|
Скачати 4.15 Mb.
|
ДОСВІД ЗАПРОВАДЖЕННЯ МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВОЇ СИСТЕМИ ТА ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИКЛАДАННІ ДИСЦИПЛІН «ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ» ТА «ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ» Приєднання України до Болонського процесу, сучасні вимоги до стандартизації вищої освіти з введенням освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ), освітньо-професійних програм (ОПП) та комплексу засобів діагностики якості навчання передбачають перехід на модульно-рейтингову систему навчання. На вивчення дисциплін “Основи охорони праці” та “Охорона праці в галузі” навчальною програмою МОН України заплановано для ВНЗ гуманітарного напряму по 27 годин загального часу. При цьому, на лекції, на розсуд навчального закладу, відводиться 9-18 годин, а часу на практичні та лабораторні заняття зовсім не надано. Перехід на викладання за модулями та обов’язкову рейтингову оцінку знань, при мінімумі аудиторних годин, вимагав від нас нових підходів до подання матеріалу та проведення поточного та підсумкового контролю знань. У дисципліні “Основи охорони праці” ми запланували три змістові модулі: I. Загальні питання охорони праці (державна політика в галузі охорони праці; основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії; психофізіологічні вимоги до умов праці; система “Людина-машина”; ергономіка). II. Основи електробезпеки, пожежної та вибухобезпеки (види, причини, класифікація, захисні заходи та засоби). III. Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання, Перша медична допомога при нещасних випадках. У дисципліні “Охорона праці в галузі” ми запланували три змістові модулі: I. Законодавча база України з “Охорони праці в галузі” (Конституція України, Кодекс Законів про працю; Закони України: “Про охорону праці”, “Про охорону здоров’я”, “Про пожежну безпеку”, “Про колективні договори і угоди”). II. Нормативна документація з питань охорони праці в Україні (галузеві та міжгалузеві Державні нормативні акти охорони праці (ДНАОП); Система стандартів безпеки праці – Державні стандарти України (ДСТУ), міждержавні, міжгалузеві та галузеві нормативні акти (ГОСТ ССБТ). III. Організація робіт з охорони праці на підприємствах і в установах невиробничої сфери та в загальноосвітніх школах (система управління охороною праці (СУОП), атестація робочих місць за умовами праці, пільги, компенсації). Після проведення лекційного курсу основними стратегіями подання матеріалу при самостійній роботі студентів були: робота в малих групах, робота з картками, анкетування, демонстрація відеоматеріалу. З урахуванням відсутності в програмі практичних та лабораторних занять, ми під час лекції на тему “Перша медична допомога при нещасних випадках” подавали матеріал у вигляді мозкового штурму, ситуаційних задач, створення програми дій, особливо звертали увагу на допомогу при нещасних випадках найбільш характерних для галузі освіти. Для об’єктивізації контролю отриманих студентами знань та вмінь з дисциплін “Основи охорони праці” та “Охорона праці в галузі” ми запровадили поточне і підсумкове тестування. Так, поточне тестування проводили після вивчення кожного змістового модуля. На цьому етапі використовували відкриті тестові завдання на доповнення та закриті одновибіркові завдання. Тестові завдання на доповнення можуть мати вигляд ствердження, або речення, в якому є один або декілька пропусків, які студент повинен заповнити словами, цифрами або умовними позначеннями: а) реакцію організму на дію зовнішніх подразників відображає закон (Вебера – Фехнера); б) при аварії на АЕС визначається (4) зон радіоактивного забруднення; в) силу шуму вимірюють у (децибелах). Закриті одновибіркові тестові завдання складаються з умови задачі та набору відповідей, де правильною є лише одна: 1. Персонал дитячих дошкільних закладів, шкіл-інтернатів, гуртожитків повинен проходити курс навчання правилам пожежної безпеки: а) один раз на три роки; б) кожного року; в) один раз на півроку. 2. Для захисту дихальних шляхів від дії аміаку використовують: а) респіратор; б) фільтруючий протигаз; в) ізолюючий протигаз. Крім тестових завдань для поточного контролю використовували результати рішення ситуаційних задач: 1. Під час занять в аудиторії почалася пожежа. Зазначте послідовність дій при застосуванні вогнегасника ВХП-10. 2. Під час уроку хімії Вам на руку потрапила кислота. Шкіра почервоніла, з’явилися пухирі. Який ступінь опіку ви отримали? Зазначте першочергові дії медичної допомоги. Для підсумкового контролю використовували тестові завдання, які потребують від студента більше уваги, зосередженості та вільного володіння матеріалом. До таких ми відносили відкриті тести на перелік, тестові завдання закритої форми (багатовибіркові та вибірково-впорядкувальні). Тестові завдання на перелік складаються з питань, які потребують переліку якостей, властивостей або складових частин об’єкта: а) для артеріальної кровотечі характерні ознаки: (кров яскраво-червоного кольору, пульсуючий струмінь, інтенсивне витікання); б) зазначте основні складові частини аналізатора (рецептор, нервові провідні шляхи, центри в корі головного мозку). Багатовибіркові тестові завдання складаються з умови задачі та набору відповідей, з яких слід вибрати всі ті, які студент вважає правильними: 1. Зазначте шкідливі фактори: а) шум, б) ударна хвиля, в) іонізуюче випромінювання, г) вібрація, д) електричний струм (а, в, г). 2. Зазначте небезпечні фактори: а) шум, б) ударна хвиля, в) іонізуюче випромінювання, г) вібрація, д) електричний струм (б, д). Вибірково-впорядкувальні тестові завдання передбачають умови задачі та перелік відповідей, з яких слід вибрати необхідні і розташувати їх у правильній послідовності: 1. При тепловому ударі перша допомога складається з таких дій: 1) викликати швидку допомогу, 2) віднести потерпілого у затінок, 3) покласти його так, щоб голова була нижче тулуба, 4) дати валідол або корвалол, 5) укрити, 6) облити холодною водою, 7) покласти холод на голову (2, 6, 7, 4, 1). 2. При завалюванні рятувальні роботи слід проводити у такій послідовності: 1) локалізація та гасіння пожеж, 2) пошук постраждалих та звільнення їх з-під завалів, 3) дегазація, дезактивація, дератизація, 4) надання потерпілим першої медичної допомоги, 5) санітарна обробка людей, 6) подача повітря в завалені споруди (1, 2, 6, 4). На розв’язання одного тесту передбачали час в 1 хвилину. Для тестових завдань поточного контролю кожен тест оцінювали в 1 бал. Тестові завдання підсумкового контролю оцінювали у 2 бали (2 бали – повна відповідь, 1 бал – частково правильна). Для розрахунку сумарної оцінки використовували такі критерії: сума балів, отриманих за вирішення тестових завдань складає 60-74% від максимально можливої суми балів – “задовільно”, 75-89% – “добре”, 90-100% – “відмінно”. Важливою позитивною особливістю тестового контролю та оцінки в балах є можливість визначити та використати кількісні показники для обґрунтування оцінки знань студентів. Ми вважаємо, що оцінка в балах тестових завдань та ситуаційних задач не тільки дозволяють об'єктивно оцінювати знання студентів з дисципліни, а й сприяє кращому опануванню матеріалу з охорони праці, що дозволяє підготувати людину до тривалого повноцінного життя в суспільстві, зробити її здатною забезпечити необхідний рівень індивідуальної безпеки як на виробництві, так і у повсякденному житті.
Ковальова С.В. Організація РОБОТИ ЯСЕЛ-САДКА № 22 ДЛЯ ДІТЕЙ З ВАДАМИ ЗОРУ Ясла-садок № 22 для дітей з вадами зору почав свою діяльність у 1962 році. З 1978 року були відкриті перші групи для дітей з вадами зору, ясла-садок став спеціалізованим дошкільним закладом компенсуючого типу для дітей з вадами зору, єдиний у місті Херсоні та Херсонській області. Ясла-садок реалізує державну політику в галузі освіти: забезпечує фізичне і психічне здоров’я дітей, розвиток їх творчих здібностей, інтересів, надає кваліфіковану допомогу в корекції зору, формує уміння та навички, необхідні для навчання у школі. Організація навчально-виховного процесу здійснюється відповідно до програми виховання та навчання дітей дошкільного віку „Дитина”/ рекомендована Міністерством освіти і науки України /лист №1/11-3394 від 12.12.2000 р./ та методичних рекомендацій для спеціальних дошкільних закладів для дітей з вадами зору. Складовою змістової частини програм є методична база: посібники, література, корекційні іграшки, дидактичний матеріал, спеціальні мольберти, фланелеграфи. Слід відмітити, що засоби навчання для кожної дитини готуються з урахуванням зорових вад дітей, з урахуванням вимог тифлопедагогіки, офтальмологічної служби. Обов’язково враховуються розміри, кольори предметів, величина шрифтів, ілюстрацій і т.д. Кваліфікація педагогів ясел-садка дозволила надавати додаткові освітні послуги. Тому в 2003 р. було відкрито школу розвитку „Антошка” для дітей мікрорайону, які не відвідують дитячі садки. Але, через невелику кількість дітей, працювала неповний рік. У перспективі адміністрацією ясел-садка заплановано відкриття груп короткотривалого перебування для дітей з вадами зору, які не відвідують спеціальний дитячий садок. Також передбачається надавати батькам повний комплекс освітніх і лікувальних послуг за помірну плату, узгоджену з управлінням освіти. Методична робота в яслах-садку з педкадрами ґрунтується на діагностичних засадах, вивченні та аналізі результатів навчально-виховного процесу, рівня професійної підготовки педагогічних кадрів і спрямована на підвищення творчого потенціалу вихователя і дошкільника. Структура методичної роботи побудована з урахуванням потреб та побажань педагогів і розглядається як цілісна система підвищення науково-теоретичного і загальнокультурного рівня, психолого-педагогічної підготовки й професійної майстерності педагогів, формування у них готовності до самоосвіти, саморозвитку. Вихователі в своїй педагогічній діяльності застосовують інноваційні технології, наукові досягнення, сучасні методи, адаптовані до роботи з дітьми з вадами зору. У планах освітньо-виховної роботи важливе місце посідають психологічні аспекти виховання. Колектив педагогів працює над формуванням особистості дитини, над створенням умов психологічного комфорту в яслах-садку та вдома. З 1999 р. почала працювати школа спілкування для вихователів „Від серця до серця”, яка з 2002 р. переросла у „Педагогічне кафе”. Рівень психологічних знань педагогів підвищився, почали працювати над усвідомленням педагогами значущості своєї соціальної місії у вихованні дитини, у формуванні її майбутнього. Схема 1 Система роботи ясел-садка № 22 для дітей з вадами зору Нові форми роботи „Тиждень педнавчань” на початку року та „Тиждень педмайстерності” протягом року допомагають педагогам підготуватися до навчального року, повчитися у досвідчених колег. Постійно вдосконалюється робота з сім’ями, в яких ростуть дошкільники. Вивчення сімей показує, що з кожним роком батьки стають все більш досвідчені, діти – все більш інформовані. При плануванні виховної роботи, при визначенні тем, методик педколектив зважає на досвід батьків, на їх освіту, на склад сім’ї, кількість дітей, матеріальний добробут та суспільно-педагогічну спрямованість життя сім’ї, педагогічне кредо батьків кожної сім’ї. Основний контингент дітей, які відвідують наш садок, складають малята з амбліопією та косоокістю, а також з такими формами зорової недостатності, як міопія, гіперміопія, астигматизм, ністагм, афакія. У переважної кількості дітей ці недоліки вроджені. В деяких випадках зорова недостатність розвивається на тлі інших аномалій центральної нервової системи. За даними офтальмологічної служби міста – багато дітей, що мають зорові вади, стоять на обліку, лікуються не систематично. У таблиці 1 зведені дані про кількість таких дітей: Таблиця 1
Тобто, в середньому 24% дітей з вадами зору нашого міста відвідують ясла-садок, єдиний в місті. З числа дітей, які відвідують ясла-садок, слабкозорі діти, гострота зору яких 40% і нижче, складають по роках: 2000 р. – 25%; 2001 р. – 22%; 2002 р. – 15%; 2003 р. – 18%; 2004 р. – 18%. Таким чином, постійно виникає потреба в організації спеціальних груп для дітей з вадами зору. На 1.09.2004 р. ясла-садок має: 1групу дітей перед дошкільного віку, 5 груп дітей дошкільного віку, 2 перші класи ЗОШ №11. Характерною особливістю дітей з недоліками зору є вторинні відхилення у фізичному та психічному розвиткові. Різноманітність форм аномалій та спричинених ними вторинних відхилень вимагає індивідуального підходу до кожної дитини, специфічних лікувально-відновлювальних та корекційно-педагогічних заходів. Специфіка діяльності колективу ясел-садка полягає у тому, що поряд з навчально-виховною роботою йде лікувальна, корекційно-компенсаційна робота. Проходить вона за трьома напрямками: організаційно-педагогічним, лікувально-відновлювальним та корекційно-виховним (див. схему 2). Організаційно-педагогічний напрямок – це визначення рівня розвитку кожної дитини (діагностика), комплектування груп, підгруп дітей, врахування їх психологічних особливостей при виборі ігрового, наочного матеріалу, обладнання, освітлення приміщень, також тифлопедагогічна освіта вихователів. Схема 2 Структура роботи педагогічного колективу ясел-садка з проблеми: Компенсуюче виховання та навчання дітей з вадами зору через нетрадиційні напрямки роботи Лікувально-відновлювальна робота передбачає охорону залишкового зору, офтальмологічну допомогу при бездоганному дотриманні охоронного зорового режиму. Корекційно-виховний напрямок – це забезпечення корекційної спрямованості навчально-виховної роботи кожного педагогічного впливу, прогнозування корекційних моментів при визначенні корекційно-виховної мети, доборі обладнання, а також при доборі методичних прийомів для майбутнього заходу. Забезпечення наступності та зв’язку в роботі вихователів, тифлопедагога, логопеда, медичного персоналу та батьків, узгодженості в діях, виконання загальних вимог та рекомендацій. Різноманітність аномалій у розвитку дітей та спричинених ними вторинних відхилень вимагає індивідуального підходу до кожної дитини, специфічних лікувально-відновлювальних та корекційно-педагогічних заходів. Вади зорових функцій гальмують формування психічних процесів, рухової сфери, фізичного розвитку дитини. У більшості дітей з зоровою неповноцінністю відзначені порушення в орієнтуванні в макро- та мікропросторі. У дітей спостерігаються порушення постави, асиметрія розвитку рухів. Знижена рухова активність дітей нерідко обумовлює відхилення у розвитку вегетативної нервової системи. Це, в свою чергу, поглиблює негативні емоції, порушує психологічний комфорт дитини. У дошкільника формуються комплекси неповноцінності, вони відстають у розвитку від однолітків. Тому діти ясла-садка потребують уваги психолога і спеціаліста з лікувальної фізкультури. Вся наша робота спрямована на реабілітацію дитини. Вона в жодному разі не має відчувати себе неповноцінною, навпаки, їй належить ствердитись у будь-якому колективі. Тому в нашому садку створені необхідні умови життя, реабілітації, а також фізичного й психічного розвитку дітей, що мають вади зору. Працюють кабінети: два логопедичні, дефектологічний та лікаря-офтальмолога, два ортоптичні. Створені умови, які надають кожній дитині можливість формувати себе відповідно до здібностей, закладених у неї природою. У групових кімнатах створені зелені куточки, вся територія садка – квітучий сад. Практика роботи педагогів, дефектологів та медиків за останні роки дала такі результати: Таблиця 2
Для забезпечення безперервної освіти, наступності і цілісності навчально-виховного процесу та корекційної роботи в дошкільному закладі та початковій школі з вадами зору постала необхідність створення реабілітаційного центру „Ясла-садок-школа”. Щоб не втратити результатів та досягнень у роботі, щоб не погіршити, а навпаки продовжити надалі відновлювати зір дітям у молодшій школі на базі вже діючого ясел-садка. У спілкуванні з дитиною ми керуємось думкою С.Френе про те, що роль вихователя подібна до ролі матері – він повинен не карати, допомагати дитині досягти успіху. Допомога – ось основна функція педагога. Тому ми систематично переглядаємо свої методи роботи. Прагнемо того, аби природні нахили вихованців реалізувалися і малюки могли працювати за власним бажанням, а не за наказом вихователя. Навчаючи, виховуючи дошкільнят, ми маємо не забувати, що наші діти потребують ще й систематичного лікування лікарями-офтальмологами, контролю з боку вихователів за виконанням кожною дитиною індивідуальних призначень, корекційних вправ. Тож педагоги нашого садка постійно звертаються до гри, щоб полегшувати розумове навантаження на дітей, оберігати їхню емоційну сферу, але водночас, довести до свідомості дитини нову інформацію, допомогти їй засвоїти, усвідомити та запам’ятати новий матеріал, дати можливість зробити свої висновки й виробити своє ставлення до тієї чи іншої події, ситуації, вчинку, мати власну точку зору. В нашому садку в усіх вікових групах широко використовуються комплексні ігри-заняття. Педагогічним колективом для підвищення професійної майстерності розроблені вимоги до організації всіх видів діяльності з дітьми з вадами зору:
Такі вимоги допомагають досягти оптимальних результатів у навчально-виховній роботі з дітьми з вадами зору. Педагоги дитячого садка тісно співпрацюють з батьками, доводять їм необхідність активної участі у складному виховному процесі, що відбувається у дошкільному закладі. Двері дитячого садка відкриті для батьків будь-коли. Ми запрошуємо приєднатися до своїх дітей під час занять (коли вони виконують завдання), поділитися з малюками своїми вміннями, талантами на заняттях гуртків; залучаємо їх до підготовки свят, до участі у розвагах тощо. Підвищення педагогічної культури батьків здійснюється через колективну та індивідуальну форми роботи. Одна з них – „Школа спілкування для батьків” виникла тому, що настав час допомогти батькам оволодівати основами педагогіки, психології. Загальних зборів вже було недостатньо. З 1998 року ця школа називалася „Єдина сім’я”, а з 2002 р. замість школи почав працювати консультативно-інформаційний центр з тією ж назвою. Колектив почав працювати над розвитком батьківської компетентності по віковим показникам – можливостей, інтересів, потреб. Працюють секції: молодший вік -„Я сам”, середній вік – „Батьківська вітальня”, старший вік – „Батьківський ліцей”, 1 клас – „Сам собі психолог”. Цілеспрямовано проводиться консультативна допомога з питань соціального захисту, психології та педагогіки. Кожен рік педколектив звітує перед батьками, запрошуючи їх на „День відкритих дверей”. Батьки мають змогу спостерігати за роботою усіх служб ясел-садка, отримують консультації, простежують взаємодію педагогів, медиків, дефектологів, обслуговуючого персоналу. Колектив звітує про забезпечення умов для повноцінного, своєчасного і різностороннього розвитку дітей, удосконалення фізичного та психічного здоров’я; виховання у дітей активного та естетичного ставлення до оточуючого світу; виховання практичності, самостійності, підвищення авторитету дітей-інвалідів у власних очах і очах суспільства; по можливості захист дітей-інвалідів від життєвих негараздів. Така співпраця батьків та вихователів є важливим компонентом нашої роботи. На спільних засіданнях батьки, вчителі, вихователі обговорюють рівень розвитку дітей та розробляють стратегію навчання, яку можна використовувати вдома і в дитячому садку. Наша мета – виховати гідного громадянина України, тому ми прагнемо виявити, цінити, стимулювати розвиток таких рис характеру дитини, які необхідні їй у житті. Озброїти малого знаннями для розв’язання різних проблем, тобто формувати особистість творчу, енергійну, спроможну робити правильний вибір, яка буде піклуватись про інтереси колективу, країни, довкілля. Побудити в дитині цікавість до життя. І ми докладаємо максимум зусиль, щоб виховувати розвинену особистість у добре організованому суспільстві, яке буде слугуватиме їй і якому буде слугувати вона. Тархан Л.З. |
Таврійський вісник освіти Засновник: Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ТАВРІЙСЬКИЙ... Конференцiя відбудеться 15 березня 2012 року в м. Севастополі на базі Севастопольського економiко-гуманiтарного інституту. До участі... |
І. В. Тараненко // Економічний вісник національного гірничого університету.... Тараненко І. В. Удосконалення товарної структури експорту як фактор підвищення конкурентоспроможності країн / І. В. Тараненко //... |
А. С. Гарбадин // Гілея: науковий вісник. К., 2011. т. Вип. 46. С. 583-591 Гарбадин А. С. Політична форма вияву інакшості в екзистенціалізмі Жана-Поля Сартра та Альбера Камю через співвідношення свободи,... |
Н. В. Ворошилова Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського У ценопопуляціях рослинних серійних ( як і будь яких) угруповань екоелементи є елементарними одиницями їхньої екологічної диференційованості... |
ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ З РЕЛІГІЙНИМ КОМПОНЕНТОМ ЯК ФРАЗЕОЛОГІЧНА КАТЕГОРІЯ Оніщенко Юлія Олександрівна, Таврійський державний університет, аспірант, тел.: 0501848658, м. Херсон, вул. Ушакова 91, кв. 1 yılan7708@rambler... |
«Діяльність волонтерських центрів психологічної служби як інноваційна... Ихологи загальноосвітніх навчальних закладів, НВК, навчальних закладів інтернатного типу та професійно-технічних навчальних закладів,... |
Наукових праць Циверенко Ганни Павлівни Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. – 2013. №2. С. (подано до друку) |
Г.І. Богославець // Педагогічний вісник. 2006. №2. С. 7-10 КАТАЛОГ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ ВИДАНЬ ВИКЛАДАЧІВ КАФЕДРИ ОСВІТНЬОГО МЕНЕДЖМЕНТУ І ПЕДАГОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ |
МАРКЕТИНГОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Маркетинговий менеджмент. Методичні вказівки до практичних занять для студентів економічних спеціальностей. – Таврійський державний... |