|
|
Скачати 0.81 Mb.
|
Києво-Могилянська академія. Києво-Могилянський колегіум був заснований у 1632 р. Сталася ця подія внаслідок об’єднання двох шкіл – братської та школи Києво-Печерської лаври. Цей вищий учбовий заклад очолив Петро Могила, видатний церковний діяч. Києво-Могилянська академія за своєю структурою та процесом навчання нагадувала західноєвропейські університети. Вона була єдиним вищим навчальним закладом Східної Європи. В академії вивчали «сім вільних наук» - філософію, поетику, риторику, богослівя, латину, історію, математику. Навчатися в колегіумі могли діти всіх станів, але переважно діти старшини, духовенства, багатих козаків та міщан. Навчання тривало 12 років. Викладачі колегіуму створювали та вдосконалювали підручники. «Синопсис» (1674 р.) написаний вихованцем та викладачем колегіуму І. Гізелем, став першим підручником з історії в Україні, Білорусі, Росії. У 1701 р. за внесок в розвиток освіти колегіум був перетворений в академію. Києво-Могилянську академію закінчили такі відомі вчені, як Ф. Прокопович, С. Яворський, Г. Полетика, Г. Сковорода, П. Гулак-Артемовський та інші діячі науки й культури. М.Драгоманов і зародження українського соціалізму. Діяльність Михайла Петровича Драгоманова почалася в складних умовах розвитку національно-визвольного руху в Україні. Національно-демократичні революції в Європі сприяли розвитку національної свідомості народів. У Російській імперії розширилося коло осіб,що брали активну участь у суспільному житті. В той же час царизм боровся з національно-визвольним рухом (Валуєвський циркуляр та Емський указ), переслідувалися національно свідомі українці. Формування ідей Драгоманова, щодо перетворення України в цивілізовану європейську країну почалося ще в студентські роки. Працюючи в недільній школі, Драгоманов прагне нести освіту в широкі маси, максимально підвищити її ефективність. У своїй першій історичній праці М. Драгоманов довів,що український народ почав своє формування з часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Він сформував ідею про федеративний соціалізм, яка була новою політичною ідеєю в національно - визвольному русі українців. Драгоманов вважав, що українці мають досягти політичних свобод введенням конституції. Ідеї Драгоманова вперше об’єднали в собі необхідність широких соціально- економічних змін, створення рівноправного суспільства з широкою участю народу,боротьби за свободу особистості та захист національних інтересів українців. Теорія Драгоманова отримала назву «громадівського соціалізму» погляди Драгоманова вплинули на політико- правову думку кінця ХІХ ст..завдяки виданню проекту Всеросійської конституції «Вільний союз». У цьому документі автор відстоює ідеї федеративного союзу України з Росією. Драгоманов розвивав ідею про створення політичних партій за національним принципом, які б відстоювали інтереси своїх народів. У часописі «Громада», що видавався М. Драгомановим в Женеві, була викладена розгорнута політична програма українського руху – «жити згідно з нашими власними бажаннями на нашій власній землі». Кревська та Городельська унії. Боротьба руських князів проти польсько-литовського зближення. В 1385 р. між Польщею та Литвою було підписано Кревську унію, яка передбачала об’єднання Литви і Польщі, шляхом укладення шлюбу між литовським князем Ягайлом та польською королевою Ядвігою. За те, що Ягайла проголошували королем двох держав, він зобов’язувався насадити католицизм в Литві, а українські землі приєднати до Польщі. Але значна частина литовської знаті не бажала Кревської унії і розпочала проти неї боротьбу. Цю боротьбу очолив князь Вітовт, який примусив Ягайла визнати його «великим князем Литви і Руси». На початку 15 ст. знову посилюється наступ Тевтонського ордену на схід, і в цих умовах Литва і Польща виступають разом проти німецької загрози. В 1410 р. відбулася Грюнвальдська битва, під час якої Тевтонський орден був розгромлений. Але Грюнвальдська перемога призвела до посилення позицій Польщі в польсько-литовському союзі. Городельська унія запроваджена у 1413 р. призвела до посилення впливу в Литовському князівстві католицької віри. За Городельською угодою Польща визнавала автономію Литовського князівства на правах васальної залежності від польського короля. У той же час Вітовт ліквідував найбільші удільні князівства на території України (Волинське, Новгород-Сіверське, Київське, Подільське) передавши владу на цих землях своїм намісникам. Невдоволення такою політикою серед православної знаті привело до виступу, на чолі якого став Свидригайло, молодший брат Ягайла. Він був активним супротивником унії з Польщею і орієнтувався на українських православних феодалів. Але його боротьба не увінчалася успіхом і він змушений був припинити боротьбу. 1481 р. українські й білоруські князі на чолі з Ф. Більським намагалися захопити владу в Литві. Однак заколот було придушено. Більський утік до Москви. У 1507 – 1509 рр. частина українських і білоруських князів на чолі з князем Глинським підтриманих Москвою, намагалися відірвати українські землі від Литви однак зазнали поразки. Суспільно-політичний рух Галичини та Буковини.. "Руська трійця". В Галичині, де давно було втрачено традиції державності, а панівна верства виявилася покатоличеною і спольщеною, роль лідера культурно-національного руху взяло на себе уніатське духовенство. Крім того, на відміну від Наддніпрянської України, де культурно-національне відродження було ініційовано «знизу» опозиційно налаштованими представниками соціальної еліти. Аналогічні процеси на західноукраїнських землях значною мірою були спровоковані соціальними й культурно-адміністративними заходами австрійського уряду. Австрійський уряд покращив матеріальне становище духовенства та підняв рівень народної освіти. Це відповідало ідеології просвічених монархів, згідно з якою благоденство і добробут суспільства залежать від рівня його освіченості і культури. У 1774 р. в Австрійській державі введено закон про обов’язкову шкільну освіту для дітей від 5 до 12 років. У 1784 р. у Львові був відкритий перший на українських землях світський університет, де викладання філософських та богословських дисциплін з 1787 р. велося слов’янською мовою. Нове піднесення культурно-національного відродження Галичини починає пробиватися у 10 – 20-хрр. ХІХ ст. Ідеологами і провідниками цього руху виступають представники вищого уніатського духовенства. Іван Могильницький доклав великих зусиль для видання і поширення шкільної літератури українською мовою та пропаганди освіти в народних масах. Наступний етап у розвитку галицького відродження пов'язаний з діяльністю «Руської трійці» - гуртка львівських романтиків, вихідців з сільського духовенства, студентів греко-католицької духовної семінарії у Львові Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича, Якова Головацького. «Руська трійця» розгорнула велику фольклорно-збиральницьку роботу. У 1836 р. Вагилевич зробив перший переклад «Слова о полку Ігоревім» живою українською мовою. Шашкевич створив «Читанку», готував граматику і словник української мови. У 1837 р. члени «Руської трійці» видали в Будапешті альманах «Русалка Дністрова». У ньому були поміщені народні пісні, думи, легенди, історичні документи, що розкривали героїчне минуле, культуру українського народу. «Русалка Дністрова» знаменувала новий етап національного відродження в Галичині. Буржуазна революція 1848 року в Галичині. Скасування кріпосного права. Головна Руська Рада. У 1848 – 1949 рр. по Європі прокотилася хвиля революцій, що охопила Францію, Німеччину, Італію і Австрію. Ці революції отримали назву «весна народів», оскільки основними їх гаслами були соціальне та національне визволення поневолених імперіями народів, утвердження громадянських прав та свобод. В умовах революції в Західній Україні українська громадськість вимагала від австрійського уряду поділу Галичини на Західну(польську) та Східну (українську) і приєднання до останньої Закарпаття та Північної Буковини. Цим землям українці вимагали надати широку автономію в складі Австрії. Щоб відстояти ці вимоги 2 травня 1848 р у Львові українське духовенство створило «Головну Руську Раду» на чолі з єпископом Г. Яхимовичем. До складу «Головної Руської Ради» входило 30 чоловік – представники переважно церковної інтелігенції. Рада займалася освітою, фінансами, селянськими справами. 15 травня 1848 р. вперше вийшов український тижневик «Зоря Галицька». Найбільші досягнення в1848 – 1849 рр. український національний рух мав на ниві культури та освіти було засновано українську культурно-освітню організацію «Галицько-руська матиця», яка займалася видавничою справою, впровадженням у школах української мови. При Львівському університеті відкрилася кафедра української мови. В Галичині вперше почали перевидаватися твори українських письменників. Найбільшим виступом на Буковині були дії селянського загону, який очолював депутат австрійського парламенту Л. Кобилиця (1848 -1850). селяни заволоділи лісами і пасовиськами, відмовлялися підпорядковуватись місцевій владі. Під тиском каральних загонів повстання було придушене. виступи на підтримку революції пройшли на Закарпатті – у містах Ужгороді та Мукачеві. Одним з найважливіших результатів революції 1848 – 1849 рр. було скасування кріпосництва в Австрії – в Галичині і на Буковині в 1848, а в Закарпатті 1853. Революція дала поштовх національному самовизначенню українців. Саме вході цієї революції як національний прапор українців став використовуватись синьо-жовтий двоколір. Політичне життя в Україні в другій половині XVII століття. Спроби об'єднання українських земель. П. Дорошенко, 60 – 80 рр. 17 ст. – один з найстрашніших періодів в історії України: боротьба між багато чисельними гетьманами, втручання Московії, Польщі Туреччини у внутрішні справи України мали своїм наслідком спустошення її території, зменшення кількості населення. Патріотизм і державний підхід гетьмана П. Дорошенка у цей період не в змозі були змінити загальну ситуацію на краще. У 1665 р. гетьманом Правобережжя став сподвижник Б. Хмельницького Петро Дорошенко (гетьманував з 1665 – 1676 рр.) він розпочав боротьбу проти поляків у союзі з татарами і турками. На короткий час у 1668 р. гетьману П. Дорошенку вдалося об’єднати Правобережну та Лівобережну Україну в єдину державу. Але це тривало лише один рік. У 1669 р. за рішенням козацької ради Дорошенко уклав союз із Туреччиною. На Правобережжі була проголошена незалежна козацька держава під протекторатом Туреччини. Гетьман Дорошенко за допомогою Туреччини розгромив Польщу. У 1672 р. було укладено Бучацький мир, за яким Польща відмовилася від Правобережної України. Але довгожданий мир на українські землі так і не прийшов. Турки та татари грабували Україну. Авторитет гетьмана падав. До Лівобережжя починають переселятися селяни та козаки. У цій ситуації Дорошенко вирішує прийняти підданство Росії для об’єднання всіх українських земель. Ця політика не мала успіху. У 1672 на Лівобережжі гетьманом став І. Самойлович. У 1676 р. московські війська вторглися на Правобережну Україну. П. Дорошенко зрікся булави на користь І. Самойловича. Так завершилася політична кар’єра гетьмана П. Дорошенка. |
|
Відповіді на екзаменаційні питання з дисципліни «Історія України» Вивчення історії у вищій школі сприяє формуванню історичної свідомості народу, в якій органічно поєднується знання, погляди, уявлення... |
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ З ПОЛІТОЛОГІЇ Етапи становлення політичної науки. Місце політології в системі суспільних наук |
|
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ З КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» ... |
СОЦІОЛОГІЯ Лутак Н. А., голова Дніпропетровського міського методичного об’єднання викладачів суспільних дисциплін, викладач-методист Дніпропетровського... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Дніпропетровський... Програма комплексного кваліфікаційного екзамену охоплює теми фундаментальних дисциплін з історії, які забезпечують базовий рівень... |
Вступ. Класифікація та загальна будова автомобілів Осюнько Н. В. викладач спец дисциплін автотранспортного напрямку, вища категорія, старший викладач, ДНЗ «Уманський ПАЛ» |
|
«Цивільні шлюби: за і проти» Викладач суспільних дисциплін Гусарова В. В Яка людина, таке в неї і кохання»; «Взаємини, що почалися легко, необдумано, рідко підносяться вище кухні і спальні» О.І. Герцен;... |
Екзаменаційні питання до курсу «Історія України» для студентів 1-го курсу у 2012/13 н р |
|
Впровадження інтерактивних методів навчання щодо розвитку комунікативних... Викладач предметів людина і світ та художня культура, спеціаліст вищої категорії, старший викладач Державного навчального закладу... |
Екзаменаційні питання з курсу «Новітня історія України» для студентів... Проголошення автономії Карпатської України: передумови, причини, історичне значення. Угорська окупація Закарпаття |