|
|
Скачати 4.15 Mb.
|
Крайня М.І.використання Інтерактивних технологій на уроках мови та літературиСучасна освіта – це освіта для людини. Її стрижень – розвивальна, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, здатної до самоосвіти і саморозвитку, уміння творчо мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію. Сьогодні школа обрала курс на створення можливостей для учнів займати не просто активну, а й ініціативну позицію в навчальному процесі: не просто засвоювати запропонований учителем матеріал, а й пізнавати світ, вступаючи з ним в активний діалог, самостійно шукати істини і не зупинятися на досягнутому. Провідна роль у цьому відводиться вчителям-словесникам, які повинні виховувати любов до рідного слова, навчити учнів правильно висловлювання не тільки на уроках української мови, а й під час вивчення інших предметів шкільного курсу, вільно спілкуватися в різних життєвих ситуаціях. Тому й постають питання: як навчати, які новітні педагогічні технології застосовувати у викладанні української мови та літератури? Щоб опанувати на творчому рівні нові методики, потрібно, щоб на кожному окремому уроці й системі уроків учитель досягав взаємозв'язку навчального, розвивального й мотиваційного компонентів навчальної діяльності, утверджував гуманні взаємовідносини в класі, активно використовував різні форми співробітництва з учнями. Тому в процесі підготовки та проведення уроків необхідно не тільки орієнтуватися на їх зміст, а й одночасно продумувати, як це зробити з найбільшою користю для розвитку особистості кожної дитини, збереження емоційного благополуччя, оптимізму, розвитку позитивного ставлення до навчання, уміння вчитися. Тому чим повніше, надійніше і послідовніше на уроці вдається пов'язати змістовий, процесуальний і мотиваційний компоненти навчальної діяльності, тим сильніше система уроків впливатиме на виховання і розвиток школярів. Реалізація мотиваційного компонента уроку полягає насамперед у гуманізації взаємовідносин у класному колективі, задоволенні актуальних потреб дитини, застосуванні групових форм роботи, ігрових ситуацій, стимулюванні самооцінки, саморозвитку. Доведено, що пізнавальна діяльність учнів потребує створення умов, за яких реалізується пізнавальна самостійність та активність учнів. Інтелектуальна, вольова та емоційна сторони пізнавального інтересу становлять єдине ціле. Активна вольова діяльність можлива тоді, коли процес навчання викликає в учнів емоційне ставлення до засвоюваного матеріалу, спонукає його до різноманітної пізнавальної діяльності, вольового напруження. У такому разі засвоєння матеріалу буде ефективним. З огляду на це вчитель має застосовувати ті форми і види діяльності, які підвищують продуктивність праці та якість навчання. Такими є інтерактивні технології. Саме вони лягають в основу уроку-рефлексії, який допомагає кожному школяру піднятися на вищий інтелектуальний рівень, опинитися у новому контексті осягнення можливості суб'єктивного ставлення до мети діяльності. Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де вчитель і учні є рівноправними суб'єктами навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем. Воно сприяє формуванню цінностей, навичок і вмінь, створенню атмосфери співпраці, взаємодії. У разі вибору вчителем інтерактивної технології слід дотримуватися правил організації:
Часто перед учителем постає питання: з чого почати урок? Адже цікавий початок не тільки створює відповідний емоційний настрій, а й підвищує в учнів інтерес до навчання, до пізнання. Розпочати урок можна з використання методу «Передбачення». Передбачення є потужним фактором, що працює на розвиток критичного мислення та розуміння, підсилює інтерес і спонукає школярів з'ясувати, що вже відомо, а що ні. За допомогою ключових слів, виразів, загадок, прислів'їв, малюнків, схем, таблиць учні намагаються відшукати відповіді, які б підтвердили чи заперечили ту чи іншу гіпотезу. Після цього учні мають можливість, за власним бажанням, висловити передбачення щодо теми уроку, обґрунтувавши свою думку. У більшості випадків школярі за власними спостереженнями точно передбачають зміст уроку, тексту чи твору. В основній частині уроку можна використовувати різні методи. Цікавою і результативною є технологія «Коло ідей». Метою цього методу є залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання, розв'язання гострих проблем і складання переліку ідей. Порядок проведення такий:
Як варіант можна представляти результати не тільки групової, а й індивідуальної роботи. Цей метод є ефективним при розв'язанні проблемних питань. Для складання переліку думок можна запропонувати кожному учневі по черзі висловити одну ідею або написати свою думку чи ідею на картці-індексі без імені. Учитель збирає картки і складає перелік зазначених ідей на дошці або починає дискусію, користуючись інформацією з карток. Так, наприклад, готуючись до уроку літератури рідного краю «Тема кохання у творчості А. Кичинського», вчитель пропонує учням дібрати вислів із прочитаних удома поезій, який би найкраще представляв інтимну лірику поета. Учні називають обрані афоризми:
Учнів цікавить, хто обрав із щедрого потоку досконалого найкращий, найточніший вислів. Вчитель говорить, що кожен, бо вибрані рядки належать одному авторові – Анатолію Кичинському, і об'єднує їх одна тема – любов. Усі обрані афоризми діти записують у зошити і використають їх під час написання творів. Реалізуючи на уроках української мови комунікативну та лінгвістичну змістові лінії, доцільно, щоб учитель якомога більше створював педагогічних ситуацій для усних і письмових висловлювань як монологічного, так і діалогічного характеру, адже ці завдання є найголовнішими у курсі української мови. Одним із важливих способів формування вмінь будувати висловлювання є метод «Прес». Його використовують під час обговорення дискусійних питань і виконанні вправ, у яких потрібно посісти й чітко аргументувати певну позицію з обговорюваної проблеми. Метод сприяє вдосконаленню вмінь формувати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній та стислій формі, переконувати інших. Перед виконанням цього виду роботи вчитель повинен ознайомити учнів із етапами методу «Прес»: 1. Висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору (починаючи зі слів: я вважаю, що…). 2. Поясніть причину виникнення цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази (починайте зі слів: оскільки…), 3. Наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку вашої позиції, а також факти, що демонструють ваші докази (починайте зі слів: отже,… таким чином). Серед чинників, що впливають на ефективність навчання, американські та російські психологи виділяють колективну діяльність. Урок надає можливості поєднувати індивідуальні та колективні форми роботи, але все ще залишається недоліком його орієнтація на «середнього» учня. Усунути цей недолік та здійснювати навчання, яке максимально наближене до особистісно-орієнтованого, дозволяє організація навчального процесу учнів у малих групах (мікрогрупах). Розподіл учнів на групи може здійснюватися за будь-яким принципом. Таку інтерактивну технологію доцільно використовувати для розв'язання складних проблем, що потребують колективного обговорення. Робота в малих групах сприяє набуттю навичок спілкування та співпраці. Ще одним ефективним методом колективного обговорення, пошуку рішень, що спонукає учасників виявляти увагу і творчість, є «Мозковий штурм». Він дає змогу вільно висловлювати думки, допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми. «Мозковий штурм» можна проводити як на узагальнюючих уроках, так і на уроках пояснення нової теми. Наприклад, учитель пропонує п'ятикласникам визначити, що є основною одиницею мовлення: слово, словосполучення чи речення? Діти спочатку називають ознаки слова, потім словосполучення та речення, потім роблять висновки, обґрунтовуючи їх. Пам'ятка для учасників «Мозкового штурму»
«Мозковий штурм» на уроці допомагає розв'язати певні проблеми або задачі за допомогою активного розумового пошуку рішень певною групою учнів. Він може бути короткочасним або тривалим, письмовим або усним. Це активна форма діяльності, яка розвиває й тренує мозок, формує вміння лаконічно і чітко висловлюватися. Але найулюбленішою для дітей серед різних технологій є розігрування рольових ситуацій. Мета цього методу – визначити власне ставлення до конкретної життєвої ситуації. Така діяльність допомагає навчитися через досвід і почуття. Рольова гра імітує реальність шляхом «проживання ситуації у ролі», дає змогу діяти, «як насправді». Дитина може поводитися і розігрувати свою роль, моделюючи реальну поведінку, якщо це ситуація, в якій вона вже опинялася. Вимоги до учасників рольових ігор:
Так, наприклад, вивчаючи повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я», можна поставити питання: чи можливо було уникнути конфлікту між Мотрею та старою Кайдашихою? Після розігрування рольової ситуації учням пропонується пояснити дії персонажів, яких вони грали, а також розповісти про почуття, які виникли в учнів під час гри. Школярі охоче включаються у подібні види робіт, бо отримують можливість проявити не тільки знання з предмету, а й кмітливість, творчість. Цільові орієнтації гри: Дидактична – розширення кругозору, пізнавальної діяльності, формування умінь і навичок, потрібних у практичній діяльності, розвиток загально-навчальних і трудових умінь і навичок. Виховна – розвиток самостійності, комунікативності, навичок співробітництва. Розвиваюча – розвиток пам'яті, мислення, мовлення, вмінь порівнювати, зіставляти, знаходити оптимальні рішення. Соціалізуюча – залучення до загальноприйнятих норм і цінностей суспільства, адаптація до відповідних умов, саморегуляція. Ефективним на уроках української мови є пошуковий метод, бо він дає змогу дітям з допомогою вчителя досліджувати мовні явища і робити висновки. Наприклад, у восьмому класі, вивчаючи тему «Дослідження стилістичних особливостей односкладних безособових речень» учитель ставить мету: на основі аналізу фрагментів текстів наукового, офіційно-ділового та художнього стилів мовлення з'ясувати стилістичні функції односкладних безособових речень. Етапи дослідження: 1. Постановка завдання дослідження. Суть цього дослідження полягає в тому, щоб з'ясувати, яку роль виконують безособові речення в науковому, офіційно-діловому та художньому стилях. Тобто – визначити стилістичні особливості безособових речень. 2. Аналіз текстів. Поділивши клас на 3 дослідницькі групи, пропонуємо кожній з них для аналізу тексти лише одного стилю. Кожна група виконує такі завдання:
Узагальнені висновки запишіть. 3. Узагальнення висновків дослідження. Керівник кожної групи оприлюднює перед класом результати дослідження, після чого вони узагальнюються у прес-центрі, до якого входять керівники груп, і робиться узагальнений висновок. Конкурси учнівських проектів можна здійснювати з дітьми різного віку при вивченні різних тем і предметів. Проект – це завершений смисловий структурний елемент, що несе закінчену інформацію про виконання завдання. Його підготовка передбачає обробку значного обсягу літератури, реалізацію вміння учнів подавати набуті знання в завершеному вигляді. У 10 класі, поглиблюючи знання школярів про винятки з орфографічних правил, можна запропонувати дітям створити проект “Словника винятків з орфографічних правил”. Щоб виконати цю роботу, учнів треба підготувати. Для цього одна група отримує завдання підготувати повідомлення “У світі українських словників”, інша – організовує лексичну роботу. Потім учні в групах, парах, працюють над створенням проектів, у зазначений термін презентують їх. Вони не тільки демонструють виконану роботу, а й розповідають про роботу над проектами, зокрема, за яким принципом добирали й розміщували слова, який обсяг словничка, як ним користуватися. Важливу роль тут відіграє усвідомлення потреби активного використання словників для підвищення рівня грамотності. Тому після роботи в групах учні показують індивідуальні завдання. Дітям пропонується розподільний диктант “Перевір себе”. Учитель диктує по два слова на кожне правило. Учні записують їх у дві колонки: у першу – слова, написання яких пояснюється правилом; у другу – слова-винятки. Після закінчення диктанту клас звіряє правильність виконання з написаним на дошці чи зразках. Цікавий вид роботи – розіграш лотереї винятків. Номер лотереї є номер орфограми в словничку, а серією – одне слово з групи винятків. Завдання: назвати орфограму і групу винятків, до якої входить це слово. Виграш – записничок для роботи зі словниками. 1. № 4; серія – різьбяр. Відповідь: уживання м’якого знака; винятки: тьмяний, різьбяр, женьшень. 2. № 7; серія – вілла. Відповідь: подвоєння букв в іншомовних словах; винятки: тонна, ванна, брутто, нетто, тощо. Добре розвивають здібності школярів творчі завдання. Дітям пропонується вдома написати вірші про словники, а хто не зможе, прочитає поезії українських письменників або складе невеличке усне висловлювання “Загадковий світ словників”. Тести за темою “Найуживаніші винятки з орфографічних правил” допоможуть перевірити грамотність школярів. На уроках “творчого спілкування” можна проводити окремі структурні елементи уроку, де б учні виступали в ролі вчителя. Робота починається з повторення матеріалу в парах “учень – учень”, з яких один виступає в ролі вчителя, а інший – у ролі учня; потім захищається обрана тема. Учні самі собі обирають партнерів і тематику для уроків спілкування. Наприклад, на уроках літератури “творче спілкування” доцільно проводити з метою обговорення в парах перших емоційних та інтелектуальних вражень після прочитання художнього тексту; перед написанням учнівського твору – як обговорення його індивідуальних проектів; під час узагальнення знань – як захист складених моделей літературознавчих понять. Метод аналізу конкретних ситуацій цінний тим, що в процесі розв’язання конкретної ситуації учні використовують свій досвід, застосовують аналіз, вчаться використовувати здобуті знання на практиці. Покращити і закріпити знання, збільшити обсяг нової інформації, відпрацьовувати вміння дискутувати, доводити, захищати та відстоювати свою думку, прислухатися до думок інших допомагає метод тематичної дискусії. Як відомо, дискусія, розгляд, дослідження – це обговорення спільного питання, проблеми з метою правильного вирішення. Дискусія виникає внаслідок спілкування вчителя і учнів, між учнями, у процесі вирішення проблемної ситуації. Дискусія повинна бути частиною навчального процесу. Є декілька видів дискусії:
Для дискусії характерні такі поняття: знання, уміння, навички, досвід творчої діяльності. У нашому суспільстві силі слова не завжди приділяли достатньої уваги. Уміння висловлюватися сприймається як належне, а тому вважається, що за якісного засвоєння граматики і лексичного запасу людина цілком оволоділа мистецтвом говорити. Якщо проаналізувати шкільні програми, то видно, що вони не орієнтують на свідоме вироблення нормативного усного мовлення. Тому більшість школярів не вміє висловлювати своїх думок, розгублюється, виступаючи перед аудиторією. Такі виступи для багатьох пов’язані зі справжніми переживаннями, а обговорення дискусійного питання стає майже стресовою ситуацією. У той же час, здатність вести переговори, вести дискусії включає в себе багато навичок (інтелектуальних, соціальних, лінгвістичних), які можна розвинути. Інтелектуальна гра “Дебати” націлена саме на це. “Дебати” формують уміння критично мислити, адекватно оцінювати ситуацію, швидко приймати динамічне рішення, оволодівати навичками лідерства і толерантності в спілкуванні, необхідні для досягнення життєвого успіху в сучасному суспільстві. У “Дебатах” важливішим є процес навчання, ніж кінцевий результат – перемога. Літературні дебати передбачають співпрацю в парі з іншим учнем. Разом вони вибирають певну важливу проблему за твором, що вивчається, протилежні точки зору щодо теми і готують переконливі промови в класі. Кожен учасник готує тези з аргументами і спростування на заяви свого опонента. Клас вирішує, з яким поглядом треба погодитися на основі аналізу, хто був переконливішим. Наприклад, темами для обговорення можуть бути такі питання:
Учасники визначаються щодо власної позиції в дебатах. Один вибирає схвальну, інший – заперечливу. Кожен посилається на твір і зачитує цитати, що обґрунтовують його позицію. Отже, спонукання учнів до усних виступів не забирає багато часу з уроку, але вимагає активної групової підготовки школярів, зацікавлює їх вивченням предмету. В кінці кожного уроку , не залежно від застосованих методів, необхідно проводити рефлексію. Основні функції підсумкового етапу уроку: пояснити зміст опрацьованого; порівняти реальні результати з очікуваними; проаналізувати, чому відбулося так чи інакше; зробити висновки; закріпити чи відкоригувати засвоєння; намітити нові теми для обміркування; установити зв’язок між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти; скласти план подальших дій. На цьому етапі уроку рефлексія не повинна бути лише вербальною – це можуть бути малюнки, схеми, графіки тощо. Вона пов’язана з постановкою мети, яку ставили на початку уроку. Рефлексія – не лише підсумок, а й старт для нової освітньої діяльності і її нової мети, бо формулювання учнями мети свого навчання передбачає її досягнення і наступну рефлексію – усвідомлення способів досягнення поставленої мети. Ефективними є такі прийоми рефлексії:
Інструктаж домашнього завдання є важливим етапом уроку. Йому не можна не приділяти уваги, бо розуміння сенсу цього виду роботи, а також цього значимості для оволодіння учнями матеріалом відіграє значну роль у процесі навчання. Зміст домашнього завдання може бути різноманітним, але обов’язковим залишається наявність декількох рівнів: обов’язкового мінімуму, тренувального, тобто репродуктивного, та творчого. Таким чином, інтерактивне навчання – це специфічна форма організації навчальної діяльності, одна з цілей якої – забезпечення комфортних умов на уроці, у яких кожен учень відчував би свої успіхи, інтелектуальну спроможність, продуктивність навчання. На інтерактивних уроках учні говорять, ходять, пишуть, малюють, ставлять питання, обмінюються думками, доповнюють, корегують, оцінюють себе й інших, знаходять рішення, а значить учаться, думають, здобувають знання. І тому інтерактивний урок повинен змінити класно-урочну систему, або хоча б позбутися деяких її вад, використавши групові форми організації діяльності учнів у рамках урочної системи. Тільки інтерактивний урок може підвищити ефективність навчального процесу, на ньому учні можуть досягти високого рівня інтелектуального розвитку, оволодіти навичками саморозвитку. Тільки при інтерактивному навчанні можуть знайтися відповіді на запитання “як навчати, як створити умови для розвитку та самореалізації особистості в процесі навчання”. Учитель має широке поле для творчості та вибору шляхів підвищення ефективності своєї роботи: можна дібрати один із численних типів уроку, які виробили науковці та колеги-практики, або створити свій, оригінальний. У будь-якому разі суттю вчительського структурування уроку залишається його творчість, бо модель залежить від особливостей виучуваної теми, від неповторної особистості педагога, неповторного учнівського колективу, який складається з неповторних індивідуальностей. Тому навчальний процес слід побудувати так, щоб сприяти свідомій співучасті особистості, яка освоює предмет. Нинішній урок української мови та літератури має створити умови для духовного самовдосконалення, самоутвердження, самореалізації дитини. Кудряшова Т.М. Розвиток рівня силових якостей у школярів методом повторних зусиль Сила – одна з основних характеристик фізичного розвитку людини, а вміння її розвивати і аналізувати рівень розвитку цієї якості є надзвичайно важливим, тим більше для вчителя фізичного виховання. Хоча цим питанням дуже багато уваги приділено в роботах Д.Д.Донського, В.М.Заціорського, М.А.Годика, В.М.Платонова, М.М.Булатової, Л.П.Сергієнка, Б.М.Шияна та ін., однак у кожному конкретному випадку впровадження будь-якого експерименту і висновки, зроблені на основі отриманих даних, мають велику практичну значущість. Адже в середньому шкільному віці в найбільшій мірі виражений позитивний вплив розвитку однієї фізичної якості на розвиток інших. Таким чином, весь навчально-виховний процес буде направлений на комплексний розвиток фізичних якостей школярів. Основний напрямок занять з фізичної культури в школі – це саме розвиток фізичних якостей. Адже уроки фізичної культури не є тренуванням з включених до шкільної програми видів спорту (легка атлетика, спортивні ігри, гімнастика), а є уроками збереження і вдосконалення стану здоров’я учнів. Саме тому основну увагу на уроках необхідно приділяти розвитку рухових якостей. Досвід багаторічної роботи в школі дозволив нам помітити, що в останні 5-6 років в учнів середнього шкільного віку спостерігається зниження рівня розвитку силових якостей, тому необхідно було шляхом експерименту шукати таку методику розвитку силових якостей, яка допомогла б учням і вчителеві у вирішенні цієї проблеми. Найбільш продуктивною виявилася методика, що використовує метод повторних зусиль. Для кожної вікової групи учнів залежно від статі існують як особливості фізичного розвитку, так і пріоритетні періоди розвитку рухових якостей. У школярів 14-15 років(особливо у хлопців) збільшується вага м’язів, однак не зовсім завершений процес зростання кісток грудини. Тому навантаження на м’язи верхньої частини тулуба повинні зростати поступово, а дозування вправ необхідно добре прораховувати [2]. Саме ця особливість врахована в методиці, що пропонує розвивати силу як рухову якість методом повторних зусиль з навантаженням 70-80% максимальної кількості підтягувань. Період відпочинку між підходами становить час, необхідний для відновлення частоти серцевих скорочень до 100-110 за хвилину. Період розвитку сили розподілено на 10 уроків, на 11-му проводиться тестування. На кожному уроці виконується 3-4 підходи з інтервалом відпочинку 50-60 секунд. З уроку в урок залишаються незмінними кількість підходів та інтервал відпочинку, змінюється тільки кількість підтягувань у кожному підході. Цей показник визначається вчителем суто індивідуально для кожного учня в залежності від його статури, стану здоров’я та рівня фізичної підготовленості. В умовах урочних занять найбільш доцільно розділити учнів на сильних, середних і слабких. Використання методу повторних зусиль для розвитку силових якостей раніше вже був запропонований для юнаків 16-17 років у журналі „Фізичне виховання в школі” (№ 2 за 1999 р.), де вміщено й таблицю, в якій визначено кількість підтягувань у кожному підході і на кожному занятті [1]. Врахувавши анатомо-фізіологічні особливості учнів середнього шкільного віку, ми пропонуємо на кожному уроці таке навантаження для хлопців (табл.1) і для дівчат (табл.2). Запропонований варіант розвитку силових показників дає хороші результати в процесі вивчення будь-якої теми. Сумарне навантаження на уроках дає змогу проводити силову підготовку як на початку, так і наприкінці основної частини занять. З 30-35 хвилин основної частини уроку на таку роботу витрачається не більше 10 хвилин за умови наявності достатньої кількості перекладин. Таблиця 1 Поурочне навантаження кількості підтягувань у висі в кожному підході для хлопців
Поурочне навантаження кількості підтягувань у висі лежачи в кожному підході для дівчат
Таблиця 3 Поурочне навантаження кількості стрибків у довжину з місця для хлопців і дівчат
Таким чином, методика розвитку силових якостей методом повторних зусиль, запропонована нами, може використовуватись на уроках фізичної культури, оскільки відповідає всім принципам побудови процесу фізичного виховання, а саме: принципам свідомості (перед учнями ставиться завдання і окреслюється мета, що має бути вирішена за допомогою нього), активності (учні самостійно виконують завдання), наочності (основа – слово, вчитель описує спосіб вирішення рухового завдання, а демонстрація доповнює слово), доступності й індивідуалізації (поурочне навантаження враховує рівень підготовленості і стать кожного учня), систематичності (процес роботи над розвитком певної рухової якості триває на кожному уроці), міцності і прогресування (рухова навичка закріплюється, результати поступово покращуються). Вище викладена методика була використана в дослідно-експериментальній роботі, що проводилася в 2003-2004 навчальному році в двох дев’ятих класах. До початку експерименту показники розвитку відносної сили та швидкісної сили в учнів цих класів майже не відрізнялись. Розвиток силових якостей методом повторних зусиль був застосований в експериментальному класі, а в контрольному класі розвиток силових якостей проводився як виконання тих же вправ, що і в експериментальному. На кожному уроці (всього 10 уроків, як і в експериментальному) учні виконували вправи за певний, указаний учителем час. Дозування виконання вправ було довільне, за самопочуттям. Експериментальні дані опрацьовувались за допомогою методів математичної статистики. Експеримент показав, що більш високий рівень силових якостей мають хлопці експериментального класу в порівнянні з контрольним, адже середні показники відносної сили (підтягування у висі) становлять відповідно 9 разів і 7 разів. Така ж тенденція простежується і при порівнянні показників вибухової сили у хлопців (стрибок у довжину з місця) – відповідно 210 і 197,5 сантиметра. До початку експерименту, як було відмічено вище, учні мали фактично однаковий рівень розвитку силових якостей в обох класах (у підтягуванні відповідно 6 і 5,5 разів, а у стрибках у довжину – 196 і 191 сантиметри), що підтверджується тестуванням. Значення критерію Ст’юдента (t-критерію) для показників відносної сили та швидкісної сили у цих класах дає можливість стверджувати, що дані експерименту цілком задовільні, відповідають дійсності і мають рівень достовірності 95% [3]. При аналізі даних експерименту для дівчат маємо такі результати. Після експерименту середня кількість підтягувань у висі лежачи в експериментальному класі становила 13 разів, а в контрольному – 10 разів. Це вказує на більш високий рівень розвитку відносної сили в експериментальному класі, хоча перед початком дослідження показники цієї фізичної якості майже однакові і становили 9,3 та 8,7 разів. Критерій Ст’юдента в даному випадку вказує на достовірність експерименту у 90% [3]. Аналізуючи рівень розвитку вибухової сили дівчат, необхідно відмітити, що після експерименту середній показник стрибка у довжину з місця в експериментальному класі становить 187 сантиметрів і значно вищий, ніж у контрольному (166 сантиметрів), тоді як на початку експерименту цей показник був відповідно 170 і 162 сантиметри. Значення критерію Ст’юдента вказує на достовірність експерименту у 99, 5% [3]. Проведена експериментальна робота дозволяє зробити наступні висновки:
Потапова Н.О. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Таврійський вісник освіти Засновник: Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ТАВРІЙСЬКИЙ... Конференцiя відбудеться 15 березня 2012 року в м. Севастополі на базі Севастопольського економiко-гуманiтарного інституту. До участі... |
|
І. В. Тараненко // Економічний вісник національного гірничого університету.... Тараненко І. В. Удосконалення товарної структури експорту як фактор підвищення конкурентоспроможності країн / І. В. Тараненко //... |
А. С. Гарбадин // Гілея: науковий вісник. К., 2011. т. Вип. 46. С. 583-591 Гарбадин А. С. Політична форма вияву інакшості в екзистенціалізмі Жана-Поля Сартра та Альбера Камю через співвідношення свободи,... |
|
Н. В. Ворошилова Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського У ценопопуляціях рослинних серійних ( як і будь яких) угруповань екоелементи є елементарними одиницями їхньої екологічної диференційованості... |
ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ З РЕЛІГІЙНИМ КОМПОНЕНТОМ ЯК ФРАЗЕОЛОГІЧНА КАТЕГОРІЯ Оніщенко Юлія Олександрівна, Таврійський державний університет, аспірант, тел.: 0501848658, м. Херсон, вул. Ушакова 91, кв. 1 yılan7708@rambler... |
|
«Діяльність волонтерських центрів психологічної служби як інноваційна... Ихологи загальноосвітніх навчальних закладів, НВК, навчальних закладів інтернатного типу та професійно-технічних навчальних закладів,... |
Наукових праць Циверенко Ганни Павлівни Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. – 2013. №2. С. (подано до друку) |
|
Г.І. Богославець // Педагогічний вісник. 2006. №2. С. 7-10 КАТАЛОГ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ ВИДАНЬ ВИКЛАДАЧІВ КАФЕДРИ ОСВІТНЬОГО МЕНЕДЖМЕНТУ І ПЕДАГОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ |
МАРКЕТИНГОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Маркетинговий менеджмент. Методичні вказівки до практичних занять для студентів економічних спеціальностей. – Таврійський державний... |