Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях. Частина ІІ


Скачати 1.69 Mb.
Назва Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях. Частина ІІ
Сторінка 1/16
Дата 08.04.2013
Розмір 1.69 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Фізика > Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16



Додаток

до наказу МНС

від 07.02.2008

№ 96

Тимчасовий статут

дій у надзвичайних ситуаціях. Частина ІІ

(Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту)
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Статут дій у надзвичайних ситуаціях. Частина ІІ. (Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України (далі – Статут) визначає основи організації ведення оперативних дій підрозділами державної, відомчої, місцевої та добровільної пожежної охорони, навчальними закладами системи МНС, та іншими протипожежними формуваннями, направлених на виконання завдань, передбачених Законом України “Про пожежну безпеку”, а саме: гасіння пожеж, рятування людей та надання допомоги у ліквідуванні наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.

Виконання вимог Статуту є обов’язковим для усього особового складу пожежно-рятувальних підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України (далі – ОРСЦЗ), курсантів, слухачів та професорсько-викладацького складу навчальних закладів та науково-дослідних установ МНС України, інших залучених до гасіння пожежі формувань (далі – учасники гасіння пожеж). Самостійне гасіння пожеж громадянами Статутом не регламентується.

Оперативні дії пожежних підрозділів як під час гасіння пожеж, так і під час надання допомоги у ліквідуванні наслідків надзвичайних ситуацій та за інших особливих умов у взаємодії з іншими службами і відомствами, регламентуються Законами, іншими нормативними документами (настановами, інструкціями, рекомендаціями тощо), які набули чинності в установленому порядку та є обов’язковими для виконання особовим складом пожежно-рятувальних підрозділів ОРСЦЗ.

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ

Загальні положення
1. Цивільний захист - система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідування надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров’ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і особливий період.

2. Завданнями Цивільного захисту України є:

збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;

прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій;

здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;

розроблення і виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, дотримання норм і стандартів у сфері цивільного захисту;

розроблення і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту;

створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання надзвичайним ситуаціям;

розроблення та виконання науково-технічних програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям;

оперативне оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення надзвичайної ситуації, своєчасне достовірне інформування про обстановку, яка складається, та заходи, що вживаються для запобігання надзвичайним ситуаціям та подолання їх наслідків;

організація захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, надання невідкладної психологічної, медичної та іншої допомоги потерпілим;

проведення невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого населення;

забезпечення постійної готовності сил і засобів цивільного захисту до запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків;

надання з використанням засобів цивільного захисту оперативної допомоги населенню в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;

навчання населення способам захисту в разі виникнення надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуацій та організація тренувань;

міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.

3. Виконання завдань цивільного захисту досягається:

чітким плануванням, своєчасним та якісним здійсненням комплексу організаційних економічних, соціальних, інженерних, оборонно-масових заходів, детальним узгодженням їх з заходами військового командування та мобілізаційного розгортання;

утриманням в постійній готовності до дій органів і пунктів управління, систем оповіщення та зв’язку;

безперервним і твердим управлінням силами і засобами;

організацією чіткої взаємодії сил, залучених до дій за планами цивільного захисту і військового командування;

своєчасним оповіщенням населення про загрозу надзвичайної ситуації або факт її виникнення, а також подання інформації про порядок дій в обстановці, яка склалася;

здійсненням постійного спостереження і лабораторного контролю за станом навколишнього природного середовища, якістю харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води і джерел водопостачання;

веденням розвідки в осередках ураження і районах стихійного лиха;

якісною підготовкою начальницького і особового складу сил цивільного захисту;

всебічним і повним матеріально-технічним оснащенням сил;

вихованням високих морально-психологічних рис, готовністю до дій у надзвичайних ситуаціях особового складу органів управління, формувань і населення.

4. Заходи цивільного захисту поширюються на всю територію України, всі верстви населення, а розподіл за обсягом і відповідальністю за їх виконанням здійснюється за територіально-виробничим принципом (зонами відповідальності).

5. Служба цивільного захисту – державна служба особливого характеру, пов’язана із забезпеченням пожежної безпеки, запобіганням і реагуванням на інші надзвичайні ситуації техногенного, природного та військового характеру, ліквідацією їх наслідків, захистом населення і територій від їх негативного впливу.

Виконання завдань, направлених на цивільний захист в державі покладається на Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту, до складу якої входять спеціальні воєнізовані формування, на які покладається захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного і військового характеру, участь у заходах територіальної оборони, а також міжнародних рятувальних та інших гуманітарних операціях.

За межами України Служба діє за рішенням Кабінету Міністрів України на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

6. Сили та засоби Служби – особовий склад і працівники, органи і підрозділи Служби, аварійно-рятувальна, пожежна та спеціальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби пожежогасіння та індивідуального захисту, інше майно, яке знаходиться на оснащенні підрозділів, призначене для ліквідації надзвичайних ситуацій, їх наслідків та гасіння пожеж.

7.  Загальне керівництво Цивільним захистом України покладається на Кабінет Міністрів України.

Безпосереднє керівництво Цивільним захистом України покладається на Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі – МНС України), який є головним органом управління в системі цивільного захисту.
РОЗДІЛ ДРУГИЙ
ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ ТА ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ (ОПЕРАТИВНІ ДІЇ ПІДРОЗДІЛІВ)

2.1. Дії та основні завдання органів управління та підрозділів під час проведення пожежно-рятувальних робіт (Оперативні дії підрозділів).

8. Оперативні дії під час гасіння пожеж (далі - оперативні дії) - це організоване застосування сил та засобів пожежно-рятувальних підрозділів, дії яких спрямовані на виконання основного оперативного завдання.

Оперативні дії повинні проводитись з дотриманням встановлених вимог безпеки, передбачених для певного виду робіт.

9. Основним оперативним завданням особового складу пожежно-рятувальних підрозділів ОРСЦЗ є рятування людей у разі виникнення загрози їх життю, ліквідування пожежі в тих розмірах, які вона набула на момент прибуття пожежного підрозділу та надання допомоги в ліквідуванні наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.

10. Виконання оперативного завдання забезпечується такими силами:

  • особовим складом органів управління та пожежно-рятувальних підрозділів ОРСЦЗ, в тому числі, курсантами, слухачами та професорсько-викладацьким складом навчальних закладів та науково-дослідних установ системи МНС України;

  • особовим складом (працівниками і членами) відомчої, місцевої та добровільної пожежної охорони, іншими протипожежними формуваннями.

Для гасіння пожеж також можуть бути залучені в установленому порядку особовий склад органів внутрішніх справ, аварійно-рятувальні служби інших міністерств та відомств, військовослужбовці, а також населення.

Особовий склад пожежно-рятувальних підрозділів ОРСЦЗ є головною силою у виконанні оперативного завдань. Однією з основних складових частин успішного виконання бойових завдань є високий рівень підготовки особового складу пожежно-рятувальних підрозділів, що досягається завдяки досвіду гасіння пожеж, проведенню у підрозділах відповідної підготовки та виховної роботи.

11. Відділення на основному пожежному автомобілі (караул у складі одного відділення) є первинним тактичним пожежно-рятувальним підрозділом, здатним самостійно виконувати окремі оперативні завдання з рятування людей гасіння пожеж.

12. Караул у складі двох і більше відділень на основних та спеціальних пожежних автомобілях є основним тактичним пожежно-рятувальним підрозділом ОРСЦЗ, здатним самостійно вирішувати оперативне завдання відповідно до своїх тактичних можливостей.

13. Для виконання оперативного завдання використовуються такі засоби:

  • пожежні автомобілі, в тому числі техніка, що пристосована для цілей пожежогасіння;

  • пожежнотехнічне озброєння та пожежне обладнання;

  • аварійно-рятувальна техніка та обладнання;

  • засоби зв’язку та освітлення;

  • вогнегасні речовини (вода, піна, порошки, гази тощо);

  • системи та обладнання протипожежного захисту;

  • інші транспортні засоби.

14. Пожежні автомобілі, залежно від призначення, поділяються на основні, спеціальні та допоміжні.

15. Основні пожежні автомобілі призначені для доставки до місця пожежі особового складу, пожежнотехнічного озброєння і подачі вогнегасних речовин у зону горіння.

Основні пожежні автомобілі поділяються на автомобілі загального призначення (автоцистерни, автонасоси, автомобілі першої допомоги) та автомобілі цільового призначення (порошкового гасіння, пінного гасіння, пожежні автонасосні станції та інші).

16. Спеціальні пожежні автомобілі призначені для доставки особового складу і виконання спеціальних робіт на пожежі (пожежні автопідйомники, пожежні автодрабини, пожежні автомобілі газодимозахисту, пожежні автомобілі димовидалення, зв’язку та освітлення, технічної служби, штабний, рукавний тощо).

17. Допоміжні пожежні автомобілі призначені для технічного обслуговування основної і спеціальної пожежної техніки, доставки особового складу, технічних засобів, пально-мастильних речовин до місця пожежі, проведення інших допоміжних робіт.

18. Оперативні дії повинні виконуватись з дотриманням встановлених вимог безпеки і можуть проводитись в умовах високого психологічного та фізичного навантаження, підвищеного ризику, прямої небезпеки для життя і здоров’я учасників гасіння пожеж. Оперативні дії з гасіння пожеж на підприємствах, для яких передбачена у встановленому порядку розробка планів локалізації та ліквідації аварій (катастроф) або планів (карток) пожежогасіння, повинні здійснюватися з урахуванням особливостей, які визначені у цих планах.

19. Оперативні дії під час гасіння пожеж включають в себе:

  • збір, виїзд по тривозі та прямування до місця пожежі;

  • розвідка пожежі;

  • рятування людей та майна на пожежі;

  • оперативне розгортання;

  • гасіння пожежі;

  • виконання спеціальних робіт;

  • згортання сил і засобів;

  • повернення до місця постійної дислокації.

2.2  Збір, виїзд по тривозі та прямування до місця виклику

20. Збір, виїзд по тривозі та прямування до місця пожежі включає до себе: збір особового складу за сигналом “Тривога”, виїзд та прибуття його на пожежних автомобілях або інших транспортних засобах до місця пожежі.

Подача сигналу “Тривога” здійснюється черговим диспетчером (радіотелефоністом) одночасно з отриманням повідомлення про пожежу. Опрацювання повідомлення повинно бути завершено в найкоротший час і не затримувати виїзд підрозділу до місця пожежі.

21.Пожежно-рятувальні підрозділи зобов’язані прибути до місця пожежі у найкоротший час. Це забезпечується:

  • точним прийомом адреси, правильними та швидкими діями диспетчера (радіотелефоніста) щодо висилання пожежно-рятувальних підрозділів;

  • швидким збором та виїздом особового складу підрозділу;

  • знанням району виїзду (обслуговування) та прямуванням пожежно-рятувальних підрозділів за найкоротшим і безпечним маршрутом (враховуючи небезпечну загазованість, радіаційну забрудненість, напрям вітру тощо) з дотриманням вимог правил дорожнього руху та максимально можливою але безпечною швидкістю, використовуючи спеціальні звукові та світлові пристрої.

22. Під час прямування до місця пожежі старший начальник пожежно-рятувального підрозділу зобов’язаний підтримувати безперервний зв’язок з пунктом зв’язку частини (далі - ПЗЧ) або з оперативно-диспетчерською службою оперативно-координаційного центру (далі – ОДС ОКЦ) та здійснювати збір інформації про об’єкт шляхом вивчення та аналізу оперативної документації, прогнозування можливої обстановки тощо.

23. Якщо на шляху прямування були отримані відомості про ліквідування пожежі або її відсутність, пожежно-рятувальний підрозділ зобов’язаний прибути до місця пожежі, крім випадків, коли відносно повернення є розпорядження старшого начальника, керівника гасіння пожежі (далі по тексту КГП) або начальника чергової зміни (старшого диспетчера) ОДС ОКЦ.

24. У разі виявлення на шляху прямування іншої пожежі, старша посадова особа, яка очолює підрозділ, зобов’язана залишити частину сил і засобів на її гасіння і негайно повідомити ПЗЧ або ОДС ОКЦ про адресу цієї пожежі та прийняте рішення.

У випадку, коли така ситуація складається у підрозділа в складі одного відділення, рішення щодо гасіння виявленої пожежі приймається старшою посадовою особою виходячи із ситуації, яка склалась на даній пожежі, та наявної інформації про ситуацію на пожежі, на яку підрозділ безпосередньо прямував за путівкою. Про прийняте рішення повідомляється ПЗЧ або ОДС ОКЦ, якими у разі необхідності направляються додаткові сили і засоби згідно з Розкладом виїзду (Планом залучення сил і засобів).

25. У разі вимушеної зупинки на шляху прямування головного пожежного автомобіля, пожежні автомобілі, що прямують за ним, зупиняються і подальший рух продовжують тільки за вказівкою старшого начальника, який очолює пожежно-рятувальний підрозділ. У разі примусової зупинки другого чи наступних за ним пожежних автомобілів решта, не зупиняючись, продовжує рух до місця пожежі.

Якщо під час прямування трапилася дорожньо-транспортна пригода, старший начальник і водій підрозділу керуються вимогами правил дорожнього руху.

У всіх випадках про вимушену зупинку пожежного автомобіля інформація надається на ПЗЧ (ОДС ОКЦ), а старший начальник вживає заходів щодо доставки особового складу та пожежно-технічного оснащення до місця пожежі.

26. У разі слідування пожежно-рятувальних підрозділів до місця пожежі залізничним, водним або повітряним транспортом старший начальник зобов’язаний:

  • забезпечити збереження пожежної техніки та озброєння;

  • організувати розміщення, харчування та відпочинок особового складу.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Схожі:

Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях. Частина ІІ
Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту
КУРС ЛЕКЦІЙ З ТЕМАТИКИ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ...
БІБЛІОТЕЧКА ПРАЦІВНИКА У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ, ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
УКРАЇНА БОГОРОДЧАНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ВІДДІЛ ОСВІТИ
«Захист Вітчизни», «Основи здоров’я», підготовки усіх учасників навчально виховного процесу до дій у надзвичайних ситуаціях
Гасіння пожеж у навчальних закладах
ЛІТЕРАТУРА: “Тимчасовий статут дій у НС”, “Довідник керівника гасіння пожежі” 1987р. П. П. Клюс, “Пожежна тактика” К. Ф. Кімстач,...
Соціально-психологічні причини травматизму і загибелі людей на пожежах та надзвичайних ситуаціях
Навчальна мета: ознайомити працівників з причинами травматизму і загибелі людей на пожежах та надзвичайних ситуаціях
1. Норматив це часовий, кількісний і якісний показник виконання учнем...
Нормативи з основ військової справи, цивільного захисту і першої медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях розроблені згідно з вимогами...
РЕДАКЦІЙНИЙ СТАТУТ ТЕЛЕОРГАНІЗАЦІЇ
Цей Редакційний статут (далі Статут) містить вимоги до створення та поширення інформації
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття з рядовим та молодшим начальницьким
Тема: Психологічні аспекти дій при ліквідації надзвичайних ситуацій. Характеристика екстремальних ситуацій. Алгоритм безпомилкових...
Позакласного заходу з математики
Формувати вміння застосовувати набуті знання та способи дій у нових навчальних ситуаціях
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з працівниками...
Тема Психологічні аспекти дій по ліквідації надзвичайних ситуацій. Характеристика екстремальних ситуацій. Алгоритм без помилкових...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка