КУРС ЛЕКЦІЙ З ТЕМАТИКИ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ЦО, РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ, ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ОБ’ЄКТАХ ЕКОНОМІКИ ТА НЕПРАЦЮЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ Частина 11.


Скачати 2.48 Mb.
Назва КУРС ЛЕКЦІЙ З ТЕМАТИКИ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ЦО, РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ, ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ОБ’ЄКТАХ ЕКОНОМІКИ ТА НЕПРАЦЮЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ Частина 11.
Сторінка 5/20
Дата 27.08.2013
Розмір 2.48 Mb.
Тип Курс лекцій
bibl.com.ua > Спорт > Курс лекцій
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях в залежності від ступеню ураження об'єкту господарської діяльності при протяжності 5000/10000 м на кв. км


Площа об'єкту в кв. км

Ступінь руйнування об'єкту господарської діяльності

Середня

Сильна

Повна

1

2/3

3/5

5/9

2

3/4

4/6

6/12

3

3/5

5/7

7/14

4

4/6

7/13

10/20

5

5/8

10/19

13/27

10

8/16

19/37

27/55


Із загальної кількості аварій і відключень на інженерних мережах приймається для систем: водозабезпечення -20 %; каналізації - 20 %; газозабезпечення - 25 %; теплозабезпе-чення - 15 %, електрозабезпечення - 20 %.

Ступені руйнування різних систем життєзабезпечення і комунікацій характеризуються величинами надмірного тиску в фронті ударної хвилі по­вітря в результаті вибухів, що приводять до їх руйнування.

Оцінка стану технологічних ліній суб’єктів госпо-дар-ської діяльності внаслідок дії факторів ураження надзви-чайних ситуацій техногенного та природного характеру виконується аналогічно як для систем життєзабезпечення населення і суб’єктів господарської діяльності, розташо-ваних на території міста або об’єкту.
Ступінь руйнування різних об'єктів господарської діяльності і комунікацій


пп.

Найменування будинків, споруд, комунікацій, обладнання, техніки

Ступінь руйнування, кгс/см2


Сильне

Середнє

Слабке


1. Промислові споруди і обладнання

1.

Навантажувальні естакади

0,8-1,0

0,7-0,8

0,4-0,7

2.

Технологічні трубопроводи і допоміжні споруди об'єктів



0,6-0,7

0,4-0,6

0,3-0,4

3.

Галереї енергетичних комунікацій на металічних або залізобетонних естакадах

0,2-0,25

0,15-0,2

0,1-0,15

4.

Залізобетонні естакади з прольотом до 20 м

1,2-1,5

1,2-1,1

1,1-1,0

5.

Преси гідравлічні, станки токарні важкі

-

0,7-0,8

-

6.

Станки токарні легкі

-

0,3-0,4

-

7.

Кранове обладнання

-

0,5-0,7

-

8.

Електродвигуни

0,6-0,8

0,4-0,6

0,3-0,4

9.

Розподільчі устрої трансформа-торних підстанцій

0,6-0,8

0,4-0,6

0,3-0,4

10.

Відкрито розташовані трансфор-матори

0,5-0,6

0,3-0,5

0,1-0,3

11.

Газгольдери

0,3-0,4

0,2-0,3

0,15-0,2

12.

Наземні резервуари ПММ

0,7-0,9

0,5-0,7

0,3-0,5

13.

Сховища ПММ напівзаглиблені

0,6-1,0

0,4-0,6

0,2-0,4

14.

Заглиблені і обваловані резервуари ПММ

1,5-2,0

1,0-1,5

0,8-1,0

15.

Наземні резервуари для зберігання нафти і готової продукції

-

0,6-0,8

-

16.

Водонапірні башти

0,4-0,6

0,2-0,4

0,1-0,2

пп.

Найменування будинків, споруд, комунікацій, обладнання, техніки

Ступінь руйнування, кгс/см2


Сильне

Середнє

Слабке


2. Мережі комунального господарства

1.

Підземні стальні трубопроводи на сварці

15-20

10-15

6-10

2.

Підземні чавунні і керамічні на розтрубах, азбестоцементні на муфтах

10-20

6-10

2-6

3.

Стальні трубопроводи заглиблені на 20см

-

2,5-3,5

-

4.

Трубопроводи на металічних або залізобетонних естакадах

0,4-0,5

0,3-0,4

0,2-0,3

5.

Оглядові колодязі і запори на сис-темах комунального господарства

6-10

4-6

2-4

3. Електричні мережі

1.

Кабельні підземні лінії

10-15

7-10

5-7

2.

Повітряні лінії високої напруги

0.8-1,2

0,5-0,7

0,3-0,5

3.

Повітряні лінії низької напруги на дерев'яних опорах

0,6-1,0

0,4-0,6

0,2-0,4

4.

Силові лінії електрифікованих залізних доріг

0,7-1,2

0,5-0,7

0,3-0,5


П р и м і т к а:

Ступінь руйнування інших елементів надземних споруд і будинків систем життєзабезпечення населення і суб’єктів гос-подарської діяльності визначається відповідно до методики інженерної оцінки можливої обстановки внаслідок надзвичай-них ситуацій.




ДРУГЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:
СПОСОБИ ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЙ НА КОМУНАЛЬНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ МЕРЕЖАХ ТА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЛІНІЯХ З НЕЙТРАЛІЗАЦІЄЮ СДОР”.

Основними способами ліквідації аварій на комунально-енергетичних системах є:

відключення зруйнованих частин внутрідомових мереж з відкриттям колодязів, камер, закриттям засувок і розби-ранням завалів над ними;

ліквідація витікання газу на газопроводах середнього або великого тиску тимчасовим відключенням пошкодже-ної частини шляхом закриття засувок, заміни пошкодженої частини газопроводу і встановленням підсиленої муфти;

заміна пошкоджених дільниць і окремих елементів ме-реж новими;

переведення споживачів на резервні або обхідні мережі систем життєзабезпечення;

відключення другорядних споживачів або переведення подавання їм енергоносіїв за змінним графіком;

проведенням відновлювальних робіт на окремих еле-ментах та пошкоджених дільницях комунально-енергетич-них систем за прощенними схемами.

Ліквідування витікань сильнодіючих отруйних речовин на складах їх зберігання та в технологічних лініях об’єктів проводять наступними способами:

переливом СДОР із несправної емкості в резервну;

встановленням заглушок та ущільнювачів на місце про-тікання або витікання;

заміна несправних вузла або магістральної лінії новими;

відключення несправної дільниці магістральної лінії і переведення шляху руху СДОР на резервну лінію;

відключення всієї системи (окремої установки) зі зли-вом СДОР в резервну ємкість і проведення повного її ремонту;

зупинкою всього технологічного процесу зі зливом СДОР і проведенням капітального ремонту обладнання, технологічних ліній і резервуарного парку;

проведення робіт з ліквідації та нейтралізації при силь-них проливаннях та витіканнях СДОР.

З урахуванням специфіки хімічних небезпечних надзви-чайних ситуацій при локалізації і ліквідації їх наслідків приймаються заходи, які спрямовані спочатку на обме-ження і призупинення викиду (виливу) СДОР, локалізації хімічного ураження, попередження зараження грунту і джерел водозабезпечення населення.

Обмеження і призупинення викиду (виливу) СДОР здійснюється перекриттям кранів і засувок на магістралях подачі СДОР до місця аварії, забиванням отворів на магіст-ралях і ємностях за допомогою бандажів, хомутів, заглу-шок, перекачуванням рідини з аварійної ємності в запасну. Ці роботи здійснюються під керівництвом і при безпо-середній участі спеціалістів промисловості, що обслуго-вують аварійне обладнання або супроводжують СДОР при транспортуванні.

Для локалізації хімічного зараження, попередження роз-повсюдження СДОР та зараження грунту і джерел води можуть бути використані різні способи.

Обмеження розливання СДОР на місцевості з метою зменшення площі випаровування здійснюється обвалуван-ням розлитої речовини, створенням перешкод на шляху розливання, збиранням СДОР в природні поглиблення (ями, канави, кювети), обладнанням спеціальних пасток (ям, поглиблень і т.д.). При проведенні робіт в першу чергу необхідно попередити попадання СДОР в річки, озера, в підземні комунікації, підвали будинків і споруд і т.д. Робо-ти можуть бути виконанні за допомогою бульдозерів, скре-перів, екскаваторів та іншої техніки. В окремих випадках рідка фаза СДОР з метою обмеження розливання може збиратися в спеціальні ємності (бочки) з наступною їх нейтралізацією.

Для пониження швидкості випаровування СДОР і об-меження розповсюдження його газопарової фази рекомен-дується використовувати наступні способи:

поглинання газопарової фази сильнодіючих отруйних речовин за допомогою водяних завіс;

поглинання рідкої фази СДОР шаром сипучих адсорб-ційних матеріалів (грунт, пісок, шлак, керамзит і т.д.);

ізоляція рідкої фази СДОР пінами;

розбавлення рідкої фази СДОР водою або розчинами нейтральних речовин;

дегазація (нейтралізація) СДОР розчинами хімічно ак-тивних реагентів.

Поглинання газопарової фази СДОР з метою обмеження її розповсюдження може виконуватися шляхом створення на її напрямку розповсюдження СДОР дрібнодисперсних водяних завіс. Для нейтралізації СДОР у воду можуть добавлятися нейтралізуючі речовини.

Дрібнодисперсні водяні завіси створюються за допомо-гою пожежних машин (мотопомп), що забезпечують тиск струменю води не менше 0,6 мПа. При меншому тиску, як правило, необхідна дисперсність капель води, які можуть поглинати (пов’язувати) газопарову фазу СДОР, не досягається. Для створення дрібнодисперсних водяних завіс рекомендується в комплекті пожежних машин (мото-помп) мати спеціально обладнанні брандспойти.

Поглинання рідкої фази СДОР шаром сипучих адсор-бентів може здійснюватися розсипанням (засуненням) ма-теріалу на рідку фазу. При цьому шар адсорбенту повинен бути не менше 10-15 см. Забруднений сипучий матеріал і верхній шар грунту (на глибину убирання СДОР) при необхідності збирається в спеціальні ємності для наступ-ного вивозу в місця дегазації (нейтралізації). Заповнення цих ємностей проводиться на 2/3 об’єму для наступного добавлення дегазаторів (нейтралізаторів). У тих випадках, коли умови охорони довкілля дозволяють проводити дега-зацію (нейтралізацію) СДОР на місці, забруднений адсор-бент або грунт не збирається і не вивозиться. Їх дегазація (нейтралізація) здійснюється на місці обробкою рідкими рецептурами або твердими речовинами для дегазації (нейт-ралізації). При аваріях з горючими речовинами (гідразин та інші) невеликі забруднені ділянки можуть підлягати випалюванню. По мірі пониження інтенсивності горіння масу перемішують, а при неможливості перемішати – ви-палювання повторюють. Мерзлий ґрунт з снігом випа-люють при нормі витрати гасу 8-10 л/м2. За рахунок пер-шого випалювання грунт сушиться, а при повторному ви-палюванні СДОР знищується повністю.

Ізоляція рідкої фази СДОР здійснюється пінами з метою уменшення площі випаровування. Більш того, в піну мо-жуть добавлятися добавки для дегазації (нейтралізації), які вступають в реакцію зі СДОР і створюють нетоксичні або малотоксичні речовини. Для отримання піни і покриття нею рідкого СДОР використовують піногенератори пожежних машин. Такий спосіб ізоляції СДОР пінами ефективний і може використовуватися при достатній кількості технічних засобів на великих площах.

Найбільш доступним засобом пониження швидкості випаровування СДОР є розбавлення рідкої фази СДОР струменем води або розчинами речовин для нейтралізації (дегазації). Вода або розчини для нейтралізації СДОР можуть подаватися в осередок аварії дрібнодисперсним або компактним струменем. Дрібнодисперсний струмінь, що подається у виді “зонтика” забезпечує дегазацію (нейт-ралізацію) як рідкої фази, так і адсорбцію, і одночасно де-газацію (нейтралізацію) пари СДОР. Компактний струмінь використовується для нейтралізації концентрованих кис-лот, окислювачів та інших речовин, які бурно реагують з водою.

Дрібнодисперсний струмінь може створюватися з вико-ристанням прямих брандспойтів авторозливальних станцій (АРС), пожежних машин, мотопомп та інших засобів. При цьому вода повинна подаватися високо вверх, щоб отри-мати спадаючий вниз роздроблений струмінь.

Дрібнодисперсні струмені можуть бути генеровані вій-ськовими тепловими машинами ТМС-65. Нагрів води, що має місце, а внаслідок цього зменшення розчинності в ній пару СДОР не окажуть існуючого впливу на процес нейт-ралізації, так як при віддаленні водяного струменю від соп-ла реактивного двигуна температура дуже швидко пони-жується. За допомогою ТМС-65 можуть використовува-тися і лугові розчини з концентрацією до 10 %.

В цьому випадку в процесі контакту лугів разом з газовим потоком реактивного двигуна виникне нейтра-лізація деякої кількості лугів, але сода, яка виникла (про-дукт взаємодії лугів з вуглекислотою) буде сприяти нейт-ралізації СДОР. Газовий потік машини ТСМ-65 можна використовувати для відриву хмари СДОР від землі для захисту об’єктів від дії зараженого пару (газу).

Для нейтралізації (дегазації) сильнодіючих отруйних речовин найбільш ефективно використання хімічно актив-них розчинів.

Для фосгену основним способом дегазації є його взає-модія з аміаком і лугами. Ефективно використання для нейт-ралізації фосгену відходів виробництва лугів, гіпсу і вапна.

Для хлору основним способом нейтралізації є гідроліз і взаємодія з розчинами лугів. Добре розчиняється в воді. Забороняється використання водних розчинів аміаку, що може привести до виникнення хлористого азоту – рідини з температурою кипіння 71°C, який при контакті з твердою фазою вибухає.

Для синильної кислоти при дегазації рекомендується використовувати гіпохлоріти, сульфати заліза або міді, а також формальдегіди.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

Схожі:

ТЕМАТИКА для загальної підготовки працівників підприємств, установ...
...
ТЕМАТИКА для загальної підготовки працівників підприємств, установ...
...
ПЛАН-КОНСПЕКТ на проведення заняття з тактичної підготовки особлвим...
Навчальна мета: Закріпити знання особового складу караулу по ліквідації надзвичайних ситуацій на об'єктах з наявністю радіоактивних...
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки
ТЕМА 3 Психологічні особливості поведінки населення у надзвичайних ситуаціях різного характеру. Моделі поведінки начальницького складу...
Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях. Частина ІІ
Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту
Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях. Частина ІІ
Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту
Розвиток та розміщення сільського господарства світу
Мета: встановити структурні та територіальні особливості сільського, і зокрема зернового, господарства світу у зв’язку із ресурсами...
ЗАНЯТТЯ
Ня бойових дій на пожежах, вивчення прийомів і способів гасіння пожеж на підприємствах деревообробної промисловості, тренувати начальника...
УКРАЇНА БОГОРОДЧАНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ВІДДІЛ ОСВІТИ
«Захист Вітчизни», «Основи здоров’я», підготовки усіх учасників навчально виховного процесу до дій у надзвичайних ситуаціях
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із середнім та старшим
Тема: Психологічні особливості поведінки населення у надзвичайних ситуаціях різного характеру. Моделі поведінки начальницького складу...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка