|
|
Скачати 2.48 Mb.
|
|
Ліквідація тріщини на трубопроводі за допомогою гуми, притискуючої планки і хомутів У ряді випадків інженерним підрозділам може бути до-ручено проведення аварійних робіт на зовнішніх кому-нально-енергетичних мережах. Такі роботи зводяться головним чином до відключення ушкоджених ділянок. Але в деяких випадках прийдеться виконувати і невідк-ладні, відбудовні роботи, пов'язані з проведенням рятува-льних робіт і наданням допомоги постраждалим. Мережі водопостачання відключають за допомогою за-сувок: у першу чергу потрібно відключати засувку, що зна-ходиться з боку насосної станції, а потім засувку, розташо-вану з іншої сторони ушкодженої ділянки. Засувки варто перекривати повільно, інакше гідравлічний удар, що утво-риться при різкому припиненні прямування води, може зруйнувати нові ділянки трубопроводів. Якщо на ділянках трубопроводів, від безперебійної ро-боти яких залежить успіх рятувальних робіт, є незначні ушкодження, то їх ремонтують. Щоб ліквідувати тріщини, ушкоджені ділянки трубопроводів обгортають брезентом або гумою, а потім установлюють хомути або старанно обмотують дротом. Щоб відключити ушкоджені ділянки каналізації, уста-навлюють пробки у вище розташованому оглядовому ко-лодязі. Відбудовні роботи на мережах теплопостачання прово-дяться так само, як і на мережах водопостачання. Аварійні роботи на мережах енергопостачання потре-бують спеціального підготування і тому виконуються, як правило, спеціалізованими підрозділами. Інженерні фор-мування можуть залучатися лише для виконання підсоб-них робіт. Інженерні формування можуть забезпечувати, у разі необхідності: електричною енергією від пересувних електростанцій потужністю до 50 кВт і напругою 230 В; водою від автофільтрувальних станцій: МАФС-2 до 8 куб. м води за годину; МАФС-3 до 4 куб. м води за годину; ВВС-25 до 2,5 куб. м води за годину; водою за допомогою опріснювальних установок: ПОУ-4 до 320 л на годину; ОПС до 1800 л на годину; водою при підвозі поливомийними машинами: ПМ-6 4 куб. м води за один рейс; ПМ-8 до 5,5 куб. м; МПМ-1 до 3,5 куб. м; МПМ-2 до 5 куб.м; МПМ-5 до 8 куб. м води за один рейс; проводити бурові роботи на воду глибиною від 15-25 до 100-250 м (у залежності від марки станків і машин). Успіх усього комплексу рятувальних робіт значною мі-рою залежить від їх правильної і вмілої організації, а також від активної участі інших сил ГО і населення. Керівник ставить декілька запитань щодо перевірки стану засвоєння матеріалу і при необхідності робить додат-кові роз’яснення, після чого робить короткі підсумки проведеного заняття і ставить завдання на самостійну підготовку навчаємих до наступного заняття. Т Е М А 3. “ЗАВДАННЯ ТА ДІЇ АВАРІЙНО-ВІДНОВЛЮВАЛЬНИХ ФОРМУВАНЬ ПРИ ПРОВЕДЕННІ РіНАВР В ОСЕРЕДКАХ УРАЖЕННЯ ТА ЗОНАХ ЗАРАЖЕННЯ”. Навчальна ціль: Вивчити основні завдання та дії аварійно-відновлювальних формувань при проведенні РіНАВР в осередках ураження та зонах зараження. Вид навчальних занять – групове заняття. Тривалість – 1 (2) години. Метод проведення занять – бесіда, розповідь, показ. Місце проведення заняття – клас, навчальне містечко або площадка. Навчальні питання і орієнтовний розрахунок навчального часу: Передмова 2/3 (5) хв. 1. Ймовірний характер руйнування та пошкодження на комунально-енергетичних мережах та технологічних лініях. 15 (30) хв. 2. Способи ліквідації аварій на комунально-енергетич-них мережах та технологічних лініях з нейтралізацією СДОР. 15 (30) хв. 3. Поновлення ліній електропередач та енергетичних споруд. Відновлення тепло- і водопостачання. 10 (20) хв. Підсумки. 3/2 (5) хв. Навчальна література і посібники: 1. Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., № 555-Х1У, 1999р., Київ. 2. Положення про Цивільну оборону України, постанова КМУ, № 299, 1994 р., Київ. 3. Цивільна оборона, Воєнвидав, Москва, 1986 р. 4. Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру, постанова КМУ, № 1198, 1998 р., Київ. 5. Проект Положення про невоєнізовані формування ЦО, Штаб ЦО України, 1994 р., Київ. 6. Типове положення про територіальну підсистему єдиної державної системи запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру, наказ МНС Украї-ни, № 387, 1998 р., Київ. 7. Періодичні видання МНС України, журнал “Надзви-чайна ситуація”, 1998-2000 рр., Київ. 8. ГСРФ “Безпека в надзвичайних ситуаціях”, Стан-дартвидав Росії, Москва, 1995-2000 рр. 9. Довідник з ЦО, Укртехногрупа, 1998 р., Київ. 10. Опит використання технічних засобів і способів лік-відації наслідків аварії на АЕС, Будвидав, Москва, 1990 р. 11. Управління ЦО. Під редакцією генерал-полковника В.М. Кожбахтеєва, Воєнвидав, 1986 р., Москва. 12. Взаємодія при виконанні завдань цивільної оборони. Під редакцією генерал-полковника А.І. Безотосова, Воєн-видав, 1988 р., Москва. 13. Організація проведення рятувальних робіт при сти-хійних лихах, аваріях і катастрофах. ЦО СССР, Москва, 1990 р. Матеріальне забезпечення 1. Стенди або схеми в класі: 1. Структура сил цивільної оборони. 2. Управління, оповіщення і зв’язок ЦО. 3. Організація проведення РіНАВР при НС. 4. Способи і засоби боротьби з пожежами при НС. 5. Засоби індивідуального захисту. 6. Засоби радіаційної і хімічної розвідки та дозконтролю. 11. Засоби індивідуального захисту, розвідки і доз-контролю та матеріально-технічного забезпечення. ПЕРЕДМОВА Десятки тисяч промислових, енергетичних, транспорт-них та інших техногенних небезпечних об'єктів України та природні небезпечні явища і катаклізми, які притаманні майже всім реґіонам держави, вимагають мати для бороть-би з надзвичайними ситуаціями техногенного і природного характеру та їх наслідками сучасну систему запобігання та реагування на них, значні сили цивільної оборони до складу яких входять: війська, аварійно-рятувальні служби та невоєнізовані формування ЦО та досконалу підготовку населення до дій в умовах надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації техногенного, природного, еколо-гічного та соціально-політичного характеру притаманні кожному місту, населеному пункту, району, області або реґіону держави, суб’єктам господарської діяльності. Най-більш небезпечними із них є: аварії (катастрофи) з вики-дом радіоактивних, хімічних або біологічних небезпечних речовин, вибухи і пожежі, прорив водосховищ, на транс-порті, в промисловості та в інших галузях економіки, а також метеорологічні, гідрологічні та геологічні надзви-чайні ситуації. Небезпеку складають і такі можливі транснаціональні аварії (катастрофи) як аварії на АЕС та хімічно небезпеч-них об'єктах. Тільки у цьому році (2000 р.) аварія з вики-дом ціанідів на золотовидобудівній шахті в Румунії, друга після Чорнобиля транснаціональна аварія в Європі за ос-танні 15 років, привела до сильного забруднення навко-лишнього природного середовища в центральній Європі (Румунія, Угорщина, Україна, Югославія), особливо в ба-сейнах річок Тиса і Дунай, що призвело до отруєння рос-линного і тваринного світу, забруднення запасів прісної питної води, а на ліквідацію її наслідків потребується більше десятиліття. За останні роки внаслідок таких природних явищ як урагани, бурі, зливи, повені, сильний мороз стали частими порушення енергозабезпечення цілих районів і сотень на-селених пунктів на тривалий час (до одного тижня). Крім цього необхідно враховувати техногенні аварії (катаст-рофи) з вибухами, пожежами, обваленням, зсувами, на транспорті, що призводять до порушення роботи систем життєзабезпечення або їх виводу із строю і це при знач-ному зносу основних фондів (більше 60-70%), нестачі па-лива і матеріалів для ремонту, відключеннях електроенер-гії значно збільшили кількість аварій на системах тепло-, водо-, газо-, електрозабезпечення і каналізації. Кожного дня на території держави на системах жит-тєзабезпечення населення і суб’єктів господарської діяль-ності виникають десятки великих, середніх, малих та побу-тових аварій з якими ведуть боротьбу аварійно-відновлю-вальні формування на системах електро-, газо-, тепло-, водозабезпечення і каналізації. ПЕРШЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ: “ЙМОВІРНИЙ ХАРАКТЕР РУЙНУВАННЯ ТА ПОШКОДЖЕННЯ НА КОМУНАЛЬНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ МЕРЕЖАХ ТА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЛІНІЯХ” Всі населенні пункти від великого до малого, будинки і споруди, суб’єкти господарської діяльності опутані систе-мами життєзабезпечення (електро-, газо-, тепло-, водоза-безпечення і каналізації) протяжність яких вимірюється тисячами км, що потребують щоденного догляду, ремонту та відновленню окремих вузлів, систем та ділянок, які ока-зують суттєвий вплив на життя і здоров’я громадян та функціонування виробничої та іншої діяльності суб’єктів господарської діяльності. Всі аварії (катастрофи) та інші надзвичайні ситуації, що виникають на об’єктах, в населених пунктах та на інших територіях, оказують суттєвий вплив на роботу систем життєзабезпечення. Вихідними даними для прогнозування і оцінки можли-вої обстановки на системах життєзабезпечення на терито-рії міста (населеного пункту, суб’єкта господарської діял-ьності) в результаті дії факторів ураження надзвичайних ситуацій є: план (мапа) міста (населеного пункту, суб’єкта госпо-дарської діяльності); характеристика забудови міста (населеного пункту, су-б’єкта господарської діяльності); кількість суб’єктів господарської діяльності та їх харак-теристика за ступенем техногенної небезпеки; характеристики і схеми об’єктів енерго-, газо-, тепло-, водозабезпечення і каналізації; характеристики систем управління, оповіщення насе-лення і зв’язку; можливості аварійно-відновлювальних сил на об’єктах життєзабезпечення; метеорологічні та гідрологічні умови міста (населеного пункту, суб’єктів господарської діяльності). Прогнозування та оцінка можливої обстановки здійснюється у три етапи: Перший етап – попередня завчасна оцінка можливих надзвичайних ситуацій і вплив їх наслідків на роботу систем електро-, газо-, тепло-, водозабезпечення і кана-лізації. Розрахунки проводяться з метою виявлення слаб-ких, вузьких ланок і місць, планування і проведення профі-лактичних і попереджувальних заходів, направлених на пониження можливого ущербу і виключення (або пони-ження) втрат людей, а також визначення сил і засобів для проведення аварійно-рятувальних і невідкладних робіт на системах життєзабезпечення. Другий етап – це прогнозування та оцінка обстановки на системах життєзабезпечення населення і су’єктів гос-подарської діяльності після отримання органами управ-ління інформації про масштаби та фактори ураження над-звичайної ситуації, що виникла. Третій етап – остаточна оцінка обстановки, що виникла внаслідок надзвичайної ситуації, що проводиться з ураху-ванням даних спеціальної розвідки та прийняття рішення на проведення аварійно-відновлювальних робіт, а якщо необхідно то і пошуково-рятувальних. Об'єми і терміни проведення аварійно-відновлювальних робіт залежать від ступенів руйнування будинків, споруд і об'єктів народного господарства (міста, населеного пунк-ту). При визначені ступеню руйнування враховується ха-рактер руйнування, ущерб і можливості подальшого вико-ристання і відновлення. Прийняті наступні ступені руйнування: повне, сильне, середнє і слабке. Кожному ступеню руйнування відповідає своє значення ущербу, об'єму аварійно-відновлювальних робіт. Повне руйнування - руйнування і обвалення всіх еле-ментів системи, включаючи надземні і підземні. Ущерб складає більше 70 % вартості основних виробничих фондів (більше 70 % балансової вартості комунікацій), подальше їх використання не можливо. Відновлення можливо тільки в порядку нового будівництва. Сильне руйнування - руйнування частини надземних і підземних елементів системи. Ущерб складає від З0 до 70 % вартості основних виробничих фондів (балансової вар-тості комунікацій), можливо обмежено використання по-тужностей, що збереглися. Відновлення можливо в поряд-ку капітального ремонту. Середнє руйнування — руйнування головним чином другорядних елементів системи. Ущерб складає від 10 до З0 % вартості основних виробничих фондів (балансової вартості комунікацій). Робота системи відновлюються в порядку середнього ремонту, а окремі елементи після капітального ремонту. Слабке руйнування - руйнування окремих другоряд-них елементів системи. Ущерб складає до 10 % балансової вартості комунікацій. Відновлення можливе в порядку середнього або поточного ремонту. При оцінці матеріального ущербу в містах (населених пунктах) після виникнення НС, що викликані вибухами і виникненням ударної повітряної хвилі, за узагальнений критерій приймається ступінь ураження міста (населеного пункту), який Су визначають як відношення площі міста (населеного пункту, що опинилася в зоні повних і сильних руйнувань будинків, споруд, комунікацій і об'єктів госпо-дарської діяльності Sп.с.р. до всієї площі міста (населеного пункту) Sм(н.п.) . Су = Sп.с.р. / Sм (н.п.) Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях в залежності від ступеня ураження міста (населеного пункту) при їх протяжності 5000/10000 м на кв. км
Стан інженерних мереж і комунікацій визначається в залежності від ступенів руйнування суб'єктів господарської діяльності і протяжності комунікацій на кв. км площі об’єктів. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ТЕМАТИКА для загальної підготовки працівників підприємств, установ... ... |
ТЕМАТИКА для загальної підготовки працівників підприємств, установ... ... |
| ПЛАН-КОНСПЕКТ на проведення заняття з тактичної підготовки особлвим... Навчальна мета: Закріпити знання особового складу караулу по ліквідації надзвичайних ситуацій на об'єктах з наявністю радіоактивних... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки ТЕМА 3 Психологічні особливості поведінки населення у надзвичайних ситуаціях різного характеру. Моделі поведінки начальницького складу... |
| Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях. Частина ІІ Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту |
Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях. Частина ІІ Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту |
| Розвиток та розміщення сільського господарства світу Мета: встановити структурні та територіальні особливості сільського, і зокрема зернового, господарства світу у зв’язку із ресурсами... |
ЗАНЯТТЯ Ня бойових дій на пожежах, вивчення прийомів і способів гасіння пожеж на підприємствах деревообробної промисловості, тренувати начальника... |
| УКРАЇНА БОГОРОДЧАНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ВІДДІЛ ОСВІТИ «Захист Вітчизни», «Основи здоров’я», підготовки усіх учасників навчально виховного процесу до дій у надзвичайних ситуаціях |
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із середнім та старшим Тема: Психологічні особливості поведінки населення у надзвичайних ситуаціях різного характеру. Моделі поведінки начальницького складу... |