Тема уроку


Скачати 183.25 Kb.
Назва Тема уроку
Дата 05.11.2013
Розмір 183.25 Kb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Туризм > Урок
Урок української літератури в 11 класі

Вчитель першої категорії

Потапенко Людмила Петрівна

Тема уроку: Невянучий сад поезій Ліни Костенко

Мета: допомогти учням пізнати розмаїтий світ поезій Л. Костенко, розкрити її громадянську  одухотвореність, високу художню культуру, багату образність, афористичність; розвивати образне мислення, творчі здібності, аналітичні навички та  вміння, удосконалювати вміння працювати в групах, навички дослідницької роботи; виховувати повагу, любов до особистості митця, плекати почуття патріотизму, національної  гідності; формувати громадянську свідомість, високу духовність.

Тип уроку: урок - дослідження.

Обладнання: портрет письменниці, збірки її поезій, аудіозаписи пісень О. Богомолець на слова  Л.Костенко, музики Рахманінова , мультимедійні презентації поезій, художньооформлені вислови поетеси. 

Методи, прийоми і форми роботи: розповідь учителя, робота в групах, дослідницькі  повідомлення, «Мікрофон», складання таблиці - схеми, асоціативне гроно .  

                                                               Поезія – це завжди неповторність ,
якийсь безсмертний дотик до душі .
Ліна Костенко


Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ . Мотиваційний етап

Слово вчителя: Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучився, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше! Все повторялось: і краса, й потворність. Усе було: асфальти й спориші. Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.

Незбагненна сила поетичного слова. Ніжне й гнівно – обурливе, пристрасне й розчулене, воно обережно торкається найпотаємніших струн у наших серцях, викликаючи мелодії радості, смутку, любові, надії.

У кожного з поетів свій неповторний голос, своє особливе бачення світу. Читаючи вірші Т. Шевченка й Лесі Українки, В. Симоненка чи Д. Павличка, ми учимося відчувати, сприймати напівтони й напіввідтінки, глибше усвідомлюємо неповторність кожної миті життя. Сьогодні важко уявити українську поезію без Ліни Костенко, без її дивовижних за красою й силою поетичних творів, в яких гармонійно поєдналася зворушлива ніжність жінки й твердість духу справжнього борця. Тож сьогодні на уроці ми поговоримо про людину, яка є яскравим представником незабутнього й ще не до кінця усвідомленого «феномена шістдесятництва».

Прониклива, чутлива, наділена пророчим даром сучасниця, вона дивує нас своїм оригінальним поглядом на світ, вмінням відтворити побачене несподіваними словами.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Індивідуальна робота.

а)складання асоціативного грона «Ліна Костенко».

Перед тим як ми з вами поринемо в поетичний світ Л. Костенко, прошу вас висловити свої асоціації, пов’язані з легендарним ім’ям.

Всесвітньо відома авторка, її твори люблять дорослі й діти.

Літописець доби.

Душа і совість нації.

Голос українського народу.

Берегиня українського слова, нашої духовності.

Жінка–борець, взірець громадянської мужності.

б)про що говорять дати?

19 березня 1930 р.- у Ржищеві народилася Л. Костенко, в сім’ї вчителя.

1944 р.- написала перший вірш.

1951-1956 рр. -навчалася в Московському літературному інституті

ім. М. Горького.

1957 р - зб. поезій «Проміння землі».

1958 р.- зб. поезій «Вітрила». 

1961 р.- надруковано книжку «Мандрівка серця».

1961-1977 р.- вимушена творча перерва, замовчування і заборона творів поетеси.

1979 р – роман у віршах «Маруся Чурай».

1980 р – книга «Неповторність».

1987 р – книга «Сад нетанучих скульптур», Державна премія

ім. Т.Шевченка за  роман «Маруся Чурай».

1989 р  - збірник «Вибране».

1994 р. - за збірник «Інкрустації» - премія ім. І. Франка.

1999 р - роман у віршах «Берестечко».

2000 р - лауреат Міжнародної літературної премії ім. Олени Теліги.

2011 р - вихід прозового роману «Записки українського самашедшого».
ІV. Робота над темою уроку.

 Слово вчителя. Творча спадщина Л. Костенко надзвичайно багата та різномаїта, а так як ми обмежені у часі, то виберемо чіткі орієнтири в нашій роботі.

Робота у групах. На попередньому уроці учні класу отримали випереджаючі завдання по підготовці міні – проектів:

1.Міні-проект «Категорія пам’яті в поезії Л. Костенко».

Завдання: підготувати презентацію поезій «Пастораль 20 століття», «Вже почалось, мабуть, майбутнє…»: виразне читання, ідейно-художній  аналіз.

2.Міні-проект «Філософська заглибленість поезій Л. Костенко у сутність проблем життя та творчості».

 Завдання: підготувати презентацію поезій «Життя іде і все без коректур…», цикл «Летючі катрени»: виразне читання, ідейно-художній аналіз.

3. Міні-проект «Здатність поетеси відчувати свою єдність з природою». Завдання: підготувати презентацію поезій «Сосновий ліс перебирає струни», «Осінній день»: виразне читання, ідейно-художній аналіз.

4. Міні-проект «Емоційне багатство інтимної лірики Л.Костенко».
Завдання: підготувати презентацію поезій «Очима ти сказав мені: люблю», «Моя любове! Я перед тобою… »: виразне читання, ідейно-художній аналіз.


Сьогоднішній урок має стати для кожного із вас дослідженням і відкриттям  таємничого світу поезії Л. Костенко. Для того, щоб робота на уроці була ефективнішою, поділіть сторінки вашого  зошита на 2 частини: до 1-і ви будете нотувати тематичні літературознавчі  матеріали та свої висновки, до 2-ї цитати з віршів, які вразили вас  незвичайністю думки, метафоричністю, авторським неологізмом, епітетом. Також зауважте, що кожна тематична група має завершитись вашим власним  висновком.

І. Міні-проект «Категорія памяті в поезії Л. Костенко».
В естетиці Л. Костенко категорія пам’яті-явище багатопланове. Поетеса належить до покоління, обпаленого війною, тож кладе на папір свої спогади про жахіття  війни, що залишили непогасний слід у серцях мільйонів. Хоча, здавалося б, чи  багато могла закарбувати пам'ять підлітка? Виявляється, немало.
Дитяча свідомість увібрала в себе болючі деталі, жорстокі картини, зафіксувала враження, стан душі, які з плином років викристалізувалися у бачення війни:

Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій від вибухів стіні,
Коли згубило зорі в гороскопі


моє дитинство, вбите на війні.

    До теми війни, її жахливих наслідків поетеса звертається в багатьох своїх поезіях, а зокрема: «Пастораль 20 століття», «Тут обелісків ціла рота», «Останні квіти» та інші.

      До вашої уваги поезія «Пастораль 20 століття». Але перш, ніж прозвучить цей твір, давайте з’ясуємо, що таке пастораль.

Словникова робота: Пастораль (від латин. пастуший) - невеликий мистецький твір (або його частина)  з   ідилічним зображенням сцен сільського життя, життя пастушків.

Майже 2 тисячоліття існує цей, один з найпоетичніших мистецьких та  літературних жанрів. На лоні чарівної природи пастухи і пастушки, благородні та безтурботні, грали, співали, кохались. Мир і злагода панували між ними. Пасторальна література була широко знана у  Західній Європі в епоху Відродження. Пробував писати пасторальні  вірші Григорій Сковорода.

Аріадна - дочка критського царя Міноса, яка допомогла Тесею вийти з лабіринту  Мінотавра, подарувавши клубок ниток.

Аргонавти – герої, які здійснили далекий морський похід на кораблі «Арго» в Колхіду по золоте руно. У переносному значенні – мандрівники в  незвідане, дослідники.

Художнє виконання поезії «Пастораль 20 століття».

«Мозковий штурм»

1.Який парадокс міститься уже у самій назві вірша?

2.У чому драматичний контраст зображеної пасторалі?

3.Як авторка передає мотив перерваного зв’язку часів?

4. У чому вбачає промінчик надії поетеса?

5.Які художні деталі цієї поезії вас вразили?

6.Яка ідея пронизує всю цю поезію?

Коментар: Пастораль - жанр європейської літератури, яка оспівувала
 мирне щасливе  ідилічне життя пастухів та пастушок на тлі розкішної сільської природи. У  «Пасторалі» Л. Костенко теж є сільські пастушки: Павло, Сашко, і Степан,  яких поетеса ніжно називає «кирпатими сільськими аргонавтами,  голуб’ятами…». Але нема безтурботно - щасливого життя. Бо пастораль  20 століття. Замість ідилії – страшна трагедія. Породжена відлунням останньої  війни. Таких трагедій було багато у 1-ші післявоєнні роки. Гранати і  снаряди, полишені війною, валялися повсюди. Допитливі сільські хлопчаки  знаходили їх – і відбувалися невідворотні трагедії.

Ліна Костенко змушує задуматися: якби не прокотилася по нашій землі  страхітлива  війна, цієї трагедії не було б…

Авторка все-таки находить промінь надії у цьому невимовному горі:  мати одного із пастушків розродилася «і стала ушосте - мати». Такий акт  підтверджує істину: народження нового життя - це запорука незнищеності  людського роду й вічного його оновлення.

 Категорія пам’яті у художньому трактуванні Л. Костенко тісно пов’язана з категоріями «батьківщина» і « духовність». Бо справжній поет не може бути байдужим до долі Батьківщини.

Хіба ж він міг бути спокійним, розуміючи, що його народ через злу волю історії не мав своєї держави, не був повновладним господарем у своєму домі?
   У Л. Костенко немає плакатних патріотичних віршів, немає гасел, вона не часто навіть вживає слово «Україна». А проте своїм підтекстом майже кожна поезія цієї авторки є високодуховною і патріотичною.
     Яскравим зразком поезії, що ілюструє цю думку, є вірш «Вже  почалось, мабуть, майбутнє…».

Складний філософський зміст його стосується,як до проблеми історичної пам’яті, так і до проблеми людської духовності.
    До того ж ця поезія - зразок медитативної лірики.
Теорія літератури. Медитація - форма філософської лірики, в якій поет висловлює свої роздуми над  проблемами людського буття. (Учні записують визначення в зошити) Фронда – громадсько - політичний рух проти абсолютизму у Франції в 17 ст., похідним від нього є значення непринципової, несерйозної опозиції.

Жіронда - політична партія часів Французької буржуазної революції кінця 18ст.,  що перейшла на бік контрреволюції. Переносно - партія, що схиляється  до угоди з контрреволюцією.

Художнє виконання поезії «Вже почалось, мабуть, майбутнє…».
«Мозковий штурм»


1.Чому вірш має таку назву?

2.Які вічні цінності пропонує брати з собою в майбутнє поетеса?

3. Якою назвою їх можна об’єднати?

4.Які фрази можна назвати афористичними?

5. Визначте в тексті ключове слово, аргументуйте свій вибір.

Коментар: Майбутнє починається кожної миті. Наше життя - це миттєвість між минулим і майбутнім. І ми з безперервного потоку днів, що минають, повинні брати у майбутнє все те найкраще, що становить наші духовні цінності. Серед них і «посмішка Джоконди» ( ознака жіночності, довіри і доброти), погляд « рафаелівської Мадонни» ( любов до сина, якого вона тримає на руках, тривога за його майбутнє і готовність усе зрозуміти і простити ). Для поетеси важливими життєвими цінностями є природність почуттів і близькість до природи:

Любіть травинку, і тваринку,
                                                   І сонце завтрашнього дня,
                                                    вечірню в попелі жаринку,
                                                    шляхетну інохідь коня.


Треба у собі постійно виробляти високі життєві правила (етику) і жити за ними:

                                         Нехай тендітні пальці етики

                                                        торкнуть вам серце і вуста.

  Ключовим у цьому вірші є словом «люблю», воно має стати вашим найважливішим життєвим компасом. Любіть світ довкола себе – він прекрасний у великому і в малому. Через любов лежить найкоротший шлях до пізнання. І лише через любов можна відчути тендітні пальці етики.
ІІ. Міні-проект «Філософська заглибленість поезій Л. Костенко у сутність проблем життя та творчості». Завдання: підготувати презентацію поезій «Життя іде і все без коректур…», цикл «Летючі катрени»: виразне читання, ідейно-художній аналіз.                         

Одна з провідних тем віршів Ліни Костенко - це роздуми про час, про мить і вічність, про невмируще в людській душі, нетлінні цінності життя.
Людина як найвища цінність перебуває в епіцентрі художніх роздумів, про що б не писала авторка.

Висновки про здобутки сучасної науки і втрати духовних орієнтирів сучасної людини звучать у філософській медитації «Життя іде і все без коректур…».

Художнє виконання поезії.

«Мозковий штурм»

1. До кого звертається поетеса у своїй поезії?

2.Який художній засіб використовує вона, щоб передати стрімкий літ часу, миттєвість людського життя?

3.З якими образами у неї асоціюється минуле, і що вони, на вашу думку, означають?

4.Яке призначення людини на землі?

5.Сформулюйте головну думку твору.

6. З якою поезією відомого вам поета перегукується даний твір?

Коментар: У своїй поезії Л. Костенко звертається до всіх нас, своїх сучасників. Поетеса розмірковує над невблаганністю часу, безперервною і незворотною зміною епох, на тлі яких життя людське - лише мить:

                                                          Життя іде і все без коректур
                                                          І час летить не стишує галопу…
                                                         А ми живі, нам треба поспішати…


Життя кожному дано лише одне, та ще й швидкоплинне, тож «треба поспішати, зробити щось, лишити по собі».

Виправляти вчинки важко, а то й неможливо: «і як напишеш так уже і буде», поетеса нагадує, що зробленого не перепишеш, життя не має чернеток.
…Щоб передати стрімкий літ часу, миттєвість життя Л. Костенко використовує метафори: «життя іде, час летить, не стишує галопу…, єдиний, хто не втомлюється, - час…»

У поезії минулий час окреслений двома образами: Біблійного потопу як розплати людства за гріхи та маркізи Помпадур - фаворитки французького короля Людовіка 15, яка мала на нього великий вплив і визначала, по суті, політику держави.

У розумінні поетеси, сенс людського життя полягає в тому, щоб «зробити щось, лишити по собі…» Авторка тривожиться за майбутнє-як зберегти природу, як достукатись до серця людини, збудити її відповідальність за все суще на землі:»щоб тільки неба очі голубі цю землю бачили в цвітінні…, щоб ці ліси не вимерли як тур, щоб ці слова не вичахли, як руди…». Також у вірші звучить мотив відповідальності творця за слово, за кожен написаний рядок:

Не бійся прикрого рядка,
                                Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
                                Не бійся правди, хоч яка гірка,
                               не бійся смутків , хоч вони як ріки.
                           Людині бійся душу ошукать,
                                бо в цьому схибиш, то уже навіки
.

Отже, головна думка цього твору: це ідея милосердя, гуманності, терпимості в сучасному світі; це роздуми про високу місію людини на землі.

Ця поезія перекликається з поезією В. Симоненка «Ти знаєш, що ти -людина…»

Філософськими роздумами пронизані й «Летючі катрени» Ліни Костенко - цикл, уміщений у збірці «Вибране». Жанр визначила сама поетеса. Це короткі чотиривірші, написані »сходинками», майже без розділових знаків. По суті, це суцільні афоризми на різноманітні теми: роль поета в житті суспільства, призначення людини у світі, душа і духовність, історія і Батьківщина.

Теорія літератури. Катрен - чотиривірш, строфа із чотирьох рядків із суміжним, перехресним         чи кільцевим римуванням, написаний сходинками.

Читання (почергово) чотиривіршів із циклу «Летючі катрени».

«Мозковий штурм»

1.Що робить цю групу віршів циклом?

2.Що нам провіщають «Летючі катрени», до чого закликають?
ІІІ. Міні-проект «Здатність поетеси відчувати свою єдність з природою».
  Завдання: підготувати презентацію поезій «Сосновий ліс перебирає струни», «Осінній день»: виразне читання, ідейно-художній аналіз.


Для кожної людини надзвичайно важливим є вміння радіти життю, цього надзвичайним і буденним подарункам. Л. Костенко щедро наділена оцим даром радості, умінням відчувати неповторність кожної хвилини, талантом ділитися з усіма своєю трепетною любов’ю, своїм щастя буття. Для неї «благословенна кожна мить життя на цих всесвітніх косовицях смерті», вона вдячна за кожен прожитий день: «Вечірнє сонце, дякую за день!».

Пересічна людина не помічає краси навколишнього світу. Але Л. Костенко здатна віднайти прекрасне у найнепримітніших речах: «Який листочок осінній, і вже стоїш у потрясінні». У своїй любові до всього сущого вона ніби зливається з природою, стає гармонійною й невід’ємною її частинкою.

Поетеса любить перебувати на одинці з деревами і квітами, відпочивати в лісі, біля озера чи річки. У ці дорогоцінні хвилини очищається душа, сповнюється любові й прощення, глибокого розуміння мудрості природи.

Коли П. Тичину можна назвати співцем весни, то Л. Костенко є королевою осені. Ця пора року для поетеси є однією з найулюбленіших. Так у збірці поетичних творів «Вибране» (1989) поетеса навіть виділила окремий розділ «Осінні карнавали». Вона показує нам осінь по-різному: то ранньою, що тільки-тільки вийшла з літа і ще сповнена гарячої жагучості (поезія «Осінь жагуча»), пізньою, коли «од холоду в ногах посиніли дуби». Вона буває і осяяною сонцем, і оповита туманами. А над усім цим – сильне почуття ліричної героїні, яка просто не здатна спокійно говорити про осінь, а постійно схвильована нею, переживає її з усією повнотою великого поета.

Витонченим шедевром поетичного мистецтва можна назвати поезію «Осінній день». Ця поезія Л.Костенко, як і багато інших, покладена на музику, яку неперевершено виконує Ольга Богомолець. До речі, у 2010 році Ольга презентувала свою книгу з компакт-диском «Гіацинтове сонце», до якого увійшли витончені ліричні твори Л.Костенко у її задушевному виконанні.

Художнє виконання поезії «Осінній день».

Словникова робота

«Мозковий штурм»

1.Які почуття і враження навіює вам даний твір?
2.Яке смислове навантаження несе в собі старослов’янське слово »осанна»?

3.Які художні засоби використовує поетеса, щоб висловити своє зачарування осінньою красою?

Коментар: Уже перші рядки цієї поезії навіюють враження сонячного осіннього дня, коли навколишній світ, завдяки високому безхмарному небу та прохолодному чистому повітрю, по вінця сповнений синяви.

У Л. Костенко тут не просто поетичне змалювання осіннього пейзажу , а це «осанна осені!», це її вітання, усвідомлення того , що вона уже прийшла.

Але в цьому вітанні, в цій радості, яка переповнює душу ліричної героїні, звучать і нотки суму: «Осанна осені, о сум!» Далі ми бачимо і традиційні «знаки» осені - айстри, що вражені першими морозами, і вервечки птахів, які покидають рідну землю…

 Вслухаючись у цю поезію, ми ще раз переконуємося, що Л. Костенко - неперевершений майстер поетичного слова. Як ювелір шукає гідну оправу для дорогоцінного каменю, так і поетеса ретельно добирає художні засоби, щоб тонко передати свої почуття і настрої.

Впадає у слух і філігранно здійснена алітерація, і 5-ти стопний ямб, яким написана поезія, надають тексту якоїсь магічності доброго чаклунства, коли тебе зачаровують красою. Поезія Л. Костенко вирізняється поміж інших і своєю метафоричністю:

                Останні айстри горілиць зайшлися болем.

                Ген килим, витканий із птиць, летить над полем.
                І плаче коник серед трав –нема мелодій!

Природа у цій поезії оживає і наповнюється людськими почуттями.

Висновок: Пейзажні поезії Л. Костенко – це школа, що вчить нас бачити і розуміти красу природи, відчувати її настрої. Це дивовижний світ, у якому знаходиш гармонію, спокій, відновлюєш свої сили і пізнаєш сенс існування.

ІV. Міні-проект «Емоційне багатство інтимної лірики Л.Костенко».
Завдання: підготувати презентацію поезій «Очима ти сказав мені: люблю», «Моя любове! Я перед тобою… »: виразне читання, ідейно-художній аналіз.


Нема поетів, які б не писали про любов- вже надто значиме місце займає вона у спектрі людських почуттів. Любов підносить, ошляхетнює людину.

Це почуття, можливо, як жодне інше, прагне висловлення. Ось чому кохання дуже часто дає поштовх до творчості, самовираження. Стільки вже написано творів про кохання, що здається, всі можливі нюанси любовних почуттів уже зафіксовано в поетичному слові.

Але в поезії Л. Костенко відкриваються нові неповторні грані цієї теми. «Інтимна лірика - це постійний діалог розуму і серця»( Л. Таран).

У книзі «Вибраного» поетеси любовна лірика складає цілий розділ «Безсмертним рухом скрипаля», куди увійшли такі поезії, як «Світлий сонет», «Очима ти сказав мені: люблю», «Пелюстки старовинного романсу», «Моя любове! Я перед тобою» та інші.

Лірична героїня інтимної лірики Л.Костенко - не емансипована жінка 20 ст.. Вона – немовби з позаминулого віку. До коханого звертається на Ви, як

Анна Ахматова і Марина Цвєтаєва. Для неї кохання морально й духовно піднесене. Суто фізіологічні, еротичні мотиви, дуже модні останнім часом в українській ( і не тільки поезії ) літературі, - не для неї. Це не старомодність, а глибоке розуміння святості почуття. Навіть у такій темі поетеса максимально вимоглива, гранично раціональна.

Лірична героїня кохання сприймає як стан душі, коли вона перестає керуватися розумом і логікою, від чого страждає:

         Я дуже тяжко вами відболіла.

Це все було як марення , як сон.
Любов підкралась тихо як Даліла,


А розум спав, довірливий Самсон.
З іншого боку, в багатьох віршах бачимо протилежне. Намагання проаналізувати свій стан, усвідомити його. І часто закохана жінка в поезіях Л.Костенко – це не бездумний порив, не емоційний безлад думок і почуттів, а передусім намагання контролювати і осмислювати душевний стан :

Хай буде так , як я собі велю.

Свій будень серця будемо творити.

Я Вас люблю, о як я Вас люблю!

Але про це не треба говорити.

Однак попри все, на перший погляд, складність у розумінні такого почуття, як кохання, Л. Костенко пише про нього просто, щиро, зрозуміло кожній закоханій людині:

Думаю про Вас. Я знаю, що Ви є.

Моя душа й від цього вже світає.

Художнє виконання поезії «Моя любове! Я перед тобою».

«Мозковий штурм»

1.Що вам нагадують перші рядки поезії?

2.Які почуття та переживання ліричної героїні вона передає?

3.Який художній засіб використовує поетеса, щоб досягти бажаного емоційного впливу? Як ви гадаєте, чим є кохання для ліричної героїні?

4.Яка головна ідея цього твору?

Коментар: Можна сказати, що це вірш-моління, вірш–благання. Саме так звертаються до Всевишнього…А в даному випадку звертання ліричної героїні до свого світлого почуття:

Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.


Лірична героїня в передчутті народження світлого почуття любові, яке вона уже не в силі зупинити. ЇЇ душа наповнюється блаженством і водночас тривогою. Блаженством, бо це почуття окрилює її, а тривогою, бо боїться , щоб ця пристрасть не зробила її слухняною рабою, не ошукала, не зрадила:

Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!


Не допусти , щоб світ зійшовся клином,
і не приспи, для чого я живу.
Не дай мені заплутатись в дрібницях,


не розміняй на спотички доріг…
Для досягнення емоційного впливу авторка використовує художній засіб-градацію –нанизування дієслів із заперечною часткою «не»: не зроби, не ошукай, не допусти, не дай, не розміняй, не обітни, не приспи . Саме цей прийом увиразнює почуття ліричної героїні, а творові надає величного, урочистого тону.

Любов для ліричної героїні – це не просто пристрасть, а те світле почуття, яке вона дістала через генетичну пам'ять у спадок від своїх героїчних предків, які були величні, і в коханні, і хоробрі та звитяжні в боях:
І в них було кохання , як у мене,
і від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена, та що поробиш,


- тільки до воріт.
А там, а там…жорстокий клекіт бою
і дзвін мечів до третьої весни


На мою думку , ця поезія передає щирі та відкриті зізнання – одкровення ліричної героїні. Яка у зверненні до своєї любові мріє про високе світле почуття, яке окрилює, надає снаги жити, радіти. Почуття, яке робить життя осмисленим, повноцінним, спонукає до творчого піднесення.

V. Закріплення знань, умінь та навичок .

Складання асоціативної схеми: «Нев’янучий сад серцеспіву Ліни Костенко».

Поезія Л. Костенко це -

- осанна Україні, народу, мові ; - болючі спогади про жахіття війни;

- тривога за сучасне і майбутнє планети; роздуми про місце митця у суспільстві; - любов до природи і всього сущого на землі; - симфонія кохання, - світ чистих почуттів; - заповіт нащадкам - жити за законами любові і добра.

Рефлексія: У чому секрет неповторності і такої популярності поезії Ліни Костенко?

Коментар: На мою думку, секрет поетичної творчості Л. Костенко та її популярності серед широкого загалу читачів в тому, що її поезії віддзеркалюють душу українського народу. У своїх творах вона виступає як поет-діагностик, із надчутливим камертоном, що ловить найменші вібрації часу, але водночас вона і найсуворіший моральний суддя, який оцінює все крізь призму вічних засад любові, добра, моралі.

Вона створила для нас, шанувальників її поетичного дару, своєрідний кодекс честі. Його прочитуємо у віршованих рядках і між ними. Він має стати пріоритетом для людини нового тисячоліття і визначати сутність стосунків людини з людством, суспільством, з природою. Оскільки тільки така людина будує державу, і сама себе , і своє гідне життя. І я гадаю, що для нас 11-класників, молодих людей, котрі ось уже через декілька місяців підуть у доросле життя, слова Ліни Костенко стануть для нас тим дороговказом , за яким ми будемо намагатися будувати своє майбутнє, стануть порадою у скрутні хвилини життя…

Укладання «Кодекса честі - заповіді нащадкам» з афористичних висловів Л.Костенко, які учні записували під час уроку та під час самостійної підготовки міні – проектів.

« Кодекс честі – заповідь нащадкам»

! Людині бійся душу ошукать,
Бо в цьому схибиш – то уже навіки.


! Зробити щось, лишити по собі…
Щоб тільки неба очі голубі
Цю землю бачили в цвітінні.


! Любіть тваринку і травинку,
І сонце завтрашнього дня.


! Не треба думати мізерно!

! Є для серця така покута:
Забувати скоріше зло.


! Не забувайте незабутнє,
І не знецінюйте коштовне,
Не загубіться у юрбі.
! Життя людського строки стислі.
Немає часу на поразку.


! Не дай мені заплутатись в дрібницях,
Не розміняй на спочинки доріг.


! І все на світі треба пережити.

! Люди будьте взаємно красивими.

! Єдине , що від нас іще залежить,-
Принаймні вік прожити, як належить.


! Найвище уміння - почати спочатку,
Життя, розуміння, дорогу, себе.
VI. Підбиття підсумків уроку.


Оголошення результатів навчальних досягнень.

Слово вчителя: Не розлучайтеся у житті з поезією Л.Костенко. Звертайтеся до серцеспіву поетеси у критичні моменти, коли треба визначитися у правильності життєвого вибору. Живіть і творіть згідно з «Кодексом честі».

VII. Домашнє завдання

1.Прочитати роман у віршах «Маруся Чурай»
2. Підготувати міні - проекти:
- Історична основа твору. Історія написання.
- Композиція твору.
- Образ Марусі Чурай.
- Сценічне безсмертя роману.

Схожі:

УРОКУ ТЕМА ПРОГРАМИ: Технології комп'ютерної обробки інформації
ТЕМА УРОКУ: Тема уроку: Створення, завантаження та збереження файлів-документів. Введення, редагування та форматування інформації....
Уроку Тема уроку: Пристрої введення-виведення інформації. 
Структура і тип уроку повністю відповідають меті і завданням уроку, тобто науковий рівень уроку відповідає сучасним вимогам
План-конспект уроку інформатики в 7 класі Тема уроку
Тема уроку: Робота з текстовою інформацією. Призначення та основні функції текстового редактора. Текстові процесори. MS Word. Поняття...
ТЕМА ПРОГРАМИ: «Основи роботи на ПК.» Тема уроку
Тема уроку: «Побудова та форматування таблиць. Створення діаграм. Робота з колонками.»
УРОК №46 Тема уроку
Тема уроку. Характеристики варіаційних рядів. Середні величини. Мода, медіана вибірки
Урок 21 Тема уроку
Тема уроку. Паралельне проектування та його властивості, Зображення просторових фігур на площині
УРОК №35 Тема уроку
Тема уроку. Розв'язування текстових задач складанням систем рівнянь з двома змінними
УРОК 43 Тема уроку
Тема уроку: Використання формул комбінаторики для обчислен­ня ймовірностей подій
ТЕМА УРОКУ
ТЕМА УРОКУ: Українська національно демократична революція: тріумф чи трагедія українського народу
УРОК 13 Тема уроку
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка