КУРС ЛЕКЦІЙ З ТЕМАТИКИ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ЦО, РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ, ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ОБ’ЄКТАХ ЕКОНОМІКИ ТА НЕПРАЦЮЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ Частина 11.

Скачати 2.48 Mb.

Назва	КУРС ЛЕКЦІЙ З ТЕМАТИКИ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ЦО, РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ, ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ОБ’ЄКТАХ ЕКОНОМІКИ ТА НЕПРАЦЮЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ Частина 11.
Сторінка	6/20
Дата	27.08.2013
Розмір	2.48 Mb.
Тип	Курс лекцій

bibl.com.ua > Спорт > Курс лекцій

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 20

Несиметричний діметилгідразин (НДМГ) добре нейтралізується розчинами гіпохлорітів.

Сірчаний ангідрид активно взаємодіє з розчинами лу-гів і добре розчиняється в воді.

Для фтористого водню основний спосіб дегазації, це обробка його розчинами лугів. Не допускається викорис-тання для нейтралізації води, так як це приводить до ви-никнення агресивної плавкової кислоти.

Для нейтралізації тетроксиду азоту використовують його здатність до взаємодії з водою і водними розчинами лугів.

Окисел етилену добре нейтралізується розчинами аміа-ку і водою.

Аміак добре нейтралізується водою. Більш ефективно для нейтралізації (дегазації) аміаку використання водних розчинів мінеральних кислот.

Для нейтралізації (дегазації) акрилонітрилу використо-вують, як правило, розчини лугів, аміаку, гіпохлорітів, але треба враховувати то, що акрилонітрил легко полімери-зується і це може привести до руйнування ємностей.

Керівник ставить декілька запитань навчаємим щодо перевірки стану засвоєння ними матеріалу і при необхід-ності робить додаткові роз’яснення.
ТРЕТЄ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:
“ПОНОВЛЕННЯ ЛІНІЙ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧ ТА ЕНЕРГЕТИЧНИХ СПОРУД. ВІДНОВЛЕННЯ ТЕПЛО- І ВОДОПОСТАЧАННЯ”.
Відновленням роботи комунально-енергетичних систем займаються, як правило, аварійно-відновлювальні форму-вання Міненерго, компанії “Укрнафтогаз”, комунальних служб обласних та районних державних адміністрацій, ор-ганів місцевого самоврядування та суб’єктів господар-ської діяльності, які створюють ці формування та залучені сили цивільної оборони.

Аварійно-відновлювальні формування на електроенер-гетичних мережах і спорудах за 10 годин роботи можуть виконати:

аварійно-відновлювальна команда (50 чол.) - відновлен-ня пошкодженої підстанції 35 кВ з виконанням наступних робіт: заміна двох масляних вимикачів типу ВМ-35; заміна 4-5 груп роз’єднувачів типу ВМ-35; заміна одного силового трансформатора; монтаж дерев’яних стільців під роз’єдну-вачем – 2 од.; встановлення і введення в дію 2-4 комірок КРУН;

аварійно-відновлювальна команда (35 чол.) - відновлення пошкодженої підстанції 110 кВ з виконанням наступних робіт: заміна 6 вводів на масляних вимикачах типу МВ-МКП-110; заміна двох роз’єднувачів типу РЛНД-110; мон-таж двох дерев’яних стільців під роз’єднувачем; встанов-лення і введення в дію 2-3 комірок КРУН; розчищення 50-100 кв. м території і підготовка площадок для встановлен-ня обладнання;

аварійно-відновлювальна команда (35 чол.) – віднов-лення пошкоджених ліній електропередач ЛЕП-220 з ви-конанням наступних робіт: монтаж 2 км проводів на опо-рах, що збереглися; встановлення двох тимчасових дере-в’яних опор; заміна 15 од. пошкоджених ізоляторів; ре-монт 0,8 км ліній електропередач шляхом ліквідації пош-коджень на опорах і заміною ізоляторів;

аварійно-відновлювальна команда (60 чол.) – віднов-лення пошкоджень на міських кабельних сітях і спорудах з виконанням наступних робіт: відновлювальний ремонт од-ного місця кабельної лінії січенням 95-240 кв. мм з встав-кою кабелю до 10 м; заміна пошкодженого обладнання ко-мірок масляного вимикача в приміщенні розподільчого пунк-ту; заміна двох силових трансформаторів напругою 6-10 кВ; заміна 3 зборок (ємністю 5-10 місць кожна) напругою 6-10 кВ; встановлення 10-12 дерев’яних опор;

аварійно-відновлювальна команда (60 чол.) – віднов-лення пошкоджень на міських кабельних сітях і спорудах з виконанням наступних робіт: монтаж 2 км проводу січенням 16-70 кв. мм по тимчасовим дерев’яним опорам; встановлення 18-20 повітряних вводів.

Аварійно-відновлювальна команда на газових сітях за 10 годин роботи може виконати: відключення 10-16 діль-ниць пошкоджених газових сітей; встановлення 10-12 про-бок або заглушок на домових вводах; встановлення 160-180 пог. м обхідних сітей.

Аварійно-відновлювальна команда на водопровідно-каналізаційних, теплових сітях за 10 годин роботи може виконати: відключення 10-16 дільниць пошкоджених сітей (водопроводу, теплозабезпечення, каналізації); відкопу-вання колодязів, закриванням засувок при висоті завалу до 2 м; встановлення до 50 пробок або заглушок в колодязях або камерах з розбиранням завалів висотою до 2 м; устрій до 200 пог. м обхідних тимчасових ліній.
Керівник ставить декілька запитань щодо перевірки стану засвоєння матеріалу і при необхідності робить додат-кові роз’яснення, після чого робить короткі підсумки проведеного заняття і ставить завдання на самостійну підготовку навчаємих до наступного заняття.

Т Е М А 4.

“ЗАВДАННЯ ТА ДІЇ ФОРМУВАНЬ РАДІАЦІЙНОГО ТА ХІМІЧНОГО ЗАХИСТУ ПРИ ПРОВЕДЕННІ РіНАВР В ОСЕРЕДКАХ УРАЖЕННЯ ТА ЗОНАХ ЗАРАЖЕННЯ”.
Навчальна ціль:
Вивчити основні завдання та дії формувань

радіаційного та хімічного захисту при проведенні РіНАВР в осередках ураження та зонах зараження.
Вид навчальних занять – групове заняття.

Тривалість – 1 (2) години.

Метод проведення занять – бесіда, розповідь, показ.

Місце проведення заняття – клас, навчальне містечко або площадка.
Навчальні питання і орієнтовний розрахунок

навчального часу:
Передмова 2/3 (5) хв.

1. Порядок ведення радіаційної і хімічної розвідки. Зав-дання та структура мережі спостереження та лаборатор-ного контролю (МСЛК). 15 (30) хв.

2. Способи і засоби проведення дезактивації, дегазації і нейтралізації. Часткова і повна спеціальна обробка техні-ки, місцевості та предметів. 15 (30) хв.

3. Порядок підготовки та видачі засобів захисту. Пункти видачі засобів захисту та порядок їх роботи. 10 (20) хв.

Підсумки. 3/2 (5) хв.
Навчальна література і посібники:
1. Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., № 555-Х1У, 1999р., Київ.

2. Положення про Цивільну оборону України, постанова КМУ, № 299, 1994 р., Київ.

3. Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру, постанова КМУ, № 1198, 1998 р., Київ.

4. Проект Положення про невоєнізовані формування ЦО, Штаб ЦО України, 1994 р., Київ.

5. Типове положення про територіальну підсистему ЄДС НС, наказ МНС України, № 387, 1998 р., Київ.

6. Періодичні видання МНС України, журнал “Надзви-чайна ситуація”, 1998-2000 рр., Київ.

7. Довідник з ЦО, Укртехногрупа, 1998 р., Київ.

8. ГСРФ “Безпека в надзвичайних ситуаціях”, Стан-дартвидав Росії, Москва, 1995-2000 рр.

9. Цивільна оборона, Воєнвидав, Москва, 1986 р.

10. Опит використання технічних засобів і способів лік-відації наслідків аварії на АЕС, Будвидав, Москва, 1990 р.

11. Управління ЦО. Під редакцією генерал-полковника В.М. Кожбахтеєва, Воєнвидав, 1986 р., Москва.

12. Взаємодія при виконанні завдань цивільної оборони. Під редакцією генерал-полковника А.І. Безотосова, Воєн-видав, 1988 р., Москва.

13. Організація проведення рятувальних робіт при сти-хійних лихах, аваріях і катастрофах. ЦО СССР, Москва, 1990 р.

14. Сильнодіючі отруйні речовини. Укртехногрупа, Київ, 1998 р.

Матеріальне забезпечення
1. Стенди або схеми в класі:

1. Структура сил цивільної оборони.

2. Управління, оповіщення і зв’язок ЦО.

3. Організація проведення РіНАВР при НС.

4. Засоби індивідуального захисту.

6. Засоби радіаційної і хімічної розвідки та дозконтролю.

11. Засоби індивідуального захисту, розвідки, дозконт-ролю та матеріально-технічного забезпечення.

ПЕРЕДМОВА:
Володіючи великими можливостями, хімія створює май-же щоденно нові матеріали та речовини, що використо-вуються у всіх сферах народного господарства, від побуту до космосу. Все це є причиною бурного розвитку в останні десятиліття хімічної промисловості. В зв’язку з цим рос-туть об’єми виробництва, використання, зберігання і пере-везення хімічних продуктів, в тому числі сильнодіючих отруйних речовин (СДОР).

На сьогодні, у відповідності з Міжнародним Регістром, у світі використовується в промисловості, сільському господарстві і для побутових цілей біля 6,0 млн. токсичних речовин, 60 тис. із яких виробляється у великих кіль-костях, в тому числі більше 500 речовин, які відносяться до СДОР – найбільш токсичних для людини.

Світове виробництво різних органічних речовин в 1990 році досягло понад 250 млн. тон. І це все, не зважаючи на постійне вдосконалення хімічних технологій, збільшує по-тенційну небезпеку виникнення хімічних надзвичайних ситуацій, пов’язаних з викидами (виливом) СДОР.

На території України розміщено більше 1,5 тис. хімічно небезпечних об’єктів; їх діяльність пов’язана з виробницт-вом, використанням, зберіганням і транспортуванням силь-нодіючих отруйних речовин, а в зонах їх розміщення про-живає понад 22,0 млн. чоловік.

Небезпека функціонування цих об’єктів господарської діяльності пов’язана з ймовірністю аварійних викидів (ви-ливів) великої кількості СДОР за межі об’єктів, оскільки на багатьох із них зберігається 3-15 добовий запас хімічних речовин. Ось чому кожна наступна НС може бути пов’я-зана із виливом або викидом в повітря СДОР. Збільшен-ня потенційної небезпеки виникнення, можливі важкі наслідки обумовлюють актуальність захисту населення і ліквідації наслідків хімічних НС на території України.

ПЕРШЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:
“ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ РАДІАЦІЙНОЇ ІХІМІЧНОЇ РОЗВІДКИ.

ЗАВДАННЯ ТАСТРУКТУРА МЕРЕЖІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ЛАБОРАТОРНОГО КОНТРОЛЮ (МСЛК)”.
Радіаційна і хімічна розвідка, дозиметричний та хіміч-ний контроль, є одним із головних заходів, що здійс-нюються в ході ліквідації наслідків радіаційної (хімічної) небезпечної надзвичайної ситуації і спрямовані на вияв-лення радіаційної (хімічної) обстановки в районі аварії (катастрофи).

Виявлення радіаційної (хімічної) обстановки досягає-ться:

розвідкою району аварії (катастрофи) для визначення меж і зони радіоактивного (хімічного) зараження радіо-активними речовинами (СДОР), оцінкою щільності зара-ження місцевості, визначення напрямків розповсюдження радіоактивної хмари (рідкої і газопарової фази СДОР);

розвідкою маршрутів підходу до району аварії, евакуації населення і сільськогосподарських тварин, шляхів обходу району радіоактивного (хімічного) зараження;

визначенням масштабів і ступеню зараження місцевості (повітря СДОР), контролю за їх змінами за часом;

визначенням можливості перебування в районі аварії без засобів захисту після проведення робіт з дезактивації (дегазації);

відбором проб повітря, ґрунту, води, продуктів харчу-вання, змивів з обладнання, будинків, споруд і техніки.

Дозиметричний і хімічний контроль, що здійснюється в районах аварій (катастроф), включає:

визначення ступеню зараження радіоактивними речови-нами (СДОР) обладнання, будинків, споруд, техніки, повіт-ря, ґрунту і джерел води в районі аварії, контроль за його змінами за часом;

встановлення можливості безпечного перебування сил ЦО і населення в районі аварії (катастрофи) без засобів захисту;

визначення меж територій, забруднених стронцієм-90 і цезієм-137;

ідентифікація не маркірованих і безгосподарних СДОР.

Враховуючи високі рівні радіації в районі аварії з вики-дом радіоактивних речовин та швидкоплинність попадання СДОР в навколишнє природне середовище при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах, а також формування їх концентрацій ураження, часовий фактор в організації і проведенні радіаційної і хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю має першорядне значення.

Перша інформація про аварії на радіаційно небезпечних об’єктах та формування небезпечних концентрацій СДОР при хімічних аваріях, напрямку розповсюдження зараже-ного повітря, як правило, надходить від стаціонарних радіаційних та хімічних датчиків, що встановлюються на територіях радіаційно і хімічно небезпечних об’єктах господарської діяльності і в санітарних захисних зонах навколо об’єктів.

На основі цієї інформації і з врахуванням метеороло-гічної обстановки організується проведення радіаційної (хімічної) розвідки.

Радіаційна (хімічна) розвідка в районі аварії починає-ться з розвідки її осередку та в санітарно-захисній зоні (для АЕС – 30 км зона). При чому, як правило, вона організує-ться одночасно з виконанням завдань силами ЦО, що про-водять рятувальні і інші невідкладні роботи, в яких раніше всіх приймають участь сили аварійно-рятувальних служб.

Підхід до осередку аварії (аварійному цеху, дільниці, ємності) здійснюється з підвітряної сторони. Близько межі зараження організується рубіж вводу груп розвідки в осередок аварії. Розвідка осередку аварії ведеться групами розвідки в складі не менше 3-х чоловік, один із яких є хіміком (дозиметристом) - розвідником. На рубежі вводу група отримує необхідне спорядження (радіостанцію, електричні ліхтарики, прибори розвідки, засоби відбору проб, засоби медичної допомоги), проходить інструктаж, переводить засоби індивідуального захисту в бойовий стан і направляється в осередок аварії. Розвідка осередку аварії проводиться тільки з використанням ізолюючих протигазів і засобів індивідуального захисту шкіри. В ході розвідки осередку аварії оглядається місце (об’єкт) аварії, визна-чаються (при можливості) її причини і масштаби, прий-маються при можливості заходи щодо усунення причин аварії або її локалізації. Здійснюється розшук поражених людей, надання їм першої допомоги та їх евакуація. Виз-начаються рівні радіації (ступінь зараження повітря СДОР), відбираються проби (змиви) з обладнання і стін приміщень (споруд) для наступного їх лабораторного ана-лізу. Результати розвідки доповідаються через радіозв’я-зок. Якщо об’єм задач з розвідки осередку аварії значно великий, а також з метою недопущення переопроміню-вання особового складу, організується змінна робота груп розвідки. Одночасно з розвідкою осередку аварії організує-ться радіаційна (хімічна) розвідка на території об’єкту аварії і поза його межами.

Радіаційна (хімічна) розвідка на території суб’єктів гос-подарської діяльності групами розвідки, як правило, проводиться на розвідувальних хімічних машинах (автомо-білях) або в пішому порядку. При цьому розвідувальні групи, рухаються між цехами (дільницями), через кожні 50-100 м зупиняються і за допомогою приборів виконують заміри, визначають межі зараження і розповсюдження радіоактивних (хімічних) речовин. Межі зараження позна-чаються знаками огородження.

Однак необхідно пам’ятати, що багато СДОР у вибухо-вому і пожежному відношенні небезпечні. Ось чому в залежності від типу СДОР у ряді випадків категорично забороняється не тільки вистрілювати знаки огородження, але і їх забивати, так як це може привести до вибуху.

Як правило, на межах зон хімічного зараження з інтер-валом 300-500 м виставляються хімічні пости спостере-ження, що призначені для контролю за змінами напрямку розповсюдження зараженого повітря і для контролю за змінами концентрації СДОР.

При проведенні хімічної розвідки на території суб’єктів господарської діяльності необхідно враховувати, що рух повітряних мас між цехами (дільницями) може бути іншим від загального напрямку вітру. У зв’язку з цим для конт-ролю за напрямком вітру на території об’єкту доцільно використовувати димові шашки і димові гранати з дот-риманням вимог пожежної і вибухової безпеки.

Радіаційна ((хімічна) розвідка за межами території су-б’єктів господарської діяльності, як правило, проводиться на розвідувальних машинах. Виявлення меж зон радіації (розповсюдження СДОР) здійснюється декількома група-ми (дозорами) радіаційної і хімічної розвідки, які рухаю-ться з різних сторін розвідувальної території з інтервалом 300-500 м назустріч друг другу, з урахуванням даних загальної розвідки (самольоти, вертольоти, МСЛК та інші). Вимірювання рівнів радіації і зараження повітря СДОР здійснюється через 200-300 м. При виявленні радіоак-тивного або хімічного зараження групи (дозори) позна-чають межі зони зараження, зупиняються і, як правило, починають виконувати роль радіаційних (хімічних) постів спостереження, контролюючи зміни напрямку розповсюд-ження радіоактивної (хімічної) хмари та її концентрації. Подальший рух дозорів здійснюється лише за командою особи, яка відповідає за проведення радіаційної (хімічної) розвідки. Радіаційні (хімічні) розвідувальні дозори, у тому числі виконуючі задачі радіаційних (хімічних) постів спостереження, дані розвідки доповідаються за допомогою радіозв’язку або мобільними телефонами. Радіаційна і хі-мічна розвідка і контроль проводяться в ході робіт пос-тійно до повної ліквідації наслідків радіаційної (хімічної) небезпечної надзвичайної ситуації. Після завершення лік-відації наслідків аварії радіаційний і хімічний контроль за станом району аварії (катастрофи) передається санітарно-епідемічним органам.

З метою вирішення задач дозиметричного і хімічного контролю аналізи проб, що відібрані радіаційними (хіміч-ними) розвідувальними дозорами, здійснюється в стаціо-нарних лабораторіях (об’єктових), лабораторіях санепідем-станцій, лабораторіях МСЛК. Порядок, місця, періодич-ність відбору проб і способи їх доставки в лабораторії встановлюється штабом керівництва з ліквідації наслідків радіаційної (хімічної) небезпечної надзвичайної ситуації.

Для проведення аналізів в лабораторіях повинні вико-ристовуватися атестовані методики, які наведені в довід-ковій літературі з контролю шкідливих речовин в різних середовищах.

У випадку виникнення трудності при встановленні природи СДОР, особливо при транспортуванні їх без суп-роводжувальних документів, проби цих СДОР відправляю-ться для аналізу в спеціалізовані лабораторії наукових закладів і вузів.

В штабі ліквідації радіаційної (хімічної) надзвичайної ситуації на основі даних радіаційної і хімічної розвідки та контролю проводиться оцінка наслідків аварії, приймаю-ться рішення щодо захисту населення, плануються заходи з ліквідації наслідків аварії.

Проведення радіаційної і хімічної розвідки та контролю здійснюється з використанням різних засобів і методів їх проведення, використанням переносних (перевозимих) і стаціонарних засобів виявлення рівнів радіації та концент-рації СДОР, у тому числі і експрес-методів, від промис-лового призначення до побутових.

Мережа спостереження і лабораторного контролю (МСЛК) призначається для проведення спостереження і лабораторного контролю за станом зараженості навколиш-нього природного, розвідки населених пунктів і територій, що підверглися зараженню, відбору проб і проведення лабораторних досліджень зараженості об’єктів середовища радіоактивними і хімічними речовинами та бактеріальними засобами.

Організатором діяльності цієї системи є МНС України, а основними виконавцями - Держкомгідромет, МОЗ, Мінаг-ропром та інші центральні органи державної виконавчої влади, а також підприємства, установи і організації, що входять до сфери їхнього управління.

Спеціальні підрозділи зазначених центральних органів державної виконавчої влади щодобово інформують МНС України про наявний стан навколишнього природного середовища та в установлений термін подають відомості про прогноз на найближній час. Про загрозливі явища МНС України повідомляється негайно.

У разі виникнення надзвичайної ситуації мережа спосте-реження і контролю зміцнюється за рахунок залучення відповідних підрозділів зі складу сил цивільної оборони.

До складу мережі спостереження і лабораторного конт-ролю (МСЛК) входять: гідрометеостанції, санітарно-епіде-мічні станції, ветеринарні лабораторії, агрохімічні лабора-торії, станції захисту рослин. Крім цього, до мережі МСЛК залучаються галузеві та окремі лабораторії суб’єктів госпо-дарської діяльності (хімічно небезпечних підприємств, об’єктів м’ясомолочної та харчової промисловості, кому-нального господарства та інші).

Всі установи мережі спостереження і лабораторного контролю (МСЛК) в залежності від їх призначення і харак-теру покладених на них задач оснащуються приборами розвідки, засобами зв’язку, перевезення, технічними засо-бами фоторозвідки, лабораторним обладнанням, реактива-ми, засобами індивідуального захисту та іншим майном.

Спостереження і лабораторний контроль установами мережі спостереження і лабораторного контролю (МСЛК) здійснюється постійно. У відповідності з цим на МСЛК покладені наступні завдання:

при нормальній діяльності у повсякденних умовах: сис-тематичне спостереження і лабораторний контроль зара-ження об’єктів навколишнього природного середовища; виявлення рівнів забрудненості (зараження) об’єктів дов-кілля і її небезпечність для населення, сільськогосподар-ських рослин і тварин; виявлення і контроль джерел небез-печного підвищення зараження (забруднення); виявлення ознак появи загрози стихійного лиха; проведення експер-тизи продуктів харчування, сировини, фуражу і води з видачею висновків щодо можливості їх використання;

при загрозі виникнення надзвичайної ситуації: посилене спостереження і лабораторний контроль за зараженням (забрудненням) об’єктів довкілля; контроль за санітарно-епідемічною обстановкою в районах розгортання сил циві-льної оборони і розселення евакуйованого населення;

при виникненні надзвичайної ситуації: виявлення радіо-активного, хімічного і бактеріологічного (бактеріального) зараження в районах надзвичайних ситуацій, розташуван-ня сил ЦО та евакуйованого населення; оцінка небезпеки для населення і об’єктів довкілля з метою використання режимів захисту населення і тварин; проведення експер-тизи продуктів харчування, сировини, фуражу і води з видачею висновків щодо можливості їх використання; забезпечення необхідними даними органів управління ЦО.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 20

Схожі:

ТЕМАТИКА для загальної підготовки працівників підприємств, установ... ...	ТЕМАТИКА для загальної підготовки працівників підприємств, установ... ...
ПЛАН-КОНСПЕКТ на проведення заняття з тактичної підготовки особлвим... Навчальна мета: Закріпити знання особового складу караулу по ліквідації надзвичайних ситуацій на об'єктах з наявністю радіоактивних...	ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки ТЕМА 3 Психологічні особливості поведінки населення у надзвичайних ситуаціях різного характеру. Моделі поведінки начальницького складу...
Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях. Частина ІІ Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту	Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях. Частина ІІ Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту
Розвиток та розміщення сільського господарства світу Мета: встановити структурні та територіальні особливості сільського, і зокрема зернового, господарства світу у зв’язку із ресурсами...	ЗАНЯТТЯ Ня бойових дій на пожежах, вивчення прийомів і способів гасіння пожеж на підприємствах деревообробної промисловості, тренувати начальника...
УКРАЇНА БОГОРОДЧАНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ВІДДІЛ ОСВІТИ «Захист Вітчизни», «Основи здоров’я», підготовки усіх учасників навчально виховного процесу до дій у надзвичайних ситуаціях	ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із середнім та старшим Тема: Психологічні особливості поведінки населення у надзвичайних ситуаціях різного характеру. Моделі поведінки начальницького складу...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання