|
|
Скачати 2.48 Mb.
|
Допогашення пожежі полягає в ліквідації осередків горіння, що залишилися на пройденої пожежею площі піс-ля його локалізації. Окарауливання складається в безупинному або періо-дичному огляді пройденої пожежею площі, щоб не при-пустити його поновлення від осередків тління, не вияв-лених при допогашенні. Аналіз причин виникнення і розвитки лісових пожеж показує, що за певних умов вони можуть у короткі терміни прийняти надзвичайно великі масштаби і тривалість. У зв'язку з цим основним утриманням роботи органів управ-ління і що залучаються сил є максимальне використання наявних можливостей для швидкої локалізації і ліквідації пожеж. У цих цілях при виникненні погрози масових лісо-вих пожеж головна увага повинна бути приділена опові-щенню всіх зацікавлених ланок керування, які залучаються, сил і населення, організації і веденню пожежної розвідки, визначенню засобів боротьби з вогнем, створенню необхід-ного угруповання сил і засобів і їхньому підготуванню до дій при гасінні пожеж, а там, де необхідно, і до ведення рятувальних робіт. Саме ведення боротьби з пожежами зводиться до ізоляції осередків загоряння від іншої час-тини лісу (торф'яних полів) і до безпосереднього гасіння вогню. Обидва ці захода здійснюються тим легше, чим раніш вони почнуть проводитися. У залежності від виду і швидкості поширення пожежі, наявності сил і засобів, метеорологічних умов, характеру місцевості й інших чинників визначаються засоби лока-лізації і допогашення пожеж. Основними з них є: устрій загороджувальних смуг і канав, пуск зустрічного вогню, гасіння водою і хімікатами, нахльостуванням і закидання грунтом, а також штучний виклик осадків. Устрій загороджувальних смуг звичайно провадиться від заздалегідь створених захисних протипожежних смуг на штучних рубежах, а також від природних рубежів (рік, струмків і т.д.). При цьому важливе значення має прави-льний вибір рубежу припинення пожежі. Створення заго-од-жувальних смуг у ході боротьби з пожежами варто починати на такій відстані від крайки вогню, що забез-печує своєчасне завершення робіт і готовність цих смуг до підходу вогню. Щоб затримати вогонь навіть у тиху погоду, ширина загороджувальної мінералізованої смуги повинна бути не менше подвійної висоти полум'я, а при вітрі ще більше. Для створення таких смуг використовуються землерийні машини і механізми, ручні знаряддя, якими обробляють грунт, вибухові речовини і застосовується пуск зустріч-ного вогню від опорних смуг, який можуть служити лісова дорога і природні рубежі. Даний засіб локалізації, як пра-вило, застосовується в сполученні з іншими. Загороджува-льні смуги можуть бути доповненням до природних пе-решкод. Пуск зустрічного вогню є найбільше ефективним засо-бом боротьби з масовими лісовими пожежами. Проте він потребує винятково кваліфікованої організації. Звичайно пуск зустрічного вогню провадиться від опорної смуги, що вибирається або утворюваної на місцевості, очищеної від пальних матеріалів. Така смуга повинна цілком оточувати осередок пожежі або своїх кінців упиратися в непереборні для вогню перешкоди. Засіб пуску зустрічного вогню поля-гає у випалюванні надгрунтового покрову між опорною смугою і крайкою пожежі, що насувається, чим і дося-гається збільшення ширини перешкоди для перекидання вогню або іскор через смугу. Ширина випалюваної смуги повинна бути дорівнює триразовій глибині крайки низової пожежі і не менше чим 100-200 м перед фронтом верхової пожежі. До числа інших основних засобів, що забезпечують боротьбу з масовими лісовими пожежами, ставиться гасін-ня водою з використанням для цього пожежних машин, мотопомп і інших засобів, зокрема вертольотів. Для дос-тавки до осередків пожежі води можуть використовуватися трубопроводи, що прокладаються від водойм з урахуван-ням сформованої пожежної обстановки. Від трубопрово-дів розгортаються відгалуження з пожежних рукавів. Най-більший ефект дає створення водяних завіс і гасіння вогню розпиленим струменем води, особливо з додаванням неве-личкої кількості так називаних смачивателей (сульфанол, побутові миючі засоби). При боротьбі з лісовими пожежами ефективно застосо-вується авіація. Вона може оперативно здійснювати дос-тавку сил і засобів у район пожеж або висаджувати їх без-посередньо з повітря шляхом скидання на осередки водя-ної суміші речовин, що створюють піну і призводять до швидкого припинення вогню. Такі засоби, як нахльостування кромки, що горить, знят-тя перед нею надгрунтового покрову, засипання крайки грунтом і гасіння водою і хімікатами з ранцевих вогнегас-ників-обприскувачів, забезпечують головним чином лока-лізацію слабких низових пожеж і звичайно застосовуються в сполученні з іншими засобами. До перспективних засобів гасіння лісових пожеж варто віднести штучний виклик осадків методом впливу на хмари речовинами, що містять реагент, що кристалізує во-логу із хмар (йодисті з'єднання свинцю). Цей вплив може здійснюватися за допомогою ракет, що запускаються на-земними пусковими установками або з борта літака. Кіль-кість осадків, що випадають з однієї хмари або групи хмар, залежить від їхньої потужності і складає в середньому 40-60 тис. т. Даний засіб можна використовувати лише при наявності в районі пожежі потужних переохолоджених кущових хмар. Локалізація і допогасіння пожеж можуть здійснюватися. різноманітними прийомами: оточенням осередку пожежі або охопленням його з фронту і тилу. Оточення осередку пожежі застосовується при слабкому хитливому вітрі, коли пожежа може поширюватися зовсім сторони з майже рівною можливістю. Для такого оточення потрібна велика витрата сил і засобів. Охоплення з фронту або тилу засто-совується при нехватці сил і засобів. Після локалізації лісової пожежі необхідно відразу ж приступити до допогасіння осередків горіння. Починає-ться воно з периферії до центру. Особлива увага при цьо-му звертається на допогасіння головної частини пожежі, що таїть у собі найбільшу небезпека його поновлення. У цих цілях провадиться посилення загороджувальних смуг, валення сухостою, спалення залишків пальних матеріалів і ліквідація осередків тління. Локалізація і допогасіння ма-сових пожеж здійснюються, як правило, шляхом сполу-чення різноманітних засобів і прийомів. Гасіння лісових пожеж повинно провадитися, як це було сказано вище, насамперед силами і засобами організацій і підприємств лісового господарства. У цих цілях створені спеціалізовані підрозділи - лісні пожежно-технічні станції, оснащені технікою пожежегасіння і засобами зв'язку. Для охорони лісів від пожеж, а також для оперативної боротьби з ними можуть використовуватися пожежні літа-ки та вертольоти. У лісових районах із підвищеною пожежною небезпе-кою на базі підприємств і організацій лісового господар-ства організовані лісопожежні формування ЦО. Для боротьби з масовими пожежами в лісах залучаю-ться мобільні, технічно оснащені сили, спроможні органі-зовано і швидко звістки боротьбу з вогнем. Такими сила-ми є військові частини і формування ЦО. Степові пожежі виникають на відкритій місцевості при наявності сухої трави або дозрілих хлібів. Фронт вогню з найбільшою швидкістю переміщається в напрямку вітру. При сильному вітрі швидкість переміщення фронту вогню степової пожежі досягає 25-30 км/год. Швидкість поши-рення пожеж зернових культур у 2-3 разу менше швид-кості степової пожежі. Слабкі степові пожежі гасяться нахльостуванням кром-ки вогню, мітлами, застосуванням води і хімікатів. Більш сильні пожежі локалізуються шляхом устрою загороджу-вальних смуг шириною до 20 м, краї яких оборюються (обкопуються), а середина - випалюється. Степові пожежі, що поширюються з великою швидкістю (15-20 км/год.), локалізуються і гасяться шляхом пуску зустрічного вогню, що провадиться одночасно по усьому фронту. Пожежі нерідкі в містах і інших населених пунктах, на об'єктах господарської діяльності, різноманітних спорудах і на транспорті. Пожежі на об'єктах господарської діяльнос-ті найчастіше є неодмінними супутниками аварій і катаст-роф та інших надзвичайних ситуацій. При виникненні пожежі в населеному пункті або на виробництві, в першу чергу треба сповістити про це за телефоном-01 або известителю в пожежну команду, а по-тім сміло вступати в боротьбу з вогнем. Коли пожежа ви-никнула, рахунок часу ведеться не на хвилини, а на секун-ди; у цей момент ніколи пригадувати, де і які засоби гасін-ня пожежі розташовані, як ними користуватися, потрібно заздалегідь знати місце розташування всіх засобів гасіння пожежі і порядок приведення їх у дію. Це в першу чергу ставиться до різноманітних протипожежних установок і водопроводів. Але крім цих засобів варто застосовувати підготовлений протипожежний інвентар, пінні, порошкові й вуглекислотні вогнегасники, а також підручні матеріали, що володіють дією і гасять (пісок, земля й ін.). Пальні рідини, а також електропроводку, що зайнялася, водою гасити не можна. Бензин, гас, різноманітні органіч-ні олії і розчинники варто гасити піском, землею, пінними і порошковими вогнегасниками, а якщо осередок пожежі невеличкий - накрити його азбестовим або брезентовим покривалом, важкою тканиною або одягом, змолоченим водою. Електропроводку, що горить, гасити можна тільки переконавшись, що з неї знята напруга. Кожний працюючий при гасінні пожежі в населеному пункті (на виробництві) зобов'язаний стежити за станом будівельних конструкцій і технологічного устаткування й у випадку небезпеки - негайно попереджати всіх учасників ліквідації пожежі. Потрібно бути уважним при наявності обвислих або обірваних (обгорілих) електричних проводів; не з'ясувавши, що провід знеструмлений, варто вважати його під напругою і приймати відповідні міри безпеки. Пожежі впливають на людей своїм сильним психологіч-ним ефектом. Відомо, що паніка серед, людей навіть при невеличких пожежах служить причиною значних жертв. Знаючи правила поводження, людина, захоплений цією бідою, у будь-якій обстановці зможе не тільки вистояти, спасти своє життя, але і зробити допомогу у порятунку - іншим людям та збереженню матеріальних цінностей від вогню. Гасіння легкозаймистих і горючих речовин, до яких від-носяться нафтопродукти, що мають температуру спалаху-вання нижче 45 °С , має ряд особливостей. .Легкозаймисті і горючі рідини на складах зберігаються у резервуарах різної ємності і будови, а також у тарі -заліз-них діжках. На об'єктах господарської діяльності можливі випадки зберігання їх у бочках, бідонах і т.д. У домашніх умовах вони зберігаються у металевій і пластмасовій тарі: бідонах, каністрах і т.д. Гасіння пожеж легкозаймистих і горючих речовин включає два періоди: період локалізації і період ліквідації. У перший період основною задачею є обмеження поши-рення вогню, рідин, що розлилися, на інші ємкості. На дру-гому етапі здійснюються заходи по безпосередній лікві-дації горіння. Невеликі вогнища горіння розлитої рідини чи займання рідини в окремій тарі можна ліквідувати первинними засо-бами пожежогасіння, а саме: ізоляцією шляхом засипання вогнища горіння рідини піском (землею); ізоляцією вогни-ща горіння шляхом накриття вогнища горіння кошмою (брезентом); гасінням горючої рідини шляхом викорис-тання пінних і порошкоподібних вогнегасників. Для гасіння займань не завжди можна користуватися водою або піною. Небезпечно спрямовувати, наприклад, водяний струмінь на палаючу електропроводку чи на елект-роустановки, що знаходяться під напругою, так як при цьому людина може бути уражена струмом, оскільки вода є гарним провідником. Тому перед початком гасіння необхідно зняти напругу з палаючих електропроводок і електромереж. Якщо цього зробити не можна, то для гасіння необхідно застосовувати вуглекислотні (ОУ-2, ОУ-5) або порошкові (ОП-1) вогнегасники, склади яких не проводять електрич-ний струм. При гасінні пожеж у будівлях необхідно дотримува-тись наступних заходів безпеки: 1. Згідно діючих правил, до безпосереднього гасіння по-жеж не допускаються підлітки до 18 років, вагітні і году-ючі груддю жінки, інваліди, глухонімі і психічно хворі. 2. Кожний працюючий по гасінню пожежі зобов'язаний слідкувати за зміною обстановки, станом перекриттів, стін, сходових клітин, щоб уникнути загибелі людей при їх обваленні і у випадку виникнення небезпеки негайно попе-редити всіх працівників на ділянці і керівника гасіння. 3. При явній загрозі обвалення особовий склад виво-диться у безпечне місце. Для швидкого оповіщення людей, що працюють у небезпечній зоні, керівники гасіння поже-жі встановлюють єдині сигнали і доводять їх до всього працюючого складу. 4. При роботі слід враховувати можливе отруєння людей окислом вуглецю. Необхідно передбачити викорис-тання ізолюючих протигазів (або протигазів з додатковими патронами ДП-1) або, за їх відсутності, частіше підміню-вати пожежників, особливо тих, що працюють на верхніх поверхах приміщень. 5. Для захисту тіла від опіків пожежники повинні бути одягнуті у відповідний одяг, мати протипожежне споряд-ження: сталеві каски, рукавиці, пояси, сокири. Працювати без бойового одягу і спорядження забороняється. 6. При наявності даних про витік газу необхідно входи-ти в приміщення в ізолюючих протигазах і провітрювати його. 7. Заборонено залишати без нагляду ствол, навіть після припинення подачі води. 8. При роботі на височині слід застосовувати страхува-льні пристосування - для виключення можливості падіння працюючих. 9. До початку вскриття і розбирання конструкції необ-хідно знеструмити всі розташовані на ділянці роботи електричні мережі, відключити всі газові мережі і прилади. 10. При необхідності звалювання димових труб, обго-рілих опор чи частин будівлі повинно проводитися під керівництвом керівника гасіння пожежі і після виведення з небезпечної зони людей і техніки. При гасінні легкозаймистих і горючих рідин необ-хідно дотримуватись наступних заходів безпеки: 1. Гасіння пожеж з горючими рідинами може ускладню-ватись розривами резервуарів, вскипанням і викидами наф-топродуктів і розповсюдженнях вогню по місцевості. Кож-ний робітник зобов'язаний слідкувати за зміною обста-новки, при явній загрозі вибуху, вскипання, викидів і роз-ливань горючої рідини особовий склад виводиться у без-печне місце. 2. Для швидкого оповіщення людей, що працюють у не-безпечній зоні, керівник гасіння пожежі зобов'язаний встановити єдині сигнали і довести їх до всього особового складу. 3. Працюючи із піною, розчинами піноутворювачів, осо-бовий склад повинен уникати потрапляння їх на шкірні покрови і особливо на слизову оболонку очей. При потрап-лянні піноутворювача ОП-1 слід промити очі 2-процент-ним розчином борної кислоти. 4. Пінні вогнегасники не допускається застосовувати для гасіння приладів і устаткування, що знаходиться під напругою електричного струму більш як 36 В, а також для 5. Перед пуском у дію вуглекислотного (броммети-лового) вогнегасника розтруб (розпилювач) повинен бути спрямований у сторону вогню. Братися рукою (голою) за розтруб працюючого вуглекислотного вогнегасника не можна гасіння речовин і матеріалів, що взаємодіють із водою. 6. Перед застосуванням пінного вогнегасника його ви-хідний отвір необхідно прочистити підвішеною до ручки шпилькою. У випадку якщо пожежа застигла вас у лісі або степу, не варто приймати поспішне, часом необдумане рішення. Звичайно люди, налякавшись вала вогню, що насувається, намагаються бігти в протилежну сторону від вогню, не оцінюючи швидкості його прямування. При виявленні по-руч із собою вала вогню, що насувається швидко, степової або низової лісової пожежі потрібно переборювати кромку пожежі проти вітру, накривши голову верхнім одягом. Виходити з зони будь-якої лісової пожежі, швидкість по-ширення якого невелика, потрібно також у навітряну сто-рону, використовуючи відкриті простори (галявини, про-сіки, дороги, ріки, струмки і т.д.), а також ділянки лис-тяного лісу. При саморятуванні і рятуванні інших людей у будинках, охоплених вогнем, діяти необхідно швидко, оскільки ос-новними небезпеками є висока температура повітря, за-димлення, наявність небезпечних концентрацій різноманіт-них продуктів згорання, можливі завалення будівельних конструкцій. Помешкання, що горить, потрібно переборю-вати, накривши голову мокрою ковдрою, щільної ткани-ною або верхнім одягом; через сильно задимлення помеш-кання краще рухатися повзиком або пригнувшись. Двері в задимлене помешкання треба відчиняти обережно, інакше швидкий приток повітря викликає спалах полум'я. Увій-шовши в помешкання, де можуть бути люди, варто оклик-нути їх; шукаючи постраждалих, треба пам'ятати, що діти від страху часто ховаються під ліжко, у шафу, забиваються в куток і інші місця. Отримавши опіки необхідно зробити негайну першу допомогу; у разі необхідності надається допомога потерпілим. Боротьба з масовими природними та техногенними пожежами, пов'язана з виконанням великого обсягу земле-рийних робіт, використанням значних сил ЦО від дер-жавної протипожежної охорони до об'єктових протипо-жежних формувань (команди пожежогасіння, лісопожежні команди, відділення пожежогасіння, ланки пожежогасіння). Команда пожежогасіння (25 чол.) складається із відді-лення розвідки (5 чол.), 3 відділень пожежогасіння (6 чол.) і має за табелем: пожежних автомобілів – 2, мотопомп –1, вантажних автомобілів (тракторів) – 1, пожежних насосів –1, легкових автомобілів – 1. Лісопожежна команда (40 чол.) складається із 2 відді-лень пожежно-технічних (7 чол.), 3 відділень лісопожеж-них (7 чол.) і має за табелем: тракторів (бульдозерів) – 2, тракторів з прицепами –3, мотопомп або знімальних цис-терн на автомобілях –2, вантажних автомобілів (тракторів) – 2, легкових автомобілів – 1. Відділення пожежогасіння (6 чол.) має 1 пожежний ав-томобіль або вантажний автомобіль, мотопомпу і насос, а ланка пожежогасіння у складі 3 пожежних. |
| ТЕМАТИКА для загальної підготовки працівників підприємств, установ... ... |
ТЕМАТИКА для загальної підготовки працівників підприємств, установ... ... |
| ПЛАН-КОНСПЕКТ на проведення заняття з тактичної підготовки особлвим... Навчальна мета: Закріпити знання особового складу караулу по ліквідації надзвичайних ситуацій на об'єктах з наявністю радіоактивних... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки ТЕМА 3 Психологічні особливості поведінки населення у надзвичайних ситуаціях різного характеру. Моделі поведінки начальницького складу... |
| Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях. Частина ІІ Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту |
Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях. Частина ІІ Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту |
| Розвиток та розміщення сільського господарства світу Мета: встановити структурні та територіальні особливості сільського, і зокрема зернового, господарства світу у зв’язку із ресурсами... |
ЗАНЯТТЯ Ня бойових дій на пожежах, вивчення прийомів і способів гасіння пожеж на підприємствах деревообробної промисловості, тренувати начальника... |
| УКРАЇНА БОГОРОДЧАНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ВІДДІЛ ОСВІТИ «Захист Вітчизни», «Основи здоров’я», підготовки усіх учасників навчально виховного процесу до дій у надзвичайних ситуаціях |
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із середнім та старшим Тема: Психологічні особливості поведінки населення у надзвичайних ситуаціях різного характеру. Моделі поведінки начальницького складу... |