КУРС ЛЕКЦІЙ З ТЕМАТИКИ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ЦО, РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ, ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ОБ’ЄКТАХ ЕКОНОМІКИ ТА НЕПРАЦЮЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ Частина 11.

Скачати 2.48 Mb.

Назва	КУРС ЛЕКЦІЙ З ТЕМАТИКИ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ЦО, РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ, ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ОБ’ЄКТАХ ЕКОНОМІКИ ТА НЕПРАЦЮЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ Частина 11.
Сторінка	3/20
Дата	27.08.2013
Розмір	2.48 Mb.
Тип	Курс лекцій

bibl.com.ua > Спорт > Курс лекцій

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 20

Повне руйнування - руйнування і обвалення всіх еле-ментів будинків, включаючи підвальних приміщень, ура-ження людей, що знаходяться в них. Ущерб складає більше 70 % вартості основних виробничих фондів (більше 70 % балансової вартості будинків, споруд, комунікацій), пода-льше їх використання не можливо. Відновлення можливо тільки в порядку нового будівництва.

Сильне руйнування - руйнування частини стін і перекриття верхніх поверхів, виникнення тріщин в стінах, деформація перекриття нижніх поверхів, ураження більшої кількості людей, що знаходилися в них. Ущерб складає від ЗО до 70 % вартості основних виробничих фондів (балан-сової вартості будинків, споруд і комунікацій), можливо обмежено використання потужностей, що збереглися. Від-новлення можливо в порядку капітального ремонту.

Середнє руйнування - руйнування головним чином другорядних елементів (покрівлі, перегородок, віконних і дверних заповнень), виникнення тріщин в стінах. Пере-криття, як правило, не обрушені, підвальні приміщення збереглися, ураження людей головним чином уламками конструкцій. Ущерб складає від 10 до ЗО % вартості ос-новних виробничих фондів (балансової вартості будинків, споруд і комунікацій). Промислове обладнання, техніка, засоби транспорту відновлюються в порядку середнього ремонту, а будинки і споруди після капітального ремонту.

Слабке руйнування - руйнування віконних і дверних заповнень та перегородок. Можливо ураження людей улам-ками конструкцій. Підвали і нижні поверхи повністю збе-реглися і придатні для тимчасового використання після поточного ремонту будинків, споруд, обладнання і кому-нікацій. Ущерб складає до 10 % вартості основних вироб-ничих фондів (балансової вартості - будинків і споруд). Відновлення можливе в порядку середнього або поточного ремонту.

При оцінці матеріального ущербу і величини втрат населення в містах (населених пунктах) після виникнення НС, що викликані вибухами і виникненням ударної повітряної хвилі, за узагальнений критерій приймається ступінь ура-ження міста (населеного пункту).

На основі загальної і спеціальної розвідки приймається рішення на проведення РіНАВР і ставиться завдання відповідним силам цивільної оборони, у тому числі і інже-нерним формуванням.

Для вводу військ і формувань цивільної оборони в осе-редки ураження, підвозу води і продовольства, а також для вивозу потерпілих, як правило, будуть використовуватися існуючі шляхи, але в окремих випадках при виході з строю існуючих шляхів та виникненні значних зон ураження (зараження), внаслідок надзвичайних ситуацій техноген-ного, природного та воєнного характеру, буде виникати потреба в прокладці нових колонних тимчасових шляхів.

Профілювання проїжджої частини дороги шириною до 6 м можна виконати автогрейдером (або причіпним грей-дером до трактору потужністю 100 к. с.). За 10 годин мож-на виконати профілювання 2-х км грунтового шляху авто-грейдером і до 3-5 км причіпним грейдером.

При плануванні 1 пог. км смуги проїзду шириною 3,5-4 м на нерівній місцевості автогрейдером необхідно затра-тити 1 годину часу.

Для очищення дороги від снігу використовуються автомобільні і тракторні снігоочищувачі. Для очищення дороги протяжністю 1 км від снігу шириною 5-6 м при товщині шару до 30 см автоснігоочищувачем необхідно затратити 20-30 хвилин, а тракторним снігоочищувачем при товщині шару до 80 см – 2 години.

За 20 хвилин бульдозером можна зробити один перехід через рви (канави) шириною до 4-5 м з його засипкою грун-том або 3 переходи через рви (канави) шириною до 1,5 м.

Для ямкового ремонту вручну 1 пог. км дороги шири-ною до 6 метрів за 10 годин роботи необхідно: для гравій-ного покриття – 120 чол.; щебеневого покриття – 240 чоловік.

При використанні інженерної техніки за одну годину можливо прокладання колонних шляхів довжиною: БАТ – 1-8 км; БАТ-М – 1,5-10 км; ПКТ – 2-3 км; ІМР – 6-10 км; бульдозерами (різних марок) від 2,5-3 до 5-6 км.

Так, зведена команда механізації робіт ЦО за 10 годин роботи може зробити проходи в завалах шириною 3-3,5 м до 12-15 км, а команда механізації робіт до 6-8 км.

Для устрою переправ використовуються табельні пере-правні засоби: надувні (НЧ-5, НЧ-8, НЧ-10, НЧ-15, НЧ-20, НЧ-30) човни вантажопідіймальністю відповідно 500 кг (5 чол.), 650 (8), 1200 (10), 1500 (15), 2500 (27) і 3400 кг (30 чол.); складний фанерний човен ДЛ-10 (ДЛ-10Н) вантажо-підіймальністю 3000 (4000) кг або 25 чоловік. Всі човни можуть рухатися на веслах і з використанням моторів для човнів “Москва”, “Вихор” за винятком човна НЧ-5.

Для устрою переправ сил і засобів цивільної оборони можливо використання:

гусеничного плаваючого транспортеру К-61 (50 чол. або один автомобіль масою до 5 тн), гусеничного плаваючого транспортеру ПТС (72 чол. або 12 потерпілих на носилках або один автомобіль масою до 10 тн), гусеничного само-хідного поромів ГСП (одна одиниця спецтехніки до 52 тн);

мостових і паромних переправ на базі парків: ПМП, ТПП і ЛПП (у залежності від типу переправ: час збирання від 30 до 150 хв., довжина від 64 до 506 м, вантажопідій-мальність від 12 до 60 тн);

народногосподарських засобів переправ: теплоходів типу “О”, “Р” і “Л”, катерів і поромів типу “Р” з різною пасажиромісткістю і водотоннажністю.

Для устрою переходів через перешкоди можуть вико-ристовуватися: колійний механізований міст КММ – для перешкод до 35 м з вантажопідіймальністю до 15 тн, важкий механізований міст ВММ – до 42 м і 60 тн відповідно, танковий мостоукладач МТУ – до 11 м і 50 тн відповідно.

До інженерних робіт, крім прокладка колонних шля-хів руху і організації переправ, відносяться: розбирання завалів, відкопування і відкриття завалених підвалів і схо-вищ (укриттів), подання повітря в заваленні (сховища) ук-риття і підвали, організація тимчасової подачі електро-енергії, води та її фільтрації, знаходження і рятування лю-дей, аварійно-відновлювальні роботи на комунальних і енергетичних мережах та інші аварійні роботи на пошкод-жених будівлях, транспортних та інших спорудах.

Відкопування і розкривання завалених сховищ, укриттів і підвалів залежить від типу входів, аварійних виходів та характеру завалів і можливі наступні варіанти цих робіт:

відкопування входу або люку аварійного виходу;

розбирання завалу над перекриттям сховища (укриттям, підвалом) з наступним пробиванням в ньому отвору;

розбирання завалу у зовнішньої стіни будинку над приямком аварійного виходу;

пробивання пролому в стіні із сусіднього підвального приміщення;

розбирання завалу у стіни будинку з наступним відко-пуванням приямку в грунті і пробиванням пролому в зов-нішній стіні;

розбирання завалу в приямку сходової клітки з нас-тупним відкриванням дверей або пробивання в них про-лому.

Для переміщення завалу висотою до 1,5-2 м викорис-товуються бульдозери на тракторах С-100 або Т-140, які за 10 годин можуть перемістити з проїжджої частини вулиці 400-500 куб. м уламків. За допомогою бульдозера можливо відкопати вхід при висоті завалу до 2 м за 20 хвилин, люк за 2 години, при висоті завалу до 3 м відповідно за 1,1 і 3,8

години, а при висоті завалу до 4 м відкопати вхід можливо за 2,7 годин а люк за 7 годин. При екскаваторів викорис-танні для відкопування входів і люків необхідно затратити в залежності від висоти завалу (2-4 м) і ємністю ковша від 0,35 до 0,65 куб м від 1 до 6 годин, при чому на продук-тивність роботи техніки будуть впливати розміри та маса уламків конструкцій.

Ланка із 3 чоловік при наявності бульдозера або екска-ватора зі зворотною лопатою і різака на гасу може відко-пати один оголовок або люк аварійного виходу при висоті завалу від одного до 4 м від 1 до 5 годин в залежності від розмірів уламків.

Відкопування одного оголовку або люку аварійного ви-ходу при висоті завалу над оголовком (люком) від 1 до 4 м ланкою із 4-6 чол. вручну і різаком на гасу може виконати цю роботу від 2 до 32 годин. Відкопування приямку в грунті біля стіни споруди об’ємом 10-11 куб. м вручну ланка із 6 чоловік може виконати цю роботу за 6-7 годин.

Пробивання пролому розміром 0,7х0,7 м у цегляній стіні товщиною до 80 см (бетонній стіні до 60 см, залізо-бетонній стіні до 40 см) ланка із 3 чоловік при наявності компресорної станції з використанням бетонолому (від-бійного молотка) може виконати цю роботу від 1,5-2 до 3,5-4 годин відповідно.

Пробивання пролому розміром 0,7х0,7 м у цегляній (бу-тобетонній) стіні товщиною до 80 см вручну 2 чол. можуть виконати за 8-10 годин, а вирізання отвору розміром 0,6х0,8 м в полотні металевих дверей вручну різаком на гасу за 20-40 хвилин.

Відкопування ланкою із 4 чоловік потерпілих з під зава-лів шляхом розбирання зверху вручну при висоті завалу до 0,5 м складає 45-50 хвилин, при висоті завалу до 1 м скла-дає 2-2,5 години, при висоті завалу до 1,5 м складає 4-4,5 години, при висоті завалу до 2 м складає 7,5-8 години. Прокладка галереї ланкою із 6 чоловік протяжністю 5 м з встановленням кріплення потребує 10-12 годин.

Подача повітря в завалені сховища, укриття або підвали здійснюється через заборні повітряні отвори (піс-ля розчищення завалів), через отвори, що вирізані в дверях або просвердлені в несущих конструкціях, а також через проломи чи відкопані вікна. Розмір отвору залежить від об’єму і швидкості повітря, що подається в сховище (ук-риття чи підвал). Засоби подачі повітря повинні забезпечу-вати подачу повітря із розрахунку 2 м³/г на одну людину.

Для розбирання завалу, буріння отвору в залізобетоні товщиною до 40 см для подачі повітря при висоті завалу від 1 до 3 м, ланкою із 4 чоловік з використанням компре-сорної станції з мотоперфоратором, різаку на гасу і комп-лекту трубчатого бура може бути виконана від 2,5-3 до 14-15 годин відповідно, а при бурінні отвору через завал висо-тою 1,5-2 з використанням бурової установки УГБ-50А за 1,5 години.

Інженерні формування також застосовуються при зве-дені дамб, водовідводних каналів, при ліквідації підтоп-лень будівель та споруд.

За 10 годин роботи: зведена команда механізації робіт може розібрати завал із зруйнованого будинку (споруди) об’ємом 300-450 куб. метрів при висоті завалу від 1 до 4 метрів; відкопати і відкрити входи (люки) в завалених сховищах (укриттях, підвалах) – 60-70 шт.; відкопати водовідвідний канал шириною до 1 м і глибиною до 1,5 м довжиною 1,8-2,7 км; команда механізації робіт може відкопати і відкрити входи (люки) в завалених сховищах (укриттях, підвалах) – 25-30 шт.; відкопати водовідвідний канал шириною до 1 м і глибиною до 1,5 м довжиною 0,6-0,9 км.

При проведенні пошуково-рятувальних та інших невідк-ладних робіт використовуються засоби механізації, які умовно можна розділити на п’ять груп:

основні засоби механізації інженерно-рятувальних робіт (МДК-2, ИМР, БТМ, шляхопрокладачі, екскаватори, буль-дозери, автомобільні крани, електричні і компресорні стан-ції і т.д.);

механізований інструмент і засоби малої механізації (електро-, мото-, пневмоперфоратори, відбійні молотки, різаки на бензині та гасу, домкрати, талі, лебідки і т. д.);

засоби відкачування води і гасіння пожеж (насоси, мото-помпи, пожежні автомобілі, цистерни, поливомийні маши-ни і т. д.);

засоби для переправ (понтонно-мостові парки, баржі, пороми і човни);

транспортні, ремонтні і допоміжні засоби (ремонтні майстерні, автомобілі, паливозаправники, освітлювальні електростанції і т.д.).

Інженерна машина розгороджування (ІМР) призначена для виконання аварійно-рятувальних робіт в осередках ураження і районах стихійного лиха. Максимальна швид-кість для пересування 50 км/г, загальна маса – 37,5 т, ван-тажопідіймальність стріли – 2 т.

Технічна продуктивність при прокладання колонних шля-хів 6-10 км/ч, при розчистці завалів – до 2 км/г, при устрої проходів в кам’яних завалах – 250-300 м/ч, при створенні протипожежних смуг – 4-6 км/г, при відкритті завалених входів в споруди і відриванні приямків – 1 од./г.

ІМР має робоче обладнання: універсальний бульдозер, стріловидний робочий орган, скребок-розрихлювач, шесте-ренчасту таль. Екіпаж–2 чол. Кратність послаблення гамма-випромінювання на радіоактивній місцевості рівна 40.

Машина для відривання котлованів (МДК-2) виконує відривання котлованів, що необхідні в інтересах захисту особового складу, техніки і проведення РНАВР в осеред-ках ураження і районах стихійного лиха. Профіль котло-вану складає: глибина – до 4,5 м, ширина – 3,5-14 (3,5; 7; 10,5; 14) м. Технічна продуктивність до 450 м³/г (до 64 пог. м при глибині котловану м до 2 м). Транспортна швидкість до 36 км/г, маса – 28 т, база – АТТ, екіпаж – 2 чол.; крат-ність послаблення гамма-випромінювання на радіоактив-ній місцевості рівна 2.

Траншейна машина (БТМ) призначена для відривання траншей і ходів сполучення. Базова машина – тягач АТТ. Розміри траншеї, що відривається: ширина поверху – 0,9-1 м, ширина по дну – 0,6 м, глибина – до 1,5 м. Продуктивність при відриванні траншеї глибиною до 1 м – 500 пог. м/г, глибиною до 1,5 м – 300 пог. м. Потужність силової уста-новки 415 л.с. Найменший радіус повороту при відриванні траншей до 25 м. Маса 26,5 т, екіпаж – 2 чол., транспортна швидкість до 36 км/г, робоча швидкість 265-1120 м/г.
Керівник ставить декілька запитань навчаємим щодо перевірки стану засвоєння ними матеріалу і при необхід-ності робить додаткові роз’яснення.

ДРУГЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:
“УЧАСТЬ ІНЖЕНЕРНИХ ФОРМУВАНЬ В ЛІКВІДАЦІЇ МАСОВИХ ПОЖЕЖ ТА

ПРОВЕДЕННІ АВАРІЙНИХ РОБІТ НА ПОШКОДЖЕНИХ БУДІВЛЯХ, ТРАНСПОРТНИХ ТА ІНШИХ СПОРУДАХ”.
Лісові пожежі, за характером горіння, бувають трьох видів:

- низові, коли горить надгрунтовий покров, тобто росли-ни (мохи, трава, чагарники, хвойний підлісок) і рослинні залишки (опалі листи, хвоя, кора, трусок);

- верхові, коли вогонь переходить на полог (крону) де-рев. Без супутньої низової пожежі верхова пожежа, як пра-вило, довго продовжуватися не може;

- грунтові (підземні або торф'яні), коли вогонь поши-рюється по товщі пального матеріалу (торфу). Частіше усього ці пожежі є слідством лісових пожеж, але можуть виникнути і поза зв'язком із ними, наприклад, у районі тор-форозробок і на торф'яних болотах.

По швидкості поширення вогню (просування кромки пожежі) і висоті полум'я лісові пожежі підрозділяються на сильні, середні і слабкі. Найбільша швидкість поширення вогню при сильній лісовій пожежі складає: низової пожежі - до 1 км/год., верхового - до 25 км/год., грунтового – декі-лька метрів за добу.

Низова лісова пожежа слабкої інтенсивності гаситься шляхом поливки водою кромки пожежі, за допомогою хі-мікатів, а також шляхом нахльостування вогню різнома-нітними підручними засобами і засипанням його грунтом.

Якщо - пожежа поширилася на значну площу, його оціплюють і кожній людині відводять для гасіння частина його кромки. При малій кількості людей їх розбивають на три групи. Найбільша по чисельності група ставиться проти фронту - пожежі, а дві інші просуваються по його флангах (починаючи з тилу) убік фронту поширення пожежі.

Гасіння пожежі засобом нахльостування здійснюється шляхом сколочування полум'я за допомогою гілок, мітел, мішковини або шматків товстого брезенту, ременя. Удари робляться похило в напрямку вигорілої площадки з наступ-ним замітанням часток, що горять, убік пожежі. При гасін-ні пожежні випливають ланцюжком з інтервалом 5-10 м.

Пересування вперед здійснюється системою переходів (закінчивши гасіння на своїй ділянці, пожежний перехо-дить у голову групи). Останній у групі повинний старанно переглядати кромку пожежі і гасити осередки тління.

При гасінні пожежі засобом засипання вогню грунтом двоє пожежних рухаються один за іншим - перший приду-шує кромку пожежі, розкидаючи уздовж її грунт і засипаю-чи смугу вогню, другий придушує тліючі ділянки горіння.

Основним засобом гасіння верхових і низових пожеж є пуск зустрічного низового вогню від опорної смуги.

У якості опорної смуги вибирається або створюється смуга місцевості шириною не менше 30- 40 см, очищена від пальних матеріалів, а також використовуються ріки, озера, дороги з покриттям і інші протипожежні смуги.

Засіб пуску зустрічного низового вогню полягає у випа-люванні лісового надгрунтового покрову (підстилки) між опорною смугою і кромкою пожежі, що насувається. Цим досягається збільшення ширини перешкоди, що утрудняє перекидання вогню, або іскор через смугу.

Опорна смуга повинна цілком оточувати осередок поже-жі (бути замкнутої) або своїми кінцями упиратися в переш-коди, що можуть затримати просування вогню (ріки, доро-ги, озера й ін.).

Пуск зустрічного низового вогню провадиться двома групами. Групи починають його проти центру фронту по-жежі, а потім продовжують, розходячись по опорній смузі в протилежні сторони. Кожна група спочатку запалює над-грунтовий покров на ділянці 20-30 м. Така ділянка запа-люється після того, як вогонь відійде від опорної смуги на 2-3 м.

Верхова лісова пожежа локалізується також водою за допомогою насосів, якщо в районі пожежі є джерела води.

Для локалізації підземної (торф'яної) пожежі необхідно навколо осередку прокопати огороджену канаву шириною 0,7-1,0 м і глибиною до мінерального грунту або грунтових вод, зрубати і відтягнути убік від пожежі дерева, що рос-туть уздовж канави, і чагарники, краї (укоси) канави зат-русити грунтом. Щоб вогонь не поширився за межі кана-ви, а також для гасіння знову виникаючих осередків горін-ня виставляється патрульна служба.

Степові (польові) пожежі виникають на відкритій місце-вості при наявності сухої трави або дозрілих хлібів. Фронт вогню з найбільшою швидкістю, переміщається в напрямку вітру. При сильному вітрі швидкість переміщення фронту вогню степової пожежі досягає 25-30 км/год. Швидкість поширення пожеж зернових культур у 2-3 разу менше швидкості степової пожежі.

Слабкі степові пожежі гасяться нахльостуванням кром-ки вогню мітлами, застосуванням води і хімікатів. Більш сильні пожежі локалізуються шляхом устрою загороджу-вальних смуг шириною до 20 м, краї яких обвіваються (об-копуються), а середина - випалюється. Степові пожежі, що поширюються з великою швидкістю (15-20 км/год.), лока-лізуються і тушкуються шляхом пуску зустрічного вогню. Пуск зустрічного вогню провадиться одночасно по усьому фронті.

Для гасіння лісових і степових пожеж широко викорис-товується інженерна та народногосподарська техніка, що знаходиться на озброєнні інженерних формувань цивільної оборони і яка пристосована для гасіння пожеж та засоби пожежогасіння (при роботі в засобах індивідуального захисту):

запалювальні апарати фітільно-крапельні та іншого типу (продуктивність до 4 км за 10 годин роботи);

грунтообробні знаряддя і агрегати: лісопожежний само-хідний агрегат (продуктивність до 15 км за 10 год. роботи);

трактор з плугом (продуктивність до 16 км за 10 годин роботи);

трактор з бульдозерним обладнанням (продуктивність до 4 км за 10 годин роботи);

трактор з плугом-канавокопачем (продуктивність до 4 км за 10 годин роботи);

трактор з прокладачем смуг фрезерного типу (продук-тивність до 14 км за 10 годин роботи);

пожежні автоцистерни АЦ-30, АЦ-40, АЦ-50, лісопо-жежні самохідні агрегати, цистерни пожежні лісні трак-торні – гасіння кромки вогню до 25 м за хвилину при пода-чі води (речовин) безпосередньо із цистерни, а подачі води із рукавної лінії при заборі із води до 2 км і 15 чоловік особового складу;

мотопомпа і торф’яний ствол - до 400 п. м.;

при використанні вибухових речовин: при виконанні робіт вручну (10 чол.) – 1 пог. км, а при виконанні робітза допомогою мотобура і електродетонаторів до 1,8 пог. км.

За 10 годин роботи інженерні формування можуть вико-нати: зведена команда механізації робіт – розчищення сму-ги шириною до 4,5 м в лісних завалах до 6 км; створення загороджувальних смуг шириною до 10 м -9 км; створення загороджувальної канави в торф’яниках шириною до 1 м і глибиною до 1,5 м – 1,8-2,7 пог. км; команда механізації робіт - розчищення смуги шириною до 4,5 м в лісних зава-лах до 3 км; створення загороджувальних смуг шириною до 10 м – 4-5 км; створення загороджувальної канави в тор-ф’яниках шириною до 1 м і глибиною до 0,6-0,9 пог. км.

Міри безпеки, яких необхідно додержуватися при гасін-ні пожеж. Так, при боротьбі з лісовими пожежами, із ме-тою охорони від впливу диму і високих температур, осо-бовий склад у безпосередній близькості від вогню повин-ний знаходитися безупинно не більше півгодини, після цього йому необхідно надавати відпочинок (20-30 хвилин) поза межами задимлення і теплового впливу пожежі. Ба-жано забезпечити особовий склад касками, масками проти диму і протигазами з гопкалитовими патронами.

При устрої загороджувальних смуг поблизу працюючих машин і механізмів повинна знаходитися машина, що забез-печує витягування техніки при відказі і її екіпажів в без-печне місце.

Забороняється використання в робах машин і механізмів з несправними двигунами і при протіканні в їхній паливній системі. Заправка двигунів поблизу вогню категорично забороняється.

При ліквідації підземної пожежі всі пересування людей і техніки повинні провадитися дуже обережно, щоб уникну-ти провалу в прогорілий грунт.

Обрушення нестійких конструкцій будинків (споруд) проводиться з дотриманням наступних правил:

проведення розрахунків щодо підбору монтажних машин і механізмів, схем їх безпечного руху у процесі роботи і схем демонтажу;

створення кордонів небезпечних зон потенційно небез-печних факторів, а також інвентарних огороджень цих зон;

створення місця безпечного складування конструкцій, деталей тощо;

використання раціональних вантажних захоплюючих пристосувань і засобів тимчасового закріплення конструк-цій, деталей тощо;

дотримання безпечної послідовності демонтажних робіт;

розрахунків з перевірки конструкцій на демонтажну стійкість і засобів для її забезпечення;

наявності засобів безпечного проведення демонтажних робіт, а також засобів індивідуального захисту особового складу;

створення штучного освітлення робочого місця демон-тажних робіт.

До проведення демонтажних робіт допускається особо-вий склад формувань, який має відповідну підготовку і перевірку знань безпечного проведення робіт та інструк-таж на робочому місці.

На місці проведення демонтажних робіт встановлюється єдиний порядок обміну сигналами між особою, що керує під’їздом (від’їздом) транспорту (або місцем складування вантажу) і машиністом підйомного крану (автомобільного, баштового, на пневмоходу), а також робітниками на від-тяжках.

Внаслідок ударної хвилі або природних катаклізмів у населеному пункті може бути зруйноване або ушкоджене значна кількість житлових будинків, у результаті чого ве-лика кількість населення залишиться без притулку. Тому основною задачею інженерних формувань, після порятун-ку людей, є локалізація аварій і проведення невідкладних відбудовних робіт у тих будинках, що можна буде вико-ристовувати як тимчасове житло. Підсилення стін і пере-криттів, що можуть обрушитися і створити ще більший завал, створення огороджень у небезпечних місцях, закрит-тя зруйнований отворів та інші заходи, які повинні забез-печити нормальну роботу рятувальників і громадян, вико-нуються за допомогою конструкцій та деталей із залізобе-тону, тимчасових дерев’яних конструкцій, використанням різного роду домкратів, підпірок та інші заходи, що повин-ні забезпечити нормальну роботу і попередити замерзання будинкових водопровідних, каналізаційних і опалюваль-них мереж у холодний час року.

Аварійні і відновлювальні роботи на комунальних та енергетичних мережах включають роботи, які спрямовані:

на системах водозабезпечення - знаходження колодязів (камер), їх відкопуванню і відключенню вводів в будинки або часток мережі;

на мережах каналізації – на запобігання загрози затоп-лення об’єктів, відводу в безпечні місця стічних вод, що витікають на поверхню землі, устрою перепусків в обхід зруйнованих часток мереж;

на мережах теплозабезпечення – знаходження і відкри-вання оглядових колодязів і камер близько розташованих біля теплоелектростанцій або котельних та відключення мереж теплозабезпечення;

на системах газозабезпечення – відключення подавання газу шляхом закриття засувок на магістральних та газо-розподільчих магістралях, газгольдерах та домових вводах;

на системах електрозабезпечення – відключення розпо-дільчих мереж (сітей) або окремих дільниць мереж елект-розабезпечення та домових вводів.

У короткий термін не можна усунути погрозу завалення у всіх будинках. Тому небезпечні місця обов'язково захи-щають, щоб виключалася можливість нещасливих випад-ків. Такі ж огородження роблять на сходових клітинах і балконах із заваленими бильцями, а також у прорізах - це виключить небезпеку падіння людей. Особливо важлива наявність таких огороджень у темний час доби, тому що в багатьох випадках через ушкодження електричних мереж буде відсутнє освітлення.

У тих випадках, коли будинки одержали слабкі руйна-ції й ушкодження (зруйноване скло, або вибиті вікна і две-рі), роботи з їхньої заміни виконують інженерні підрозді-ли. Особливо важливо швидко закрити зруйновані прорізи в холодний час року, щоб не заморозити системи централь-ного опалення, водопроводи і каналізацію і тим самим за-безпечити нормальну експлуатацію дому. Прорізи можна забити збереженими полотнинами дверей, фанерними щи-тами або щитами із дощок. У крайньому випадку для тим-часового закриття можуть бути використані ковдри, по-душки або інші предмети домашнього ужитку. Якщо всі прорізи швидко закрити неможливо, те треба закрити ган-чірками і ковдрами радіатори і труби центрального опален-ня, які розташовані в квартирах, де зруйновані вікна і две-рі; топку котлів потрібно форсувати з тим, щоб через труби і радіатори можна було б пропускати воду з високою тем-пературою. Якщо зруйнована лише частина вдома, виклю-чати всю систему центрального опалення небажано. У та-ких випадках потрібно відключити ту частину системи опалення, що обслуговує ушкоджену частину дома; на чинній ділянці системи опалення необхідно забезпечити циркуляцію води.

У тому випадку, коли ушкоджений будинок не опалює-ться, варто охоронити від замерзання системи водопоста-чання і каналізації. Для цього в холодний час року систе-му водопостачання відключають і воду з її спускають; у системі каналізації воду спускають або викачують із сифо-нів. При місцевих ушкодженнях систем водопостачання і каналізації, коли немає небезпеки їхньому замерзанні, об-межуються лише відключенням ушкоджених ділянок.

У ушкоджених будинках варто відключити також систе-ми электро- і газопостачання. Включати їх можна лише після того, як буде встановлено, що вся система в порядку або що відключені ушкоджені ділянки або усунуті не-справності.

Якщо на зруйнованій мережі газопостачання утвориться вогненний смолоскип, варто обережно перекрити газопро-від, зменшуючи поступово тиск у мережі так, щоб полум'я не втягувалося в трубу. Потім мокрими ганчірками або піском збити полум'я, а вже потім остаточно відключити ушкоджену ділянку.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 20

Схожі:

ТЕМАТИКА для загальної підготовки працівників підприємств, установ... ...	ТЕМАТИКА для загальної підготовки працівників підприємств, установ... ...
ПЛАН-КОНСПЕКТ на проведення заняття з тактичної підготовки особлвим... Навчальна мета: Закріпити знання особового складу караулу по ліквідації надзвичайних ситуацій на об'єктах з наявністю радіоактивних...	ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки ТЕМА 3 Психологічні особливості поведінки населення у надзвичайних ситуаціях різного характеру. Моделі поведінки начальницького складу...
Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях. Частина ІІ Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту	Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях. Частина ІІ Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту
Розвиток та розміщення сільського господарства світу Мета: встановити структурні та територіальні особливості сільського, і зокрема зернового, господарства світу у зв’язку із ресурсами...	ЗАНЯТТЯ Ня бойових дій на пожежах, вивчення прийомів і способів гасіння пожеж на підприємствах деревообробної промисловості, тренувати начальника...
УКРАЇНА БОГОРОДЧАНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ВІДДІЛ ОСВІТИ «Захист Вітчизни», «Основи здоров’я», підготовки усіх учасників навчально виховного процесу до дій у надзвичайних ситуаціях	ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із середнім та старшим Тема: Психологічні особливості поведінки населення у надзвичайних ситуаціях різного характеру. Моделі поведінки начальницького складу...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання