Таврійський вісник освіти
Скачати 4.15 Mb.
Назва Таврійський вісник освіти
Сторінка 7/28
Дата 08.05.2013
Розмір 4.15 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Туризм > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   28

ВИХОВАННЯ ГРОМАДЯНИНА
З УСВІДОМЛЕННЯМ ним ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ КРІЗЬ ПРИЗМУ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ

Наукове розроблення і практичне забезпечення по суті нової системи виховання, мета якого – сформувати в учнів комплекс громадських якостей, глибоке розуміння ними належності до українського народу – актуальна проблема сьогодення.


Виховати свідомого громадянина і патріота означає сформувати в учня комплекс особистісних якостей рис характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою повсякденних дій, вчинків, поведінки це:

  1. національна свідомість, громадянська відповідальність і мужність;

  2. повага до Конституції, законів української держави;

  3. досконале знання української мови, турбота про піднесення її престижу;

  4. повага до батьків, свого народу;

  5. дисциплінованість, працьовитість, завзятість, творчість, почуття дбайливого господаря своєї землі;

  6. фізична досконалість, моральна чистота, висока художньо-естетична вихованість.

Донедавна тема щодо формування національного характеру взагалі не була предметом обговорення. За останні роки з’явилися публікації, наукові дослідження з даної проблеми.

Гнатенко пише: «Національний характер – це сукупність соціально-психологічних рис людини, емоційно-вольові якості, національно-психологічні орієнтації».

Так повелося в історії людства, що кожен народ від покоління до покоління передає свій досвід, духовне багатство. Саме так створюється історія матеріальної і духовної культури нації, народу, формується його самосвідомість. Отже, виховання починається із засвоєння дітьми духовних надбань рідного народу. Всі ми добре знаємо, що від вихованості підростаючого покоління залежить наше майбуття.

Занепад духовних ідеалів, кризи суспільства – все це впливає на ще не сформовану душу, і наша задача в цих умовах сформувати людину, її особисте світобачення. Це нелегка задача на фоні бездуховності.

З чого ж починати?

Ми добре знаємо – людина починається з дитинства.

«Роки дитинства – це перш за все виховання серця» – стверджував В.Сухомлинський.

При вступі до школи дитина ще несвідома, але в школі вона вчиться володіти собою і прагне всі свої природні здібності і всю свою наполегливість направити на досягнення певної мети. І ми покликані допомогти вихованцям зрозуміти, що людина в найрізноманітніших, неповторних ситуаціях повинна визначати свої дії і уявити можливі наслідки, що потребують глибокої внутрішньої культури.

Адже ми добре знаємо, що нема дітей – є люди, але з іншим масштабом понять, іншими джерелами досвіду.

Школа – осередок загальнолюдського та національного виховання. Саме тут формується будівельний матеріал майбутнього держави.

Слід зазначити, що суспільство – це не просто сума його складових елементів; суспільних відносин, соціальних суб’єктів, соціальної діяльності, а також їх цілісна єдність, єдиний організм. Зв’язок між ними тісний і багатосторонній. Один елемент системи не може існувати без іншого. Кожен з нас є ланкою 50-мільйонного ланцюга – суспільства.

Отже, національна свідомість, громадянська відповідаль­ність, досконале знання української мови, дисциплінованість, мо­раль­на чистота – це ті складові, які виховує і формує школа ра­зом з сім’єю. Тож засобами народної педагогіки школа та батьки повинні закласти життєдайний ґрунт на майбутнє благородне життя.

Професор, доктор психології та педагогічних наук Григорій Ващенко понад 30 років своєї наукової праці, присвятив створенню української національної педагогіки, вважаючи, що народна педагогіка – першооснова національної системи виховання, її культурно-історичне підґрунтя, без якого не можна виховати достойного громадянина.

Видатні філософи, етнографи, психологи і педагоги світу визнали, що виховання має яскраво виражений національний характер, а освіта і виховання – є найважливішим компонентом культури, яка в усьому світі розвивається національним шляхом і кожне нове покоління включається в уже існуючу національну систему виховання.

І нікого не треба переконувати в тому, що оновлення школи і педагогіки на народознавчих засадах – провідний напрям роботи, від якого залежить доля майбутніх поколінь.

Наша задача – відродити в свідомості учня поняття «народна культура», бо саме народна культура відображає цілісний культурно-історичний шлях народу. Наш обов’язок допомогти учням оволодіти основами народної культури, а на цій основі всією культурою. Виходить, що справжня педагогічна творчість неможлива без використання в повсякденній діяльності скарбів народознавчих ідей, а національна самосвідомість учнів формується, насамперед, у процесі вивчення народознавчих предметів – рідної мови і літератури.

Слово рідної мови – могутній засіб передачі від покоління до покоління історичного, культурного, морального, етичного, побутового досвіду народу. У вихованні молодого покоління перед нами постає важливе завдання: прищепити молоді любов до рідної мови, щоб рідне слово жило, грало всіма барвами й відтінками в її душі.

Саме позицію виховання молоді на народних традиціях, на любові до рідної мови, до народної культури впроваджував у життя відомий український педагог-письменник О.Духнович. Цей напрям продовжив педагог-письменник Б.Грінченко, а у ХХІ ст. за це боровся і загинув вчитель-патріот О.Тихий. Він писав: «Рідну мову повинна берегти кожна людина. Умирає мова – умирає культура».

Піднесення культури рідної мови, національної свідомості, піднесення високого рівня мовної культури і грамотності учнів – першочергова задача школи. Саме в школі ми вчимо учнів реалізувати себе як творчих ідейних людей. Неординарність, нетрадиційність підходу до визначення завдань у навчально-виховному процесі вчить учнів логічно розмірковувати, нестан­дарт­но підходити до розв’язання проблем, не зубрити, а думати, самостійно робити висновки, знаходити оригінальні рішення.

На шляху відродження національної культури дрібниць не­має. Все залишає слід, усе виховує. Тож треба, щоб ідеями наці­о­нальної та загальнолюдської культури було пройняте практичне і духовне життя наших дітей. У впровадженні етнокультурної ін­фор­мації важливу роль відіграють уроки, проведені на високому рівні, зустрічі, свята, творчі засідання, літературні кафе і салони і т.д.

Розуміючи основну задачу виховання – сформувати людину, здатну жити і творити вільно і свідомо ми розробили шкільний Кодекс – «Я»:

«Я» – це достоїнство, яке не можна втратити.

«Я» – це уміння управляти своїми емоціями.

«Я» – це повага до себе й до інших людей.

«Я» – це закінчив справу, яку розпочав.

«Я» – це прояви себе з кращого боку.

«Я» – це частина природи, яку треба берегти.

«Я» – це твій дім і ти живеш у ньому.

Даний кодекс доповнюється основними загальнолюдськими цінностями.

«Земля» – спеціальний дім людства, який вступає у нову цивілізацію третього тисячоліття, земля людей і живої природи.

«Вітчизна» – єдина унікальна для кожної людини Батьківщина, дана їй долею, заповідана її предками.

«Сім»я» – початкова структурна одиниця суспільства, природне середовище розвитку дитини, що закладає основи особистості.

«Труд» – основа людського буття, що найбільш повно характеризує сутність людини.

«Знання» – результат різноманітної і передусім творчої праці.

«Культура» – велике багатство, накопичене людством як в матеріальному так і в духовному житті людей.

«Мир» – спокій і злагода між людьми, народами і державами – головна умова існування землі і людства.

«Людина» – це абсолютна цінність.

«Міра всіх речей» – мета, засіб і результат.

Головне в нашій роботі – виховання людини-громадянина, а ефективні прийоми і методи не самоціль, а засіб досягнення мети. Отже, в єдиному комплексі

М Е Т А ЗАСІБ РЕЗУЛЬТАТ

досягаються вершини у формуванні громадянської свідомості підростаючого покоління. Основи народної культури є могутнім засобом виховання в учнів основ моралі, совісті, гідності, честі, правдивості, справедливості, скромності. Формуючи в учнів основи народної моралі, ми одночасно формуємо національну свідомість і основи загальнолюдської моралі.

В основі принципу поєднання національного і загальнолюдського у вихованні лежить взаємодоповнюючий аспект в процесі пізнання дитиною особливостей життєдіяльності свого етносу, в її духовному розвитку та становленні як громадянина. Одночасно виховується і справжня любов до інших народів, повага до інших культур.

Новий етап навчання повинен сформувати людину, яка не тільки зможе пояснити існуючий світ, але буде активним творцем і учасником творчих перетворень дійсності. Сьогодні молодь не байдужа до того, що чекає Україну в майбутньому. І це вселяє надію на те, що ми на правильному шляху виховання.

Стандартом мовної освіти передбачено завдання, які дають можливість розвивати соціокультурні надбання, тобто, засвоєння культурних і духовних цінностей народу: норми, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвитку особистості.

Знаючи всі науки разом, ти не знайдеш вірної дороги в житті доти, доки наша душа та розум не будуть існувати як одне ціле. Від цієї думки відштовхнулася і я. Тільки в тісному контакті можна досягти бажаного результату. Ця ідея і стала провідною лінією в системі моєї роботи. Розмірковувала, як урізноманітнити уроки, підібрати якісні форми їх проведення. Прийшла до висновку, що в співтоваристві з батьками, представниками громадськості ми зможемо допомогти молоді відшукати правильний шлях у житті.

Від чіткої і правильно визначеної мети в будь-якій справі – буде результат. І добре знаємо, що в педагогіці – це неабиякий момент, а один з головних. Тож, перш ніж 1 вересня переступити поріг 5 класу ставлю перед собою мету – допомогти учням адаптуватися в нових умовах навчання, навчити їх користуватися набутими знаннями і пізнавати нові висоти.

Розпочинаю перший урок з прадавньої притчі про будівництво храму.

Йде будівництво. Робочі тягнуть тачку з цеглою.

Назустріч іде прохожий.

«Що ви тут робите?» – запитує.

Перший відповідає, що тягне тачку і дуже важко.

Другий говорить, що на хліб заробляє.

А третій сказав, що храм будує.

Отже, ми продовжуємо з учнями з’ясовувати, хто ближчий до істини. Виходить, що символічний образ храму. Ми будуємо храм знань на міцному фундаменті.

  • Що це за фундамент?

Учні стверджують, що цим фундаментом є знання з початкової школи.

Я продовжую, що сьогодні ми розпочинаємо будівництво великого храму.

  • Що для цього потрібно?

Виясняємо, що цегла, пісок, глина. А для нас – це знання, які ми отримали в молодших класах – нагадують учні.

Так, крок за кроком, урок за уроком ми розпочинаємо процес виховання справжнього громадянина. Разом з батьками оформляємо папки, які учні будуть накопичувати матеріалом з набутих умінь і навичок. Папки мають свої назви:

  • «Проект будівництва».

  • «Мій храм знань».

  • «Храм моєї душі» і т.д.

Учні постійно ведуть записи, будують схеми, цеглинка за цеглинкою з’являються нові висоти знань.


Навчився писати листа
Склав вдалий діалог
Написав перший твір-мініатюру
Аналізував відповіді учнів

Йде ігровий процес, в який залучені всі: батьки, рідні, друзі, знайомі.

Не примусовий, а творчо-пошуковий, до речі дуже цікавий, враховуючи вікові особливості. А в старших класах будуються графіки. Йде постійне спостереження учнями за навчально-виховним процесом.

Слід сказати, що ці папки зберігаються до 11 класу. Уявіть собі, якими вони стають. Це – цілі підручники, наукові роботи, а найголовніше – це гордість за титанічний труд кожного.

Уроки, проведені у співпраці з батьками, надовго запам’ятовуються моїми вихованцями. Частіше всього це уроки розвитку зв’язного мовлення.

  • «Чи може одна людина впливати на іншу?» (8 кл.)

  • «Чи вміємо ми прощати?» (7 кл.)

  • «Одвічні духовні цінності та їх роль у житті людини» (7 кл.)

Процес підготовки до таких уроків відповідальний і серйозний. Учні стають журналістами, редакторами, коректорами. Беруть інтерв’ю у своїх батьків, знайомих, пишуть замітки до газети, корегують зібраний матеріал. На таких уроках присутні батьки, які разом з учнями підбивають підсумки, аналізують рівні навчальних досягнень. В процесі спілкування учні вчаться мовній культурі. Такі види уроків сприяють формуванню самостійної, творчої особистості, розвивають індивідуальні здібності. Наше завдання і полягає в тому, щоб навчити підростаюче покоління користуватися мовою; вмінню поводитися під час спілкування. Адже, мова – той інструмент, який формує душу дитини, і дає можливість вільно і впевнено висловлюватися, якими б не були їхні думки.

Готуючись до уроку в 8 класі за темою: «Чи можна стати видатною людиною?», який я провела у формі зустрічі з Шевченком і Франком. У підготовчому періоді діти отримали завдання відшукати цікавий матеріал із спогадів про поетів, з»ясувати суть питання:

  • Яким шляхом можна досягти вершин знаменитості?

Сильні учні готують реферати, в яких простежують етапи досягнення знаменитості. Заздалегідь визначаються учні-журналісти, учні-екскурсоводи і т.д.

Організація даного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми, на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню стійкої життєвої позиції.

Під час вивчення усної народної творчості учні діляться на невеликі наукові групи, отримують завдання – протягом навчального року зібрати матеріал за заданою темою.

  • «Народні казки їх роль у житті людини».

  • «Хато моя, біла хато».

  • «Зимові звичаї та обряди».

  • «Рослини України в народних переказах і легендах».

  • «Із семи криниць водиця».

Ставлю перед учнями мету: дослідити взаємозв’язок і взаємозумовленість народознавчої науки з життям.

Діти йдуть до бібліотеки, відбирають матеріал, занотовують те, що вважають важливим. Всі роботи оформляються у вигляді книжечок, ілюструються. Приємно спостерігати за роботою кожної групи. Даний вид діяльності стимулює учнів, формує вміння і навички працювати з додатковою літературою. Таке систематичне залучення учнів до самостійної роботи поєднує дві сторони навчального процесу: оволодіння знаннями і збагачення пізнавальних і творчих здібностей учнів.

І ось уже в кінці року на одному з підсумкових занять ми йдемо до музею народознавства (він створювався руками батьків, учнів, вчителів), де відбувається захист робіт. Кожна група учнів розповідає про найцікавіший матеріал за обраною темою.

В подальшій роботі цей матеріал стає помічником під час проведення уроків, свят, зустрічей. Він завжди під рукою. Це створений руками учнів міні-підручник, яким до речі, користуються і вчителі. Учні самі створили інформаційні збірнички. Для них це справжнє відкриття.

Хочу звернути увагу на соціальне опитування учнями мешканців міста Нової Каховки. Мета опитування: роль мови в сучасному суспільстві.

Учні підібрали влучні запитання, поділилися на групи і пішли на вулиці міста, озброївшись магнітофонами, відеокамерою – на мить стали справжніми журналістами. Безумовно, в цьому була допомога батьків. Зібраний матеріал оформили у вигляді заміток до газети інформаційного характеру, радіоповідомлень, відеорепортажів.

Треба було бачити обличчя дітей. Вони сам на сам зіткнулися з проблемою і її треба вирішувати сьогодні. Як? З чого починати? Кого залучати? Вирішили підключити громадську думку через періодичну пресу.

Між іншим, юні журналісти тримають постійний зв’язок з періодичними виданнями.

«Світ спілкування», так назвала свою статтю до газети «Обрії» Ігнатова Ірина. Українська земля завжди давала гарний урожай художників, письменників, поетів.

Але як сьогодні молодій людині самореалізуватися, особливо, коли мова йде про мистецтво? А виявляється, можна.

Нещодавно в міському відділі освіти відбулася учнівська конференція «Література рідного краю», однією з сторінок якої стала зустріч юних поетів міста.

Ми не тільки читали власні вірші, а й показали уривок з п’єси драматурга В.Вакуленка «Пісня серця». По реакції залу ми зрозуміли, що п’єса (і наша гра) всім сподобалась.

Взагалі, я думаю, якщо б таких зустрічей було якомога біль­ше, то в Україні побільшало б людей, які полюбляють культуру, а також поменшало б проблем, пов’язаних із спілкуванням.

Можливо, цей факт правильно сприйме сучасна молодь і задумається: чи не це головна проблема усіх суперечок та проявів агресивних емоцій у суспільстві? Чекаю думку дописувачів».

Велику перевагу я віддаю проведенню тематичних уроків на основі конкретного тексту з певним виховним призначенням. Практика переконала мене в тому, що ефективність від проведення таких уроків дуже велика.

Урок у 6 класі. Під час вивчення прикметника беру за основу текст, який виховує загальнолюдські риси характеру. Відштовхуючись від основного завдання уроку, продумую форми та методи проведення, щоб залишити слід у душі дитини. І ось інсценований уривок «Струмок у лісі» торкнувся сердець. Дідусь подякував струмкові за те, що напився води, внук здивований:

  • Хіба струмок живий?

  • Хіба він чує?

Діти починають замислюватися над питанням:

  • Що значить вихована людина?

Жива проблема, яка потребує доказів і з’ясувань.

Урок у 8 класі. Вивчаючи другорядні члени речення, домінуючою виховною метою якого є – ніжний запах квітки, учні будують власні судження про роль квітів у житті людини.

Такі уроки, без сумніву, здатні формувати у підростаючого покоління внутрішню культуру, потребу у спілкуванні, повагу та гордість за свій народ, прививають естетичні смаки, розширюють кругозір.

Традиційними в моїй роботі є літературні кафе. Щоб зацікавити учнів життєшляхом письменників і поетів, уроків замало. І тоді я переношу знайомство з митцями слова на літературні кафе. Залучаються батьки, вчителі музики і історії, місцеві поети. Відшукуються оригінальні епізоди з життя письменників, вивчаються улюблені рядочки з творчості.

Радісно стає на серці, коли я бачу задоволені, збуджені обличчя. Після таких зустрічей і творчість В.Стуса і В.Симоненка, І.Л.Костенко стає рідною і близькою. Проведення таких заходів вирішує актуальну проблему – набуття учнями творчого самостійного досвіду.

Самостійна діяльність вимагає від учнів активного мислення, застосування раніше одержаних знань, навичок, цілеспрямованого емоційного подолання посильних труднощів. А ми повинні подбати про створення необхідних умов для духовного самовдосконалення, самореалізації і самоутвер­дження дитини.

Ось так, разом з учнями, батьками ми творимо уроки. В молодших класах я працювала для них, а в старших класах вони починають працювати для мене. Вже з’ясовані нахили і здібності, сформовані певні життєві позиції, позаду залишилися неправильно покладені цеглини у храмі знань, які доводилося перебудовувати, і сьогодні діти, які мріють про професію педагога, отримують завдання проектувати уроки, проводити окремі види робіт.

Учні-консультанти, учні-лаборанти проводять словникові роботи, перекази-мініатюри, складають пам’ятки до окремих розділів програми, пишуть сценарії до свят.

Я дякую Богові за те, що багато моїх вихованців обрали професію педагога, журналіста, актора. Посіяні зернятка в серце моїх учнів дали гарні сходи. Заради таких результатів варто жити і працювати.

А все розпочиналося за партою. З перших невпевнених ви­словлювань, роздумів, спостережень. Мої вихованці пропустили через розум і серце серйозні проблеми суспільства, вчились співчувати, уболівати, бути милосердними та дбайливими.

Сьогодні я впевнено заявляю, що вони приносять користь народу України, близьким і рідним людям.

До вашої уваги декілька висловлювань моїх учнів.

«Разом ми зробимо світ кращим,

створимо день веселішим».

Г. Сковорода

Ми – світлі надії нації, ми – її сонячне майбутнє. А те, яким воно буде, безхмарним, як літнє небо, чи похмурим й дощовим, як осінній день, залежить від нас з вами. Ми – прекрасна нація. Наша мова, культура, неповторна природа, казкові шедеври архітектури, мистецтва – це наша гордість.

Кушина Ганна, учениця 9 кл.

«Ти – для мене, я – для тебе, ми – для неї України»

І. Франко

Національна свідомість розгоряється як багаття. Але кажуть, що багаття, яке раптом яскраво запалало, раптом може і згаснути. Чи не згасне наше багаття? Сподіваюсь, що ні! Наша душа, душа українців залишиться з нами, а не відлетить за кордон в пошуках заробітку. Справжніми українцями будемо ми, а не емігранти.

Морозова Вікторія, учениця 8 класу

«Людина без серця – звичайна машина мислення, яка не має ні родини, ні друга, ні Батьківщини; серце є невід’ємною основою духовного розвитку»

Г. Сковорода

Людина – це загадка, а в основі людяності лежить віковічне прихилення перед цією загадкою. Людино! Ти сама творець своїх благ і причина своїх бід. Пекло і рай знаходяться у твоїй власній душі.

Життя схоже на коробку сірників. Поводитися з ним серйозно – смішно, а несерйозно – небезпечно. Найлегше в житті – померти, найважче – жити. І не просто жити, а жити правильно, дотримуючись певної моралі і законів.

Жити дурно, нерозумно і нестримано – означає непогано жити, а повільно помирати. Життя само по собі ні благо, ні зло, воно осередок і першого і другого, дивлячись на що ми його перетворюємо. У всіх справах ми повинні покладатися на своє серце.

  1. Ігнатенко П.Р., Косарєва Н.І. Виховання громадянина: Психолого-педагогічний і народознавчий аспекти. – К., 1997.

  2. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник. – К., 2004.

  3. Основи національного виховання (концептуальні положення). – Ч.1 / За загальною редакцією В.Г. Кузя, Ю.Д.Руденка. – К., 1997.

  4. Падалка О.С., Нісімчук А.М. Педагогічні технології. – К., 1995.

Руденко Л.В.

робота в групах як ефективна форма навчання

Серед чинників, що впливають на ефективність навчання учнів, російські та американські психологи вважають колективну діяльність [1, 5], Урок дійсно надає можливість поєднувати індивідуальні та колективні форми роботи, але все ще залишається недоліком його орієнтація на середнього учня. Усунути цей недолік та здійснити навчання, яке максимально наближене до особистісно орієнтованого або індивідуального, дозволяє організація навчального процесу учнів у малих групах (мікрогрупах). Розподіл учнів по групах може здійснюватись за будь-якою ознакою: відповідно до рівня розумового розвитку, навчальних успіхів, особливостей сприймання матеріалу тощо. Він також може бути випадковим, тобто в групі можуть опинитися учні, що відібрані якимось випадковим чином. Склад групи, як і зміст її діяльності також може бути найрізноманітним. Як свідчить педагогічний досвід, організація діяльності роботи мікрогруп може здійснюватись двома основними напрямами: групи отримують одне й те ж завдання. яке після вирішення просто здають учителю, або відбувається обговорення підсумків діяльності кожної групи в класі. Групи отримують різні завдання.

Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія учнів у парах і мікрогрупах (далі – групах). Оптимальний склад групи – не більше, ніж 4-6 чоловік.

Групи вивчають




навчальний матеріал міжособистісні вміння
Результат навчання

більш високі досягнення



більш високий рівень мотивації



максимально
позитивне
відношення


Що таке інтерактивне навчання? Спробуємо з’ясувати загальну суть інтерактивного навчання і порівняємо його із загальновідомими, традиційними підходами до навчання [2, 3, 4].

навчання

традиційне інтерактивне

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   28

Схожі:

Таврійський вісник освіти
Засновник: Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів
 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ТАВРІЙСЬКИЙ...
Конференцiя відбудеться 15 березня 2012 року в м. Севастополі на базі Севастопольського економiко-гуманiтарного інституту. До участі...
І. В. Тараненко // Економічний вісник національного гірничого університету....
Тараненко І. В. Удосконалення товарної структури експорту як фактор підвищення конкурентоспроможності країн / І. В. Тараненко //...
 А. С. Гарбадин // Гілея: науковий вісник. К., 2011. т. Вип. 46. С. 583-591
Гарбадин А. С. Політична форма вияву інакшості в екзистенціалізмі Жана-Поля Сартра та Альбера Камю через співвідношення свободи,...
Н. В. Ворошилова Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського
У ценопопуляціях рослинних серійних ( як і будь яких) угруповань екоелементи є елементарними одиницями їхньої екологічної диференційованості...
 ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ З РЕЛІГІЙНИМ КОМПОНЕНТОМ ЯК ФРАЗЕОЛОГІЧНА КАТЕГОРІЯ
Оніщенко Юлія Олександрівна, Таврійський державний університет, аспірант, тел.: 0501848658, м. Херсон, вул. Ушакова 91, кв. 1 yılan7708@rambler...
«Діяльність волонтерських центрів психологічної служби як інноваційна...
Ихологи загальноосвітніх навчальних закладів, НВК, навчальних закладів інтернатного типу та професійно-технічних навчальних закладів,...
 Наукових праць Циверенко Ганни Павлівни
Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. – 2013. №2. С. (подано до друку)
Г.І. Богославець // Педагогічний вісник. 2006. №2. С. 7-10
КАТАЛОГ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ ВИДАНЬ ВИКЛАДАЧІВ КАФЕДРИ ОСВІТНЬОГО МЕНЕДЖМЕНТУ І ПЕДАГОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ
 МАРКЕТИНГОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Маркетинговий менеджмент. Методичні вказівки до практичних занять для студентів економічних спеціальностей. – Таврійський державний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання

При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Уроки
Конспекти лекцій
Довідники
Документи

Історія
Філософія
Фінанси
Економіка
Фізика

Головна сторінка