КУРС ЛЕКЦІЙ З ТЕМАТИКИ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ЦО, РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ, ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ОБ’ЄКТАХ ЕКОНОМІКИ ТА НЕПРАЦЮЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ Частина 11.

Скачати 2.48 Mb.

Назва	КУРС ЛЕКЦІЙ З ТЕМАТИКИ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ЦО, РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ, ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ОБ’ЄКТАХ ЕКОНОМІКИ ТА НЕПРАЦЮЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ Частина 11.
Сторінка	2/20
Дата	27.08.2013
Розмір	2.48 Mb.
Тип	Курс лекцій

bibl.com.ua > Спорт > Курс лекцій

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 20

Перенесення потерпілого на носилках

(ланкою із чотирьох чоловік)
Для ураженого велике значення має положення на но-силках, найкраще покласти його на спину або на здоровий бік.

При ушкодженні верхньої конечності її вкладають на груди; ушкоджену ногу злегка - згинають і вкладають на скатку одягу, подушку. Людей, уражених у щелепу, варто вкладати на носилки особою униз, підклавши під чоло ва-лик із одяги. Уражених у хребет переносять на жорсткій підкладці, якщо її нема - животом униз, підклавши під ньо-го валик з одягу. Ураженим у груди надають напівсидяче положення.

Якщо - носилки обслуговує ланка носіїв із чотирьох ря-тівників (звичайний варіант), - двоє з них за ручки несуть носилки, двоє інших - підтримують носилки з боків. Потім носії змінюються місцями.

Для полегшення перенесення можуть застосовуватися носилкові лямки. Кожний носій надіває лямку вісімкою так, щоб її петлі лягали ближче до ручок носилок; у петлі просмикують ручки носилок.

При переносі ураженого носіям варто йти не в ногу, нести ураженого головою вперед тільки на підйомах; при перенесенні треба зберігати весь час горизонтальне поло-ження носилок. Потрібно постійно стежити за станом ура-женого, при необхідності надавати йому допомогу.

Знімати ураженого з носилок необхідно у зворотному порядку; робиться це за командою старшого: «Стій», «Опускай», «Берися», «Піднімай» і т.д.

При переносі ураженого на відстань більш 500 м доціль-но застосовувати естафетний засіб. Носилкові ланки роз-ставляють на такій відстані друг від друга, щоб час на його подолання не перевищував 10 - 15 хв. Цей засіб забезпечує більш раціонально чередування роботи і відпочинку рятів-ників.

Завантаження (розвантаження) потерпілих на автотранс-порт проводять з дотриманням правил безпеки: головне не допустити переклонів носилок (необхідно враховувати пошкодження у потерпілих) та випадання ураженого; важливо правильно закріпити носилки на транспорті з потерпілим; голова потерпілого повинна бути за ходом руху автомобіля; не перевантажувати автомобіль. Роботи, як правило, виконуються ланкою рятівників у складі чотирьох чоловік.

Основним видом транспорту для перевезення уражених є автомобільний (санітарний і вантажний). Для перевезен-ня потерпілих у вантажних автомобілях їх необхідно підго-тувати: у кузові зробити підстилку із сіна, соломи, гілок, лапника (хвої) або іншого підхожого матеріалу, підстилку покрити брезентом (ковдрою). Звичайно застосовують комбіновані перевезення: легко уражених - сидячи, носил-кових уражених - лежачи. У залежності від погоди потер-пілих укутують ковдрами або прикривають брезентом. Машину ведуть на невеличкій швидкості, плавно, без рив-ків, поштовхів і різкого гальмування.

Під час перевезення уражених в обов'язку супровідних рятівників входить спостереження і догляд за ними, своє-часне надання їм допомоги, контроль за станом пов'язок і шин. За тими, що знаходяться в несвідомому стані ураже-ними встановлюється особливе спостереження, у них може наступити раптова задуха – западе язик або дихальні шля-хи закриються блювотними масами. При перших ознаках задухи (синіє обличчя, подих стає хрипким, нерівномір-ним, із перервами) ураженого піднімають, відкривають йому рот, витягають язик і пальцем обстежують порожни-ну рота і горла, видаляють блювотні маси, слиз або кров; таких уражених при можливості покладіть на живіт або на бік.

Стан уражених під час руху може погіршитися від кро-вотечі, що відновилася. Тому необхідно періодично огля-дати пов'язки; якщо вони сильно промочилися кров'ю, то вживають заходів зупинки кровотечі.

Керівник ставить декілька запитань щодо перевірки стану засвоєння матеріалу і при необхідності робить додат-кові роз’яснення, після чого приступає до практичного заняття з перенесення потерпілих, завантаження та розван-таження потерпілих на автотранспорт.

Після робить короткі підсумки проведеного заняття і ставить завдання на самостійну підготовку навчаємих до наступного заняття.

Т Е М А 2.
“ЗАВДАННЯ ТА ДІЇ ІНЖЕНЕРНИХ ФОРМУВАНЬ ПРИ ПРОВЕДЕННІ РіНАВР В ОСЕРЕДКАХ УРАЖЕННЯ ТА ЗОНАХ ЗАРАЖЕННЯ”.
Навчальна ціль:
Вивчити основні завдання та дії інженерних

формувань при проведенні РіНАВР в осередках ураження та зонах зараження.
Вид навчальних занять – групове заняття.

Тривалість – 1-2 години.

Метод проведення занять – бесіда, розповідь, показ.

Місце проведення заняття – клас, навчальне містечко або площадка.
Навчальні питання і орієнтовний розрахунок

навчального часу:
Передмова -2/3 (5) хв.

1. Проведення інженерних робіт в осередках ураження і зонах зараження. - 20 (40) хв.

2. Участь інженерних формувань в ліквідації масових пожеж та проведенні аварійних робіт на пошкоджених будівлях, транспортних та інших спорудах. -20 (40) хв.

Підсумки. 3/2 (5) хв.
Навчальна література і посібники:
1. Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., № 555-Х1У, 1999р., Київ.

2. Положення про Цивільну оборону України, постанова КМУ, № 299, 1994 р., Київ.

3. Цивільна оборона, Воєнвидав, Москва, 1986 р.

4. Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру, постанова КМУ, № 1198, 1998 р., Київ.

5. Проект Положення про невоєнізовані формування ЦО, Штаб ЦО України, 1994 р., Київ.

6. Типове положення про територіальну підсистему єдиної державної системи запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру, наказ МНС Украї-ни, № 387, 1998 р., Київ.

7. Періодичні видання МНС України, журнал “Надзви-чайна ситуація”, 1998-2000 рр., Київ.

8. Довідник з ЦО, Укртехногрупа, 1998 р., Київ.

9. ГСРФ “Безпека в надзвичайних ситуаціях”, Стан-дартвидав Росії, Москва, 1995-2000 рр.

10. Опит використання технічних засобів і способів лік-відації наслідків аварії на АЕС, Будвидав, Москва, 1990 р.

11. Управління ЦО. Під редакцією генерал-полковника В.М. Кожбахтеєва, Воєнвидав, 1986 р., Москва.

12. Взаємодія при виконанні завдань цивільної оборони. Під редакцією генерал-полковника А.І. Безотосова, Воєн-видав, 1988 р., Москва.

13. Організація проведення рятувальних робіт при сти-хійних лихах, аваріях і катастрофах. ЦО СССР, Москва, 1990 р.

Матеріальне забезпечення
1. Стенди або схеми в класі:

1. Структура сил цивільної оборони.

2. Управління, оповіщення і зв’язок ЦО.

3. Організація проведення РіНАВР при НС.

4. Способи і засоби боротьби з пожежами при НС.

5. Дії органів управління і сил ЦО та населення у НС.

6. Засоби індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки та дозиметричного контролю.

11. Засоби індивідуального захисту, розвідки та доз-контролю.

111. Засоби матеріально-технічного забезпечення осо-бового складу формування.

ПЕРЕДМОВА:
Проблема запобігання виникненню надзвичайних ситуа-цій техногенного походження та ліквідації їх наслідків для України є однією з найактуальніших.

За останні десятиліття тут посилено розвивались вироб-ництва хімічної промисловості, будувались атомні елект-ростанції, впроваджувались екологічно шкідливі техно-логії, Не дивлячись на велику кількість заходів, які вико-ристовуються для забезпечення надійного їх функціону-вання, неможливо повністю виключити ризик виникнення аварійних ситуацій техногенного характеру. Трагічним під-твердженням тому - катастрофа на Чорнобильській АЕС у 1986 році, аварія на Стебницькому калійному комбінаті у 1994 році з викидом забруднених речовин у річку Дністер, катастрофічна повінь в Закарпатті у 1999 році та багато інших надзвичайних ситуацій і природних катаклізмів. Але і сьогодні на території України знаходиться 5 діючих АЕС (14 енергоблоків, будуються ще 3), більше трьох тисяч під-приємств і організацій, які використовують у виробництві різноманітні радіоактивні препарати і виробляють радіоак-тивні відходи. В народному господарстві знаходиться більш ніж 1200 вибухо- і пожежонебезпечних об’єктів, 1500 хі-мічно небезпечних об’єктів в зоні розташування яких про-живає більш 22 млн. чоловік, понад 2600 сховищ забруд-нених відходів, у тому числі 30 млн. тон радіоактивних відходів на 9-и складах в районі міста Дніпродзержинська. Не являється виключенням із списку потенційно небезпеч-них виробництв і виробництва гірничо-добувної та нафто-газової галузей промисловості, транспорту та інші.

Все це вимагає створення ефективної і надійної системи захисту населення від наслідків можливих аварій і катаст-роф техногенного походження, високої готовності керівно-го складу і сил цивільної оборони до подолання ситуацій і ліквідації їх наслідків,

Не випадково в Законі України про Цивільну оборону України підкреслено, що адміністрація підприємств, уста-нов і організацій незалежно від форм власності і господа-рювання:

- надає своїм працівникам сховище;

- забезпечує засобами індивідуального захисту;

- сприяє здійсненню евакозаходів;

- сприяє створенню сил для подолання наслідків надзви-чайних ситуацій та їх готовності до практичних дій;

- сприяє виконанню заходів цивільної оборони.

Велика кількість можливих техногенних та природних надзвичайних ситуацій, які притаманні всім регіонам дер-жави, територіям та об’єктам господарської діяльності, вимагають створення та підтримання у високій готовності сил цивільної оборони як центрального, територіального, так і об’єктового призначення, у тому числі невоєнізова-них інженерних формувань.
ПЕРШЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:
“ПРОВЕДЕННЯ ІНЖЕНЕРНИХ РОБІТ В ОСЕРЕДКАХ УРАЖЕННЯ І ЗОНАХ ЗАРАЖЕННЯ ТА КАТАСТРОФІЧНОГО ЗАТОПЛЕННЯ”
Основу невоєнізованих формувань цивільної оборони складають формування територіальні і формування служб, що призначенні для проведення пошуково-рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження (зара-ження) і зонах катастрофічного затоплення, серед яких значну роль мають інженерні формування.

До них відносяться, зведені загони (команди) механі-зації робіт, команди по ремонту та відновленню доріг та мостів, команди (групи, ланки) інженерної розвідки, ко-манди (групи) підривних робіт, ланки по обслуговуванню сховищ та укриттів.

Головне призначення інженерних невоєнізованих фор-мувань (територіальних і об’єктових) – проведення запо-біжних робіт при загрозі виникнення надзвичайних си-туацій, пошуку та визволення потерпілих з під завалів в осередках ураження, проведення інженерних і невідк-ладних аварійно-відновлювальних робіт.

Пошуково-рятувальні роботи в осередках ураження внаслідок надзвичайних ситуацій включають:

пошук потерпілих і визволення їх із під завалів, пош-коджених, затоплених (підтоплених), задимлених будинків і споруд та що горять;

відкопування зруйнованих, пошкоджених і завалених захисних споруд і підвальних приміщень;

подавання повітря у зруйновані, пошкоджені і завалені захисні споруди і підвальні приміщення;

надання першої допомоги потерпілим і їх евакуація в лікувальні заклади;

вивід населення із небезпечних зон в безпечні райони;

проведення санітарної обробки людей, дезактиваційних і дегазаційних робіт.

Інші невідкладні роботи в осередках ураження (заражен-ня) та зонах катастрофічного затоплення (підтоплення) включають:

прокладання колонних шляхів і устрій проїздів (прохо-дів) у завалах і зонах зараження;

локалізацію аварій на газових, енергетичних, водопро-відних, каналізаційних і технологічних мережах з метою створення необхідних умов для проведення пошуково-рятівних робіт;

закріплення або обвал конструкцій будинків і споруд, що загрожують обвалом і не дозволяють безпечному руху транспорту і проведення рятівних робіт;

ремонт та відновлення пошкоджених і зруйнованих ліній зв’язку і комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення пошуково-рятівних робіт, а також захисних споруд на випадок нових надзвичайних ситуацій;

виявлення, знешкодження і знищення вибухонебезпеч-них предметів.

Всі пошуково-рятувальні та інші невідкладні роботи починаються з інженерної оцінки обстановки на від-повідній території (місті, населеному пункті, об’єкту гос-подарської діяльності), що склалася внаслідок техногенних або природних надзвичайних ситуацій.

Вихідними даними для прогнозування і оцінки мож-ливої обстановки на визначеній території, в місті, населеному пункту, на об’єкті господарської діяльності в результаті дії факторів ураження надзвичайних ситуацій є:

план (мапа) визначеної території, міста населеного пункту, суб’єкта господарської діяльності;

характеристика селітебної, промислової, комунальної, побутової та соціально-культурного призначення забудови міста, населеного пункту;

кількість суб’єктів господарської діяльності та їх харак-теристика за ступенем техногенної небезпеки;

характеристики і схеми об’єктів енерго-, газо-, тепло-, водозабезпе-чення і каналізації;

характеристики систем управління, оповіщення насе-лення і зв’язку;

характеристика маршрутів, що плануються для вводу сил ЦО та виводу (вивозу) населення з осередків можли-вого ураження;

метеорологічні умови та особливості визначеної тери-торії, міста, населеного пункту та суб’єктів господарської діяльності, які оказують вплив на організацію та прове-дення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

довідкові, статистичні та інші додаткові дані і доку-менти.

Прогнозування та оцінка можливої обстановки здійс-нюється у три етапи:

Перший етап – попередня завчасна оцінка можливої надзвичайної ситуації. Розрахунки проводяться з метою прогнозування можливої обстановки території, міста, насе-леного пункту та суб’єктів господарської діяльності та виявлення слабких, вузьких ланок і місць, планування і проведення профілактичних і попереджувальних заходів, направлених на пониження можливого ущербу і виклю-чення (або пониження) втрат людей, а також визначення сил і засобів для проведення аварійно-рятувальних і невід-кладних робіт в осередках ураження.

Визначення вірогідних об’ємів рятувальних і невідк-ладних робіт на визначеній території, у місті, населеному пункті, на суб’єктах господарської діяльності проводиться, виходячи з можливих ступенів ураження за спеціальними методиками, розрахунковими таблицями та довідниками.

Розрахунки проводяться з урахуванням факторів ура-ження прямої та побічної дії джерел ураження техногенних надзвичайних ситуацій, для найпоганого з можливих ва-ріантів з максимальним ущербом, при цьому використо-вуються дані паспортизації міста, населеного пункту чи суб’єкта господарської діяльності.

Другий етап – це прогнозування та оцінка обстановки після отримання органами управління з питань НС та ЦЗН даних про виникнення надзвичайної ситуації.

Оперативні розрахунки проводяться відразу після виник-нення НС з метою прогнозування обстановки, що склалася, визначенні сил і засобів для проведення аварійно-рятува-льних і невідкладних робіт та підготовки даних для прий-няття рішення керівником відповідного органу управління ЦО щодо проведення дій для локалізації і ліквідації нас-лідків надзвичайної ситуації.

Третій етап – остаточна оцінка обстановки, що виникла внаслідок надзвичайної ситуації, проводиться з урахуван-ням даних розвідки осередку ураження.

Результати оцінки обстановки на цьому етапі дають найбільш достовірну картину, що склалася на визначеній території, в місті, населеному пункті та на суб’єктах гос-подарської діяльності після виникнення НС та її наслідків.

Тривалість третього етапу і достовірність оцінки обста-новки, що склалася, зависять від якості і повноти зазда-легідь проведених розрахунків, урахування факторів пря-мої та побічної дії факторів ураження, від оперативності і ефективності розвідки осередків ураження.

У цій роботі поруч з проведенням загальної та спе-ціальної розвідки, велика роль відводиться інженерній розвідці, яка повинна визначити стан руйнування будинків, споруд і об’єктів господарської діяльності.

При визначенні ступеню руйнування враховується ха-рактер руйнування, ущерб і можливості подальшого вико-ристання і можливості відновлення функціонування бу-динків, споруд та інженерно-технологічних систем.

Інженерна розвідка, це як правило група інженерної розвідки (21 чол.), оцінює стан доріг, мостів, шляхопро-водів, ліній і об’єктів зв’язку, гідротехнічних, комуналь-них і енергетичних споруд та комунікацій, визначення сту-пеню їх руйнування і можливостей відновлення; визна-чення ступеню і характеру руйнування об’єктів і завалів, вияснення умов проведення невідкладних аварійно-відно-влювальних робіт, використання інженерної техніки і фор-мувань в осередку ураження згідно з прийнятою методи-кою оцінки інженерної обстановки.

За 10 годин група інженерної розвідки може провести розвідку: 2-3 маршрутів протяжністю 75-100 км; осередку ураження на площі 1 кв. км; 20-30 завалених сховищ (ук-риттів).

Прийняті наступні ступені руйнування: повне, сильне, середнє і слабке. Кожній ступені руйнування відповідає своє значення ущербу, об'єму рятувальних і невідкладних аварійних робіт, а також об'єми і терміни проведення від-новлювальних робіт.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 20

Схожі:

ТЕМАТИКА для загальної підготовки працівників підприємств, установ... ...	ТЕМАТИКА для загальної підготовки працівників підприємств, установ... ...
ПЛАН-КОНСПЕКТ на проведення заняття з тактичної підготовки особлвим... Навчальна мета: Закріпити знання особового складу караулу по ліквідації надзвичайних ситуацій на об'єктах з наявністю радіоактивних...	ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки ТЕМА 3 Психологічні особливості поведінки населення у надзвичайних ситуаціях різного характеру. Моделі поведінки начальницького складу...
Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях. Частина ІІ Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту	Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях. Частина ІІ Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту
Розвиток та розміщення сільського господарства світу Мета: встановити структурні та територіальні особливості сільського, і зокрема зернового, господарства світу у зв’язку із ресурсами...	ЗАНЯТТЯ Ня бойових дій на пожежах, вивчення прийомів і способів гасіння пожеж на підприємствах деревообробної промисловості, тренувати начальника...
УКРАЇНА БОГОРОДЧАНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ВІДДІЛ ОСВІТИ «Захист Вітчизни», «Основи здоров’я», підготовки усіх учасників навчально виховного процесу до дій у надзвичайних ситуаціях	ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із середнім та старшим Тема: Психологічні особливості поведінки населення у надзвичайних ситуаціях різного характеру. Моделі поведінки начальницького складу...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання