|
|
Скачати 375.87 Kb.
|
ІІІ. Особливості психолого-педагогічного супрововоду з боку майстрів виробничого навчання та сімей учнів з особливими потребами. 3.1. Педагогічний колектив, як складова психолого-педагогічного супрводу учнів в спеціалізованих групах. Основне завдання педагогічного колективу і майстрів виробничого навчання - створення в групі атмосфери доброзичливості, відкритості, взаєморозуміння. Реалізація цієї умови вимагає від педагога здійснення таких видів діяльності: - вивчення особистості кожного учня з особливими потребами (акцентуація уваги майстра на позитивних, а не негативних рисах характеру і поведінки дитини); - організація і виховання учнівського колективу, всебічне вивчення динаміки його розвитку; - розвиток талантів, розумових і фізичних здібностей дітей з особливими потребами, формування у них високої пізнавальної культури, організація змістовного дозвілля учнів; - духовно-моральне виховання учнів з особливими потребами, орієнтування на загальнолюдські цінності; - організацію виховних та інших організаційних заходів щодо зміцнення та збереження здоров'я учнів з особливими потребами; - підготовку учнів з особливими потребами до професійної і трудової діяльності; - координацію діяльності викладачів, які працюють з групою; - співробітництво з іншими навчально-виховними закладами, залучення учнів з особливими потребами до роботи в організації учнівських виховних заходів; - здійснення організаційно-виховної роботи з учнями, викладачами, батьками для формування в учнів старанності, дисциплінованості у процесі навчально – виробничої діяльності з урахуванням їх індивідуальних можливостей; - домагання єдності вимог до учнів з особливими потребами з боку училища і сім'ї, підтримка зв'язку з викладачами групи, керівниками гуртків, секцій; - взаємозв'язок з сім'єю, робота з батьками учнів з особливими потребами. З огляду на це, діяльність педагога та майстра в/н щодо формування продуктивних стосунків в середовищі учнів з особливими потребами спрямована на попередження їх дезадаптації в групі. Напрями роботи майстрів виробничого навчання з учнями з особливими потребами: 1. Вивчення та урахування індивідуальних можливостей учнів з особливими потребами, індивідуалізація темпів опанування навчального матеріалу. 2. Індивідуальний і диференційований підхід у навчанні на основі комплексної діагностики розвитку учня з особливими потребами. 3. Врахування в навчальній діяльності принципу корекційної спрямованості навчально - виховних занять, уроків і позакласної роботи (єдність корекційних, навчальних і виховних завдань). 4. Діяльнісний підхід до навчання учнів з особливими потребами, який передбачає використання різних видів діяльності з метою загального розвитку дитини та корекції порушених функцій, у тому числі продуктивної, що дає змогу опосередковано, у цікавій формі здійснювати виховний вплив на дитину. 5. Послідовність і систематичність формування та закріплення умінь, знань, автоматизація навичок професійної діяльності на кожному етапі навчання. 6. Виховання у дітей інтересу до занять, пізнавальної активності та самостійності. Досягнення успіхів на кожному занятті як важливий засіб стимуляції пізнавальної діяльності дітей. Опора на власний досвід. 7. Максимальне виявлення та використання резервів психічного розвитку учнів. 8. Врахування різноманітності і варіативності дидактичного матеріалу, прийомів корекційної роботи в навчально-виховній діяльності. 9. Роботу з учнем з особливими потребами: а) поточна бесіда на уроках та на виробничому навчанні; б) індивідуальна робота на уроках та на виробничому навчанні; в) індивідуальна робота у позаурочний час за індивідуальною програмою навчально - виховного впливу на процес адаптації дітей, розвиток яких ускладнений, до нових умов навчання. Важливим в роботі майстра в/н є також формування продуктивних стосунків в дитини з особливими потребами не лише в учнівському колективі, але й в сім'ї. Основними формами такої діяльності майстра є: - глибока соціальна діагностика з метою вивчення взаємовідносин у сім'ї; - ознайомлення батьків з метою, завданнями, змістом і методикою навчально- виховного процесу у групі та в навчальному закладі взагалі; - залучення батьків до спільної з дітьми діяльності, що дозволяє збагатити зміст позаурочної діяльності дітей і підвищити професіоналізм здійснюваних справ, а також налагодити взаємовідносини дітей і батьків завдяки плідному спілкуванню в процесі вирішення групових, загальноліцейних справ; Формування продуктивного спілкування дітей з особливими потребами з членами їх сімей покращує ефективність адаптації цих дітей до навчально- виховного процесу в ПТНЗ та сприяє розвитку впевненості їхніх батьків у тому, що вони можуть бути корисними для своєї дитини. Найважливішими факторами становлення таких стосунків є розуміння ПТНЗ та сім'єю важливості сімейної системи виховання для всебічного розвитку особистості дитини з особливими потребами. Забезпечення соціальної взаємодії і дружби дітей з особливими потребами та їхніх однолітків передбачає здійснення педагогічної діяльності по оптимізації взаємостосунків між учнями з особливими потребами та їхніми здоровими однолітками, корекцію соціальної поведінки підлітків. Це вимагає спільної діяльності, формування емпатії, ідентифікації дітьми себе з дітьми, що мають певні порушення розвитку. Майстер в/н є помічником соціального педагога, психолога в справі залучення дітей з особливими потребами до активної дозвіллєвої діяльності. Адже саме в таких ситуаціях неформального спілкування створюються найбільш адекватні умови для проведення цілеспрямованої роботи по інтеграції кожного учня з особливими потребами в соціокультурне середовище незалежно від ступеня відхилення його в розвитку. Завдяки контактам із друзями підліткам з особливими потребами розвиваються, вчаться жити у злагоді з людьми, у них підвищується самоповага. Дружба дає дітям відчуття приналежності, а також формує у них позитивні почуття та настрої. Таким чином, діяльність майстра щодо формування продуктивних стосунків в учнів з особливими потребами в групі, в сім'ї є способом оптимізації процесу соціалізації самих підлітків і виконує при цьому функції соціокультурної адаптації, профілактики дезадаптації, соціокультурної реабілітації. Висновок На сьогодні в Україні значно зросла кількість дітей з особливими потребами, тобто з порушеннями нормального розвитку: сьогодні до 40—50 % дітей вже від народження мають певну схильність до змін у розвитку. Їх розвиток може бути наближений до нормального лише за умови правильного виховання і спеціального підходу до навчання, але ні в якому разі не можна їх ізолювати від суспільства. Дітям із вродженими і набутими вадами розвитку та педагогічною запущеністю потрібні спеціальні умови виховання і навчання, спрямовані на оптимальне засвоєння знань, просування у загальному розвитку і соціалізації. Для забезпечення якісного соціально- психологічного супроводу дітей з особливими потребами, працівникам навчального закладу необхідно чітко визначити рівень розвитку кожного учня, його актуальні та потенційні можливості, потреби та життєві орієнтації. В умовах ПТНЗ, мають спільно працювати у даному напрямку: майстри виробночого навчання, викладачі, психолог, медичний працівник. Важливим фактором для учнів професійно-технічного навчального закладу є те, що в ліцеї вони не просто навчаються, а й здобувають навички для майбутньої професії. Тому необхідно усунути причини, які заважають учням навчатися, а також завчасно з’ясувати, чи не стануть вони на заваді професійної діяльності. В Нікопольському професійному ліцеї на даний момент навчаються учні з особливими потребами за такими категоріями як:учні, що навчаються у загальних групах,за професіями які самостійно обрали, отримують повну загальну середню освіту (інваліди), та учні, які вступили на навчання із спеціалізованих шкіл-інтернатів міста Нікополь та області, мають діагноз «легка розумова відсталість». Загальна кількість учнів з особливими потребами обох категорій в Нікопольському професійному ліцеї перевищує 10% від всього контингенту. Серед них є діти – сироти, діти позбавлені батьківського піклування , є учні, які проживають в родинах, що опинились у тяжких життєвих оставинах. Робота з учнями, що мають особливі потреби – важлива галузь роботи практичного психолога, яка полягає у забезпеченні ефективного психологічного супроводу. В Нікопольському професійному ліцеї практичним психологом ведеться наступна робота по реалізації даного напрямку: психологічна діагностика, прогностика, консультативна та просвітницька робота, превентивна та розвивально- корекційна діяльність. Саме з метою забезпечення повноцінного розвитку і функціонування дитини психологом НПЛ розроблено програму корекційно-розвивального тренінгу «Це – я, поглянь на мене». Завдяки ефективній системі соціально - психологічного супроводу, учні з особливими потребами Нікопольського професійного ліцею досягають високих результатів: перші місця у спортивних змаганнях і спартакіадах; участь у загальноліцейних, міських заходах, святкових концертах; участь у виставках прикладного мистецтва, тижнях професійної майстерності , тощо. ПРОГРАМА КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНОГО ТРЕНІНГУ «ЦЕ - Я, ПОГЛЯНЬ НА МЕНЕ» Мета: сприяння розвитку учнів, налагодження когнітивно-рефлексивної та емоційної сфер особистості, створення умов для реалізації їх внутрішнього потенціалу, допомога в подоланні проблем, що заважають повноцінному навчанню. Заняття № 1. «Знайомство». Заняття передбачає завоювання довіри учнів, усунення скутості у спілкуванні й остраху говорити про себе. Вправа 1. Привітання. Учні по колу вітаються один з одним словами: «Привіт, я радий тебе бачити!». Обов’язково посміхаючись. Вправа 2. Ведучий розповідає про мету та завдання тренінгу, знайомить учасників з правилами роботи групи: 1. Щирість і відвертість. Виражати почуття. Не брехати – краще відмовитися від відповіді, ніж спонукати групу хибної думки та переінакшувати дійсність. 2. Відповідальність під час обговорення. Починати висловлювання зі слова «Я». Дотримуватися правил. Не відволікатись. 3. Конфіденційність. Не обговорювати те, що відбувалося в групі, а також її учасників за межами групи. 4. Повага до іншого. Не перебивати, не ображати, не заподіювати фізичного збитку. Не оцінювати інших. Не говорити про присутніх у третій особі, а звертатися прямо до них. 5. «Тут-і-зараз». В групі обговорюються лише події, що відбулися в цей час і саме зараз. Це дуже важливо. 6. Активно брати участь в роботі групи. Виражати свою думку. Повідомляти про труднощі участі в групі. Учасникам пропонується висловити свої очікування від тренінгових занять, всі вислови записуються на дошці. Вправа 3. Самопрезентація. Вправа «Бінго». Учні записують свої імена на бейджиках. Це можуть бути справжні імена, ніки, малюнки. Кожному учаснику дається аркуш паперу. Його необхідно скласти вертикально навпіл, а потім лише руками, без ножниць «вирізати» фігурку «Бінго» - силует людини. Після цього кожен учасник пише на «Бінго» основна риса характеру (голова),улюблену музику, фанр фільму(руки) своє захоплення, та бажане місце відпочинку (ноги). По черзі учні розказують про свого «Бінго», з іншого боку чоловічка записують імена тих, з ким співпали позиції. Чоловічки «Бінго» чіпляються на стенд до кінця заняття. Обговорення вправи. Вправа 4. «Дощ». Мета: зняття напруги, розслаблення учасників. Учні розслабились, спочатку вказівним пальцем правої руки плескають по долоні лівої. Потім вказівним та середнім, потім вже плескають трьома пальцями і чотирма пальцями правої руки плескають по долоні лівої – це злива. Але вона поступово стихає, вже трьома пальцями плескаємо, далі двома, поступово переходимо до одного вказівного, дощ закінчився. Вправа 5. «Не подобається — подобається» Мета: виявлення чинників, що впливають на підвищення тривожності, визначення проблемних сфер підлітків. Психолог просить підлітка поділити чистий аркуш паперу на дві половини й записати відповіді на запитання: 1) що мені не подобається в ліцеї; 2) що мені не подобається вдома; 3) що мені не подобається взагалі в житті. Відповіді на ці запитання учень записує в лівій частині аркуша. Після цього пропонують серію позитивних запитань, відповіді на які записуються в правій частині аркуша: 1) що мені подобається в ліцеї; 2) що мені подобається вдома; 3) що мені подобається взагалі в житті. Підлітки розповідають спочатку про те, що їм не подобається, потім — про те, що їм подобається у школі, вдома й у житті. Важливо дотримуватися послідовності відповідей: спочатку негативні, потім позитивні, показавши, що не так уже й погано все в житті. Вправа 6 Притчі. Мета: розвиток образного та логічного мислення, переосмислення життєвих цінностей. Притча 1. Надумала кішка Мурка Шарика з буди вижити. І навіщо б, здавалося, їй це: сама у великому будинку живе, а Шарик у крихітній будці. Але вся справа була в тому, що будинок не її, а будка - Шарикова! І стала вона господарям муркати, що мовляв, Шарик зовсім старий та ледачий став, а ще добрий не в міру, через що чужі люди їх двір прохідним зробили! Скінчилося все це тим, що вигнали Шарика з будки. А на ланцюг замість нього Мурку посадили. Розумні були господарі. Зрозуміли, що така зла кішка краще доброї собаки будинок охороняти буде. А Шарика, так вже й бути, в сіни пустили - віку доживати! Притча 2 . Жив нещасний п'яниця. І були у нього кіт і собака, які постійно сперечалися, хто з них справжній друг господаря. Ось захотів він одного разу, як завжди випити. А кішка, яка виручала його, коли у нього в таких випадках не було грошей, вже тут як тут: - Ти продай мене, та купи собі випити! А я, як твій найвірніший і справжній друг, втечу і знову повернуся до тебе! Сказано зроблено. Продав п'яниця кішку. Купив на виручені гроші пляшку вина. І тільки зібрався випити, як собака раптом так загарчав, що пляшка випала у нього з рук, і все вино пролилося на землю. - Ах так? - Розсердився п'яниця і взявся бити собаку. Але та навіть тікати не стала. - Бий говорить, тільки не пий! Тут, на щастя собаки, кішка повернулася. Дізналася, в чому справа, глянула переможно на побиту собаку і знову вирушила з господарем на базар. Повернувся той з новою пляшкою вина. І тільки відкоркував її, як собака на цей раз яка-ак гаркне, що і ця пляшка впала і розбилася. Розлютився п'яниця. Взявся він усим підряд бити собаку. Сам гірше ланцюгового пса став. - Ненавиджу! - Гарчить. - Уб'ю! - Убий! - Погодилася собака. - Тільки не пий! Подивився на неї п'яниця. І раптом очі його стали осмисленими. Зрозумів він, нарешті, хто в нього справжній друг. І став гладити собаку і просити у неї вибачення. А кішку, коли та знову повернулася, продав. Тільки на цей раз так далеко, щоб вона вже ніколи не змогла повернутися ... Обговорення: Про що розповідається в притчах? Чи аналізуєте ви коло свого спілкування? Хто такі друзі? Вправа 7. Завершення «Передай рукостискання» Учні мають по черзі потиснути один одному руки зі словами «До побачення»! |
| ПРОБЛЕМА ІДЕНТИЧНОСТІ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ Анотація. У статті виділені і розглянуті соціально-психологічні аспекти розвитку особистості з особливими потребами. Розкриті особливості... |
АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ З ОСВІТНІМИ ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ... РОЗДІЛ ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ |
| 14 лютого 2013 року в Нікопольському професійному ліцеї був відсвяткований В холі ліцею учні дарували музичні привітання, читали вірші про кохання та активно брали участь у веселих конкурсах! |
АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ДО НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ В статті розглянуто особливості адаптації дітей з особливими потребами до навчання в початковій школі |
| Соціально-психологічна та педагогічна реабілітація дітей з особливими потребами Проблема соціально-педагогічної підтримки дітей з різними вадами фізичного і психічного розвитку в нашій країні є актуальною |
Управління освіти Чернівецької міської ради Центр практичної психології і соціальної роботи Вашої думки про можливості організації навчання дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітніх навчальних закладах міста... |
| СТВОРЕННЯ УМОВ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ Інклюзивне навчання Т. П. Момоток, завідувач кабінету з інклюзивного та інтегрованого навчання ЧОІПОПП ЧОР |
СПЕЦИФІКА СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ УНІВЕРСИТЕТУ ... |
| ЗМІСТ Пояснювальна записка 4 Психологічний супровід впровадження Базової програми розвитку дитини дошкільного віку |
До проблеми формування соціальної компетентності у дітей з особливими потребами У статті аналізуються теоретичні аспекти формування соціальної компетентності у дітей з особливими потребами |