|
Скачати 70.17 Kb.
|
УРОК 13 Тема уроку: Формули тригонометричних функцій суми і різниці двох чисел. Тригонометричні функції подвійного і половинного аргументу. Мета уроку: Вивчення формул тригонометричних функцій суми і різниці двох чисел, формул тригонометричних функцій подвійного і половинного аргументу. Формування умінь застосовувати вивчені формули для спрощення виразів та обчислень. І. Перевірка домашнього завдання. Розв'язання вправ, аналогічних до домашніх: вправа № 40 (11), 44 (3). II. Сприймання і усвідомлення формул суми і різниці двох чисел. 1 ![]() На одиничному колі позначимо точки Рα і Рβ (α > β) проведемо вектори ![]() ![]() ![]() ![]() Знайдемо скалярний добуток векторів ![]() ![]() 1) ![]() ![]() 2) ![]() ![]() ![]() ![]() Звідси маємо, щосоs (α – β) = соs α · соs β + sіn α · sіn β. (1) Користуючись одержаною формулою, можна одержати інші формули: соs (α + β) = соs α · соs β – sіn α · sіn β; (2) sіn (α + β) = sіn α · соs β + соs α · sіn β; (3) sіn (α – β) = sіn α · соs β – соs α · sіn β; (4) ![]() ![]() Змінивши в формулі (1) β на –β і врахувавши, що соs(-β) = соs β, sіn(-β) = -sіnβ, одержимо соs(α + β) = соs(α - (-β)) = соsα · соs(-β) + sіnα · sіn(-β) = соsα · соsβ – sіnα · sіnβ; ![]() Таким чином, sіn(α + β) = sіn α · соs β + соs α · sіn β Змінивши в останній формулі β на – β одержимо: sin(α - β) = sіn α · соs(-β) + соs α · sіn(-β) Звідси sіn(α – β) = sіn α · соs β – соs α · sіn βВиведемо формулу тангенса суми чисел: ![]() Отже ![]() Змінивши β на – β, одержимо ![]() Виконання вправ ____________________1. Знайдіть значення виразів: а) соs 42° соs 18° – sіn 42°sіn 18°; б) ![]() в) sіn 56° соs 34° + соs 56° sіn 34°; г) ![]() д) ![]() ![]() 2. Спростіть вирази: а) sіn(α + β) – sіn α · соs β; б) ![]() в) ![]() Відповідь: а) соs α · sіn β; б) sіn 2α; в) ![]() 3. Обчисліть: а) соs 75°; б) tg 15°; в) сtg 75°; г) sіn ![]() Відповідь: а) ![]() ![]() ![]() ![]() III. Сприймання і усвідомлення тригонометричних функцій подвійного аргументу. Демонструється таблиця “Тригонометричні функції подвійного аргументу” (табл. 6). Таблиця 6
Коментарі вчителяВиведемо формули, які виражають тригонометричні функції аргументу 2α через функції аргументу α. Скористаємося формулою sіn(α + β) = sіn α · соs β + соs α · sіn β. Вважаючи β = α, маємо: sіn 2α = 2sіn α · соs α. Аналогічно із формули соs(α + β) = соs α · соs β – sіn α · sіn β при α = β одержуємо: соs 2α = соs2 α – sin2 α. Із формули ![]() ![]() Виконання вправ 1. Обчисліть: а) 2sin15° соs15°; б) соs215° – sіn215°; в) ![]() Відповідь: а) ![]() ![]() ![]() ![]() 2. Обчисліть sіn 2α, якщо а) sin α = ![]() ![]() ![]() ![]() Відповідь: а) ![]() ![]() 3. Спростіть: а) sіn α соs α; б) соs α · соs ![]() г) 1 – 2sin2 5α; д) соs 4α + sіn2 2α; є) sіn 2α + (sin α – соs α)2. Відповідь: а) ![]() ![]() 4. Доведіть тотожності: а) 2соs2 α – соs 2α = 1; б) ![]() в) ![]() ![]() IV. Сприймання і усвідомлення тригонометричних функцій половинного аргументу. За відомими значеннями тригонометричних функцій аргументу а можна знайти значення тригонометричних функцій аргументу ![]() Із формули соs 2x = соs2х - sіn2x при х = ![]() соs α = соs2 ![]() ![]() Запишемо основну тригонометричну тотожність у вигляді: 1 = соs2 ![]() ![]() Складаючи почленно рівності (2) і (1) й віднімаючи почленно із рівності (2) рівність (1), одержуємо: 1+ соs α = 2соs2 ![]() 1 – соs α = 2sіn2 ![]() Формули (3) і (4) можна записати так: ![]() ![]() Формули (5) і (6) називають формулами синуса і косинуса половинного аргументу. Ці формули називають також формулами зниження степеня. Виконання вправ 1. Знайдіть числові значення виразу: а) 2соs2 ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() 2. Нехай соs α = 0,6 і 0 < α < ![]() ![]() ![]() ![]() Відповідь: а) ![]() ![]() ![]() 3. Обчисліть: а) sіn 15°; б) соs 15°; в) tg 22°30'. Відповідь: а) ![]() ![]() ![]() 4. Спростіть: а) ![]() ![]() Відповідь: а) 2соs α; б) tg α. 5. Доведіть тотожності: а) ![]() ![]() ![]() V. Підведення підсумків уроку. VI. Домашнє завдання. Розділ І § 10 (1; 3; 4). Запитання і завдання для повторення до розділу І № 63—65, 67, 68. Вправа: № 51 (1, 2, 3, 6, 7). Розглянути приклади 1 (1-4), 2 (1-5), 3 (1-4), стор. 77-82. Роганін Алгебра 10 клас, Урок 13 |
Урок 21 Тема уроку Тема уроку. Паралельне проектування та його властивості, Зображення просторових фігур на площині |
УРОК №46 Тема уроку Тема уроку. Характеристики варіаційних рядів. Середні величини. Мода, медіана вибірки |
УРОК №35 Тема уроку Тема уроку. Розв'язування текстових задач складанням систем рівнянь з двома змінними |
УРОК 43 Тема уроку Тема уроку: Використання формул комбінаторики для обчислення ймовірностей подій |
УРОК №28 Тема уроку ... |
Урок 1 Тема уроку Тема уроку: Що означає бути щасливим. Індивідуальність людини та відчуття гармонії в собі. Чому важливо правильно оцінювати себе |
Урок №53 Дата: 18. 03. 2013 Тема уроку Тема уроку: Значення птахів у природі та житті людини. Птахівництво. Охорона птахів |
УРОК 33 Тема уроку Тема уроку: Корінь п-го степеня. Арифметичний корінь п-го степеня і його властивості |
Уроку: Урок Тема уроку: Історія відкриття та освоєння материка. Практична робота №8 (продовження) |
УРОК 4 Тема уроку Мета уроку: Познайомити учнів з поняттям неперервності функції в точці та на проміжку |