|
|
Скачати 2.48 Mb.
|
Надягання респіратора проводиться за командою "Респіратор надягти!" або самостійно. Робиться це так само, як і при примірюванні його. При надяганні респіра-тора не слід надто притискувати напівмаску до обличчя і міцно обжимати носовий затискач. Для видалення вологи, що збирається у підмасковому просторі респіратора, слід нахилити голову до низу, щоб волога витікала через клапан видиху. При рясному виді-ленні вологи можна на 1-2 хвилини зняти респіратор (лише при використанні для захисту від радіоактивних речовин), вилити вологу із внутрішньої порожнини напівмаски, про-терти внутрішню поверхню і знову надягти респіратор. Після зняття респіратора необхідно здійснити його дезактивацію - видалити пил із зовнішньої частини напів-маски за допомогою щітки або витрушуванням (обереж-ним постукуванням напівмаски по якому-небудь пред-мету). Внутрішня поверхня напівмаски протирається воло-гим тампоном, при цьому за своїм призначенням вони умовно поділяються на дві групи: спеціальні і підручні. Спеціальними засобами захисту користуються форму-вання цивільної оборони при діях на зараженій місцевості і проведенню робіт по знезараженню. До них належать: лег-кий захисний костюм Л-1; захисний комбінезон або кос-тюм у комплекті з гумовими чоботами або рукавичками; захисний плащ ОП-1 у комплекті із захисними панчохами або рукавичками; захисний фільтруючий одяг (ЗФО) у комплекті з гумовими чоботами та рукавичками. Підручні засоби захисту шкіри при необхідності вико-ристовує все населення, у тому числі формування ЦО за браком спеціальних засобів. До них належать звичайний, спортивний або виробничий одяг чоловічого покрою з додатковими герметичними пристосуваннями у комплекті з гумовими чоботами або ботами різного призначення і рукавичками, а також накидки і плащі з прогумованої тканини або синтетичних плівок. Засоби захисту шкіри виготовляють з повітронепроник-ного ізолюючого матеріалу, наприклад, з прогумованої тканини або з повітропроникного матеріалу, що має фільт-руючі властивості (бавовняна тканина, просочена спеціаль-ними речовинами). Ізолюючі засоби захисту шкіри. Ізолюючими засобами захисту шкіри є: захисний комбінезон і костюм, легкий захисний костюм Л-1 і загальновійськовий захисний комп-лект (ЗЗК). Ці засоби забезпечують захист від безпосереднього пот-рапляння радіоактивних та отруйних речовин і бактеріаль-них засобів, а також, виключаючи у деяких випадках загальновійськовий захисний комплект, від дії парів отруй-них речовин на шкірні покриви людини. Захисна дія ізолюючих матеріалів, із яких виготовляє-ться багато захисних костюмів і комбінезонів, полягає у тому, що отруйна речовина, що потрапила на них, затри-мується протягом деякого часу. Легкий захисний костюм Л-1 виготовляється із прогумованої тканини і складається із сорочки із капюшоном, брюк з панчохами, двопалих рукавичок і підшоломника. Крім того, видається сумка для носіння костюму і запасна пара рукавичок. Розміри легкого захисного костюму: перший - для лю-дей зростом до 165 см, другий - від 165-172 см і третій - вище за 172 см. Маса костюму - біля 3 кг. Розмір костюму проставляється на передньому боці сорочки унизу, у верх-ній частині брюк (зліва) і на верхній частині рукавичок. На сорочці маються шийний клапан і проміжний хлястик, а на рукавах - петлі для великих пальців рук. До брюк пришиті лицьові лямки, а до панчіх - тасьма для закріплення панчіх на ногах. Рукавички на руках закріплюються резинками. Легкий захисний костюм Л-1 звичайно використовує-ться при проведенні радіаційної, хімічної і бактеріологіч-ної розвідки. Захисний комбінезон і костюм виготовляються із про-гумованої тканини. Комбінезон складається із зшитих в одне ціле куртки, брюк і капюшону. У верхній частині ка-пюшону мається хлястик із петлями, а на лівому боці коміра - горловий хлястик. Попереду від ворота до низу іде поздовжній розріз. Під розрізом уздовж лівого борту пришитий нагрудний клапан із застібками, а до нагрудного клапану у верхній його частині - горловий клапан. Рукави закінчуються підрукавниками із петлями для великих паль-ців рук і обшлагами із хлястиками. Брюки закінчуються знизу манжетами із хлястиками. Захисний костюм відрізняється від комбінезону тим, що куртка із капюшоном і брюки не утворюють єдиного ціло-го, а є самостійними окремими частинами. Будова його аналогічна комбінезону. Додатково - низ куртки має пояс із хлястиками для застібання, а брюки - дві плечові лямки. Розміри захисних комбінезонів і костюмів відповідають розмірам легкого захисного костюму Л-1 і вказуються на верхньому краї нагрудного клапану, а також у верхній частині брюк. Користуються комбінезоном і костюмом у комплекті із підшоломником, гумовими чоботами і гумо-вими рукавичками. Захисні комбінезон і костюм використовуються для захисту людей при роботі в умовах сильного зараження радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами. Їх можна застосовувати також при веденні розвідки на зараженій місцевості. Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) скла-дається із захисного плаща ОП-1, захисних панчіх, захис-них рукавичок. Захисний плащ з рукавами і капюшоном виготовляється із спеціальної прогумованої тканини. Він випускається п'яти розмірів: перший - для людей зростом до 165 см, другий - від 165 до 170 см, третій - від 170 до 175 см, четвертий - від 175 до 180 см і п'ятий - вище 180 см. Маса плаща - біля 1,6 кг. Використовується у комп-лекті з захисними панчохами, рукавичками і імпрегно-ваним (просоченим спеціальними речовинами) одягом. Захисний комплект у залежності від того, для якої мети його використовують, може бути застосований у вигляді накидки, натягнутим у рукави і у вигляді комбінезону. Як накидку його використовують під час хімічного нападу і застосування противником біологічних засобів або при випадінні радіоактивних речовин із хмари ядерного вибуху. Натягнутим у рукави комплект використовують при дії на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами і бактеріальними засобами, а також при виконанні робіт по обеззаражуванню техніки і транспорту. У вигляді комбінезону комплект використовують при діях на ділянках, заражених отруйними речовинами, і при сильному пилоутворенні на ділянках, заражених радіоак-тивними речовинами або бактеріальними засобами. Захисні панчохи виготовляються із прогумованої ткани-ни. Підошви їх мають гумову або брезентову основу (у деяких панчіх підошва замінена ботами). Їх надягають зверху звичайного взуття і кріплять до ніг за допомогою хлястика або тасьм, до поясного ременя - за допомогою тасьм. Розміри панчіх: перший - для взуття розміру 37-40; другий - для взуття розміру 41-42; третій - для взуття розміру 43 і вище. Вага пари панчіх -0,8 - 1,2 кг. Захисні рукавички - гумові, з обтюраторами із импрег-нованої тканини двох видів: зимові - двопальцеві, літні -п'ятипальцеві. Зимові рукавички мають утеплюючий вкладиш, який пристібається на ґудзики. Рукавички одного розміру. Вага однієї пари - біля 350 г. Можливості використання формувань радіаційного і хімічного захисту щодо проведення дезактивації, дегазації і дезинфекції залежать від стану укомплектованості особо-вим складом, технікою, приладами і обладнанням та спе-ціальними сумішами і розчинами та іншим майном. Керівник ставить декілька запитань щодо перевірки стану засвоєння матеріалу і при необхідності робить додат-кові роз’яснення, після чого робить короткі підсумки про-веденого заняття і ставить завдання на самостійну підго-товку навчаємих до наступного заняття. Т Е М А 5. “ЗАВДАННЯ ТА ДІЇ ФОРМУВАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ РіНАВР В ОСЕРЕДКАХ УРАЖЕННЯ ТА ЗОНАХ ЗАРАЖЕННЯ”. Навчальна ціль: Вивчити основні завдання та дії формувань забезпечення та обслуговування при проведенні РіНАВР в осередках ураження та зонах зараження. Вид навчальних занять – групове заняття. Тривалість – 1 (2) години. Метод проведення занять – бесіда, розповідь, показ. Місце проведення заняття – клас, навчальне містечко або площадка. Навчальні питання і орієнтовний розрахунок навчального часу: Передмова - 2/3 (5) хв. 1. Розгортання та дії рухомого пункту харчування циві-льної оборони. -15 (30) хв. 2. Розгортання та дії рухомого пункту продовольчого постачання ЦО. - 15 (30) хв. 3. Розгортання та дії рухомого пункту речового поста-чання ЦО. - 10 (20) хв. Підсумки. - 3/2 (5) хв. Навчальна література і посібники: 1. Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., № 555-Х1У, 1999р., Київ. 2. Положення про Цивільну оборону України, постанова КМУ, № 299, 1994 р., Київ. 3. Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру, постанова КМУ, № 1198, 1998 р., Київ. 4. Проект Положення про невоєнізовані формування ЦО, Штаб ЦО України, 1994 р., Київ. 5. Типове положення про територіальну підсистему ЄДС НС, наказ МНС України, № 387, 1998 р., Київ. 6. Періодичні видання МНС України, журнал “Надзви-чайна ситуація”, 1998-2000 рр., Київ. 7. Довідник з ЦО, Укртехногрупа, 1998 р., Київ. 8. ГСРФ “Безпека в надзвичайних ситуаціях”, Стан-дартвидав Росії, Москва, 1995-2000 рр. 9. Цивільна оборона, Воєнвидав, Москва, 1986 р. 10. Опит використання технічних засобів і способів лік-відації наслідків аварії на АЕС, Будвидав, Москва, 1990 р. 11. Управління ЦО. Під редакцією генерал-полковника В.М. Кожбахтеєва, Воєнвидав, 1986 р., Москва. 12. Взаємодія при виконанні завдань цивільної оборони. Під редакцією генерал-полковника А.І. Безотосова, Воєн-видав, 1988 р., Москва. 13. Організація проведення рятувальних робіт при сти-хійних лихах, аваріях і катастрофах. ЦО СССР, Москва, 1990 р. Матеріальне забезпечення 1. Стенди або схеми в класі: 1. Структура сил цивільної оборони. 2. Нормативна база цивільної оборони України. 3. Організація проведення РіНАВР при НС. 4. Дії органів управління і сил ЦО та населення у НС. 6. Засоби радіаційної і хімічної розвідки та дозконтролю. 11. Варіанти продовольчих пайків та речового майна для забезпечення сил ЦО та населення у НС. ПЕРЕДМОВА: За останні десятиліття на Україні посилено розвивались виробництва хімічної промисловості (більше 1500 хімічно небезпечних об’єктів), будувались атомні електростанції (5 АЕС, 14 діючих енергоблоків, один зруйнований і 3 в ста-дії будівництва), впроваджувались екологічно шкідливі технології, більше трьох тисяч підприємств і організацій, які використовують у виробництві різноманітні радіоак-тивні препарати і виробляють радіоактивні відходи. В на-родному господарстві знаходиться більш ніж 1200 вибухо- і пожежонебезпечних об’єктів, понад 2600 сховищ забруд-нених відходів, у тому числі 30 млн. тон радіоактивних від-ходів на 9-и складах в районі міста Дніпродзержинська та багато інших потенційно небезпечних виробництв. Не див-лячись на велику кількість заходів, які використовуються для забезпечення надійного їх функціонування, неможли-во повністю виключити ризик виникнення аварійних си-туацій техногенного характеру. Трагічним підтвердженням тому – транснаціональна катастрофа на Чорнобильській АЕС у 1986 році, аварія на Стебницькому калійному ком-бінаті у 1984 році з викидом забруднених речовин у річку Дністер, катастрофічна повінь в Закарпатті у 1999 році, та багато інших великих і малих НС і природних катаклізмів. Велика кількість можливих техногенних та природних надзвичайних ситуацій, які притаманні всім регіонам дер-жави, територіям та об’єктам господарської діяльності, вимагають створення та підтримання у високій готовності сил цивільної оборони як центрального, територіального, так і об’єктового призначення, у тому числі невоєнізова-них формувань забезпечення та обслуговування. ПЕРШЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ: “РОЗГОРТАННЯ ТА ДІЇ РУХОМОГО ПУНКТУ ХАРЧУВАННЯ”. Для забезпечення харчуванням сил цивільної оборони в умовах проведення пошуково-рятувальних та інших не-відкладних робіт в осередках ураження і зонах зараження та населення, яке потерпіло внаслідок надзвичайних си-туацій створюються спеціальні підрозділи громадського харчування - рухомі пункти харчування ЦО. Рухомі пункти харчування ЦО створюються, як прави-ло, територіального призначення На великих підприєм-ствах, де чисельність невоєнізованих формувань складає понад 400 чоловік, можуть створюватися об’єктові рухомі пункти харчування. Базою створення таких пунктів є: їдальні громадського харчування, кафе, ресторани тощо. До складу рухомого пункту харчування ЦО входять: дві ланки приготування і роздачі їжі (по 7 чол. кожна) і ланка забезпечення (10 чол.), загальна чисельність – 25 чоловік. Згідно табелю оснащення є: вантажних автомобілів – 3, авто рефрижераторів – 1, автоводоцистерн – 1, кухонь (котлів) –2, інше майно згідно табелізації. Рухомий пункт харчування ЦО орієнтовочно за 10 го-дин роботи може забезпечити гарячою їжею (приготуван-ня і видача) біля 1200 чоловік. Рухомий пункт харчування ЦО приводиться в готов-ність за рішенням начальника цивільної оборони району (міста обласного підпорядкування) або НЦО суб’єкта гос-подарської діяльності. Час на приведення в готовність формування повинний враховувати: час затрачений на оповіщення і збір особо-вого складу (на робочому місці – 1 год., у нічний час до 3-4 год.); час на отримання і розконсервацію кухонь та майна згідно табелізації (із складу об’єкту до 3-4 год., із складу резерву органів місцевої виконавчої влади до 6-8 год.); отримання і оснащення автотранспорту, який приписаний для роботи на пункті харчування (до 4-6 год.); отримання продуктів харчування та їх завантаження на автотранспорт (до 6-8 год.). Таким чином, час на приведення рухомого пункту харчування в готовність для проведення маршу і розгортання на місці призначення складає: днем від 6-8 год. до 8-10 год., у нічний час до 12 (14) годин. Час на проведення маршу розраховується за середньою швидкістю руху колони 30-40 км/год. Розгортується рухо-мий пункт харчування ЦО на місці, яке визначено старшим уповноваженим з локалізації і ліквідації наслідків надзви-чайної ситуації з урахуванням обстановки, що склалася і забруднення території радіоактивними і хімічними речови-нами, бактеріальними засобами та санітарно-епідемічним станом. Для розгортання рухомого пункту харчування викорис-товуються будівлі, які збереглися, а при їх відсутності зво-дяться намети, палатки для прийому їжі, встановлюються лавки для сидіння, місця для видачі їжі та зберігання про-дуктів і води, робиться освітлення місця розгортання та робочих місць, покажчики тощо. Загальний час для рухомого пункту харчування на при-ведення його в готовність, проведення маршу, розгортання на новому місці і готовністю до видачі їжі не повинний перебільшувати 22-24 годин. За роботою рухомого пункту харчування ЦО, продук-тами харчування і води встановлюється постійний вхідний і вихідний радіологічний, хімічний, біологічний (бактеро-логічний) та санітарно-епідемічний контроль. Керівник ставить декілька запитань щодо перевірки стану засвоєння матеріалу і при необхідності робить додат-кові роз’яснення, після чого знайомить навчаємих з структурою і табельним оснащенням рухомого пункту харчування ЦО. ДРУГЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ: “РОЗГОРТАННЯ ТА ДІЇ РУХОМОГО ПУНКТУ ПРОДОВОЛЬЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ”. Для забезпечення продовольчими товарами сил цивіль-ної оборони в умовах проведення пошуково-рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження і зонах зараження та населення, яке потерпіло внаслідок надзви-чайних ситуацій створюються спеціальні підрозділи тор-гівлі продовольчими товарами - рухомі пункти продоволь-чого забезпечення ЦО. Рухомі пункти продовольчого забезпечення ЦО ство-рюються, як правило, територіального призначення На великих підприємствах, де чисельність працюючих складає понад 3-5 тисяч чоловік, можуть створюватися об’єктові рухомі пункти продовольчого забезпечення. Базою ство-рення рухомих пунктів продовольчого забезпечення є: ма-газини, оптові бази і склади продовольчих товарів, пере-робні підприємства сільськогосподарської продукції тощо. До складу рухомого пункту продовольчого забезпечен-ня ЦО входять дві ланки фасування і видачі сухих пайків (по 5 чол. кожна), загальна чисельність пункту – 12 чоло-вік. Згідно табелю оснащення пункт має: вантажних авто-мобілів – 2, автомобільних причіпів –2, інше майно згідно табелізації. Рухомий пункт продовольчого забезпечення ЦО орієн-товочно за 10 годин роботи може скомплектувати і видати до 5000 сухих пайків (для формувань, населення та дітей). Рухомий пункт продовольчого забезпечення ЦО приво-диться в готовність за рішенням начальника цивільної оборони району (міста обласного підпорядкування) або НЦО суб’єкта господарської діяльності. Час на приведення в готовність формування повинний враховувати: час затрачений на оповіщення і збір особо-вого складу (на робочому місці – 1 год., у нічний час до 3-4 год.); отримання і оснащення автотранспорту, який припи-саний для роботи на пункті продовольчого забезпечення (до 4-6 год.); отримання продуктів харчування та їх заван-таження на автотранспорт (до 4-6 год.). Таким чином, час на приведення рухомого пункту продовольчого забезпе-чення в готовність для проведення маршу і розгортання на місці призначення складає: днем від 4 до 6 год., у нічний час до 8 (10) годин. Час на проведення маршу розраховується за середньою швидкістю руху колони 30-40 км/год. Розгортується рухо-мий пункт продовольчого забезпечення ЦО на місці, яке визначено старшим уповноваженим з локалізації і ліквіда-ції наслідків надзвичайної ситуації з урахуванням обста-новки, що склалася і забруднення території РР, ХР, БЗ та санітарно-епідемічним станом. Для розгортання рухомого пункту продовольчого забез-печення використовуються будівлі, які збереглися, а при їх відсутності зводяться намети або палатки для зберігання, фасування та видачі сухих пайків, робиться освітлення робочих місць, встановлюються покажчики тощо (у разі необхідності видача здійснюється із автомашин). Загальний час для рухомого пункту продовольчого за-безпечення на приведення його в готовність, проведення маршу, розгортання на новому місці і готовністю до видачі сухих пайків не повинний перебільшувати 12-14 годин. За роботою рухомого пункту продовольчого забезпе-чення ЦО та продуктами харчування встановлюється пос-тійний вхідний і вихідний радіологічний, хімічний, бакте-ролоогічний та санітарно-епідемічний контроль. Керівник ставить декілька запитань щодо перевірки стану засвоєння матеріалу і при необхідності робить додат-кові роз’яснення, після чого знайомить навчаємих з струк-турою і табельним оснащенням рухомого пункту продово-льчого забезпечення ЦО. |
| ТЕМАТИКА для загальної підготовки працівників підприємств, установ... ... |
ТЕМАТИКА для загальної підготовки працівників підприємств, установ... ... |
| ПЛАН-КОНСПЕКТ на проведення заняття з тактичної підготовки особлвим... Навчальна мета: Закріпити знання особового складу караулу по ліквідації надзвичайних ситуацій на об'єктах з наявністю радіоактивних... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки ТЕМА 3 Психологічні особливості поведінки населення у надзвичайних ситуаціях різного характеру. Моделі поведінки начальницького складу... |
| Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях. Частина ІІ Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту |
Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях. Частина ІІ Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту |
| Розвиток та розміщення сільського господарства світу Мета: встановити структурні та територіальні особливості сільського, і зокрема зернового, господарства світу у зв’язку із ресурсами... |
ЗАНЯТТЯ Ня бойових дій на пожежах, вивчення прийомів і способів гасіння пожеж на підприємствах деревообробної промисловості, тренувати начальника... |
| УКРАЇНА БОГОРОДЧАНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ВІДДІЛ ОСВІТИ «Захист Вітчизни», «Основи здоров’я», підготовки усіх учасників навчально виховного процесу до дій у надзвичайних ситуаціях |
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із середнім та старшим Тема: Психологічні особливості поведінки населення у надзвичайних ситуаціях різного характеру. Моделі поведінки начальницького складу... |