрасли, так и всей экономики страны. Формирование объективной цены возможно только в условиях рыночных отношений и государственного регулирования тарифов на услуги хозяйствующих субъектов – естественных монополистов.

Тарифы при этом должны быть минимально возможными, справедливыми, не допускающие субсидирования одних потребителей за счет других. Разумеется они обязаны не только покрывать затраты компании, но и обеспечивать получение необходимой прибыли для последующих инвестиций в реконструкцию и развитие электрических сетей.

Постановка проблемы. Рассмотрим особенности ценообразования в энергетике на примере ЗАО «Восточно-Казахстанская Региональная Энергетическая Компания» и определим оптимальное соотношение цены и объема поставляемой электроэнергии на рынок потребителей.

Компания занимается транспортировкой, распределением и сбытом электроэнергии. Предприятие занимает важнейшее место в экономике Восточного Казахстана, являясь единственной на территории области компанией, транспортирующей и снабжающей организацией электроэнергией до конечных потребителей.

Регулирование деятельности ЗАО «ВК РЭК» осуществляется уполномоченным органом - Агентством Республики Казахстан по регулированию естественных монополий, защите конкуренции и поддержке малого бизнеса, путем установления цен (тарифов) или их предельного уровня и введением особого порядка формирования затрат. Целью государственного регулирования тарифов является соблюдение баланса интересов потребителя и поставщика услуг.

Результаты исследований. Построим экономико-математическую модель[2], на примере закрытого акционерного общества «Восточно-Казахстанская Региональная Энергетическая Компания», которая позволит определить оптимальное значение цены (тарифа) на электроэнергию в соответствии с потребительским спросом на рынке. Для этого определим основные расчётные показатели:

За основу модели возьмём полезный отпуск электроэнергии в тыс.кВт-ч, включая транзит прямых и собственных потребителей;
В качестве цены на электроэнергию берём среднеотпускной тариф (тенге/кВт-ч).

Эти показатели представлены в динамике с 1998 – 2004гг., Таким образом, можно построить кривую потребительского спроса и определить функцию зависимости Q(p).
Q(p) = -78 311p^2 + 530 994p + 6

Построим функцию валового дохода и валовых издержек. Найдём зависимость TR(p) и TC(p)[3].

TR(p) = -35 655p2 + 443 923p + 6

TC(p) = -55 567p^2 + 435 785p + 6

Для определения предельного дохода и соответственно предельных издержек, находим производные от функций TR(p) и TC(p).

R(p) = TR’(p)

MC(p) = TC’(p)
5. Для нахождения оптимального соотношения цены и объёма производства (полезного отпуска электроэнергии), воспользуемся правилом MR(p) = MC(p).
MR(p) = MC(p)

MR(p) = -71 310 p + 443 923

MC(p) = -111 134 p + 435 785

182 444 p = 867 708

p = 4,8

Итак, получили, цену (среднеотпускной тариф) электроэнергии, которая обеспечивает справедливую прибыль для предприятия. Необходимо заметить, что найденная цена существенно отличается от действующего тарифа (2,616 тенге/кВт-ч). Это объясняется тем, что установленная цена, строго регулируемая государственными органами, способствует наиболее эффективному распределению общественных ресурсов, в то время как предприятие терпит убытки. В связи с чем, время от времени государство дотирует энергопредприятие из налоговых поступлений, что, в свою очередь, позволяет монополисту покрывать свои издержки.

Найдём полезный отпуск электроэнергии при p = 4,8 тенге/кВт-ч. Для этого подставим значение p в функцию спроса:

(p) = -78 311p^2 + 530 994p + 6

p = 4,8 Q(4,8) = 1 796 991,6 кВт-ч
Выводы. Таким образом, для закрытого акционерного общества «Восточно-Казахстанская Региональная Энергетическая Компания» оптимальным будет являться полезный отпуск электроэнергии в размере Q(p)=1796991,6 кВт-ч, при среднеотпускном тарифе p = 4,8 тенге/кВт-ч. Это будет обеспечивать справедливую прибыль для энергопредприятия, а следовательно и нормальную, бесперебойную работу отрасли энергетики во всём восточном регионе Казахстана.
Литература:

Аллен Р. Математическая экономика. – М. Ил, 1983.
Ашманов С.А. Введение в математическую экономику. – М.: Наука, 1984.
Замков О.О., Толстопятенко А.В., Черемных Ю.Н. Математические методы в экономике. – М.: ДИС, 1997.
Левин М. И., Макаров В.Л., Рубинов А. М. Математические модели экономического взаимоде

Мірчев О.В., аспірант

Національна Академія державної податкової служби України
ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОГО

ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ
Анотація. У статті пропонується визначати та враховувати у фіскальній політиці регіонів ринкові фактори формування та реалізації податкового потенціалу території.

Annotation. In clauses a number (line) of questions of subjective and objective character is considered which affect formation and realization of tax potential of territory.
Вступ. Розробка ефективної фіскальної політики на макро та мікрорівні фінансово-економічної системи країни є актуальною. У повній мірі це стосується регіональної податкової політики, яка є „невід’ємною частиною економічної та фінансової політики держави, її проведення в конкретному регіоні повинно враховувати регіональні особливості” [1, с.6]. Податкове навантаження території слід визначати, виходячи розуміння та бачення суті явища на основі системного підходу та водночас особливостей формування та реалізації податкового потенціалу кожного окремого регіону.

Актуальність теоретичних розробок проблеми формування та реалізації податкового потенціалу, підготовки конкретних методик, механізмів використання податкових потенціалів територій витікає із концепції регіонального розвитку, що передбачає досягнення територіями фінансової та економічної самодостатності. Перехід в управлінні регіонами із суто адміністративних та переважно ручних методів управління до науково обґрунтованих регуляторних норм, формування партнерських відносин у системі “центр-регіони” посилюють прагматичний бік проблеми. Без перебільшення можна стверджувати, що обґрунтований розрахунок податкового потенціалу та забезпечення адекватних обсягів надходжень до бюджетів різних рівнів стає гарантом економічної безпеки та самодостатності держави, регіонів, домогосподарств. Адже саме бюджет забезпечує виконання функціональних завдань держави: фінансування видатків на її оборону, освіту, культуру, соціальний захист населення, державні інвестиції тощо.

Водночас податковий потенціал як система відносин між суб’єктами оподаткування та отримувачами податків і платежів не повинний обмежуватися лише сукупним обсягом оподатковуваних ресурсів певної території. Оскільки, окрім фінансово-економічного аспекту, вказана проблема має і соціально-економічний, і соціально-етичний вимір і є відображенням рівня розвитку ділової активності в країні та регіоні, зрілості ринкових відносин. Фахівцями розглядається переважно податкові, пов’язані із рухом платежів, відносини. Ми ж вважаємо, що системний підхід до вирішення проблеми податкового потенціалу, як оптимізації податкових зобов’язань, тобто зростає роль соціального фактору розвитку територій, у томі числі при реалізації податкової політики регіону.

Аналіз наукової розробки теми та постановка задачі..Економічна думка ще не дійшла однозначного тлумачення сутності, значення, факторів формування та критеріїв оцінки податкового потенціалу. В сучасному розумінні потенціал являє собою “можливість, наявні сили, запаси, засоби, що можуть бути використані” [2, с. 156]. Податковий потенціал – це сукупність усіх податків, зборів та інших обов’язкових платежів, мобілізованих до бюджетів усіх рівнів, використаних для досягнення певної мети. Якщо говорити про “можливість, наявні сили податків”, тобто про деяку умовну, у принципі досяжну суму податкових зборів, то до визначення сутності податкового потенціалу можна підійти декількома шляхами.

Згідно когнітивно-структурного підходу загальний податковий потенціал складається з окремих податків і зборів. В такому разі доречно вести мову про потенціал прямих зборів, непрямих, майнових і інших груп податків, як це подає І.В. Горський [3, с.29]. Податковий потенціал можна визначити також як реальний національний доход, зменшений на суму витрат для відтворення життєво необхідних потреб громадян і капіталу, спрямованого на інвестиційні потреби. Такий підхід дає можливість розглядати податковий потенціал як фактор, що визначає розміри податкових надходжень. Ще один підхід до визначення податкового потенціалу та факторів його формування пов’язаний із “податковими можливостями” окремих регіонів. Коли реально будуть визначені “податкові можливості” регіонів, тоді різко зменшиться ймовірність суб’єктивного трактування депресивних територій, підвищиться наукова обгрунтованість потоків державних трансфертів конкретним регіонам.

Аналізуючи фактори формування податкового потенціалу регіонів, окремі науковці розглядають його з точки зору податкової компетенції різних рівнів влади встановлювати оптимальні регіональні податки [4, с.26]. Таким чином, у практичних цілях під податковим потенціалом розуміється сума потенціалів усіх діючих у даному регіоні окремих податків, а під потенціалом конкретного податку – максимально можливу за певний період суму надходжень по даному податку, виходячи зі встановлених податковим законодавством податкової бази й податкових ставок.

На величину податкового потенціалу території впливають безліч факторів як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. До першої групи факторів відносяться: діюче податкове законодавство, економічна структура регіону та її забезпеченість оподаткованими ресурсами, які детермінуються податковими базами, коньюнктура цін, обсяг і структура експорту й імпорту тощо. До суб'єктивного фактору можна віднести: стан регіональної податкової політики та конкретні механізми регіональної податкової політики, організацію управління реалізацією податкового потенціалу з боку податкових органів, податкову культуру жителів територіальних громад та суб’єктів господарювання як платників податків. Отже, необхідно ідентифікувати усю сукупність факторів формування податкового потенціалу на регіональному та місцевому рівнях.

Наукові результати. Не викликає сумніву, що на регіональному та місцевому рівнях, навіть за умов недосконалого законодавства, є можливості для підвищення ефективності діяльності податкових органів за рахунок сучасного податкового менеджменту.

Одна із них – визначення бази оподаткування та податкового потенціалу, власне, як об’єктів оподаткування. Розробка такого уніфікованого підходу в даний час представляє предмет дослідження як учених, що займаються проблемами міжбюджетних відносин, так і фахівців органів управління макро- і мезорівня. В узагальненому виді суть підходу полягає у переході від традиційних методів планування бюджетних доходів від досягнутого рівня до оцінки фінансових можливостей територій і їхнього обліку у системі розподільчих відносин. Даний підхід є переважаючим у світовій практиці побудови системи міжбюджетних відносин і його реалізація в українській практиці є свідченням проведення ринкових реформацій на принципах фінансового самозабезпечення і саморозвитку.

Наступним фактором формування податкового потенціалу виступає податкова культура учасників податкових відносин. Тут варто вести мову у двох аспектах: а) низький рівень податкової культури населення та бізнесу, що проявляється у порушенні норм, часу та термінів сплати податків, визначення бази оподаткування; б) цілеспрямована діяльність домогосподарств та підприємців по тінізації податкового наповнення бюджетів усіх рівнів. Не виключенням у подоланні розбіжностей між потенціальним бюджетом території та реальними обсягами податкових надходжень виступають курортно-рекреаційні території Запорізького Приазов’я, економіка якого пов’язана переважно із сезонним циклом ділової активності та нерівномірним надходженням податкових платежів до бюджету [5, c.152].

Поглиблюється практика нарощуння кількості збиткових підприємств, розповсюдження схем навмисного створення збитковості або неприбутковості. На національному рівні вже у першому кварталі 2002 р., як зазначає голова ДПА, 42 % платників задекларували збитки, в результаті чого база оподаткування скоротилась на 800 млн. грн. Останнім часом проявляється ще один бік відсутності належної податкової культури платежів у територіальному аспекті. Наприклад, у м. Бердянську протягом 2003 р. низка підприємств має зростання обсягів виробництва, при цьому скорочуючи обсяг податкових відрахувань. Так, при зростанні позитивного фінансового результату транспортного комплексу міста більш як на 2 млн. грн., надходження до бюджету від транспортних підприємств скоротилися на 366 тис. грн. При зростання обсягів виробництва у цілому по промисловості на 17 % надходжень до бюджету від промислових підприємств Бердянського регіону зменшилися у порівнянні до минулого року на 11 % або в грошовому еквіваленті на 2 млн. грн. [6, с.3].

На місцевому та регіональному рівнях має вестися просвітницька та роз’яснювальна робота не лише серед підприємницьких кіл, але й серед молоді. Вважаємо, що своєрідну “казку про податку” мусять мати не лише дошкільнята, але і старшокласники та широкий громадський загал. Адже загальновизнано, що правовий та податковий всеобуч є неодмінною основою цивілізованого суспільства.

Соціальним ресурсом, здатним підвищити якість реалізації податкового потенціалу, має стати залучення податковими інспекціями громадських експертів з числа учених, представників місцевої влади у регіонах (мікрорайонах) з метою розробки податкової карти регіону (території) та податкового паспорту (карти) підприємств-платників податків, організація моніторингу податкового потенціалу території.

Висновки. Отже, слід розрізняти поняття податкового потенціалу як фінансової категорії, що виражає деяку оптимальну суму податкових зборів в умовах конкретного регіону, а також як елемента розрахунку фінансової основи міжбюджетних відносин. Сприяти формуванню реального податкового потенціалу як основи формування доходної частини бюджетів мають органи місцевого самоврядування та самоорганізації громадян, які визначають резерви та “вузькі” місця локального економічного розвитку. Соціально-економічною основою формування податкового потенціалу є також моніторинг бази оподаткування конкретної території.
Література

1. Ефименко Т.И. Налоги создают социальную основу для достойной жизни // Весник налоговой службы Украины. - 2001.- № 17, с. 6-8.

2.Словник іншомовних слів/ За ред. Мельничука О.С.-К.:Техніка,1999.-397 с.

3. Горський І.В. Податковий потенціал в механізмі міжбюджетних відносин // Фінанси. – 1999. - № 6.- С. 22-30.

4. Податкові парадокси. Прес-служба ДПА України// Урядовий кур’єр.- 2002.- № 88.- 17 траавня.

5. Ґудзь П.В. Економічні проблеми розвитку курортно – рекреаційних територій.- Донецьк: Юго-Восток, 2001.- 287 с.

6. Інтерв’ю П.Іщука з начальником Бердянської МДПІ // Бердянские ведомости.- 2003.- № 12, сентябрь.

Федоряка В., студент гр.407

Академия управления и информационных технологий “АРИУ”

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 19

Схожі:

Перший проректор Луцького національного технічного університету,... Ректор Финансового университета при Правительстве Российской Федерации, доктор экономических наук, профессор	ПРАВОВА ДЕРЖАВА в контексті новітнього українського досвіду КИЇВ... В. В. КОПЄЙЧИКОВ, доктор юридичних наук, професор М. І. КОЗЮБРА, доктор юридичних наук професор О. В. ЗАЙЧУК, доктор юридичних наук...
«Синергія облікової інформації в управлінні діяльністю суб’єктів... Кузнецова Світлана Анатоліївна Академік Академії економічних наук України, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри фінансів...	України Г. С. Сазоненко Перспективні освітні технології: Наук метод... В.І. Каюков, кандидат педагогічних наук; П. П. Кононенко, доктор філологічних наук; В. О. Огнев'юк, кандидат філософських наук; А....
Павлова Валентина Андріївна Доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри товарознавства і торговельного підприємництва	Збірник наукових праць (навчальний посібник) За загальною редакцією... Рецензенти: доктор філософських наук, професор Ю. С. Вілков; доктор філософських наук, професор В. В. Остроухов; кандидат філософських...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Програму підготували М. П. Бондар, кандидат філологічних наук (Київ); О. М. Івасюк, кандидат філологічних наук (Чернівці); С. А. Кочерга, доктор філологічних...	Курмаєв Петро Юрійович, доктор економічних наук, професор кафедри... Курмаєв Петро Юрійович, доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії та права Уманського державного педагогічного...
1 Подходы к управлению организациями 31 Контрольные вопросы 35 КрушкІн Є. Д. доктор економічних наук, професор, академік транспортної академії України	Декан інженерно-економічного факультету доктор економічних наук, професор Навчальна дисципліна «Вступ до спеціальності» дає установку на здобуття кометентності в конкретній галузі знання

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання