|
|
Скачати 0.92 Mb.
|
Із нами залюбки, Роблячи у слові Чарівні свої стрибки. Став над «о» — ворона, Перескочив — ворона. Це не птах — кобила, Має чорну масть вона. Якось перескочив (Справжнє диво це було!) — І прислівник «тепло» Став іменником «тепло»! «Плакати — плакати». Хто б без нього прочитав —- Це плакат чи плаче хтось? А наголос постав — Стануть зрозумілими Одразу всі слова. Сорок п'ять сорок — з числа Пташок зробив! Дива! Наголос — відомий, Славнозвісний чарівник. Наголос — наш друг І дуже добрий помічник. Він вам у навчанні допоможе залюбки. З ним вам подружитися потрібно, малюки! Казка про Апостроф Апостроф в Алфавіті жив, Із буквами завжди дружив, Аж поки якось буква Я Сказала: «Геть від нас! Бо Алфавіт — це букв сім'я, Нас 33 якраз! А ти — не буква, просто знак, Ти нам чужий, не рідний, знай!». Почув Апостроф ці слова — Аж закрутилась голова. Ніколи ще таких образ Не чув він у житті. Заплакав він, схопився враз — І ось уже в путі. Залишив місто Алфавіт: «Піду, побачу білий світ». Та що тут сталося ? Хоч плач! У малюків зник раптом м'яч. Саме подвір'я зникло теж, І м'ята, й бур'янець. І на вечерю щось не те: Без м'яса холодець! А курка!? Бідолашний птах: Немає пір'я! Просто жах! Усі годинники стоять: Дев'ятка зникла й цифра п'ять! Із гаю зникли солов'ї, А ще реп'ях і в'яз. В'юнів неначе хтось поїв, Хлоп'ята зникли враз. А у дівчат рум'янець зник.. - Так жити Алфавіт не звик! Усі кричать на букву Я: «Тепер ми зовсім не сім'я!». «Апостроф треба привести,— Сказала буква М,— Нам треба всім шукати йти, Щоб не було проблем». На пошуки гуртом пішли І через день таки знайшли! Усі зраділи, обнялись, За руки міцно узялись: І букви С, і І, і М, Апостроф, буква Я І заспівали солов'ї, Бо знов була сім'я! У курки пір'я відросло. Всім дуже весело було! Казка про антоніми «Прірва між словами» Є слова, як день і ніч,— Прямо протилежні. От я обачливий, скажім, А ти — необережний. Слова «великий» і «малий», «Сідати» і «вставати». «Холодний» — «теплий», «Добрий» — «злий» Антонімами звати. Про них вам казку розповім, Її вам знати треба.. Є місто слів, і в місті тім Будинок був — до неба! В будинку мешкали слова, Жили собі щасливо. На кожнім поверсі — по два: Недбалий і дбайливий, А ще — веселий і сумний, Гарячий і холодний, Жили чистенький і брудний Та ситий і голодний. Жили там правда і брехня, Жили тривога й спокій, Жили так дружно, як рідня.. А дім той був високий! Аж якось вдарив з неба грім, Земля аж застогнала! І величезна прірва в ній Слова ці роз'єднала. Давно-давно це відбулось, Та прірва є й донині. Будинок навпіл розколовсь, І в кожній половині Тепер не дружно вже живуть, Слова оті — вороже. Антонімами всі їх звуть За зміст їх, геть несхожий! СІМ БРАТІВ-ВІДМНКІВ Казка Жили в країні граматичній, Морфологічно-фонетичній Брати-відмінки. Називний (Він був між ними головний), Завжди предмети називав. Про кожен з них хто? що? питав. Ось так: це хто? — їжак, лисиця, Це що? — Машина, паляниця. А це хто? — Дівчинка, школяр. А це Що? — Квітка, календар. Відмінок другий — Родовий, Був роботящий, діловий. Всіх роду-племені питав, Тому і назву цю дістав. — Ти роду-племені якого? Ніде не обійтись без нього! Кого, чого,— питав,— немає? Дороги, зайця чи трамвая? Капусти, сала чи пшона? Зозулі, півня чи зерна? Давальний — щедрий був відмінок. Кому? Чому? — усіх питав. Ведмедю, бегемоту, півню, Землі, повітрю — всім давав! І ранку світлому, і ночі, Давав і братові охоче. Усе, що мав, усім давав, Тому і назву цю дістав. Знахідним брат четвертий звався. Знайшов кульбабу й здивувався: — Що я знайшов? Весну-красну! А ще кого? Бджолу, осу, Ведмедя, зайця І лисичку, Знайшов метелика й синичку. Орудний гордовито ходить, Пишається. Скажи, ким, чим? Собою, розумом, народом! І ми пишатись будем ним, Сім'єю, школою і містом, Цукерками, ізюмом, тістом, Коровою, котом, конем, І ранком, і чудовим днем! Місцевий вказує на місце. На кому чи на чому? Де? На морі, на землі, на річці, У полі чи у лісі йде, Мчить на машині, на коні, У літаку або в човні, В душі, у думці, уві сні, А ще — в тобі він і в мені. Відмінок сьомий зветься Кличний. Він дуже, дуже симпатичний! Бо всіх так радісно гукає: Веселко! Земле! Рідний краю! Усіх він хоче привітати: Бабусю, мамо, сестро, брате! Відмінків сім, вони — брати Тепер знайомий з ними й ти. ЧАСТКА НЕ У МІСТІ ДІЄСЛІВ Казка У Граматиці-країні, В славнім місті Дієслів, Легендарнім і гостиннім, Частку НЕ хтось поселив. Частка НЕ з дієсловами Подружитись не могла. — Я не стану поруч з вами, Хоч би де я не була! Не люблю вас! Не чекайте, Я руки вам не подам! І мене ви не гукайте, Я не стану другом вам! — І стоїть окремо НЕ. — Не торкайтесь до мене! Не чіпайте! Не підходьте! Не турбуйте частку НЕ! — Та одній же нудно жити, Всім це ясно і без слів. Треба з кимось і дружити, Раз ти в місті Дієслів! «Ненавидіти» — це слово Полюбила частка НЕ, І тому це дієслово Не вживається без НЕ. Пишуть «нехтувати» разом (З ним у НЕ — любов сама!) І «неволити», всяк знає: Слова «волити» нема! І «нездужати», «незчутись», «Непокоїтися» теж Пишуть разом (НЕ в них префікс), Тут за смислом слова стеж! Дружить НЕ й з дієсловами, Що на НЕДО почались. Недочути», «недоспати» — Дії, що не відбулись В повній мірі, лиш частково- Разом пишуть, пам'ятай. Тож обдумуй кожне слово І словник частіш гортай! ВІЙНА З ПОМИЛКАМИ Казка Зла цариця Помилиця З царства грубих помилок На відмінників так злиться, Що вже схудла, як кілок! В зошити до учнів лізе, Запускає помилки. Завітала і до Лізи, Бачить: буквочки стрункі. Зла цариця Помилиця Прошептала щось — і враз Захворіло слово «вчиться», Щось зробилось негаразд. Плаче, стогне: «Я не "вчиця"»! Лізо, вилікуй мене! Чи надовго ще лишиться Це становище сумне?». Ліза слово прочитала: «Що за "вчиця"»?! От так раз!». Швидко все переписала, * Стало — «вчиться». Все гаразд! Помилиця розізлилась, Влізла в зошит до Сашка. В нім такі слова з'явились Дивні: «піря» і «лехка»! Стали плакати, ридати, Стали кликати Сашка: «Доки будемо страждати? Що ж це за біда така?!». Прочитав Сашко і вставив Вмить апостроф після «р». «Піря» словом «пір'я» стало, А «легка» — із «г» тепер! Помилиця в зошит Тоні Пре нахабно, без стида. «Математика» і «тонна» Захворіли. От біда! «Матиматика» і «тона» — Ці скалічені слова Хутко виправила Тоня! Помилиця, ледь жива, Схудла від невдач, зів'яла І суха, немов кілок, Геть пішла-пошкандибала В Царство грубих помилок. Чи здалася-Помилиця, Чи повернеться вона? Та для тих, хто добре вчиться, Помилиия не страшна! Загадки-здогадки Найважливіші два слова, Міцно зв'язані вони. Вони — речення основа, Адже думка — саме в них! (Підмет і присудок) Він розкаже нам, про кого Чи про що розмова йде. Хто? чи що? — спитай про нього — Зразу відповідь знайде! (Підмет) Він про підмет нам розкаже, Що він робить чи робив, Дію він з предметом зв'яже, Щоб ти думки не згубив. (Присудок) Я житель підземний лісів і полів І спільна частина споріднених слів. {Корінь) Як стану перед коренем, я ніби голова, І залюбки утворюю нові й нові слова! (Префікс) Стою поперед кореня, Люблю це місце я! Нові слова утворюю. Скажіть моє ім'я. (Префікс) Хоч за коренем, позаду, В мене теж значна посада! Я без зайвої розмови Здатний геть змінити слово! (Суфікс) У слові я — наприкінці, Як той мізинчик.на руці, А в реченні слова зв'яжу, Бо я там зв'язковим служу. (Закінчення) 1 .Префікс у «постіль» забрався, А закінчення та суфікс У слові «хмарка» пошукай. (Посадка) 2. Корінь — в слові «відгадай» Префікс — в слові «запитай», Суфікс — в слові «нічка», Закінчення — в «криничка». (Загадка) 3. У слові «хмарка» корінь відшукаєш, Із слова «літній» суфікс підбирай, У «бездоріжжі» префікс упізнаєш, Закінчення у слові «злий» впізнай! (Безхмарний) 4. Спробуйте, діти, це слово вгадати. Корінь у нім, як у слові «взувати», Суфікс такий, як у слові «життя», Закінчення візьмемо в слові «сміття», Є в цьому слові ще й префікс, малята,— Точно такий, як у слові «вставати». (Взуття) 5. У «водиці» корінь загубився, У «підземеллі» корінь пошукай У слові «вірний» суфікс притаївся, Закінчення — у ньому ж виділяй. (Підводний) 6.У «лісі» корінь легко відшукаєш, А префікс у «проході» підбери. У слові «нічка» суфікс упізнаєш, Закінчення побачиш у «гори». (Проліски) 7. Що за слово, відгадай: Префікс — в слові «притаївся», Корінь — в «морі» загубився, А закінчення та суфікс У слові «польський» пошукай! (Приморський) 8.Корінь – в слові «написати», Префікс – в слові «заспівай», А закінчення та суфікс В слові «казка» пошукай! (Записка) 9. У слові «захід» корінь загубився, У «переході» префікс пошукай. У слові «сонний» суфікс притаївся, У «золотий» — закінчення впізнай. (Перехідний) 10. Префікс —у слові «прожив» чи «програю», Корінь — в «читальній» мерщій підбереш. Суфікс такий, як у слові «вітаю», Закінчення — точно, як в слові «встаєш». (Прочитаєш) 11.Спробуй задумане слово вгадати: Префікс у нім, як у слові «проспати Корінь у слові «гуляю» впізнай. Чи то «селянка» або «полонянка». Закінчення в слові «калина» шукай! (Прогулянка) 12.У слові «смішно» корінь заховався, У слові «постріл» префікс пошукай. А суфікс в слово «виварка» забрався. Закінчення у ньому ж виділяй. (Посмішка) 13 Спробуй задумане слово вгадати Корінь у нім, як у слові «вітати», Закінчення — точно, як в слові «гадаю», Суфікс такий, як у слові «читаю». Ще залишилося префікс знайти. Префікс такий, як у слові «прийти». (Привітаю) 14. Корінь — в слові «висилай», Префікс — в слові «поливай», А закінчення та суфікс В слові «посмішка» шукай. (Посилка) Залюбки відповідає Хто? — зайчисько. Що? — вареник. Що ж воно таке? (Іменник) Називає він ознаки, Все він знає про предмет: Липовий, смачний, солодкий. Здогадаєшся, що мед! А про всі його прикмети Розповів нам хто? (Прикметник) Знає точно, хто що робить, Що робитиме й робив: спить дідусь, приїде родич, А Сашко вікно розбив. Різні дії називає Ця частина мови. Кожен учень її знає! Що це? (Дієслово) Ця частина мови — Загадкове слово: |
| 5 клас ( 2 год на тиждень, 70 год на рік) Народна казка. Казка як жанр фольклору. Казки про тварин — один з найдавніших різновидів казки. Т. Л: народна казка, «мандрівний... |
7 клас УРОК-КАЗКА Черноусова Л. М., учитель української мови та літератури КЗОСЗШ №135, м. Дніпропетровськ |
| Відділ освіти Єнакієвської міської ради «Володарка погоди»), як народжується Сніжинка і від чого тане (казка «День народження Сніжинки»), хто такі космічні гості – комети... |
Відділ освіти Єнакієвської міської ради «Володарка погоди»), як народжується Сніжинка і від чого тане (казка «День народження Сніжинки»), хто такі космічні гості – комети... |
| Урок №9 Тема: Історичні пісні Обладнання: музичний інструмент, посібник-зошит 4 клас, фонохрестоматія 4 клас, ППЗ «Музичне мистецтво 4 клас», ноутбук, мультимедійний... |
Урок української літератури 10 клас Тема. «Лісова пісня». Проблема... «Лісова пісня» — прекрасна казка про любов і зраду, про силу лісову та водяну. Вона приваблює людей глибоким філософським змістом,... |
| Урок з елементами дослідження Мета Тема: «Драма-казка «Микита Кожум’яка» Олександра Олеся» (урок з елементами дослідження) |
Урок-подорож. 6 клас «Лондон. Визначні місця.» Розробка уроку, 8 клас «Famous People of the World. William Shakespeare». Презентація |
| УРОК КАЗКА З АЛГЕБРИ У 7 КЛАСІ НА ТЕМУ: "МНОГОЧЛЕНИ" На базарі їх не купиш, на дорозі не знайдеш, їх не завжди на терезах, і ціни не підбереш |
Методичні рекомендації щодо ведення журналу Журнали класів на одній паралелі позначаються цифрами і відповідними літерами українського алфавіту, наприклад: 5-А клас, 5-Б клас,... |