|
|
Скачати 311.39 Kb.
|
Шляхи спрощення письма: 1.лексичний (кит), 2.граматичний (яп), 3.фонографічний (графічні знаки позначають звуки) має три етапи: складовий або силабічний (санскрит, араб, яп, кор), консонантне (фінік – буквами позначаються тільки приголосні), буквено-звукове (перші давьогреки). Нині існує чотири сім'ї алфавітів: латинська (З0 відсотків), слов'янська (10 відсотків), арабська (10 відсотків) та індійська (20 відсотків). До латинської сім'ї належать 70 алфавітів: З0 європейських, 20 азіатських і 20 африканських. За співвідношенням зі звуками букви бувають: 1) однозначні: рос. ц, ш (вони завжди позначають тверді звуки [ц] і [ш]); 2) двозначні: укр. п, б, в, т, д, н, с, з, л, р (позначають тверді й м'які звуки); 3) які позначають два звуки: я, ю, є, ї (яр, юний, єдиний, їм), їх можна назвати силабографемами; 4) які не позначають жодного звука: укр. ь, рос. ъ, ь. 16 Принципи орфографії Орфографія 1) система однакових написань, що історично склалася, яку використовують в писемному мовленні; 2) розділ мовознавства, який вивчає й опрацьовує систему правил, що забезпечують однакові написання. Принципи орфографії: ФОНЕТИЧНИЙ ПРИНЦИП. Суть його полягає в тому, що слова пишуть так, як вимовляють.(зробити, списати, чеський) МОРФОЛОГІЧНИЙ ПРИНЦИП. ДЛЯ НЬОГО характерне однакове написання однієї й тієї самої морфеми незалежно від її вимови в тій чи іншій позиції. (пісня, боротьба) ІСТОРИКО-ТРАДИЦІЙНИЙ ПРИНЦИП. Він полягає в тому, що зберігаються такі написання, які на сучасному етапі втратили свою мотивованість, тобто слова пишуться так, як вони писалися колись, хоч таке написання не відповідає ні звучанню слова, ні його морфемній структурі. (жизнь, цирк) ІДЕОГРАФІЧНИЙ, або символічний, ПРИНЦИП (його ще називають диференційними написаннями). Опирається на смислові відмінності подібних написань. (пишуть звука (в музиці, в лінгвістиці) і звуку (в інших значеннях), оригінала (дивак) і оригіналу (першоджерело)) 18 Лексичне значення Лексичне значення - історично закріплена в свідомості людей співвіднесеність слова з певним явищем дійсності. Ядром лексичного значення є концептуальне значення (мисленнєве відображення певного явища дійсності, поняття). Так, наприклад, слово обличчя має концептуальне значення "передня частина голови людини". Крім концептуального значення (його ще називають денотативним), слово може мати конотативне значення, тобто емоційні, експресивні, стилістичні "додатки" до основного значення. Наприклад, слова морда, пика, фізіономія мають таке ж концептуальне значення, як і обличчя, але на нього нашаровуються експресивно-стилістичні відтінки (конотації). Слово загалом вступає в три типи відношень: предметний (слово — предмет), поняттєвий (слово — поняття) і лінгвальний (слово — слово). ВІДНОШЕННЯ СЛОВО-ПРЕДМЕТ. Існує у двох різновидах: загальна віднесеність і конкретна віднесеність.Загальна предметна віднесеність — віднесеність концептуального значення до цілого класу денотатів. Наприлад, слово кінь позначає будь-якого коня. Конкретна предметна віднесеність — віднесеність концептуального значення до певного, одиничного денотата. Наприклад: На лузі пасся кінь. ВІДНОШЕННЯ СЛОВО-ПОНЯТТЯ. ПОНЯТТЯ — результат узагальнення і виділення предметів, явищ якогось класу за певними спільними і в сукупності специфічними для них ознаками. Так, поняття "стіл" означає будь-який за формою та призначенням стіл. Значення слова є ширшим від поняття. Поняття ж є глибшим від значення, в чому можна переконатись із вищенаведеного енциклопедичного визначення води. ВІДНОШЕННЯ СЛОВО-СЛОВО. Значення слова існує не само по собі, а в певному співвідношенні зі значеннями інших слів. Вснує пряме і переносне значення слів. За синтагматичною зумовленістю значення поділяються на вільні й зв'язані. ВІЛЬНІ ЗНАЧЕННЯ. Вживання цих значень не має жодних, крім логічних, обмежень. ЗВ'ЯЗАНІ ЗНАЧЕННЯ. Ці значення можуть реалізуватися за певних синтагматичних умов. Серед зв'язаних значень роз- різняють фразеологічно зв'язані, синтаксично і конструктивно зумовлені. Фразеологічно зв'язані значення — значення слова, які реалізуються лише в певних сполученнях. Синтаксично зумовлені значення — значення, які реалізуються тільки в певній синтаксичній позиції. Конструктивно зумовлені значення — це такі значення, які реалізуються лише в певних конструкціях. 19 21 Полісемія і омонімія Полісемія - наявність різних лексичних значень у одного й того ж слова відповідно до різних контекстів. Окремі лексичні значення слова називають лексико-семантичними варіантами. Слово завжди виникає з одним значенням, яке називається первинним. Первинне значення є прямим, оскільки прямо називає позначуваний предмет. Багатозначність слова розвивається на основі перенесення назви з одного предмета на інший. Є три типи перенесення: за подібністю, за функцією і за суміжністю. ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗА ПОДІБНІСТЮ називається метафоричним (головка маку, головка капусти). ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗА ФУНКЦІЄЮ — перенесення, за якого речі можуть бути абсолютно різні, головне, щоб вони виконували однакові чи подібні функції. (годинник – пісочний, механічний…) ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗА СУМІЖНІСТЮ називається метонімічним. Суміжність може бути просторовою (уважна аудиторія, школа на канікулах), часовою (літературний вечір), причиново-наслідковою (чудовий переклад, вивчення словотвору). Моделі метонімічного перенесення: 1) форма (вмістище) — зміст (цікава книжка, випив дві чашки): 2) матеріал — виріб із нього (столове срібло, виставка фарфору, ходить у шовку); 3) місце — жителі цього місця, пов'язані з ним історичні події (все село у полі, герої Крутів); 4) місце — виріб із цього місця (мадера, панама, бостон); 5) дія — її результат (зупинка трамвая, рос. печенье); 6) знаряддя — продукт, що виник внаслідок використання цього знаряддя (гостре сатиричне перо); 7) ім'я — суспільне становище (Цезар — цісар, кесар, цар); 6) ім'я — виріб (маузер, браунінг, форд, макінтош, галіфе) Особливим різновидом метонімії є перенесення назви з цілого на частину і навпаки (у стаді сто голів, в сім'ї п'ять ротів). Таке перенесення називають синекдохою. Розширення і звуження значення слів (балик, пиво, стріляти, кожа). Переносне значення слова треба відрізняти від пере- носного вживання, або оказіонального значення, тобто випадкового (дівчина - кізочка). ОМОНІМИ - слова, які звучать однаково, але мають різні значення. У випадку багатозначності одне слово має декілька пов'язаних між собою значень, у випадку омонімії маємо декілька різних слів, значення яких між собою не пов'язані: вони не мають спільних елементів смислу (сем) і асо- ціативних зв'язків.(билина і билина). Повні ОМОНІМИ мають абсолютний збіг форм при їх змі- нюванні (ключ) НЕПОВНІ ОМОНІМИ збігаються не в усіх формах (образ). За походженням омоніми поділяють на ГОМОГЕННІ (етимологічні)(омоніми, які виникли внаслідок розпаду одного слова на два) (nail) та ГЕТЕРОГЕННІ(омоніми, які виникли внаслідок збігу етимологічно різних слів)(ключ). Омоформи - слова, в яких збігаються тільки окремі форми. Омофони - слова, які вимовляються однаково, але різняться написанням. Омографи - слова, які пишуться однаково, а вимовляються по-різному. Міжмовні омоніми — слова двох мов, які мають однакову чи майже однакову форму, але різняться значенням(луна, уродливый, булка). 20 Сінонімія і антонімія Синоніми - слова, які мають значення, що повністю або частково збігаються.Абсолютні (мовознавство і лінгвістика) та часткові: семантичні або ідеографічні (страх і жах), стилістичні або емоційно-експресивні (їсти і жерти), семантико-стилістичні (іти і плестись). У синонімічному ряду є домінантне слово, семантично найбільш просте. АНТОНІМИ - різні за звучанням слова, які мають протилежні, але співвідносні значення. КОНТРАРНІ АНТОНІМИ виражають якісну протиставленість і утворюють градуальні опозиції. Між ними є проміжний член.(молодий старий), КОМПЛЕМЕНТАРНІ АНТОНІМИ доповнюють один одного до родового і є гранич- ними за своїм характером. У них нема середнього члена. КОНТРАДИКТОРНІ АНТОНІМИ один із членів утворюється за допомогою префікса не- і не має точної визначеності, ВЕКТОРНІ АНТОНІМИ виражають протилежну спрямованість дій, ознак, властивостей (піднімати опускати). Антоніми бувають різнокореневими і однокореневими. Крім міжслівної, існує ще внутрішньослівна антонімія, за якої одне слово поєднує в собі протилежні значення (позичати, напевно). 22 Фразеологічні одиниці та їхні класи Фразеологія - 1) сукупність фразеологізмів даної мови; 2) розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови. Фразеологізм — відтворювана ОДИНИЦЯ МОВИ з двох або більше слів, цілісна за своїм значенням і стійка за складом та структурою. Фразеологічні зрощення або ідіоми - семантично неподільні фразеологічні одиниці, значення яких не випливає зі значень їх компонентів.(собаку з’їсти). Фразеологічні ЄДНОСТІ - семантично неподільні фразеологічні одиниці, цілісне значення яких умотивоване значенням їх компонентів(зробити з мухи слона). Фразеологічні сполучення — звороти, в яких самостійне значенн кожного слова є абсолютно чітким, але один із компонентів має зв'язане значення (досада бере). Фразеологічні вирази — стійкі за складом і вживанням семантично подільні звороти, які складаються повністю зі слів із вільним значенням (прислів’я, приказки). 23 Основні типи словників Усі словники поділяють на енциклопедичні й лінгвістичні. ЕНЦИКЛОПЕДИЧНІ СЛОВНИКИ описують світ, пояснюють явища, поняття, дають бібліографічні довідки про знаменитих (інколи й одіозних) людей, відомості про країни й міста, про видатні події тощо. ЛІНГВІСТИЧНІ СЛОВНИКИ — це словники слів. Вони дають інформацію не про речі, явища, поняття, а про слова. Якщо енциклопедичні словники подають лише назви предметів та явищ, які в мові представлені іменниками та іменними словосполученнями, то лінгвістичні словники пояс- нюють усі типи слів, їх граматичні та стилістичні ознаки,особливості їх функціонування. Лінгвістичні словники поділяють на одномовні й багатомовні. Одномовні: тлумачні, неологізмів, іншомовних слів, діалектні, мови письменників (конкорданси), історичні (за певний період), етимологічні, синонімів, антонімів, омонімів, фразеологічні, орфографічні, орфоепічні, правильності мовлення, частотні (за частотою вживання), інверсійні (за алфавитом з кінця слів), словотвірні та морфемні, ідеографічні (за темами), асоціативних норм(за асоціаціями). У багатомовних (перекладних) словниках дається не пояснення (тлумачення) значень слів, а переклад. Диференційні (включають лише відмінні слова та міжмовні омоніми). |
|
Психологія мовлення як наука Особливо тісні зв'язки мовознавства з психологією, вже в 19 столітті що викликали вторгнення психологічних методів і ідей в мовознавство.... |
План Мова як суспільне явище. Суспільна природа мови і мовної діяльності.... Сучасне мовознавство виходить із розуміння мови як суспільного явища. Водночас в історії мовознавства здійснювалися численні спроби... |
|
Урок розвитку зв’язного мовлення №1 Творчий переказ тексту «Відпочинок на морі» Державний Гімн України. Мова — жива скарбниця історії народу. Мова і мовлення. Збагачення мови новими словами. Утворення нових слів.... |
«Я знаю: мова мамина свята» Хто не любить свою мову – той не любить свою батьківщину”. „Я не смію тебе розлюбить, моє вічне кохання, о мово!”. „Хто не знає рідної... |
|
А ультраліві; б ліві; в лівоцентристські; г центристські; д правоцентристські;... ... |
1. УКПМ це форма сучасної укр літературної мови, специфіку якої зумовлюють... Зв'язок з правовими дисциплінами — укр мова пов'язана з такими сферами: судочинство та нотаріат, юридична документація, правнича... |
|
Замість передмови Тому нам, дорослим, треба передусім задовольнити природну допитливість дитини, її інтерес до навколишнього світу, сприяти щоденному... |
Передаймо нащадкам наш скарб рідну мову Мета: розширити уявлення про мову, підтримати інтерес до української мови, бажання знати її, оволодівати культурою мовлення; виховувати... |
|
Мова суспільство. Постколоніальний вимір Лариса МАСЕНКО Як прекрасна... Це основна, наддіалектна форма існування мови, що є засобом порозуміння всіх представників народу без розрізнення віку, статі, соціального,... |
Мова суспільство. Постколоніальний вимір Лариса МАСЕНКО Як прекрасна... Це основна, наддіалектна форма існування мови, що є засобом порозуміння всіх представників народу без розрізнення віку, статі, соціального,... |