Роль стафілококів у розвитку патології людини, патогенез спричинених ними процесів. Характеристика токсинів і ферментів патогенності. Роль у виникненні внутрішньо лікарняної інфекції


НазваРоль стафілококів у розвитку патології людини, патогенез спричинених ними процесів. Характеристика токсинів і ферментів патогенності. Роль у виникненні внутрішньо лікарняної інфекції
Сторінка5/8
Дата02.04.2013
Розмір0.93 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Біологія > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8

Мікробіол.діагностика. Мікроскопічний метод.Для діагностування кишк.форми каипілобактеріозу можна застосовувати метод прямої мікроскопії(фарб.мазків за Грамом або карболовим фуксином).

Чисті культури виділяють із застосуванням селективних середовищ, ідентифікація виділ культур проводиться на основі морфотинкторіальних та біохім.характеристик. Для діагностування деяких видів застосовують експрес-тест.

43.Хелікобактер пілорі.Відкриття,біолог.влстивості,патогенез.Метода мікробіолог.діагностики.Сучасні методи лікування

Вид патогенний для людини. Встановлення його значення у патології шлунка і дван.уишки – Маршал та Уорен 1982р. відзначено Нобел. Премією.

Має характерну морфологію – напівзігнуті, дугопод. Гр- палички.Виявляється поліморфізм – від палички до кокопод.форми

Патогенез. Інкуб.період 7 днів.проникають через шар слизу і прикріплюються до епітеліальних клітин. Захворювання проявляється нудотою, блюванням , кишковими розладами. В основному гелікобактерна інфекція носить виразковий хронічний характер.Основні клініцні синдроми – виразкова хвороба шл. І дван.кишки,хрон.атрофічний гастрит. Бактерії адгезуються на стінках шлунку…

Мікробіологічна діагностика.

Використовують біоптат шлунка.Дослідження починають з виявл. Уреазноі активності.У подальшому готують мазки відбитки або гістологічні зрізи.Препарат фарбують за Грамом ,Роман.-Гімзою,фуксином , імпрегнація сріблом.Для виділ чистої культури біоптат гомогенізують і засівають на спец. Середовища. Колонії зявляються через 2-3доби,ідентифікація проводиться за характерною морфологією та уреазою активністю.Цитотоксичну активність культур виявляють кА культурі кл.еритроцитів. До неінвазивних методів діагностики належать дихальний тест із сечовиною.Серологічні методи є допоміжними,оскільки АТ виявляються у більшості дорослих.

Лікування. Антибіотики(ампіцилін,кларитроміцин,фторхінотони)у поєднанні з препар. Що знижують кислотність шлункового соку. Нітрофурани і метронізадол.

44.Сучасні методи лабораторної діагностики інфекц.захворювань.

Мікробіологічна діагностика:

-мікроскопічний

-культуральний

-біологічний

-серологічний

-алергологічний

Культуральний метод є провідним,оскільки він дозволяє виділити і ідентифікувати мікроб збудник.

45.Ієрсинії-збудники псевдотуберкульозу і ентероколіту,властивості,діагностика

Ієрсині

Y.pseudotuberculosis

Y.enterocolitica

Гр- палички. Добре ростуть на простих поживних середовищах.

Збдники не стійкі у довкіллі,гинуть при висизанні субстрату

Мікробіолог.діагностика.

-Бактеріолог .метод- виявлення збудника у фекаліях,сеча,кров,харкотиння,вміст абсцесів

-серологічний метод- реакц.аглютинації та не прямої аглютинації.

45.Патогенні гриби і актиноміцети (збудники канидозу,дерматомікозу, їх характеристика). Принципи МБ діагностики

Патогенним грибам характерний вискокий рівень клітинної організації, складні життєві цикли, статеві і безстатеві уикли розмноження. Гриби можуть існувати у вигляді одноклітинних організмів (дріжджі, дріжджеподібні гриби) або у вігляді міцел. Особливості метаболізму, хімічного складу і морфо функціональної організації грибів визначають своєрідність інфекцій, що викликаються цими мікроорганізмами. Види патогенних грибів - збудників мікозів. Збудники поверхневих мікозів з урахуванням клініко-патогенетичних особливостей викликається захворювання, тканинного тропізму, своєрідності паразитарного морфогенезу та рівня патогенності умовно поділяються на групи: збудники кератомикозов, дерматофіти, гриби з «справжнім» паразитарним морфізмом, умовно-патогенні дріжджоподібні та плісняві гриби - збудники опортуністичних інфекцій.

Актиноміцети – ГР(+) нерухомі, аспорогенні, облігатно або факультативно анаеробні бактрії. Віризняються невибагливістю до складу середовища завдяки аисоким власним біосинтетичним можливостям. Ферментатична активність різнаманітна. Кінцевими продуктами ферментації глюкози є молочна,оцтова,мурашина кислот без утворення газу. Багато актиноміцетів здатні до продукції вітамінів групи В. Серед актиноміцетів зустрічаються супрепродуценти антибіотиків. Але попри корисні властивості окремих актиноміцетів,збільшення іх концентрації у біотопах людини слід розглядати як патологічні зміни у складі мікробіоти,оскільки серед актиноміцетів є досить багато патогенних для людини видів. (Actinomyces israelii, A.albus, A.bovis, A.naeslundii). Практично всі патогенні актиноміцети вирізняються наявністю протеолітичної, амілазної та ліполітичної активності, здатні розщеплювати білки крові і тканин людини.

Збудники дерматомікозу 3 роди: Epidermophyton, Microsporum, Trichophyton. Хвороби викликані дерматомікозами: мікроспорія, трихофітія, епідермофітія. Утворюють септований міцелій. Види розрізняють по пігментації і формі колоній. Трихофітонам характерні зернисті колонії з великою кількістю мікронідій, що розміщені на термінальних гіфах. Мікроспоруми утвор.товстостінні або тонкостінні макронідії. Їх колонії пофарбовані у жовто-оранжевий колір. Епідермофітонам характерні булавовидні конідії.

Кандидоз. Збудниками являються види роду Candida. (Albicans). В уражених тканинах гриб існує у вигляді клітин,що брунькуються і псевдоміцелію. Розмноження вегетативних клітин грибі супроводжується вираженою гнійно-запальною реакцією.

МБ діагностика.. Посів на кровяний агар и глюкозний агар Сабуро. Серодіагностика:РСК, р-я преципітації, р-я аглютинації, ІФА, ПЛР.

46. Токсоплазма,морфолоособливості культивування. Патогенез захворювань. МБ діагностика. Специфічна терапія.

Морфологія. Жит.цикл. включає декілька стадій: 1)ендозоїт (паразит розмножується безстатевим способом в різних органах.

2)мерозоїт- паразитують в епітеліальних кл.кишечника кішки

3)мікро і макрогамети-статеві стадії розвитку. Утворюється ооциста.

4)спорозоїт-інвазійна стадія

Патогенез захворювання. Основний хазяїн- кішка, в кишечнику якої утворюються ооцисти. Токсоплазми пошкоджують сполучну, епітеліальну, нервову, мязову тканини. Паразити продукують токсин, що приймає участь в формуванні мікроосередка некрозу. Вроджений токсоплазмоз хар-ся пошкодженням нерв.системи и очей. Набутий проявляється в різних клінічних ормах (міокаритна, енцефалічна, очна, кишкова).

МБ діагностика. Основана на використанні серологічних методів: РСК, РПГА, непряма р-я імунофлюоресценціі, ІФА.

Лікування. Хіміотерапевичні препарати.

47. Патогенні найпростіші. Класифікація. Лейшманії, властивості, патогенезз захворювання. МБ діагностика. являються еукаріотичними одноклітинними мікроорганізмами. Відносяться до царства Protozoa. Представники Sarcomastigophora, Apicomplexa, Ciliopora, Microspora викликають захворювання у людини. До патогенних найпростіших відносяться амеба дизентерійна, лямблії, трихомонади, лейшманії, плазмодії, токсоплазма, балантидії.

Патологічні особливості зв’язані з циклічністю розвитку збудника в організмі основного і проміжного хазяїна.

Клітини найпростіших покриті еластичною мембраною. Цитоплазма містить одне або декілька ядер, ядерця, хромосоми, ендоплазм.ретикулум, рибосоми, мітохондрії, ап..Гольджі, лізосоми. Деякі можуть пересуватись у просторі жа допомогою псевдоподії або джгутиків. Живлення відбувається шляхом фагоцитозу; розмноження проходить простим або множинним поділом, брунькуванням або цисто утворенням. Біологічний цикл багатьох найпростіших включає вегетативну форму(трофозоїт) і резистентну(цисту).

Лейшманії. Серед паразитуючих у людей лейшманій найбільше значення мають: L.tropica, L.major, L.aethiopica, L.donovani

L.donovani(вісцеральний лейшманіоз): передача відбувається москітами Phlebotomus. Патогенез зумовлений імунопатичніми процесами, як реакції організму на компоненти розпаду клітин збудника, ураженням селезінки, печінки, кісткового мозку. Характеризується хронічнм перебігом, хвилеподібною гарячкою, прогресуючою анемією, лейкопенією, кахексією. МБ діагностика: Матеріалом для дослідження є кров,пунктат кістк.мозку,сироватка крові. Дослідження проводяться з використанням мікроскопічного, бактеріологічного, серологічного (ІФА, РІФ) методів, шкірно-алергічного тесту.

L.tropica (шкірний лейшманіоз): Резервуаром паразита є гризуни, людина. Механізм передачі трансмісивний. В місці укусу виникає гранульома, звідки паразит поширюється лімфою.Клінічні стадії:первинна лейшманіома, дифузно-інфільтративна лешманіома, туберкулоїдний шкірний лейшманіоз. МБ діагностика: досліджується матеріал(зішкріб) із виразки мікроскопічним, біологічним методами.

48. Патогенні спірили. Збудник гарячки від укусу щурів. МБ діагностика захворювання.

У роді Spirillum є єдиний патогенний для людини вид. (Spirillum minus) Виглядає як коротка товста спіраль з 2-3 звивинами,рухлива. ГР(-) У природі резервуаром є пацюки, збудник знаходиться в їхній рот.порожнині.При укусі людини збудник потрапляє у кров. Хвороба на 1й стадії характеризується місцевим ураженням, далі розвивається реґіонарний лімфаденіт, висипка і гарячка. Перебіг гарячки хвилеподібний. Діагностика захворювання здійснюється шляхом взяття виділень із рани, біоптатів, крові на висоті лихоманки. Збудника в’являють у мазках шляхом темнопільної, фазово-контрастної мікроскопії, фарбуванням за Романовскьим-Гімзою чи імпрегнації сріблом за Морозовим.

49.Умовно-патогенні м/о.Біологічні властивості, етіологічна роль у розвитку опортуністичних інфекцій. Характеристика захворювань, спричинених ум-патогенними м/о.

Умовно-патогенні здатні викликати за певних умов захворювання у людини. Причинами, що сприяють активації умовно-патогенної мікрофлори є нераціональне застосування антибіотиків. Найчастіше умовно-патогенні бактерії є представниками нормальної мікрофлори людини або тварини. Значну роль у патології людини відіграють бактерії родів: Escherichia, Rahnella, Proteus, Enterobacter, Serrata, Staphylococcus, Streptococcus, Peptococcus, Pseudomonas, Bacillus, Treponema, Mycoplazma, Candida, Aspergillus. Такі бактерії здатні до колонізації організму, мають чітко виражену гетерогенність та мінливість популяцій, вони швидко набувають стійкості до різноманітних несприятливих факторів довкілля. Майбутні збудники опортуністичних інфекцій як правило існують в організмі людини у вигляді бактеріальних угруповань. Вони складаються із численних популяцій бактерій різних видів, до складу цих складних екологічних систем входять гриби, найпростіші, віруси. Вони формують групу аутохтонних, транзиторних,тимчасових мешканців організму людини. Популяції перебувають між собою у певних взаємовідносинах, таких як симбіоз, мутуалізм, коменсалізм, антагонізм.

50. Умови виникнення внутрішньолікарняної інф-ії. МБ роль гнійно-запальних, опікових інфекцій, та інфекцій ран, спричинених лікарняними штамами.

Умови виникнення внутр..лікарн.інф-ії

1.Нераціональне приймання антибіотиків.

2.Методи діагностики з порушенням цілісности шкірних покривів, розширення спектру и тяжкості оперативних втручань, часте використання лік.засобів, пригничуюче імунну систему.

3.Поширення циркуляції мікроорганізмів в лікарнях.

Зараження людей лікарняними ековарами відбувається в основному екзогенно в результаті медичних втручань і проникнення збудника контактним або аерозольним способом в операційні і перев’язувальні приміщення. Таким же способом вони заносяться в опікові, травматичні рани, відкриті гнійно-запальні рани,тканини, порожнини з порушеною цілісністю слизовой оболонки. Зараження лікарняними тамами також відбувається через пошкоджені шкірні покриви і слиз.оболонки способом ауто інфікування з місць носіїв(ніс,руки,промежина)

МБ діагностика: Основне значення має бактеріологічне дослідження. Для попереднього діагнозу використовують імунофлюоресцентний метод.

51. Клінічна мікробіологія вивчає етіологію, особливості патогенезу та імунної відповіді при захворюваннях, викликаних умовно-патогенними бактеріями, розробляє заходи щодо поліпшення лабораторної діагностики, лікування та профілактики. Завданням є: 1)вивчення біологічних властивостей умовно-патогенних м/о; 2)розробці та об’єктивізації новітніх методів лаб.діагностики, лікуванні та попередження поширення захворювань у неінфекційних лікувальних закладах; 3)вивченні різноманітних мікробіологічних та санітарно-гігієнічних аспектів внутрішньо лікарняної інфекційної патології, проблем попередження поширення штамів із множинною лікарською стійкістю, формування дисбактеріозів різноманітних біотопів людини; 4)розробці та впровадженні раціональних методів антибіотикотерапії та імунотерапії захворювань; 5)обґрунтуванні та впровадженні потужної системи мікробіологічного моніторингу у різноманітних лікувально-профілактичних закладах.

52.Екологія м/о як навчальний напрямок почала формуватись в кінці минулого століття. ЇЇ фундаментом стали роботи С.Н.Виноградського,який відкрив спеціалізовані форми (почвенных)бактерій і доказав їх причасність до деяких процесів трансформації речовин в грунті. Він перший сформулював положення про постійну і непостійну мікрофлору в конкретній екологічній ніші. Отже, мікробіологічна екологія вивчає відношення всередині мікробних угрупувань, а також взаємовідносини мікроорганізмів і макроорганізмів, живучих разом в загальних біотопах.

53.Нормальна мікрофлора це комплекс м/о, що заселяють біотопи людини у нормо фізіологічних умовах. Нормальну мікрофлору слід розрізняти як інтегральну, життєво необхідну частину тіла людини, що виконує велику кількість функцій, які забезпечують гомеостатичний стан організму в цілому. Мікрофлора –виконує широкий спектр життєво важливих ф-цій, суттєво впливає на структурно-функціональний стан внутрішніх органів,, імунної системи та процеси регуляції ряду фізіологічних функцій.

Гнотобіологія-наука, що займається вивченням ролі нормальної мікрофлори в різних сферах життєдіяльності мікроорганізма

Склад нормальної мікрофлори кишківника індивідуальний. Він формується з перших днів життя, і варіюється в залежності від віку, характеру харчування, способу життя. У дітей,що знаходяться на природному харчуванні до 10-21 дня у кишечнику відмічають ріст лакто- і біфідобактері. У здорової дитини першого року життя 90-98 % всієї нормальної мікрофлори товстої кишки повинна складати біфідофлора. При переході на штучне вигодовування в товстому кишечнику дитини зявляються еубактерії, кишкові палички, умовно-патогенні бактерії. У дітей ,старших 1 року,коли характер харчування приближається до повсякденного раціону дорослих, склад кишкової мікрофлори приближується до норми дорослого. У людей похилого віку в зв’язку зі зниженням секреторної і рухової активності органів травлення знижується кількість лакто- і біфідобактерій, підвищується кількість кишкової палички, змінюється їх ферментативна активність, іноді з’являється гнилісна мікрофлора.

Дисбіоз характеризується відхиленням в складі мікробіоцинозу, що виходить за межі норми. Порушується захисна функція нормальної мікрофлори. Порушення відбувається при 1)прийомі антибіотиків, гормонів, імунодепресантів, променевой терапії; 2)хірург.операції; 3)довготривала дія несприятливих екологічних факторів; 4)гострі кишкові інфекції,хронічні захворювання шлунку,печінки,кишечнику; 5) нервово-психічний стрес; 6)голодування,авітаміноз

54.Засоби,що відновлюють мікрофлору: пребіотики-це харчові інгредієнти, які не перетравлюються ферментами людини і не засвоюються в верхніх відділах ШКТ,стимулюють ріст і життєдіяльність корисної мікрофлори. ісинбіотики. Пробіотики – це апатогенні бактерії, що володіють антагоністичною активнісюпо відношенню патогенних і умовно-патогенних бактерій і забезпечують відновленню нормальної мікрофлори. Симбіотики-фізіологічні функціональні харчові інгредієнти, ща представляють собою комбінацію про- і пребіотиків, в якій вони виконують посилюючу дію на фізіологічні функції та процеси обміну речовин в організмі людини. Класифікація:1) препарати, що мають в собі живі мікроорганізми; 2) препарати, що містят структурні компоненти мікроорганізмів-представників норм.мікрофлори або іх метаболіти; 3)препарати мікробного чи іншого походження, стимлюючі ріст і активність мікроорганізмів-представників норм.мікрофлори; 4)препарати на осанові живих генно-інженерних штамів мікроорганізмів,стимулюючих ріст представників норм.мікрофлори
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

ГЕОМЕТРІЯ. 10-й клас
Користуючись історич­ними даними, доцільно показати, що практика є головним джерелом і рушійною силою розвитку геометрії; розповісти...
Уроку
Зародження й розвиток фізики як науки. Роль фізичного знання в житті людини й суспільному розвитку. Методи наукового пізнання
1. Сутність музичної педагогіки та її основні категорії
Музичне виховання як важлива складова естетичного виховання відіграє особливу роль у всебічному розвитку особистості дитини. Ця роль...
Урок №2: Тема уроку: Роль вірусів у природі та житті людини
Ознайомити учнів із різноманітними вірусними захворюваннями рослин, тварин і людини
ТЕМА: ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ МЕТЕОЧУТЛИВОСТІ ЛЮДИНИ
Визначити рівень патогенності погоди та її подразнювальну дію, оцінити комплексний вплив погодно-метеорологічних факторів на організм...
Особисті і соціальні права за КУ
Комісія ООН з прав людини, її роль у формуванні міжнародних стандартів прав людини
План I Роль слуху в розвитку людини. Причини виникнення та класифікація...
Навчання і виховання дітей з порушеннями слухової функції у спеціальних закладах
ТЕМА ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Зародження та розвиток фізики як науки. Роль фізичного знання в житті людини й суспільному розвитку. Методи наукового пізнання. Теорія...
1. Суть, значення і роль державних доходів
Порівняльна характеристика податкових систем в економічно розвинених державах світу
Лекція на тему: «Роль батьків у вихованні правильної звуковимови...
Роль батьків у вихованні правильної звуковимови у дітей та розвитку їх мовлення
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка