Уроки у 5 класі ТЕМА. Фонетика. Орфоепія. Орфографія

Синиця пищить —

Зиму віщить.

Івасик іграшками грався, а по двору ішов індик.

Івась побачив — і злякався, і від індика в дім утік.

Оленя одне блукало.

Оленя когось шукало.

-3-

Уранці Уляна Уласа ураз умивати взялася.

Улас утікав, ухилявся: учора уже умивався!
--Як утворюються голосні звуки?
Розумова хвилинка (колективна робота)

--Прослухати слова. Якими звуками різняться слова кожної пари?

--Чи вплинула зміна звука на значення слова?

Чайка — лайка, луг — лук, фазан —- казан, форма — нор­ма, фото —- лото, горе — море.

Узагальнююча бесіда

--Як утворюються приголосні звуки?

--Скільки приголосних звуків в українській мові?

Самостійна робота

Відгадати загадки.

Записати відгадки, показати, якими звуками вони відрізняються одна від одної.

З [к] дерева захищає І на них вона завжди;

З [н] звірятко заховає, Коли треба, від біди.

(Кора, нора)

На далекому на Сході І завжди в морській воді;

Коли [к] на [г] заміниш, Стану деревом тоді.

(Краб, граб)

На неї птах сідає, Вона його гойдає.

А коли [г] на [б] змінить, Звірятком стане вмить.

(Гілка, білка)

(Перевіряємо способом взаємоперевірки, один з учнів читає вголос, інші — перевіряють.)

Колективно-індивідуальна робота на дошці

--Виписати з вірша слова з буквосполученням [дж], [дз], [дз'', передати їх у звуковому записі.

ДЖ і ДЗ запам'ятай,

Одним звуком промовляй:

Джерело, ходжу, бджола,

Дзьоб, дзвіночки, дзеркала.

Творче завдання (усно)

--Конкурс на краще речення зі словом із цього вірша.

-4-

V. Закріплення вивченого матеріалу
Колективне складання схеми

Голосні Приголосні

Ненаголошені Наголошені дзвінкі тверді

ВСіХ-38 глухі м'які


Звуки ми вимовляємо й чуємо

V. Домашнє завдання
Впр. № 219

Уявіть ситуацію: звуків, як найменшої одиниці мови, не існує. Скласти невеликий усний текст-міркування за темою «Чи могли б ми спілкуватися?»

VI. Підсумок

— Вивчення якої теми ми розпочали сьогодні на уроці?

Який розділ мовознавства вивчає звукову систему мови?

— Як поділяються звуки нашої мови?

Чи потрібно розвивати навички правильно вимов­ляти голосні й приголосні звуки?

Займенник. Узагальнення знань.

Урок у 6 класі.

ТЕМА. Узагальнення та систематизація знань. Розряди займенників. Відмінювання займенників, використання їх у мовленні. Засвоєння групи орфограм

Мета: узагальнити й систематизувати вивчене про зай­менник як частину мови; удосконалити вміння учнів визначати розряди, відмінювати займенники, поясню­вати орфограми, правильно використовувати займен­ники в усному та писемному мовленні; розвивати увагу, спостережливість, пам'ять, логічне мислення; вихову­вати інтерес до вивчення української мови, любов до поезії, до рідного слова.

Обладнання: підручник, магнітофон, таблиця (будино­чок займенників).

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань.
Епіграф уроку:

Барвистість одвічна народної мови -

Це щось невимовне, прекрасне, казкове:

І ласка любові, й зелена калина,

І пісня досвітня в гаях — солов'їна.

П. Усенко

ХІД У РОКУ

І. Організаційний момент

1. Проблемна ситуація

Учитель. Діти, пригляньмося уважно до цього буди­ночка. Хто здогадався, чому саме на 9 поверхів його поділено? Які це поверхи, як вони називаються? Про­слухайте казку і дайте відповідь на питання.

2.Інсценування казки

КАЗКА ПРО ЗАЙМЕННИК

У казковому лісі на просторій зеленій галявині жили собі займенники, їх було багато, і всі такі різні. Тому часто

сперечалися, а інколи навіть до бійки доходило.

-2-

Одного разу проходив тим лісом чарівник. Дивить­ся — якісь дивні створіння на галявині, до того ж не в настрої. Одні сваряться, інші б'ються, а деякі сидять і сумують.

-- Хто ви? — запитав чарівник.— І що трапилось? Щось!

— Нічого!

--Казна-що! — навперебій почали вигукувати зай­менники.

Стривайте! Хто мені пояснить, що тут діється?

— Кожний Сам! Хтось! Ніхто!
- Той

- Цей!

- Абихто! — знову наввипередки закричали займен­ники.

• 
  Хай говорить хтось один. Хто тут головний?
  
• 
  Я! Він! Кожний! Всі! — почулося на галявині.
  
• 
  Зрозуміло. Ви не можете помиритися, бо не можете поділитися. Цій біді ми зарадимо.
  

— Чарівник махнув своєю паличкою, і перед здивованими займенниками виріс чудовий дев'ятиповерховий будинок. (На дошці малюнок будинку. Кожен поверх підписаний назвою пев­ного розряду займенників, у віконцях видніються облич­чя, підписані назвами займенників.) Удруге махнув —і кожен займенник зайняв свій поверх. Тепер вони мали власні кімнати, перестали сваритися й охоче ходили один до одного в гості.

3. Бесіда

Учитель. А тепер ви можете дати відповідь на постав­лені питання?

— Чому саме на 9 поверхів чарівник поділив цей бу­диночок?

Які це поверхи? Як вони називаються?

II. Повідомлення теми та мети уроку

Учитель. Сьогодні ми не тільки повторимо розряди займенників, а й пригадаємо особливості їх відміню­вання, будемо удосконалювати вміння вводити зай­менники у речення.

III. Актуалізація опорних знань

1. Робота над епіграфом уроку

Учитель. Зверніть увагу на епіграф нашого уроку - це слова з поезії П. Усенка, вони вчать нас любити й шанувати рідну мову.

(Учень зачитує епіграф. Учні записують у зошити тему уроку та епіграф.)

-3-

2. Бесіда

Учитель. Нагадайте, чому ця частина мови має таку назву. .(Тому що займенники вживаються замість імен­ників, прикметників, числівників.)

-Як називаються в російській мові іменник, прик­метник, числівник?

-А як займенник називається в угорській мові

Подібно до російської мови утворилось і українське слово «займенник» (замість імен).

3. Поетична хвилинка

Учитель. Учень нашого класу минулого уроку отри­мав індивідуальне завдання. Він повинен був само­стійно знайти вірш про займенник та вивчити його напам'ять. А ви уважно послухайте вірш та доберіть до нього назву.

ЗЛИТКИ ЗОЛОТІ

Чи ти задумувавсь, відкіль оті

У нашій мові злитки золоті?

Як намистини, диво калинове —

Частини мови!

Який співець, поет, який письменник

Уперше слово вигадав — іменник?

Іменник! Він узяв собі на плечі

Велике діло — визначати речі...

...А поспитай звичайного займенника,

За кого він у мові? За іменника!

(Хоч може цей наш скромний осередок

Замінювать числівник і прикметник.)

(Д. Білоус)

Учитель. Автор цього вірша відомий український поет Дмитро Білоус. Свою поезію він назвав «Злитки золоті». Спробуйте пояснити цю назву.

Яку роль в мові виконує займенник?

IV. Узагальнення і систематизація знань

1.Практичне завдання ^г

(На дошці записані речення )

Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові,

в палкому, гарячому, гарному слові?

Мова, наша мова, мова кольорова,

в ній гроза травнева й тиша вечорова.

-4-

Завдання. Прочитати речення. Назвати слова, що вказують на предмет, ознаку, кількість, але не назива­ють їх. Визначити розряди займенників.

2. Відмінювання словосполучень із займенниками

Учитель. А як змінюється ця частина мови? Зараз ми продовжимо роботу над відмінюванням займенників.

Завдання. Провідміняти словосполучення. Ввести їх у речення.

Своє село, уся робота, цей рік, стільки учнів.

3. Колективна робота з підручником (впр. 413)

Учитель. А тепер давайте з'ясуємо, яку ж синтаксичну роль виконує займенник в реченні.

4. Робота з віршем М. Сингаївського

Завдання. Прочитати вірш, визначити тему, головну думку.

Учитель. А зараз потренуємося визначати граматичні ознаки займенників.

Всі, хто за нас поліг у вирвищах смертей,

ви — в пам'яті землі, ви — у серцях дітей...

Ви з нами кожен день — у творчості, в труді.

І на землі дітей

Довічно молоді.

(М. Сингаївський)

Завдання. Записати займенники, які ви почули у вірші, визначити їх розряд, рід, число і відмінок.

5 Гра «Займенник у народній творчості»

Учитель. Зараз ми пограємо в гру. Для нього потрібно утворити 3 команди. Виграє та команда, яка швидше впорається із завданням. Треба навести загадки, які б починалися питальними займенником, та прислів'я і приказки, які б починалися відносним займенником. Загадки відгадують дві інші команди.

6. Диктант-тест

1. 
   Назвіть розряди займенників.
   
2. 
   До якого розряду належать займенники мій, твій ,ваш, наші Які займенники ще не вказані?
   
3. 
   Назвіть-означальні займенники.
   
4. 
   Складіть два речення, у яких займенник хто висту­пав
   

би питальним і відносним.

-5-

5. 
   Складіть два речення, у яких що виступало б то сполучником, то займенником.
   
6. 
   Поясніть правопис: будь-що ~ні з ким, дещо, абищо,де в кого, комусь, нічого, хто-небудь, хтозна-що.
   

7)Випишіть лише займенники: хтозна-де, будь-який,
коли-небудь, будь-як, будь-що, абиколи, абихто.

V. Підбиття підсумків уроку

1. Інтерв'ю

Учитель. Діти до нас прийшли гості.(До класу заходить дівчина)

Кореспондент.

(Вчителем застосовується метод інтегрованого навчання –

«Інтерв'ю» )

--Яку синтаксичну роль виконують вони в реченні?
V!. Оцінювання

V!!. Домашнє завдання (диференційоване)

1. 
   Написати твір-мініатюру «Рідна мова», використо­-
   вуючи займенники.
   
2. 
   Скласти цікаві мовні завдання за вивченим матеріа­-
   лом (малюнки фразеологізмів, мовні задачі тощо).
   

Творчість Ліни Костенко

Уроки літератури в 6 класі

УРОК № 1

ТЕМА. Ліна Костенко. Розповідь про письменницю. Уявне, фантастичне і реальне в поезіях «Дощ полив...», «Пісенька про космічного гостя»

Мета: познайомити учнів з поетесою та її віршами; дати поняття про пейзажну лірику; навчити розрізняти уявне, фантастичне та реальне; оцінювати ставлення автора до природи, людей, подій; розвивати навички аналізу поетичного твору; виховувати доброзичливе ставлення до світу природи, до людини, бажання тво­рити добро, вміння спілкуватись.

Обладнання: портрет поетеси, ілюстрації, збірка поезій, аудіозаписи, підручник «Українська література. 6 клас» (автор А. О. Дудіна).

Міжпредметні зв'язки: живопис, музика.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:

розповідати про поетесу, епізоди з її життя як неор­динарної особистості нашого часу;

аналізувати вірші, розрізняти фантастичне та реальне;

виявляти власне ставлення до природи, людини та поезії.
Орієнтовний план і методи проведення уроку

1. 
   Актуалізація знань, мотивація навчальної діяль­ності (комбінована бесіда) (6 хв).
   
2. 
   Оголошення теми,, мети та очікуваних результатів (2 хв).
   
3. 
   Вивчення нового матеріалу: самостійна робота
   з підручником (над статтею, текстом вірша), робота
   в малих групах (ЗО хв).
   
4. 
   Підбиття підсумків уроку. Оцінювання (7 хв).
   

-2-

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація знань, мотивація навчальної діяльності

Запитання до учнів:

--Яких поетів ви знаєте, які поетичні твори пам'ятаєте?

--Як на вашу думку, поезія чи проза місткіше, вираз­ніше, лаконічніше говорить нам про світ, явища, предмети, людей?

Наведіть приклади віршів, що можуть довести сказане вище.

Учитель. Слова з вірша Ліни Василівни Костенко «Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмерт­ний дотик до душі» найповніше висловлюють думку про поезію — одне з різновидів мистецтва слова.

II. Оголошення теми, мети та очікуваних результатів

Учитель. Безцінний дар, яким володіє людина,— це слово, а ще можливість спілкуватися з природою, людьми.

На уроці ми познайомимося з геніальною сучасни­цею — Ліною Костенко та її чудовими віршами «Дощ полив...» та «Пісенька про космічного гостя».

III. Вивчення нового матеріалу

1. Самостійна робота учнів

Читання статті «Ліна Костенко» (С. 126) та формулю­вання запитань за змістом статті (сформульовані запи­тання записати в зошити), поставити запитання одне одному (робота в парах).

2. 
   Виразне читання вчителем вірша «Дощ полив...»
   
3. 
   Бесіда за прослуханим віршем
   

Запитання до учнів:

• 
  Яка пора року, стан природи відтворено у вірші?
  
• 
  Чи відчули ви, що природа жива? У чому автор вия­вила особливе ставлення до природи?
  
• 
  Знайти епітети, метафори, порівняння. З якою ме­тою вони використовуються?
  

4. Учитель. Сформулюйте свій варіант відповіді на запитання:

-- Що «невідоме» відкрила для нас поезія «Дощ полив...»?

— Продовжте речення: «Коли я слухала вірші, уяв­ляла...».

5. Самостійно прочитати вірш «Пісенька про косміч­ного гостя».

Пропоную об'єднатися в групи для виконання завдань.

-3-

Підготувати розгорнену відповідь на запитання.

І група

Події, зображені у вірші «Пісенька про космічного гостя », справжні чи фантастичні ? Доведіть, поміркуйте.
//