|
|
Скачати 77.78 Kb.
|
|
Відділ освіти Бородянської райдержадміністрації Районний методичний центр УРОК-РЕТРОСПЕКТИВА «МОЄ РІДНЕ СЕЛО» (для учнів 7-8 класів) Підготувала: бібліотекар Здвижівської зош І-П ст. Сергієнко О.В. . смт. Бородянка 2012 рік Мета. Виховати в учнів почуття гідності, любові до рідного краю, поваги до батьків. Обладнання: зал святково прибраний в українському стилі, стіл застелений скатертиною, на ньому – хліб-сіль; книжкова виставка «Моє рідне село», виставка періодичних видань, фотографій. Ведучий І. Діти, сьогодні ми з вами поговоримо про наше рідне село, де ви народилися і живете, де живуть ваші дідусі і бабусі батьки, адже кожен з вас є представником трьох великих родів – своєї родини, свого села та свого народу. Зараз ми перенесемося у ті часи коли на пустинних землях нашої місцевості починало розбудовуватися наше рідне село. Ведучий П. То ж запрошуємо вас до цікавої подорожі сторінками усного журналу «Моє рідне село».
І все ж – над все люблю тебе, мій краю! Чужі світи – лиш свідки самоти, - Бо де б не був – скрізь ти, ти, ти: Хто відсахнувсь тебе, того і Бог карає! Хто полюбив – лиш той безсмертя знає… Не знать тебе – безплідно відцвісти!.. Звучить мелодія пісні «Моє рідне село» Так, у кожної людини є своя «мала батьківщина», яку вона не забуває до останнього подиху й говорить до неї з найвищим пієтетом – найшанобливішим ставленням до неї. Ведучий І. Село Здвижівка на протязі свого існування мало декілька назв- Феліціалівка (Феліціанівка, Офіціалівка), Голинь, Слобода. Остання назва – неофіційна. Навіть у виданні 1897 р. «Список населенных мест Киевской губернии» про наше село згадується як «село Феліціалівка (Слобода, Голинь) Димерської волості при річці Броди»(Список населенных мест Киевской губернии). Про те, що заснування села пов»язане з козацькими війнами , свідчать назви урочищ «Ходинець» і «Козацькі кроваті». Назва Феліціалівка пішла від імені одного з власників маєтка, до якого належало село,- митрополита греко-римської церкви Феліціана Володкевича. Писемних згадок про час заснування села не виявлено. Перший документ, в якому згадується село Феліціалівка, це повідомлення возного житомирського гродського уряду про введення до маєтку митрополії митрополита Язона Смогоржевського 14 жовтня 1780 року. Ведучий П. Перейменування села було пов»язане із загальним негативним офіційним ставленням російської влади до уніанської церкви. Оскільки село носило назву за іменем уніатського митрополита, Гудима-Левковича, змінив його назву на Голинь – за назвою річки, яка тут протікала. Ця назва річки згадується ще в документах 1799 року. Сьогодні Голинь – це невеликий струмок, який витікає з урочища Голинь і впадає через ставок у Здвиж. Після смерті Максима Гудима-Левковича Феліціалівкою (Голинню) володіли його діти: син – Михайло та дочка – Пелагея Сенчиківська. Наступним власником маєтку був Степан Давидович Пономаренко, а після його смерті управляла його дружина – Парасковія Тимофіївна. У 1900 році с.Феліціалівка нараховувало 90 дворів, мешканців 584 душі(290 чоловіків та 294 жінки). На цей час маєтком володів поміщик Василь Нехаєвський. «Головне заняття жителів – хліборобство, деякі відправляються в Київ, а деякі займаються курінням вугілля...Господарство веде сам власник, система трипільна 1 часовня, 1 школа грамоти, 1 кузня, 1 хлібний магазин». Ведучий І. У 1912 р. власником Феліціалівки був Іван Михайлович Вишеславцев, який володів 2980 дес.землі при Гаврилівському маєтку. Також маєтком володіли і В.Демченко, О.Лідерс-Веймарн, А.Суходубовський, І.Сікорський. На початку 1920 р. після чергового приходу червоних військ у Феліціалівці був утворений революційний комітет. Не обминула Феліціалівку і повстанська війна селян проти встановлення радянської влади. У лісах діяли загони отамана Орлика. 28 грудня 1923 р.в селі було проведено розкуркулення заможних селян. Було розкуркулено в той час (згідно списку) 14 чоловік. У 1924 р. у Феліціалівці налічувалось 167 дворів, проживало 889 чол. У 20-х роках з»явилися в селі перші комсомольці та комуністи. В 21 липня 1924 р.у Феліціалівці 20 бідняцьких господарств утворили сільськогосподарську артіль «Надія», до неї входило 80 чоловік. У цьому ж році було організовано і молочно-скотарське товариство, а сільське споживче товариство було засновано 16 жовтня 1926 р. Ведучий П. Колективізація прийшла в село із запізненням. 1929 р. 16 лютого було організовано товариство спільної обробки землі і лише в 1930 році був зареєстрований колгосп «Новий шлях». Взимку, цього ж року, в селі було створено ще один колгосп «Перемога».Під час жнив 1931 р. два колгоспи об»єднались в один – колгосп ім.Т.Г.Шевченка. Того, хто не хотів вступати в колгосп, обкладали дуже високими податками. У 1932-1933 роках прийшов жахливий голодомор.Насущним хлібом тих, хто вижив у страшний 1933 рік, були млинці, які готувалися із висушеного і перетертого липового листя та сушеного вересу. Вживалася гнила картопля, жолуді, польові будяки, лісовий хміль, лобода, а також гризуни та їжаки. Згідно даних (вони не повні) від голоду померло 53 чоловіки. У 1935 році було створено артіль «Червоний торфяник» вона була підпорядкована Київському обласному торфяно-гірському будівельному союзу УРСР. Артіль припинила свою діяльність у 1955р Та життя продовжувалось. Закінчувались 30-ті роки. У колгоспі на той час було: корівник на 70 корів, стайня на 15 пар коней, свинарник, волів було 10 пар, молотарка, полуторка. Трактор з»явився в 1936р. В один день все обірвалось- почалася війна. Ведучий І. На фронти Другої світової війни з Феліціалівки було мобілізовано 210 чоловік. Загинуло 102 односельчан, з них пропали безвісті 72 воїни, 68 солдатських вдів не дочекалися своїх чоловіків. У Феліціалівку німці ввійшли 25 серпня, почалися чорні дні окупації. Звільнили Феліціалівку 6 листопада 1943 р. 241-й гвардійський стрілецький полк 75-ї гвардійської дивізії 60-ї армії. Полком командував Бударів Микола Петрович. 38 односельчан (молодь) було вивезено на підневільні роботи у Німеччину, 5 з них не повернулися додому. Улітку 1943 р. в довколишніх лісах діяв 1-й Бородянський партизанський загін. Жителі, чим могли, допомагали партизанам. Єфросинія Черненко пекла хліб, Федір Скринник був у складі загону, зв’язковими були Микола Скринник, Галина Скринник та Гнат Скринник. У ніч з 5 на 6 листопада 1943 р. в селі згоріло 108 будинків, сільрада та школа. Відразу по звільненні від німецької окупації в селі розпочали відбудову господарства. У сільському будинку культури утримували худобу, орали кіньми, волочили коровами колгоспників. У кінці 40-х років було відбудовано: стайню, корівник, свинарник, кузню. Ведучий П. На підставі постанови №1424 Виконавчого комітету Київської обласної ради народних Депутатів від 24.07.1945 р. «про перейменування населених пунктів Київської області» село Феліціалівка було перейменовано в село Здвижівку. Вірш «Здвижівка моя» (автор Сергієнко І.) Ведучий І. 8 грудня 1950 р. колгосп ім.Т.Г.Шевченка с.Здвижівка та ім.Першої п»ятирічки с.Бабинці об»єдналися і утворився колгосп ім.Кірова. На 1951 р. в колгоспі було: ВРХ – 450, волів -40, свиней –204, овець -136, бджолиних сімей -46. Серед машин : автомобілі, плуги кінні – 40, вози -40. У 50-ті роки почалося осушення заплави Здвижа. Колгосп також займався розведенням нутрій. З кожним роком колгосп розбудовувавсь. У 1961 р. почалася електрифікація села. У 1960 р. відкрито пам»ятник воїнам, які загинули при визволенні села, а в 1968 р. – пам»ятник односельчанам, які не повернулися додому з війни. 12 березня 1974 р. колгосп ім.Кірова був приєднаний до шибенського колгоспу. У вересні 1986 р. після будівництва нового масиву села Здвижівське господаство було об»єднане з новоутвореним колгоспом «Дружба» с.Нове Залісся. Ведучий П. У червні 1987 р. розпочалася діяльність Здвижівського лісництва Клавдіївського лісгоспу. Після катастрофи на Чорнобильській АЕС Здвижівка прийняла до себе переселенців з Чорнобильського району. Було побудовано для переселенців 250 будинків, переселено 795 чоловік. Також було побудовано дитячий садок, фельдшерсько-акушерський пункт, приміщення сільської ради, лазня, котельня, водогін. На даний час в селі функціонує лісництво, школа, будинок культури, дві бібліотеки, дошкільний навчальний заклад «Калинка»,амбулаторія загальної практики сімейної медицини У селі діють Українська православна церква, парафія якої зареєстрована в 1997 р., та громада Євангельських християн-баптистів – зареєстрована 1993 р. Також у сільському Будинку культури діє краєзнавчий музей села. Ведучий І В 2008 році було розроблено та затверджено символіку села - прапор та герб. Герб На пурпуровому полі над зеленим підніжжям зі срібною хвилястою смугою, що символізує річку Здвиж, у центрі зображено козака. Козак тримає у правій руці золотого списа, а лівою притримує золоту шаблю, що на поясі. Постать козака розташована на тлі золотого сонця, що сходить. Сонце символізує світло, життя, тепло, добро… Праворуч фігури козака українська хата, ліворуч – козацький курінь, що увінчаний прапором. Над головою козака у центрі – золотий кетяг калини із двома листочками. Калина – символ краси, виразний образ української ментальності. Домінуюча фігура козака символізує відважного лицаря, життєрадісну та свободолюбиву людину – оберега України. Прапор Прапор розділений на три вертикальні смуги у співвідношенні 1:5:1. Ліворуч і праворуч – золотий, а у центрі пурпуровий колір. Пурпуровий колір – колір українського козацтва, зелений – колір весни, луків, лісів, золото символізує знатність, багатство та силу, срібло – чистоту і світло. Вірш «Гімн Здвижівці» (автор Довголап Т.) Здвижівка моя Серед лісів та лук Полісся, З сивих давен до цього дня Крокує в ногу з своїм народом Здвижівка моя. Буремні роки і лихоліття Відбилис в згадках на все життя, Добро і радощі поживає Здвижівка моя Все розцвіло із пепелищів, Річки й струмки бурлять в життя, Справедливо гідна України, Здвижівка моя. Гімн Здвижівці Рідна моя Здвижівко, Рідний мій батьківський край В теплім серпневім світанку Долю свою зустрічай! Рідна моя Здвижівко, Мудра і сильна земля, Вірно крокуєш в майбутнє, Ти батьківщина моя. Рідна моя Здвижівко, Добра поліська земля, Ти не забудеш ніколи Дерева роду ім.»я Рідна моя Здвижівко, В ногу ти з часом ідеш, Батьківський слід не загубиш І до мети приведеш. Рідна моя Здвижівко, Краю добра і надій, Рідна моя полісянко, Краю мої світлих мрій. |
|
Відділ освіти Кам’янської райдержадміністрації Черкаської області... Посібник є збірником літературних диктантів із зарубіжної літератури для 9 класу |
Відділ освіти Веселинівської райдержадміністрації Районний методичний... ... |
|
РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ВІДДІЛУ ОСВІТИ РОЖНЯТІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ... Уся робота з вчителями будувалась на основі попереднього аналізу різноманітних даних, результатів діагностичних досліджувань, опитувань... |
ВІДДІЛ ОСВІТИ ГОРОДИЩЕНСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ... Рекомендовано до друку вченою радою Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (протокол №2 від... |
|
Розробка уроку з хімії. 8 клас Відділ освіти Бородянської райдержадміністрації Загальцівське навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів... |
Районний методичний кабінет відділу освіти Ізяславської райдержадміністрації... Схвалено і рекомендовано до друку рішенням ради методичного кабінету відділу освіти Ізяславської райдержадміністрації |
|
Відділ освіти Бородянської райдержадміністрації ... |
Відділ освіти Тальнівської райдержадміністрації Районний методичний... Алфавітний покажчик портретів найвідоміших українських письменників |
|
Відділ освіти Бородянської райдержадміністрації Мета збудити прагнення учнів продемонструвати свої знання і вміння з української мови; спонукати їх до творчої праці; вчити дітей... |
На уроках біології” ВІДДІЛ ОСВІТИ КАТЕРИНОПІЛЬСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ. РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ |