|
|
Скачати 0.92 Mb.
|
Старанно вчися. Уважно слухай вчителя на уроках, щоб шкільний день минув не марно. Урок читання 1 клас «Повторення та закріплення знань про вивчені букви. Читання в особах тексту «Котик і Півник». Урок читання 1 клас «Повторення та закріплення знань про вивчені букви. Читання в особах тексту «Котик і Півник». Урок читання 1 клас «Повторення та закріплення знань про вивчені букви. Читання в особах тексту «Котик і Півник». УРОК-СВЯТО «ДОБРЕ ВЧИТИСЯ У ШКОЛІ!» (1 КЛАС) УРОК-СВЯТО «ДОБРЕ ВЧИТИСЯ У ШКОЛІ!» (1 КЛАС) ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКІВ РІДНОЇ МОВИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ Віршовані правила Звуки і букви Букви можна друкувати, Можна бачити, писати, А почути — аніяк! Це лише умовний знак. Чути можна тільки звуки: Гуркіт грому, дятла стукіт, Крик звіриний, спів пташиний, Звуки мовлення людини. Голосні звуки Шість звуків: [а, о, у, є, и] Та ще тонесенький звук [і] Тягнути можна і співати, Повітря вільно видихати, Ці звуки звуться «ГОЛОСНІ», Їх треба добре пам'ятати! [а, о, у, е] та ще [и, і] — Співучі звуки, голосні! Йотований квартет Я, Ю, Є, Ї— йотований квартет, Четвірка букв, що мають свій секрет. Ці букви позначають звуків два. Наприклад, Я — прислухайтесь: [й] і [а]. А з приголосним злившись, я, ю, є Одразу змінять значення своє: Зникає [й] у випадку такім, А приголосний робиться м'яким. Про Г і Ґ Живуть у місті Алфавіті Дві схожі букви — дві сестри. Здаля їх важко розрізнити, Бо сестри, що не говори! Та в Алфавіті кожен знає, Де буква Г, де буква Ґ, Бо Ґ вгорі ріжечок має, А без ріжечка — буква Г. З Г без ріжечка слів багато: Гусак, газета, гість, горбок, Гора, гараж, Гроза, гуляти, Гітара, голова, грибок. З Ґ, що вгорі ріжечок має, Слів мало. Хто їх пам'ятає? Це аґрус, ґанок, ґрунт, ґирлиґа, ґедзь, ґава, ґудзик, ґречно, дзиґа Залізні ґрати, ґринджолята, ґніт, ґуля, ґазда, ґелґотати. Тож мусить кожна голова Запам'ятати ці слова! М'який знак Відростив собі животик Знак м'який — м'який, як котик! Знайте: буква ця німа, В неї голосу нема. Загадковий, хитрий знак — Не читається ніяк! І сам не вимовляється, Хоч часто зустрічається. А потрапивши до слова, Він пом'якшує вимову! Може слово геть змінити! Отже, треба з ним дружити. Хочеш приклад? То дивись: Рис, а знак допишеш — рись! Все це знак м'який зробив! З каші звіра утворив! Знайте: буква ця німа, Лиш коли стоїть сама. Поруч з приголосним стане — Звук м'який одразу стане. Апостроф Апостроф — це не буква, Але важливий знак! Якщо його пропустиш, У слові щось не так. Речення Кілька слів, одне чи два — І думка утворилася. Це не просто вже слова — З них речення зробилося! Думки дві сплелися разом, Але речення одне. Здогадались ви одразу, Що це речення — складне! Розділові знаки В реченні побачиш нас — Паузу зробити час, Ми твої старі знайомі, Ми — тире, двокрапка кома. Реченню кінець настав — Не барися, крапку став! Як над крапкою карлючка, Це допитливий «чомучко» — Знак питання. Всіх питає, Нічогісінько не знає! Знак окличний закликає, І наказує, й гукає, Сердиться і верещить, І радіє, і кричить. Мамо! Братику, сестричко, Вам мої вітання! Знак окличний або кому Ставте при звертанні. Кома при однорідних членах речення Вимагають, всім відомо, Однорідні члени коми: Ручка, гумка, олівець. Але це ще не кінець! Став кому перед а й але! Це знає й дитинча мале. Кома каже: «Ні, зажди, Я буваю не завжди. Звичку знаєте мою: Перед а й але — стою, Коли ж є сполучник і, Місця там нема мені». Спонукальні речення - Що це значить — спонукання? — Запитав малий котусь. - Це наказ або прохання,— Відповів йому дідусь,— Приклад: Не облизуй лапу. Краще покуштуй омлет. Меблі кігтями не дряпай І віддай мені жилет! Невдоволено поводить Кіт хвостом туди-сюди. - І чому у тебе в моді Спонукання це завжди? Синоніми Що таке синоніми? Це слова такі. Хоч вони й не родичі — Схожі і близькі. Як не скажеш, зміст один: Горе або лихо. Чи, скажім, вітряк і млин, Пошепки і тихо. Якщо хочеш, заміни Водограй фонтаном, На замурзаний — брудний, На зажурений — сумний. Іншим зміст не стане! Про відмінки До кожного відмінка Віршована сторінка. Відмінків інших тут нема. І не шукайте їх дарма! 1. Ось відмінок називний. Що за фрак! Костюм новий І новенькі черевички. Як завжди, веселе личко, Гарний настрій, поруч — пес І незмінний інтерес: Що це? Хто це? Що наснилось? Хто прийшов і що змінилось? 2. У відмінка родового, Як завжди, нема нічого: Ні борщу, ані хлібини, Ні сальця, ні капустини Ані печива до кави, Ані зерняток для ґави, Ні пліток, ані вістей, Ні знайомих, ні гостей. 3. Давальному відмінку дарувати Подобається більше, аніж брати. Сьогодні пощастить коту й курчатам, І вовкові, й лисиці, і зайчатам, І віслючку, і білочкам-хитрункам. Нехай собі радіють подарункам! 4. Шукати знахідний відмінок ходім — Спочатку заглянемо, мабуть, у дім. Кого тут побачили? Кішку і пташку. А ще що? Сметану, тарілку і чашку. Усюди загляньмо: у шафу, під ліжко, І навіть у ранець, у зошит і книжку. 5.Як з орудним подружитись, Буде чим і поживитись: Пирогами, молоком, Кавунами і медком. Буде також, з ким пограти: Із сестричкою, із братом, З кішкою і кошенятком І з маленьким цуценятком! 6. Де, на чому покататись, Де найкраще прогулятись? У місцевому відмінку Відшукати можна, де: В місті на велосипеді, На машині, на мопеді! Хіба більш нема ніде? А на поні в зоопарку? А на гойдалці у парку? В лісі, в лузі — на коні, На ставочку — у човні. «Золоті злитки» Чи задумувавсь, звідкіль оті У нашій мові злитки золоті? Як намистини, диво калинове — Частини мови. Який співець, поет, який письменник Уперше слово вигадав — іменник! Іменник! Він узяв собі на плечі Велике діло — визначати речі, — Ім'я, найменування і наймення: Робота. Біль. І радість. І натхнення. Ну, а візьмемо назву — дієслово, Само підказує, що діє слово! Ще й прикладу на нього не навів, А вже до пів десятка дієслів! Прикметник дасть іменнику-предмету Якусь його ознаку чи прикмету. Числівник може визначить тобі Число речей, порядок при лічбі. А поспитай в звичайного займенника, За кого він у мові? За іменника! (Хоч може цей наш скромний посередник Замінювать числівник і прикметник.) Прислівник звик, незмінюваний в мові, Ознаки різні виражать при слові. Сполучник каже: «Скромну роль я маю, Але слова я в мові сполучаю». І частка мовить: «Слово я службове, Але людині чесно я служу. І, будьте певні, в інтересах мови І так, і ні де треба я скажу». А вигук може пролунать, як дзвін, — У мові, мабуть, найщиріший він! «Ура!» — гукнеш ти друзям неодмінно,— Сьогодні з мови я дістав «відмінно!» Частини мови! Назви наче й звичні, Полюбиш їх — красиві, поетичні, — «Відмінно» заслужив ти. Знав чудово. Це за любов найвища з нагород. Хто ж так назвав оці частини мови? Назвали вчені й підхопив народ. Граматичні казки ДРУЖНІ НЕВИДИМКИ Казка Мешканці Фонетичного містечка були невидимками і звалися звуками. Шестеро з них мали особливу здібність: вони вміли співати. О, як чудово вони співали! Протяжно, мелодійно лунали їх голоси: а-а-а! о-о-о! у-у-у! е-е-е! и-и-и! і-і-і! Цих співунців так і називали — голосні. Решта звуків звалися приголосними. Приголосних було набагато більше, ніж голосних. Ці кумедні звуки не вміли співати. Вони лише шипіли, сопіли, свистіли, дзвеніли, пихтіли, хекали, плямкали. Деякі робили це глухо, без голосу, і тому всі чули лише шум. «С-с-с»,— сичав і свистів звук [с]. «Ш-ш-ш»,— шепотів звук [ш]. «Х-х-х»,— хекав звук [х]. Цих зовсім безголосих глухих приголосних було 12: [к, п, т, т', с, с', ф, х, ц, ц', ч, ш]. Інших приголосних можна було впізнати не лише за шумом, а й за голосом. «Дж! Дж!» — дзижчав, як бджілка, звук [дж], а звук [дз] був схожий на писк комарика і промовляв: «Дз! Дз!». Дзвінких приголосних було 20: [б, в, г, ґ, д, д', з, з', ж, й, л, л', м, н, н', р, р', дж, дз, дз']. Цікаво, що серед глухих і дзвінких приголосних були дуже-дуже схожі звуки, наприклад, [с] і [с'], [л] і [л'], [н] і [н']. Вони мали лише одну відмінність, а саме: один із цих «близнят» був твердий, а інший — м'який. М'які приголосні були такі ніжні, лагідні, їх так і хотілося приголубити, попестити! Якби звуки не були невидимками, можна було б порівняти м'які приголосні з м'якими кошенятами! Коли біля приголосного звука ставав голосний, вони зливалися й утворювали склад. Дуже цікаві перетворення відбувалися з твердими приголосними, коли поруч із ними ставав голосний звук [і]: всі вони одразу пом'якшувалися. Наприклад: [к'і], [б'і], [г'і]. Якось невидимки помітили, що деякі дзвінкі та глухі приголосні, якщо їх вимовляти дуже тихо і нечітко, можна сплутати. Намагаючись вимо вити звук [з] пошепки, неодмінно скажеш [с]! І таких пар у Фонетичному містечку виявилося аж ] 1! Ось воки: [п - б], [к - ґ], [ч - г], [ш - ж], [ч-дж], [т-д], [т'-д'], [з'-с'], [с-з],[Ц-Дз], [Ц'-ДЗ']. Невидимки жили дружно в одному великому будинку. Вони навіть склали про нього віршик: Ось який будинок звуків! Наче замок на горі! Наш будинок для науки Знадобиться й дітворі. Будинок звуків ЗОЛОТІ ПРАВИЛА ПЕРЕНОСУ Казка В одній країні граматичній, Морфологічно-фонетичній, Жив Перенос — маленький знак, Та неабиякий мастак! Він був розумний і кмітливий І знав закони особливі: Міг перенести слова З рядка в рядок Ось так: тра-ва. Коли в рядку не поміщались, Слова до Переносу мчались. В негоду люту, у дощі, І вдень, і вранці, і вночі: — Будь ласка, любий Переносе, Перенеси нас, друже! — просять. І Перенос не відмовляв, З рядка в рядок переставляв Слова, ось так: ожи-на, лі-то, Ве-селка, сон-це, зли-ва, ві-тер, Але слова все йшли і шли, Вже черги у дворі були! Щоб не спинялась переправа, Він написав п'ять мудрих правил. І мудрих, і таких простих Свої п'ять правил золотих! Тепер в країні граматичній, Морфологічно-фонетичній, їх знає навіть і маля, Бо кожен бачить їх здаля. І вам я раджу: прочитайте І добре їх запам'ятайте. Правила Переносу 1. Для переносу слів завжди Потрібен поділ на склади. 2. Як склад з одної букви лиш, Не перенось його, облиш. 3. Передню букву, пам'ятай, Від кореня не відривай! 4. Дж, дз також не розривають, Як злиті звуки позначають. 5. Подвійних приголосних збіг — Ти можеш розірвати їх. У Переноса вільний час З'явився навіть, бо щораз, Хто добре правила ці знає Тепер йому допомагає. Чи є такі помічники Між вас, шановні малюки? Казка про Наголос Є значок маленький, Йому Наголос ім'я. Міцно з ним пов'язана Вся голосних сім'я. Наголос — наш друг І дуже добрий помічник. Наголос — відомий, Славнозвісний чарівник. «Замок», якщо схоче, Перетворить на «замок». Звук під ним чіткий, Наприклад: килим — килимок. Іноді він грається |
| 5 клас ( 2 год на тиждень, 70 год на рік) Народна казка. Казка як жанр фольклору. Казки про тварин — один з найдавніших різновидів казки. Т. Л: народна казка, «мандрівний... |
7 клас УРОК-КАЗКА Черноусова Л. М., учитель української мови та літератури КЗОСЗШ №135, м. Дніпропетровськ |
| Відділ освіти Єнакієвської міської ради «Володарка погоди»), як народжується Сніжинка і від чого тане (казка «День народження Сніжинки»), хто такі космічні гості – комети... |
Відділ освіти Єнакієвської міської ради «Володарка погоди»), як народжується Сніжинка і від чого тане (казка «День народження Сніжинки»), хто такі космічні гості – комети... |
| Урок №9 Тема: Історичні пісні Обладнання: музичний інструмент, посібник-зошит 4 клас, фонохрестоматія 4 клас, ППЗ «Музичне мистецтво 4 клас», ноутбук, мультимедійний... |
Урок української літератури 10 клас Тема. «Лісова пісня». Проблема... «Лісова пісня» — прекрасна казка про любов і зраду, про силу лісову та водяну. Вона приваблює людей глибоким філософським змістом,... |
| Урок з елементами дослідження Мета Тема: «Драма-казка «Микита Кожум’яка» Олександра Олеся» (урок з елементами дослідження) |
Урок-подорож. 6 клас «Лондон. Визначні місця.» Розробка уроку, 8 клас «Famous People of the World. William Shakespeare». Презентація |
| УРОК КАЗКА З АЛГЕБРИ У 7 КЛАСІ НА ТЕМУ: "МНОГОЧЛЕНИ" На базарі їх не купиш, на дорозі не знайдеш, їх не завжди на терезах, і ціни не підбереш |
Методичні рекомендації щодо ведення журналу Журнали класів на одній паралелі позначаються цифрами і відповідними літерами українського алфавіту, наприклад: 5-А клас, 5-Б клас,... |