Таврійський вісник освіти
|
|
Скачати 4.15 Mb.
|
|
Наука –школі Кравченко І.Ф., Чабан Н.І. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ЕСТЕТИЧНОГО АНАЛІЗУ ТВОРІВ ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА СТАРШОКЛАСНИКАМИ Підготовка учнів до опанування культурно-мистецькою спадщиною передбачає формування знань та умінь з вивчення й аналізу творів художньої культури. У навчальних закладах школярами традиційно вивчаються твори, які є наочно-образним відображенням у предметах, речах та явищах художньої творчості, духовно-матеріальної культури і мистецтва. Ці твори завжди акумулюють суспільно-значущі цінності, виражені через красу предметів, речей та явищ (природну та технічну досконалість, гармонійну організацію та доцільність в оточуючому середовищі) і за допомогою специфічних художніх прийомів та засобів, які використовують митці для надання творам художньо-образної виразності. Мистецькі твори являють собою складні утворення, що можуть поєднувати у собі елементи образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, акторсько-сценічної та музичної діяльності, літератури та кіномистецтва тощо. Тому вивчення та аналіз об’єктів художньої культури передбачає умовне вичленовування й розгляд естетичної форми творів та їх суспільно-значущого і духовно-культурного змісту, а також взаємного переходу та співвіднесеності змісту й форми із суспільно значущим ідеалом. Суспільно значущий ідеал відображає духовно-моральні норми, естетичні смаки та уявлення, культурні взірці, в яких ці норми, смаки та уявлення знайшли своє чітке втілення. Фактично суспільно значущий ідеал виступає критерієм порівняння якісних і кількісних значень показників оцінки твору. Він створює об’єктивні підстави для винесення оцінювальних суджень щодо рівня художньо-культурних якостей та цінностей твору. Для забезпечення логічного аналізу учнями цілісного художньо-культурного об’єкта на складові елементи, ретельного дослідження кожної з характеристик елементів, виявлення їх взаємозв’язків і залежностей нами розроблено ієрархічну структуру показників комплексної оцінки мистецьких виробів. Побудування показників у вигляді ієрархічної структури, розподіленої за рівнями, здійснювалось на основі: уточнення змісту й значення кожного показника; встановлення рівня деталізації структури за складом і рівнями розгляду; виявлення зв’язків між групами показників. У ході побудування ієрархічної структури перевага надавалась показникам для характеристики духовно-естетичних, моральних і культурних властивостей художніх творів. Тому для аналізу художнього твору ми вважаємо за доцільне використовувати два основні види показників:
Показники історико-філософської спрямованості пов’язані з вимогами моральних норм і ціннісних орієнтацій конкретної епохи, до якої відноситься художній твір. Ця група показників об’єднує такі характеристики як:
Зазначені показники розкривають місце художнього твору в системі всесвітньо-історичного процесу, співвідношення творчого процесу з основними закономірностями розвитку суспільної свідомості, історико-філософський досвід людства в контексті минулого, сьогодення й майбутнього. Нами розроблено й запропоновано схему послідовного аналізу творів декоративно-прикладного мистецтва, яку можна використовувати також і в ході аналізу творів інших видів (театрального, музичного, образотворчого, кіномистецтва тощо) (рис. 1). Паралельно зі схемою послідовного аналізу мистецьких творів на заняттях використовуються показники для естетичної характеристики під час розгляду їх художньої цінності.
Рис. 1. Схема послідовного аналізу творів декоративно-прикладного мистецтва світу Тому ми пропонуємо використовувати в ході аналізу схему з показниками естетичного аналізу твору (рис. 2). Естетичні показники характеризують здатність мистецького витвору виражати у цілісно організованій формі суспільну цінність і задовольняти естетичні потреби людини. Показники цієї групи базуються на суспільно-ціннісній концепції, аналізується естетична цінність художнього виробу. Кількісні та якісні характеристики естетичної цінності визначаються на основі пануючих естетичних смаків, норм та ідеалів, які виступають критеріями естетичного. В основу групування естетичних показників нами покладено принцип відповідності форми мистецького витвору соціально-філософським аспектам його змісту.
Рис. 2. Естетичні показники аналізу твору декоративно-прикладного мистецтва Згідно з принципом історико-філософська спрямованість змісту твору впливає на художньо-естетичну цінність його форм через пануючі в конкретну епоху моральні норми та суспільно значущі ідеали. Тому естетичному аналізові підлягають: художньо значущий зміст та його відображеність у формі (художня виразність); досягнутий рівень відповідності форми і змісту (раціональність форми); цілісність форми та її організації (цілісність композиції). 1. Показники художньої виразності об’єднують комплекс ознак, які розкривають естетичний зміст оцінки об’єкта:
Образна виразність характеризує рівень розкриття у формі мистецького витвору образного задуму художника, відповідність твору художньому ідеалу. Образна виразність може бути досягнута формуванням асоціативного образу, цілісністю естетичного враження, розкриттям переваг вибору шляхом метафоризації його окремих властивостей, відпрацюванням деталей як ознак витонченості. Оригінальність мистецького витвору визначає своєрідність ознак форми, індивідуальні риси й особливості художнього рішення, які не є відтворенням уже відомих форм і вирізняють даний витвір серед аналогів. Оригінальність досягається шляхом художнього усвідомлення нових естетичних можливостей окремих елементів, своєрідного використання матеріалів, нетрадиційного відображення закономірних тенденцій формоутворення знайомих деталей. Стиль характеризує усталені художні ознаки форми, які притаманні творам різних видів і відображають спільність засобів і прийомів художньої виразності. Формування стилю обумовлено пануючими у суспільстві на даний момент тенденціями формоутворення, стабільними естетичними смаками і уявленнями. Мода базується на естетичних ознаках форми художніх виробів і матеріалів, які визначають їх причетність до останніх новинок сезону або до нових взірців, що поступово змінюють попередні еталони. Художня виразність мистецьких творів може посилюватись вмілим використанням декоративних елементів. Як і будь-яка прикраса, декор підвищує естетично-художню цінність твору за умов дотримання міри і цілісності художнього задуму. Ефективне використання декоративних властивостей матеріалів (пластмас, шкіри, плівок, лаків, фарб тощо) забезпечує отримання поверхонь виробів з необхідним кольором, фактурою, блиском, текстурою, малюнком, чистотою. Декоративна виразність мистецького витвору оцінюється рівнем відповідності кольору, фактури, блиску та інших характеристик поверхонь виробу його призначенню, формі, художньому образу. Показник раціональності форми включає комплекс ознак, які характеризують обумовленість естетично значущої форми художнього твору зовнішнім оточенням та рівень вираженості у формі функційно-конструктивної сутності мистецького виробу.
Вимоги функційно-конструктивної обумовленості розкривають логіку закономірної будови форми у відповідності до конструкції мистецького витвору, переважаючих у суспільстві естетичних норм і уявлень. Відомо, що форма, яка задовольняє антропометричні, психофізіологічні, естетичні вимоги людини, сприймається як масштабна, досконала. Органічне сполучення у формі ознак зручності та краси, викликає позитивну реакцію та емоційне задоволення у людини. Візуально-естетична інформативність форми сприяє орієнтації людини у сюжетно-композиційній побудові твору, його суспільно-філософській змістовності. Важливою вимогою раціональної організації форми є досягнення відповідності естетично значущої форми мистецького витвору предметному оточенню, до якого він входить або індиферентно, як нейтральний об’єкт, або активно, як своєрідний художній акцент. Естетична цінність твору може змінюватись у залежності від характеру предметного оточення або об’єкта, складовою частиною якого він є. Раціональна організація форми розкриває змістовні зв’язки предметного оточення з людиною або предметів у оточенні між собою. 3. Показники цілісності композиції розкривають комплекс ознак, що характеризують гармонійну єдність частин і цілого, органічний взаємозв’язок елементів форми твору, узгодженість його з оточуючим середовищем. Цілісність композиції визначає ефективність використання професійно-художніх засобів. Для кожного художнього твору утворюється своє коло типових композиційних прийомів, які дозволяють виявити у композиції головне і другорядне, надати формі та її елементам об’єднаний характер, що свідчить про їх приналежність до єдиного цілого виробу, досягнути гармонійного поєднання частин і цілого. Показники цілісності композиції проявляються в: 3.1 організованості об’ємно-просторової структури; 3.2 тектонічності; 3.3 пластичності; 3.4 кольорофактурному сполученні та упорядкуванні кольорографічних елементів. Організованість об’ємно-просторової структури мистецького витвору обумовлена логікою просторової будови форми, організацією композиційних елементів. Гармонізація об’ємно-просторової структури досягається використанням художніх засобів, які забезпечують пропорційність, масштабність, контрастність тощо. Цілісність об’ємно-просторової структури є основою цілісності естетичної організації форми. Таким чином, композиційне ціле об’ємно-просторової структури передається через складну систему відображень. Тектонічність форми характеризує взаємодію конструкції та матеріалів, які формують матеріальну структуру мистецького витвору. Тектоніка виражає у художній формі принципи матеріально-конструктивної будови виробу: міцність, стійкість, динаміку елементів конструкції, розподіл та взаємодію в елементах статичних та динамічних сил. Для кожного мистецького твору із певною системою конструктивної організації формується типова система художніх засобів, які образно інтерпретують роботу конструкцій і матеріалів. Фактично тектонічність форми відображає у творі художню усвідомленість і обміркованість закономірностей роботи його конструкцій і матеріалів. Пластика визначається красою взаємопереходів об’ємів та контурів, плавністю та гнучкістю елементів форми. Пластична організація форми мистецького витвору обумовлена логікою його функційно-конструктивної будови і виражається у цілісній єдності об’ємно-просторових і тектонічних структур. Для кожного художнього твору складається своя специфічна система пластичної обробки конструкцій і матеріалів. При наданні формі композиційної цілісності та посиленні естетичної виразності важлива роль належить правильно знайденим кольоровому і фактурному рішенням, гармонійності кольорових сполучень. Кольорографічні елементи повинні органічно вписуватись у композицію. В залежності від функції вони мусять займати у композиції або підпорядковане положення, або виступати у ролі декоративних елементів, що збагачують форму. У ході вивчення художніх творів учні здійснюють повний аналіз, який передбачає комплексний розгляд усієї сукупності властивостей і характеристик творів на основі детального дослідження кожного одиничного показника конкретної характеристики. Повний аналіз художнього твору включає як обов’язкові підготовчий, основний та заключний етапи. Підготовчий етап пов’язаний із попереднім ознайомленням учнів з художнім твором. Аналітичні процедури попереднього вивчення мистецького витвору передбачають безпосередній його огляд, ознайомлення із супровідною інформацією (історією створення виробу, висловлюваннями автора та критиків тощо). У результаті складається загальне уявлення про художній твір та його основні характеристики. Інформація збирається шляхом вивчення спеціальної літератури, проспектів, каталогів виставок та експозицій. Підсумком цього етапу є складання учнем плану проведення повного аналізу властивостей і характеристик виробу, в якому уточнюються цілі аналізу, методи його проведення, визначається перелік операцій, які необхідно виконати в процесі аналізу. Основний етап аналізу художнього твору охоплює ряд послідовних операцій: ретельне дослідження сукупності ознак, що характеризують даний мистецький витвір; побудування моделі конкретних ситуацій, що супроводжують втілення художнього задуму в даний історичний період; відбір критеріїв оцінювання та зіставлення характеристик і властивостей мистецького витвору із відповідними критеріями. У проведенні порівняльного аналізу характеристик художнього твору спочатку розглядається група якостей історико-філософської спрямованості з метою встановлення існуючих у даний період соціально-суспільних потреб, духовно-естетичних норм та ідеалів. Потім порівнюються характеристики за естетичними показниками, встановлюється ціннісна градація соціальної доцільності, духовно-культурної вартості, моральної корисності, естетичної досконалості мистецького твору. На заключному етапі учні здійснюють впорядкування комплексу відомостей і знань, формулюють висновки про духовно-естетичну та культурно-історичну цінність твору. Специфікою аналізу художніх творів є використання так званих невимірюваних показників, які неможливо представити у вигляді конкретних кількісних оцінок. Тому для самостійного аналізу учнями мистецьких творів нами запропоновано такі методи:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
|
Таврійський вісник освіти Засновник: Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ТАВРІЙСЬКИЙ... Конференцiя відбудеться 15 березня 2012 року в м. Севастополі на базі Севастопольського економiко-гуманiтарного інституту. До участі... |
|
І. В. Тараненко // Економічний вісник національного гірничого університету.... Тараненко І. В. Удосконалення товарної структури експорту як фактор підвищення конкурентоспроможності країн / І. В. Тараненко //... |
А. С. Гарбадин // Гілея: науковий вісник. К., 2011. т. Вип. 46. С. 583-591 Гарбадин А. С. Політична форма вияву інакшості в екзистенціалізмі Жана-Поля Сартра та Альбера Камю через співвідношення свободи,... |
|
Н. В. Ворошилова Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського У ценопопуляціях рослинних серійних ( як і будь яких) угруповань екоелементи є елементарними одиницями їхньої екологічної диференційованості... |
ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ З РЕЛІГІЙНИМ КОМПОНЕНТОМ ЯК ФРАЗЕОЛОГІЧНА КАТЕГОРІЯ Оніщенко Юлія Олександрівна, Таврійський державний університет, аспірант, тел.: 0501848658, м. Херсон, вул. Ушакова 91, кв. 1 yılan7708@rambler... |
|
«Діяльність волонтерських центрів психологічної служби як інноваційна... Ихологи загальноосвітніх навчальних закладів, НВК, навчальних закладів інтернатного типу та професійно-технічних навчальних закладів,... |
Наукових праць Циверенко Ганни Павлівни Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. – 2013. №2. С. (подано до друку) |
|
Г.І. Богославець // Педагогічний вісник. 2006. №2. С. 7-10 КАТАЛОГ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ ВИДАНЬ ВИКЛАДАЧІВ КАФЕДРИ ОСВІТНЬОГО МЕНЕДЖМЕНТУ І ПЕДАГОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ |
МАРКЕТИНГОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Маркетинговий менеджмент. Методичні вказівки до практичних занять для студентів економічних спеціальностей. – Таврійський державний... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua