ВІДДІЛ ОСВІТИ ГОРОДИЩЕНСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ ЦЕНТР ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ Організаційна модель діяльності психологічної служби Городищенського району Черкаської області. Матеріали з досвіду роботи
|
|
Скачати 386.62 Kb.
|
|
ВІДДІЛ ОСВІТИ ГОРОДИЩЕНСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ ЦЕНТР ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ Організаційна модель діяльності психологічної служби Городищенського району Черкаської області. Матеріали з досвіду роботи Городище 2011 Рекомендовано до друку вченою радою Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (протокол №2 від 18 березня 2011 року) Рецензенти: Артеменко Т.Б, методист-практичний психолог ОЦППСР ЧОІПОПП Волошенко О.В., завідувач кафедри педагогіки і психології ЧОІПОПП Хоменко Л.П. Організаційна модель діяльності психологічної служби Городищенського району Черкаської області: матеріали з досвіду роботи. – Черкаси: ЧОІПОПП, 2011. – 26 с. Дана робота окреслює коло основних задач, проблематику та стратегії діяльності і розвитку Городищенського районного учбово-методичного центру практичної психології/ У роботі визначені основні організаційно-методичні аспекти діяльності Центру, а саме: організація фахової діяльності практичних психологів, включаючи моменти професійного розвитку (адаптація у професійному середовищі, вихід на рівень спеціалізації, поширення досвіду), формування організаційно-функціональної моделі психологічної служби відповідно до потреб району, надання якісних послуг у сфері практичної психології, запропоновано критерії оцінки ефективності фахової діяльності та прогнозовані перспективи розвитку служби. Матеріали досвіду містять такі розділи: 1. Центр як основна організаційно-методична ланка психологічної служби системи освіти. 2. Функціональні переваги і обмеження організаційної моделі «центр – юридична особа, практичні психологи – члени шкільних колективів». 2. Координація діяльності практичних психологів згідно потреб району та основні напрямки діяльності. 2.1. Організаційно-методична діяльність Центру. 2.2. Практична діяльність Центру – надання якісних психологічних послуг учасникам навчально-виховної роботи. 3. Критерії оцінки ефективності діяльності центру практичної психології. 4. Перспективи розвитку психологічної служби. Цінність та перспективність досвіду обумовлюється презентованою практичною моделлю надання психологічних послуг закладам освіти з максимальним урахуванням освітніх потреб району. Науковість та прикладна значимість досвіду підтверджується моніторинговими дослідженнями, що стосуються, зокрема, планування та узагальнення результатів діяльності, ефективності викладання факультативних курсів з психології у загальноосвітніх навчальних закладах тощо. Зміст
Використана література ………………………………………………………………………………21 Додатки Психологічна служба Городищини сьогодні стала невід’ємним елементом системи освіти. Залишивши в минулому період становлення і адаптації, на сьогодні вона має свою структуру, досить чітку систему роботи, досягає результатів, ставить перед собою нові завдання. Городищенський районний учбово-методичний центр практичної психології забезпечує методичне керівництво діяльністю психологічної служби. Дана робота має на меті окреслити коло основних задач, проблематику та стратегії діяльності, актуальні на даному етапі розвитку Центру. У роботі визначені основні організаційно-методичні аспекти діяльності Центру, як то організація фахової діяльності практичних психологів, включаючи моменти професійного розвитку (адаптація у професійному середовищі, вихід на рівень спеціалізації, поширення досвіду), формування організаційно-функціональної моделі психологічної служби відповідно до потреб району, надання якісних послуг у сфері практичної психології, запропоновано критерії оцінки ефективності фахової діяльності та прогнозовані перспективи розвитку. Центр як основна організаційно-методична ланка психологічної служби Історія створення Городищенського районного учбово-методичного центру практичної психології: 1992рік – відкрита посада методиста – психолога відділу освіти та ставка практичного психолога у одній із міських шкіл; травень 1999 року - вчена рада Черкаського інституту післядипломної освіти педагогічних працівників схвалила роботу творчої лабораторії практичних психологів Городищини та постановила спільно з відділом освіти увійти з пропозиціями до райдержадміністрації про створення Центру практичної психології; грудень 1999 року – затверджено статут Центру. Мета діяльності Центру, згідно Статуту, полягає у захисті психічного здоров’я та підтримці індивідуального розвитку особистості, у виявленні і створенні оптимальних соціально - психологічних умов для її вільного саморозвитку, гармонії взаємовідносин. Загалом завдання Центру можна звести до наступних:
У своїй діяльності Центр керується чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України, методичними рекомендаціями Українського науково-методичного та обласного центрів практичної психології та соціальної роботи. Городищенський учбово-методичний центр співпрацює із громадськими організаціями «Жіночий консорціум України», Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда – Україна», Всеукраїнська благодійна асоціація «Рівний – рівному», Центром профілактики і консультацій з приводу підліткової наркоманії «Escape», коаліцією молодіжних громадських організацій «Молода Черкащина» по проекту «Громада та влада - для людей з особливими потребами». Центр здійснює організаційні, координуючі, організаційно-методичні функції, проводить практичну діяльність у галузі практичної психології. За статусом Центр є юридичною особою і підпорядковується відділу освіти. Кадровий склад: директор, практичний психолог, завідувач районної психолого-медико-педагогічної консультації, котра діє із 2006 року на умовах погодинної оплати роботи консультантів. Юридична адреса центру: 19500 Черкаська область м. Городище, пл. Миру, 8 Центр має окреме приміщення: кабінет для індивідуальної роботи, кабінет ПМПК (він же використовується для групової роботи) та робоча кімната для спеціалістів. Матеріально-технічне обладнання: телефон, два комп’ютери, підключені до Інтернет, забезпечена підписка на фахову пресу видавництв «Шкільний світ», «Основа». Організація роботи центру практичної психології Центр практичної психології, психологічна служба району    Організаційно-методична робота: -методичні об’єднання; -постійнодіючі фахові семінари; -виїзні семінари у ЗОШ району; -фахове індивідуальне та групове консультування спеціалістів; -інтервізійні та супервізійні групи; -робота з фаховою літературою; - інструктивно-методичні наради; - творчі групи; -атестація спеціалістів служби; -атестаційна експертиза навчальних закладів; Центр приєднався до участі у Всеукраїнському експерименті «Організаційна модель діяльності психологічної служби» та перебуває на ІІІ етапі впровадження: розробка методик визначення ефективності діяльності психологічної служби. Визначення чітких та об’єктивних критеріїв для оцінки ефективності діяльності - одне з актуальних завдань для спеціалістів Центру. Психологічна служба Городищини сьогодні у існує у наступному складі. Практичних психологів у загальноосвітніх школах - 7 осіб, у дошкільних закладах – 3, у спеціальній школі-інтернаті - 1 особа. Дефіцит ставок практичних психологів на даний час складає 7 ставок у загальноосвітніх закладах, але 3.25 фінансується додатково та 5,25 ставок складає дефіцит ставок у дошкільних установах. Кваліфікаційні категорії, педагогічні звання практичних психологів: вища категорія – 2 особи; практичний психолог-методист – 1 особа; спеціаліст І категорії – 1 особа; спеціалісти ІІ категорії – 2 особи; спеціалісти – 5 особи; бакалавр – 2 особи. Соціальних педагогів у загальноосвітніх школах району – 14 осіб, у спеціальній школі-інтернаті - 1 особа. Дефіцит ставок соціальних педагогів – 1 . Кваліфікаційні категорії соціальних педагогів: Спеціаліст вищої категорії – 1 особа; спеціалісти ІІ категорії – 5 осіб; спеціалісти І категорія – 7осіб; спеціалісти – 2 особи. Освіта спеціалістів: вища фахова – 2 особи, вища інша - 14осіб. Взаємодія спеціалістів за основними напрямками діяльності  Криміналь-на міліція справ дітей Практичні психологи та соціальні педагоги включені в структуру навчальних закладів і є членами шкільних колективів. На даний час спеціалісти психологічної служби мають різне підпорядкування - роботу соціальних педагогів координує методист райметодкабінету з охорони дитинства. Таке роз’єднання зумовлене тим, що на час створення Центру жоден із соціальних педагогів не мав фахової освіти, Положення про центри практичної психології і соціальної роботи було прийнято дещо пізніше – у серпні 2000 року і лише у 2004 році фактично були розділені функції практичного психолога і соціального педагога. Центр забезпечує навчання соціальних педагогів, проводить семінари – практикуми та тематичні семінари, щорічно два заходи за запитом соціальних педагогів. Працівники Центру здійснюють спільне планування за провідними напрямками діяльності, забезпечують організаційно-методичну складову цільових програм, наприклад, районної програми «Важковиховувані діти», просвітницько-профілактичних напрямків: попередження негативних явищ в учнівському середовищі, запобігання суїцидів серед школярів, тощо. Функціональні переваги і обмеження організаційної моделі «центр – юридична особа, практичні психологи – члени шкільних колективів». Координація діяльності практичних психологів згідно потреб району та основні напрямки діяльності Складна демографічна та соціально-економічна ситуація в регіоні не є сприятливою для розгортання повноцінної мережі психологічної служби, адже близько 40% сільських навчальних закладів мають наповнюваність до 100 учнів та жодна міська школа не наповнена учнями до нормативу ставки. З метою збереження мережі психологічної служби та забезпечення психологічними послугами сільських та малокомплектних шкіл, обрано модель розширеної зони обслуговування. Були узгоджені дні виїзду практичних психологів у навчальні заклади району для проведення соціально-психологічних досліджень, консультаційної та просвітницько-профілактичної роботи – перша та третя середа щомісяця та визначено день роботи практичних психологів у малокомплектних школах району – перша п’ятниця, про що видано на початку навчального року відповідний наказ відділу освіти «Про організацію роботи психологічної служби району», проведено нараду із директорами загальноосвітніх шкіл, надані необхідні роз’яснення і рекомендації. На даний час ця організаційна модель має ряд переваг:
Основними недоліками такої організаційної моделі є по-перше, - підпорядкування практичного психолога кільком керівникам (директори загальноосвітніх закладів – основного і адресного, директор Центру), по-друге, складність планування тих видів роботи, які потребують системи та є розгорнуті в часі; по-третє, - залежність спеціалістів від руху рейсових автобусів, розклад яких не співпадає із режимом роботи навчального закладу. У практичній діяльності перевага надається активним формам роботи, як от міні-тренінги тривалістю 60-90 хвилин корекційно-розвивального та просвітницько-профілактичного спрямування, котрі мають на меті попередження конфліктів, узалежнень, розвиток соціальної компетентності, мотивації самовиховання та розраховані на групу із 7-15 осіб. Виїзди практичних психологів у навчальні заклади району практикувались і раніше, але в основному за запитом адміністрації навчальних закладів. Із 2005 року такі виїзди практичних психологів стали постійними з метою проведення просвітницько-профілактичної діяльності та роботи над окремою проблемою, що потребувала системного підходу і до вирішення якої залучалось кілька спеціалістів психологічної служби одночасно. Згідно Програми розвитку психологічної служби у навчальних закладах Городищенського району до 2012 року визначені пріоритетні напрямки діяльності Центру та психологічної служби, котрі включені в робочі плани практичних психологів, у тому числі і в школах адресної допомоги. • Вивчення психологічної зрілості майбутніх першокласників з метою сприяння індивідуалізації навчальної діяльності шестирічок, виявлення дітей із функціональними порушеннями та соціально занедбаних, які складають своєрідну групу ризику і потребують додаткового обстеження та консультацій. Це актуально, тому що у дошкільних установах працює лише 3 спеціалісти. Щорічно у квітні-травні у навчальних закладах району проводиться моніторинг психологічної готовності майбутніх першокласників до навчання в школі, котрий включає наступні етапи роботи. 1. Групове психологічне діагностування (група не більше 10 осіб) за визначеними методиками, котре відбувається за присутності батьків та вчителя – класовода. 2. Індивідуальна співбесіда із логопедом з метою вивчення мовного розвитку дитини. 3. Індивідуальне чи групове консультування та рекомендації батькам за результатами діагностувань та по підготовці дітей до школи. 4. Ознайомлення з протоколами діагностувань педагогів та адміністрацій шкіл з метою планування педагогічної діяльності. Планування корекційно– розвивальної роботи практичними психологами навчальних закладів. 5. Повторне або додаткове діагностування, за потреби – консультування спеціалістами ПМПК. Результати моніторингу свідчать про тенденцію до збільшення кількості дітей із низьким та нижче середнього рівнями психологічної готовності до навчання в школі, адже щорічно 10 - 14% майбутніх першокласників демонструють низький рівень готовності до навчання, спостерігаємо зростання кількість дітей із ознаками педагогічної занедбаності та затримкою психологічного розвитку. Лише у 2010 році помітно зросла якість дошкільної підготовки дітей та рівень їх охоплення дошкільною освітою та знизилась кількість дітей з низьким рівнем психологічної готовності до 6 %, але вчителі – логопеди вказують на збільшення кількості дітей із вадами мовлення. Проведена робота дозволяє реалізувати наступні завдання:
Практичним психологам рекомендовано планувати корекційно-розвивальну роботу для даної категорії дітей, визначити рівень вимог, доцільний на початку навчання, здійснювати психологічний супровід процесу адаптації до умов шкільного навчання. • Адаптація першокласників до умов шкільного навчання. Оскільки навчання в школі є новою соціальною ситуацією для дітей, то і процес адаптації потребує окремої уваги педагогів та практичних психологів. Робота практичного психолога планується у наступних напрямках: а) забезпечення просвітницької та консультативної роботи з батьками, аналіз спостережень батьків за змінами стану дитини під час навчання (апатія, роздратованість, збудженість, в’ялість, порушення сну, апетиту, зміни настрою, маси тіла, тощо); б) забезпечення просвітницької та консультативної роботи з педагогами щодо реалізації педагогічного ресурсу (індивідуальний стиль педагогічної діяльності вчителя, організація навчально-виховного процесу та педагогічна психогігієна, психологічний клімат у дитячому колективі); в) організація корекційно-розвивальної роботи з окремими категоріями дітей за напрямками: педагогічна допомога та психокорекція. Зазвичай діти з низьким рівнем готовності до навчання в школі та ті, хто не відвідував дитячий садок, мають більш складний і тривалий адаптаційний період до умов навчання, але, забезпечуючи психологічний супровід на даному етапі, можемо якісно змінити ситуацію (додаток 1). У додатку 3 подано зразок інформа-ційно-аналітичного звіту психолога про адаптаційний період першокласників. • Психологічний супровід важковиховуваних дітей. Робота за програмою «Важковиховувані діти» включена в робочі плани практичних психологів та соціальних педагогів. У додатку 2 представлено зразок звіту за даним напрямком. Під позитивними змінами ми розуміємо рефлективність поведінки, саморегуляцію, збільшення морального компоненту, емоційної стабільності, навичок продуктивної взаємодії з найближчим оточенням. Щорічно в процесі психологічного супроводу перебуває 80-100 осіб. Проблематика роботи з важковиховуваними дітьми наступна: 1-4 класи – крадіжки, поведінкові проблеми, шкільне невстигання; 5-9 класи – пропуски занять, крадіжки, невмотивована агресія, асоціальна поведінка, бродяжництво, негативізм, конфлікти, узалежнення; 10-11класи – пропуски занять, невмотивована агресія, асоціальна поведінка, узалежнення. Дана тематика пропонувалась до уваги педагогів на психолого-педагогічних семінарах. • Профілактика негативних явищ в учнівському середовищі, що має на меті вивчення соціальної ситуації та факторів ризику, нових підходів до організації просвітницько-профілактичної діяльності. За результатами опитування старшокласників (400 осіб) на формування залежної поведінки впливають наступні чинники: ▪ Орієнтація молоді на отримання задоволення – 28 % ▪ Безконтрольність з боку сім’ї та громади – 14 % ▪ Вплив моди, молодіжної субкультури, ЗМІ – 24 % ▪ Вплив ровесників та друзів – 25 % ▪ Недієвість профілактичних програм – 6 % ▪ Інші причини – 3 % Зокрема, залишається актуальним попередження суїцидальної поведінки та надання первинної психологічної підтримки школярам, що мали суїцидальні спроби. З метою профілактики розроблені рекомендації для батьків, буклети для учнів, проведені семінари для педагогів та практичних психологів з алгоритмом дій в ситуації первинної допомоги. З метою виявлення проблем у шкільному середовищі проведена скринінгова оцінка рівня шкільної тривожності, агресивних, аутоагресивних проявів серед девіантних підлітків, рівня насилля в шкільному середовищі. • Психологічне забезпечення професійної діяльності вчителя, розвиток психологічної компетентності та професійної рефлексії педагогів. Проблема психологічної просвіти та сприяння психологічної компетентності педагогів є актуальною з огляду на наступні фактори: по-перше, зважаючи на системні зміни в освіті, розвиток педагогічної науки, розробку і впровадження інноваційних технологій; по-друге, після проведення корекційно-розвивальної, консультаційної роботи з учнем потрібна компетентність педагога, щоб зрозуміти і підтримати позитивні зміни у дитини; по-третє, педагоги потребують психологічної підтримки, як усі інші учасники педагогічного процесу, зокрема з метою попередження професійного деформування та емоційного вигорання. За результатами соціально-психологічних опитувань 30% учнів середніх та старших класів вказують на ігнорування, приниження, ворожість з боку педагогів, 10% були свідками погроз, фізичних дій з боку вчителя, а 3% учнів відчули це на собі. Подолання специфічних психологічних проблем в шкільному середовищі не можливе без участі компетентного педагога, здатного до ефективної взаємодії. Проблема суїцидів серед школярів актуалізувала необхідність формування та розвитку життєстверджуючих моделей поведінки, відпрацювання алгоритму первинної допомоги суїциденту. Самі педагоги тему суїцидів відносять до незручних тем, уникають обговорювати її з учнями, мотивуючи тим, що «краще не загострювати увагу, щоб не пропагувати такі дії», «не говорити, щоб мимоволі не дати поштовх ( що там у них у голові?)», «не знаю, як про це говорити, скоріше за все, це повинен робити психолог». За відгуками 20% учнів 7-11класів педагоги часто піднімають проблеми суїциду, 11% учнів вважають, що тема обговорюється досить часто, 37% школярів вважають, що вкрай рідко, 32% учнів свідчать, що ніколи вчителі не піднімають проблеми суїциду. За результатами аналізу статистичної звітності, індивідуальне консультування педагогів складає четверту частину від консультацій учнів і половину від кількості консультацій батьків, що може свідчити про певну консервативність, закритість педагогів, і саме це підтверджує актуальність педагогічної просвіти у фаховій діяльності практичного психолога. Отже, організаційна модель буде дієвою, якщо відповідатиме потребам району, охоплюватиме максимальну кількість учасників навчально-виховного процесу і буде достатньо гнучкою, щоб змінюватися, виходячи із внутрішніх (цілі, задачі, кадри) та зовнішніх умов і потреб. |
Схожі:
|
Про забезпечення фахівцями та пріоритетні напрями діяльності психологічної... Одеським обласним центром практичної психології і соціальної роботи ООІУВ було опрацьовано інформації про стан розвитку психологічної... |
Кількісний склад спеціалістів психологічної служби Черкаської області Л. В. Жеребньова, завідувач обласного центру практичної психології і соціальної роботи |
|
Була представлена спеціалістами Головного управління освіти і науки,... Безпечний та професійний освітній простір як актуальне завдання психологічної служби області |
Про підсумки діяльності психологічної служби системи освіти України за період з 2008 по 2012 р та з метою підведення підсумків роботи психологічної служби системи освіти за 2011/2012 навчальний... |
|
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЦЕНТР ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ... Головною ланкою в процесі освоєння знань молодшими школярами є рівень розвитку їх пізнавальної сфери, і особливо таких психічних... |
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ І СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ Директорам (завідувачам) навчально-методичних кабінетів (центрів) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і Севастопольського... |
|
Відділ освіти Кам’янської райдержадміністрації Черкаської області... Посібник є збірником літературних диктантів із зарубіжної літератури для 9 класу |
Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 08. 07. 13 №1/9-479 Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи було опрацьовано інформацію про стан розвитку психологічної... |
|
ВІДДІЛ ОСВІТИ ВАТУТІНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ МЕТОДИЧНИЙ... «Інтегрування оптимальних педагогічних технологій та ефективних форм і методів роботи для створення ситуації успіху для кожного учня... |
Відділ освіти Бородянської райдержадміністрації Районний методичний центр УРОК-РЕТРОСПЕКТИВА Мета. Виховати в учнів почуття гідності, любові до рідного краю, поваги до батьків |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua