|
Скачати 2.35 Mb.
|
ВступВ умовах інтеграції вищої освіти України у світовий і європейський освітній простір перед вищими навчальними закладами поставлено завдання «здійснювати підготовку національної інтелігенції, сприяти оновленню і збагаченню інтелектуального генофонду нації, вихованню її духовної еліти, примножувати культурний потенціал, який забезпечить високу ефективність діяльності майбутніх спеціалістів», формування «людини-творця на основі самоосвіти, саморозвитку, самовиховання, самовдосконалення, моральної самозавершеності». Гуманізація освіти потребує від викладача вищої школи психологічної зверненості як до особистості студента, так і до себе, що підвищує вимоги до психолого-педагогічного забезпечення навчально-виховного процесу. Саме тому в підготовці магістрантів до науково-педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі виникає потреба у підвищенні теоретичних психолого-педагогічних знань, практичному оволодінні методами самопізнання та самовдосконалення забезпечення готовності до організації навчального процесу у вищій школі. Виконанню окреслених завдань у педагогічному соціумі сучасного ВНЗ, зокрема в процесі підготовки магістрів, покликані сприяти курси «Педагогіка вищої школи» та «Психологія вищої школи», які в нашому університеті викладаються як інтегрований курс «Педагогіка і психологія вищої школи». Метою даного курсу є: – ознайомлення студента – майбутнього викладача з психолого-педагогічними особливостями навчально-виховного процесу у вищій школі, озброєння його сучасними психолого-педагогічними технологіями, методами організації творчого пошуку майбутнього фахівця; засобами виховання та розвитку особистості; – теоретична підготовка студентів до професійно-педагогічної та науково-педагогічної діяльності у вищій школі, формування інтересу і готовності до самостійного пізнання проблем дидактики, теорії та методики професійної освіти, сучасних тенденцій розвитку освіти та інтеграційних процесів у ній шляхом опанування засад загальної методології педагогічного знання та методики психолого-педагогічної діагностики. Завдання навчальної дисципліни : – формувати професійно значущі якості особистості студентів як майбутніх фахівців, які мають компетентно здійснювати навчально-виховні та соціально-педагогічні функції своєї професійної діяльності, поєднувати високу вимогливість і принциповість із гуманністю, демократичністю, довірою та повагою до людей, постійним піклуванням про них, допомогою у службових і життєвих проблемах; – розвивати творчу особистість студентів як майбутніх викладачів вищої школи та педагогів-дослідників, які реалізовуватимуть і розроблятимуть інноваційні методи та технології навчання й виховання майбутніх спеціалістів на основі опанування сучасних концепцій освіти й переосмислення досягнень передового педагогічного досвіду, накопиченого у сфері науково-педагогічного знання країнами-учасницями Болонського процесу; – удосконалювати практичні навички та вміння студентів щодо реалізації методик психолого-педагогічної діагностики, розширення їх особистісного професійного досвіду організації безперервної самоосвітньої діяльності та науково-дослідної роботи в умовах сучасного педагогічного процесу вищої школи, її інтеграції в Європейський освітній простір. Після опанування змісту інтегрованого курсу студент повинен володіти наступними компетенціями:
– специфіку педагогіки та психології вищої школи як науки та галузі професійної діяльності; понятійно-категоріальний апарат інтегрованого навчального курсу; принципи, методи, форми організації педагогічного процесу та науково-педагогічної діяльності у ВНЗ; сучасний стан і перспективи розвитку системи вищої освіти в Україні; специфіку застосування новітніх технологій навчання у вищій школі; особливості управлінської діяльності у ВНЗ; психологічні закономірності і психологічні умови підвищення ефективності організації процесу навчання і виховання у вищій школі. – психолого-педагогічні основи діяльності основних підрозділів вищого навчального закладу; форми та методи організації навчально-виховної роботи у вищій школі України і Європейському освітньому просторі, основні методи профорієнтації студентів; психолого-педагогічний зміст навчальної та пізнавальної діяльності студентів, методи і форми активізації самостійного наукового пошуку студентів; психолого-педагогічні характеристики педагогічної майстерності викладача; вікові особливості студентського віку, основні компоненти структури особистості студента, його ціннісно-мотиваційну систему, будову та закономірності формування і прояву Я-концепції студента; психологічні особистісні якості викладача ВНЗ і професійні вимоги до нього.
– проектувати елементи навчального процесу, зокрема навчальну програму, лекцію, тести тощо та оцінювати якість навчального процесу; – організовувати навчальну діяльність студентів, активізувати їх самостійну роботу та наукову творчість; готувати, організовувати й проводити на високому рівні лекції, практичні та семінарські заняття, застосовувати сучасні освітні технології, добирати оптимальні форми та методи педагогічної діяльності, керувати процесом особистісного розвитку студентів, стимулювати самостійну роботу студентів; забезпечувати управління ВНЗ; використовувати педагогічний досвід зарубіжних вищих навчальних закладів; організовувати виховну роботу зі студентами; здійснювати саморозвиток, самоосвіту, самовиховання, самоорганізацію; аналізувати сучасний стан і головні тенденції розвитку освіти в Україні і за рубежем, шляхи інтеграції системи вітчизняної освіти в європейську і світову освітню системи. Програма навчальної дисципліни «Педагогіка і психологія вищої школи» розрахована на вивчення студентами випускного курсу денної та заочної форм навчання (освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр») протягом одного семестру, відповідно до навчального плану. Програма побудована відповідно до вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищій школі. Курс складається з двох модулів – «Педагогіка вищої школи» та «Психологія вищої школи», кожен з яких містить свої змістові модулі (ЗМ). Модуль «Педагогіка вищої школи» передбачає засвоєння студентами магістратури теоретичних основ педагогіки вищої школи, знань про організацію педагогічного процесу у ВНЗ та управління вищим навчальним закладом, формування вмінь проводити заняття у ВНЗ та розробляти до них навчально-методичні матеріали. Модуль «Психологія вищої школи» спрямований на оволодіння знаннями психологічних основ організації навчально-виховного процесу у ВНЗ, особливостей студентського віку та активізації пізнавальної діяльності студентів, психологічних засад діяльності викладача вищої школи, попередження їх конфліктів у педагогічній взаємодії. Кожен змістовий модуль містить навчальні елементи (НЕ) – теми лекційних занять. Структура яких включає: зміст питань (план), що вивчаються, завдання (теоретичного та практичного характеру) для самостійної роботи, питання для самоперевірки та контролю якості засвоєння знань, рекомендовану основну та додаткову літературу. Залучення студентів до активної творчої діяльності здійснюється через виконання творчого завдання (письмової роботи), яке характеризується креативним інноваційним підходом до його виконання і сприяє доповненню та поглибленню раніше засвоєних знань, розвитку нестандартного мислення, вдосконаленню професійних компетенцій майбутнього викладача ВНЗ. Самостійна робота студентів передбачає ознайомлення студентів з новою літературою з актуальних проблем, сучасних підходів і технологій навчання та виховання у вищій школі, підготовку рефератів і есе з обраної проблеми, виконання творчих завдань професійного спрямування, індивідуальних навчально-дослідних завдань (ІНДЗ). Педагогічний контроль за навчально-професійною діяльністю студентів-магістрантів здійснюються в таких формах:
Усі види навчальної діяльності студента оцінюються впродовж семестру, що дає змогу визначити його рейтинг і форму підсумкової атестації. Педагогічний контроль за навчально-професійною діяльністю студентів-магістрантів під час вивчення курсу «Педагогіка і психологія вищої школи» має деяку специфіку, оскільки, по-перше, курс побудований інтегровано; по-друге, на його вивчення, згідно навчального плану підготовки магістрів усіх спеціальностей, передбачено лише теоретичні (лекційні) заняття та самостійну роботу студентів. Результати навчальних досягнень студентів з цього курсу оцінюються згідно вимог та положення «Про контроль і оцінювання результатів навчання в умовах кредитно-модульної системи навчання» (70 + 30). Поточними формами контролю є: самостійна робота студента з кожного змістового модуля, контрольна робота за модулями «Педагогіка» та «Психологія». Підсумковим є модуль-контроль – іспит у письмовій формі – тести. Індивідуальні науково-дослідні роботи можуть виконувати студенти, які успішно виконали завдання поточного контролю і набрали за відповідний модуль не менше 30 балів. Модуль «Педагогіка вищої школи» Коментар до вивчення змістових модулів Для ефективного опрацювання кожної теми змістових модулів виконайте такі рекомендації: 1. Ознайомтесь з темою заняття, його планом, основними поняттями, змістом тексту та списком рекомендованої літератури. 2. Визначте, як будете опрацьовувати текст: конспект, тези, план-конспект, основні висновки. 3. Після опрацювання тексту, висловіть свою точку зору щодо його змісту і висновків. 4. Основні поняття теми випишіть у тематичний словничок з поясненням. 5. Виконайте завдання самостійної роботи ( зміст теоретичних питань та практичних завдань), індивідуальні науково – дослідницькі завдання (ІНДЗ). Тематика лекційних занять Змістовий модуль 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ Тема 1.1. Загальні основи педагогіки вищої школи як науки та навчальної дисципліни Компетенції (прогнозовані результати навчання) Знання: основних понять теми; предмета, категорій та завдань педагогіки вищої школи на сучасному етапі; методів науково-педагогічного дослідження; методологічних основ та функцій педагогіки вищої школи. Уміння: аналізувати основні методологічні засади педагогіки вищої школи як науки, обгрунтовувати зв'язок педагогіки вищої школи з іншими науками. 1. Предмет, категорії та основні завдання педагогіки вищої школи. 2. Місце педагогіки вищої школи в системі педагогічних наук та її зв’язок з іншими науками. 3. Сучасні методологічні аспекти педагогіки вищої школи. 3.1 Методологія педагогіки вищої школи у світлі сучасної парадигми науки. 3.2. Методи науково-педагогічного дослідження. Основні поняття теми: педагогіка вищої школи, об’єкт, предмет педагогіки вищої школи, освіта, навчання, виховання, розвиток, педагогічне дослідження, методика, методи дослідження. ОПОРНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ ПЕДАГОГІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ ПРЕДМЕТ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ КАТЕГОРІЙНО- ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ ЗАВДАННЯ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ ФУНКЦІЇ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ МІСЦЕ ПЕДАГОГІКИ В СИСТЕМІ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК ТА ЗВ’ЯЗОК ЇЇ З ІНШИМИ НАУКАМИ ПРИНЦИПИ НАУКОВО- ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДИ НАУКОВО- ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ За останні десятиліття серед педагогічних наук України особливо інтенсивно розвивається педагогіка вищої школи, яка розкриває особливості організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах, специфічні проблеми здобуття вищої освіти в нашій державі. Педагогіка вищої школи – це наука про закономірності навчання і виховання студентів, а також їх наукову і професійну підготовку як фахівців відповідно до вимог держави. Предметом педагогіки вищої школи є процес формування духовно багатого спеціаліста вищої кваліфікації різних галузей економіки, науки, техніки, культури, освіти тощо. Педагогіка вищої школи, пов'язана передусім з науками психолого-педагогічного циклу: історією педагогіки, віковою педагогікою (дошкільною, шкільною, педагогікою дорослих чи андрогогікою), дефектологією, професійними педагогіками, порівняльною педагогікою, соціальною педагогікою, гендерною педагогікою частковими, або предметними методиками. Категорії як найбільш загальні поняття науки в різних галузях педагогіки не відрізняються за назвами (виховання, навчання, освіта), однак вони мають свою специфіку залежно від того, який ступінь навчання розглядають. Підготовка фахівця з вищою освітою передбачає виховання, професійну освіту і навчання. Під вихованням студентської молоді розуміють формування протягом навчання у вищому навчальному закладі морально-психологічної готовності самовіддано працювати за обраним фахом. Освіта студентів передбачає оволодіння загальними і професійними знаннями, виробничими уміннями і навичками згідно з профілем. Навчання студентів охоплює увесь процес фахової підготовки спеціаліста з вищою освітою, знання якого завжди можуть бути застосовані на практиці. Педагогіка вищої школи, як і інші галузі загальної педагогіки, може розв'язувати поставлені завдання лише у взаємодії з іншими науками. Зміцнюючи й удосконалюючи ці зв'язки, педагогіка запозичує й інтерпретує відповідно до предмета свого дослідження ідеї інших наук, які допомагають глибше проникнути в суть навчання і виховання та розробляти їх теоретичні основи. Так, філософські науки дають змогу педагогіці вищої школи визначити суть і цілі виховання, об'єктивно врахувати дію загальних закономірностей розвитку суспільства, надають оперативну інформацію про зміни, які відбуваються в науці й суспільстві, сприяють коригуванню спрямованості виховання. Особливе значення для педагогіки вищої школи має її зв'язок із психологією, яка вивчає загальні закономірності і механізми функціонування психіки людини, її особистісного формування, розвитку, самоактуалізації, різноманітних психічних, психологічних і соціально-психологічних зв'язків та залежностей. Педагогіка обґрунтовує гуманістичні прийоми, способи та форми навчання й виховання. Кожний розділ педагогіки ґрунтується на відповідному розділі психології (наприклад, дидактика – на закономірностях функціонування пізнавальних, емоційних, вольових і мотиваційних процесів людини; теорія виховання – на психології особистості та психології групи; теорія управління навчально-виховним закладом – на психології управління). Інтеграція наук сприяє виникненню суміжних галузей, наприклад педагогічної психології, яка зосереджена на вивченні психологічних закономірностей, умов, чинників і механізмів навчання та виховання. Педагогіка тісно пов'язана із фізіологією. Для розуміння механізмів управління фізичним і психічним розвитком студентів важливо знати закономірності життєдіяльності організму загалом і окремих його систем. Останнім часом посилився зв'язок педагогіки з медициною. Зумовлено це передусім процесами гуманізації виховання, а також серйозними проблемами, пов'язаними із здоров'ям громадян країни. На стику екології, біології, медицини, психології виникла спеціальна наука про здоров'я – валеологія. Оскільки педагогіка вищої школи є наукою соціальною, актуальні її зв'язки із соціологією – наукою про становлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і процесів; про механізми і принципи їх взаємодії. Нові можливості для дослідження процесів виховання і навчання відкриває перед педагогікою кібернетика. Використовуючи її дані, педагогічна наука розробляє закономірності, способи і механізми управління навчальним процесом. Послуговується педагогіка і відомостями юриспруденції, економіки, екології, етнографії, етнології, історії, технічних наук, водночас збагачуючи їх своїми відкриттями. Зв'язки педагогіки вищої школи з іншими науками зумовлені спільністю їх об'єктів і реалізуються як взаємовплив, взаємодія, взаємопроникнення. Розвиваючись у єдності теоретичних і практичних аспектів, педагогіка вищої школи ставить перед собою такі основні завдання (М. Фіцула):
Реалізація завдань педагогіки вищої школи відбувається у процесі її теоретичних пошуків, реальної педагогічної практики, постійної спрямованості на її удосконалення, на відповідність реаліям сьогодення. Педагогіка як наука розвивається завдяки пошуково-дослідній роботі, тобто педагогічним дослідженням. Педагогічне дослідження – це процес формування нових педагогічних знань; вид пізнавальної діяльності, спрямований на розкриття об'єктивних закономірностей навчання, виховання і розвитку. Педагогічне дослідження має на меті виявлення об'єктивних закономірностей навчання, виховання і розвитку особистості. Воно спрямоване насамперед на вивчення предметної діяльності особистості як головного джерела її соціального формування і виховання. У педагогіці виконуються фундаментальні і прикладні педагогічні дослідження. Фундаментальні дослідження покликані розкрити сутність педагогічних явищ, знайти глибоко приховані засади педагогічної діяльності, дати її наукове обґрунтування. Прикладні дослідження охоплюють питання, безпосередньо пов'язані з практикою. До категоріального апарату педагогічного дослідження відносять: конкретно сформульовану педагогічну проблему і тему, об'єкт, предмет, гіпотезу, мету, завдання дослідження. Методологічні засади педагогічного дослідження складають:
Принципи організації педагогічних досліджень. Ефективність педагогічного дослідження зумовлюється дотриманням певних принципів (О. Цокур): принципу об'єктивності, принципу врахування неперервних змін, розвитку досліджуваних явищ, принципу виділення основних факторів, які визначають кінцевий результат, принципу врахування об'єктивних суперечностей, що притаманні педагогічним явищам та процесам, принципу єдності історичного та логічного, принципу концептуальної єдності педагогічних досліджень, принципу поєднання аспектного і цілісного підходів, принципу системності. Організовуючи дослідження конкретної педагогічної проблеми, слід дотримуватися певної послідовності:
У процесі педагогічного дослідження, організованого з метою отримання нових фактів, використовують систему методів науково-педагогічного дослідження. Метод науково-педагогічного дослідження – шлях вивчення і опанування складних психолого-педагогічних процесів формування особистості, встановлення об'єктивних закономірностей навчання і виховання. Методи педагогічного дослідження поділяють на три групи: методи емпіричного дослідження, методи теоретичного дослідження і методи кількісного оброблення результатів. Емпіричні методи педагогічного дослідження спрямовані на пізнання дійсності. До них належать педагогічне спостереження, опитування (бесіда, інтерв'ю, анкетування), аналіз змісту педагогічної документації і результатів діяльності, рейтинг, тестування, експертна оцінка, педагогічний експеримент. Методи теоретичного педагогічного дослідження включають індукцію і дедукцію, аналіз і синтез, порівняння, класифікацію, абстрагування і конкретизацію, уявний експеримент. Методи кількісного оброблення результатів педагогічного дослідження використовують для кількісного аналізу фактичного матеріалу, отриманого у процесі дослідження. Вони надають процесу дослідження чіткості, структурованості, раціональності, ефективності при опрацюванні великої кількості емпіричних даних. Широко використовують такі їх види: реєстрування, ранжування, моделювання метод вимірювання. Отже, педагогіка послуговується широким арсеналом наукових методів дослідження, і всі вони спрямовані на отримання достовірних даних про педагогічну реальність. Запитання та завдання для самоконтролю
Завдання для самостійної роботи
Рекомендована література Основна:
Додаткова:
|
Бухарова Г. Д. Маркетинг в образовании: учеб пособие для студ высш... Артемова Л. В. Педагогіка і методика вищої школи: Навчально-методичний посібник для викладачів, аспірантів, студентів магістратури.... |
Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: основні положення: Навч посібник... Тема Цілі та завдання психолого-педагогічної підготовки фахівця. Психологія та педагогіка як науки |
ПСИХОЛОГІЯ вищої школи НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК Гриф надано Міністерством освіти і науки України (Лист №14/18. 2-669 від 17. 03. 2006 року) |
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ Київ 2 011 Навчально-методичний... Навчально-методичний посібник до вивчення курсу «Основи економічної теорії» / Укл. Н.Є. Скоробогатова, Н. О. Черненко. К.: НТУУ "КПІ",... |
Навчально-методичний посібник Суми Медична генетика: навчально-методичний посібник для студентів ВНЗ / В. Е. Маркевич, М. П. Загородній, І. Е. Зайцев, А. М. Лобода,... |
Навчально-методичний посібник Механічна кулінарна обробка бульбоплодів... Рецензiя на навчально – методичний посібник «Організація роботи контролера-касира вторговельних підприємствах на ЕККА різних типів»... |
Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Сімейне право” (відповідно до... |
Навчально-методичний посібник для практичних занять Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Господарське право” (відповідно... |
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та семінарських занять з навчальної дисципліни “Соціологія” (відповідно до вимог... |
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Екологічне право України” (відповідно... |