|
|
Скачати 239.51 Kb.
|
Вправи та завдання: 1. Офенська мова, що слугувала таємним засобом спілкування мандрівних торговців книгами та іконами в Росії (переважно у Володимирській губернії) з 17 ст.– до поч. 20 ст. розвивала свій лексичний склад такими шляхами: ─ запозичення, зокрема з грецької мови: кимак, кимальница – «ліжко»; манатка – «сорочка»; травьяк – «обід»; хирки – «руки»; декан – «десять»; з тюркських мов: бирять – «давати або платити»; сары, сарынь – «гроші; також цінності»; яман (або аман) – «погано»; башлять – «виплачувати»; башли – «виплата» (очевидно, від баш – «голова», спочатку – «голова худоби», що слугувала одиницею розрахунку) тощо. ─ російська діалектна лексика: бусать (згодом бухать) – «пити»; клево – «добре, вдало»; поханя – «хазяїн»; совасьюха – «миша»; косать (згодом коцать) – «бити або різати»; дермоха – «бійка»; колыга (або клога) – «брага»; здьюм – «два»; солоха – «баба»; хлить (або хилять) – «текти, йти»; мастырить – «робити, будувати». ─ конструювання нових лексем від іноземних запозичень за допомогою словотвірних формантів російської мови: донгузятина – «свинина» ( татар. дунгиз – «свиня»). ─ опускання, додавання чи переставляння окремих звуків або морфем у російських словах: ботать (з рос. болтать – «говорити») ; куребро (з рос. серебро); крясо (з рос. мясо); мас (з рос. сам). Завдання1. Прочитайте уривки із записів «офенської мови» та їх переклад сучасною російською мовою. Знайдіть у тексті іменники, прикметники, займенники, дієслова. Визначте словотвірні та словозмінні морфеми, проаналізуйте словотвірну структуру слів, спробуйте визначити їх етимологічну основу. ─ Масу зетил еный ховряк, в хлябом костре Ботусе мастырится клевая оклюга, на мастырку эбетой биряют скень юс -- поерчим на масовском остряке и повершаем, да пулим шивару. ─ Мас скудается, устрекою шуры не прикосали и не отюхтили шивару. ─ Мне говорил один господин, что в столичном городе Москве строится чудесная церковь, на строительство делаются щедрые пожертвования -- так поедем туда на моей лошади и посмотрим, а после купим товар. ─ Я боюсь, как бы нас дорогой не прибили воры и не отняли товар. Масовской курёхой стремыжный пендюх прохандырили трущи. Лохи биряли клыги и гомза. Кубы биряли бряеть и в устреку кундяков и егренят. А ламонные карюки курещали курески, ласые лащата грошались. Нашей деревней третьего дня проходили солдаты. Мужики их угощали брагою и вином. Женщины подавали кушать и в дорогу дали им пирогов, и яиц, и блинов. А красные девки пели песни, малые же ребята смеялись. Завдання 2. У мові яких соціальних груп і нині використовується лексика, запозичена з офенського арго? Чи змінилася семантика наведених слів «офенської» мови на сучасному етапі? 2. Прочитайте уривок із записів росо-норського піджина (складеного на основі російської та норвежської мов, що побутував на Півночі Росії і обслуговував торгівлю між поморами та норвежцями) із перекладом українською мовою. Визначте лексичний і граматичний компоненти російської та норвезької мов (спираючись на факти відомих вам германських мов). Які висновки щодо особливостей граматичної структури і лексичного складу піджинізованих мов можна зробити на підставі аналізу тексту? Норвежець: Драсви, гаммель гу вен по моя. Твоя фиск купум? (Добридень, мій старий добрий друже. Ти купуватимеш рибу?) Помор: Да. (Так). Норвежець: Kак прис? (В яку ціну?) Помор: Эн вога мукка, со ту вога треска. (За мішок борошна два мішки тріски). Норвежець: Эта мала. (Цього дуже мало). Помор: Шлик шлаг, эн о ен хальв вога треска, со эн вога мукка. (Такі справи. Один с половиною мішок тріски за один мішок борошна) Норвежець: Эта грот дюр. (Це ще надто дорого). Помор: Но давай по кают ситте нед со докка лите чай дринком. Икке скаде. (То спускайся в каюту і попий чаю. Це не зашкодить). 3.Національна страва каша має в українських діалектах такі назви: бабка, базьоха, бантуш, відливанка, вилія, гартанача, гарбузня, гойдалка, дзьобавка, дід, замішка, затірка, зубці, княгиня, кокоші, коливо, кулеба, кулеша, пагоза, пенцак, покушка, саламаха, тетеря, тузлук, шупеня, ябчанка та інш. Як можна пояснити таке розмаїття місцевих назв? Спробуйте визначити внутрішню форму наведених діалектизмів. 4. Проаналізуйте наведені нижче вирази і фрази з так званої «одеської мови» – форми просторічного мовлення, поширеного в Одесі, які водночас активно використовуються у розмовному мовленні на території України і Росії. Що, на вашу думку, вплинуло на формування такого специфічного різновиду мовлення? (Відповідь аргументуйте історичними й етнографічними фактами). Я нечаянно лопнул стакан – «Мій стакан випадково тріснув» Я видел тетю вашу идти по Ришельевской улице – «Я бачив, як ваша тітка йшла Рішельєвською вулицею» Ходить пешком или ехать на трамвае - это две большие разницы – «Між тим, щоб іти пішки або їхати трамваєм, є велика різниця» Вчера на улице была страшная мокрота – «Вчора надворі було дуже сиро» Товарищ, вы мне мешаете впечатляться! – «Добродію, ви заважаєте мені насолоджуватися (наприклад спектаклем)» Где мы едем? – «Куди ми їдемо?» А я знаю? – «Я не знаю». 5.Складіть тези до наступних праць: 5.1. Серебренников Б. А. Язык как общественное явление // Общее языкознание. Формы существования, функции, история языка. – М., 1970. – С. 417–450. 5.2. Фергюсон Ч. Автономная детская речь в шести языках // Новое в лингвистике. – Вып. 7. Социолингвистика. – М.: «Прогресс». – С. 422–440. |
|
Тема: Літературна мова. Мовна норма. Культура мови Студенти повинні... Глущик С. В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник. 4-те видання, перероблене і доповнене. – К.: А. С. К.,2006 |
ДЕРЖАВНА МОВА – Мова професійного спілкування Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови. Комунікативне призначення мови в професійній... |
|
Творча робота у номінації Народ, держава, мова це поняття нероздільні. Без мови немає народу, а без народу не існує мови. Наша рідна українська мова то мова... |
Тема Державна мова мова професійного спілкування 11 Поняття національної та літературної мови. Значення мови в житті суспільства та людини 17 |
|
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її. Борімося за красу мови, за правильність... |
RETRO 2010 02 — 06. 07. Crimea, Ukraine Народна мова – на противагу літературній, жива мова народних мас, відома в усному вживанні, як розмовна мова чи як мова фольклорних... |
|
План: Предмет і завдання курсу "Ділова українська мова". Українська... Функціональні стилі мовлення. Художній і розмовний стилі, жанри, мета і сфера спілкування, мовні засоби |
Урок розвитку зв’язного мовлення №1 Творчий переказ тексту «Відпочинок на морі» Державний Гімн України. Мова — жива скарбниця історії народу. Мова і мовлення. Збагачення мови новими словами. Утворення нових слів.... |
|
Розкрийте поняття літературної мови та літературної норми. Визначте... Українська мова – слов’янська мова. Вона є національною мовою українського народу. Українська національна мова існує |
ВІДДІЛ ОСВІТИ ВАТУТІНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ... Мова, яку приємно вивчати, мова яку легко вивчати. Вивчати французьку, насамперед, означає отримувати насолоду від гарної, багатої... |