НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ Київ 2 011 Навчально-методичний посібник до вивчення курсу «Основи економічної теорії»


НазваНАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ Київ 2 011 Навчально-методичний посібник до вивчення курсу «Основи економічної теорії»
Сторінка3/33
Дата03.04.2013
Розмір3.25 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
bibl.com.ua > Економіка > Навчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33


Рис.1.4. Функції економічної теорії
Пізнавальна функція досліджує сутність економічних процесів і явищ. Розкриваючи і формулюючи економічні категорії і закони, економіка збагачує знання людей, розширює науковий світогляд людей.

Методологічна функція полягає в тому, що економічна теорія виступає теоретико-методологічною базою для цілої системи економічних наук, оскільки розкриває економічні закони та принципи господарюван­ня, які реалізуються в усіх галузях людської діяльності.

Практична функція – наукове обґрунтування економічної політики держави, розробки рекомендацій щодо застосування принципів і методів раціонального господарювання.

Прогностична функція – виявляється у розробці наукових основ передбачення перспектив соціально-економічного розвитку країни в майбутньому.

Виховна функція полягає у формуванні еко­номічної культури, логіки сучасного ринкового мислення, аналітичних здібностей, які забезпечують цілісне уявлення про функціонування економіки на національному і загальносвітовому рівнях і дають їм можливість виробити грамотну господарську поведінку в умовах ринкової системи.

1.5. Економічні категорії та закони. Пізнання та використання економічних законів
Економічна теорія формулює економічні категорії та закони.

Економічні категорії — абстрактні, логічні, теоретичні поняття, які в узагальненому вигляді виражають родові ознаки певних економічних явищ і процесів. Наприклад: товар, власність, капітал, прибуток, ринок, попит, заробітна плата, робоча сила.

Економічні закони відображають найсуттєвіші, стійкі взаємозв'язки і взаємозалежності економічних процесів і явищ, що постійно повторюються. Закони виражають сутність економічних відносин. Економічні закони у своїй сукупності створюють систему економічних законів, яка включає (рис.1.5):


Система економічних законів

Всезагальні – виражають фундаментальні основи та послідовність розвитку людського суспільства на всіх етапах; функціонують у всіх системах

(закон зростання продуктивності праці, закон зростання потреб, нагромадження тощо).


Загальні – функціонують у кількох економічних системах, де існують для них відповідні економічні умови (наприклад, закони попиту і пропозиції, конкуренції, грошового обігу).


Специфічні – функціонують лише у межах однієї економічної системи.



Рис. 1.5. Види економічних законів
Економічні закони мають як спільні, так і відмінні риси порівняно із законами природи (рис. 1.6).


Загальні властивості

Економічні закони, як і закони природи виникають та існують незалежно від волі і свідомості людей. Вони зумовлюються наявними соціально-економічними умовами.

Відмінні властивості

Економічні закони:

1)Є законами господарської діяльності людей і поза нею не існують.

2) Мають історично минущий характер.

3) Їх використанню протидіють сили суспільства, що з’являються з рухом історії.

Закони природи:

1)можуть діяти поза людським суспільством (закон всесвітнього тяжіння).

2) діють довічно і завжди.

3) відкриття і використання відбувається без суттєвих соціально-економічних суперечностей.


Рис. 1.6. Властивості економічних законів

Форми пізнавання та використання економічних законів:

  • Емпірична форма пізнання – коли люди не знаючи сутності економічних законів використовують їх несвідомо у своїй практичній діяльності.

  • Наукова форма пізнання – коли люди, пізнавши сутність економічних законів, використовують їх свідомо, тобто більш ефективно.


1.6. Економічні потреби та корисність
Потреби – це стан задоволення, який споживач прагне зберегти, або стан не задоволення, якого він хотів би позбутися. Задовольнити свої потреби споживач може за допомогою різного набору продуктів.

Види потреб:

  • фізіологічні – їжа,одяг,житло;

  • соціальні – спілкування, суспільне визнання;

  • духовнірозвиток людини, як особистості (творчість, самовираження).

Одночасно не можливо вдовольнити всі потреби людини, тому необхідно ієрархічно ранжувати потреби і вирішувати, які з них треба задовольнити негайно, а які можна відкласти. Так задоволення первісних потреб породжує бажання задовольнити вторинні потреби (рис. 1.7). Засоби задоволення людських потреб називаються благами.


Вторинні

(набутні)

потреби

духовні (самовираження)

творчість, саморозвиток

престижні (повага)

статус, визнання

соціальні

спілкування, турбота, увага

Первинні

потреби

безпека і захищеність

стабільність, гарантія зайнятості

фізіологічні

їжа, житло, одяг


Рис. 1.7. Ієрархія потреб за Маслоу (піраміда Маслоу)
Потреби задовольняються у процесі споживання. Потреби у споживанні породжують стимули до виробництва. Взаємодія потреб і виробництва забезпечує безперервність суспільного відтворення (рис.1.8).

Прагнення задовольнити зростаючі потреби наштовхується на обмеженість ресурсів. Вибір ефективного використання обмежених ресурсів з максимально можливим задоволенням безмежних потреб є передумовою успіху підприємницької діяльності (рис. 1.9).


Рис.1.8. Взаємовплив потреб і виробництва

Рис. 1.9. Суперечність між безмежністю потреб та обмеженістю ресурсів
Споживацькі переваги – це ранги, які споживач установлює для альтернативних варіантів задоволення потреб. З’являючись на ринку, споживач має вибирати, як найкраще задовольнити свої потреби, не витрачаючи більше, ніж дозволяє власний бюджет (рис. 1.10).


Споживацькі переваги

Ціни на товари

Споживацький вибір

Доходи споживача


Рис. 1.10. Фактори споживацького вибору
Корисність – це задоволення, яке суб’єкт отримує від споживання товарів чи послуг. Між корисністю і кількістю споживаних продуктів існує зв'язок. Який відображає функція корисності – це співвідношення між обсягами спожитих товарів і рівнем корисності:
, (1.1)

де U — корисність;

Qx, Qy, ,…, Qп - обсяги відповідних спожитих товарів.

Приклад. Якщо тижневе споживання студента формується за рахунок пиріжків і котлет, то можна знайти такі їх набори, що мають ринкову корисність для споживача. Перелік таких наборів утворює сітку по споживача (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Сітка по споживанню студента

Набір товарів

N1

N2

Котлети, шт.

8

10

Пиріжки, шт.

20

12


За даними табл.1.2 побудуємо графік, крива на цьому графіку називається кривою байдужості – це комбінації товарів, що забезпечують однаковий рівень задоволення. Гранична норма заміщення – це кількість одного блага, від якої спо­живач змушений відмовитись, заради додаткової одиниці іншого:

, (1.2)

де ∆Qy = (Qy2-Qy1), ∆Qx = (Qx2-Qx1)
При пересуванні вниз по кривій байдужості гранична норма заміщення зменшується.

Сукупна корисність (ТU) – це загальна сума задоволення від споживання благ. Гранична корисність (MU) – це приріст задоволення, яке спостерігається при споживанні людиною додаткової одиниці товару:
(1.3)

Граничну норму заміщення можна легко виразити співвідношенням граничної корисності товару Х і У, тобто:

(1.4)
Закон спадної граничної корисності – величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ зменшується до досягнення нульового значення у точці повного насичення потреби. Це стосується більшості благ, але є винятки: антикваріат, колекціонування, а також антиблага (алкоголь).

Закон зростаючої сукупної корисності полягає у тому, що з нарощуванням споживання будь-якого блага загальна сума корисності зрос­тає.
1.7. Бюджетні обмеження
Доход споживача та ціни формують бюджетне обмеження споживача. Рівняння бюджетного обмеження визначає сукупні видатки споживача на придбання двох товарів (X, Y) в межах певного доходу (І):
, (1.5)
де Рх , Ру – ціна товару Х, У, грн.;

QХ, QУ – обсяг товару Х, У, шт.

Наприклад, за рівнянням (1.5) можна визначити набори товарів, для придбання яких споживач витратить однакові кошти. За умови, що І =10 грн, Рх = 1 грн.; Ру = 0,5грн. варіанти можливих наборів наведено в табл.1.3.

Таблиця 1.3

Набори товарів, що можуть бути придбані за певних бюджетних обмежень

Набір товарів

N1

N2

Котлети, шт.

10

8

Пиріжки, шт.

0

4


Лінія бюджетних обмежень, що міститься показує всі ті набори товарів, які бюджет споживача дає змогу йому придбати. Рівняння цієї лінії можна виразити через граничну норму заміщення:
(1.6)

Правило максимізації корисності – це вибір такого набору благ в границях бюджетного обмеження, для якого відношення граничних корисностей останніх одиниць кожного виду благ до їхніх цін однакове для всіх благ:

(1.7)
Загальне правило оптимізації вибору споживача: в межах бюджетного обмеження відношення граничних корисностей будь-якого блага дорівнює відношенню його ціни:

(1.8)

Методичні вказівки до проведення семінарських занять
На семінарському занятті передбачається перевірка рівня засвоєння матеріалу шляхом усного опитування студентів за наступними термінами: предмет економічної теорії; методи економічної теорії; економічний закон; економічна категорія; економічні потреби; корисність; гранична корисність; закон зростання потреб.

Окремий час відводиться на заслуховування підготовлених студентами в години, відведені на СРС, індивідуальних доповідей за темами «Етапи розвитку економічної думки» та «Місце економічної теорії в системі наук».

Закріплення теоретичного матеріалу відбувається шляхом вирішення практичних задач.
Одноваріантні запитання до розділу 1
1.Функція корисності – це відношення між обсягом споживання і ступенем задоволення, яке отримує споживач. (Так / Ні)

2. Оптимальне правило покупки раціонального споживача полягає в тому, що він купує товар за найвищою ціною. (Так / Ні)

3. Раціональний споживач буде купувати різні товари за однаковими цінами тільки тоді, коли корисність цих товарів також буде для нього однакова. (Так / Ні)

4. Припущення щодо уподобань стосуються тільки однієї особи, колективні уподобання, як правило, не співпадають. (Так / Ні)

5. Якщо Ви купуєте більше якогось товару, то гранична корисність кожної наступної його одиниці зростає. (Так / Ні)

6. Сукупна корисність від споживання блага зростає в міру збільшення його споживання і досягає максимуму у точці повного насичення потреби. (Так / Ні)

7. Крива байдужості – це крива однакової корисності. (Так / Ні)

8. Криві байдужості ніколи не перетинаються. (Так / Ні)

9. Карта байдужості – це сукупність кривих байдужості, кожна з яких представляє інший рівень корисності. (Так / Ні)

10.Кожна точка на кривій байдужості визначає різну комбінацію двох благ. (Так / Ні)
Багатоваріантні запитання до теми 1
1. Метою споживача є максимізація:

а) граничної корисності;

б) сукупної корисності;

в) середньої корисності;

г) різниці між сукупною і граничною корисністю.
2. Корисність – це:

а) кількість благ, які здатні задовольнити потреби споживача;

б) мінімальне задоволення від споживання певного блага;

в) задоволення, яке отримує людина від споживання благ;

г) максимальне задоволення, яке споживач може одержати від споживання певного блага.
3. Корисність блага:

а) є суб'єктивно-психологічною оцінкою задоволення від споживання благ;

б) є різною для різних споживачів;

в) є різною для одного й того ж споживача залежно від інтенсивності потреби, ступеня її насиченості, запасу благ, періоду часу;

г) всі відповіді правильні.
4. Сукупна корисність – це:

а) загальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

б) мінімальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

в) середня величина задоволення від споживання певного набору благ;

г) додаткове задоволення від споживання додаткової одиниці блага.
5. Гранична корисність – це:

а) загальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

б) мінімальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

в) середня величина задоволення від споживання певного набору благ;

г) додаткове задоволення від споживання додаткової одиниці блага.
6. Який з наведених нижче переліків значень граничної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності:

а) 200, 150, 150, 150;

б) 200, 230, 250, 260;

в) 200, 300, 400, 500;

г) 200, 150, 90, 40.
7. П'яте морозиво, яке ви їсте, надає вам менше задоволення, ніж пер­ше. Це приклад:

а) дії закону попиту;

б) дії закону спадної граничної корисності;

в) наявності надлишку товару;

г) наявності дефіциту товару.
8. Споживач готовий купити третій кілограм цукерок тільки за умови, що продавець знизить ціну. Його поведінку найкраще пояснює:

а) закон спадної граничної корисності;

б) ефект доходу;

в) закон зростаючої граничної корисності;

г) ефект заміни.
9. Модель бажаного:

а) описує поведінку споживача без врахування його видатків на придбання будь-якого ринкового кошика;

б) описує поведінку споживача з врахуванням його фінансових можливостей;

в) визначає множину наборів товарів, доступних споживачу;

г) правильні відповіді а) і в).
10. Поверхні байдужості:

а) це множина еквівалентних з точки зору споживача наборів благ;

б) відображають уподобання споживача;

в) для двопродуктових кошиків можуть бути зображені набором кривих байдужості;

г) всі відповіді правильні.
11. Криві байдужості – це криві:

а) однакової кількості двох благ;

б) однакового рівня корисності наборів двох благ;

в) однакового рівня доходу споживача;

г) однакових цін двох товарів.
12. Форма і нахил кривої байдужості для одного споживача визначаються:

а) доходом і уподобаннями споживачів;

б) тільки цінами товарів;

в) тільки уподобаннями споживача;

г) уподобаннями споживача, цінами товарів та доходом споживача.
13. Гранична норма заміни одного блага іншим:

а) визначає, від скількох одиниць одного блага споживач повинен відмовитись, щоб одержати додаткову одиницю іншого без зміни рівня сукупної корисності;

б) вимірює пропорції заміни одного блага іншим;

в) всі відповіді правильні.
14. Якщо у випадку двопродуктового кошика споживач абсолютно байдужий до одного з благ, то:

а) його криві байдужості будуть прямими лініями;

б) сукупна корисність ринкового кошика визначатиметься корисністю іншого блага;

в) благо, до якого споживач байдужий, виступає як нейтральне;

г) всі відповіді правильні.
15. Бюджетне обмеження споживача утворюють:

а) тільки доход споживача;

б) тільки ціни товарів;

в) доход споживача і ціни товарів;

г) доход споживача, ціни товарів та їх корисності.
16. Бюджетна лінія – це:

а) лінія рівної корисності;

б) лінія рівних видатків споживача;

в) лінія наборів двох товарів, доступних споживачу за певної величини грошового доходу;

г) правильні відповіді б) і в).
17. Бюджетна лінія:

а) є межею між можливим і неможливим;

б) показує компроміс, на який повинен піти споживач у виборі між двома благами;

в) визначає множину комбінацій двох благ, видатки на які в сумі не перевищують доходу споживача;

г) всі відповіді правильні.
18. Оптимальний споживчий вибір передбачає:

а) суміщення мети та обмежень споживача;

б) суміщення моделі бажаного та моделі можливого;

в) всі відповіді правильні.
19. Ціни вимірюють граничні корисності благ:

а) однаково для всіх споживачів;

б) індивідуально для кожного зі споживачів;

в) ціни не мають відношення до оцінки граничних корисностей благ;

г) інформація є недостатньою для відповіді.
20. Ціна груш і яблук однакова і становить 2 грн. за кілограм. Споживач, який прагне максимізувати корисність від їх споживання, повинен:

а) купувати однакову кількість груш і яблук, доки ціна на них однакова;

б) купити по 1кг. груш і яблук;

в) купити таку кількість груш і яблук, видатки на які дорівнювали б доходу споживача;

г) правильні відповіді б) і в).
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33

Схожі:

Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Сімейне право” (відповідно до...
Навчально-методичний посібник для практичних занять
Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Господарське право” (відповідно...
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та семінарських занять з навчальної дисципліни “Соціологія” (відповідно до вимог...
Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч. 2...
Навчально-методичний посібник   для самостійної роботи
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч. 2...
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч. 1...
Навчально-методичний посібник Суми
Медична генетика: навчально-методичний посібник для студентів ВНЗ / В. Е. Маркевич, М. П. Загородній, І. Е. Зайцев, А. М. Лобода,...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Економічна теорія: Навч метод посібник для самост вивч дисц. / О. В. Бородкіна – К.: ДУІКТ, 2010. –с
ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» Кафедра менеджменту організацій
Боліла С. Ю. Навчально-методичний посібник для підготовки і проведення семінарсько-практичних занять з курсу з курсу «Управління...
Навчально-методичний посібник з дисципліни «Основи психології та педагогіки»
«Основи психології та педагогіки» усіх форм навчання побудований з урахуванням того, що засвоєння студентами курсу відбувається
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка