|
|
Скачати 0.9 Mb.
|
57. Характеристика законодавчої влади США за Конституцією 1787 року. Питання законодавчої влади врегульоване у ст. 1 ,поділеній на 10 розділів.Органом законодавчої влади є Конгрес, який складається з 2 палат – палати представників і Сенату.Палата представників складається з делегатів що їх обирає населення штатів по виборчих округах на 2 роки. Делегатом може бути особа, яка досягла 25-річного віку, є впродовж останніх 7 років громадянином США і на момент виборів – мешканцем штату, де його обирають. Для виборів у штатах створювалися виборчі округи. Кількість представників від штатів у нижчій палаті була не однаковою, бо залежала від кількості населення.Палата представників обирали голову – спікера й інших посадових осіб, і лише їй належало право починати й проводити процедуру імпічменту. Сенат складався з делегатів від кожного штату – по 2 незалежно від кількості населення. Сенаторів обирали законодавчі збори штатів на 6 років, кожен сенатор мав 1 голос. На першому ж засіданні сенату сенатори розділилися( за жеребкуванням) на 3 групи.Першу групу переобирали через кожні 2 роки, 2- через 4, 3 – через шість.Кожні два роки замість вибулої третини сенаторів обирали нові штати. У такий спосіб що 2 роки повністю переобиралася палата представників і третина сенаторів. Сенатором могла бути особа, котра досягнула 30-річного віку, впродовж останніх 9 років була громадянином США і на момент виборів – мешканцем штату. Головою Сенату за посадою був віце-президент США. Сенат вибирав і заступника голови – на випадок, коли віце-президент відсутній на засіданні.Сенатові належало виключне право здійснювати судочинство у справах імпічменту , порушених нижчою палатою.Присуд у випадку імпічменту обмежувався лише усуненням із посади та позбавленням права обіймати будь-яку державну посаду.Однак потім особа ,визнана винною, могла бути притягнена ще й до кримінальної відповідальності. На чергові засідання Конгрес збирався не рідше, ніж раз на рік , його делегати отримували за службу винагороду, визначену законом. Недоторканість делегатів Конгресу поширювалося лише під час присутності на сесіях та дороги туди чи назад. Жоден делегат не міг бути призначений упродовж часу,на який його обрано, на будь-яку посаду в державній службі, й навпаки. У розділі 7 закріплено порядок прийняття законів. Білль, ухвалений палатою представників чи сенатом , перш ніж стати законом, подається на розгляд президентові США. Якщо Президент схвалював законопроект, то він ставав законом.В іншому випадку Президент повертав законопроект із своїми запереченнями в ту палату звідки він надійшов.Повторне голосування(для прийняття позитивного рішення) потребувало дві третіх голосів. Повторно схваливши проект, відповідна палата передавала його в іншу палату, де повторно обговорений і прийнятий теж такою ж кількістю голосів він ставав законом – без підпису Президента. Президентові для підпису білля чи його повернення без підпису в палати Конституція надавала 10 днів( не враховуючи неділь). У розділі 8 встановлено компетенцію Конгресу. Конгрес має право: 1)видавати, відміняти та доповнювати закони й інші нормативні акти; 2)запроваджувати і стягувати податки, мита; 3)робити позики від імені США; 4)регулювати торгівлю з іноземними державами; 5) карбувати гроші,регулювати їхню вартість,визначати одиницю мір і ваги; 6)створювати підлеглі Верховному суду судові органи; 7)формувати поштові служби та шляхи; 8)оголошувати війну; 9)набирати й утримувати війська; 10)ств.й утримувати флот. Як зазначалось, грошові витрати зі скарбниці повинні робитися лише відповідно до передбаченого законом призначення і мають публікуватися докладні звіти про державні прибутки і витрати. Зазначалось, що особа яка обіймає яку-небудь оплачувану посаду на службі США, не може без згоди Конгресу приймати той чи інший дарунок , винагороду, посаду чи титул від будь-якого короля чи іноземної держави. 58. Характеристика виконавчої та судової влади США за Конституцією 1787 року. У ст.2 Конституції США йдеться про виконавчу владу, яка надана Президентові США. Він обирається на 4 роки і можливостей його переобирання Конституція не обмежила(двічі,тричі тощо).Вибори Президента відбувалися так: населення (виборці ) кожного штату обирало спочатку так званих виборників – у кількості, яка = кількості обраних штатом у обидві палати Конгресу делегатів. Цими виборниками не могли бути обрані конгресмени й особи, які були на державній службі.Обрані штатами виборники збиралися у своїх штатах у визначений день, єдиний по всій країні ,зазвичай у столицях штатів, і голосували за ту чи іншу кандидатуру на посаду президента.Особа,котра отримала більше половини голосів виборників ставала президентом. Якщо жодна кандидатура не набирала 50+1 голос,то президента з 5 кандидатів,які набрали найбільше голосів,обирала палата представників також голосуванням. Особа, за яку проголосувала більшість її делегатів,ставала президентом, особа, котра за кількістю поданих голосів була другою- віце-президентом.Стосовно кандидатури на посаду Президента, то вона повинна була задовольняти такі 3 вимоги: 1) бути громадянином США за народженням або ж мати громадянство на час прийняття Конституції; 2)досягти 35-річного віку; 3)проживати упродовж останніх 14 років у США. У випадках усунення президента з посади, його хвороби,смерті чи відставки – повноваження глави виконавчої влади переходили до віце-президента. Якщо ж і з ним щось подібне трапиться, то Конгрес визначав, котра службова особа повинна діяти як президент,поки не буде обрано нового президента.У розділі 2 визначено права та обов*язки Президента : 1)головнокамундувач армії та військово – морсього флоту, міліції штатів,коли вона покликалася на дійсну службу США; 2)мав право відстрочувати виконання вироків, а також право помилування (за винятком засудження через імпічмент) за злочини, скоєні проти США; 3)мав право – за порадою і згодою сенату – укладати міжнародні угоди, призначати послів та інших повноважних представників,консулів,суддів Верховного суду; 4)Президент повинен був періодично надавати Конгресові інформацію про стан союзу ( тобто США) й пропонувати такі заходи,які вважатиме за необхідні й корисні; 5)він приймає чужоземних послів та інших повноважних представників,забезпечував точне виконання законів і визначав повноваження всіх посадових осіб США. Зрештою, президент , віце-президент і всі цивільні урядовці США усуваються з посади ,якщо при обговоренні шляхом імпічменту вони будуть визнані винними в державній зраді,хабарництві чи в інших тяжких злочинах та проступках. 59. Характеристика судової влади за Конституцією США 1787 р. У ст. 3 регламентовано органи судової влади у США. Вона вручена «єдиному Верховному судові й тим нижчим судам, що їх може призначати й засновувати Конгрес» (розд.1). Суддів призначали по життєво – «поки до них немає претензій». Верховний суд діяв як перша й апеляційна (друга) інстанції.Судова влада Верх.Суду поширювалася на всі справи, що виникали «на основі цієї Конст-ції, Законів США, міжнародних угод…, на всі справи, що стосуються послів, інших повноважних представників та консулів; на всі справи адміралтейства та інші морські справи, в яких США є стороною, на всі спори між двома чи більше штатами; між штатом і громадянами; громадянами різних штатів; між громадянами одного штату за позовами про землі, даровані різними штатами, а також між штатом чи його громадянами та чужоземними державами, громадянами чи підданими (розд.2).Як перша інстанція він розглядав справи, що стосувались «послів, інших повноважних представників та консулів», а також справи, де однією зі сторін був штат.У всіх інших, згаданих уже випадках, Верховний суд виступав як апеляційна інстанція.У Конституції зазначено (розд.2), що «усі справи про злочини, за винятком випадків імпічменту», у всіх судах мали розглядатися за участю присяжних, причому у тому штаті, де скоєно злочин, а якщо скоєно його за межами штату (але його громадянином), то суд мав відбуватися у тому місці, яке визначить Конгрес. Порядок формування ВС в ст.3 не зафіксований, як і кількість його членів. Стосовно першого, то він визначений у попередніх двох статтях: призначає членів Верховного суду президент, пожиттєво, але за погодженням із сенатом. Щодо кількості членів ВС , інших судів,порядку їх утворення, структури, компетенції тощо – то це мав визначити окремий закон про судоустрій.У ст. 4 – 7 зазначено: «цілковитою довірою і повагою повинні користуватися в кожному штаті офіційні акти, документи судові рішення будь-якого іншого штату; «громадяни кожного штату мають право на всі привілеї та вольності громадян усіх штатів»; злочинці та порушники законів повинні тими штатами, куди вони втекли, видаватися правосуддю штатів, де скоєно правопорушення.У ст..6 наголошено, що і Конституція, і закони США та всі їхні угоди «є найвищим законом країни» , й судді кожного штату «зобов’язані їх виконувати,хоч би в конституціях чи законах окремих штатів траплялися суперечні ухвали».На відміну від Європи, де в той час існували переважно абсолютні чи напівабсолютні монархії, у США встановили республіканську форму правління у вигляді президентської республіки з поділом влади на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Вони мали різні терміни повноважень, а судову призначали пожиттєво. Такий порядок, з одного боку, на думку законодавців, повинен був забезпечити кожну з властей певною самостійністю стосовно інших, домогтися стабільності й ініціативності в їх діяльності.Стосовно ВС, то, як засвідчать подальші події, Конституція, зробивши його незалежним у своїй діяльності від решти влади, створила також передумови для надання ВС права конституційного нагляду, яке стало важливим засобом контролю над правотворчістю Конгресу і Президента. Судді ж ВС , відповідно, могли бути усунені з посади через імпічмент. 60. Перший цикл поправок до Конституції США ( «Білль про права» і ін.) Більшість штатів(7 з 13) ратифікували Конституцію з умовою,що вона буде доповнена статтями «про права людини» ,оскільки влада штатів не могла не зважати на демократичні настрої населення,котре настійливо вимагало внесення до Основного закону статей про громад. Права та свободи.4 березня 1789р.у Нью-Йорку розпочав роботу Конгрес,обраний а підставі Конституції.В вересні Конгрес прийняв перші 10 поправок до конституції,названі «Біль про права»,хоча насправді не всі вони стосувалися прав і свобод людини.Цей документ не відміняв рабовласництва,але вводив у молодій республіці основи буржуазної демократії. Поправка I закріплює свободу слова, друку, мирних зборів і звернень до уряду з петиціями, а також свободу совісті. II закріплює право народу зберігати і носити зброю з метою збереження добре організованою міліції, необхідної для безпеки держави. III забороняє розміщення солдатів на постій в будинку без згоди власника. Дана норма була досить актуальною в період боротьби за незалежність, в наступний час вона стала сприйматися як своєрідна гарантія недоторканності житла. IV гарантує недоторканність особи, житла, паперів і майна від необгрунтованих обшуків і арештів. V декларує основні принципи судочинства і деякі громадянські свободи: право на розгляд певних кримінальних справ судом присяжних, заборона повторного кримінального переслідування за одне й те саме правопорушення, заборона примусу у кримінальній справі свідчити проти самого себе, заборона позбавляти життя, свободи або власності без належної судової процедури, заборона вилучення приватної власності для громадського користування без справедливого відшкодування. VI містить деякі загальні принципи судочинства: право обвинуваченого на швидкий суд присяжних того штату та округу, в якому скоєно злочин, публічність судового розгляду, забезпечення обвинуваченому основних процесуальних правил.VII стосувалася майнових позовів на суму,не меншшшу за 20$,гарантувався розгляд цих цивільних справ судом присяжних.VIII забороняє надмірні застави, надмірні штрафи, жорстокі і незвичайні покарання. Поправка не означає скасування смертної кари. IX встановлює, що перерахування в Конституції певних прав не повинно тлумачитися як заперечення чи применшення інших прав, які зберігаються за народом. Тим самим підтверджується, що перелік прав і свобод не є вичерпним, і неприпустимо обмежувати права громадян, які не закріплені Біллем про права.X гарантувала певний суверенітет штатів:«Повноваження,не надані цією Конституцією Сполученим Штатам і не заборонені нею ж окремим штатам,залишаються відповідно за штатами або за народом» XI (1798)-судова влада не повинна тлумачитись як така,що поширюється на будь-яку судову справу,якщо ця справа порушена або провадиться проти одного із штатів громадянами іншого. XII(1804)порядок обрання Президента і віце-президента . Особа, яка дістала найбільше голосів на виборах має бути Президентом, якщо ця кількість становить більше ніж ½ всіх виборників Якщо такої особи не має,то 3 особи з найбільшою к-стю голосів обирається Палатою представників таємним голосуванням.Те ж саме для віце-президента,тільки вибір Сенатом з 2 кандидатур |
|
Питання: до рубіжки із всесвітньої історії Визначте особливості державного устрою та економічного розвитку Франції на початку XX ст |
Форми державного устрою Форма державного устрою Форма державного устрою — це спосіб територіальної організації держави, що визначається принципами взаємовідносин держави як цілого... |
|
Уроку історії у 6 класі Мета уроку: поглибити розуміння сутності поняття держава, визначити особливості державного устрою Афін, усвідомити сутність демократичної... |
Третя республіка у Франції. Мета: проаналізувати особливості економічного... Основні поняття і терміни: лихварство, Панамський скандал, «справа Дрейфуса», реваншизм |
|
Країни Південної і Південно-східної Азії в міжнародних відносинах.... Однією з характерних рис післявоєнного устрою окрім намагання створювати соціалістичну систему, був атиколоніальний рух, тобто країни,... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ Тема 10: Наша Батьківщина Україна. Конституційні засади державного, адміністративного, територіального устрою. Географічне положення,... |
|
Питання з дисципліни „Політологія” на 2012/13 навчальний рік. Доцент Шуляк С. В Політичне вчення Арістотеля: походження та сутність держави, форми державного устрою |
ЛЕКЦІЯ 2: КОНТРОЛЮЮЧІ ОРГАНИ Кількість та компетенція таких органів, їх підпорядкованість і структура залежить від ряду факторів: державного устрою, специфіки... |
|
Конспект уроку з трудового н авчання у 6 кла сі. Тема: Короткі відомості... Навчальна: ознайомити з історією виникнення української народної іграшки та її призначенням в житті людини |
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗВАННЯ “ПОЧЕСНИЙ ДОКТОР ДРОГОБИЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО... Ний доктор Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка” (HONORIS CAUSA) присвоюється відповідно до закону... |