Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня


Скачати 0.62 Mb.
Назва Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Сторінка 3/6
Дата 17.05.2013
Розмір 0.62 Mb.
Тип Автореферат
bibl.com.ua > Економіка > Автореферат
1   2   3   4   5   6

Рис. 2. Цілі аналітичних процедур аудиту на етапі планування
На стадії формування загальної стратегії аудиту визначаються сфери, значущі для аудиту, а також бухгалтерські рахунки та операції, які попередньо викликають у аудитора сумніви щодо їх реальності та відповідності вимогам чинного законодавства або прийнятої облікової політики.

Відсутність належної уваги до етапу планування аудиту призводить до нераціонального використання відведеного часу на перевірку, зниження якості і ефективності всієї перевірки. І оскільки сучасний український аудит перейшов на міжнародні стандарти, в запропонованій автором методиці організації етапу планування перевірки визначальна роль відводиться саме аналітичним процедурам. Тим часом специфікою сьогодення аудиторських перевірок, які проводяться аудиторськими фірмами в Україні, є їх обмеженість в часі через прагнення замовників до зниження вартості аудиторських послуг. У результаті, як правило, етап планування яскраво не виражений і поєднується з етапом безпосереднього проведення перевірки. Так, за результатами проведеного анкетування суб’єктів аудиторської діяльності Автономної Республіки Крим та ряду областей України, із загальної кількості опитуваних тільки 20% респондентів відповіли, що етап планування займає до 30% часу в загальній тривалості перевірки, 10% від – 5 ­ 20% часу, 60% вказали, що тривалість цього етапу не більше 5%, 10% – не надали відповідь.

Необхідно зазначити, що такі аналітичні процедури, як аналіз капіталу, виявлення й аналіз незвичайних значень статей фінансової звітності або несподіваних співвідношень між ними, порівняння звітних показників з даними попередніх періодів, аналіз фінансових результатів, аналіз кредиторської заборгованості, по суті, є конкретизацією більш загальних процедур горизонтального і вертикального аналізу фінансової звітності. Аналіз капіталу, розрахунок і аналіз розміру чистих активів є проявом такої аналітичної процедури, як розрахунок і аналіз основних фінансових показників діяльності підприємства. Таким чином, кількість аналітичних процедур, що проводяться, зводиться до мінімуму, а результати їх виконання одночасно використовуються при формуванні висновків за декількома напрямками збирання інформації.

Систему аналітичних процедур моніторингу розглянуто, як цілісний, функціонально і структурно збалансований процес, що ґрунтується на синтезі знань та практичних навичок аудиторів, які використовуючи необхідну інформацію, оперативно виявляють і оцінюють фактичні і можливі зміни і приймають превентивні управлінські рішення, що максимально знижує ризик від їх реалізації та підвищує ефективність в управлінні, з урахуванням змін ринкової ситуації.

Кожна аудиторська фірма зобов’язана документувати результати моніторингу внутрішньої політики якості аудиторських послуг, які вимагають наявності відповідної документації як підтвердження роботи кожного елемента системи контролю якості. Документування питань моніторингу може здійснюватись у вигляді спеціально розроблених уніфікованих документів, наприклад: опитувальні листи, анкети, звіти, контрольні тести. Аудиторська фірма самостійно розробляє форми документів, які необхідні для документування процесу та процедур моніторингу.

Документування питань моніторінгу залежить від різних чинників і може бути представлено у вигляді:

  • електронної бази даних таких питань, як підтвердження незалежності, оцінка роботи персоналу та результати моніторингових перевірок;

  • більш простіших форм, наприклад, рукописних заяв, контрольних листів, тощо.

Для забезпечення якісного результату аудиту суб’єкта господарювання розроблено методичні засади моніторингу досягнення запланованих цілей за допомогою аналітичних процедур (рис. 3).

Процес моніторингу





Опис процедури моніторингу включно з процедурою відбору аналітичних процедур для перевірки виконаних завдань

Ідентифікація виявлених недоліків, на підставі аналітичних процедур, оцінка їх впливу на визначення подальших подій


Реєстрація оцінки:

  • дотримання професійних стандартів аудиту, законодавчих та нормативних вимог;

  • застосування аналітичних процедур в системі контролю якості надання аудиторських послуг;

  • застосування аналітичних процедур як методу контролю якості роботи аудиторської фірми, тобто відповідності висновків (звітів), що надаються фірмою, умовам завдань.



Рис 3. Процес моніторингу на підставі аналітичних процедур
Завданням аудитора є встановлення фактів наявності або відсутності в фінансовій звітності суттєвих порушень, а також фактів наявності чи відсутності таких порушень встановленому порядку ведення бухгалтерського обліку. Для практичного аудиту важливими є такі питання, як ризик можливих помилок і порушень, причини їх виникнення, можливі наслідки. Суттєвість помилок і порушень корелює з розподілом їх наслідків у бухгалтерській інформації. Як показують результати дослідження, цей зв'язок проявляється наступним чином: помилки і порушення всіх змістів проявляють себе і як випадкові, і як систематичні. Систематичні помилки трапляються частіше, ніж випадкові помилки, наприклад невірне відображення операцій або відображення операцій без юридичних підстав.

Від виявлення такого зв’язку залежить вибір обсягу та способу здійснення аналітичних процедур, оцінки аудиторського ризику, формування загальної програм аудиторської перевірки. Якщо аудитор переконаний у відсутності причин, які обумовлюють систематичні помилки, то виправданим є застосування ймовірнісно-статистичних вибіркових методів. При отриманні аудиторами доказів існування таких причин, доцільним буде застосування змістовних методів вибіркових перевірок.

У третьому розділі «Методологія застосування аналітичних процедур в аудиті фінансової звітності»розвинуто практику застосування аналітичних процедур конкретно на рівні класів операцій та залишків на рахунках бухгалтерського обліку з метою виявлення суттєвих викривлень на рівні фінансової звітності та здійснення її аналізу з метою тверджень про її достовірність.

Слід зазначити, що є розділи аудиту, які можуть бути досліджено тільки з використанням аналітичних процедур, наприклад оцінка припущення щодо безперервності діяльності суб’єкта господарювання. Аудитори в цьому випадку повинні не тільки висловити думку про достовірність фінансової звітності, але й визначити достатність можливості підприємства для погашення зобов’язань і формування ресурсів для його подальшого розвитку. Аудиторам необхідно розглянути дані про виробничий потенціал підприємства і рівень його використання, сформувати думку про об’єктивні потреби в інвестиціях і альтернативних джерелах їх залучень.

Для цієї мети запропоновано класифікувати аналітичні процедури за складністю (табл. 2).
Таблиця 2

Класифікація аналітичних процедур за складністю


Аналітичні процедури

Стислий опис методів аналітичних процедур

Некількісні процедури

Процедури дозволяють виявити тільки ті статті фінансової звітності чи рахунки бухгалтерського обліку, в яких сталися лише суттєві зміни. Застосовуються методи, що дозволяють зробити висновок про повноту, законність і точність бухгалтерських рахунків і взаємозв’язків. Наприклад, вивчення інформації із зовнішніх джерел, економічних індексів, внутрішньої інформації у формі документації щодо зборів, засідань, кореспонденції.

Прості

кількісні

процедури

Застосовуються для встановлення взаємозв'язків між даними на бухгалтерських рахунках, наприклад шляхом аналізу коефіцієнтів, виявлення трендів, варіаційного аналізу. До них належать методи порівняння, відносних показників та інші традиційні прийоми економічного аналізу.

Складні

кількісні

процедури

Зазвичай застосовуються або до загального сальдо по бухгалтерським рахункам, або до чинників, які є причиною зміни у рахунках. Застосовуються методи з використанням економічних і статистичних моделей.


Серед вищеназваних типів аналітичних процедур за мірою достовірності даних, отриманих у результаті їх застосування, на першому місці перебувають складні аналітичні процедури щодо класів господарських операцій і залишків на рахунках бухгалтерського обліку.

Найважливіший з класів бухгалтерських рахунків це клас «Витрати», який розкриває рівень ефективності господарської діяльності об’єкта аудиту. Для того, щоб обґрунтовано оцінити стан бухгалтерського обліку витрат на виробництво, доцільно зафіксувати виявлені порушення у спеціально розробленій відомості, де передбачені такі показники: зміст, назва документа, дата складання, номер документа, сума, кореспонденція бухгалтерських рахунків, примітки), в якій аудитор записує висновки і обґрунтовані пропозиції щодо усунення недоліків.

Методичні засади аналітичних процедур аудиту за класами операцій рекомендується здійснювати за схемою (рис. 4), що розкриває послідовність процесу аудиту витрат.



Рис. 4. Стадії й етапи аналітичних процедур щодо класу рахунків «Витрати»
При проведенні перевірки аудитор отримує докази шляхом виконання таких процедур аудиту, як перерахунок, підтвердження, запит, спостереження, інспектування.

Залишки на рахунках бухгалтерського обліку звіряються не тільки на відповідність фінансовій звітності, але й, за необхідності – фактичній наявності. На підставі оцінки залишків на рахунках, виділено і запропоновано сім передумов, з урахуванням яких формується фінансова звітність:

1. Реальність – існування активів і зобов'язань на певну дату.

2. Повнота – усі операції і рахунки, які мають бути представлені у фінансових звітах, дійсно в них відображені.

3. Права і зобов'язання – суми, вказані в звітах підприємства як активи, є його майновими правами, а суми заборгованостей – зобов'язаннями.

4. Вартісна оцінка – активи, зобов'язання, власний капітал, прибутки і витрати підприємства оцінені достовірно.

5. Представлення і розкриття інформації – дотримання загальноприйнятих принципів обліку й адекватності розкриття інформації. Розподіл статей балансу на короткострокові та довгострокові, повне розгорнуте відображення залишків по всіх дебіторах і кредиторах підприємства, розкриття відомостей про облікову політику в пояснювальній записці, що є невід’ємною частиною фінансової звітності.

6. Точне вимірювання – точність відображення суми господарських операцій або подій з віднесенням прибутків або витрат до відповідного періоду часу.

7. Виникнення події – господарські операції стосуються підприємства та реально мали місце у відповідному періоді.

Суб’єкти аудиторської діяльності проводять тестування засобів внутрішнього контролю замовників аудиту в таких випадках:

– якщо на підставі проведеної оцінки ризиків робиться припущення про ефективність дії засобів контролю (виконує процедури для отримання аудиторських доказів на підтвердження припущення, що у звітному періоді внутрішній контроль функціонував ефективно);

– під час перевірки правильності формування чистого доходу звітного періоду. Увага аудитора приділяється правильності класифікації, оцінки й умов визнання доходів звітного періоду.

При перевірці правильності відображення класів рахунків «Доходи» і «Витрати», аудитору необхідно впевнитися, що при складанні звіту про фінансові результати підприємство виконало основні вимоги до фінансової звітності:

  • всі операції повинні бути зареєстровані;

  • всі зареєстровані операції представлені належним чином (віднесені до відповідного періоду та на відповідний рахунок бухгалтерського обліку, правильно оцінені та представлені у фінансовій звітності).

Фінансова звітність суб'єкта господарювання повинна забезпечувати користувачів достовірною і повною інформацією (склад потенційних користувачів відповідно до методики визначається на етапі попереднього планування). В подальшому, як правило, аудиторами здійснюється тільки перевірка правильності формування показників балансу і звіту про фінансові результати на основі даних регістрів бухгалтерського обліку, оминаючи увагою нотатки до звітності. Причиною цього є те, що підприємства обмежуються формуванням числових показників у межах рекомендованих зразків звітних форм.

За наслідками застосування аналітичних процедур аудитор оцінює їх суттєвість, виявлення фактів викривлення для ухвалення рішень зовнішніми користувачами і розглядає питання про необхідність внесення змін у фінансову звітність або видачі модифікованого аудиторського висновку.

У четвертому розділі – «Формування аналітичного процедурного забезпечення аудиторського судження» розглянуто процес формування професійного судження аудитора з огляду на чинники суттєвості, а також роль і місце аналітичних процедур у формуванні доказовості та якості результатів аудиту (в тому числі й безперервності). Доведена необхідність виконання спеціальних аналітичних процедур для прогнозування інвестиційної привабливості підприємства.

Вивчення теорії аудиту, законодавчих і нормативних актів у сфері регулювання аудиторської діяльності в Україні показало відсутність не лише єдиних підходів до визначення поняття професійного судження, але і чітких меж його застосування (поширення).

Під професійним судженням аудитора часто розуміють деякий експертний метод оцінки в недостатньо формалізованих ситуаціях і процедурах, а також вибір одного з наявних варіантів за відсутності очевидних аргументів для однозначної оцінки. Посилання стандартів аудиту на професійне судження не повинно трактуватися як невизначеність і свобода дій, повинно асоціюватися з підвищеною відповідальністю за те, що аудитором приймається остаточне рішення (незалежна думка аудитора) за відсутності можливості спиратися на інструктивний зміст професійних стандартів.

У практиці аудиту існує думка, що професійне судження аудитора – це заключний висновок, що приймається аудитором за професійними проблемами, які не мають стандартного рішення. Це точка зору аудитора, заснована на його знаннях, кваліфікації і досвіді роботи, яка служить підставою для прийняття ним суб'єктивних рішень в обставинах, коли не можливо однозначно і жорстко визначити порядок його дій.

Таким чином професійне судження аудитора характеризується наступним:

по-перше, це власна думка аудитора, що не виключає наявність інших думок з досліджуваного питання;

по-друге, думка висловлюється в умовах невизначеності за професійними проблемами, що не мають стандартного рішення;

по-третє, об’єктивність думки аудитора не гарантується;

по-четверте, думка заснована на знаннях, кваліфікації і досвіді роботи конкретного аудитора-фізичної особи.

Професійне судження виконує дві основні функції:

  1. підтримка ухвалення рішень щодо організації та здійснення процесу аудиту у рамках існуючого понятійного і методологічного арсеналу;

  2. вирішення практичних проблем, пов’язаних з існуванням пропусків і протиріч в інструкціях нормативного та методологічного характеру.

Відповідно до запропонованої автором схеми процесу аудиту, застосування аналітичних процедур на завершальному етапі дозволяє одержати інформацію за такими напрямами, як оцінка одержаних аудиторських доказів, оцінка перспектив безперервності діяльності клієнта, а також оцінка якості аудиту (рис. 5).

1   2   3   4   5   6

Схожі:

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
СИНТЕЗ, СТРУКТУРА ТА ВЛАСТИВОСТІ АКСІАЛЬНОКООРДИНОВАНИХ КОМПЛЕКСІВ ФТАЛОЦІАНІНУ ЗАЛІЗА
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Д 64. 605. 01 Національного фармацевтичного університету за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
РІВНЯННЯ НЕСКІНЧЕННИХ ЛАНЦЮГІВ НЕЛІНІЙНИХ ОСЦИЛЯТОРІВ: ЗАДАЧА КОШІ, ПЕРІОДИЧНІ РОЗВ’ЯЗКИ, БІЖУЧІ ХВИЛІ
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
...
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Спеціальність: 12. 00. 08 кримінальне право та кримінологія; кримінально – виконавче право
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
Робота виконана в Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара МОНмолодьспорту України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка